Музичне мистецтво 8 клас___________________
Урок № 1
Епіграф до уроку:
«У його музиці криється могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований впливові часу й не залежить від нього!»
Л. Бернстайн
Тема.Відлуння епох у музичному мистецтві. Музика Й.С.Баха і сучасність.
Мета. Виявити особливості й відмінності академічної та розважальної музики за їхнім життєвим змістом і призначенням, роль музичного мистецтва у суспільстві в різні історичні епохи та в житті кожної людини. Засвоїти значення понять і термінів «серйозна (академічна)» та «легка (розважальна, естрадна, популярна музика», «естрада», «токата». Закріпити визначення понять «стиль», «поліфонія» , «фуга».На основіодного з найвідоміших творів Й. С. Баха - «Токата і фуга ре мінор» — обговорити питання про роль і значення творчості видатного німецького композитора в розвитку музичного мистецтва різних епох, зокрема сучасного. Розвивати в учнів навички глибокого, порівняльного аналізу виконання музичних творів. Формувати інтерес до поліфонічної музики й творчості Й.С.Баха Виховувати любов до природи й краси,
Музичний матеріал: Й.С.Бах. «Токата і фуга ре мінор» (слухання); Л. Квінт. «Здрастуй, світ» (розучування).
Тип уроку: урок уведення в тему.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка,портрети композиторів Й. С. Баха, Л. Квінт, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «Шкільний корабель » Г. Струве або пісні про школу на вибір учителя.
Виконання пісні «Шкільний корабель» композитора Г. Струве.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Бесіда-діалог учителя з учнями щодо музичних вражень, отриманих під час літніх канікул. (Під час бесіди-діалогу слід звернути увагу учнів на життєвий зміст прослуханих творів.) Учитель
Яку музику ви слухали під час літніх канікул?
Які музичні телепрограми та конкурси ви запам'ятали?
Які музичні твори, пісні ви можете продемонструвати?
У якому музичному стилі вони звучали: класицизмі, бароко, романтизмі чи імпресіонізмі?
(Учні розповідають про свої враження, по можливості ілюструють або виконують фрагменти інструментальної чи вокальної музики.)
Якою з пісень ви хотіли б підсилити нашу бесіду?
Виконання пісні за бажанням учнів.
4. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Учитель. У цьому навчальному році ви продовжуватимете пізнавати світ музичних образів. Однак порівняно з минулим ройком, завдання, які вам доведеться розв'язувати на уроках музики, будуть складнішими.
Тема І семестру має назву «Відлуння епох у музичному мистецтві». Мистецтво дає можливість уявити духовний образ кожної епохи, тому «відлуння епох» (бароко, класицизму, романтизму тощо) — це духовний зв'язок усіх часів. «Музика — це звучання часу, його дух» (С. Коньонков), а «мистецький шедевр народжується навіки» (В. Гюго).
Музичні твори минулих епох і сьогодення звучать поряд, вони впливають на життя, людей і ведуть Нескінченний діалог із реальністю. Вони прагнуть будувати світ, людину згідно із законами Добра, Краси та Любові. Тема II семестру, яка має назву «Музика в діалозі із сучасністю», присвячена саме цим проблемам, тобто проблемам взаємодії музичного мистецтва й сучасності.
У цьому навчальному році ви познайомитеся з тим, як взаємодіють між собою академічна (серйозна) та розважальна(легка) музика. Існування цих жанрів у мистецтві, житті є таким самим природним, як різноманітне емоційне життя людини.
Слід запам'ятати, що «серйозна й легка музика — це поєднані між собою великою кількістю каналів дві протоки однієї могутньої ріки» (А. Сохор, музикознавець).
Розкривати таємницю впливу музики минулих епох, яка дійшла до нас через століття, долаючи руйнівну стихію часу, ми розпочнемо з музики Баха, бо він, «Йоганн Себастьян Бах — велика таємниця! Таємниця людського генія, таємниця розуму й почуттів» (А. Котляревський, музикознавець ).
Відомий учений Альберт Енштейн зазначав, що в музиці Баха він чув «гармонію Всесвіту». Феномен Баха, його «гармонію Всесвіту» нам допоможуть зрозуміти органні твори композитора, які ми слухали раніше, а також один із його найвідоміших ранніх творів «Токата і фуга ре мінор».
Твір «Токата і фуга ре мінор» Й. С. Бах написав у молоді роки в так званий веймарський період творчості (у місті Веймар Бах упродовж кількох років працював помічником придворного капельмейстера).
Ця музика, яка народилася, мабуть, із блискучої імпровізації, а потім була записана й відшліфована, сповнена юнацького натхнення.
Уявна музична подорожна батьківщину композитора.
Учитель. Уявімо, що ми потрапили до Німеччини. Ось ми заходимо до Кельнського собору,. Розгляньмо його зовнішній вигляд. Велич цього собору ніби з'єдналась із величчю бахівської музики.
Що характерно для архітектури собору?
У якому стилі вона виконана?
6. Слухання твору «Токата і фуга ре мінор» Й. С. Баха.
Яке враження справив на вас цей органний твір композит тора?
У чому полягають жанрові особливості токати?
(Цей твір належить до поліфонічного циклу, у який входять
Зверніть увагу на зображення органа, улюбленого інструмента Й. С. Баха, супутника всього його творчого життя.
Що означає термін «токата» ?
Звернімося до словника
Токата (італ.toccata, відtoccare — доторкатися) — віртуозна інструментальна п'єса для клавішних інструментів, витримана зазвичай у швидкому, розміреному, чітко ритмованому русі.
Токата була відома ще в епоху Відродження. Це був урочисто-сигнальний твір для духових інструментів та литавр, який виконували як святкові фанфари. У XVIII ст.— це вступ фанфарного характеру до опер та балетів.
Надалі токата — як клавірний твір — виконувала роль вступу (прелюдії до хорових духовних творів) і лише згодом стала самостійним жанром.
Чи помітили ви, як проходив розвиток основної теми фуги?
Який висновок щодо особливостей фуги ви можете зробити?
Що означає термін «фуга»?
Звернімося до словника
Фуга (від лат.fuga — втеча) — найбільш розвинута форма поліфонічної музики, в основі якої лежить імітація (наслідування) та багаторазове послідовне видозмінене повторення різними голосами однієї або кількох тем.
Підсумок учителя
Тема фуги у творі інтонаційно пов'язана з токатою. Вона постійно змінюється, розкривається різними гранями в різних тембрах і регістрах.
Запитання до учнів
У яку епоху жив і творив Й.С. Бах?
Який музичний стиль притаманний творчості композитора: романтизм, класицизм, імпресіонізм чи бароко?
Майже 800 років живе в мистецтві ім'я Йоганна Себастьяна Баха. Чим близька людині XXI ст. його музика?
Що знайшли для себе в ній ви?
7. Гра «Мистецтвознавець».
Уявіть, що кожен із вас — мистецтвознавець. У яких кольорах, символах, художніх образах ви відобразили б своє враження від музики Й. С. Баха? Які поетичні слова ви знайшли б для музики Й.С. Баха?
