ВСТУП
«Якщо ми будемо навчати наших дітей так,
як навчали учора – ми вкрадемо у них майбутнє…»
Джон Дьюі
Актуальність дослідження зумовлена тим, що застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. В останні роки комп'ютерна техніка й інші засоби інформаційних технологій стали все частіше використовуватися.
Бурхливий розвиток програмно-технічних засобів створення, збереження й обробки інформації у світі дедалі швидше змінює орієнтації сучасного суспільства. Входження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у різні сфери діяльності людини не оминає й галузь освіти. У зв’язку з цим особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного педагога на усвідомлення принципово нових вимог до його діяльності, готовність використовувати ІКТ як допоміжний навчальний ресурс. Законами України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про освіту», Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті та іншими офіційними документами передбачається забезпечення ефективного впровадження й використання ІКТ на всіх освітніх рівнях усіх форм навчання.
Система освіти України перебуває в стані трансформації. Вона зазнає суттєвих змін у результаті таких світових процесів, як: поява нових інформаційних технологій, розширення меж спілкування, відкриття нових можливостей комунікації, значне зростання обсягу інформації. Так, однією з найнеобхідніших умов на сучасному етапі є використання різноманітних засобів сучасних інформаційно-комунікативних технологій – комплексу процедур, що реалізують функції збору, отримання, накопичення, збереження, обробки, аналізу та передачі інформації в організованій структурі, з можливим використанням засобів обчислювальної техніки.
Зараз в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу,
пов’язаними із внесенням коректив у зміст технологій навчання, які повинні бути адекватними сучасним технічним можливостям і сприяти гармонійному входженню дитини в інформаційне суспільство. Комп’ютерні технології покликані стати невід’ємною частиною цілісного освітнього процесу, значно підвищувати його ефективність. Тому рівень комп’ютеризації разом з кадровим і методичним забезпеченням навчального процесу є вирішальним показником оцінювання.
Мета і завдання дослідження. У даній роботі поставлено за мету розкрити теоретичні та практичні аспекти використання ІКТ, розвиток комунікативних навичок.
Завдання дослідження зумовлені метою роботи:
- розкрити сутність та різновиди ІКТ у навчально-виховному процесі;
- визначити переваги та існуючі недоліки ІКТ у розрізі дослідження;
- розкрити сутність використання ІКТ у навчально-виховному процесі;
- розкрити роль інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у формуванні інформаційних компетенцій учителя та учня.
Об’єкт дослідження: новітні технології навчально-виховного процесу.
Предмет дослідження: особливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій.
Методи дослідження: під час виконання дослідження були використані такі методи дослідження як літературний метод, методи аналізу, синтезу, класифікація, порівняння, узагальнення та ін.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІКТ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ
1.1. Сутність інформаційно-комунікаційних технологій в педагогіці
Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації.
Більш вдалим терміном для технологій навчання, що використовують комп'ютер, є комп'ютерна технологія. Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання - це процес підготовки і передачі інформації, кого навчають, засобом здійснення яких є комп'ютер.
Такому уроку властиво таке:
Принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;
Керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;
Інтерактивність і діалоговий характер навчання; - ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії учня і вчителя; "вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання.
Оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;
Підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;
Необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі.
Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання: При поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.
При цьому комп'ютер виконує такі функції:
1. У функції вчителя комп'ютер являє собою:
джерело навчальної інформації;
наочний посібник;
тренажер;
засіб діагностики і контролю.
2. У функції робочого інструменту:
засіб підготовки текстів, їх зберігання;
графічний редактор;
засіб підготовки виступів;
обчислювальна машина великих можливостей.
При проектуванні уроку вчитель може використовувати різні програмні продукти:
1. Мови програмування - за їх допомогою вчитель може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку, але їх застосування для викладача-предметника важко. Складання проекту за допомогою мови програмування вимагає спеціальних знань і навичок і великих трудовитрат.
2. Можливо при підготовці та проведенні уроку використання готових програмних продуктів (енциклопедій, навчальних програм і т.п.). Використання комп'ютерної технології при вивченні хімії в середній школі відкриває широкі можливості для створення та використання складного наочно-демонстраційного супроводу на уроці або при виконанні лабораторної роботи. Крім того, при повторенні пройденого матеріалу учень самостійно відтворює всі демонстраційні експерименти, які вчитель показував на уроці. При цьому він може перервати експеримент, зупинити його чи повторити ту частину, яка погано засвоїла. Такий підхід розвиває ініціативу і сприяє підвищенню інтересу учнів до досліджуваного предмета.
3. Велику допомогу при підготовці та проведенні уроків надає вчителю пакет Microsoft Office, який включає в себе крім відомого всім текстового процесора Word ще й систему баз даних Access і електронні презентації PowerPoint.
