Тема уроку. Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господаре!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка» (на вибір).
Мета уроку: ознайомити учнів із календарно-обрядовими піснями зимового циклу та обрядами цього періоду як свідченням культури нашого народу; розвивати навички виразного читання й аналізу творів, увагу, спостережливість; виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, доброту, щирість, бажання відновити давній народний звичай колядувати і щедрувати, прищеплювати гордість за свій талановитий народ.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: збірки календарно-обрядових пісень, твори пісень зимового циклу, аудіозаписи народних пісень, ілюстрації до календарно-обрядових пісень зимового циклу.
Теорія літератури: рефрен, гіпербола, обрамлення.
ХІД УРОКУ
Епіграф:
У жодній країні дерево народної поезії не вродило
таких величавих плодів, ніде душа народу
не виявлялася у піснях так живо й правдиво,
як в українців…
Німецький письменник, перекладач,
філолог Фрідріх Боденштендт
І. Організаційний момент
Вивчення програмового матеріалу розпочинається зі з’ясування емоційної готовності учнів: передаючи з рук у руки вітальну листівку, діти обмінюються компліментами. Учитель побажає, щоб щирі, добрі слова учні класу говорили один одному повсякчас.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
1.Виконання напам’ять школярами народних пісень літнього періоду (на вибір).
2.Міні-конкурс малюнків до теми «Моє улюблене зимове свято». Визначення переможців.
2. Бесіда за запитаннями:
-Чому пісня пов’язана з життям народу, його звичаями, віруваннями?
-У чому значимість обрядових пісень для нас і наших предків?
-Що вам відомо про зимові свята?
-Чи доводилося вам коли-небудь колядувати або щедрувати?
-До якого циклу свят ми відносимо колядування і щедрування?
-Коли слід колядувати, а коли щедрувати?
Коли ви отримуєте найбільше подарунків? (Крім дня народження, Нового року, учні, безперечно, назвуть і свято Миколая)
- Хто ж цей добрий чарівник?
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
ІV. Мотивація навчальної діяльності
1. Слово вчителя
Про святого Миколая
Частина календарно-обрядових пісень припадає на зимові свята, які розпочинаються 19 грудня на святого Миколая.
Храм святого Миколая, єпископа міста Миру в Малій Азії, який ще за свого життя любив потайки допомагати потребуючим, чудотворно рятувати людей, - це свято милосердя та винагороди діточок за чемність і дорослих – за порядність; це початок зимової обрядовості.
Батьківщина Святого Миколая – Мала Азія. Вихований батьками в любові до Бога, Миколай допомагав усім, хто потребував захисту. Своїми молитвами утихомирював бурю на морі, рятував хворих, постійно творив добрі справи. Усіх його чеснот і благородних учинків не перелічити, тому Миколая ще називають Чудотворцем. Православна церква вшановує Святого Миколая 19 грудня. Це веселе народне свято, яке особливо любить дітвора. Слухняні, побожні діти отримують у цей день подарунки.
2. Робота над опрацюванням тексту пісні «Ой хто, хто Миколая любить»
Прослуховування аудіозапису пісні.
Виразне читання твору.
Аналіз тексту.
Визначення теми (звернення людей до Святого Миколая, щоб він допоміг рідній Вкраїні «встати із руїни», бідності) та ідеї (возвеличити прагнення людей покращити долю свого рідного краю, зважаючи на допомогу Святого Миколая)
Бесіда за питаннями:
1.Яким настроєм сповнена пісня? Які почуття вона викликає? (Будить людське сумління, кличе до милосердя, злагоди і доброзичливості) Для чого люди зверталися до Миколая? Що вони бажають своїй рідній країні?
2.Чи можна вважати цей твір патріотичним? Яка його основна думка? («На всякий час помагай Миколаю!»/ «Не дай марно нам пропасти, Ворогам у руки впасти, Миколаю!») або інший варіант пісні: «Доля й щастя най витає, В славі й волі хай засяє…»)
3. Як співвідносяться слова і мелодія?
4. Назвіть ужиті в пісні анафори, визначте їхню роль.
5. Які ще художні засоби найбільш помітні у цій пісні? (Повтори, метафора)
6. Схарактеризуйте художній образ св.Миколая.(Святий Миколай – добрий, готовий прийти на допомогу, є уособленням доброчинності )
7. Чи сподіваєтесь ви від святого Миколая подарунка?
8. Поміркуйте над своїми вчинками і відповідно напишіть святому Миколаєві листа про свої вподобання, прагнення.