Послухайте вірш Бориса Дубровіна «Бах у Домському соборі»:
Звучанье Баха
Снова первозданно,
Его дыханье
Рвется в вышину.
И мы у этой пленницы органа –
У музыки,
У музыки в плену.
То гром грозы,
То оклик океана,
То вздох дождя,
То колокола стон,
То звук слезы,
Сорвавшейся нежданно,
А то ручья
Веселый перезвон.
Бой хрусталя,
Биение капели,
Как взлет весны,
Собора небосвод.
Сама Земля
В предчувствии апреля
Сквозь сны и стены
Музыку несет.
Чи такі слова ви хотіли сказати на честь Баха? Якою музикою вони для вас прозвучали?
Послухайте висловлювання щодо музики Й. С. Баха:
«У його музиці криється могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований впливові часу і не залежний від нього!» (Л. Бернстайн).
«Якщо життя забере в тебе надію й віру, один бахівський твір здатен усе повернути» (Ф. Мендельсон-Бартольді).
Як ви їх розумієте? ,
8. Розучування пісні «Здрастуй, світ!» композитора Л. Квінтна слова В. Кострова.
а) Слово вчителя.
У творчості композитора Лори Квінт ця пісня займає особливе місце. Саме вона принесла авторці перший справжній успіх. Унікальним і незабутнім було перше виконання цієї пісні на закритті Ігор Доброї Волі в Таллінні (Естонія) в 1986 році. Її виконував ансамбль зірок російської естради.
(Звернення до портрета композитора, фотознімка першого виконання пісні.)
Згодом мелодія пісні довгий час буде виконувати роль позивних на радіо.
б) Слухання пісні «Здрастуй, світ!».
Запитання до учнів
— Що оспівано в цій пісні? Які почуття вона викликає?
Чи почули ви відлуння бахівських образів у пісні, створеній у кінці XX століття?
в) Розучування першого куплету пісні з опорою на нотний запис.
9. Гра «Композитор».
Познайомтесь із текстом приспіву та складіть свою мелодію на його слова.
Послухайте композиторський варіант приспіву та розучіть його на слух.
10. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Які враження справила на вас музика Й. С. Баха?
Чим близька людині XXI ст. музика Й. С. Баха?
Як ви розумієте значення музичного терміна «поліфонія»?
Поліфонія — це багатоголосий склад музики, усякому окремі голоси чи групи голосів мають самостійне значення та інтонаційно-ритмічний розвиток.
У якому жанрі — академічному (серйозному) чи розважальному (легкому) — написані пісня «Здрастуй, світ!» й «Токата і фуга ре мінор» ?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
11. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Визначати її жанр та образний зміст. Вивчити формулювання музичних термінів.
12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Здрастуй, світ!» Л. Квінт.
Музичне мистецтво 8 клас___________________
Урок № 2
Тема. Вічні почуття.
Мета. Визначити особливість образного змісту Сонати № 14 (І частина) Л. Бетховена. Закріпити знання понять «музичний образ», «камерна музика», «соната». Розвивати вміння глибоко аналізувати та характеризувати особливості музичного образу в його інтонаційному становленні й розвитку як відображення почуттів людини. Удосконалювати навички втілення емоційно-образного змісту музичного твору в процесі його виконання. Формувати інтерес до творчості Л. Бетховена, Л. Квінт. Виховувати вдумливе ставлення до музичного мистецтва, естетичний смак, любов до життя, почуття оптимізму, любові, вірності.
Музичний матеріал; Л. Бетховен. Соната № 14 (слухання); Л. Квінт. «Здрастуй, світ!» (виконання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Л. Бетховена, Л. Квінт, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання арії з «Бразильської бахіани № 5».
2. Актуалізація музичного досвіду, опорних знань учнів.
Який музичний твір вітав вас, коли ви заходили до класу?
Що хотів виразити у своїй музиці композитор Е. Вілла-Лобос?
Яке власне бачення фрагментів «Сюїти у старовинному стилі» ви можете запропонувати засобами інших видів мистецтв?
Які музичні зустрічі відбулися у вас упродовж тижня?
3. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.
Продовжимо розмову про музику минулих епох, яка звучить у наш час. ,
Чи хвилює вона вас? Чи знайома вам ця музика? Послухаймо фрагмент Сонати № 14 (І частини) Л. Бетховена.
У якому музичному стилі написана соната? Що вам відомо про її автора? Скільки образів утілено в музиці цього твору?
На всі ці запитання ви спробуєте відповісти, прослухавши ще раз І частину Сонати № 14 композитора Л. Бетховена.
4. Слухання Сонати № 14 (І частини) композитора Л. Бетховена.
а) Слово вчителя. Ця відома соната Л. Бетховена, що булаприсвячена графині Джульєтті Гвіччарді, має свою історію.
(Показ портрета Д. Гвіччарді.) Звернімось до сторінок із життя композитора.
...Бетховену було близько ЗО років, коли він почав втрачати слух. У цей час він учив грати на фортепіано Джульєтту Гвіччарді — доньку одного знатн'ого аристократа.
Юнак закохався у свою ученицю. Він змінився. І причиною цих змін була мила, чудова дівчина.
Композитор сподівався, що кохання допоможе здолати йому недугу. Однак багата аристократична родина Джульєтти зверхньо ставилася до талановитого композитора — адже він був бідним, і віддала Джульєтту заміж за графа Галленберга.
Під впливом усіх цих подій Бетховен створив Сонату №. 14 і на її титульному аркуші написав: «Соната на зразок фантазії. Графині Джульєтті Гвіччарді присвячується». (Показ ілюстрації.)
б) Слухання Сонати № 14 (І частини) Л. Бетховена.
Визначте образний зміст І частини сонати, характер її музики.
— Які почуття викликала у вас музика І частини Сонати № 14?
Яку характеристику ви можете дати основній темі прослуханого твору?
Виконайте фрагмент теми як вокаліз або із назвою нот. в) Виконання теми І частини Сонати №14.
Що характерно для супроводу, на фоні якого звучить мелодія «душі, яка плаче»?
Передайте характер ритмічної пульсації твору легкими ударами руки по парті (інструменту).
Домагайтесь «найделікатнішого виконання» (ЛБетховен ).
Який живописний образ викликала у вашій уяві музика І частини сонати?
Чи близька соната за своїм образним змістом до фортепіанної п'єси «Елізі» ?
Порівняйте образний зміст п'єси із піснею Л. Квінт «Здрастуй, світ!». '
Широко відома п'єса-мініатюра «Елізі» — це перлина любовної лірики композитораЛї чиста, переливчаста, як струмок, мелодія нагадує легкий подих вітерцю, що торкається найпотаємніших струн людської душі.
Яку характеристику образному змісту другої і третьої частин твору ви можете дати?
Організація роботи в групах («Соната», «Рифма», «Палітра»).