4. Система баз даних передбачає велику підготовчу роботу при складанні уроку, але в підсумку можна отримати ефективну і універсальну систему навчання та перевірки знань.
5. Текстовий редактор Word дозволяє підготувати роздатковий та дидактичний матеріал.
6. Електронні презентації дають можливість вчителю при мінімальній підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до уроку. Уроки, складені за допомогою PowerPoint видовищні і ефективні в роботі над інформацією.
1.2. Переваги використання ІКТ
Серед головних переваг ІКТ можна виділити:
Індивідуалізація навчання;
Інтенсифікація самостійної роботи учнів;
Зростання обсягу виконаних на урок завдань;
Розширення інформаційних потоків при використанні Internet;
Підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту: вирішиш вірно приклади - відкриєш картинку, повставляєш правильно всі букви - продвінешь ближче до мети казкового героя. Комп'ютер дає вчителю нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання, не тільки силою уяви розсовуючи стіни шкільного кабінету, але за допомогою новітніх технологій дозволяє зануритися в яскравий барвистий світ. Таке заняття викликає у дітей емоційний підйом, навіть відсталі учні охоче працюють з комп'ютером.
Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому що вчителю не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на екран), учневі не доводиться чекати, поки вчитель повторить саме потрібний йому фрагмент.
Цей метод навчання дуже привабливий і для вчителів: Допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст і все подальше освоєння комп'ютера.
Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня
Для учня важливо те, що відразу після виконання тесту (коли ця інформація ще не втратила свою актуальність) він отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок, що неможливо, наприклад, при усному опитуванні.
Освоєння учнями сучасних інформаційних технологій. На уроках, інтегрованих з інформатикою, учні оволодівають комп'ютерною грамотністю і вчаться використовувати в роботі з матеріалом різних предметів один з найбільш потужних сучасних універсальних інструментів - комп'ютер, з його допомогою вони вирішують рівняння, будують графіки, креслення, готують тексти, малюнки для своїх робіт. Це - можливість для учнів проявити свої творчі здібності;
Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.
1.3. Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ
Серед наявних проблем застосування ІКТ в можна виділити наступні:
Недостатність часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;
Недостатня комп'ютерна грамотність;
У робочому графіку вчителів не відведено годин для дослідження можливостей Інтернет;
Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;
Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;
При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;
РОЗДІЛ 2
РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (ІКТ) У ФОРМУВАННІ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ
2.1. Що таке інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ)?
Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації.
За Дж. Велінгтоном, "інформаційні технології – це системи, створені для виробництва, передачі, відбору, трансформації (обробки) і використання інформації у вигляді звуку, тексту, графічного зображення і цифрової інформації".
Якщо в якості ознаки інформаційних технологій вибрати інструменти, за допомогою яких проводиться обробка інформації (інструментарій технології), то можна виділити наступні етапи її розвитку :
1-й етап (до другої половини XIX ст.) - «Ручна» інформаційна технологія, інструментарій якої складали: перо, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправки через пошту листів, пакетів, депеш. Основна мета технології - представлення інформації в потрібній формі.
2-й етап (з кінця XIX ст.) - «Механічна» технологія, оснащена більш досконалими засобами доставки пошти, інструментарій якої складали: друкарська машинка, телефон, диктофон. Основна мета технології - представлення інформації в потрібній формі більш зручними засобами.
3-й етап (40 - 60-і рр.. XX ст.) - «Електрична» технологія, інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні друкарські машинки, ксерокси, портативні диктофони. Основна мета інформаційної технології починає переміщатися з форми представлення інформації на формування її змісту.
4-й етап (з початку 70-х рр..) - «Електронна» технологія, основним інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створені на їхній базі автоматизовані системи управління (АСУ) і інформаційно-пошукові системи, оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів. Центр ваги технології ще більш зміщується на формування змістовної сторони інформації для управлінського середовища різних сфер суспільного життя, особливо на організацію аналітичної роботи.
5-й етап (з середини 80-х рр..) - «Комп'ютерна» («нова») технологія, основним інструментарієм якої є персональний комп'ютер із широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі відбувається процес персоналізації АСК, що проявляється у створенні систем підтримки прийняття рішень певними спеціалістами. Подібні системи мають умонтовані елементи аналізу та штучного інтелекту для різних рівнів управління, реалізуються на персональному комп'ютері і використовують телекомунікації. У зв'язку з переходом на мікропроцесорну базу істотним змінам піддаються і технічні засоби побутового, культурного та іншого призначень.
6-й етап (тільки встановлюється) - «мережева технологія» (іноді її вважають частиною комп'ютерних технологій). Починають широко використовуватися в різних галузях глобальні і локальні комп'ютерні мережі. Їй пророкують в найближчому майбутньому бурхливе зростання, обумовлене популярністю її засновника - глобальної комп'ютерної мережі Internet.
