Основні ідеї філософiї Платона

Платон (427-347рр. до н.е.) - вірний учень Сократа і творець однієї з найбільш відомих філософських теорій. Створена ним школа під назвою Академія проіснувала 915 років.
Платон вперше створює цілісну філософську систему, яку поділяють на три частини: діалектику ("те, що належить до розмови"), фізику ("те, що стосується природи") та етику (вчення про мораль).

Платон доводив, що дійсність ділиться на два світи: вічний, "істинно існуючий" світ ідей і мінливий, чуттєвий світ речей.

За Платоном, все існує тому, що існує особливе буття – ідеї, які відповідають загальним поняттям. Ідеї недосяжні для чуттєвого сприйняття, вони осягаються лише розумом. Другий початок реального світу Платон називає "годувальницею всього сущого". Пізніше це стали називати "матерією": це є первинний матеріал, із якого з'являються усі різноманітні чуттєві речі.

.Космос у Платона має душу, оскільки душі створені Богом, вони безсмертні. Людська душа складається із трьох частин: розумна, чуттєва (афективна) душа та жадаюча. Перебуваючи у потойбічному світі, людські душі спостерігала світ чистих ідей, але через якусь випадковості вони впали на землю.

Вчення про душу пояснює і ієрархію трьох станів у державі-полісі: філософи-правителі (мудрість), воїни (мужність), вільні трудівники (землероби, ремісники - послушність).

На думку Платон, коли кожен буде робити свою справу сумлінно і не втручатися у справи інших, коли існує гармонія трьох частин людської душі, тоді держава справедлива.

У гносеології Платон доводив, що, перебуваючи на землі, душа забуває про царство ідей, але прагнення до знань, краси, тощо пробуджують у душі згадку про світ ідей.

Спогади стимулюються мистецтвом діалектики, виявленням протиріч і т.д. В етиці Платон поставав проти неминучості сліпої долі, фатуму, проголошуючи особисту відповідальність людини за свою долю.