Учитель. У І частині твору важкі роздуми змінюються на грайливий, легкий та витончений наспів II частини. Світла й танцювальна музика ніби зіткана зі спогадів про минуле щастя. Проте її яскраві фарби вкриті пеленою суму. Це — ніби радість, яка сумує, і сум, що посміхається.
Який образний зміст має фінал твору?
Що відчутно в його звучанні? (Звернення до запису на плакаті, дошці чи у творчому зошиті.)
(Спокій, роздуми, бунтівний дух боротьби, героїка, драматизм.)
Чи згодні ви з французьким письменником Роменом Ролланом, який сказав, що це «картина дикої нічної бурі»?
Учитель. Для III частини характерні нейтральні пристрасті, Почуття, киплячі струмені, що вирвалися, назовні. Це вираження гніву й захоплення, радості й тріумфу. Це кульмінація, вершина драматургічного розвитку твору. Саме тут стає зрозумілим, що людина не скорилася під тягарем скорботи, а намагається перемогти її.
Соната № 14 вражає єдністю частин і деталей. Ференц Ліст назвав II частину цієї сонати «квіткою, що зростає між двох безодень». Різні й на перший погляд суперечливі образи Бетховен поєднав у художньо Цілісне творіння.
Згадайте музику всієї сонати та спробуйте дати їй другу програмну назву. (Висловлювання різних груп.)
Учитель. Соната № 14 має другу назву — «Місячна». Вона відома багатьом знавцям музики всього світу.
Цю назву їй дав не Л. Бетховен, а німецький романіст, драматург і музичний критик Людвіг Рельштаб.
Йому здалося, що музика І частини сонати змальовує переливчасту гру місячного сяйва на воді озера у Швейцарії.
Як ви думаєте, чи можна давати назву твору, маючи на увазі лише один його фрагмент?
Чи згодні ви з такою назвою?
Чи відповідає вона вашому сприйняттю музики сонати? (Організація роботи в групах.)
Учитель. Цікаву й повну характеристику сонати дав композитор Д. Кабалевський: «Сприймайте її не тільки своїм слухом, а й усім серцем!.. Ви почуєте в її І частині таку скорботу, яку ніколи раніше не чули; у II частині — таку світлу й водночас таку сумну посмішку, яку раніше й не помічали; і у фіналі — таке непереможне прагнення вирватися з кайданів страждань та печалі, про які можна сказати тільки такими словами: "Я схоплю долю за горлянку, їй не вдасться зігнути мене зовсім..."».
5. Виконання пісні Л. Квінт «Здрастуй, світ!».
—; Який виконавський план цієї пісні ви можете придумати?
Подумайте, як слід виконувати кожний куплет та приспів цього твору.
6. Гра «Диригент».
Уявіть, що кожен із вас — диригент. Пластичним рухом руки передайте характер музики пісні.
7. Які пісні, близькі за образним змістом, характером, ви можете згадати?
8. Підсумок уроку.
а) Використання технології «Мікрофон».
Які враження справила на вас музика уроку?
За допомогою яких видів мистецтва ви змогли б її відобразити?
Чи запала вам у душу музика Бетховена?
Чи хотіли б ви, щоб музика Бетховена супроводжувала вас усе життя, стала вашим супутником?
Чи згодні ви зі словами Едуарда Ерріо, які він сказав про Бетховена: «Душі, які страждають, благородні душі, / Візьміть собі в супутники цю людину » ?
Як ви гадаєте, чому композитор не скористався у І частині сонати традиційною сонатною формою?
На титульному аркуші свого твору Бетховен написав «Соната на зразок фантазії». Чому саме так він написав? Поясніть
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
9. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір.
10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Здрастуй, світ!» Л. Квінт.
Музичне мистецтво 8 клас___________________
Урок № 3
Епіграф до уроку:
«Мелодії плинуть з мене, як вода із крана».
Й. Штраус
Тема. «Оригінальні творчі знахідки Йогана Штрауса..
Мета. Визначити особливості «Польки-піцикато» Йоганна Штрауса. Показати значення танцювальної музики у світовій музичній спадщині різних епох і народів. З'ясувати значення терміна «піцикато» та визначити характерні особливості танцю полька. Розвивати вміння уважно слухати музику та відзначати деталі й особливості її звучання.
Удосконалювати вокально-хорові навички учнів. Формувати інтерес до творчості Йоганна Штрауса, П. Майбороди та високих зразків легкої класичної музики. Виховувати естетичні почуття та почуття гумору, любов до рідної домівки.
Музичний матеріал: Й. Штраус. «Полька-піцикато» (слухання); П. Майборода. «Моя стежина» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD), комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Й. Штрауса, П. Майбороди, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Польки-піцикато» Й. Штрауса.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
До якого жанру — академічного чи розважального — належить музика Симфонії № 2 Л. Ревуцького?
Яка мелодія лежить в основі головної теми III частини твору, з якою мелодією пов'язана її побічна тема?
Що стверджує фінальний розділ III частини симфонії?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Наш урок присвячений видатному майстру розважального жанру, який поєднав у своїй музиці фольклор багатьох національностей: австрійської, німецької, італійської, угорської, слов'янської, циганської.
Слід сказати, що цей композитор майже не використовував оригінальних народних мелодій. Утім, хай його ім'я підкаже знайому вам музику.
(Звучить фрагмент вальсу «На прекрасному блакитному Дунаї» Й. Штрауса.)
.—- Чи згадали ви нашу позаминулорічну зустріч із музикою «короля вальсів» — Йоганна Штрауса?
Який твір щойно прозвучав?
Які ще твори видатного австрійського композитора XIX ст. ви слухали з того часу?
Й. Штраус часто давав своїм творам несподівані й дотепні назви. Так, у його творчому доробку є вальс «Ранкові газети», польки «Шампанське», «Трік-трак», скерцо «Perpetuummobile» («Вічний двигун») тощо.
4. Слухання «Польки-піцикато» композитора Й. Штрауса.
а) Розповідь-бесіда.
-Учитель. У XIX ст. особливого розквіту набула легка музика, однією з головних ознак якої є ритм,— до того часу вона існувала, в основному, в народній творчості.
Репродукція «Вечір з Й. Штраусом» або портрет Й. Штрауса.
Йоганн Штраус — майстер танцювальної музики, який створив понад 500 танців для струнного оркестру — вальсів, польок, галопів, мазурок, а також багато маршів, скерцо та 16 оперет, з-поміж яких «Летюча миша», «Циганський барон». Про себе він говорив так: «Мелодії течуть з мене, як вода із крана».
Свою оригінальну «Польку-піцикато» Йоганн Штраус написав разом із братом Йозефом.
Як ви розумієте назву п'єси?
Звернімося до словника
Полька(від чес.роlkа — половинка) — старовинний чеський народний танець; із XIX ст. — бальний танець.
Піцикато (від італ. рizzicare — щипати) — спосіб гри на струнному музичному інструменті, коли звук виникає внаслідок щипання струн Пальцями.
