Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки

Хмельницької обласної державної адміністрації

Хмельницьке територіальне відділення малої академії наук

Хмельницька районна філія

Товариство: «Обдарованість»

Як за „живими барометрами” прогнозувати погоду

Роботу виконала:

Сова Леся Олександрівна,

учениця 4 класу

Водичківської загальноосвітньої

школи І-ІІ ступенів

Науковий керівник:

Вержиковська Ганна Василівна,

вчитель початкових класів Водичківської

загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів,

спеціаліст ІІ категорії.

Хмельницький – 2015

ЗМІСТ………………………………………………………………………….….….3

1.ВСТУП………………………………………………………………………...……4

2.ОСНОВНА ЧАСТИНА………………………………………………………...….5

2.1. Передбачають рослини………………………………………………..….. 5

2.2. Крилаті барометри …………………………………………………..…11

2.3. На службі в погоди – комахи і павуки……………….……………..…....13

2.4. Прогнозують ссавці …………………………………………………...….15

3.ВИСНОВКИ…………………….………………………………………….…......18

4. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА…………………………………….….……....20

ВСТУП

Щодня мільйони людей різних професій з цікавістю ждуть повідомлень про погоду. І це не дивно. Адже від погоди залежить і врожай, і улов риби, і своєчасна доставка вантажу, і похід у ліс за грибами, і стан хворого, і, звичайно, наш настрій. Що заставляє небо бути то привітним і ласкавим, то суворим і загрозливим? Всі ці запитання здавна цікавили людей, і вони старались відповісти на них. Таким чином, прогнозування погоди існує стільки, скільки і саме людство.

Сьогодні прогнози погоди складають на науковій основі. Їх правильність збільшується завдяки застосуванню спеціальних приладів і апаратів. В різних точках планети ведуть спостереження синоптичні станції, науково – дослідні судна, літаки. Різноманітна інформація оперативно обробляється метеорологічними центрами різних країн і по системі глобального зв’язку поширюється по всьому світу.

Нову сторінку в прогнозуванні погоди відкрили метеорологічні супутники, які тепер постійно „чергують” в космосі, і автоматичні станції, встановлені на дрейфуючих льодах Арктики . Стан атмосфери над водною поверхнею вивчають спеціальні експедиції на кораблях погоди.

Але не тільки технічні засоби допомагають синоптикам. Вони помітили, що на зміни, які відбуваються а атмосфері, реагують тварини і рослини, павуки і мурашки, бджоли, деякі риби і птахи. Відчувають їх і люди. Мудріша із мудрих - Книга Природи. Тільки треба вміти її читати. В горах, в лісі, в степу, на річках і озерах багато природних „живих барометрів”. Спостерігаючи за ними, можна встановити тісний зв’язок між явищами і процесами в світі природи. Завдання цієї роботи допомогти побачити у звичному незвичне, розвивати спостережливість, формувати знання, прогнозувати погоду за місцевими прикметами, глибше пізнати природу, навчитися любити її, розуміти і берегти.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1. Передбачають рослини

Людина давно помітила, що деякі рослини напередодні переміни погоди змінюються. Така здатність „зелених дітей Сонця” пояснюється залежністю їх життя від умов середовища: температури, вологості, атмосферного тиску, а також від сонячного світла. На відміну від тварин в боротьбі за життя і збереження потомства вони не можуть сховатися від негоди, заховатись в захищеному місці. Одні рослини перед дощем закривають квіти, щоб захистити від пошкодження пилок і зменшити тепловіддачу; другі – при низькій відносній вологості повітря зменшують випаровування надмірно виділяючи багато запашного нектару; треті – „плачуть” липкими краплинами соку; четверті – міняють форму і положення листків.

К ульбаба росте скрізь. Весною стають золотими

Від тисяч суцвіть кульбаби узбіччя доріг, сільські околиці, або забуті будівельниками міські пустирі. Їхні жовті і білі суцвіття, зібрані в шапочки, настільки звичні, що люди майже ніколи до них не придивляються. А даремно. З давніх часів до сьогоднішнього дня кульбаба – чудовий прогнозист погоди і хороший метеоролог. Якщо в сонячну погоду квіти кульбаби закриваються – буде дощ. А буває і навпаки: небо хмуриться, по ньому пливуть хмари, а квіти кульбаби відкриті, -

Значить, дощу не буде. Відцвіла кульбаба, а замість суцвіття з’являється біла пухнаста кулька. Кожний знає, як легенькі білі парашутики кульбаби розлітаються від легкого пориву вітру, і вся пухнаста корзинка облітає, залишаючи оголене квітколоже. Але це в суху погоду, перед дощем вітер ніяк не може зірвати, ніби приклеєне, насіння. А це тому, що, відчуваючи зміну погоди, рослина складає свою пухнасту кульку, як зонтик.

