Безжальний час все зводить нанівець,

І що ви, люди, знаєте про мене?

Хіба лиш те, що я, сліпий співець,

Спізнав, як бог, осяяння натхненне.

Де народився я – ніхто не зна,

Сім древніх міст на те претендували,

Та піднялася забуття стіна,

І залягли століття, як завали.

Моїх річок розмиті береги,

Поховані давно руїни Трої.

Але жили й живуть, немов боги,

Ахілл і Одіссей – мої герої.

Мій епос, як божественний чертог,

Піднісся над минулими віками,

І я живу з античними богами,

Вже й сам напівлегенда, напівбог.

1. - Чи можна чомусь навчитися у сліпої людини? Невже вона „бачить” і розуміє краще за нас, зрячих?

- Чи можна чомусь навчитися у стародавньої людини? Невже її духовний досвід може бути корисним людині ХХІ сторіччя?

Відповіді на ці, на перший погляд, очевидні запитання, а насправді складні і неоднозначні, ми шукатимемо впродовж 4 уроків. Адже в центрі нашої уваги - творчість легендарного засновника європейської літератури Гомера. Цікаво, яку б відповідь на поставлені вище запитання дали самі греки – сучасники Гомера? Погляньте на дошку. Ось вона, відповідь-визнання геніальності поета: „ Гомер кожному може дати стільки, скільки кожен візьме в нього.” Так сказав стародавній грек, і з цим погодилися всі ті, що протягом століть передавали із вуст в уста цей вислів. Передавали, щоб залишити нащадкам. Спробуймо і ми з вами збагатити свій духовний, життєвий, загальнолюдський досвід мудрістю сліпого стародавнього співця.

Повідомлення про Гомера.

Гомер увійшов в історію світової культури як найдавніший і найславніший поет Стародавньої Греції, творець славнозвісних поем «Іліада» та «Одіссея», що протягом віків слугували у Греції шкільними підручниками і взірцями для наслідування численним поетам Греції та Риму. Лише Гомера елліни називали словом «Поет», високо шанували його, а до поетових творів зверталися протягом усього життя, шукаючи в них і поради, і розради та втіхи. Майже всі грецькі міста сперечалися за честь бути його батьківщиною, про поета розповідали різноманітні легенди, але нічого достовірно не знали ні про нього, ні про його життя. Сьогодні дослідники виявили, що Гомер був уродженцем одного з міст-колоній Малої Азії, тобто Іонії, що його поеми були створені десь у YIII ст. до н.е. До середини YI ст. до н.е. поеми Гомера не були записані і передавалися від покоління до покоління усним шляхом.

Записані вони були в Афінах у час правління Пісістрата комісією, що усталила єдиний текст поем, який і дійшов до наших днів.

У біографії Гомера мало достовірних відомостей. Ймовірна дата його життя – YIII ст. до н.е. З античних часів Гомера уявляли незрячим. Проте поеми свідчать, що він від народження не був сліпим: зорові образи займають у творах провідне місце, вони відтворюють найтонші відтінки барв. В юнацькі роки, навчившись музиці й осиротівши, Гомер вирушив в далеку Ітаку. Там настигає його хвороба очей, і він поспішає повернутися на батьківщину, а побачене й почуте оживає в поетичному слові. Та батьківщина непривітно зустрічає Гомера, і починається мандрівне життя співця-аеда. Лише в глибокій старості його запрошують Афіни, бо слава про Гомера лине по всьому світу. Т а його життя обірвалося на півдорозі до Афін, на невеликому острові Іос, де й було поховано співця. А на надгробку зроблено напис :

Тут божественний Гомер під покровом землі спочиває,

Той, який словом своїм нездоланних героїв уславив.

3. Слово вчителя. «Гомерівське питання».

Ще в часи давніх греків виникло так зване «гомерівське питання», яке охоплює дві основні проблеми: авторство та обставини виникнення гомерівського епосу. Чи справді існував на світі Гомер? Чи він був автором «Іліади» та «Одіссеї»?

Знову постає «гомерівське питання» у XYIII ст. Деякі учені висунули ідею, що «Іліада» - це сукупність окремих героїчних пісень, які нібито зібрані в одне ціле невідомим автором тільки в YI ст. до н.е. Але цю версію було категорично відкинуто більшістю академічних учених. Проти цієї теорії виступили й поети, письменники, які високо цінували художню досконалість гомерівського епосу, - Гете, Шиллер, Гоголь.

Суперечка вчених триває. До обговорення «гомерівського питання» залучено найсучасніші комп’ютерні програми. І все ж найбільш переконливим є твердження, що Гомер – реальна особа.