3. Пояснення вчителя
За осінніми турботами проходила осінь і наставали великі зимові християнські свята: Різдво Христове, Новий рік, Водохреща, які супроводжувалися колядками та щедрівками.
Християнський звичай України величати Різдво Христове, Щедрий Вечір і Водохрестя (Водохреща) пісенним словом – колядками і щедрівками – має глибоке історичне коріння . Цей звичай був не тільки в поганських (язиченських) часах,він сягає до давніх цивілізацій Землі.
Наші пращури мали бога зими Коляду, римляни та візантійці Колядою (Colendae) називали Новий рік.
Звичаї колядувати, щедрувати і розмаїтість обрядів при колядах збереглися не в усіх слов’ян. Зате на Україні вони забуяли рясним різнобарв’ям дійств, ігрищ, обрядових пісень.
Деякі вчені пов’язують назву «коляди» зі збільшенням сонячного кола в небі,шляху бога осіннього сонця – Дажбога . Так чи інакше, але це було поклоніння Сонцю, від якого залежить життя на Землі.
Наші предки вірили в магію слова, а найпаче – пісенного! Та як же не вірити! Адже саме наприкінці грудня, коли люди щедро колядували, заклинаючи бога Коляду не вкорочувати дні. Сонце помітно набирало сили, світило трішечки довше, тому й день ставав тривалішим.
Понад тисячу років тому на Русь-Україну прийшло християнство. І возвеселилась рідна земля, заспівала у колядах осанну (хвалу) Всевишньому Богові та Його Синові – Ісусові Христові, з яким пов’язувала мир і благодіяння землян.
Колядки – це величальні обрядові пісні, у яких прославляється народження Ісуса, возвеличується Діва Марія, воздається хвала Богові та господареві землі – людині.
Кожна українська родина, починаючи Святим Вечором і закінчуючи Святим Водохрестям, спілкується з духами предків, частує їх щедро, задобрює. Доброзичливість і любов, радість і помірна праця панують упродовж Різдвяних свят. А над усім цим витає Слово Боже, одвічне слово України. І ніякі заборони та покари не знищили віковічних традицій, не розстріляли Слова, не вбили душу українця.
Основними святами зимового циклу є Новий рік, Святвечір, Різдво Христове, Щедрий вечір, день Святого Василя та Водохреща. А центральними піснями цього періоду стали колядки та щедрівки.
Колядки – це переважно величальні пісні.
Колядками зустрічали Святий вечір Христового Різдва. Колядники у масках та костюмах казкових персонажів ходили по хатах, розносячи добру звістку і радість людям: «Христос народився!» Відомі класичні колядки «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Старий рік минає».
Про святкування Різдва, обряд колядування учні розповідають самі.
Учень. До найкращих християнських свят в Україні належить Різдво (день народження Христа), його ще називають Колядою. За народним повір’ям, це час, коли рік повертає на нове сонце.
Переддень Різдва – це Святвечір, кутя. За давнім звичаєм вона була ячмінною, бо вирощування ячменю передувало пшениці. Пізніше з’явилася й пшенична кутя.
Ялинку ми запозичили пізніше зі скандинавських країн. А для українців традиційним є дідух. Це останній снопик або пучечок колосків із поля, зібраних наприкінці жнив, так званий «обжинок».
Учениця. Стіл застеляли білою скатертиною, під яку батько підкладав сіно (бо ж сіно було в яселках при народженні Христа). В центрі ставили дідуха, а коло нього – кутю. Вона стояла на покуті до вечора. А як засвічувалася в небі перша зірка, родина збиралася в хаті на святу вечерю. Крім куті на столі обов’язково було 12 страв – по числу апостолів: грибні, ягідні, пиріжки з квасолею чи капустою, смажена риба, борщ із рибою та грибами…
Найцікавіший різдвяний обряд – колядування, до якого готувалися заздалегідь. Першими колядували діти з дозволу господарів. Якщо його
одержують, то заходять до хати, іноді залишаються під вікнами і починають співати колядки. Насамкінець віншують господарів – бажають здоров’я і заможного життя, просять винагороди.
4. Робота в групах
( I група опрацьовує колядку «Нова радість стала», II група – «Добрий вечір тобі, пане господарю!»)
Завдання:
Прочитати текст.
Визначити тему твору.
Основна думка.
Художні засоби, їх роль.
Довідка для вчителя
«Нова радість стала»
Тема: відображення радості людей, бо народився Христос; їх прагнення жити у мирі, щасті і злагоді.
