ЗАГАДКИ

З мене листя обдирають, 
Мене квасять, в борщ кидають, 
Пироги зі мной печуть
І в салат мене січуть! (Капуста)

На городі виріс дужий,

Круглий, жовтий і байдужий

До червоних помідорів,

До капусти і квасолі.

Х то цей гордий карапуз?

Здогадалися?...(Гарбуз)

В діжці ми їх засолили, 
А тоді всю зиму їли. 
Солоненькі та хрумкі
Зелененькі … (огірки). 

Я к миша хвостик довгий маю, 
Та я з города не тікаю. 
З мене зробити кожен рад
Корисний та смачний салат. (Редиска) 

В ін овальну форму має, 
На городі виростає. 
Ґадзині його консервують, 
І рагу смачне готують. 
Цей фіалковий пан –
Тонкошкурий … (баклажан). 

П омаранчева і гарна, 
У землі сиджу не марно: 
Соковита, солоденька, 
Вже я стала чималенька. 
Собою пригощу дитину. 
Хай корисну з’їсть …(морквину). 

Борщ із нього варить ненька, 
В нього шкурочка тоненька, 
Солодкуватий він на смак, 
Фіолетовий…(буряк). 

Ця широколиста пані
На землі і на паркані. 
У стрючки, як у торби
Заховала всі скарби. (Квасоля) 

Що то за голова,

Щ о лиш зуби й борода?(Часник)

У землі вона зростає
І брунатний колір має. 
Її смажуть і печуть, 
Її варять і товчуть. 
Овоч цей всі люблять дуже, 
Як же він зоветься, друже? (Картопля) 

Квітка ця на сонце схожа,

На олію вона гожа,

Жовті пелюсточки має,

Їх до сонця повертає.(Соняшник)

З елений чуб, червоний бік, 
Смачний із нього чавлять сік. 
Ґадзині варять з ним борщі, 
Росте в городі на кущі. (Помідор) 

Той, хто їсть її, той знає –
Всіх мікробів вона вбиває. 
Овоч цей корисний дуже, 
Та від нього сліз калюжа. (Цибуля) 

Я жовтенька, я маленька,

Мов медочок солоденька.

Н а баштані достигаю,

Тепле сонечко вітаю.(Диня)

В сукні зеленій стоїть на городі, 
Дуже дивуються всі її вроді. 
Коси довгі, зуби білі, 
Хто ж це є в самому ділі? (Кукурудза) 
Для зеленого борщу
Кисле листя посічу. 
Що за листя – всі впізнали, 
Коли борщ покуштували. (Щавель) 

Він такий гіркий один. 
На городі виріс …(хрін). 

Х очеш пити – їж його, 
в ньому соку ого-то! 
Він на грядці уродився 
І вологою напився, 
Він у смужки нарядився 
Та як м’ячик покотився. (Кавун)

ОВОЧЕВІ СКОРОМОВКИ

На город заліз гарбуз, у землі засів, загруз.

Налетіла враз гроза й намочила гарбуза.

Зморщив лоба той гарбуз:

«Ох, забув узять картуз...»

Б абин біб розцвів у дощ -

Буде бабі біб у борщ.

Ч ервона перчина

Борщ переперчила.

П ироги перепечені

Перцем переперчені.

Горох у городі виріс небувалий

Горобці город пограбували.

Мавпенятко мовить: «Мамо,

Масла, моркви, маку мало.

Миска, мамочко, мілка,

Мало містить молока».

Біля саду, біля броду,

Бабин виораний город.

Барабанять по городу

Бараболя та горох.

Чок-чок-чок: Ось червоний бурячок.

Чу-чу-чу: Я капусту посічу.

Щок-щок-щок: В чавунці зварю борщок.

Чний-чний-чний: Зварився борщ смачний.

Кукурудза на городі

Дивувалась своїй вроді:

В дзеркало дивилася,

Д уже чепурилася.

Н а городі в нас картопля,

Кавуни і кабачки.

Є калина, є капуста,

Є червоні бурячки.

Кукурудза на городі

Дивувалась своїй вроді:

Милувалась дуже-дуже

Наче в дзеркало в калюжу.

Білі зуби, коса довгенька,

Т а сукня гарна, зелененька.

Моркву, перець і гарбуз

Посадив старий дідусь.

Пестив їх та поливав –

Гарний урожай зібрав.

На городі у Марічки

Агрус, огірки, порічки.

Важив оранжеву моркву

На терезах продавець.

Фарбами пише портрети

Та натюрморти митець.

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ

• Кожному овочеві свій час.

• Буряк — не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.

• Унадився, як заєць в капусту.

• Змішав, як горох з капустою.

