Урок-проект

ХІД ВИСТАВИ

ДIЯ I

На сцені берізка, ялинка та клен.

ЯЛИНКА. (співає) І росте собі ялинка

На галявці лісовій.

Сонце, дощик і хмаринка –

Всі допомагають їй.

Щоб росла вона висока

І ставна, і показна.

Взимку, навесні і влітку

Прикрашала ліс вона.

Ну, а восени немає, здається, нікого кращого за тебе, берізко. Стовбур у тебе такий біленький-біленький, а листячко, як золоте.

БЕРІЗКА. Ялинонька, ти і сама дуже гарна. Але якщо тобі подобається моє листя, то ось тримай.

(На гілки ялинки опускаються декілька золотих листочків)

До речі, подивись на дядька Клена. Його листя палає, немов жар.

КЛЕН. Саме так. Палає, немов жар, але торкнись – і не обпечешся. Тому вітер-пустун і зриває листя одне за одним.

ЯЛИНКА. Але, дядьку Клене, в зараз такі гарні. Я коли виросту така велика, як ви, певно теж буду гарною.

КЛЕН. Ну що ти, ялиночко, ти ы зараз така гарненька: стовбур пряменький, гіллячко, прикрашене голками, здасться пухнастим. I сама ти - зелена-зелена.

БЕРIЗКА. В осінньому лісі ти, ялиночко, найзеленіша. Хіба ж це не прекрасно?

КЛЕН. А щоб тебе ще більше прикрасити, тримай моє листячко.

(На гілля ялинки опускаються кленові листочки)

БЕРIЗКА. Тепер ти ще красивіша, ялинко!

(Прилітає сорока)

СОРОКА. Див-віться – див-віться! Тільки подив-віться! В лісі ще осінь, а ялинка вже причепурилася і Новий рік зустрічає!

ЯЛИНКА. (здивовано) А що це таке – Новий рік?!

СОРОКА. А ти не знаєш? Ну ти даєш! Та це ж головна подія в житті кожної ялинки!

КЛЕН. Щось я ніколи не чув про таку подію.

СОРОКА. Отож, живете тут у своєму лісі – нічого не бачите, нічого не чуєте! А я не тільки чула – на власні очі бачила. Коли закінчується один рік і наступає інший, найкращу ялинку лісу везуть у дім. Там її ставлять у великій залі і наряджають різнобарвними іграшками. Вона стає дуже гарна. Ну, як ти тепер, ялинко! Тільки ще краще! Під час свята з неї очей не зводять, водять навколо неї хороводи, співають веселі пісні. А ялинка стоїть вся така пишна і сяє вогнями.

ЯЛИНКА. О, якби я хотіла попасти на таке свято, бути гарно вбраною, щоб всі милувалися мною.

СОРОКА. Е, чого захотіла! Спочатку вирости велика та пишна, а потім вже мрій. (Сорока улітає геть)

ЯЛИНКА. Якби я хотіла попасти на свято Нового року. Я би так сяяла вогнями!

БЕРIЗКА (сумно) Хіба тобі погано з нами на цій галявинці?

ЯЛИНКА. Ні, звичайно, не погано. Але хочеться досягти чогось більшого!

КЛЕН. Не добре ялинкам по кімнатах стояти. Їх справи у лісі рости, повітря очищувати, суховії-вітри затримувати!

(Ялинка зітхає)

ДIЯ II

Зима. Дерева Стоять у снігу. По лісу крадеться двоє чоловіків з сокирою і санчатами

1 ЧОЛОВІК. Здається в листяний ліс ми попали. (Оглядається) Тут тільки берізки і клени.

2 ЧОЛОВІК. А нам потрібні ялинки. Зрубаємо – і на базарі продамо.

1 ЧОЛОВІК. Саме так! Бо ж Новий рік скоро.

(Ялинка покидається)

ЯЛИНКА. Він сказав:Новий Рік! Саме на це свято я хочу попасти. Агов! Я тут!

(Чоловіки ялинку не чують. Вона намагається струсити сніг із гілок, щоб її побачили)

2 ЧОЛОВІК. О, дивись яка ялинка! невеличка, строй ненька і така пухнаста.

1 ЧОЛОВІК. То чого ти стоїш, милуєшся. Рубай швидше! А то з’явиться лісник і оштрафує.

(Чоловіки рубають ялинку)

ЯЛИНКА. Ой, як боляче!!! (Втрачає свідомість. Чоловіки не чують її крику)

2 ЧОЛОВІК. Цю ялинку можна буде дорого продати на базарі!

ДIЯ III

Базар. В ряд стоять ялинки. А поряд вже знайомі чоловіки. Люди ходять прицінюються до ялинок.

