Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про безособові односкладні речення; навчити визначати їх у тексті, правильно використовувати в усному й писемному мовленні; розвивати логічне мислення; виховувати любов до природи.
Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні безособові як синтаксичні синоніми.
Текст (риторичний аспект): безособові речення як виражальний засіб у художніх творах.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу (формування мовної компетенції).
Очікувані результати: діти самостійно навчаться визначати способи вираження присудка в односкладному безособовому реченні; будуть оперувати даними поняттями не лише в межах теми; допомагатимуть і навчатимуть один одного під час роботи в групах.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
1.Автотренінг.
Я – восьмикласник.
Я – особистість творча.
Я - думаю, замислююсь,
Я - аналізую, висловлюю свої судження.
Я - все хочу знати.
2. Метод „Мій настрій”.
(Діти у кольорі показують свої почуття на початку уроку: червоний – хвилювання, зелений – спокій, синій – байдужість.)
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання
Робота над епіграфом.
Усю любов, усе життя
Віддаю тобі, земле моя. (О.Довженко)
Запитання 1. Яка основна думка вкладена автором у ці слова?
Завдання .За допомогою алгоритму визначте тип речення.
1. Чи має аналізоване речення два головних члени?
Так Ні
Двоскладне речення
2. Чи виражений член речення іменником у Н.в.?
Так Ні
Називне речення
3. Чи можна в речення додати підмет (у формі Н.в.)?
Так Ні
Безособове речення
4. Чи вказує форма дієслова головного члена на конкретну особу?
Так Ні
Означено-особове речення
5. Чи означає присудок дію або стан невизначених осіб?
Так Ні
Неозначено-особове речення
6. Чи означає присудок дію, що може стосуватися будь-кого із людей?
Так Ні
Узагальнено-особове речення
Запитання 2. Чим ускладнене це речення?
Запитання 3. Чи можна перетворити його в двоскладне речення (односкладне, неозначено-особове)?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, завдань уроку.
1.Трансформація речення епіграфу: усю любов, усе життя хочеться віддати тобі, земле моя.
Завдання. Визначте присудок. Укажіть його вид. Що можна сказати про особу? (Дія сприймається незалежно від будь-якої особи.)
(Учні формулюють тему уроку. Учитель оголошує завдання уроку. Діти висловлюють свої очікування від заняття.)
Планування діяльності. “Скринька очікувань”
Сьогодні на уроці я буду ………..( одним словом- дієслово 2.ос. множини тепер. час )
1. Презентуємо.
2. Читаємо, вибираємо.
3. Описуємо.
4. Аналізуємо.
5. Визначаємо.
6. Перетворюємо.
7. Цінуємо.
2.Проблемне завдання.
Що об’єднує пункти плану з погляду морфології, синтаксису. (Це особові дієслова. Речення непоширені, односкладні, означено-особові.)
ІV. Опрацювання нового матеріалу.
Сприйняття й усвідомлення учнями навчального матеріалу
Безособовим називається таке речення, головний член якого означає процес, стан або дію, що мислиться незалежно від особи.
Пояснення учителем нового матеріалу за узагальнювальною таблицею
Завдання . Записати безособові речення. Виділити в них головний член. Визначити, що вони виражають.
1.У малиннику тихо 2. Так сумно стало на душі . 3. Усіх покарано цією зимою 4. Зробилося так легко, так радісно 5. Петрові перехопило дух 6. Унизу вищало, гуло, скреготало гальмами
Завдання. Прочитати безособові речення. Знайти в них головний член. Цифрами позначити спосіб його морфологічного вираження:
1 - безособове дієслово; 2 - особове дієслово в безособовому значенні; 3 - прислівник (слово категорії стану); 4 — безособова форма на — но, — то; 5 — інфінітив.
1.Мені щемко, так щемко на душі 2. Не можна звикнути до неволі 3. Треба було поспішати 4. Чернетку, звісно, зроблено раніше . 5. У такі дні особливо мріялося про Україну. 6. І тоді хочеться жити, працювати, творити... . 7. Офорт «Зі свічкою» виконано у стилі Рембрандта . 8. За хвилину було складено царський указ . 9. Чого йому так приємно? . 10. Світ було пройдено . 11. Пахло водяними лілеями . 12. Йому стало байдуже . 13. Перший раз отак свиснуло . 14. Не ненавидіти місто, а здобути . 15. Від бруківки потягувало холодком . 16. У вухах якось дзвенить. 17. Нам пощастило .