Її назва пояснює спосіб її виконання, адже впродовж звучання твору жоден зі скрипалів, альтистів, віолончелістів, контрабасистів — учасників струнного оркестру — не бере до рук смичка! Інший авторський прийом надає творові блискучого й захоплюючого ефекту звучання: під час повторення головної теми щоразу затримується перший звук, з якого вона починається.
б) Слухання «Польки-піцикато» Й. Штрауса.
Прослухайте, як це виконав композитор.
Який образний зміст та характер властиві музиці польки?
Доберіть необхідні слова.
— Якій групі музичних інструментів належить головна роль?
5. Гра «Диригент».
Уявіть, що кожен із вас — диригент оркестру. Пластичним рухом руки передайте характер музики «Польки-піцикато».
6. Гра «Оркестр».
Розгляньте ритмічну партитуру для 3-х груп (3 учнів).
Яким шумовим інструментам ви б довірили виконати супровід до польки?
Виконайте супровід в ансамблі з учителем та друзями.
(Виконання «Польки-піцикато» в ансамблі.)
Які музичні твори композитора Й. Штрауса ви можете згадати?
До якого музичного жанру — серйозного чи легкого — належить музика Й. Штрауса?
Як називали композитора його сучасники? («Королем вальсів».)
7. Розучування пісніП. Майбороди «Моя стежина».
Який образний зміст має ця пісня?
Як її слід виконувати?
Подумайте над виконавським планом другого куплету.
Зверніть увагу на текст пісні, особливості її виконання, високу позицію другої частини кожного куплету зі слів «Де ти, моя стежино...».
Які пісні схожого змісту для порівняння ви можете згадати?
8. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Які почуття викликала у вас музика сьогоднішнього уроку?
До якого жанру вона належить?
Чи згодні ви з поданими нижче словами композитора І. Дунаєвського стосовно «легкої музики»:
«Легкий жанр вимагає від композитора відточеної, віртуозної майстерності... Витонченість, благородна простота, лаконічність, гумор, вишуканість зовнішнього вбрання — усе це творчі ознаки гарної легкої музики...» ?
У яких кольорах ви зобразили б її?
Які риси творчості Й. Штрауса найбільше подобаються кожному із вас як слухачеві музики?
б) Заключне слово вчителя.
Шанувальники й знавці музичної класики з великою повагою ставились до творчості Йоганна Штрауса як до високих зразків легкої розважальної музики, що наділяють слухачів радісними й світлими почуттями. Саме у творчості Штрауса зникла, здавалося б, непереборна межа між «високими» класичними жанрами та розважальними. -
Сучасники Йоганна Штрауса називали композитора «королем вальсів». Він і сьогодні залишається майстром цього танцювального жанру. «Вальси Штрауса — це улюблена музика мільйонів, що живе серед нас, яка примушує сяяти наші душі»,— говорив І. О. Дунаєвський.
в) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
9. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на легку музику минулих епох.
10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Польки- піцикато» Й. Штрауса.
Музичне мистецтво 8 клас___________________
Урок № 4
Тема.Видатні педагоги та їх видатні учні.
Мета. Продовжувати знайомство учнів із Другою симфонією Л. Ревуцького (на прикладі її фіналу) — першим зразком класичної симфонії в українській музиці XX ст. Виявити особливості використання композитором автентичних зразків українського фольклору. Показати втілення образів українського- народу й природи в симфонічній музиці. Поглибити знання понять «симфонія», «сонатна форма». Розвивати Вміння розуміти та інтерпретувати симфонічні твори, виявляти найголовніше в їхньому образному змісті. Удосконалювати вокально-хорові навички — виразне інтонування та спів кантилени. Виховувати шанувальників української музичної кл:асики, почуття любові до рідної домівки, Батьківщини.
Музичний матеріал: Л. Ревуцький. Симфонія № 2 (слухання); П. Майборода. «Моя стежина» (розучування); Ж. Бізе. Фрагмент із опери «Кармен» (слухання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр,DVD), комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Л. Ревуцького, П. Майбороди, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл, (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагментів із опери «Кармен» Ж. Бізе.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
— Що нагадала вам музика початку уроку?
Які почуття вона у вас викликала?
Який з образів опери «Кармен» вам ближчий?
Який із фрагментів «Кармен-сюїти», ви хотіли б послухати ще раз?
(Слухання фрагментів сюїти за бажанням.)
Чи зустрічалася вам, музика подібного сюжету та музичних образів до того, як ви почули оперу «Кармен» ?
Якими національними інтонаціями пройнята опера?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Інтонації народного мистецтва будуть звучати сьогодні в одному із творів українського композитора Левка Ревуцького.
Ми вже розглядали непідвладні впливові часу симфонії Л. Бетховена з їхніми героїкою, мужністю, драматизмом; симфонії П. Чайковського — світлі, драматичні, піднесені й святкові симфонії М. Глінки, Д. Шостаковича, В. Моцарта.
На цьому уроці ми познайомимося з неповторним світом образів, утілених у Другій симфонії Л. Ревуцького.
Кожний такт симфонії овіяний ароматом української народної пісні, свіжі пагони якої проростають у симфонічному розвитку.
4. Слухання Симфонії № 2 (III частини) Л. Ревуцького.
а) Слово вчителя.
Сьогодні ми розглянемо Другу симфонію Левка Ревуцького, історію її створення, особливості III частини.
Минулого року ми познайомилися з І частиною цього видатного твору — першого зразка класичної симфонії в українській музиці XX ст.
Симфонію № 2 Лев Ревуцький написав у 1927 р., а в 1940 р.— здійснив її другу редакцію, у якій її виконують дотепер. Слід сказати, що цей твір позначений прямим запозиченням тематичного матеріалу з українського Л. Ревуцький фольклору (такими були умови конкурсу на кращий симфонічний твір, у якому симфонія брала участь і перемогла).
Згадайте, на яких народних мелодіях створена І частина Другої симфонії?
(У разі потреби вчитель демонструє фрагменти інтонацій І частини.)
б) Слухання Другої симфонії (III частини).
Які ваші враження від звучання III частини твору?
Яка з народних мелодій лежить в основі її головної теми?
Учитель. У фіналі тричастинної Симфонії № 2 використано теми двох українських народних пісень: «А ми просо сіяли» та «При долині мак». .
Познайомтесь з однією із тем.
Як проходить її розвиток?
Які музичні інструменти використав композитор у цій частині?
З якою народною піснею пов'язана побічна тема твору?
Якого характеру набуває народна пісня в симфонії?
Як співвідносяться між собою образи головної та побічної тем твору: вони конфліктують чи доповнюють одна одну?
Що стверджує фінальний розділ III частини симфонії?
Сонатна форма фіналу створена yа двох народних темах, які
інтонаційно та за характером близькі між собою, а також споріднені з темою головної партії І частини твору.
Образи головної та побічної партій уже в експозиції не конфліктують між собою, а доповнюють один одного, розвиваючись спільно. Із перших звуків III частина симфонії змальовує картину урочистого масового народного свята, сповненого веселощів та піднесення.