Ц ікаво спостерігати за луговою конюшиною, бо вона чутливо реагує на тепло, вологу і на зміну атмосферного тиску. Перед негодою конюшина складає свої листочки і схиляє головки суцвіть, а перед хорошою погодою стебло і листки розправлені, а суцвіття підняті вгору.

П риємно знайти в весняному лісі скромну квіточку фіалки. Вона – символ природи, яка проснулася, символ її весняних сил і молодості. Фіалка – хороший барометр. Якщо розкрита квіточка фіалки, дивиться на світ веселими фіолетовими очками – буде хороша погода. Перед негодою рослина закриває свою квіточку, ніби показує своїм виглядом, що їй сумно прощатися з сонечком. Така поведінка і маргаритки. Перед негодою її квіточка нахиляється так низько, що майже торкається землі.

П о обочинах доріг, біля посівів зернових культур можна побачити звичайного польового в’юнка. Він використовує сусідів, як механічну опору. А у вологих місцях, по берегах річок, росте інший вид з більшими квітами. Цих два види можуть „завбачати” погоду. Перед дощем квіточки в’юнка закриваються.

В лісі, в густому травостої, між кущами,

поблизу житла, під тинами росте висока

трава з жовтими квіточками. Це – чистотіл. Він цвіте ціле літо. Перед дощовою погодою квіти чистотілу помітно нахиляються.

Погоду можна завбачати по квіточках мокрецю. Це трава з дрібними листочками, завжди вологими навіть в суху погоду. Якщо до 9 год. ранку віночок квіточки не піднімається – в день буде дощ. Цим „барометром” можна користуватися ціле літо, бо мокрець цвіте з квітня до пізньої осені.

Вірний покажчик теплих днів в кінці березня на початку квітня – мати-мачуха, яка з’являється серед снігу на проталинах, на схилах, пагорбах, пустирях. Вона проростає колоніями біля стариць, в басейні річки Горинь.

В нашій місцевості всі добре знають

біле латаття, що живе в ставках, тихих

річкових затоках та озерах. В давнину ця

квіточка вважалася чудодійною. Називають

її ще русалчиною квіткою, так як вона

випливала зранку, а під вечір таємничо

зникала під водою. Біологічне значення цієї рослинки велике – вона очищає воду. Квітка білого латаття – своєрідна метеостанція. Буває, що латаття запізнюється з підняттям на поверхню. Вже початок 9 год., а вона ледь-ледь піднімається над водою. Значить, в другій половині дня буде дощ. А якщо зовсім не піднялася з води – буде затяжний дощ, або похолодання. По листочках рослин можна складати прогноз: якщо весною вони густо вкрили поверхню води, - заморозків вже не буде.

Д уже чутлива до змін погоди мальва. Росте вона в садах, квітниках. Її високу, з яскравими квітами, видно здалеку. Перед дощем її квіти закриваються. Є й інші садові рослини – барометри. Яскраво – оранжеві суцвіття нагідок (календули) перед дощем закриваються. І хоча на небі сяє сонце, вони все одно не розкриваються, завбачаючи дощ.

На лісових галявинах, вирубках, серед кущів, або в світлих соснових і березових лісах росте суниця. В травні – червні серед густої зеленої трави біліють її квіточки. На ніч, і особливо перед негодою, вони схиляються, захищаючись від опадів, які можуть пошкодити пилок. Пройде всього місяць і пошириться над галявиною суничний запах. Тепер серед зеленої трави, ніби дорогоцінні камінчики, ховаються запашні ягоди.

Саме простіше вести спостереження з кінця червня, весь липень за цвітом картоплі. Картопля – не тільки цінна рослина, яка для нас є основним продуктом харчування, а й є своєрідним барометром. Перед негодою квітконіжка з квіточкою схиляються. Квітуча морква на городі також завбачає погоду. Її білий зонтик перед дощем схиляється.

