УРОК № 7 клас
ТЕМА: ОЗЕРА ЄВРАЗІЇ. БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА. СУЧАСНЕ ЗЛЕДЕНІННЯ
Мета: повторити, поглибити та систематизувати знання про внутрішні води материка; формувати систему знань про найбільші озера Євразії, їх походження, особливості природи, господарське значення; вдосконалювати практичні уміння визначати походження озер, пояснювати причини зміни стану водойм під впливом господарської діяльності людини; формувати знання про розповсюдження багаторічної мерзлоти та сучасного зледеніння на території материка.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття: тектонічне озеро, льодовикове озеро, залишкове озеро, вулканічне озеро, господарська діяльність, промислові відходи, зона екологічного лиха.
Обладнання: фізична карта Євразії, підручники, атласи.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань та вмінь
• Назвіть і покажіть на карті великі річки, які належать до басейнів Північного Льодовитого, Тихого, Індійського Атлантичного океанів та басейну внутрішнього стоку. Які особливості живлення та режиму властиві річкам, що належать до різних басейнів?
• Які види господарської діяльності людини пов’язані з річками?
• Які типи озер за походженням озерних улоговин ви знаєте? Назвіть великі озера Африки, Австралії, Північної та Південної Америки.
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
На нашому материку знаходиться безліч унікальних та неповторних за своєю природою озер, зокрема: найбільше за площею водної поверхні озеро світу Каспійське море; найглибше озеро світу Байкал; найсолоніше озеро світу Мертве море; «блукаюче» озеро Лобнор; кислотне озеро Смерті; кольорові озера типу озера Синяк в Українських Карпатах, де вода через сполуки сірки має інтенсивне блакитне забарвлення. Дізнаємося детальніше про особливості природи найбільших озер та оцінимо вплив господарської діяльності на водні об’єкти материка.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Загальна характеристика озер
Озера Євразії дуже різні за походженням їхніх улоговин, розмірами, глибиною, солоністю й розміщені на материку дуже нерівномірно.
Особливо велика кількість озер на північному заході Євразії. Вони мають льодовиково-тектонічне походження, неправильні обознаки й значну глибину. Найбільші з них — Ладозьке (найбільше в Європі) й Онезьке. Багато льодовикових озер в Альпах — Женевське, Боденське, Цюрихівське. Типові тектонічні озера — Байкал, Іссик-Куль, Мертве море. Вулканічні озера поширені на Камчатці, Японських і Філіппінських островах, Малайському архіпелазі.
Багато великих озер розміщено у внутрішніх посушливих областях Євразії. Це залишкові озера, збережені на місці давніх водойм, які існували в умовах більш вологого клімату. До них належать найбільші озера світу — Каспійське й Аральське моря із солоною водою, а також озеро Балхаш, яке складається з двох частин — прісної та солоної.
Походження улоговини | Приклади
|
Тектонічне
| Байкал — прісноводне озеро на півдні Східного Сибіру. Розташоване на висоті 456 м і оточене горами. Площа 31,5 тис. км2, довжина 636 км, середня ширина 48 км. Найглибше в світі. Впадає 336 річок. Замерзає в січні, лід сходить у травні. Флора і фауна включає бл. 1800 видів. Рибний промисел, судноплавство. Сплав лісу припинено
|
Залишкове
| Каспійське море — безстічне озеро-море, що омиває береги Російської Федерації, Азербайджану, Казахстану, Туркменістану, а також Ірану. Площа 376 тис. км2, лежить на 27,9 м нижче від рівня океану. У північній частині глибина близько 22 м, у південній — близько 1025 м. Впадають річки Волґа, Урал, Кура, Терек. Рибальство, промисел тюленя, видобуток нафти і газу.
|
Аральське море — безстічне озеро-море в Узбекистані і Казахстані. Площа близько 20 тис. км2, переважаючі глибини 10-15 м, найбільша донедавна становила 54,5 м. Спостерігається опустелення прилеглих територій.
| |
Балхаш — безстічне озеро в Казахстані, в Балхаш-Алакольській улоговині. Площа 17-22 тис. км2, глибина близько 26 м. У західній частині вода прісна, в східній — солона. В озеро впадають річки Ілі, Каратал. Судноплавство. Рибальство.
| |
Іссик-Куль — безстічне солонувате озеро на Тянь-Шані, в Киргизстані. Площа 6236 км2. Глибина близько 668 м. Розташоване на висоті 1608 м. Рибальство. Судноплавство.
| |
Льодовикове | Ладозьке — озеро на північному заході європейської частини Російської Федерації. Площа 17,7 тис. км2, середня глибина 51 м, найбільша 230 м. Рибальство. Судноплавство.
|
Женевське — озеро в Швейцарії і Франції. Площа 585 км2, довжина 72 км, глибина близько 310 м. Розташоване між Альпами і г. Юра в давньольодовиковій долині на висоті 372 м. Через озеро протікає р. Рона. Судноплавство. |
2. Озера-рекордсмени
Завдяки своїм гігантським розмірам на території Євразії зосереджено безліч озер, серед яких велика кількість є дійсно унікальними.
Виступи учнів
Озеро Байкал — найглибше озеро планети, містить 20 % запасів поверхневих прісних вод земної кулі. Найбільша глибина — 1620 м, простягається з північного сходу на південний захід на 636 км, найбільша ширина — 79 км. Впадають 1123 річки, а витікає лише одна Ангара. В озері сформувався унікальний тваринний світ, який налічує понад 1,5 тис. видів, 75 % яких ніде, крім Байкалу, немає. Каспійське море — найбільше за площею (376 тис. км2) водної поверхні озеро у світі. Води унікального моря-озера містять різноманітні рибні багатства, серед яких найбільш цінні — осетрові. Озеро Балхаш у Центральній Азії — єдине у світі озеро, де солоність води в різних його частинах істотно відрізняється. У західній частині Балхашу вода прісна, а у східній — солонувата. Мертве море — розташоване на північному заході Аравійського півострова в найглибшій западині світу. Солоність води в морі становить 260-270 %0.
І вода, і грязі Мертвого моря мають цілющі властивості. Сарезьке озеро на Памірі — одне з наймолодших на земній кулі. Воно утворилося в 1911 р. під час землетрусу внаслідок перекриття річки Мургаб величезною брилою. Аральське море — «сумний» рекордсмен, оголошене зоною екологічного лиха.
Озеро Світязь («український Байкал») — найглибше озеро України, його глибина сягає понад 58 м. Це один із наймальовничіших куточків нашої країни. Зовсім недавно вода в цьому озері була надзвичайно прозорою, але зазнала значного забруднення, передусім отрутохімікатами, злитими з полів.
3. Багаторічна мерзлота. Сучасне зледеніння
Багаторічна мерзлота. Багаторічна мерзлота, що є своєрідним наслідком останніх епох похолодання клімату, - це товща промерзлих порід завглибшки декілька сотень метрів. Тільки влітку розмерзається тонкий верхній шар ґрунту. В Євразії зона багаторічної мерзлоти охоплює значну частину Північної і Східної Азії, а також окремі райони Центральної Азії.
Багаторічна мерзлота утруднює будівництво. Водночас вона допо¬могла зберегти для вчених викопні рештки мамонтів та інших тварин і рослин.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Виконання практичної роботи 8 (продовження). Позначити на контурній карті великі озера Євразії.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати параграф 55
Повторити параграфи: 46 – 55