Урок № 47-48

Тема: Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові). Мохи. Лабораторне дослідження 11. Будова зелених нитчастих водоростей. Лабораторне дослідження 12. Будова моху.

Мета:ознайомити учнів із загальною характеристикою водоростей, осо­бливостями їхньої будови, процесами життєдіяльності, способами роз­множення, поширенням, екологією, значенням у природі і житті людини; сформувати чітке розуміння поняття «вищі рослини»; сформувати в учнів знання про мохи: поширення, місцезростання, процеси житттєдіяльності, особливості розмноження на прикладі зе­лених і сфагнових мохів, звернути увагу учнів на ознаки ускладнення в організації мохів у порівнянні з водоростями: забезпечити формування понять «статеве покоління», «нестатеве покоління», «спорангій»; продовжити формувати в учнів наукові погляди й переконання у пізнаваності органічного світу, пояснити значення цих знань для розумін­ня процесу розвитку органічного світу на нашій планеті; на матеріалі уроку формувати в учнів науковий світогляд і переко­нання в необхідності знань біології та екології різних груп водоростей - найдавніших і найпоширеніших організмів планети, які впливають на стан атмосфери Землі і відіграють величезну роль у природі і житті людини; продовжити формувати уміння і навички роботи з підручником, його текстом і малюнками, знаходити в тексті необхідний матеріал для виконання завдання, працювати з лабораторним обладнанням, викону­вати лабораторне дослідження, малюнки біологічних об’єктів, встанов­лювати риси подібності і відмінності між одноклітинними і багатоклітин­ними водоростями; виховувати охайність під час виконання дослідження, бережне ставлення до обладнання.

Обладнання: шматоч­ки кори, вкриті шаром водоростей, таблиці «Одноклітинні водорості», «Багатоклітинні водорості», зображення різ­них груп водоростей і пейзажів місць їх існування, гербарні екземпляри зозулиного льо­ну, сфагнуму, інших мохів, таблиці «Зелений мох - зозулин льон», «Мох сфагнум», «Різноманітність мохів», зображення мохів у природних умовах.

Основні поняття та терміни: водорості, зелені водорості, бурі водорості, червоні водорості, діатомові водорості, слань, пігменти, хроматофор, альгологія, агар-агар, діатоміт, вищі спорові рослини, мохи, політрих, сфагнум, гаметофіт, спорофіт, життєвий цикл, спори, спорангії, коробочка, гаусторія, гамети, архегонії, антеридії, протонема, торф.

Хід уроку

ММ№1 УМ-ЗП

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ми звикли при згадуванні слова «рос­лина» уявляти собі якесь дерево, чагарник або трав’янисту рослинку, у яких чітко розрізняються корінь, стебло, листок, квітка. Але ви вже знаєте, що все розмаїття рослинного світу не обмежується тільки такими рослинами - у природі досить широко представлені й інші рослини. Сьогодні ми ознайоми­мося з найдавнішою і надзвичайно різноманітною групою рос­лин - водоростями.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Класифікація рослин за їхньою будовою (пояснення):

• нижчі рослини - позбавлені справжніх тканин і органів (водорості);

• вищі рослини – мають справжні органи і тканини (спорові: мохи, папороті, хвощі, плауни, насінні: голонасінні й покритонасінні).

2. Особли­вості будови водоростей (розповідь з елементами бесіди, демонстрація таб­лиць, картин, живих чи фіксованих водоростей):

• відсутність вегетативних органів, тканин;

• автотрофне жив­лення;

• зелений пігмент хлорофіл міститься в хроматофорах;

• можуть містити інші пігменти, що забарвлюють водорості в різні кольори;

• життєві форми: одно-, багатоклітинні, колоніальні;

• розмноження: нестатеве (вегетативне, спорами, зооспорами), статеве.

3. Зелені водорості:

а) особливості будови і життєдіяльності (розповідь з демонстрацією):

- крім хлорофілу інших пігментів не містять;

- одно-, багатоклітинні, колоніальні;

- поширені в прісних і солоних водоймах, на вологих субстратах, всередині інших рослин і тварин, в симбіозі з грибами утворюють лишайники;

- розмноження нестатеве (вегетативне, спорами, зооспорами) і статеве.

б) характеристика представни­ків зелених багатоклітинних водоростей: улотрикса, спірогіри, хари ( розповідь, робота з мал.165 (с. 152).

в) виконання учнями лабораторного дослі­дження 11 «Будова зелених нитчастих водоростей.

