Тема. Діалог, його розігрування відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної із життєвим досвідом учнів (діалоги етикетного характеру, діалоги-розпитування), за поданим початком, малюнками

Мета: навчити шестикласників оцінювати діалогічне мовлення щодо його змісту, мовного оформлення, відповідності ситуації спілкування; сприяти удосконаленню мовленнєво-комунікативних вмінь складати й розігрувати діалоги (орієнтовно 6-7 реплік для двох учнів) з урахуванням мети й адресата мовлення, використовувати репліки для стимулювання й підтримання діалогу; підвищувати мовну й мовленнєву культуру п’ятикласників.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент

2. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

3. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда-розминка

  • Яку роль у житті кожного відіграє спілкування?

  • Від чого воно залежить?

  • Як називається розмова двох і більше осіб?

  • Як називаються слова кожного учасника діалогу?

  • Як вести діалог?

  • У яких стилях мовлення найчастіше використовується діалог?



4. Сприйняття і засвоєння матеріалу

Спостереження над мовним матеріалом ( учням на парту подається текст, який містить діалог)

СКУПИЙ

Усі вважали мене добрим, та я був скупий. Мені, наприклад, було шкода віддавати свої речі, навіть непотрібні. Я казав: «Бери, будь ласка», а самому було жаль. Або приходив із гостей додому і починав шкодувати, що зїв мало цукерок. Мені було дуже соромно, що я такий жадібний і скупий. Скоро мені стало зовсім тяжко віддавати свої речі.

Якось до мене підійшов Володя.

-Дай книжку почитати…

-Не можу. Сам читаю,- кажу.

-А потім даси?- питає Володя.

-Потім дам.

Петя попросив у мене олівці – помалювати, а Гена – шахи – пограти.

- Не можу дати. Сьогодні сам малюватиму,- сказав я Петі.

А Гені сказав:

- Увечері сам гратиму в шахи.

Через два дні Володя зустрічає мене і каже:

-Прочитав?

-Що?- запитую.

-Книжку.

-А-а-а! Ще ні. Я повільно читаю. Кожну сторінку.

-Ну добре. А коли закінчиш, даси?

-Дам.

Того ж дня до мене підійшов Петя.

-Сьогодні даси?- питає мене.

-Ні, не можу. Сам читаю.

-Що читаєш? – усміхнувся Петя.

-Книжку.

-Та я в тебе олівці просив,- нагадав він.

-А-а! Малюю ще, малюю!

Потім я зустрів Гену.

-Ну як? Зараз даси?- питає

-Ні, ні! Сам читаю! Тобто малюю! Тобто граю!

Після цього хлопці в мене нічого більше не просили.

Дати відповідь на запитання.

  • Як хлопчик характеризує сам себе на початку оповідання?

  • Яку людину вважають скупою, а яку жадібною?

РОЗРІЗНЯЙТЕ



Скупий

  1. Який уникає витрат. Скупому не хотілося витрачати гроші.

  2. Який неохоче дає щось. Такий скупий, що й снігу серед зими не випросиш.

  3. Стриманий у вияві чогось. Скупий на слова.

Жадібний

  1. Який прагне до чогось. Жадібний до знань.

  2. Який прагне до збагачення, наживи. Жадібний до грошей.



- Нічого, - усміхнувся я. – Скоро тато купить мені футбольний м’яч, і всі відразу почнуть зі мною розмовляти.

Мені купили м’яч, і я вийшов з ним у двір. Хлопці грали у настільний теніс. Я прибіг до них, показав м’яча і запитав:

  • Подобається?

  • Хороший м’яч!- сказали хлопці й знову почали грати в теніс.

Від здивування я не знав, що робити. Я бачив, що хлопцям дуже хочеться пограти, та вони не просили м’яча. Я пограв трохи сам, і мені стало нецікаво. Я пішов додому. На столі лежали мої речі: книжки, олівці, шахи. І раптом я зрозумів, що ось зараз, цієї миті, я можу втратити всіх своїх друзів назавжди.

Дати відповідь на запитання.

    • Який вид мовлення – монолог чи діалог – становить основу тексту?

    • Скільки осіб бере участь у діалозі?

    • Як виділяються на письмі слова кожного співрозмовника?

    • Чи є тут слова автора? Де вони? Які розділові знаки їх відокремлюють?

    • Зясувати значення слів настільний, теніс.

Настільний. 1. Призначений для столу. Настільна гра. 2. Завжди потрібний і такий, що використовується постійно. Словник – моя настільна книжка.

Теніс. 1. Спортивна гра, суть якої в перекиданні ракеткою невеликого м’яча від одного гравця до іншого через низьку сітку. Настільний теніс – перекидання ракеткою м’ячика через сітку, натягнуту поперек невеликого прямокутного стола.

5. Фізкультхвилинка

6. Колективне складання і розігрування діалогу-розпитування

Зразок

- Наталко! Що ти найбільше полюбляєш робити у вільний час.

- Я люблю читати.

- А які твори тобі найбільше подобаються?

- Казки. А чим ти займаєшся?

- Я люблю вишивати.

- І що ти вже вишила?

- Я почала вишивати рушничок.

- Колись навчиш і мене.

7. Самостійне складання діалогів у парах.

ВАРІАНТ І. Придумати закінчення оповідання, використовуючи діалог.

ВАРІАНТ I І. Скласти діалог, використовуючи даний початок.

    • Привіт, друже!

    • Привіт!

    • Що ти робитимеш завтра? Я хочу запросити тебе на день народження. Чи зможеш ти прийти?

    • Вдячний за запрошення.



8. Розігрування діалогів у парах

Прослухати кінець оповідання «Скупий» і дати відповіді на запитання.

Тоді я схопив книжку для Володі, олівці для Петі, шахи для Гени, м’яч для всіх і вибіг у двір. І тепер я знаю: є речі, які не купиш ні за які гроші.

  • Чи траплялися схожі ситуації у вашому житті?

  • Чи зрозумів скупий свою помилку? Чи буде він таким і надалі?

  • У яких рядках сформульована основна думка оповідання?


9. Підсумок уроку



  1. Бесіда з учнями

    • Що називається діалогом?

    • Що таке репліка?

    • Що ви навчилися на сьогоднішньому уроці?

    • Чи важко складати діалог?

    • У яких стилях мовлення діалог використовується найчастіше?

    • Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

    • Що вам найбільше запам’яталося?

    • Що ви побажали б своїм однокласникам?


10. Домашнє завдання

Скласти діалог етикетного характеру, використовуючи «чарівні» слова