1. Посейдон - покровитель море­плавства, Бог вологи та стихійних сил природи.

2. Аполлон — бог сонячного світла і цілительства, покровитель краси та поезії.

3. Афродіта - богиня краси та кохання — народжена з морської піни.

4. Аїд - повелитель царства мертвих. Йому нале­жали надра землі з усіма скарбами.

5. Гермес - бог торгівлі, покро­витель усіх хитрих та енергійних людей.

6. Діоніс — бог ви­ноградарства і виноробства.

1. Ніка - богиня перемоги

2. Гефест - Бог вогню та ко­вальсова

3. Артеміда - богиня полювання, покровителька лісів.

4. Афіна - дочка Зевса вважалася богинею мудрості, покровитель­кою ремесел і наук, захисницею міст.

5. Деметра — богиня хлібних коло­сків, покровителька землеробства і родючості.

6. Зевс - дав жителям Землі закони та карав їхніх порушників.

Вчитель

• А з рештою класу ми пограємо у гру, яка називається «ПАЗЛИ».(на кожному пазлі є цифра, ви називаєте цифру, пазл відкриває питання на яке вам необхідно дати відповідь)

Історична розминка(гра «Пазли»)

1. Агора –

2. Акрополь –

3. Громадянин –

4. Демос –

5. Аристократи -

6. Боргове рабство –

7. Які вимоги ставив демос у боротьбі з аристократами. Чи досягнув демос поставленої мети?

8. Як греки називали себе та свою державу

9. Чому еліни почали переселятися із Греції до інших земель –

10. Велика грецька колонізація

11. Назвіть напрямки грецької колонізації та країни які до них відносяться

12. Коли відбувається колонізація Північного Причорномор’я. Скільки було створено колоній греками в Північному Причорномор’ї

13. Назвіть найбільші грецькі поліси в Північному Причорномор’ї

14. Коли виникло Боспорське царство,

15. яке місто було його столицею, яке це сучасне місто.

16. Тиранія –

17. Назвіть моря, які омивають береги Грецїї. Покажіть їх на карті.

18. Покажіть на карті територію Греції та її столицю.

Вчитель Перш ніж перейти до нової теми, давайте дізнаємося над якими ж завданнями працювали наші групи і перевіримо правильність їх виконання.

ІV. Викладення нового матеріалу

Вчитель на дошці записує тему: «Грецький поліс...»

Для того, щоб з’ясувати, про який саме поліс йтиметься, вчитель пропонує розв’язати кросворд. В разі правильного вирішення в обведеному рядку учні прочитають назви цього полісу.

1 3

Г	2	П	4 5
Е	О	М	А
Р	А	Л	І	Р
А	Ф	І	Н	И
К	Р	С	О	С
Л	О		Т	Т
	Д	А	О
И	В	К
Т	Р	Р
А		А
		Т
			И

Кросворд 1 

1. Видатний міфічний герой, який здійснив 12 подвигів. (Геракл)

2. Героїня міфу про яблуко розбрату, богиня любові та краси. (Афродита)

3. Громадянська община, що складалася з повноправних громадян-землевласників, мала свою територію, закони, органи управління. (поліс)

4. Страховисько Лабіринту, яке переміг Тесей. (Мінотавр)

5. Представники і нащадки родової знаті. (аристократи)

Після того, як учні знаходять розв’язок кросворду, учитель завершує запис теми уроку — «Грецький поліс - Афіни».

Оголошення теми, мети, очікуваних результатів.

Вступне слово вчителя

У Середній Греції розташована область Аттика, в якій і виникла Афінська держава. У західній частині Аттики є рівнина, де можна було займатися землеробством. Решта частина області була гористою, де її мешканці розводили овець, кіз, свиней. Для вирощування зернових культур земля Аттики була малопридатною. Тому афіняни віддавали перевагу вирощуванню винограду і оливкових дерев, а зернові купували чи обмінювали у сусідів. Бідна для землеробства земля Аттики була багатою глиною, мармуром, залізом, сріблом, що сприяло розвитку всіляких ремесел.

Головним містом Аттики було місто Афіни, одне з найстаріших міст Європи. Початок місту поклало поселення, що виникло на пагорбі посеред рівнини, який був далеко від берега. Круті схили пагорбу були природнім захистом для мешканців поселення від ворогів, піратів. Місце було обрано вдало. Дорійці не зуміли опанувати афінським поселенням. У 594 році до н.е. відбулось остаточне об’єднання Атики навколо Афін.