3. Виконання системи практичних завдань проблемно-пошукового характеру
3.1.Дослідження-зіставлення
Завдання І група . Дослідити, у яких реченнях виділені дієслова виконують роль присудка, а в яких — роль головного члена безособового речення.
Завдання ІІ група. З’ясувати, у яких безособових реченнях головний член виражений безособовим дієсловом, а в яких — особовим дієсловом у значенні безособового.
1.Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нутрувало колись джерело . У мальовничому урочищі Карпівці, що поблизу Умані, буяло зеленню .
2. Пахне м’ятою і свіжо спеченим хлібом . Біліє проти сонця стіна самотньої хатинки .
3. Польова доріжка сіріє поміж стернями . Знадвору у відкриту кватирку тягне паленою щетиною .
4. У долині вечоріло . Густо і темно хмарувало купами несхитне верхів’я .
Завдання. З поданими особовими дієсловами скласти пари речень:
І група а) двоскладне. Підкреслити граматичні основи
ІІ група б) односкладне безособове. Підкреслити граматичні основи.
Пахне, затихло, шумить.
Завдання .Утворити за зразком безособові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вираження головного члена. Дослідити, чи змінюється зміст речень при їх трансформації.
Зразок. Трипільці відтворили досконалий тип української печі .
— Трипільцями відтворено досконалий тип української печі.
1. Володимира Вернадського назвали громадянином Усесвіту. 2. Своїми відкриттями В. Вернадський істотно збагатив сучасну науку. 3. В. Вернадський створив комісію з вивчення природних сил України і наукову школу з біогеохімії. 4. У найтяжчі для України роки (жовтень 1917 — березень 1921 ). В. Вернадський зробив дуже багато (С. Ковальчук).
3.4. Робота з підручником.
(Учні записують лише безособові речення із вправи № , у кожному з них визначають спосіб вираження головного члена – присудка.)
3.5. Валеопауза . Відпочинок для очей.
Учитель: «Покладіть ручки і заплющіть очі. Я називаю предмет, який є в нашому класі, а ви показуєте на нього рукою, коли я скажу розплющити очі, ви побачите, чи правильно показали»
V. Узагальнення і систематизація знань. Диференціація.
1. І етап. Практична робота. (Спільне завдання: на дошці записані речення, учні визначають спосіб вираження головного члена присудка.)
Синім холодом від трав віє. Швидко розвиднялося. До джерела покликано всіх. Та що ж тобі дати? Тихо біля струмочка.
(Самоперевірка.)
2. ІІ етап.
І варіант. (Скласти два односкладних безособових речення зі словами важко, сутеніє. Зробити синтаксичний розбір одного з них.)
ІІ варіант. (Перетворити двоскладні речення на односкладні безособові.)
На галявині настають сутінки. Ми дихаємо. Зробила осінь тут чимало. Цей краєвид ми не забудемо.
Перевірка всіх завдань.
VІ. Підсумки та мотивація оцінювання уроку.
1. “Валіза знань”
Які нові знання ви отримали про односкладні речення?
2. Вправа «Інтерв’ювання».
- Чого ти сьогодні навчився?
- Про що б хотів дізнатися на наступному уроці?
- Що сьогодні було складним?
- Як можна використати те, що вивчили на уроці?
3. Вправа «Мій настрій».
(Діти у кольорі показують свої почуття на кінець уроку: червоний – хвилювання, зелений – спокій, синій – байдужість.)
VІІ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
1. Дібрати заголовки до висловлювань у формі односкладних дієслівних речень. Заповнити таблицю 4–5 власними прикладами на кожен вид речень. Визначити спосіб вираження головного члена в них.
Означено-особові речення | Неозначено особові речення | Узагальнено- особові речення | Безособові речення |
Тримайся! | Бережімо багатства планети! | Коли вмикають розум? |
2.Написати твір-мініатюру на тему «Наодинці з природою», використовуючи безособові речення.