Чи співзвучні подані нижче поетичні рядки поета М. Рильського музиці симфонії?
Слава сонцю молодому
В світоносній вишині.
Слава першим хвилям грому,
Слава птиці й звірині.
Розучування пісні «Моя стежина» (першого куплету) композитора П. Майбороди на слова А. Малишка.
Учитель. У кожного з нас є свої символи дитинства, рідної оселі та свої стежки, по яких ми йдемо додому. Поет О. Дерев'янко написав такі рядки:
Розлогі клени. Мама і калина —
Незгасні образи мого життя...
Спішу до них.по стомленій стежині,
Що сонячно сміється, мов дитя.
Що ви можете сказати про стежки свого дитинства?
До стежини як символу дитинства звертаються у пісні «Моя стежина» поет Андрій Малишко та композитор Платон Майборода.
Платон Майборода — видатний український композитор і музичний діяч XX століття, народний артист і заслужений діяч мистецтв України, лауреат державних премій, учень Левка Ревуцького. Створена на вірші Андрія Малишка пісня. «Моя стежина» є насправді одним із шедеврів української професійної пісенної творчості.
6. Гра «Композитор».
Уявіть, що кожен із вас — композитор. Спробуйте створити мелодію на текст:
Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино.
Ота стежина в нашім краї
Одним-одна, одним-одна біля воріт.
7. Слухання пісні П. Майбороди «Моя стежина».
Запитання до учнів після слухання пісні: .
— Які почуттявикликала у вас ця пісня?
Який образний зміст вона втілює?
8. Розучування першого куплету пісні з опорою на нотний запис.
Розучуючи пісню, слід звернути увагу на ритмічний рисунок та особливості мелодичної лінії.
Які пісні подібної тематики ви можете згадати та виконати?
(У разі потреби учитель звертає увагу учнів на певні пісні, награючи їхні фрагменти.)
9. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Якими є ваші враження від музики уроку?
До якого з жанрів — академічного чи розважального — належать музичні твори сьогоднішнього уроку?
За яким принципом драматургічного розвитку побудована III частина Симфонії №. 2 Л. Ревуцького?
«Ця симфонія напоєна широкою пісенністю, лірично схвильована, образно багата, ніби розповідає про Україну голосом її рідного народу».
(У разі потреби можуть стати в нагоді фрагменти книги Г. Кисельова «Л. М. Ревуцький».)
Які ще твори, зокрема пісні Платона Майбороди, ви знаєте? Чим особлива творчість цього композитора?
Чи поширюється ваш вибір на твори української класики, зокрема пісенної?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
10. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Відобразити свою стежину в малюнках.
11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Моя стежина» П. Майбороди.
Музичне мистецтво 8 клас___________________
Урок № 5
Епіграф до уроку:
«У музиці Бізе життя постає, мов сліпуче сяйво».А. Луначарський
Тема. Віковічність людських пристрастей.
Мета. Поглибити знання про творчість Жоржа Бізе та Родіона Щедріна. Виявити особливості втілення образу Кармен в оперній та балетній музиці. З'ясувати значення назви танцю хабанера та закріпити визначення понять «опера», «сюїта». Розвивати вміння учнів аналізувати твори музично-сценічних жанрів. Формувати інтерес до видатних зразків музичної класики, зокрема творчості Ж. Бізе та Р. Щедріна. Виховувати шанувальників музично-сценічного мистецтва.
Музичний матеріал: Ж. Бізе. Фрагменти з опери «Кармен» (увертюра, хабанера, куплети Ескамільйо, сцена ворожіння) — слухання; Р. Щедрін. Фрагменти з «Кармен-сюїти» (хабанера й сцена ворожіння, Тореро) — слухання; «Здраствуй світ» Муз. Л.Квінт, сл. В Кострова (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD), комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів Ж. Бізе, Р. Щедріна, І. Шамо, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н.. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл, (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання фрагмента «Місячної сонати» Л. Бетховена.
2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
Із якою музикою, музичною інформацією ви прийшли на урок? Про що хотіли б розповісти?
(Розповідь учнів про, музику, яку вони слухали на власний вибір, про музичні події — конкурси, концерти,— які їх схвилювали.)
Яка музика вас зустріла, коли ви заходили до класу?
У чому полягають особливості сонатного циклу «Місячної сонати»?
Із чиєї «легкої» руки Сонату № 14 почали називати «Місячною»?
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Кохання юного Бетховена до Дж. Гвіччарді спонукало його написати чудову музику «Місячної сонати». Трагічне кохання Хозе й Кармен стало сюжетом опери «Кармен».
Чому опера, яка зазнала краху, все-таки знайшла шлях до мільйонів людських сердець? Які образи розкриті в цій опері? На ці запитання ми спробуємо відповісти на нашому уроці.
4. Слухання фрагментів із опери Ж. Бізе «Кармен» (увертюра, хабанера, сцена ворожіння, куплети Ескамільйо).
а) Історія створення опери.
Учень-«музикознавець». Оперу «Кармен» за новелою письменника Проспера Меріме на замовлення паризького театру комічної опери Ж. Бізе створював понад два роки. Яким же став сюжет опери? У творі Бізе характери головних героїв новели суттєво змінилися: красуня-циганка Кармен стала символом жіночої краси й пристрасної волелюбності; суворий розбійник Хозе — простим, але запальним сільським парубком на військовій службі; яскравим постає й образ тореадора Ескамільйо.
Прем'єра опери «Кармен» відбулася навесні 1875 р. і... завершилася приголомшливим провалом, але в той самий час почався тріумфальний успіх опери на театральних сценах інших країн.
Послухайте та порівняйте два відгуки про оперу «Кармен».
«Потворна, безглузда музика, що страждає відсутністю мелодій, а її сюжет — аморальний»,— писали в паризькій пресі.
«"Кармен" Бізе — одна з найчарівніших опер нашого часу... я впевнений, що років за десять "Кармен" буде найпопулярнішою оперою у світі...»,— писав П. І. Чайковський і не помилився.
б) Слухання фрагментів із опери «Кармен» Ж. Бізе.
Яку характеристику ви можете дати музиці фрагментів опери?
Який із фрагментів опери вразив вас найбільше?
Що ви можете сказати про характер музики цього твору?
Який із фрагментів ви хотіли б виконати?
Яким постає у творі тореадор?
Який характер його куплетів?
Що таке хабанера?
Звернімося до словника
Хабанера (ісп.habanera відLа НаЬапа — Гавана (місто, столиця Куби) — іспанський танець-пісня кубинського походження.
У кого виникло бажання виконати фрагменти хабанери?
(Виконання з текстом, рухами.)
в) Що ви знаєте про життя і творчістьЖ. Бізе?
Учень-«музикознавець».Жорж Бізе народився в 1838 році поблизу Парижа в сім'ї музикантів й отримав при народженні гучні імена Олександр Цезар Леопольд на честь всесвітньовідомих полководців. Проте в родині його називали Жоржем. Із цим ім'ям він і ввійшов в історію світової музики.