• Несмілий, як цап у капусті.

• Сидить, як морква в землі.

• В ліз, як свиня в моркву.

• Зачервонів, як буряк.

• Добрий, як перець.

• Завзятий, як перець.

• Сердитий, мов турецький перець.

• Як перцю скуштував.

• Вилупив очі, як цибуля.

• Говорить, як горохом об стіну молотить.

• Виглядає, як змерзла диня.

• Кисне, як солоний огірок.

• Пусти осот в огород — огірків не буде.

• Гіркий, як редька.

• Надокучив, як парена редька.

• Любить, як собака редьку.

• Говорить, як ріпу гризе.

• П асує, як свині в ріпі.

ВІРШІ

Б аштан
Розляглись,  мов кабани,
На баштані кавуни.
Розляглись, як свині,
Гарбузи та дині.
Он лежать, як поросята,
Кавунці та кавунята.
Боки в них рябенькі,
Хвостики тоненькі!
Анатолій Камінчук

Біб
Я землю пальцями розгріб, 
Поклав у ямку білий біб, 
Встромив із боку паличку, 
Щоб вився вгору змалечку. 
Біб набубнявів од вологи, 
Зіп'явся на тоненькі ноги. 
Його рука, метка, цупка, 
Вхопилась радо за ціпка. 
І в'ється біб на палиці, 
Високим ростом хвалиться. 
Звисає з кожного сучка 
Зелена шабелька стручка. 
Віктор Кочевський

Г арбуз
Трипудовий гарбуз на городі загруз.
А на цей гарбуз сів з дітьми чорногуз.
Каже він до діток:
— Сіли ми на горбок.—
І не зна чорногуз,
Що він сів на гарбуз. Михайло Стельмах
Городина
Сивий ранок сьогодні
Вилив роси холодні —
От і сталась пригода
Із жильцями городу.
Як у синім тумані —
Шкіра на баклажані,
І здригнулися голі
Всохлі стрюччя квасолі.
Вглиб зарилися кулі
Молодої цибулі,
Бульба вкрилася з нею,
Мов кожухом, землею.
Капустина на тіло
Сто сорочок наділа.
В кавуна добрий настрій:
Він в тільняшці смугастій.
Та й перчина не плаче —
В неї серце гаряче. Віктор Кочевський

Капустина
Простягає капустина
Рученьки зелені,
Щоб накрапало дощу їй
Повнісінькі жмені.
Дмитро Куровський

Н а городі
Огірки- пузанки 
Поховались під листки. 
А жовтаві дині 
Видно в огудинні. 
А гарбуз, а гарбуз 
Прямо в землю загруз. 
Всі відпочивають. 
Всі  лежать-дрімають. 
Тільки соняшник не спить: 
на одній нозі стоїть. 
Поверта він тяжко 
Голову-ромашку, 
І, розкривши жовтий рот, 
Стереже він наш город. Грицько Бойко

С пека
Сонце сяє - аж пашить. 
На городі - анікого. 
Лиш гарбуз один лежить –
Черевце засмагло в нього.
В кукурудзи з-під коси 
Виглядають зуби білі. 
Часнику стримлять списи. 
Кропу вежі пожовтілі.
Кволі вуха звів буряк, 
Ніби слухає квасолю. 
І до соняшника мак 
Заховавсь під парасолю. Петро Ребро
Часник
Часничок у бур'яні гірко скаржиться мені: 
«Я, чесний часник, дикуном рости не звик. 
Я давно уже запах у глибоких погребах. 
Огірки зі мною раді із грядок попасти в кадіб. 
Люди славлять весь мій рід, 
Коли ставлять борщ в обід. 
Доля, мабуть, наказала, 
Щоб горнувся я до сала, 
Та й кільчини ковбаси 
Ти без мене не з'їси...» 

Він пірцем своїм тріпоче, випина зело худе 
І зубочком на зубочок  у землі не попаде. 
Жаль дивитись, люто смичу коло нього лободу: 
Ще відчуєш ти, часниче, свою силу молоду! 

Віктор Кочевський

НАРОДНА ПІСНЯ

Мої милі огірочки

М ої милі огірочки
Звивайтеся докупочки.
Жовтий цвіт, жовтий цвіт.
Питалася мати дочки:
— Чи садила огірочки ?
Жовтий цвіт, жовтий цвіт.
— Ой садила, поливала,
Щонеділі вибирала.
Жовтий цвіт, жовтий цвіт.
То стеляться, то в'яжуться,
To хороше розцвітаються.
Жовтий цвіт, жовтий цвіт.
Мати огірочки вибирала,
Ущент фартух обірвала.
Жовтий цвіт, жовтий цвіт.