-1-

Ведучі: Добридень, шановна родино! Добридень, шановні гості!

Ось ми й зібралися знову в дружному тісному колі, щоб

більше дізнатися про народні українські звичаї та обряди,

щоб віддати їм шану.

Отож, перенесімося з вами в минуле і уявімо таку картину:

Тихе українське село. Вечоріє.Аж раптом зимове повітря

пронизує дівочий сміх, чути жарти, пісні.То хлопці й дівчата

збираються на вечорниці.

/ Звучить пісня “Добрий вечір, дівчино, куди йдеш”./

Дівчата: Ото взяли та й сказали куди ми помандрували.

Нині всі дівки гадають, хлопці ж їм лиш заважають.

То ж ходімо, дівчатонька, та до тітки в хатоньку.

Будемо гадати, долю закликати.

/Дівчата забігають до світлиці./

Добрий вечір, тіточко, наша люба квіточко!

Господиня: Добрий вечір, дівоньки, ясні мої зіроньки !

Дівчата: Ти за нами сумувала ? Дівчаточок виглядала ?

Господиня: Звісно, любі, я чекала, вам вечерю готувала:

І варенички, й узвар, і чарівних трав відвар.

Дівчата: А давайте поворожим ! Що ми вдіяти тут зможем ?

Господиня: Гілки з вишні ми поставим і на них все загадаєм:

Як розпустяться листочки,- заміж вийде чиясь дочка,

Якщо пустить пагінець,- через рік йде під вінець.

А зів”яне – то погано…Але в нас все буде гарно.

Мерщій гілочки беріть і за мною говоріть.

Усі разом: Ух-ух-ух ! Втікай з хати злий дух ! /3 р./

Ставлю гілочку вишневу я нині для щастя свого.

Ух-ух ! Ух-ух ! Най тут буде добрий дух !

Злий дух уступися! Святий Андрію, заступися !

Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі дочекати!

/Махають гілочками на чотири сторони круг себе./

Господиня: В воду гілочки вмочайте, до Різдва тепер чекайте.

/Дівчата ставлять гілки у посудину з водою./

-2-

Дівчина1: Стало в хаті холодати. По дрівця б когось послати.

Дівчина2: Я піду, давайте, тітко, наберу дровець верітку.

/Дівчина виходить з хати./

Дівчина 3: Ой, я знаю як гадати ! Треба дрова рахувати.

Парна кількість, - буде в парі, а як ні, - хай зачекає.

/Повертається дівчина, котра ходила по дрова./

Дівчина 4: Де так довго ти блукала ? Що, коноплі засівала ?

Хочеш хлопців приманити ? Чи ж нема чого робити ?

Давай дрова порахуєм.

/Рахують усі разом.Виявляється, що їх парна кількість./

Дівчина 5: Бути тобі в парі, чуєш !

/Чути галас, сміх./

Дівчина 6: Ой, хлопці йдуть !

/Хлопці співають пісню “Ой на горі та женці жнуть”.Заходять до

світлиці./

Хлопці: Добрий вечір вам, дівчата, чи запросите до хати ?

Разом поспіваємо, в “калити” пограємо.

Дівчата: Що ж, заходьте, любі хлопці, просим до світлиці.

Може, з вами веселіші будуть вечорниці.

Хлопці: Авжеж, будуть веселіші, бо ми на язик гостріші!

А ви, мов ті миші, сидите у тиші.

Дівчата: Що ж, ми вас розраємо,- пісню заспіваємо

Про мишей і про кота.Ось історія яка.

/Виконують пісню “Пісенька”.Слова Наталки Завальської, музика Олега

Петрова.Журнал “Пізнайко”, квітень, 2003 рік./

Хлопець 1: Що ж, пожартували й досить. Мій живіт вже їсти просить.

Калита ж у вас прекрасна: і рум’яна, й пишна, й ясна.

Потрудилися не марно. Хто ж так випік її гарно ?

Хто зерна намолотив і тістечко замісив ?

-3-

Дівчата: Є в нас дівчина хороша; і рум”яна, і пригожа.

Дуже любить працювати, не встигає й спочивати.

/Дівчата виконують українську народну пісню “Дівка Явдошка”.

У кінці пісні дівчина виходить з калитою наперед./

Хлопець

Опанас : То тебе Явдошка звати ? Як таку не покохати ?

І весела, й жартівлива, у роботі не лінива.

Мене ж кличуть Опанас…

Дівчина

Явдошка: Це ти в пана свині пас ?

Йшов Панас, впав у квас, перекинув діжку, замурзав доріжку,

Узяв підводу, пішов по воду.Рубав обухом, врубав води краху.

Повіз продавати, - не винесе з хати.

Прийшла Палажка, наварила бражки.

Старий кінь напився, та й омолодився.

Пішов запрягати, Панаса поганяти.

Панас впрягся у віз, побіг униз.

На горі спіткнувся, на дуб навернувся.