Ідея: возвеличення Бога, від якого залежали « літа щасливії сего дому господарю» та «нашій славній Україні».
Основна думка: побажання, щоб люди жили в радості і щасті не тільки в кожній родині, а на всій Україні.
«Добрий вечір тобі, пане господарю!»
Тема: вітання господаря з доброю новиною – народження Сина Божого і з новорічними та зимовими святами.
Ідея: побажання господарю « віку, щастя, долі».
Основна думка: радість людини з приводу зимових свят, сподівання на те, що ці «празники» в наступному році дадуть міцне здоров’я, добробут, щастя, які так необхідні кожному господарю і його родині.
5. Евристична бесіда
1) Які прикмети українського народного життя ви помітили? (Вітання, звертання, калачі з ярої пшениці, зустріч гостей хлібом, застеляння столів килимами, віра, уповання на Божу волю).
2) Які найпомітніші художні засоби є в піснях? (Повтори, вигуки, звертання).
3) Який настрій створюють пісні?(Бадьорий, оптимістичний).
Фізкультхвилинка (виконання колядки або щедрівки, яку діти вчили на уроках музики)
6. Слово вчителя
Отже, і к о л я д к и, і щ е д р і в к и — давні за походженням обрядові величальні пісні, у яких переплелися язичницькі мотиви з християнськими.
Колядки та щедрівки славили не лише Бога-Творця, а й людину-трудівника. Вони величали селянську родину, оспівували добробут, гостинність господаря, життя і працю. У цих піснях господарів називали панами, господинь — панями, княгинями, хлопців — багатирями, царевичами, дівчат — панночками, князівнами, царівнами. Висловлювалися побажання щастя, здоров’я, доброго врожаю і приплоду худоби.
На відміну від колядок, які первісно супроводжували магічне язичницьке дійство, пов’язане із народженням Всесвіту та божества сонця Коляди, щедрівки є словесно-пісенною частиною іншого свята – Нового року, пов’язаного із величанням місяця. Місяць посідав важливе місце в культовій системі праслов’ян. Свято, метою якого було вблагати духів неба та землі сприяти у господарстві, отримало назву Щедрого вечора.
Назва «Щедрівка» походить від слова «щедрий», «багатий». І тому основним змістом цих пісень було побажання щедрого врожаю у новому землеробському році, здоров'я, щирих і добрих відносин у сім'ї.
Якщо у різдвяних колядках душа людини цілковито звернена до Бога, творить Йому хвалу, то з початком свята Нового року аж до Водохрестя (Водохреща, Йордану) включно Україна щедро величає піснею людину та її працьовитість, честь, порядність і милосердя.
Обрядові пісні, у яких величається людина за її чесноти, називаються щедрівками .Вони супроводжують ігри, забави, веселощі. Вони ж вищедровують гаразди і неземні дива панові Господарю, Господині, їхнім дітям ще й онукам.
Щедрий вечір для наших предків теж був обрядовою поезією, що часто називалась Маланкою. Маланка – дочка богині Лади і втілення родючої вологи, необхідної для добірного врожаю. У цьому виявлявся її зв'язок із місяцем. Містичні процесії, які здійснювались у цей день, значно відрізнялись від різдвяних. Вони називались «водіння Маланки». Тут головну роль виконувала, як правило, найкрасивіша дівчина, яку водили від хати до хати, бажаючи добробуту й удачі в господарстві та на полі. Серед перевдягнених персонажів обов’язковими були Маланка, прикрашена квітами, із зорею на чолі, яка йшла у супроводі дівчат із деревцем; Місяць (Василь), одягнений як селянин-орач із серпом у руці; король, одягнений як мисливець; дід Змій з довгою зеленою чи білою бородою, оперезаний гадюками… Ця містерія відображала міфологічні вірування та уявлення давніх слов’ян про зиму, настання весни, а відтак – нової праці на полі, весняно-літніх ігрищ у гаях.
Дуже поширеним серед українців був обряд «Водіння кози»
Колядки і щедрівки становлять важливу частину новорічно-різдвяного дійства, яке включає також і вертеп (лялькова вистава на різдвяні теми).
7. Робота з текстами пісень
«Щедрик, щедрик, щедрівочка»
Виразне читання щедрівки.
Визначення теми (зображення справжнього господаря, який завдяки своїй праці має достаток та ще й жінку чорноброву).
