Тема. Творчість давньогрецьких ліриків: Архілоха, Сапфо, Анакреонта, Піндара
Мета уроку:
ознайомити з творчістю давньогрецьких поетів, розкрити синкретичний характер давньогрецької поезії;
розвивати навички компаративного аналізу твору, уміння критично мислити;
виховувати цікавість до загальнолюдських мистецьких надбань.
Обладнання:
підручник « Світова література», тексти поезій, таблиця « Давньогрецькі поети», мультимедійні додатки.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Епіграф:
Якою б дорогою не йшов, не знайдеш
меж душі: настільки глибока її міра.
Геракліт ( СЛАЙД 2)
Хід уроку
І. Оргмомент. ( правила сидіння за партами, готовність учнів до уроку)
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Питання до учнів:
Що означає термін « лірика»?
Дайте визначення елегії.
Назвати жанри давньогрецької лірики.
Назвати представників античної лірики.
Завдання ( письмово) ( біля дошки ,по черзі)
« Асоціативний ланцюжок»
Лірика – ( поезія, натхнення, творчість, хвилювання, душа, почуття….)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми, мети уроку, коментування епіграфа
Слово вчителя.
Антична лірика стала тим життєдайним джерелом, яке дало початок і визначило шляхи розвитку європейської поезії. Лірика почала виражати індивідуальний світ особистості. Людина почала відчувати себе вільною, здатною заявити про себе про свої внутрішні настрої, про свої уявлення, не нав’язані богами. Давньогрецька поезія вперше показала можливість осмислення сенсу буття у формі особистого переживання. Митці в своїй поетичній творчості досліджували багатогранність людської душі. (Коментування епіграфа). Давньогрецьку лірику можна вважати початком становлення людської індивідуальності в художній літературі.
Сьогодні ми продовжимо знайомство з творчістю митців, чиї імена стали уособленням духовного надбання людства поза часом і простором.
ІІІ. Робота над темою уроку.
Слово вчителя. 1896-1897 роки. Англійські вчені із Оксфордського університету Бернард Гренфелл та Артур Хант (на той час – молоді вчені) ведуть археологічні розкопки біля єгипетського міста Оксірінх. (Слайд 3).Вони мріють знайти писемні свідчення історії – папіруси. І доля їм усміхається: вони знаходять більше 1000 папірусів, і серед них – переписані поетичні твори античних митців (Сапфо, Алкея та ін.). Рукописи належать еліністичному періоду в історії Єгипту (IV – I ст. до н.е.). Знахідки мали унікальне значення для вивчення античної лірики. На жаль, повністю літературна спадщина жодного поета не збереглася. Втрата значної частини ліричних творів пояснюється, зокрема, встановленням “канону александрійських учених”, у якому з усіх численних давньогрецьких поетів фігурували лише 9 найвидатніших (на думку еллінських вчених). Серед них – Сімонід, Алкей, Сапфо, Алкман та ін. Їх поезії переписувалися значно частіше, ніж твори інших поетів, тому й збереглося їх більше. Крім того, певна частина віршів з часом втратила свою актуальність і значення, що й послужило причиною забуття.
Робота з твором живопису.
Слово вчителя.
До образів античних ліриків в різні часи зверталися композитори,поети, художники. Один із найяскравіших прикладів – фреска Рафаеля Санті “Парнас” (Ватікан, 1509 – 1510 рр.) ( САЙТ 4)
- Бесіда, спрямована на сприйняття твору живопису.
1.Яке враження справила на вас картина?
2.В чому особливість змісту та композиції твору?
3.На які художні деталі автор звертає нашу увагу?
4. Яка кольорова гама переважає?
Мистецькознавчий коментар. Фреска видатного художника Рафаеля Санті присвячена темі поезії. В центрі фрески – гора Парнас, де навколо бога Аполлона, що грає на віолі в оточенні муз, зібралися літературні митці всіх часів: від Гомера, Вергілія до Данте, Петрарки, сучасників художника. Присутні на фресці й античні лірики: у лівому куті арки – Сапфо, Алкей (його постать напіввідвернута від постаті Сапфо, вони розділені певною відстанню невипадково, адже легенда розповідає про нещасливе кохання Алкея до Сапфо, їм не судилося бути разом), Корінна (давньогрецька поетеса із Беотії, яка складала вірші на рідному, беолійському, діалекті; її твори дійшли до нас лише у фрагментах), Анакреонт; у правому куті – поет Піндар, відомий своїми гімнами на честь переможців Олімпійських, Дельфійських та інших ігор; найяскравіший представник хорового мелосу. З точки зору композиції, Піндар утворює пару Сапфо: вона – представниця монодичної меліки, він – хорової. Ці дві опори давньогрецької вокальної лірики розташовані симетрично біля підніжжя (основи) Парнасу.