Я кщо спостерігати за акацією можна помітити, що перед сухою і ясною погодою в квітках акації дуже мало солодкого нектару, тому прилітає небагато комах. Але з наближенням негоди, перед дощем в квітках акації виділяється так багато нектару, що запах його чути за сотні метрів. От і тоді біля акації багато бджіл і інших комах. З підвищенням вологості повітря посилюється запах бузку та інших рослин.

Деякі рослини попереджають про наближення дощу „сльозами”. Перед дощем, біля черешків листя клена, в тому місці, де вони прикріплюються до віток, виступає маленька крапелька нектару. За декілька годин до дощу „плаче” осокора, звільняючись від зайвої вологи. За добу до дощу з’являються липкі краплини соку на листках кінського каштану. „Сльози” цих рослин – вірна ознака негоди, що наближається. Причина виділення нектару, розгортання чи згортання листків, закриття чи відкриття квітів, - збільшення вологості повітря.

Рослини можуть розповісти нам і про погоду на багато місяців наперед. Помічено, що великий урожай горобини – до холодної зими, а багато жолудів на дубі – до теплої. Існує прикмета: початок цвітіння горобини: пора сіяти огірки. Пізно цвіте горобина – до довгої грибної осені. Якщо літом в лісі на горобині багато плодів – осінь буде дощова, мало плодів – буде суха осінь. Рослини чутливі на зміну стану атмосфери. Але щоб правильно завбачити погоду, потрібно користуватися не однією, а декількома прикметами і порівнювати їх.

За багато століть у народному прогнозуванні накопичилось чимало прикмет, пов’язаних з березою. Хочете знати, яке буде літо? Придивіться до беріз: опушаться раніше клена – сухе, пізніше – дощове. Якщо береза навесні викине листя раніше вільхи – літо слід очікувати сухе, а якщо вільха перша розпуститься – замучать холод і дощ. Дощове літо також буває, якщо береза виділяє напровесні багато соку.

Якою буде весна – берези розкажуть восени. Якщо листя починає жовтіти з верхівки, - чекайте ранньої весни, знизу – пізньої, а якщо рівномірно – середньої. За поведінкою берези можна передбачити і зиму. Не опало листя на початку жовтня, тоді чекайте в кінці січня чи на початку лютого довготривалу відлигу.

Н емало синоптиків і серед декоративних рослин. Однією з них є монстера.Це багаторічна вічнозелена рослина з великими листками і чудернацькими прорізами. Невибаглива до температури і світла. І хоч в кімнатних умовах вона не відчуває перепадів водного режиму, але перед похмурою і дощовою погодою, а взимку перед відлигою, на кінцях листків монстери з’являються великі краплини води, які скочуються з рослини, і тому її іноді називають плаксою.

Спостерігаючи за звичайною папороттю, я визначила наступне: якщо в неї скручене до низу листя – сподівайся на сонячний день, а випростане – не забудь захопити дощовика/

2.2. Крилаті барометри

Життя птахів також в значній мірі залежить від стану погоди. Протягом багатьох віків, взаємодіючи з оточуючим середовищем, постійно знаходячись в атмосфері і постійно відчуваючи в ній зміни, птахи виробили високу чутливість до атмосферного тиску, до зменшення освітленості, до накопичення в атмосфері електричних зарядів перед грозою. Це проявляється в їх поведінці, співі, криках, щорічних строках прильоту і відльоту. Тому не випадково більшість з народних прикмет погоди основані на спостереженні за життям і поведінкою птахів. Вони – чудові синоптики. Птахи реагують на зміну в атмосфері.

В сім відомо, що ластівки літають високо – до хорошої погоди, а низько – до дощу. Пояснити це просто. Ластівки харчуються комахами, яких ловлять нальоту. Літом в сонячну погоду, коли повітря сухе, сильні повітряні потоки відносять дрібних комах високо вгору. За ними піднімаються і ластівки. Перед дощем повітря стає вологим, крила комах набрякають, тільце вбирає вологу, стає важчим і комахи тримаються майже біля землі. За ними направляються і ластівки.