Повідомлення учня про Афіни

 В міфах розповідається, що коли було збудовано місто, але ще не мало своєї назви, про право бути його покровителем вели суперечку бог Посейдон і богиня Афіна. Боги вирішили присудити перемогу тому, чий подарунок для міста буде найбільш цінним. Посейдон вдарив тризубом по скелі і з`явилося джерело води, але вода в ньому виявилась солоною, бо Посейдом був покровителем морів. Тоді Афіна встромила свого списа в землю, з якого виросло оливкове дерево. Всі визнали подарунок Афіни більш цінним і місто було названо на її честь. Афіняни прославляли свою покровительку, будуючи на її честь храми і статуї.

Побудовані згодом стіни перетворили поселення на справжню фортецю – акрополь (слайди про Акрополь)

Місто швидко зростало, йому було тісно на пагорбі і афіняни почали будувати свої помешкання у його підніжжя.

Центром міського життя була ринкова площа – агора, яка була адміністративним центром і де велась жвава торгівля. (слайди про Агору)

Завдання: Чому головне місто Аттики назвали саме Афіни

Вчитель

Оскільки місто виникло не на самому узбережжі, на березі бух­ти збудували порт Пірей, що з’єднувався з Афінами коридором із двох стін завдовжки 5-6 км. Тут на кораблі вантажили вироби афінських гончарів, ремісників, амфори з вином та олією. Кораб­лі з інших р;раїв привозили до Афін хліб, худобу, деревину, рабів. Поблизу порту Пірей також будували та ремонтували кораблі.

Робота з картою віднайдіть на карті місто Афіни та порт Пірей

Вчитель

Ми з вами вже дізналися з попередньої теми, що в Стародавній Греції між демосом та аристократами часто виникали протиріччя. Зараз ми з вами спробуємо з’ясувати причини цих протиріч за допомогою додаткового матеріалу на картках. Прочитайте текст, після тексту є питання-обговоріть ці питання в парах та знайдіть до них відповідь.

Робота в парах (опрацювавши текст і давши відповіді на запитання учні в парах обмінюються отриманою інформацією).

• Прогнозована діяльність

1) Селяни Аттики часто голодували, у багатьох не вистачало навіть насіння для нового посіву. Хочеш не хочеш, а доводиться йти до знатного і багатого сусідові.

- Дай мені шість мішків зерна в борг, - просить селянин.

- Візьми, - відповідає багач, - але повернеш дванадцять. А не віддаси в строк, відберу в тебе ділянку.

На селянській землі з'явився камінь , він називався борговими. На ньому вирізане ім'я знатної людини, що дала в борг зерно або срібло, ім'я боржника і термін повернення боргу. Якщо селянин не віддасть боргу, у нього відберуть землю. Багатьом селянам загрожувала доля стати рабами. Всюди в Аттиці на селянських ділянках лежали боргові камені.

1. Чому селяни вимушені були брати в борг у багатіїв?

2. За яких умов багатії давали в борг зерно біднякам?

3. Що таке борговий камінь?

4. До яких наслідків могли привести наступні ситуації?

2)Уявіть собі людину, яка за їжу та одяг працює в господарстві аристократа. Синочок цього поденника з дитинства любив малювати. Батько віддав його в учні до гончаря-власнику майстерні в Кераміці, Хлопчик навчився розписувати глиняні вази, зображаючи на них Геракла, що розриває пащу лева, бій Ахілла з Гектором і інші сцени з міфів. Ставши досвідченим рисувальником, юнак накопичив грошей, відкрив свою майстерню, купив двох рабів для чорної роботи. Він став знаменитим художником, розбагатів, але як і раніше належав до демосу. Чому?

1. Кого називали демосом?

2. Кого називали аристократами?

3. Чому демос, навіть коли розбагатівши, не міг перетворитися на аристократів?

Отже основними причинами протиріч між демосом та аристократами були:

• Бідність та майнова нерівність

• Боргове рабство

Опрацювавши даний матеріал стають зрозумілими чому саме такі вимоги ставив демос у боротьбі з аристократами.

Демос складав більшість населення Стародавньої Греції, і ті люди які відносилися до демосу прагнули змін на краще в своєму житті і саме тому саме в цей період в Греції проводиться низка реформ. Але перш ніж познайомимося з ними, давайте запишемо саме визначення, що ж таке реформа.

Реформа— поступове перетворення, поліпшення будь-чого.