Слово вчителя.
Спробуємо відчути себе у ролі александрійських вчених: проведемо літературознавче дослідження поезій митців і аргументовано доведемо, що поетів, про яких сьогодні йде мова на нашому уроці, можна дійсно вважати найяскравішими постатями, гідними вічнозеленого лаврового вінка слави, у світовій культурі.
(СЛАЙД 5)
(СЛАЙД 6)
(СЛАЙД 7)
Дослідницька робота в творчих групах.
(Методичний коментар. Результати роботи кожна група узагальнює у відповідній колонці таблиці, яку отримує у роздрукованому вигляді.)
Група 1.
Поезія Тіртея
1. Виразне читання поезії Тіртея “Воїни, непереможного в битві Геракла нащадки!” ( в перекладі Г.Кочура).
Воїни, непереможного в битві Геракла нащадки!
Мужніми будьте: ще Зевс не одвернувся від вас.
Юрб не лякайтесь ворожих і страху ніколи не знайте,
Щит свій у перших рядах кожен міцніше тримай…
Вас, юнаки, не здивують видовища втечі й погоні -
Ними давно вже свої очі наситили ви.
Тих, що, один коло одного ставши, тримаються міцно,
Тих, що, рвучись уперед, бій почипають страшний,-
їх небагато загине, вони навіть задніх рятують,
Тільки самих втікачів мужність ураз покида.
Навіть ніхто розповісти не може всіх мук незліченних,
Сорому всього того, що боягуз дістає:
Адже ганебно для кожного воїна вдарити ззаду
В спину того вояка, що з поля бою втіка;
Сором лише викликає й забитий, якого у спину,
Списом проткнувши важким, вмить позбавляють життя,
Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане,
В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста…
2. Аналіз поезіі Тіртея за алгоритмом:
- Визначте, які почуття, переживання відобразилися у творі. Сформулюйте тему поезії.
- Дослідіть особливості композиції вірша. Враховуючи результати дослідження, прокоментуйте думку літературознавця В.Пащенка: “Елегії цього поета мали характерну композицію: визначена на початку тема діставала свій дальший розвиток, а закінчувалася закликом”.
- Виберіть із тексту ключові слова, які допоможуть створити образ ідеального, на думку поета, воїна. Чому автор використовує ім’я міфологічного героя Геракла? Поміркуйте, який зміст митець вкладає у звертання “нащадки Геракла”.
- Дослідіть, який основний художній засіб використано в поезії.
- Чому в поезії увага акцентується на описі “всіх мук незліченних,
Сорому всього того, що боягуз дістає”?
- Кого можна вважати безпосереднім адресатом поезії Тіртея?
- Зверніть увагу на рядки поезії: “Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане, В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста…” У якій поезії зустрічалися ці рядки? (“Добре вмирати тому…”) Чому автор дослівно повторює ці рядки в поезії “Воїни, непереможного в битві Геракла нащадки!”?
- Дослідіть синтаксичні особливості вірша. У чому своєрідність і мета використання саме такої синтаксичної будови твору?
- До якого ліричного жанру можна віднести вірш? Аргументуйте свою думку.
- Спробуйте підібрати асоціативний образ – ключ до поезії Тіртея.
Група 2.
Поезія Архілоха
1. Виразне читання варіантів перекладу поезії “В горі невтішному всі заніміли, Перікле…”
В горі невтішному всі заніміли, Перікле, сьогодні,
Сумно за нашим столом, місто затихло в журбі.
Хвилі бурхливі таких благородних людей поховали -
Біль непомірний тепер стискує наші серця.
Та пам'ятайте про те, що від горя жорстокого захист
Нам дарували боги - стійкість твердої душі.
Лихо зрадливе не спить, а чатує на кожного пильно:
Нині ридаємо ми, ятриться рана у нас,
Завтра - на інших черга, то ж візьміть себе в руки скоріше,
Мужніми будьте, терпіть, сльози облиште жінкам.
(А.Содомора, 1968)
Смуток, Перікле, довкола запав, не зазнає сьогодні
Втіхи ніхто з громадян, місто — в скорботі важкій,
Скільки прекрасних людей розколихане бурею море
Вкрило! Від болю та сліз наші серця водночас
Мовби набрякли. І все ж од нестерпної туги, мій друже,
Засіб дали нам боги — стійкість незламну душі.
Лихо по черзі спадає на кожного: от і над нами
Нині простерлось воно, нас до живого дійма,
Завтра страждатимуть інші; тож годі! Згадайте, нарешті,
Хто ви, й слізливим жінкам жалощі й тугу лишіть!
(А.Содомора, 2000)
Літературознавча довідка.