Чи так, чи не так, чи ти ледар, чи дивак…

Все про тебе знаємо, пісню заспіваємо.

/З народного./

/Дівчата виконують народну пісню “Жив-був дивак”./

Хлопець

Опанас : Годі з мене насміхатись, час вже справою займатись.

Я не ледар, не дивак ! І доведу, що це так.

Дівчата: Що ж, Панасе, доведи. Покусай-но калити.

Дівчина 1: Ой калита, калита, із чого ж ти вилита ?

Ой я з жита сповита, ой я сонцем налита.

Для красного цвіту по білому світу.

/Усі грають у гру “Калита”.Першим починає Опанас./

Опанас: Їду, їду калиту кусати.

Писар: А я буду писати !

Опанас: А я вкушу!

Писар: А я впишу!

/ Кусає калиту. Гра продовжується./

-4-

Господар: А наша калита та смачна-смачна.

Йди до неї, кусай її ззаду чи спереду.

Йди до неї, кусай її, сторожа не бійся.

Кусай, кусай калиту, але не засмійся.

Йди до неї, кусай її І назад вертайся.

А як вдало та й відкусиш, пари сподівайся.

Писар: Добрий вечір!

Хлопець: Добрий вечір!

Писар: Звідки йдеш ?

Хлопець: З верха хати калиту кусати!

Писар: Давай, але не забувай, що я буду по губах писати…

/Гра продовжується.Кого пописали, той платить викуп – фанти./

Хлопці: А наша калита нам набила живота,

А тепер ми її з’їли і за паром полетіли.

/З народного./

Дівчата: Наші хлопці – пустуни цілий рік збиткують,

Лиш на свято, раз у рік, трішки попрацюють.

Хлопці: А дівчата-небожата люблять лиш хвалитись.

Одна одну обмовляють, бо не вміють битись.

Дівчата: Наші хлопці-ледацюги не вміють робити,

Тільки хочуть біля печі свої боки гріти.

/О.М.Левун./

/Дівчата співають пісню “Грицю, Грицю.”/

Хлопці: Годі, годі вже сваритись, нум, дівчаточка, миритись.

/Розповідають мирилки./

Хлопці: Що, красунечки-дівчата, гру не хочете почати ?

Дівчата: Знаєм ми, та гра така, як і ви – гидка, бридка.

Хлопці: Ви спочатку подивіться, а тоді уже сваріться.

/Заносять довгу палицю, на якій нанизані бублики./

Ви повинні так зробити, щоб бублика надкусити,

Та руками не торкатись, бо почнемо ми брикатись.

/Двоє хлопців тримають палицю з бубликами. Дівчата надкусюють бублики

кожна по черзі. Хто надкусив бублик, того чекають щастя і вдача./

-5-

Господиня: Щось так швидко вечоріє, у світлиці вже темніє.

Треба свічку запалити, в гості нічку запросити.

/Запалюють свічку./

Дівчина2: Прийди, прийди, нічко, гарна чарівничко.

Принеси з собою сонного напою;

А ще – щастя зорі для кращої долі.

Поможи дівчатам добре погадати.

/Заходить дівчина, котра виконує роль ночі.Співає пісню “Колискова”.

Слова Оксани Яковиної, музика Олега Петрова.Журнал “Пізнайко”,

червень, 2003 рік./

Дівчина3: Надійшла вже зоре-нічка.Час запалювати свічку,

Перед дзеркалом сідати, на коханого гадати.

Хто із дзеркала погляне, той твоїм навіки стане.

/Виконують пісню “Ворожіння” із мюзикла “Вечори на хуторі

поблизу Диканьки./

Але тут не час й не місце.Поодинці треба сісти,

Щоби долю не злякати і чужого не забрати.

Дівчина 4: Що ж, по-іншому гадаєм. Ми багато чого знаєм.

Нехай віск із свічок капа у тарілочки з водою;

Ну, а потім ми займемось ось якою ворожбою:

Переглянемо усі малюночки воскові.

І по них вже розгадаєм що, кого і де чекає.

/Ворожать./

Ніч: /Проходить, дивиться на воскові малюнки, озвучує побачене./

Гарна доля всіх чекає.Нещасливих тут немає.

-Будеш горда і багата…

-В тебе – щастя повна хата…

-Ти – в роботі заповзята і красуня хоч куди !

-Ти ж не знатимеш біди і щаститиме завжди.

-Не хворітимеш ніколи і ходитимеш до школи.

Діток вчитимеш насовість і приноситимеш користь.

-Мудра будеш і гарненька…

-А ти будеш добра ненька.Матимеш дітей хороших

І багато щастя й грошей.

-А ти будеш білолиця, мов красуня-чарівниця.

Поважати тебе будуть і ніколи не забудуть.

-А ти будеш всім знайома.І славетна, і відома.

Край наш прославлятимеш, людей лікуватимеш.

-6-

-Шану матимеш незнану й принца із-за океану.