З появою персональних комп’ютерів з’явився термін “нові інформаційні технології”, під яким розуміють впровадження нових підходів до навчально-виховного процесу, що орієнтований на розвиток інтелектуально творчого потенціалу людини з метою підвищення його ефективності, завдяки застосуванню сучасних технічних засобів. На сучасному етапі методи, способи і засоби безпосередньо взаємопов'язані з комп'ютером, тому їх іще називають комп'ютерні технології.
Нові інформаційні технології характеризуються наявністю всесвітньої мережі Інтернет, такими її сервісами, як електронна пошта, телекомунікації, що надають широкі можливості. Жива комунікація невід’ємна від інформаційних технологій, тому на сучасному етапі розвитку технічних і програмних засобів інформаційні, технології називають інформаційно-комунікаційними. У цих комунікаціях комп'ютер займає своє місце. Він забезпечує комфортну, індивідуальну, різноманітну, високоінтелектуальну взаємодію об'єктів комунікації.
Поняття “інформаційно-комунікаційні технології” (ІКТ) не є однозначним.
Узагалі ІКТ можна визначити як сукупність різноманітних технологічних інструментів і ресурсів, які використовуються для забезпечення процесу комунікації та створення, поширення, збереження та управління інформацією.
Під технологічними інструментами та засобами мають на увазі комп’ютери,
мережа Інтернет, радіо- та телепередачі, а також телефонний зв’язок.
Поєднуючи інформаційні та комунікаційні технології, проектуючи їх на освітню практику необхідно зазначити, що основним завданням, яке стоїть перед
їх впровадженням є адаптація людини до життя в інформаційному суспільстві.
2.2. Перспективи для використання інформаційно-комунікаційних технологій.
Найголовнішими перспективами є:
забезпечення нової, активної форми фіксації продуктів інтелектуальної діяльності,
доступ до практично необмеженого обсягу потрібної навчальної і наукової інформації, висока швидкість її отримання,
варіативність способів аналітичного оброблення,
виникнення феномену "безпосереднього включення" особистості в інформаційний простір.
Сучасні ІКТ в освітньо-інформаційному середовищі навчальних закладів мають виконувати такі функції:
засобу навчання (застосування мультимедійних навчальних курсів);
технічного засобу автоматизації процесу навчальної діяльності дитини, що включена у пізнавальну, пошукову, дослідницьку, експериментальну роботу, який дозволяє мобільно працювати з текстом, графічним, звуковим або відеодокументом, якісно подавати інформацію, обробляти її, спілкуватися зі своїми однолітками;
зразка сучасних інноваційних технологій, що розвиває навички оволодіння ними, дає знання про їхні назви і функціональне призначення, складові елементи;
ефективного тренажера, що розвиває пізнавальну і творчу активність особистості, спонукає її приймати власні оригінальні рішення, бачити їхній результат, перевіряти їхню правомірність тощо.
Використання комп'ютерних технологій - це не вплив моди, а необхідність, продиктована сьогоднішнім рівнем розвитку освіти. Переваги використання ІКТ можна звести до двох груп: технічні і дидактичні.
Технічними перевагами є швидкість, маневреність, оперативність, можливість перегляду і прослуховування фрагментів і інші мультимедійні функції.
Дидактичні переваги інтерактивних занять - створення ефекту присутності ("Я це бачив!"),
відчуття автентичності, реальності подій, інтерес, бажання дізнатися і побачити більше.
Інформаційні технології здатні:
стимулювати пізнавальний інтерес дітей;
надати навчально-виховній роботі проблемний, творчий, дослідницький характер і розвивати самостійну діяльність школярів;
забезпечувати навички діяльності учня стосовно інформації, що міститься в навчальних предметах і освітніх областях, а також в навколишньому світі;
за допомогою реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, комп'ютер) та інформаційних технологій (відеозапис, ЗМІ, Інтернет), формувати вміння дітей самостійно шукати, аналізувати і відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати і передавати її,
сприяти соціальній адаптації дитини до школи, впливати на її відносини з однокласниками. Оволодіння комп'ютером благотворно впливає на формування особистості дитини і надає її більш високий соціальний статус.
Використання ІКТ у роботі педагога дає можливість:
самоосвіти педагога, підвищення його професійного рівня;
навчатися і здобувати знання, вміння та якості, необхідні сучасній людині;
отримувати найсучаснішу інформацію по темі, оновлювати навчальний та дидактичний матеріал;
мати доступ до методичної бази розробок;
спілкуватися з колегами на різних форумах;
отримувати кваліфіковані консультації та поради експертів;
публікувати свої матеріали;
брати участь в обговоренні опублікованих матеріалів;
брати участь в професійних конкурсах, вебінарах*;
обмінюватися досвідом з колегами з інших регіонів і країн.