Талановитий хлопчик у чотири роки вже знав усі ноти, а в десять — навчався в Паризькій консерваторії. У дев'ятнадцятирічному віці Жорж був удостоєний Великої Римської премії за досягнення у виконавстві та композиції. Його вчителем і справжнім другом був композитор Шарль Гуно.
Успіхи Бізе особливо цінував композитор Гектор Берліоз. Він написав про нього так: «Бізе неперевершено читає партитури... Його піаністичний талант настільки великий... що його не можуть зупинити жодні труднощі». Проте від кар'єри піаніста Ж. Бізе відмовився заради творчості. Його творчий доробок — це видатні опери, оперети, кантати, симфонія-кантата «Васкода Гама», твори для фортепіано, понад 40 романсів, пісні, Дуети, обробки народних пісень.
Головна тема творчості Бізе — опери. Серед шести оперних творів композитора «Кармен» є вершиною реалістичної опери XIX ст. Французький письменник Ромен Роллан писав про неї так: «Кармен — вся зовні, вся — життя, вся — світло без тіней, без недомовок».
5. Слухання фрагментів із «Кармен-сюїти» Ж. Бізе — Р. Щедріна(хабанера й сцена ворожіння, Тореро).
а) Слово вчителя.
Російський композитор Родіон Щедрін, створюючи образ Кармен на балетній сцені, не уявляв його без музики Жоржа Бізе. Водночас, На думку композитора, роль Кармен могла досконало виконати лише Майя Плісецька, видатна російська балерина та дружина Родіона Щедріна.
Задум композитора був реалізований у «Кармен-сюїті» в одноактному балеті. Щедрін майстерно, творчо й обережно зумів зберегти музику опери Ж. Бізе, її індивідуальність. Тому біля назви «Кармен-сюїта» завжди поряд два прізвища: Бізе Щедрін.
б) Слухання фрагментів із «Кармен-сюїти» Ж. Бізе — Р. Щедріна.
Які два протилежні світи відображені в балеті?
Чи відчуваєте ви відмінності в характеристиці основних героїв «Кармен»- опери й «Кармен-сюїти»?
в) Творчі завдання («Композитор»,«Поет», «Художник).
Яке оркестрове рішення допомагає розкрити основні образи «Кармен-сюїти»?
Які інструменти використані для цього? (Бубон, маракаси, барабан, вібрафон, дзвони, там-там.)
Чи зрозумілий і близький образ Кармен для сучасників і для вас особисто?
Засобами якого улюбленого виду мистецтва ви виразили б свої враження від музики опери та відтворили б образ одного з героїв? (Кармен, тореадора.)
Які музичні твори, співзвучні темі опери «Кармен» та сюїти, ви можете згадати?
6. Розучування пісні «Здраствуй світ».
При розучуванні пісні слід звернути увагу на її текст, виразність виконання.
Використання різних методичних прийомів: спів по черзі, групами, індивідуально.
Який би кліп ви зняли на цю пісню будучи режисером ?
7. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Яка музика уроку вас вразила найбільше?
Який з образів опери «Кармен» або «Кармен-сюїти» вам найближчий?
У чому полягає сучасність сюжету «Кармен-сюїти»? («Кармен — вся зовні, вся — життя, вся — світло без тіней, без недомовок»,— писав французький письменник Ромен Роллан.) -
Які засоби виразності найяскравіше розкривають образ пісні «Києве мій»?
Проведення «Мозкового штурму» на знання музичних термінів^
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
8. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Спостерігати за відображеними в ній образами й почуттями. Відтворити засобами улюбленого виду мистецтва образ одного з героїв опери або сюїти (Кармен, Ескамільйо).
9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента «Тореро» із «Кармен-сюїти» Ж.Бізе – Р.Щедріна
Музичне мистецтво 8 клас___________________
Урок № 6
Епіграф до уроку:
«Й. С. Бах — це такий гігант, що сприймається не як особистість, а як могутня творча лабораторія, у якій перековувалися всі творчі навички, стилі, тенденції та пошуки музики його часу».
Б.Асаф'св
Тема.Бахівські традиції в музиці XX ст. З любов ю до вічного й прекрасного.
Мета. На прикладі арії з «Бразильської бахіани № 5» познайомити учнів із творчістю бразильського композитора XX ст. ЕйтораВілла-Лобоса. Розвивати вміння характеризувати основні риси творчості відомих композиторів минулих епох і сучасності. Закріпити визначення понять «арія», «академічна (серйозна) музика». Розвивати вокально-хорові навички та вміння орієнтуватися в стильових напрямах музичного мистецтва. Формувати інтерес до творчості Е. Вілла-Лобоса, Й. С. Баха, Л. Квінт, глибоке розуміння класичної музики. Виховувати почуття краси, оптимізму, любові до життя.
Музичний матеріал: Е. Вілла-Лобос. Арія з «Бразильської бахіани № 5» (слухання); Л. Квінт. «Здрастуй, світ» (розучування).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні Інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрета композиторів Е. Вілла-Лобоса, Л. Квінт, фотознімок «Ріо-де-Жанейро, столиця Бразилії», підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковcька), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Токати і фуги ре мінор» Й. С. Баха.
2. Актуалізація музичного досвіду учнів.
Яка музика прозвучала на початку нашого уроку?
Який образний зміст, характер має ця музика?
Чим близька людині XXI ст. музика Й. С. Баха?
У якому жанрі — академічному (серйозному) чи розважальному, «легкому» — написана «Токата і фуга ре мінор»?
3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.
Чим можна пояснити інтерес сучасних митців до творчості майстрів минулих епох, творчості Й. С. Баха?
Які твори мистецтва ви можете згадати?
— Чи знайомі вам ці рядки російського поета Миколи Ушакова:
«Нам любий Бах...
Та як про це сказать?
Не те, щоб нині музики не стало,
Але такого чистого кристалу
Не дарувала неба благодать...»?
Бразильський композитор ЕйторВілла-Лобос був одним із тих, хто у своїй творчості передав глибоку любов і шану до музики видатного композитора Й. С. Баха.
4. Слухання арії з «Бразильської бахіани № 5» композитора
Е. Вілла-Лобоса.
а) Повідомлення вчителя або учня - «музикознавця».
Бразильський композитор, диригент, гітарист і музичний Діяч XX ст.ЕйторВілла-Лобос є засновником національної класики Бразилії, Бразильської музичної академії та її перший президент,
Народився композитор у 1887 році в Ріо-де-Жанейро, столиці Бразилії.
(Звернення до фотознімка «Ріо-де-Жанейро, столиця Бразилії».)
Першим учителем музики Ейтора був його батько, який почав навчати сина гри на віолончелі із шести років. А вже в 16 років Ейтор здійснив самостійну подорож Бразилією, записуючи народні пісні та виконуючи власні в супроводі гітари. Це сприяло розквіту його власної різножанрової творчості на основі народного фольклору й класичних традицій.