Всі чули весняний спів зяблика. Дзвінким голоском виспівує він свою красиву і радісну пісеньку: „піньк…, піньк…, фіть…, фіть…, ля-ля-ля”. А другий раз не впізнаєте, бо співає монотонно: „рю-пінь…, пінь–рю”. Такий спів до дощу і зяблик не помиляється.

Прикрасою і гордістю наших поліських садів, парків, лісів є неперевершений співак соловей. Прилітає він пізно, всередині травня, і починає співати, „коли нап’ється з березового листка”, тобто коли на березі появляться такі листочки, на яких вміститься краплина роси. Перевірено: соловей всю ніч співає – буде сонячний день; соловей заспівав – вода знижує рівень.

Н емало прикмет пов’язано з поведінкою всюдисущих горобців, причому гороб’яче бюро погоди дуже точне. В хорошу погоду вони веселі, рухливі, часто забіяки. А якщо збираються на землі зграями стають малорухливі, настовбурчені – до дощу. Тепло і висока вологість повітря, напевно, підвищують активність різних паразитів шкіри; щоб звільнитися від них горобці активно приймають пилову баню. Пожвавлення і цвірінькання горобців в погану погоду говорить про її покращення. Якщо зимою горобці сидять на деревах тихо – буде сніг, без вітру, а дружно цвірінькають – до потепління. А є ще така прикмета: горобці ховаються під стріху – на мороз чи завірюху. Часто вони серед зими починають активно збирати пух і пір’я біля курників і носити під стріху, ніби збираються вити гнізда. Спостереження показують, що вони утеплюють свої нічліги перед сильним похолоданням.

Хорошим прогнозистом є звичайна зозуля. Вона живе в лісах і побачити цю красиву пташку, схожу пір’ям на яструба, практично не можливо. Вона дуже обережна. Але в погожу днину весняної пори далеко чути її гучне „Ку-ку!”

Кукає вона до теплої погоди.

Про наближення сильного вітру, снігопаду, морозу, відлиги можна дізнатися, спостерігаючи за воронами. Перед дощем сіра ворона всідається на сучок чи тин, згорбиться, опустить крила і сидить, ніби стара-престара. Сидить і каркає. А голос глухий і хрипливий. Якщо зимою ворони розкаркались всією зграєю і с ідають на вершок дерева – до морозу, а якщо влаштовують хоровод і в’ються в повітрі – до снігопаду; на сніг сідають – буде відлига; розсілися на нижніх гілках дерев – чекай вітру. Літом ворона купається - до дощу. Якщо спостерігати уважно за воронами, як вони влаштовуються на нічліг, то видно, що птахи готуються до сну не завжди однаково. Якщо всідаються головою в одну сторону і на товстіший сучок, поближче до стовбура дерева, - посилиться вітер, і напрямок його буде вздовж пір’я, не проникаючи до тіла. А товсті сучки стовбура дерева – гарантія безпечного нічлігу. А якщо ворони сідають нічліг хто в одну сторону головою, а хто в іншу – це значить, що ніч буде тепла і безвітряна.

Сороки теж передбачають погоду. Якщо сорока літає близько від житла і під стріху лізе – буде хуртовина.

Всі знають мовчазних, спокійних і на диво гарних снігурів. Існує досить точна прикмета: снігур під вікном цвірчить – до відлиги.

Спостерігала я також і за домашньою птицею. Якщо вона не ховається від дощу, то він буде довго. Зимою, перед морозами, кури рано сідають на сідало і стараються залізти вище – там тепліше.

Передбачають погоду і півні. Ранній крик півнів у сильні морози – до теплої погоди. Якщо влітку серед білого дня півні ні з того, ні з сього починають кукурікати, влаштовуючи перекличку по всьому селу, - буде дощ.

2.3. На службі в погоди – комахи і павуки

Комахи дуже чутливі до зміни погоди. Особливо чутко вони реагують на зміну вологості повітря. Одні спішать сховатися, другі не вилазять із сховищ, треті, навпаки, покидають житло, четверті стараються укріпити його. Таким чином, птахам властиві різноманітні синоптичні здібності. В зоологічній системі комахи, як окремий вид членистоногих, займає досить скромне місце. Але по числу видів вони перевищують всіх інших тварин і рослин, разом взятих. Одним із самих звичайних прогнозистів є гнійний жук. Він може завбачати не тільки негоду, а й момент її закінчення. Для цього не обов’язково спостерігати за жуком. Він літає над лісовими стежками і дорогами, і вже сама його поява – вірна ознака хорошої погоди. Якщо навіть мжичить дощ, небо затягнуте хмарами, поява жука віщує кінець негоді. І навпаки, якщо під час гарної погоди жуків немає, через деякий час небо затягнуть хмари і піде дощ.