*Вебінар - слово-неологізм – це онлайн-семінар - різновид веб-конференції, проведення онлайн-зустрічей або презентацій через Інтернет у режимі реального
часу. Під час веб-конференції кожен з учасників знаходиться біля свого комп'ютера, а зв'язок між ними підтримується через Інтернет за допомогоюз авантаження програми, встановленої накомп'ютері кожного учасника, або через веб-додаток.
Для ефективного впровадження ІКТ в освітньо-виховний процес від учнів, як і від педагога вимагається володіння комп'ютерною грамотністю, яка передбачає:
вміння писати та редагувати інформацію (текстову, графічну),
користуватися комп'ютерною телекомунікаційною технологією,
користуватися базами даних,
роздруковувати інформацію на принтері;
вміння скласти та надіслати лист через мережу Інтернет;
вміння «перекачати» інформацію з мережі на жорсткий або гнучкий диск і навпаки, з жорсткого або гнучкого диска - в мережу;
працювати в системах DOС і WINDOWS, користуючись редакторами WORD різної модифікації;
Систематичне включення інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес забезпечить формування і розвиток інформаційно-комунікаційної культури педагогічних працівників та вихованців. У науковій літературі поняття "інформаційно-комунікаційна культура особистості" розглядається як комплекс понять, уявлень, знань, умінь і навичок, які формують в особистості певний стиль мислення, що дозволить їй ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології в будь-якому виді пізнавальної або творчої діяльності.
РОЗДІЛ 3
Використання ІКТ у навчально — виховному процесі
3.1. Основні призначення служби інформаційного забезпечення.
Сучасний період розвитку суспільства характеризується сильним впливом на нього інформаційно - комунікаційних технологій (ІКТ), які проникають в усі сфери людської діяльності, забезпечують поширення інформаційних потоків у суспільстві і утворюють глобальний інформаційний простір. Невід’ємною і важливою частиною цих процесів є комп’ютеризація освіти. Зараз в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу, пов’язаними із внесенням коректив у зміст технологій навчання, які повинні бути адекватними сучасним технічним можливостям і сприяти гармонійному входженню учня в інформаційне суспільство. Комп’ютерні технології покликані стати невід’ємною частиною цілісного освітнього процесу, значно підвищувати його ефективність. Тому рівень комп’ютеризації разом з кадровим і методичним забезпеченням навчального процесу є вирішальним показником оцінювання дієздатності сучасного навчального закладу. Інформаційне середовище – засіб ефективної взаємодії учасників освітнього процесу: учнів, педагогів, батьків.
Основним призначенням служби інформаційного забезпечення є:
формування інформаційного освітнього середовища закладу, поетапне вирішення задач інформатизації освіти;
упровадження нових інформаційних технологій в освітній і управлінський процеси;
інформаційно-методичне забезпечення навчально- виховного процесу;
упровадження електронного документообігу. Використання ІКТ у навчально-виховному процесі.
Комп’ютер же для педагогів може стати потужним технічним засобом навчання учеів. Використання комп’ютера дозволить розширити можливості педагога, створити базу для залучення учнів до комп’ютерних навчальних програм. На сьогоднішній день комп’ютерні програми, ігри, завдання у своїй роботі можуть застосовувати всі педагогічні працівники. У багатьох іграх та програмах присутні елементи новизни, сюрпризності, незвичності, в них використовуються засоби заохочення, що так полюбляють діти. Застосування комп’ютерів, мультимедіа та інформаційних технологій у якості дидактичних засобів використовується для підвищення мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих здібностей учнів та для створення благополучного емоційного фону. Використання мультимедіа у навчанні не тільки збільшує швидкість передачі інформації учням та підвищує рівень її засвоєння, а й сприяє розвитку таких процесів як увага, пам’ять, мислення, уява, мовлення. Важливо відзначити, що інформаційно – комунікаційні технології можна успішно використовувати як в освітній діяльності педагогів, так і в управлінській, методичній роботі, роботі психолога, комірника, завгоспа, медичної сестри.
3.2. Використання ІКТ в різних сферах діяльності навчального закладу.
Використання ІКТ в управлінській діяльності.
1. Робота в міській освітній мережі ;
2. Розрахунок стажу роботи працівників;
3. Співпраця з закладами інших міст України;
4. Створення бази даних працівників, учнів та батьків;
5. Робота з документацією (звіти, інформація в різні органи, накази, довідки тощо);
6. Участь у форумах, чатах, конференціях;
7. Опрацювання нормативно-правової документації шляхом використання Інтернету;
8. Створення портфоліо педагогічних працівників;
9. Оформлення внутрішнього контролю за службами в електронному вигляді.
Використання ІКТ у методичній роботі.
