Етапи уроку

Діяльність учителя

Діяльність учнів

І. Організація навчальної діяльності.

2 хв.

Привітання. Перевірка санітарного стану класу.

Вітаються, облаштовують своє робоче місце.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

6 хв.

Запитаннями та завдання:

1. Яких першочергових заходів,спрямованих на поліпшення внутрішнього становища на Правобережжі, ужив П.Дорошенко?

2. Що завадило П.Дорошенку лишитися на Лівобережжі після обрання його гетьманом обох берегів Дніпра?

3. Які обставини спонукали його до укладення військово-політичного союзу з Туреччиною?

4. Які наслідки мав похід об'єднаного турецько-татарсько-українського війська на Поділля 1672 р.?

5. На яких умовах було укладено Бучацький мирний договір?

6. Як відбувалися та які мали наслідки чигиринські походи 1677-1678 рр.?

7. Що передбачало Бахчисарайське перемир'я?

8. Дайте оцінку діяльності гетьмана П.Дорошенка як історичного діяча.(Див. пам'ятку характеристики історичної особистості).

Відповідають на запитання, не на всі питання дають відповідь.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

30 хв.

Учитель оголошує тему, мету і план уроку.

Розповідь вчителя про те, як відбувалося заселення Слобідської України.

Запитання:

1. Як відбувалося заселення Слобідської України?

2. Що спонукало українців до переселення?

Робота з документом (за допомогою вправи «Карта понять або ідей»).

Цей вид роботи передбачає відображення змісту тексту документа у вигляді схеми, на якій ідеї розташовуються за певними ознаками. Схема (або карта понять) має відображати групування понять, зв'язки між ними, послідовність. Картографування думок, ідей, понять – це візуальна претензія, що показує, як можна співвідносити ідеї чи поняття. Послідовність роботи може бути такою:

Учні слухають вчителя.

Відповідають на запитання.

Учні працюють з історичним джерелом.

1. Виділення того поняття, що учні вважають найважливішим. Воно повинно бути в центрі карти.

2. Запис всіх понять, пов'язаних із центральними.

3. Запис всіх другорядних подій, що походять від головних.

4. Позначення зв'язків між ідеями та поняттями відповідними стрілками.

Завдання:

1. Чому землі на схід від Гетьманщини на кордоні з Москвою не були заселені?

2. Чому московський уряд був зацікавлений в заселенні цих земель? Що він робив для того, щоб привабити сюди переселенців?

3. А чому саме в середині XVII ст. переселенський рух став масовим? Які події в цей час відбувалися на території Гетьманщини?

Розповідь вчителя «Особливості адміністративно-політичного устрою Слобідської та Лівобережної України».

Завдання: По ходу розповіді вчителя учні складають узагальнюючу таблицю «Адміністративно-політичного устрою Слобідської та Лівобережної України». Потім учитель перевіряє таблицю і в разі необхідності доповнює її.

Запитання:

1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний та політичний устрій Лівобережної Гетьманщини?

2. Які зміни в управлінні Гетьманщиною відбулися в період Руїни?

3. Дайте характеристику адміністративно-територіального та політичного устрою Слобідської України.

4. Розкрийте спільні та відмінні ознаки адміністративного та політичного устрою Лівобережної України та Слобожанщини?

Розповідь вчителя «Заходи щодо захисту державних інтересів гетьманів Лівобережної Гетьманщини».

Запитання:

1. Зробіть висновки про внутрішню політику Д.Многогрішного.

2. Розкрийте особливості внутрішньої політики І.Самойловича.

3. Вкажіть, які внутрішньополітичні заходи цих гетьманів були однаковими, а які – різнилися.

4. Порівняйте Глухівські та Конотопські статті.

5. Що спільного в долі цих двох гетьманів?

Робота в групах.

Учитель поділяє учнів на п ять груп, кожна з яких виконуватиме роль певного стану населення. Група отримує картку, на якій вміщено ілюстрацію із зображенням представників певного стану населення і коротенький текст. При цього учні уважно вивчають ілюстрацію та анотацію до неї, а також їм пропонується опрацювати відповідний матеріал підручника. Для виконання завдання дається 2-3 хвилини. Далі демонструють результати своєї роботи. Учитель пропонує всім групам дати відповідь на узагальнюючі запитання.

Станові групи українського населення.

Картка 1

Козацтво провідний стан українського суспільства. Поділялося на: городових козаків (що мешкали в містах, селах, хуторах), низових (запорізьких) козаків і козацьку старшину.

Картка 2

Українська шляхта дедалі більше зливалася з козацькою старшиною внаслідок отримання козацьких прав і привілеїв.

Картка 3

Селяни найбільш численна верства тогочасного українського суспільства. За часів Гетьманщини мали особисту свободу, право змінювати місце проживання, вступати до козацького стану.

Картка 4

Православне духівництво було привілейованим станом Гетьманщини, православ'я мало статус державної релігії. Православна церква виконувала роль духовного осередку Української держави.

Картка 5

Міщани отримали право вільно володіти землями, займатися ремеслами, промислами, торгівлею. Їх становище визначалось царськими грамотами й нормами магдебурзького права.

Завдання:

1. Визначте соціальну структуру Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України.

2. Яких змін зазнали станові групи населення у другій половині XVII ст.?Які зміни були пов'язані зі змінами в господарському та державному житті?

Робота з історичною картою.

Завдання: Розгляньте карту на стор. 166

1. Які терени охоплювала Лівобережна Гетьманщина(разом із Запорізькою Січчю) та Слобідська Україна в 80-х роках XVII ст.?

2. Під контролем яких держав перебували українські землі?

3. Які міста були центрами козацьких полків та яке місто було столицею Гетьманщини?

Відповідають на запитання.

Учні слухають вчителя.

Складають таблицю.

Відповідають на запитання.

Учні слухають вчителя.

Відповідають на запитання.

Учні працюють в групах.

Відповідають на запитання.

Працюють з картою.

IV.Узагальнення і систематизація знань.

4 хв.

Історичний диктант

1. На середину XVII ст. припадають мають переселення українців на землі, що розташовувалися на схід від Гетьманщини на кордоні з….. .

2. Ці землі на поч. XVII ст. були незаселені через спустошливі набіги …. .

3. Ці землі згодом отримали назву …, або … .

4. Ця назва походить від назви поселень, які засновували тут переселенці з Правобережжя і Лівобережної України, і називалися вони- … .

5. Слобідська Україна підпорядковувалася … .

6. Масове переселення на Слобожанщину розпочалося після .. .

7. Нові хвилі переселенців на слобідські землі спричинила громадянська війна в добу .. .

8. Адміністративно-політичний устрій Лівобережної Гетьманщини ґрунтувався на засадах, що утвердилися в період утворення .. .

9. Вищими органами влади на Лівобережжі залишилися … і ….. .

10. Гетьманщина поділялася на …, які, у свою чергу, ділилися на … .

11. Полками керували .., а сотнями - .. територія ж Слобідської України поділялася на … .

Пишуть історичний диктант.

V. Підсумки уроку.

1 хв.

Заключне слово вчителя.

Відповідає на запитання учнів.

Слухають вчителя. Задають запитання.

VІ. Домашнє завдання.

2 хв.

Записують домашнє завдання у щоденники.