Бджоли і мурахи чутливі до зміни вологості повітря, і можуть завчасно сигналізувати про наближення дощу або його припинення. Сидять бджоли і сильно гудуть – дощ близько. Насунули хмари, а бджоли не ховаються в вулик, продовжують збирати нектар – дощу не буде. А буває таке: бджоли вилітають рано вранці і повертаються до вуликів пізно ввечері. Це прикмета тривалої негоди. Не поступаються бджолам у точному прогнозуванні і мурахи. Якщо навколо мурашника мало його жителів і більша частина ходів щільно закрита – мурашки відчули підвищення вологості і заховались. Значить, скоро буде дощ. А якщо навколо мурашника кипить життя – дощу не передбачається. Прогноз погоди „дають” мухи, коники, метелики. Літом до дощу мухи дуже гудуть. Перед дощовою, вітряною погодою вони нерухомо сидять.

Пізно вечором, коли все навколо засинає і вітер ледь колише траву, ще довго чути дзвінку пісню зеленого коника. Він співає про те, що ранок буде тихим, сонячним. Реагують на вологість повітря і метелики. Що було б з ними, якби не надійний захист – висока чутливість до вологості повітря? Перші краплини дощу прибили б комаху до землі. Ще в ясну погоду, задовго до дощу, вони ховаються в сухих вітках, в дуплах дерев. Якщо метелики літають, коли навіть небо вкрито хмарами - буде ясна погода.

Вісниками зміни погоди є інші комахи. Ґедзі, зазвичай, злі перед дощем. Якщо біля акації багато комах – жди негоду. Мовчить цвіркун – на дощ, а голосно сюркоче пізно вечором – напередодні хорошого дня. Комарі і мошка в’ються стовпом в повітрі – до гарної погоди. У комарів немає спеціального апарату, що реагує на зміну вологості повітря. Просто їх тоненькі крильця набухають при навіть малій вологості повітря, і їм важко літати. А якщо вони літають, значить, повітря сухе і буде теплий ясний день.

Павуки теж чудові синоптики. Вони бояться роси, тому рідко виходять на полювання ранком. Отже, якщо ранком з’явився павук, то роси нема. А це ознака негоди. А якщо павук все таки вийшов на полювання в жаркий день, значить, відчуває наближення негоди, яка порве павутину і залишить його без їжі. Побачивши павука вечором, чекайте наступного дня хорошу погоду. Якщо павуки головні нитки своєї павутини тчуть довгими і розтягують їх широко – довгий час буде тепла, сонячна погода. Як павук знає яка буде погода? Причина в тому, що павуки дуже чутливі до зміни вологості, для них згубна сухість повітря. Люди добре вивчили поведінку павуків, тому частіше використовують„павуковий барометр”, ніж прилади.

2.4. Прогнозують ссавці

Прогнозувати погоду можуть і ссавці, в тому числі свійські тварини. В процесі еволюційного розвитку вони з покоління в покоління вдосконалювали здатність чутливо реагувати на зміну погоди, яка приносила їм зло чи добро. І тільки коли вони навчилися завбачати ці зміни, тварини змогли пристосуватись до них, сховатись в укриття, зберегти себе від небезпеки. Така здатність спадково закріплювалась і допомогла зберегти життя біологічних видів. По суті це прояв складних вроджених інстинктів, основаних на здатності нервової системи і органів чуття тварин рефлекторно вловлювати навіть самі незначні зміни в оточуючому середовищі.

Коні фиркають – до тепла, трясуть головою і закидають доверху – до дощу.

Собака риє землю – до дощу, лежить згорнувшись – до холоду.

Кішка згорнулася в клубок – до холоду. Перед теплом кішка лягає посеред кімнати, витягується і спить. Є багато інших „котячих прогнозів”.

Прогнозувати погоду можна по поведінці корів. Перед негодою вони піднімають голову доверху, нюхають і вдихають повітря, облизуються. Якщо тварина жадібно їсть траву звечора – чекай дощу на наступний день.