Аналіз пісні за питаннями:
Яким настроєм сповнена щедрівка? Чому саме таким?
Яка роль зменшувально-пестливих слів у пісні?
Знайдіть у творі рими, визначіть їхню роль.
Що в цій пісні викликає усмішку?
Яка головна думка щедрівки? (Схвалення господаря за його вміння доглядати худобу та отримувати належну платню за свою роботу)
У якій формі побудована щедрівка? (Діалог)
Для чого люди щедрують один одному?
- Знайти у пісні обрамлення (твір починається і закінчується одними й тими словами: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка»).
8.Робота з підручником
- Що таке рефрен? Знайти ці художні засоби в піснях зимового циклу.
Рефрен(приспів) – група слів, рядок чи кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи(куплета).
Проблемне запитання:
— Щедрівки виконуються взимку, на Новий рік, у січні. Чому ж тоді «прилетіла ластівочка», з’являються маленькі ягнятка?
(Раніше Новий рік відзначався навесні. Це свідчення того, що твір дуже давній.)
«Засівна»
Цей обряд розпочинався із самого ранку магічно-символічним ритуалом посівання дворів чи осель, який здійснювався виключно чоловіками або хлопцями. Зерно традиційно сіяли чоловіки.
Виразне читання твору хлопчиками.
Визначення теми (вітання з Новим роком і побажання всілякого достатку в житті) та основної думки (добробут кожної людини, кожної родини полягає в достатку, здоров’ї, щасливому житті).
Коли саме засівають і як при цьому вітають господарів? Чому ходять засівати лише хлопці? А які засівні пісні знаєте ви?
«Засівна» пісня народилася в місті чи в селі?
Які рядки звучать серйозно, а які жартівливо?
Пригадайте, що таке гіпербола. З якою метою використані гіперболи в щедрівці? (Гіпербола – художній прийом, який полягає в перебільшенні рис людини, предмета чи явища з метою надання зображуваному виняткової виразності.)
Чи може цю пісню виконувати дівчинка?
Художні особливості твору:
Повтори: «сію,сію…», «щоб…, щоб…».
Порівняння: «часник – як бик», «цибуля – як зозуля», «пшениця – як рукавиця». Метафора: «прийдуть гаразди», «…дасть нивка». Риторичні оклики: «з Новим роком вас вітаю!», «До ста літ!»
V. Закріплення знань, умінь та навичок
1. Літературний диктант
З якими святами пов’язані обрядово – календарні пісні зимового циклу? (Святого Миколая, Різдвом, святого Василя – Новим роком за старим стилем, Водохрещем)
Про які рослини згадується в «Засівній»? (Про капусту, петрушку, часник, цибулю, пшеницю)
Чим бажають міряти гроші в «Засівній»? (Мисками)
Хто приходить у гості в пісні «Добрий вечір»? (Три празники) Які саме? (Різдво, святого Василя, Водохреща)
Про яких тварин і птахів згадується в щедрівці «Щедрик, щедрик, щедрівочка»? (Про овечок, ластівку)
Який музичний інструмент прославляє Христа в пісні «Нова радість стала»? (Гуслі)
Що таке вертеп? (Лялькова вистава на різдвяні теми)
Яка з пісень зимового циклу найрадісніша за настроєм? («Добрий вечір»)
У якій із пісень найвиразнішим художнім засобом, що використовується, є гіпербола? («Засівна»)
Яка з пісень бажає господарям стати багатодітними довгожителями? («Засівна»)
Що таке гаразди? Поясніть це слово за допомогою синонімів. (Добробут, щастя)
12.У колядках трапляються звертання «пане господарю». Тобто виходить, що ці пісні тільки для панів? (Ні. Так звеличували простих господарів, увесь люд)
2. Гра «Знайди відповідник»
Олесь Кмітливець випадково розсипав картки зі словами з пісень зимового циклу та епітетами до них. Допоможіть йому знайти відповідники.
Вечір | рідна |
Миколай | з ярої пшениці |
Україна | Божий |
Калачі | добрий |
Син | святий |
Літа | нова |
Звізда | щасливії |
Радість | славній |
Україні | ясна |
3. Визначення особливостей колядок і щедрівок
Особливості колядок і щедрівок
Величання господарів та всієї родини;
побажання їм здоров’я, щастя, достатку;
висловлення надії на добрий урожай та приплід худоби;
яскравість, поетичність.
VІ. Підсумок уроку
1. Метод «Мікрофон»
- Чому, попри заборони, складні випробування, що випали на долю народу, колядки і щедрівки з прадавніх часів таки дійшли до нас?