1. Оформлення ділової документації;
2. Проведення контрольно — аналітичної діяльності(підготовка схем аналізу, обробка даних, результативність у вигляді графіків, діаграм (атестація педагогів, рівень знань учнів з різних розділів програми тощо);
2. Робота в мережі Інтернет з питання самоосвіти та накопичення інформаційного матеріалу.
3. Оформлення атестаційних матеріалів;
4. Розробка презентацій до семінарів, методичних об’єднань, конференцій, педагогічних рад, консультацій;
5. Використання мультимедійного супроводу на заняттях, під час проведення свят та розваг, режимних моментів; у роботі з батьками (під час проведення консультацій, батьківських зборів, Дня відкритих дверей тощо);
6. Оформлення картотеки періодичних видань, облік методичної та художньої літератури;
7. Оформлення стендів, інформаційних куточків;
8. Оформлення буклетів, матеріалів для участі в різноманітних конкурсах.
9. Накопичення ілюстративних матеріалів для випуску санбюлетнів, порад для батьків, оформлення презентацій, буклетів.
10. Обмін досвідом роботи з іншими педагогічними колективами.
Використання ІКТ у психологічній роботі.
1. Оформлення ділової документації;
2. Оформлення інформаційного куточка для педагогів та батьків;
3. Діагностування педагогів з використанням комп’ютерних діагностичних методик (тести Люшера, Равена, Векслера);
4. Діагностування учнів за допомогою комп’ютерних методик;
5. Обробка даних результатів проведених досліджень у вигляді схем, діаграм;
6. Розробка презентацій для виступу на семінарах, конференціях, батьківських зборах;
У результаті впровадження в роботу навчальних закладів ІКТ можна очікувати такі результати:
1. Підвищення ефективності процесу навчання.
2. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
3. Підвищення рівня професійної майстерності педагогів.
4. Виявлення рівня психолого-педагогічної компетенції батьків.
5. Створення єдиного інформаційного середовища.
3.3. Класифікація засобів ІКТ залежно від їх методичного призначення
ІКТ-компетентність педагога - це здатність педагога використовувати інформаційні і комунікаційні технології для здійснення інформаційної діяльності (пошуку інформації, її визначення і організації, управління і аналізу, а також її створення і розповсюдження) в своїй професійній сфері. А саме:
здійснювати інформаційну діяльність по збору, обробці, передачі, збереженню інформаційного ресурсу, по продукуванню інформації з метою автоматизації процесів інформаційно-методичного забезпечення;
оцінювати і реалізовувати можливості електронних видань освітнього призначення і розподіленого в мережі Інтернет інформаційного ресурсу освітнього призначення;
організовувати інформаційну взаємодію між учасниками освітнього процесу і інтерактивним засобом, що функціонує на базі засобів ІКТ;
створювати і використовувати психолого-педагогічні діагностичні методики контролю і оцінки рівня знань учнів, їх просування в навчанні;
здійснювати навчальну діяльність з використанням засобів ІКТ в аспектах, що відображають в Базовому компоненті освіти.
Однією з найвдаліших форм підготовки і представлення навчального матеріалу науковці вважають створення мультимедійних презентацій - один з напрямків ІКТ.
За даними ЮНЕСКО, коли людина слухає, вона запам’ятовує 15% мовної інформації, коли дивиться – 25% видимої інформації, коли бачить і слухає – 65% усієї інформації.
Рис. 1. Структура ІКТ-компетентності педагога.
Ціннісно-мотиваційний компонент включає
Мотиви, мету, потреби в професійному навчанні, вдосконаленні, самовихованні, саморозвитку, ціннісні установки актуалізації в професійній діяльності, стимулює творчий прояв особи в професійній діяльності. Він припускає наявність інтересу до професійної діяльності, який характеризує потребу людини в знаннях, в оволодінні ефективними способами організації професійної діяльності.
Когнітивний компонент повинний
Забезпечити вільне володіння падагогом навичками опрацювання інформації та роботи з інформаційними об’єктами, які відповідно впливають
на навички вдосконалення професійних знань і умінь, знання міжпредметних зв'язків і т.д. Рівень розвитку когнітивного компоненту визначається повнотою, глибиною, системністю знань вихователя в його предметній області.
Діяльністний компонент
Це активне застосування інформаційних технологій і комп'ютера в професійній діяльності як засобів пізнання і розвитку ІКТ-компетентності, самовдосконалення і творчості. Комунікативна складова цього компоненту виявляється в умінні встановлювати міжособистісні зв'язки, вибирати оптимальний стиль спілкування в різних ситуаціях, опановувати засобами вербального і невербального спілкування.