-Ну, а я буду прекрасна, світло-зоряна і ясна.

І весела, і щаслива, і багата, і мрійлива.

Дівчина 5: Звісно, так тому і бути, та не можу я забути,

Як раніше ми гадали, свою долю закликали.

Дівчина 6: Зараз я вам погадаю.

Під тарілками сховаю я предмети чарівні.

Кожен вибере собі:

Стрічку – гарна буде дівка,

Квітку – щастячка вінець,

Монету – повен гаманець,

А каблучка – то кохання,

Бублик – від людей вітання.

Що ж, дівчата, почнемо, свою долю знайдемо.

/Ворожать./

Господиня: Гарна доля вас чекає. Нещасливих тут немає.

А колись не так все було, зараз всі про те забули.

А бабусенька співала, все мені розповідала

Про червону калиноньку, про нещасну дівчиноньку;

Про козака зрадливого, без кохання щасливого.

Що ж, дівчата, заспіваймо, давню пісню пригадаймо.

/Виконують українську народну пісню “При долині кущ калини.”/

Дівчата: Щось хлоп’ята посмутніли.Мабуть, їсти захотіли.

/Виконують українську народну пісню “Варенички”./

Дівчата: Що ж, варенички готові.Ой, які вони чудові !

Милі хлопці, просим сісти, варенички будем їсти.

Вареники непогані, вареники у сметані.

Вас чекають у макітрі вареники дуже ситні –

Білолиці, круглолиці, із добірної пшениці.

Їжте, їжте, просим щиро вареники наші з сиром.

Вареники непогані, вареники у сметані.

Їжте, ну їжте.

/З народного./

/Змагання.Кожен хлопець по черзі мусить дострибати у мішку до вареника,

з’їсти його і пострибати назад.Виграє та команда, яка швидше з’їсть усі

вареники./

-7-

Хлопці: А я знаю гру для втіхи.

Більше хто збере горіхів, буде той в житті багатий,

Щастя буде завжди мати.

/Хлопці змагаються хто набере більше горіхів у жменю однією рукою./

Ведучі: Ось ми й ознайомилися з народними обрядами та звичаями

доріздвяного періоду.Минає час і надходить Святий вечір.

Що ж відбувається в українській хаті у цей вечір? Давайте

завітаємо в гості та поглянемо.

/Розкидають по підлозі горіхи, яблука, цукерки, гроші. Діти примовляють та

визбирують усе це./

Діти: -Кво-кво-кво! Нині - Святий вечір, завтра – Різдво!

-Кукуріку, кудкудак ! Дай нам, Боже, ще раз так!

-Кукуріку-кукурік ! Дай нам, Боже, добрий рік !

-Дай нам, Боже , по Різдві від овечок аж по дві.

Ведучі: А ось які ритуальні дії виконували дорослі на Святий вечір.

/Зачитують з читанки з народознавства.Вид-во “Тернопіль”,1993 рік,

ст. 168./

Наступного вечора ходять колядники і вітають усіх своїми

піснями. Ось і в нашу хату вони завітали.

/Звучить будь-яка колядка./

Ведучі: День за днем все проминає. Скоро в гості завітає

Щедрий вечір, добрий вечір на потіху всій малечі.

Ну, а потім засівати прийдуть хлопчики до хати.

Будуть всім вони бажати щастя й радості діждати./

/Звучить щедрівка./

Хлопці: Сію,сію, посіваю, з Новим роком вас вітаю !

Щоб родило із землі, щоби хліб був на столі,

І в коморі, і в стодолі щоб всього було доволі,

І не знали щоб розлуки ваші діти та онуки.

Дай же, Боже, в добрий час, щоб добро гостило в нас.

Будьте здорові! Даруй вам, Боже, щастя і долю,

Всього у волю! А хліба найбільше!

До хліба посилай, Боже, капусту, буряки та огірки,

Щоб діждати садити, поливати, в здоров’ї споживати!

-8-

Пошли вам, Боже, здоров’я у ваш дім на родиночку;

Щастя на двір – на худобиночку.

На родину багатую, на худобу рогатую.

/Читанка з народознавства, ст.184./

/Хлопці посівають всіх присутніх./

Ведучі: Нехай збудуться усі гарні побажання! А ми прощаємося з

вами, та не надовго. До нових зустрічей у дружному родин-

ному колі!

/Звучить пісня-побажання “І в вас, і в нас хай буде гаразд.”/

/Усі віршовані рядки, крім окремо зазначених,- Ольги Іванової.

У сценарії використані матеріали з підручника “Читанка з народознавства”.

Вид-во “Тернопіль”,1993 рік./

Іванова Ольга Миколаївна,

учитель початкових класів

Хащуватської ЗОШ 1-3 ст.

Гайворонського р-ну

Кіровоградської області.

/Сценарій свята /

З досвіду роботи вчителя початкових класів

ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Хащувате

Гайворонського району

Кіровоградської області

Іванової Ольги Миколаївни