1 ЧОЛОВІК. Покупайте ялинки! Покупайте ялинки до Нового Року!

2 ЧОЛОВІК. Не шкодуйте грошей, і зелена красуня прикрасить вашу оселю, принесе пахощі лісу, створить атмосферу свята!

ПОКУПЕЦЬ. Я цю ялинку не візьму. Вона маленька, і гілля ріденьке, і стовбур кривуватий.

ЯЛИНКА. Ой як соромно. Стовбур у мене кривуватий! Ой, як гидко! Я ж була найперша красуня в лісі!

1 ЧОЛОВІК. Не хочеш цю – не бери! Візьми оцю зелену красуню. А маленьку нехай ніші покупці беруть.

ЯЛИНКА. невже сюди я намагалася вирватися із свого затишного зеленого лісу?! Як мені погано, і холодно, і соромно. Хоч плач!

(Ялинчині слова люди не чують)

2 ЧОЛОВІК. Якщо ці ялинки у нас ніхто не купить, то мусимо просто викинути їх на смітник.

(Ялинка чує ці слова. Вона опускає голову і гілки. підходять батько з дівчинкою)

ОЛЯ. Ой, таточку, дивись, яка ялиночка гарненька! Ми саме таку шукали!

ТАТО. Добре. Шановний, скільки коштує ця лісова красуня?

1 ЧОЛОВІК. Віддаємо майже даром – 50 гривень.

ТАТО. Це ж дуже дорого!

2 ЧОЛОВІК. А ви знаєте скільки років потрібно, щоб отака гарна ялиночка виросла, стала стрункою і пухнастою? А скільки за нею доглядати потрібно, підкормлювати її?

ТАТО. Але ж на іншому базарі ці ялинки продають дешевше! Олю, донечко пішли подивимось на інші ялинки!

ЯЛИНКА. (кричить-шепоче) Не йдіть! Заберіть мене із собою! Я так хочу потрапити на свято!

ОЛЯ. (здивовано оглядається і шепоче у відповідь) Це ти, ялинко, до мене говориш?

ЯЛИНКА. Мила дівчинко, заберіть мене звідси. Тут холодно, сумно і гірко. А я так мріяла потрапити на новорічне свято, сяяти вогнями і радіти разом з дітьми.

ОЛЯ. Добре. Я вмовлю тата. (Звертається до батька) Таточку, давай купимо саме цю ялинку. Кращої ми не знайдемо. Таточку, я тебе дуже-дуже прошу!

(Тато, розмірковуючи, дивиться на дочку. До розмови вступає продавець)

2 ЧОЛОВIК. Ця мала має рацію! Це найкраща ялинка на усьому базарі.

(Тато ще раз дивиться на дочку і зважується)

ТАТО. Добре. Ми беремо цю ялинку. А з якого ви лісництва?

1 ЧОЛОВIК. Та ми з … з лісництва … з найближчого лісництва.

2 ЧОЛОВIК. (грубо) Ти бери ялинку і іди. нам нема коли розмовляти, працювати треба.

1 ЧОЛОВIК. А ти своїми розмовами покупців відлякуєш і нам заважаєш.

(Батько з донькою забирають ялинку і відходять. Батько оглядає ялинку).

ТАТО. Здається наша ялиночка зрублена незаконно. Вона ще б могла рости і рости.

ОЛЯ. А чому, тату, ти так вирішив?

ТАТО. Бо на стовбурі нема печатки лісництва.

ОЛЯ. Ой, татку, дивись, дивись скоріше!

(До чоловіків, які продали ялинку, підходять міліціонери і після нетривалої розмови забирають їх із собою).

ТАТО. Їх забрали до міліцейського відділку, тому що вони рубали ялинки незаконно!

ДIЯ IV

Велика зала. Посередині стоїть ялинка. Дівчинка прикрашає її.

ЯЛИНКА. Я так довго мріяла попасти на новорічне свято, що не можу вже дочекатися.

ОЛЯ. Я прикрашу тебе найкращими різнокольоровими кульками. ти будеш дуже гарною ялинкою.

ЯЛИНКА. Я буду стояти посеред зали і всі люди будуть милуватися мною.

ОЛЯ. А ще тато почепить на тебе гірлянди і ти будеш сяяти різнокольоровими вогнями.

ЯЛИНКА. І моя мрія здійсниться!

(Заходить тато, закріплює на ялинці гірлянду)

ТАТО. Олю, біжи швидше одягайся. Скоро вже почнуть приходити гості.