Поезія “Смуток, Перікле, довкола запав” пов’язана з конкретною подією: один із пароських кораблів було розбито під час бурі, багато людей загинуло. Все населення Пароса перебувало у траурі. Закликаючи своїх співвітчизників бути стійкими у горі, поет продовжує розвивати основну тему своєї творчості: людська доля мінлива і непередбачувана.
2. Аналіз поезії Архілоха за алгоритмом:
- Визначте, які почуття, переживання відобразилися у творі.
- Визначте ключові слова, які передають внутрішній стан ліричного героя твору, у кожному із варіантів перекладу поезії.
- Порівняйте емоційні малюнки перекладів.
- Поміркуйте, чому перекладач А. Содомора через 32 роки знову звертається до цієї поезії Архілоха і пропонує інший варіант перекладу. Проаналізуйте, чим відрізняється стан душі ліричного героя в цих перекладах.
- Простежте ритміку та інтонацію ліричного героя.
- Спробуйте за поезією скласти кодекс поведінки людини в скрутній ситуації.
- Чим приваблюють поезії Архілоха наших сучасників? Наскільки актуальними вони є зараз, на початку 21 століття?
- Прокоментуйте вислів українського поета М. Рильського: “Серед шалених прерій, і в тундрі, де сивіє бідний мох, нам світить Гейне, Тютчев, Архілох".
- Спробуйте підібрати асоціативний образ – ключ до поезії Архілоха.
Група 3.
Поезія Сапфо
1. Виразне читання поезії “Барвношатна владарко, Афродіто”.
Барвношатна владарко, Афродіто,
Дочко Зевса, підступів тайних повна,
Я молю тебе, не смути мені ти
Серця, богине,
Але знов прилинь, як колись бувало:
Здалеку мої ти благання чула,
Батьківський чертог кидала й до мене
На колісниці
Золотій летіла ти. Міцнокрила
Горобина зграя, її несучи,
Над землею темною, наче вихор,
Мчала в ефірі.
Так мені являлася ти, блаженна,
З усміхом ясним на лиці безсмертнім:
«Що тебе засмучує, що тривожить,
Чом мене кличеш?
І чого бажаєш бентежним серцем,
І кого схилити Пейто повинна
У ярмо любовне тобі? Зневажив
Хто тебе, Сапфо?
Хто тікає - скрізь піде за тобою,
Хто дарів не взяв - сам дари вестиме,
Хто не любить нині, полюбить скоро,
Хоч ти й не схочеш...»
O, прилинь ізнов, од нової туги
Серце урятуй, сповни, що бажаю,
Поспіши мені, вірна помічнице,
На допомогу. (Переклад Г. Кочура)
2. Аналіз поезії за алгоритмом:
- Визначте, які почуття, переживання відобразилися у творі. Сформулюйте тему поезії.
- До якого ліричного жанру можна віднести вірш? Аргументуйте свою думку.
- Дослідіть особливості композиції вірша.
- Визначте синтаксичні особливості вірша. У чому своєрідність і мета використання саме такої синтаксичної будови твору?
- Якою зображена лірична героїня поезії?
- Літературознавці вважають, що в поезіях Сапфо почуття кохання описується трьома шляхами: 1)через опис фізіологічного стану закоханої людини; 2)через опис божества кохання із використанням таких епітетів, які можна віднести і до людини в стані закоханості; 3)через сприйняття богині кохання Афродіти: її очима показано ліричну героїню твору. Який із шляхів використано в поезії “Барвношатна владарко, Афродіто”?
- Українському слову “кохання” у давньогрецькій мові відповідає слово “ерос” (фізичне кохання), а українському слову “любов” – цілих три: “ сторге” – любов до близьких родичів (материнська, синівська тощо); “філео” –любов-дружба, любов “за щось” (за розум, красу); “агапе” – любов “ні за що”, безкорислива любов, яка не визнає ніяких обмежень. (За підручником Є. Волощук “Зарубіжна література. 9 клас”).
Яке слово (“кохання” чи “любов “) , на вашу думку, більш відповідає стану душі ліричної героїні творів Сапфо? Аргументуйте свою думку.
-Уявіть, що Сапфо не знала почуття кохання. Чи стала б вона тоді поетесою?
- Спробуйте підібрати асоціативний образ – ключ до поезії Сапфо.
1. Виразне читання поезій Анакреонта “Не полюбляю того…” (переклад Н. Пащенко) та “Сивина вкриває скроні…” ( переклад Г. Кочура).
Не полюбляю того, хто із келихом повним вина промови
Тільки про розбрат веде та про безжальну війну.
І на бенкетах усіх словом своїм веселить.
