УРОК № 11

ГАРМОНІЯ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ

Мета:

навчальна: ознайомити учнів із матеріалами, інструментами та об­ладнанням художника-архітектора; навчити розрізняти види архітек­тури;

розвивальна: розвивати вміння відрізняти різні види архітектурних споруд за їх призначенням, аналізувати їх, насолоджуватися творами архітектури; формувати естетичні почуття, смак; активізувати ініціа­тиву учнів;

виховна: прищеплювати пошану до праці архітекторів, любов до рідно­го міста (селища), творів мистецтва.

Оснащення

Матеріали та інструменти: альбоми, будь-які графічні матеріали (олівці, кулькові ручки, фломастери та ін.).

Зоровий ряд: фотозображення архітектурних споруд (Софійського собору, Києво-Печерської Лаври у Києві; оперних театрів у Львові та Одесі; Кремля у Москві (Росія); Ейфелевої вежі у Парижі (Франція); Акрополя в Афінах (Греція); Національного дендрологічного парку «Со­фіївка» в Умані), інструментів архітектора.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

П ривітання. Перевірка готовності учнів до уроку

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

Що таке архітектура?

Хто такий архітектор?

Чи може архітектура подобатися так, як подобаються твори графі­ки чи живопису?

Складання «Асоціативного куща „Архітектура“»

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні ми завітаємо до майстерні архітектора. Він також справжній художник. Погляньмо на архітектурні споруди, що прикрашають наші міста та селища, створюючи їх неповторне обличчя.

IV. ВИКЛАДАННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя

— Озирніться довкола: ми знаходимось у класі. А наш клас роз­ташовано у будівлі школи. Школа є архітектурним об’єктом і скла­довою світу архітектури.

Світ архітектури — це світ, у якому людина живе, працює й від­почиває. І цей світ створює для людей архітектор. Які саме інстру­менти використовує архітектор, проектуючи нові архітектурні спо­руди? Раніше архітектори працювали тільки за допомогою олівців, великих аркушів паперу, лінійки та циркуля. (Учитель демонструє наочність.)

Сьогодні їм допомагають комп’ютерні програми. Але спочатку задум виникає у голові та серці архітектора. Саме такі задуми, від­творені у камені, склі, бетоні тощо, стають відомими архітектурни­ми спорудами.

У містах нашої країни та інших країн світу можна побачити давні фортеці, собори, палаци, театри та інші будівлі, перед яки­ми виникає бажання зупинитись і дивитися на них, затамувавши подих. Саме так ми іноді зупиняємося перед картиною чи скульптурою в музеї. Шедеври архітектурного мистецтва — це символи країн. Увесь світ із захопленням дивиться на Софійський собор та Києво-Печерську Лавру в Києві, оперні театри у Львові та Одесі, Кремль у Москві, Ейфелеву вежу в Парижі, давній Акрополь в Афі­нах. Цей перелік можна продовжувати й далі. Однак, на відміну від живопису та графіки, скульптури та декоративно-прикладного мистецтва, ми не тільки дивимося на творіння архітекторів, а й постійно їх використовуємо. (Учитель демонструє наочність, див. с. 63—65.)

Кожна споруда на вулицях міста чи іншого населеного пункту має своє призначення: для праці або життя, навчання чи відпочинку.

Софійський собор у Києві

Оперний театр в Одесі

Кремль у Москві (Росія)

Ейфелева вежа у Парижі (Франція)

Павільйон Флори (угорі) та Венеціанський міст (унизу) у Національному дендрологічному парку «Софіївка» в Умані



Акрополь в Афінах (Греція)

Розрізняють три основних види архітектури.

Перший — архітектура об’ємних споруд. Це житлові будинки, громадські споруди (школи, театри, магазини, стадіони та ін.), про­мислові будівлі (заводи, фабрики, електростанції), культові споруди та фортеці.

Другий вид — ландшафтна архітектура, що пов’язана з орга­нізацією садово-паркового простору. Будь-які міста прикрашені бульварами, скверами та парками, де можна зустріти архітектуру малих форм — альтанки, місточки, фонтани.

Третій вид архітектури — містобудування. Саме воно охоплює складний процес створення нових міст і селищ, реконструкцію ста­рих. Велику відповідальність несе містобудівник, який має обрати територію, визначити розміщення житлових, промислових та суспільних зон, обміркувати розташування транспортних магістра­лей, а також розв’язати питання щодо реконструкції архітектурного ансамблю, що існує, адже зберігати історичні пам’ятники архітек­тури дуже складно. Це також обов’язки містобудівника.

V. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

VI. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Бесіда

Пригадайте власний будинок. Чи відрізняється він від будівлі школи, де ви навчаєтеся? Чим?

Як ви вважаєте, чи зручно було б нам жити в школі?

А якщо порівняти наші будинки з будівлями, де розташовані театри? Чим театр відрізняється від школи або приміщення за­воду?

Чи може приміщення заводу подарувати нам настрій, необхід­ний для сприйняття театральної вистави?

Які споруди у нашому населеному пункті належать до архітек­тури об’ємних споруд?

Які об’єкти ландшафтної архітектури вам відомі?

VII. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ

Творче завдання

Придумайте та намалюйте дитячий палац творчості або ляль­ковий театр.

VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).

2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку (при­нести на наступний урок альбоми, будь-які графічні матеріали (кольорові олівці, фломастери та ін.), гуаш або матеріали для колажу (аркуші паперу, клаптики різнофактурної тканини, кольорові вирізки із поліграфічної продукції, ножиці)).

3. Проголошення уроку завершеним.



Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»

© ТОВ «Видавнича група Основа», 2015

Джерела:

1. Чєн Н. В. Усі уроки образотворчого мистецтва.3 клас (за під­ручником О. В. Калініченко, В. В. Сергієнко). — Х.: Вид. група «Основа», 2014. — 190, [2] с. : іл., схеми. — (Серія «Усі уроки»). — ISBN 978-617-00-2071-0.