(Оля вибігає. Звучить весела музика. Входить Оля і інші діти. Починається велике свято. Діти водять хороводи навколо ялинки, співають пісні, читають вірші)

ЯЛИНКА

Прибрана ялиночка

Іграшками сяє.

Танці круг ялиночки,

Сміх дзвінкий лунає.

Пишна ялиночка,

Золоті вогні,

Стрінемо радісно

Новорічні дні.

З лісу позбігалися

Білочки й зайчата.

У танок зібралися

З дітками звірята.

М. Познанська

ЯЛИНКА

Ой ялинко зелененька,

Ти була колись маленька,

А тепер ти ось така

І висока, і струнка.

Ось така, ось така

І висока, і струнка.

Швидко ти набралась сили:

Сонце, дощ тебе ростили.

Сірий зайчик для забав

Під ялинкою стрибав.

Для забав, для забав

Під ялинкою стрибав.

Біля тебе ми, ялинко,

Заспіваєм пісню дзвінко,

Візьмем руки у бочок,

Затанцюєм гопачок.

У бочок, у бочок,

Затанцюєм гопачок.

Г. Демченко

МОЯ ЯЛИНОЧКА

Ялиночко зеленая,

Ялиночка моя!

Яка ж бо ти гарнесенька,

Яка ж бо ти мала!

Тебе я навіть ручками

Навколо обійму

І з гілочки Снігуроньку

Погратися візьму.

Не гнівайся, ялиночко!

Я тільки лиш на мить!

Я хочу ту Снігуроньку

Колядки научить!

К. Перелісна

ПІСНЯ ПРО ЯЛИНКУ

У лісі, в лісі темному,

Де ходить хитрий лис,

Росла собі ялинонька

І зайчик з нею ріс.

Ой, снігу, снігу білого

Насипала зима!

Прибіг сховатись заїнько,

Ялиноньки — нема.

Ішов тим лісом Дід Мороз,

Червоний в нього ніс.

Він зайчика-стрибайчика

У торбі нам приніс.

Маленький сірий заїнько,

Іди, іди до нас!

Дивись, твоя ялинонька

Горить на весь палац!

І.Нехода

НОВОРІЧНА ЯЛИНКА

Ой весела в нас зима,

Веселішої нема:

Грає срібними зірками,

В’ється синіми димками,

Снігом землю обійма.

Ой струнка ялинка в нас!

Скільки сяє тут прикрас!

Ми зібралися юрбою —

Разом з піснею новою

Рік Новий стрічать.

М.Рильський

ПІСЕНЬКА ЗЕЛЕНОЇ ЯЛИНКИ

В ніч новорічну

Падає сніг,

Вдома лунає

Радісний сміх.

В небі кружляють

Зірки золоті,

Наче танцюють

В напівзабутті.

Срібна ялинка

Голками тремтить.

Свята чекає —

Ні хвильки не спить!

Бо о дванадцятій

Гість дорогий

Прийде в оселю —

Рік молодий!

Щастя з собою

Цей гість принесе.

Року новому

Радіє усе!

С. Гордієнко

ЯЛИНКА

Я дивлюсь — яка краса,

Хоч хвоїнки й гострі.

Прикрашатиму не сам

Любу свою гостю.

Лиска свистика несе,

Білочка — гостинці.

Вже ведмедик лапку ссе,

Всівшись на ялинці.

Сніг з´явився на гілках,

Всюди світло стало:

Це ялиночка струнка

У вогнях заграла.

Д. Головко

ЯЛИНКА У ДВОРІ

Посадили ми ялинку у дворі,

Підросла вона на радість дітворі,

Простягає нам засніжені гілки:

— Будем разом святкувати, малюки!

На самісінькій верхівці угорі

Причепили, ми барвисті ліхтарі,

Запросили і звірят ми, і пташат:

— А давайте-но ялинку прикрашать!

Поспішала до ялинки,

Стрекотала без зупинки

Всім сорока про своє:

— Сто прикрас у мене є!

Пристрибала до ялинки

Тиха білка-сіроспинка:

— Подивіться, чи потрібні

Отакі горішки срібні?

Сів шишкарик на ялинку

На однісіньку хвилинку.

Почіпляв він на гілки

Позолочені шишки.

Скочив зайчик під ялинку,

Розшнуровує торбинку,

А в торбинці тій не пусто,

В ній цукерки і... капуста.

Ну, а хто ж це під ялинку

Лісову приніс хатинку?

Лис приніс її сюди

І хвостом замів сліди...

Дід Мороз руками сплеснув:

— Диво з див!

Не стрічав я ще такого, де ходив. —

А Снігурка, наче дівчинка мала,

У танок навкруг ялиноньки пішла.

Біла хусточка, мов птиця у руці.