Підведення підсумків виконання дослідження, обговорен­ня варіантів формулювання висновків на основі виконаного дослідження з використанням узагальнюючих питань:

1. Яку будову має нитчаста водорість спірогіра?

2. Чому її відносять до багатоклітинних?

3. Яку будову мають окремі клітини спі­рогіри?

4. Назвіть головні частинки клітини спірогіри.

4. Діатомові водорості(розповідь, демонстрація, робота з підручником –с. 153):

5. одноклітинні чи колоніальні;

6. поширені скрізь;

7. наявність панцира зі сполук силіцію;

8. не мають джгутиків, рухаються завдяки слиз;

9. розмноження статеве і поділом клітини навпіл;

10. утворюють осадову породу- діатоміт.

5. Бурі водорості(розповідь, демонстрація):

-багатоклітинні, мають найскладнішу будову ;

-поширені в морях;

-одно- та багаторічні;

-крім хлорофілу містить жовто-бурі пігменти;

-прикріплюються за допомогою ризоїдів;

-запасна поживна речовина – ламінарин;

-містять багато Йоду, Фосфору, Феруму, Купруму та інших хімічних елементів та вітамінів;

- розмноження нестатеве (вегетативне, зооспорами) і статеве.

5. Червоні водорості (розповідь, демонстрація):

-багатоклітинні;

-поширені в морях;

-живуть на невеликих глибинах або на глибині 200-250м, де можуть фотосинтезувати;

-крім хлорофілу містить червоні і жовті пігменти;

-запасна поживна речовина – багрянковий крохмаль;

-з них добувають агар-агар;

-розмноження нестатеве і статеве.

5. Значення водоростей в природі й житті людини(розповідь з елементами бесіди, робота з текстом і мал.166 (с. 153) підручника, демонстрація таблиць):

• у природі: - накопичують органічну речовину;

- входять до ланцюгів живлення;

- утворюють кисень;

- «цвітіння» води і ґрунту

• у житті людини: - біологічний метод очищення водойм;

- сировина для виготовлення ліків, вітамінів і БАР;

- добування органічних речовин, барвників, клею;

- виготовлення захисних плівок;

- ламінарія – вживають у їжу;

- діатоміт – динаміт, фільтри, в будівництві;

- агар-агар – кулінарія, біотехнологія, замінники крові;

- задуха риби.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу(бесіда):

Робота з твердженнями «згоден - не згоден»:послухайте уважно твердження і визначте, з якими з них ви згодні, а з якими - ні. Поясніть, чому не згодні.

1. Спільна ознака всіх водоростей - наявність у клітинах хлорофілу. +

2. Водорості мешкають тільки у солоних водой­мах. -

3. Усі водорості ведуть прикріплений спосіб життя.-

4. Улотрикс - нитчаста бура водорість. -

5. Розмножується улотрикс статевим і нестатевим способами. +

6. Спірогіра - мешка­нець солоних водойм. +

7. Хлоропласт спірогіри має вигляд незамкненого кільця.

8. Ламінарія - представник бурих водо­ростей. +

9. До поверхонь дна ламінарія кріпиться за допомогою ризоїдів. +

10. Діатомові водорості належать до групи багато­клітинних водоростей. -

11. До складу клітинних оболонок ді­атомових водоростей входить хімічний елемент Силіцій.+

12. З решток діатомових водоростей утворилися осадові по­роди діатоміти. +

13. Серед бурих водоростей є як одноклітинні, так і багатоклітинні організми. -

14. Морська капуста - пред­ставник червоних водоростей. +

15. Червоні водорості ростуть на глибині до 250 м.-

ММ№2 ЗП

Ми ознайомилися з водоростями й переконалися в тому, що вони дуже різноманітні, цікаві й надзвичайно важливі для життя на нашій планеті. Зробимо крок на вищу сходинку, де на нас чекають вищі рослини. Пригадаймо, чому їх називають вищими.

У вищих рослин є тканини і або всі вегетативні органи, або хоч би один-два. До вищих рослин ботаніки відносять мохи, хвощі, плауни, папо­роті, голонасінні та вже добре вам відомі покритонасінні рос­лини. Такі різноманітні представники! Зрозуміло, що вони, незважаючи на те, що належать до однієї групи - вищих рос­лин, мають низку особливостей, які різнять їх між собою. Які? Дізнаємося вже дуже скоро.