Предметно-орієнтований рівень припускає
Освоєння і формування готовності до впровадження в освітню діяльність спеціалізованих технологій і ресурсів, розроблених відповідно до вимог змісту Базового компонента дошкільної освіти. Вивчення тих чи інших комп’ютерних технологій та засобів повинне бути зумовлено потребами педагога в його професійній діяльності.
Рефлексійний компонент
Включає самосвідомість, самоконтроль, самооцінку педагога. Відповідальності за результати своєї діяльності, пізнання себе і самореалізації в професійній діяльності через засоби ІКТ. 
Засоби ІКТ в освіті класифікують залежно від їх методичного призначення за схемою (рис. 2).
Рис. 2.
Класифікація засобів ІКТ залежно від їх методичного призначення
Н
авчальні – повідомляють освітню інформацію,
формують знання, навички й уміння
навчальної або практичної діяльності
Тренувальні – призначенні для закріплення умінь
і навичок, повторення вивченого матеріалу
Інформаційно-пошукові і довідкові – повідомляють
інформацію, формують уміння її систематизувати
Демонстраційні – візуалізують об’єкти, що вивчаються,
з метою їх дослідження та вивчення
З
асоби
ІКТ Імітаційні - представляють певний аспект реальності
в
освіті для вивчення його структурних та
функціональних характеристик
Лабораторні – дають змогу проводити віддалені
експерименти на реальному обладнанні
Моделювальні – дають змогу моделювати об’єкти
з метою їх вивчення
Навчальні – ігрові – створюють навчальні ситуації,
яких діяльність реалізується в ігровій формі
Розрахункові – автоматизують різні розрахунки
Зміст базової ІКТ-компетенція для педагога:
Знання Вміння
р
озуміння принципів роботи здатність шукати, збирати,
основних комп'ютерних програм, створювати, організовувати включаючи текстовий та табличний електронну інформацію,
процесори, системи керування систематизувати отримані дані
базами даних, способи зберігання і
обробки інформації
обізнаність в своїй сфері діяльності, здатність використовувати заснована на використанні відповідні засоби (презентації,
Інтернету і електронних способів графіки, діаграми, карти) для
передачі інформації, таких як комплексного розуміння
e
-mail, відеоконференції та ін. отриманої інформації
розуміння потенціалу здатність шукати і знаходити інформаційних технологій, необхідні веб-сайти і
підтримки інноваційної використовувати Інтернет -
діяльності педагогів сервіси, форуми і e-mail
базове розуміння надійності здатність використовувати
і достовірності отримуваної інформаційні технології
інформації і пошана до етичних інноваційної діяльності
принципів при інтерактивному в різних контекстах вдома,
використанні інформаційних на роботі і на дозвіллі
технологій
РОЗДІЛ 4
ВИКОРИСТАННЯ ІКТ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ТА ЛІТЕРАТУРИ
4.1. Нові інформаційні технології навчання
Нові інформаційні технології навчання - це сукупність методології та технології навчання, в основу якої покладено використання комп’ютерних навчальних програм, електронних посібників і підручників, що забезпечують інтерактивний програмно-методичний супровід навчального процесу і є однією з форм реалізації мети та змісту сучасної парадигми гуманізованої освіти.
Комп’ютерні технології, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно-орієнтованого, розвивального, проектного навчання) надають кожному учню, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб’єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.
Комп’ютерні засоби навчання:
Електронний підручник
Статистичні таблиці
Динамічні таблиці
Літературні портрети
Тестові завдання
Диктанти
Медіа-твори
Віртуальні екскурсії
4.2. Комп’ютерна презентація на уроках української літератури
Мета педагогів - навчити учнів не лише опрацьовувати матеріали, а й уміти їх представляти, бо сьогодення вимагає від сучасної молоді не простого оволодіння комп’ютерною технікою, а й вміння нестандартно, творчо показати свою роботу, відстоювати свою думку та аргументувати свої дії. Переваги такої роботи надзвичайні, адже зростає зацікавленість предметом вивчення, учні самі стають творцями, ініціаторами нових ідей, розвивають свої інтелектуальні здібності.
Комп’ютерна презентація - це авторське учнівське бачення теми, розробка певного сценарію виконання і представлення аудиторії, яка, до речі, може бути абсолютно різною: від учнів початкової школи до вчителів. Комп’ютер дає можливість використання інформації мережі Інтернет, дозволяє ілюструвати, естетично оформляти сторінки, використовувати ефекти анімації.
Учні вчаться бути послідовними у відборі найсуттєвішої інформації.
Суть інформаційно-проектної технології - через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання проблеми чи низи проблем на основі певної суми знань, показати практичне застосування цих знань.
Наприклад, під час вивчення творчості Панаса Мирного, зокрема, соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні», доцільно запропонувати учням самостійно заповнити таблиці, що містять проблемні питання та алгоритми їх вирішення.