Серед творів Е. Вілла-Лобоса — кілька опер, 15 дитячих балетів та інших оркестрових жанрів, інструментальна, вокально-інструментальна музика, пісні, аранжування творів И. С. Баха, С. Рахманінова для хору, оркестру, обробки народних пісень тощо.
Вілла-Лобос обожнював музику Баха. Він знав і міг виконати кожний його жанр й у своїх оригінальних композиціях не лише використав певні прийоми та інтонаційні риси творчості німецького майстра, а й зазначив ім'я Баха в назві циклу — «бахіана».
У 1940-х роках після двох поїздок до Європи Вілла-Лобос створив новий цикл із п'яти «Бразильських бахіан» — сюїт для різного складу виконавців. Тими творами Вілла-Лобос хотів передусім уклонитися імені й творчості Баха — неперевершеного зразка для композиторів усіх часів і народів.
б) Слухання арії з «Бразильської бахіани № 5» Вілла-Лобоса.
Які враження справила на вас музика Е. Вілла-Лобоса?
Який характер музики, особливості будови арії?
Що характерно для звучання мелодії арії?
Виконайте фрагмент арії як вокаліз.
Що нагадує акомпанемент до мелодії цього твору?
Яку атмосферу він створює?
Два такти вступу (віолончелі ріzzісаtо) імітують гітарний супровід, створюють атмосферу серенади.
На фоні супроводу лунає вокаліз мрійливого ліричного характеру, що згодом переростає в нову мелодію у стилі старовинних пісень.
Російська поетеса Анна Ахматова, почувши цю арію у виконанні відомої співачки Галини Вишневської, написала вірш (див. «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко та інші), с. 23).
Які враження справила на вас ця музика і як би ви змогли виразити їх — малюнком чи поетичними рядками?
Чому композитор назвав свій твір «Бразильська бахіана»?
Арія з «Бразильської бахіани № 5» — одна із перлин світової
музичної класики. Музика арії (дует жіночого голосу й віолончелі) сповнена любові до прекрасного в житті, до вічних людських цінностей, що не підвладні часові.
Бахівські глибини втіленої думки та поліфонічність викладу поєднуються в «бахіанах» Вілла-Лобоса з інтонаціями бразильського фольклору — елементами танцювальності та пристрасним, відвертим і «нетерплячим» вираженням почуттів.
У якому жанрі музичного мистецтва написана арія: академічному (серйозному) чи розважальному (легкому)?
Яке значення має творчість Е. Вілла-Лобоса для розвитку як національної, так і світової музичної культури?
«Вілла-Лобос залишиться однією з видатних постатей сучасної йому музики та найбільшою гордістю країни, що його народила» (П. Казальс, іспанський віолончеліст, педагог і диригент).
У музиці Вілла-Лобоса узагальнено його блискучі знання бразильського фольклору, в якому поєднались елементи індіанської, африканської, а також іспано-португальської та інших європейських музичних культур.
Думаючи про майбутнє Бразилії, її культуру, Вілла-Лобос запровадив обов'язкове вивчення музики в школах Бразилії і склав для цього навчальну програму, що ґрунтувалася на багатій національній музичній культурі. Він написав посібники для хорових колективів, організовував грандіозні концерти під відкритим небом, збираючи дитячі хори кількістю до 44 тисяч.
5.Продовжити розучування пісні «Здрастуй, світ!» («Здравствуй, мир!») Л. Квінт.
(Який образний зміст має ця пісня?
До яких важливих і вічних понять звертаються її автори? (Світ, друг, дім,радість, майбуття, любов тощо.)
Аналіз поетичних та музичних засобів виразності. (Під час вокально-хорової роботи над піснею слід звернути увагу на чітку дикцію, плавність виконання, чистоту інтонації, виконавський план пісні.)
Які пісні подібної тематики ви можете згадати? Виконання пісень за
бажанням учнів.
6. Гра «Композитор».
Уявіть, що кожен із вас — композитор. Кому з видатних композиторів минулих епох ви присвятили б свій музичний твір?
7. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Чи схвилювала вас музика композиторів Е. Вілла-Лобоса та Л. Квінт?
Чим можна пояснити інтерес сучасних митців до творчості майстрів минулих епох?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
8. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Відобразити свої враження від музики уроку в улюбленому виді мистецтва.
9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Здрастуй, світ!» Л. Квінт.
Музичне мистецтво 8 клас______________________
Урок № 7
Епіграф до уроку:
«Увесь розвиток музики являє собою безперервне розширення музичного простору — з'являються все нові й нові площини мислення».
А. Шнітке
Тема.Полістилістика
Мета. Визначити особливості полістилістики А. Шнітке на прикладі «Сюїти у старовинному стилі». З'ясувати значення понять «полістилістика», «бард», «стиль», «сюїта». Розвивати вміння логічно та аргументовано висловлювати свої думки щодо стильових напрямів музичного мистецтва. Удосконалювати вокально-хорові навички. Формувати інтерес до класичної музики XX ст. та її видатних представників, до творчості А. Шнітке.
Виховувати естетичний смак, почуття патріотизму, любові до рідного міста, столиці України — Києва.
Музичний матеріал: А. Шнітке. Сюїта у старовинному стилі (слухання); І. Шамо «Києве мій» (розучування, виконання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів А. Шнітке, П. Майбороди, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8,кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До-рогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).
ХІД УРОКУ
1. Організаційний етап уроку.
Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Сюїти у старовинному стилі» А. Шнітке.
2. Актуалізація музичних вражень.
З якими музичними враженнями ви прийшли сьогодні на урок?
Який додатковий матеріал підготували з теми попереднього уроку?
(Учні розповідають про музику, яку слухали впродовж тижня, та демонструють творчі роботи. У ході бесіди-діалогу використовується інтерактивна технологія «Мікрофон».)
З якої пісні ми почнемо наш урок? (Виконання пісні за бажанням учнів.)
3. Розучування пісні І. Шамо «Києве мій».
Розучуючи пісню, слід звернути увагу на текст третього куплету, виразність виконання.
Який виконавський план до всієї пісні ви можете придумати? ,
* — Чи варто використовувати супровід із шумових, ударних інструментів? Якщо так, то яких саме?
Які пісні про рідний край, батьківський дім ви можете згадати та виконати?
4. Гра «Художник».
Уявіть, що кожен із вас — художник. Яким має бути малюнок до пісні «Моя стежина»?
5. Слухання «Сюїти у старовинному стилі» А. Шнітке.
а) Історія створення сюїти. Музикознавець (1-й учень).
Композитора Альфреда Шнітке часто запрошували писати музику до кінофільмів. Одного разу після написання музики до кінофільму «Пригоди зубного лікаря» фільм не вийшов на екран, натомість з'явилась «Сюїта у старовинному стилі». Так була збережена кіномузика А. Шнітке, що стала одним із популярних творів автора.
б) Слухання «Сюїти у старовинному стилі» А. Шнітке.
1. Інтерпретація, аналіз.
Яке враження справило на вас «відлуння бахівської епохи» в сюїті? ,
— Як створено в сюїті атмосферу галантного XVIII століття?