- Чому колядки і щедрівки є величальними піснями?
2. Заключне слово вчителя
Вчені вважають, що колядування і щедрування своїм походженням сягають в епоху патріархально-родового та суспільно-економічного устрою. Протягом віків обряд видозмінювався, поступово включалися нові компоненти, але основний його зміст залишався тим самим: силою слова та обрядових дій сприяти добробуту селянської родини й рясному врожаю на полі і в саду, гарному приплоду худоби на оборі.
У колядках і щедрівках на повну силу буяє народна фантазія, бажане видається за дійсне; яскріє казковий світ, де навіть звичайні побутові речі світяться золотом і сріблом, де панують розважливість, розум, добро і злагода, де всі заможні й веселі — господар такий ясний і красний, як місяць, його жінка — як сонце, діти — як зірки.
Цей багатий художньою образністю пісенний жанр здавна привертав до себе увагу збирачів і дослідників українського фольклору. Колядки та щедрівки публікувалися в багатьох виданнях, починаючи зі збірників М. Максимовича, В. Залеського, Я. Головацького, І. Вагилевича. Двохтомний збірник, спеціально присвячений цьому жанру, видав В. Гнатюк. Найбільш значні теоретичні дослідження належать І. Франкові, О. Потебні, І. Свенціцькому, О. Дею.
У наш час колядування, щедрування і засівання відновлено як звичай висловлювати добрі різдвяні побажання.
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація
VІІІ. Домашнє завдання:
Вивчити напам’ять одну обрядову поезію зимового періоду (за вибором учнів).
Завдання за бажанням:
-Записати в зошит обрядові пісні, які пам’ятає бабуся чи мама.
-Використовуючи набуті знання, скласти власну колядку або щедрівку і записати її, естетично оформивши на аркуші з малюнком чи витинанкою.
Учитель.
На цій ноті завершується наш урок. Сподіваюсь, що тепер ми глибше пізнали наших далеких предків, переконалися в справжній глибині їхньої мудрості. Закінчити урок хочу словами народної щедрівки:
Так, радуйся, земле,
У пишній обнові.
Бувайте щасливі!
Бувайте здорові!
Додаток №1
Записана така легенда про святого Миколая: «Святий Микола-Чудотворець на небі не сидить, а тут, на землі, людям помагає. Не те, що Касян — за панича убрався і до Бога пішов жалітися на людей: “Вони,— каже,— Миколу шанують, почитають, на його честь церкви будують, а мене й не згадують!”
Бог вислухав Касяна та й каже до янголів: “Покличте мені святого Миколу. Скажіть, щоб зараз прийшов!”
— Нема його на небі! — кажуть янголи.
— А де ж він?
— Пішов на Чорне море людей рятувати!
— Почекай,— каже Бог до Касяна,— Микола прийде, тоді поговоримо!
За якийсь час Бог знову посилає янголів за святим Миколою.
— Нема його,— кажуть янголи,— на землі людей від пожежі рятує!
Втретє посилає Бог янголів за святим Миколою.
— Нема його,— кажуть янголи,— він кайдани розбиває, козаків із турецької неволі визволяє!
Аж за четвертим разом з’явився святий Микола перед Богом: в старій свиті, мотузком підперезаний, чоботи в болоті і руки в землі.
— Де ти був? — спитав Бог, а святий Микола йому відповідає:
— Помагав мужикові воза з багна витягнути!
— Ось бач,— каже Бог до Касяна,— за що його люди шанують? Він на небі не сидить, на землі діло робить, а ти паном одягнувся і тут, на небі, кутки обтираєш. Іди геть від мене!.. Будуть тебе люди боятись, але не будуть шанувати».
Додаток №2
З інших народних оповідань виходить, що святий Миколай- Чудотворець опікується не тільки людьми, а й диким звіром.
«Один чоловік їхав лісом, і захопила його ніч. Мусив ночувати. Впріг він воли, дав сіна. Коли дивиться: недалечко від нього на пустирі звіряче збіговисько. Злякався чоловік. Таке назбігалося — страх глянути! Сидить заєць поруч із вовком і не боїться його. «Що за дивовижа» — думає собі чоловік. А коли йому вже від серця відлягло, він пильніше придивився і побачив: сидить поміж тією звіриною святий Микола — старий сивий чоловік. Сидить і щось тим звірам розказує, а вони слухають, розвісивши вуха».