***
Сивина вкриває скроні, голова моя сріблиться,
Молоді літа відрадні проминули; зуби слабнуть.
Відліта життя солодке – небагато вже лишилось.
Зупимнить ридань не можу, бо мене лякає Тартар,
Увійти: коли ж увійдем – вороття нам вже не буде.
2. Аналіз поезій за алгоритмом:
- Який настрій панує в творах поета?
- Сформулюйте теми прочитаних поезій Анакреонта.
- Схарактеризуйте основні риси ліричного героя поезій Анакреонта.
- У чому, на ваш погляд, полягає відмінність між ліричними героями поезій Анакреонта, запропонованих для дослідження на сьогоднішньому уроці?
-Назвіть божества античної міфології, які часто з’являються в художньому просторі поезій митця. Прокоментуйте використання поетом у своїх творах саме цих персонажів давньогрецької міфології.
- Спробуйте підібрати асоціативний образ – ключ до поезії Анакреонта.
- Узагальнююча таблиця “Давньогрецькі митці-лірики”
( СЛАЙД 8)
Митець | Вид лірики | Фольклорні джерела | Тема лірики | Ліричний герой (героїня) |
Тіртей | Деклама ційна
Елегія | Френи, ембатерії | Прославлення військової доблесті, переваги чесної смерті над безслав’ям боягуза; заклики-звернення до молоді | Ідеальний воїн-патріот, для якого найвище щастя – вмерти за Вітчизну |
Архілох | Деклама ційна
Ямби Елегія | Ямби (народні викривальні куплети) Френи | Мінливість і непербачуваність долі; оспівування душевної стійкості, несхитності, цінності людського життя | Не ідеалізований герой, а жива людина; цінує життя; стійкий, мужній, зберігає спокій і душевну рівновагу |
Сапфо | Вокальна
Сольна | Гімни епіталами сколії | Кохання, часто нерозділеного; любов до життя | Закохана, пристрасна, схвильована почуттями; бачить і цінує красу |
Анакреонт | Вокальна Сольна | Гімни Сколії | Оспівування радощів життя, насолод, радісного кохання. Дисонансом до оптимістичного пафосу усієї творчості звучить думка про наближення смерті | Життєрадісний, легко –грайливо ставиться до кохання
|
V. Узагальнення та систематизація.
1. Бесіда.
- У літературознавстві існує думка, що Тіртей та Архілох уособлюють два різних типи світосприйняття, що відобразилися відповідно в елегії та ямбі. Доведіть або спростуйте цю думку, аргументувавши своє твердження прикладами із текстів поезій.
- Античний філософ Платон називав Сапфо “Десятою музою”. Чи згодні ви з таким визначенням? Аргументуйте свою думку.
-Чому поезія “співця життєвих радощів і насолод” Анакреонта залишилася жити в віках?
2. Робота з твором живопису. Картина Ч. Н. Лефонда “Сапфо співає свої вірші Гомеру” (1824 рік). ( СЛАЙД 9)
- Чому, на вашу думку, художник об’єднав на полотні автора героїчного епосу Гомера і Сапфо, яка оспівувала в своїх віршах почуття кохання?
- Які художні деталі привертають нашу увагу?
- Прокоментуйте кольорову палітру картини.
-Хвилина гіпотетичного аналізу.
- Поміркуйте, про що могли б спілкуватися “божественний” Гомер та “десята муза” Сапфо.
- Закінчіть речення:
«Поезія Тіртея ( або іншого поета – за вибором) допомогла мені зрозуміти, що…»
Підсумкове слово вчителя.
Давньогрецька поезія запропонувала нам складний, багатий і барвистий світ людських почуттів, думок і переживань, який розкривається в творчості митців, що працювали в різних жанрах лірики. Почуття любові і ворожості, суму і радості, глибокого розпачу і бадьорої впевненості в майбутньому, виражені з граничною, нечуваною до того часу відвертістю і прямотою, складають основний зміст поезій, які дійшли до нас. “Мистецтво – це мудрість у вигляді краси, – стверджував Х. А. Ліврага. – Щасливий той, хто здатен заплакати, читаючи вірші, чиє обличчя відображає піднесене хвилювання, яке народжується при звуках прекрасної музики”. Творчість давньогрецьких митців-ліриків дає нам можливість осягнути “мудрість у вигляді краси”, збагативши тим самим власний духовний світ.
VI. Підсумки та оцінювання роботи учнів.
VII. Домашнє завдання.
Для всіх.
Повторити вивчений матеріал за темою, підготуватися до контрольної роботи.
За вибором.
1. Написати ліричне есе-мініатюру «Мої враження від зустрічі з лірикою…»
(одного із давньогрецьких поетів).
2. Скласти сенкан до творчості одного із давньогрецьких ліриків