Синоптиками можна назвати і кротів. Все життя проводять в підземних коридорах, активні цілий рік. Забагато тисячоліть у цих звірків виробився захисний інстинкт, пов’язаний зі змінами погоди. Кріт нагрібає високі кучки – чекай поганої погоди. Вхід в кротову нору знаходиться на півночі – зима буде тепла, а якщо на півдні – холодна, на сході – суха, на заході – сира. Перед сильними дощами, щоб не бути затопленим в своїй норі, кріт піднімається до поверхні. Так живий організм пристосовується до умов життя. Адже дощ для крота – катастрофа. Багато хороших синоптиків і серед інших ссавців.

ВИСНОВКИ

В останні роки спостерігаються різні відхилення від середніх погодних норм: засухи, холод, зливи, не рахуючись з фенологічними законами, ніби спішать показати свою могутність і силу. Причин таких відхилень багато. На великих територіях планети зменшується зелений покрив, відбувається глобальне забруднення атмосфери, посилюється забруднення повітря відходами і спрацьованими газами. На гірських льодовиках осідають дрібні тверді частинки. Забруднений сніговий покрив гірше відбиває сонячну радіацію. Все це, в свою чергу, сприяє руйнуванню і зменшенню загальної маси льодовиків, що має свої подальші наслідки.

Якою буде погода? Запитання не рідкісне. Адже немає такого виду діяльності, який не був би зв’язаний з погодою. З нею пов’язані і ми в повсякденному житті. Знання про погоду накопичувалися віками, поступово піднімалася завіса таємничості, спростовувалися марновірні домисли про походження небесних явищ. Повітряні змії, аеростати, літаки, ракети, метеорологічні супутники Землі, радіолокатори – це сходинки, які дозволили піднятися у небо і пізнати „кухню погоди”. Завбачати погоду навчилися спираючись на багатовіковий досвід, спостереження і знання законів фізики атмосфери. Але багато чого залишилося ще невідомим. Уважній і спостережливій людині відповідь на запитання про можливі зміни погоди іноді може дати сама природа. Тільки постійні спостереження за поведінкою птахів, рослин, тварин, комах, своєчасний аналіз побаченого дають можливість правильно оцінити стан погоди і завбачити її.

Зрозуміло одне, що в боротьбі за виживання все живе на Землі на протязі тисячоліть виробило численні біологічні механізми – пристосування, які чутливо вловлюють зміни зовнішнього середовища. Вивчення поведінки тварин і рослин допомагає спостережливій людині виробити собі ніби шосте чуття, по ледь помітних ознаках „читати” і завбачати погоду. Але для цього треба, щоб ідеї охорони природи втілювалися в нашу свідомість не за постановами та інструкціями про можливі обмеження і заборони, а щоб в нас жила любов до природи, до природи, досить щедрої на добро.

Систематизовані матеріали цієї роботи допоможуть поринути у цікавий світ спостережень, відчути себе справжнім дослідником, викличуть бажання зазирнути у мудру книгу природи, яка вчить так просто і доступно.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Бобровников Л. Живые часы и барометры /Худож. В.Максименко.- Барнаул: Алт. кн. изд-во, 1989.- 39 с.: ил.

2.Войнич А., Херцег Э. Одна ласточка весны не делает... /Пер. с венг. Г.Громовой; Ил. Д.Варнаи.- М.: Мир, 1985.- 232 с: ил.- (В мире науки и техники).

3.Дмитриев Ю. Чему верить, что проверить? /Худож. В.Станицкий, Ю.Селивестров.- М.: Дет. лит., 1967.- 112 с.: ил.

4.Заянчковський І. Живі барометри, компаси, сейсмографи: Наук.-худож. кн. /Худож. О.Юдіна.- К.: Веселка, 1986.- 191 с.

5.Литинецкий И. Барометры природы.- М.: Дет. лит., 1982.- 143 с.- (Знай и умей).

6.Литинецкий И. Изобретатель - природа:.- М.: Знание, 1980.- 152 с.: ил.

7.Рощин А. Сам себе синоптик.- К.: Рад. шк., 1983.- 206 с.: ил.

8.Утевська П. Ясно // Утевська П. Правда, яка нагадує казку.- К., 1978.- С.9-12.