Ой, які ж ви, малишнята, молодці!

Від Мороза і Снігурки вам поклін!

З Новим роком! Хай щасливим буде він!

Т. Коломієць

ЯЛИНКА (пишається і щасливо вигукує, але ніхто, крім Олі її не чує) Яка я щаслива! Я найчарівніша у цьому залі! Я так сяю вогнями, що усі присутні не можуть відвести від мене очей!

ОЛЯ (підходить до ялинки окремо від дітей і шепоче) Дякую тобі, ялиночко, за це веселе новорічне свято!

ЯЛИНКА. Це найкраща мить у моєму житті незважаючи на всі негаразди, моя мрія здійснилася!

(Поступово гасне світло. діти розходяться)

ДIЯ V

За вікном ранок. Та сама велика зала, але пуста. Ялинка стоїть гарно прикрашена, поблискуючи вогнями.

ЯЛИНКА. (сумно) Я така ж само гарна,я к і вчора. Я сяю вогнями. Чому біля мене не водять сьогодні хороводи? Чому на мене не дивляться? Чому я сама?

(Приходить Оля з батьками і починає знімати з ялинки прикраси)

ЯЛИНКА (кричить, але чує її тільки Оля) Навіщо ви знімаєте з мене гірлянди? Куди ви несете мої прикраси ? О, я нещасна!

ОЛЯ. Не побивайся ти так, ялинко! Свято закінчилося, і всі новорічні іграшки ми знову збираємо до ящиків і відправляємо на горище до наступного Нового року.

ЯЛИНКА. А як же я? Хіба я більше не буду прикрашати цю залу? Хіба навколо мене не будуть водити хороводи?

ОЛЯ. Так свято ж закінчилося,

ЯЛИНКА (сумно) Свято закінчилося, і я більше не потрібна. Невже зовсім не потрібна?!

(Тато виносить ялинку з кімнати.)

ДIЯ VI

Сміттєзвалище. Викинута ялинка лежить на боку і гірко плаче. Приходить дівчинка Оля.

ЯЛИНКА. Яка я нещасна! Як мені погано! Хіба ж я мріяла опинитися на сміттєзвалищі разом з непотрібними речами?

ОЛЯ. Ялинка?!! Ялинко, невже це ти? Невже це та сама красуня, яка прикрашала наше свято, сяючи прикрасами і вогнями?

ЯЛИНКА (сумно) Так, це я! Свято було таке чудове, яскраве. Я була на ньому такою чарівною і щасливою. Але свято скінчилося, і ось я тут на смітнику.

ОЛЯ. Ой, ялинко! Я не думала, що все так скінчиться!

ЯЛИНКА. І я не думала! Росла собі в лісі. Мені світило сонечко, і поливав дощик. У мене були гарні друзі – берізка і клен. Я росла стрункою, зеленою і пишною. У мене все було для щастя. І чого це мені забажалося на свято? Правильно казав дядько Клен: ялинкам потрібно в лісі рости, а не по кімнатах стояти. Мої нещастя почалися з того моменту, коли мене зрубали браконьєри.

ОЛЯ (слухає розповідь ялинки і починає плакати) Ялинко, мені тебе так шкода! ти була така гарна на святі, а тепер …

ЯЛИНКА. Не плач, Олю! Тепер вже нічого не вдієш! Буду я догнивати тут на смітнику. (Замислюється) Хоча… (з мольбою) Пообіцяй мені, Олю, що не будеш більше губити молоденьких ялинок, ні рубаючи в лісі, ні купуючи на базарі. нехай вони вільно ростуть, очищують повітря і дарують красу. Пообіцяй!

ОЛЯ. Обіцяю, ялиночко! Обіцяю! Ми з батьком посадимо ялинку у дворі і будемо зустрічати Новий Рік разом з нею. Обіцяю, ялиночко, що сама буду берегти ліс і інших до цього закликатиму. (Плаче і втікає)

ДIЯ VII

Тато, мама і Оля саджають ялинку у дворі.

ОЛЯ. Ось посадимо ялинку у дворі, і буде вона рости струнка і пишна.

МАМА. Влітку ялинка буде радувати нас приємним смолистим ароматом, красою і зеленню.

ТАТО. А взимку будемо її прикрашати і під Новий Рік водити навколо неї хороводи.

ОЛЯ. І будемо берегти наш ліс: ні рубати ялинок під Новий Рік, ні купувати на базарі!

МАМА. І розкажемо про це всім нашим друзям, щоб і кожен з них міг посадити ялинку біля свого будинку.

ТАТО. А коли кожен буде ставитися до природи уважно і бережно, то всім від цього буде користь і радість.

Завіса