І почнемо дізнаватися з най­простіших представників вищих рослин - мохів. Усі ви їх бачили багато разів у своєму житті. Вони трапляються всюди: особливо примітні мохи в темних і вологих ялинових лісах, де утворюють суцільний м’який покрив. Багато їх у тундрі, на болотах, на низинних луках, навіть є водяні мохи, які утворюють плаваючі зарості. Можна сказати, що мохи, як і водорості, є водолюбами, хоча більшість з них живуть на зем­лі, але обов’язково у вологих місцях. Чому? Дізнаємося про це і ще про дуже цікаві особливості будови й життя цих про­сто збудованих вищих рослин.

1. Загальна характеристика мохів, особливості будови веге­тативного тіла мохів на прикладі зозулиного льону(розповідь, робота з мал.169 (с. 157):

-наявність стебла, листків, ризоїдів,

-наявність покривної, провідної, механічної, основної тканини;

-автотрофне живлення;

-чергування у життєвому циклі статевого і нестатевого поколінь;

-переважання гаметофіту;

-розмноження спорами.

2. Характерні особливості будови особин статевого й не­статевого покоління зозулиного льону:

а) розповідь, робота з мал.169. Б (с. 157), де­монстрація таблиць, доповідь учня:

1. зелений лісовий мох;

2. прямостояче нерозгалужене стебло;

3. дводомна рослина;

1 – жіноча → архегонії → яйцеклітини;

2 – чоловіча → антеридії → сперматозоїди;

4. запліднення за допомогою води;

5. утворення зиготи → особина нестатевого покоління - коробочка зі спорами,

6. проростання спори → утворення зеленої нитки - протонеми,

7. її ріст, розвиток → утворення чоловічих і жіночих осо­бин статевого покоління;

8. переважання статевого покоління над нестатевим.

б) ви­конання учнями лабораторного дослідження «Будова моху».

Підбиття підсумків роботи, формулювання висновків за до­помогою узагальнюючих питань:

1. Яку будову має зозулин льон?

2. Яку будову має листок зозулиного льону?

3. Чим різняться за будовою чоловічі й жіночі особини?

4. Яку будову має особина нестатевого покоління?

5. Які покоління чергуються в життєвому циклі зозулиного льону?

6. Яке покоління переважає?

3. Особливості будови й біології моху сфагнуму, відмінності його будови від зозулиного льону(розповідь з елементами бесіди, робота з мал.170 (с. 158), демонстрація гербарних зразків сфагнуму, таблиць, доповідь учня):

• білий болотний мох;

• однодомна рослина;

• розгалужене стебло;

• округлі спорангії;

• декілька спорангіїв на 1 рослині;

• наявність у листках живих - хлорофілоносних і мертвих - повітроносних клітин,

• бактерицидні властивості сфаг­нуму,

• утворює торф.

4. Як утворився торф, його використання (доповідь,самостійна робота учнів з текстом підручника):

- Як утворюється торф?

- Чому у болотній воді майже не розвиваються мікроорганізми?

- Як людина використовує торф?

- Як використовують торф у хі­мічній промисловості?

- Завдяки яким особливостям сфагну­му його можна використовувати як перев’язочний матеріал?

V. Закріплення вивченного матеріалу.

1. Бесіда:

- Чому мохи відносять до вищих рослин?

- Яку будову має мох зозулин льон?

- Чому його відносять до дводомних рослин?

- Чим відрізняються чоловічі й жіночі особини моху зозулиного льону?

- За яких умов можливе запліднення у мохів?

- Що утворюється після запліднення?

- Що таке спорангій?

- Чим мох сфагнум відрізняється від зозулиного льону за своєю будовою?

- Як утворюється торф? - Як людина використовує торф?

2. Обговорення питань:

1. Що спільного та відмінного між водоростями та вищими рослинами, які розмножуються спорами?

2. У сухих степах і напівпустелях на поверхні ґрунту мешкають особливі види мохів. У який час і за яких умов можливе їхнє статеве розмноження?

V. Підведення підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VІ. Повідомлення домашнього завдання:

Опрацювати текст і малюнки § 41,42, підготувати відповіді на тестові завдан­ня і запитання на с. 156,159, скласти сенкан на тему «Водорості», підготувати доповіді про зелені та білі мохи (2 учні), доповідь чи міні - презентацію на тему «Як утворився торф» (1 учень), підготувати доповідь на тему «Як утворилося кам’яне вугілля?».