Тема. Система віршування: силабо-тонічне віршування, віршовий розмір (факультативне заняття)
Мета: ознайомити учнів із силабо-тонічною системою віршування, повторити відомості й поглибити знання щодо поняття про віршовий розмір, рими та стопи; розвивати навички визначення видів віршування, віршових розмірів, рим; виховувати естетичний смак, любов до образного, поетичного слова.
Теорія літератури: рими, стопи, віршовий розмір.
ХІД УРОКУ
І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Вступне слово вчителя.
Літературу вивчає наука, яка називається літературознавство. Вона складається з трьох основних галузей: історії літератури, літературної критики та теорії літератури. В теорії літератури розглядається ідейно-художня сутність художнього твору, її суспільне значення й особливості мистецької форми. Ось про поетичну форму і йтиметься на сьогоднішньому уроці. Здавалось би, що спільного між поезією та математикою? А між іншим, віршова форма має свої принципи побудови, певні «формули», як і в математиці. Люди навчилися перекладати на мову цифр музику, навіть створювати музичні композиції за допомогою комп’ютерної техніки. А от вірші комп’ютер, на жаль (чи на щастя!), складати не навчився. Це прерогатива нас, людей.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Перевірка домашнього завдання.
З’ясування стилістичних та емоційних відтінків слова «однаково» у віршах Шевченка.
(У вірші «Мені однаково…» перше «однаково» — спокійне, друге «однаковісінько» — вдавано байдуже, третє — категоричне, як висновок, четверте — рішуче заперечення, пристрасне, останнє — крик душі, ледь стримувані стогін чи ридання. У вірші «Минають дні» «однаково» гірке, розчароване і т. под.)
IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
У давнину в багатьох вищих навчальних закладах викладалася піїтика — наука про віршування та мистецтво складання віршів. А в багатьох країнах (наприклад, у давніх Китаї, Японії) обов’язковою умовою для прийняття на посаду державного службовця було вміння складати вірші.
Віршування (або версифікація) — це загальні прийоми і правила складання віршів. Існують різні системи віршування: антична, або метрична, силабічна, силабо-тонічна, тонічна, народне віршування.
Для нас найбільш поширеним і знайомим є силабо-тонічне віршування — це така система віршування, яка визначається кількістю складів, наголосів і їх розташуванням у віршовому рядку. Розрізняють п’ять основних розмірів: двоскладові — ямб і хорей, трискладові — дактиль, амфібрахій, анапест.
Стопа — у силабо-тонічному віршуванні повтор групи наголошених і ненаголошених складів у вірші, який і визначає його розмір. Залежно від кількості складів стопа буває двоскладова: ямб | |, хорей | |;
трискладова: дактиль | |, амфібрахій | |, анапест | |; чотирискладова — пеон. Кількість стоп визначається кількістю наголосів. Бувають допоміжні двоскладові стопи без наголосу | | — пірихій, з двома наголосами | | — спондей.
Рима — співзвучність прикінцевих складів у рядку, починаючи від останнього наголошеного складу. За місцем наголосу розрізняють рими: чоловічі (тверді) — наголос на останньому складі (теплота — красота — жита); жіночі (напівм’які) — наголос на другому від кінця рядка складі (рута — розкута); дактилічні (м’які) наголос на третьому від кінця складі (рученьки — віченьки — ніченьки).
Римування — спосіб розміщення рим у вірші. Якщо одна рима зв’язує сусідні рядки, то це парне (паралельне, сумісне) римування — а а б б ; через рядок — перехресне — а б а б, через два — охоплююче (кільцеве) — а б б а.
Строфа — група віршованих рядків, об’єднаних однією думкою та сталим для даного твору порядком римування. Залежно від кількості рядків розрізняються види строф: двовірш, тривірш, чотиривірш та ін. Є багато віршів, що не діляться на строфи. Якщо в частинах вірша різна кількість рядків, то ці частини мають назву строфоїдів. У білих віршах, вільних віршах (верлібрі) рими немає.
2. Практична робота.
1) Визначте рими у віршах Шевченка «Мені однаково…», «Минають дні…», види римування; випишіть їх, позначте схематично (буквами а б тощо)
2) Визначте віршовий розмір поетичних творів за цими уривками:
|І ви|ріс я | на чу|жині|, І сивію в чужому краї; То одинокому мені Здається — кращого немає Нічого в Бога, як Дніпро Та наша славная країна (Т. Шевченко (Чотиристопний ямб.)
|З-поза | тюля | білих | хмар |Прози|рає | просинь | яра |, На ріллю, на ліс, на яр Риза впала. (П. Савченко) (Чотиристопний хорей.)
|Сонце схо|валося | в гай за го|рою, Як в зачарований храм. Вчора, ах, вчора, я був ще з тобою, Нині, ах, нині, я сам. (Б. Лепкий) (Дактиль.)
|І хвиля | гуляє, | мов чорні|ї гори,| Одна за другою біжать. (Амфібрахій.)
|Наша ціль| — людське щас|тя і во|ля, Розум владний без віри основ, І братерство велике, всесвітнє, Вільна праця і вільна любов! (І. Франко) (Анапест.)
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
Завдання учням.1) Відновіть рими. Заквітуть, як весна, бажання, Я в тій пісні словом озовусь. З найглибшим поважанням матерям Я від серця поклонюсь щиро. (М. Сингаївський)
(Матерям з найглибшим поважанням Я від серця щиро поклонюсь)
2) Вставте пропущені слова, скориставшись підказкою з довідки. Налита сонцем і вітрами Хлюпоче веслами … , І … буйні трави … хмільна і запашна. (М. Стельмах)
Довідка: осінь, весна, літо, зима; піднімає, опускає, скошує, ростить; роса, вода, земля, коса.
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Інтерактивна вправа «Мікрофон». — Продовжіть речення. «Виявляється, я можу …» «Складання віршів — це …» «Основне, на мою думку, в поезії — …»
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти віршик, використовуючи якісь із цих рим: школа — довкола, клас — нас, осінь — просить, погода — нагода — нагорода або свої власні; знайти основні відомості з теорії віршування; підготувати повідомлення.