Робота з підручником: клас ділиться на групи, які опрацьовують відповідний матеріал підручника і визначають реформи проведені Солоном, Пісистратом та Клісфеном

Солон	Пісистрат	Клісфен
1. ска­сував борги афінян і заборонив боргове рабство. 2. Земельні ділянки повернули боржникам. 3.Афіняни, які потрапили в рабство за борги, отримали свободу. 4.Громадя­ни, продані у рабство в чужі країни, викупалися державним коштом. 5.Віднині жоден афінянин не міг бути рабом! 6.Усі чоловіки, уродженці Аттики, вважалися громадянами Афінського поліса. 7.Солон увів по­діл громадян на чотири розряди — найбагатші, заможні, середнвого достатку і бідняки — за­лежно від розміру їхнього майна і прибутків. 8.Усі громадяни-чоловіки, які досягли 20-річного віку, мали право брати участь у народних зборах. 9.Було запроваджено також суд присяжних, членів якого щороку обира­ли за жеребом. А що ж таке демократія (ст.. 144)	1. Землі аристократів, які залишили країну, розподілили між селянами. 2. Для них тиран запровадив податок (десяту частину врожаю), чим збагатив державну казну. 3. намагався сприяти розвитку землеробства, ремесел, торгівлі, кораблебудування. 4. за його наказом споруджувалися храми, шляхи та водо­гони. До міста запрошували ся знамениті художники і поети, були записані «Іліада» та «Одіссея», які до того часу передавались усно. 5.Афіни перетворилися на культурний центр Греції. Відтоді бере початок і їхня морська могутність	1. Усю територію Афінської держави він поділив на 10 округів, кожний із яких складався із трьох рівних час­тин — приморської, сільської та міської. 2. Громадянство тепер визначалося належністю не до роду, а до певного округа. (Рані­ше території країни поділялися за родовою ознакою, тому ро­дова знать була сильною. Цією реформою Клісфен немов «перемішав» громадян і дав усім їм од­накові права. Таким чином вплив родової знаті в управлінні дер­жавою було зменшено.) 3. Усі громадяни тепер вважалися рівними незалежно від майно­вого стану: навіть бідняки могли обіймати будь-які державні по­сади. (Так в Афінах влада знову опинилась у руках народу.) 4. закон про остракізм – вигнання, заслання. Щорічно громадяни збиралися для того, щоб визначити, чи немає серед них людей, які становлять собою загрозу для всіх. Усім роздавалися черепки (остракі), і кожен міг написати ім'я тієї людини, яка здавалася небезпечною. Якщо на одному і тому ж імені сходилося багато людей, то цю людину виганяли з міста на 10 років. Вигнання шляхом остракізму вважалося почесним, майно не конфісковувалося, родину не виселяли. Через 10 років вигнанець міг повернутися і користуватися правами громадянина.

Отже завдяки реформам Солона та Клісфена афінська община перетворилася з аристократичної на демократичну, а в самому Афінському полісі гарантувалася свобода його громадян, кожен мав право брати участь в управлінні держою. Але були й негативні риси цих реформ серед них можна виділити те, що рабство таки зберігалося, раби та метки не мали громадянських прав. А завдяки реформам Пісістрата, а саме його уваги щодо будівництва храмів, шляхів, водогонів – АФІНИ перетворилися на культурний центр Греції.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Історичний диктант.

1. Яку назву мала область розташована на півночі Греції. (Аттика)

2. Назвіть найбільше місто Аттики (Афіни)

3. Що таке агора (торгова площа в центрі міста)

4. Що таке Акрополь (укріплена частина міста)

5. Яку назву мав порт через який Афіни вели морську торгівлю (Пірей)

6. В якому році Солон провів свої реформи (594 р.)

7. Своїми реформами Солон підтримував демос чи аристократів

8. Демократія – (влада народу)

9. Пісістрат прийшов до влади у (560р.)

10. Афіни перетворилися на культурний центр Греції за правління (Пісістрата)

11. Афінську державу на 10 округів поділив (Клісфен)

12. Метеки (люди з інших країн)

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

— Афінське суспільство розвивалося в напрямку зміцнення демо­кратії та обмеження влади родової знаті: в Афінах утверджувалася рабовласницька демократична республіка.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати текст параграфа. 2) Вивчити реформи Солона, Пісістрата та Клісфена. 3) Вивчити терміни демократія, метеки, ознаки демократії.

Про матеріал

Розробка відкритого уроку на тему:

Тема. Утворення Афінської держави

Мета: охарактеризувати розвиток Аттики (географічне положення, клімат, заняття населення); описати місто-державу Афіни; простежити процес формування суспільства і держави в Афінах; розкрити причини класової боротьби між аристократами і демосом; познайомитися з реформами Солона, Пісистрата, Клісфена і визначити їх історичне значення; формувати вміння володіти понятійним апаратом теми, хронологією, опрацьовувати таблиці, карти, тексти підручника; виховувати у школярів повагу до історичного минулого, толерантне ставлення до оточуючих.

Тип уроку:комбінований.

Наочність та обладнання: історична карта «Стародавня Греція», картини «Порт Пірей», «Афінські збори», «Афінський акрополь», комп'ютер, телевізор, роздатковий матеріал

Основні поняття: «реформи», «демократія», метеки.

Основні дати: VII–VI ст. до н. е. — утворення Афінської держави, 594 р. до н. е. — реформи Солона.