Довгий час вигадкою вважалися й події, описані в «Іліаді», й існування міста Трої. Багато людей намагалися відшукати Трою. Відомостей про давньогрецького співця дуже мало. Його життя преплетено легендами, оскільки про нього не збереглося жодних історичних свідчень.
З давніх-давен грецька традиція поєднувала ім’я Гомера з найдавнішими епічними поемами «Іліада» та «Одіссея», з «Гомерівськими гімнами» та «Гомерівськими епіграмами».
Ніхто не міг сказати про те, коли і де жив Гомер. До наших днів дійшов навіть двовірш, який свідчить, що самі стародавні греки не мали якихось певних свідчень щодо місця його народження:
Сім сперечалися міст і звалися
Гомера вітчизною: Смірна, Родос,
Колофон, Самалін, Ірос, Аргос і
Афіни.
Раніше вважалося, що Гомер жив між XII і XI ст. до н. е. Завдяки археологічним розкопкам і дослідженням цей період істотно уточнений і зараз учені називають такі дати: кінець IX — початок VIII ст. до н. е.
У наш час завдяки комп’ютерним дослідженням було доведено, що поема «Іліада» — це твір одного автора, а не зібрання легендарних оповідей. Також було доведено, що «Одіссея» написана на 30—40 років пізніше за «Іліаду». Ці дослідження є ще одним доказом існування давньогрецького співця.
Цікавим видається той факт, що ім’я Гомера відоме в Україні ще з часів Київської Русі. Із XVII ст. його твори вивчалися в Києво-Могилянській академії, у Львівській братській школі.
Гомерівські мотиви й образи широко використовували у своїх творах Г. Сковорода, Т. Шевченко, П. Куліш, М. Рильський.
4. Повідомлення про Трою.
Історія Троянської війни є однією з центральних подій грецької міфології. Проте тривалий час вважалося, що всі ці події були просто вигадкою. Але наприкінці XIX століття німецький учений Генріх Шліман вирушив на пошуки легендарного міста.
Вченому вдалося визначити місцезнаходження Трої. Розкопки доводили, що в місцині, де Шліман сподівався знайти Трою, люди мешкали й у сиву давнину. Адже у ґрунті було знайдено залишки людських поселень на різній глибині, і розташовувалися вони шарами. Згідно з поемою Гомера, Троя загинула внаслідок пожежі. До кінця свого життя вчений так і не дізнався про свою помилку. Вже у XX столітті інші дослідники точно встановили, що той шар, який Шліман визнав «троянським», зберіг пам’ятки культури на два тисячоліття старшої від Гомерівської Трої. Продовжуючи роботу,
розпочату Шліманом, археологи зібрали цікавий матеріал про історію легендарного міста.
Сучасні вчені вважають, що Троя була розташована в Малій Азії, на узбережжі Егейського моря, поблизу протоки Дарданелли, на шляху до Чорного моря, на пагорбі Гисарлик (нині територія Туреччини). Виявляється, що Троя знаходилася неподалік від Колхіди, куди плавали за золотим руном аргонавти, Кавказьких гір, де страждав прикутий за наказом Зевса Прометей. Існувало місто у XV—XIII століттях до н. е. Згідно з легендою, заснував його Іл, нащадок бога Зевса, отже місто інколи називали Іліоном.
Місцезнаходження Трої було обрано дуже вдало. Дарданелли з’єднують Чорне та Егейське моря. Місто-фортеця біля узбережжя цієї протоки мало можливість тримати під контролем кораблі, які завантажувалися в плавання з одного моря до іншого.
Тому Троя славилася як багате місто і саме через це неодноразово ставала причиною війн. Учені вважають, що численні війни за Трою, відокремлені одна від одної в часі, злилися в пам’яті народній в одну подію, яка отримала назву — Троянська війна.
Окрім того, посилаючись на історичні джерела, вчені з’ясували, що в кінці XIII ст. до н. е. греки напали на місто Трою (Іліон). Війна тривала 10 років (з 1194 по 1184 рр. до н. е.). Греки все-таки здолали опір троянців, взяли місто та знищили його. Причини війни залишилися невідомими, хоча є припущення щодо економічного суперництва міст-полісів, досить звичного для тих часів. Можливо, саме ці події і відобразилися в численних міфах та поемі Гомера.
5. Бесіда на повторення вивченого.
— Згадайте, в яких вивчених вами міфах відобразилися події Троянської війни?
(«Єлена, дочка Зевса і Леди», «Пелей і Фетіда», «Суд Паріса», «Паріс повертається до Трої», «Менелай готується до війни проти Трої», «Ахілл», «Троя».)
— Як міфи пояснюють причину Троянської війни? (Викраденням Єлени Парісом і помстою її чоловіка Менелая. Тобто війна між греками та тронцями була породжена інтригами богів та людей.)
— Як грекам вдалося перемогти троянців? (Завдяки хитромудрому Одіссеєві, який запропонував змайструвати величезного дерев’яного коня і розмістити в ньому ахейців, місто було взято.)

4. Прийом „Калейдоскоп новин”: ( учні розповідають знайдені самостійно додаткові відомості про легендарного давньогрецького поета, роблять узагальнюючі записи в зошитах )

Що відомо про Гомера?

• Це перше ім’я поета, що дійшло до нас.

• Припускають, що жив у VІІІ- VІІ ст. до н.е.

• Сім грецьких міст сперечаються за честь вважатися батьківщиною поета.

• Легенда стверджує, що від народження був сліпим. Проте зорові образи його епосу ставлять під сумнів цю думку. Згідно інших джерел, Гомера було осліплено у зрілому віці.

• Автор поем „Іліада” та „Одіссея”.

• „Гомерівське питання”.

Епічна поема (від грец. творіння) – великий віршований твір,у якому розповідається про значні події далекого або близького минулого, котрі показані в історичному, міфологічному та реалістичному планах.

(Знайомі вже учням епічні поеми – «Слово о полку Ігоревім» , «Пісня про Роланда», «Витязь у тигровій шкурі»).

Заспів – традиційна частина композиції, яка готує читачів (слухачів) до наступної розповіді про події, вказуючи на час, місце події тощо. («Іліада» починається зі звернення до музи Калліопи).

IY.Домашнє завдання.

1.За конспектом та підручником вивчити матеріал уроку.

2.Прочитати уривки з I та IY пісні «Іліади».

3.Індивідуальні завдання.