4.3. Технологія застосування творчих завдань на основі інформаційних технологій
За допомогою комп’ютерної програми вчителі також можуть перевірити вміння учнів читати текст мовчки. Цим актуалізується така важлива змістова лінія Програми з рідної мови, як комунікативна. Даний розділ комп’ютерної програми надає змогу педагогу воднораз проконтролювати час прочитання тексту і відповідно визначити темп читання для кожного учня класу. Слід звернути увагу на те, що при перевірці навичок читати мовчки оцінювання виконання завдання відбувається в два етапи з визначенням оцінки за кожний їз них і наступному підсумовуванні оцінок для визначення загального балу за завдання (максимальний бал-12).
Творчі завдання на основі застосування інформаційних технологій за своїм змістом і методами виконання найчастіше носять ситуативний характер. Дидактичною метою таких завдань є вироблення діяльнісних компетенцій і виявлення особистісного ставлення до розв’язуваної проблеми на основі творчого застосування наявних знань, умінь, навичок.
Зрозуміло, що уроки з використанням інформаційних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Педагог повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh-анімації, web-редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Це уможливлює подання інформації у формі відео, презентації, web-сторінки, з різноманітними роліками. Загалом у власній практиці для унаочнення навчального матеріалу дуже часто використовую ресурси Інтернету.
Головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Отже, дійшли до висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу у своїй діяльності прагнемо урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові - це значить «шукати енергію слова в енергії душі».
4.4. Мультимедійні технології на уроках української мови та літератури
Одним із способів розвитку пізнавальної активності учнів є використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання.
Мультимедіа (лат. multum – багато й англ. media – засоби) – система сучасних технічних засобів, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі; один їх перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються, особливо в галузі освіти.
Дійсно, мультимедіа – один із термінів, який може означати різні речі й бути призначеним для різних людей та користувачів. У зв’язку з цим важко визначити, де мультимедіа починається й де закінчується.
Урок з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.
Кількість мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль педагога, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів.
За допомогою комп’ютерних технологій модна використовувати на уроці наочність вищого рівня – відео матеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим завданням, а й за допомогою самоосвітою учня.
Отже, комп’ютер та інтерактивні дошки на уроках української мови та літератури поступово стають звичними засобами навчання; використання яких роблять урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.
Науково-педагогічна література подає безліч різноманітних мультимедійних жанрів:
- Блок-тема
- Медіа-урок
- Самодиктант
- Тестові завдання
- Медіапроект
- Медіатвори
- Творчі презентації
- Віртуальні екскурсії
- Медіаекспресії
- Літературний портрет
- Динамічні таблиці
- Статичні таблиці
Статичні таблиці
Така таблиця – вічна. Більше того, на ній можна писати, підкреслювати, малювати – а вона знову чиста. Наприклад, під час закріплення теми «Односкладні прості речення» на таблиці учні можуть спеціальним маркером ставити розділові знаки, робити позначки напроти відповідної характеристики речення , не витрачаючи часу на написання і його письмовий розбір.
Такий підхід до організації роботи значно економить час і підвищує ефективність навчального процесу, адже за урок можна розібрати не 2-3 речення, а 10-15.
Динамічні таблиці
Допомагають учням зрозуміти процес «народження» і функціонування правила: потрібні елементи з’являються і зникають, рухаються, збільшуються, переміщаються; іноді для створення бажаного ефекту застосовується звукове оформлення, анімаційні вставки тощо. Матеріал підібраний з орієнтацією на асоціативне, образне мислення учнів, що дає змогу швидко запам’ятати та якісно застосувати набуті знання.
Літературний портрет
Мультимедійний проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо- та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника чи поета.
Віртуальні екскурсії
Відео розповідь про музеї та історичні місця України; до кожного відео сюжету розроблені відповідні завдання, які учні виконують під час уроку. Таким чином, віртуальна екскурсія знайомить учнів з Україною, її історією, природою, видатними людьми, розширює кругозір учнів, сприяє їх розвитку навіть в умовах, коли справжня екскурсія з певних причин неможлива.
Слайд-твір
Мультимедійний продукт, створений на відповідну тему самими учнями. Це свого роду диференційований, індивідуальний підхід до домашнього завдання.
Медіа-проект
Кожен школяр-учасник проекту вибирає для себе індивідуальні засоби й оптимальний темп діяльності, виявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Навчальна робота організовується в індивідуальній та груповій формах і складається з трьох етапів:
- відбір та вивчення інформаційно-професійної проблеми, засвоєння комп’ютерної мультимедіа-технології;
- створення та колективне обговорення пробних комп’ютерних мультимедіапрезентацій, створених на запропонованому вчителем інформаційному матеріалі;
- підготовка й представлення розгорнутої мультмедіапрезентації з проблеми із залученням додаткової знайденої учнями інформації й викладеної з урахуванням власної точки зору.
