Кроссенс «Захар Беркут» Івана Франка

	2.	3
4.	5.	6
7	8	9

Матеріал для вчителя

1-2. Серед Карпат розкинулось село Тухля. І жили тут люди ще общинною. А на чолі ради старійшин стояв Захар Беркут – дев’яностолітній чоловік.

2-3. І ось з’явився в тухольському краї невідомий чоловік, Тугар Вовк, з донькою. Не подобалось таке сусідство тухольцям, але погодились провести їх мисливськими стежками, а проводирем був Максим, наймолодший син Захара. Саме Максим врятував Мирославу від хижих пазурів грізної ведмедиці.

3-4. Назабаром, після полювання, відбулося зібрання громади Тухлі, де Тугар Вовк відмовився виконувати рішення старійшин. Рішення громади було одностайним: Тугара Вовка силоміць вигнати із тухольського краю.

3-6. Присуд громади мав виконати Максим Беркут. На жаль, на місці вони не застали Тугара Вовка з Мирославою, а зустріли невеликий монгольський загін. Бій був, дійсно, не на життя, а на смерть. Всі хлопці загинули, Максим же потрапив у полон

6-9. В той час, коли точився бій біля будинку боярина, сам Тугар Вовк пристає до монголів з обіцянкою провести їх через гори, тобто через Тухлю. І помчалось монгольськ військо…

9-8. Мирослава разом з батьком потрапляє до монгол, хоч цього вона не хотіла. Тут вона знаходить Максима (після полювання молоді люди закохалися) і пропонує йому порятунок. Хлопець же відмовляється.

8-7. А тим часом В Тухлі кипить робота, адже було вирішено: монголів заманити в пастку. Повернувшись до тухольців, Мирослава передає поради Максима щодо знищення ворога.

7-4. Захар Беркут за всім спостерігав, давав поради. Ох і важко було йому кинути останній камінь на монголів, адже там був його син. Але Максим залишився живим. Захар Беркут благословляє Максима і Мирославу.

4-5. Останнє звернення Захара Беркута і наказ і громаді, що тільки громадським ладом, згодою і дружністю можна здолати ворога. І якщо так і буде, тоді ніяка ворожа сила не побідить нас.

5-1. Важко зітхнув старий, зиркнув на сонце, усміхнувся і «назавжди залишився в рідному краї»