2. Гра «Музикознавець».
Уявіть, що кожен із вас — відомий музикознавець. Яку коротку характеристику кожній частині сюїти ви зможете дати?
(«Пастораль», «Балет», «Пантоміма», «Менует», «Фуга».)
Учитель. Музикознавець В. Холопова писала: «У сюїті такі гарні, розгорнуті мелодії, стрункі, досконалі форми, з такою любов'ю відтворені старовинні ритмоформули, що вона викликає в слухача почуття піднесеного благородства. Голосом одного твору промовляють століття культури, проте точного запозичення не відбувається. Це відчуття того, що неодмінно має існувати».
У чому ж полягають стилістичні пошуки Альфреда Шнітке?
Шнітке кілька разів переходив від авангардизму до традиційних стилів, від високої академічної музики до популярної. Творчо-стильові пошуки характерні для багатьох композиторів XX ст. Музична культура того періоду поєднувала різні художні стилі. Саме такий напрям обрав у своїй творчості й А. Шнітке, назвавши його полістилістикою.
Звернімося до словника
Полістилістика (від грец.роly — багато) — поєднання в одному творі (чи загалом у творчості) елементів різних стилістичних напрямів.
А тепер знову надаємо слово нашим музикознавцям.
Розповідь про творчість видатного композитора та його шляхдо музики.
Музикознавець (2-й учень). Альфред Шнітке — один із найвидатніших російських композиторів XX століття, якого ще за життя почали називати генієм.
Народився А. Шнітке в м. Енгельсі на Волзі в родині німецько-єврейського походження. Його батько був журналістом, мати — викладачем німецької мови.
З дитинства Альфред захоплювався книгами, музикою.
У 1946-1948 роках родина проживала у Відні (Австрія). Саме там майбутній композитор навчився грати самотужки, на слух на акордеоні. Відчуваючи потребу в музично-теоретичних знаннях, Альфред сам знайшов собі вчительку, яка мешкала в їхньому будинку.
Після: повернення на Батьківщину, коли родина оселилася під Москвою, у чотирнадцятирічному віці Альфред почав професійно навчатися музики на хоровому відділенні музичного училища. Багато років потому, ще за життя композитора, це училище назвуть коледжем імені Альфреда Шнітке, а згодом на його основі відкриється Московський державний інститут музики імені Альфреда Шнітке.
Педагогом у Московській консерваторії був Євген Голубєв, який зауважив, що «Шнітке межує з геніальністю».
Творчість А. Шнітке справді відзначається масштабністю задумів, філософським змістом, яскравою виразністю музичної мови. Палітра музичних творів А. Шнітке багатогранна — це симфонії, опери, балети, ораторії, кантати, музика для дітей, до спектаклів, кінофільмів тощо. .
7. Порівняння «Сюїти у старовинному стилі» А. Шніткез «Бразильською бахіаною» Е. Вілла-Лобоса.
Запитання до учнів
Що об'єднує ці твори й чим вони відрізняються один від одного?
Як би ви могли передати фрагменти «Сюїти у старовинному стилі» засобами якогось іншого виду мистецтва?
— Що ви можете сказати про полістилістику в сучасній музиці?
8. Підсумок уроку.
а) Запитання до учнів.
Які почуття викликала у вас музика уроку?
За допомогою яких поетичних рядків ви могли б це виразити?
Яке, враження справило на вас «відлуння бахівської епохи» в музиці XX ст. у «Сюїті у старовинному стилі» ?
Що є характерним для творчості А. Шнітке?
Яким методом послуговувався композитор? Який висновок щодо цього ви можете зробити?
Композитор звертався до методу, який отримав назву «полістилістика». Цей метод передбачає поєднання в одному творі елементів різних стилів та епох, розмаїття музичних цитат тощо. Використання техніки «колажу» — це не стільки дань сучасній мистецькій моді, скільки вираження погляду художника на сьогоднішнє суперечливе життя. Слід сказати, що елементи полістилістики існували в європейській музиці здавна.
Яка ваша думка щодо полістилістики в сучасній музиці?
б) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.
9. домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на музику авангардного полістилістичного напрямку. Виконати мистецький художній колаж сучасної музики.
10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Сюїти у старовинному стилі» А. Шнітке.
Музичне мистецтво 8 клас______________________
Урок № 8
Тема.Музикаминулого і сучасність.
Мета: підсумувати з учняминабутізнанняпро композиторівминулого і довести,щоїх по праву можнаназватисучасниками;розвиватимузично-ритмічний слух тавокально-хоровінавички;виховуватиінтерес до музики.
Тип уроку:підсумковий.
Обладнання: магнітофон, аудіозапис, фортепіано,портретикомпозиторів.
Хід уроку
І. Організаціякласудо уроку.
1. Музичневітання.
2. Оголошення теми уроку.
3. Розспівування.
II. Сольфеджуваннявправи.
III. Повтореннявивченихпісень.
— Звучання фрагмента „Пісня про вчительку" П. Майбороди. Перепишітьвправу і підпишітьвідповідні слова.
— Виконуванняпісні хором. (Дітивиконуютьпісню).
— Якіпісні на слова А. Малишка написав П. Майборода?
— Яку піснювивчали на минуломууроці? Хтоїї автор?
(Пісня „Києвемій"українського композитора 1. Шамо).
— Згадайтеїї і проспівайте на усіх куплетах у характері.
— Яка пісня за змістомподібна до даної?
(„Здрастуй, світ"Л. Квінт). (Виконанняпісні).
— Щотакемелодія?
— Назвітьскладовічастинимелодії.
Дайте визначення мотиву, фрази, періоду.
— Назвітьелементимузичноїмови. (Мелодія, ритм, метроритм, гармонія,
фактура).
IV. Музичнавікторина.
Давайте підсумуємоусівідомості, яківи почерпнули на уроках. Ви знаєте, що
учителем усіх великих композиторів, які творили післянього, був Й. С. Бах.
Органнатворчість Баха є вершиною світовогомистецтва, зокремаТоката і фуга
ре мінор. (Дітислухають фрагмент і згадуютьвизначеннятокати і фуги).
Ознайомлення з музикою великого німецького композитора-класикаЛюдвіга
ван Бетховена (5 симфонія, „Патетична" та „Місячна" сонати) дали змогу
в цьомупереконатися.
— Якіголовнірисийоготворчості?
(Героїзм, боротьба, прагнення до радості).
— Щооб'єднуєтворчістьфранцузького композитора Ж. Бізе і російського
Р. Щедріна? (Слухання „Хабанери").
— Щотакепрограмнамузика?
— Назвітьпрограмні твори К. Сен-Санса, А. Шнітке, Р. Щедріна.
— Чому Й. Баха, В. Моцарта, Л. Бетховена ми вважаємосвоїмисучасниками?
(Тому щоїхнятворчістьвтілилавічніідеали, до якихпрагнелюдство— це
радістьподоланнястраждань, перемога над злом, досягненнявнутрішньо
гармонії і свободилюдського духу).
V. Підсумок уроку.