Тестові завдання
Надзвичайно вдало можна формувати на інтерактивній дошці. Як відомо, є спеціальні програми, проте це можна робити й без них, розташувавши кожне запитання та варіанти відповідей на нього на окремому слайді. Такі тестові завдання зручно використовувати під час тематичного оцінювання, аудіювання тощо.
Самодиктант
Давно відома форма перевірки знань, проте у мультимедійному форматі вона працює набагато ефективніше. На дошці – текст із пропущеними буквами та розділовими знаками (бажано, щоб у кожного учня був такий самий друкований текст). У процесі роботи учні пояснюють вживання букв і розділових знаків, роблячи на дошці відповідні записи. Отже, економиться час та необхідність записувати текст у зошити.
Медіа-урок
Сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин уроку, що сприяють повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок – яскравий, динамічний, результативний.
Блок-тема
Форма самодиктанту. Така форма організації роботи у кілька разів більш ефективна, ніж традиційний словниковий диктант: обсяг матеріалу зростає, а час виконання роботи зменшується, і при цьому забезпечується якісний результат.
Низка факторів, які впливають на ефективність навчально-виховного процесу:
- зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;
- полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;
- запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;
- збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;
- скорочення часу на розкриття проблеми.
ВИСНОВКИ
Сучасність вимагає нових підходів до навчального процесу, нових методів, форм подання навчальної інформації. Вона вимагає, щоб над матеріалом, який вивчається, учень розмірковувати, бачити зв’язок з іншою інформацією і послідовність між нею. А також шукати відповіді на запитання, які виникають у процесі навчання, що збуджує процес мислення, яке призводить до бажаного запам’ятовування і сприяє розвитку пам’яті. В учнів зникає страх зробити помилку, а виникає прагнення виправити, знайти відповіді, щоб більше помилок не виникало. З’являється вміння вирішувати і виправляти власні помилки однокласників. Процес навчання стає процесом дослідження.
Мультимедійний урок – це цілісний урок, так і етап певного уроку, або фрагмент завдання, на який учні будуть очікувати і подумки із захопленням переживати. Мультимедіа дозволяє оживити урок, зв’язати його з дійсністю, забарвити різними фарбами почуттів, озвучити урок музикою, звуками природи. Зіставити власні спостереження, надихнути на бажання побачити це в дійсності, збагатити власний досвід.
Я вважаю, що використання ІКТ на уроках:
Розвивають у дітей креативне мислення;
Навчають по-іншому сприймати прочитаний або прослуханий текст;
3.Повніше й точніше дозволяють висловлювати свої думки;
Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.
Отже, використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу у своїй діяльності.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
До проблеми моделювання інформаційно-освітнього середовища дошкільного навчального закладу : матеріали конференції [«Информационно-коммуникативное пространство как новая среда личности»], [Електронний ресурс]/З.П.Дорошенко. Режим доступу: http://www.ukrdeti.com/firstforum/m10.html
Іванова О. Підвищення інформаційно-комп’ютерної компетентності педагогів//Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2010. - №2. – С. 22 – 30.
Інформаційні технології в навчанні. – К.: Видавнича група ВНV, 2006. – 240 с.
Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та їх роль в освітньому процесі [Електронний ресурс] / С. Дишлєва. Режим доступу : http://osvita.ua/school/technol/6804
Іщук Н.Ю. Застосування засобів мультимедіа у процесі підготовки економістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2004. - 20 с.
Клевцова Н.И. Методико-дидактические принципы создания и использования мультимедийных учебных презентаций в обучении иностранному языку: Дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.02. - Курск, 2003. - 189 c.
Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Просвіта», «Книга пам’яті України», 2000. – 368 с.
Скалій О.В. Комп'ютерні технології диференціації процесу фізичного виховання школярів (на прикладі навчання плавання): Автореф. дис…канд. наук з фізичного виховання і спорту: 24.00.02 / Львівський держ. ін-т фізичної культури - Л., 2002. – 24 с.
Современные информационные технологии в образовании [Электронный ресурс] / С.А,Зайцева, В.В.Иванов. Режим доступа: http://sgpu2004.narod.ru/infotek/infotek2.htm
Сороко Н.В. Реалізація діяльнісного підходу при комп’ютерному навчанні в умовах оновлення мовної освіти в Україні // Засоби і технології єдиного
інформаційного освітнього простору: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю. Бикова, Ю.О.Жука. – К.: Атіка, 2004.
Сутність поняття «Інформаційно-комунікаційні технології» та їх значення на сучасному етапі модернізації освіти [Електронний ресурс]/ Н.Ю.Фоміних.
Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pfto/2009_5/files/ped905_77.pdf
Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Наук.-метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К.: А.С.К., 2006.