Урок № 28 7 клас
ТЕМА: РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ. ПРИРОДНІ ЗОНИ
Мета: формувати знання про особливості розміщення природних зон Австралії; сформувати в учнів вміння складати характеристику природних зон в певній послідовності за типовим планом, ознайомити із різноманіттям рослинного і тваринного свіу; удосконалити практичні уміння учнів працювати з картами, атласами; виховувати бережливе ставлення до природи.
Тип уроку: комбінований
Основні поняття: природна зона, ендемік, релікт.
Обладнання: фізична карта , атласи, презентації «Тваринний світ Австралії», «Рослинний світ Австралії».
ХІД УРОКУ:
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
«Розминка» Завдання: швидко відповідати на запитання:
1. Площа Австралії складає (7,7 тис. км2).
2. Що перетинає материк посередині (Південний тропік).
3. Хто першим досяг берегів Австралії? (Абель Тасман)
4. Кого вважають офіційним відкривачем Австралії? (Джеймс Кук)
5. Водами якого океану омивається Австралія на сході ( Тихого).
6. Який острів (другій за площею на Землі) розташований біля берегів Австралії (Нова Гвінея).
7. Яка протока роз’єднує Австралію та острів Тасманію? (Бассова)
8. Величезне утворення коралів біля берегів Австралії називається … (Великий Бар’єрний риф)
9. Яку назву має великий хребет, який простягається вздовж східних берегів материка? (Великий Вододільний хребет)
10. Яку середню висоту має Австралія? (350м)
11. Що лежить в основі материка Австралія? (Австралійська платформа)
12. Які корисні копалини переважають на території західної Австралії? (Рудні)
13. Де в Австралії цілий рік випадають дощі?
14. Чому Австралія найсухіший материк? (1.розташована в троп.широтах; 2. Вел.вод.хребет переш. впливу пасатів з Тихого океану; 3. Австралія найнижчий материк)
15. Як змінився б клімат, якщо б на сході не було гір?
Картографічне завдання: « Навколо Австралії за 2 хвилини » ( геогр.ланцюжок)
Завдання: за дві хвилини пройти навколо Австралії не обминаючи і не пропускаючи жодного географічного об’єкта, що має відношення до цього материка (м. Йорк, Великий бар’єрний риф, Великий вододільний хребет, Коралове море, м. Байрон, Тасманове море, Басова протока, м. Південно-Східний, о. Тасманія, затока Спенсер, Велика Австралійська затока, м. Стіп-Пойнт, Індійський океан, Тиморське море, п-острів Арнем-Ленд, Арафурське море, затока Карпернарія, Торесова протока).
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Природа створила в Австралії ніби великий заповідник , де збереглося багато рослин, які вимерли на інших материках, а також тварин, близьких до тих, що населяли нашу землю в давні часи.
Сьогдні ви отримаєте додаткові дані про органічний світ Австралії. Крім того на протязі уроку ми зрозуміємо: в чому причина такої унікальності світу Австралії? Які зони виділяють в Австралії, яку площу вони займають?
ІV.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
План:
1. Унікальність органічного світу Австралії.
2. Природні зони материка.
3. Екологічні проблеми.
1. Унікальність природи
Австралія раніше відокремилася від інших материків. Тому тут в ізоляції утворився своєрідний рослинний і тваринний світ. Близько75% видів рослин материка зустрічається лише тут вони є своєрідними представниками минулих геологічних епох. Це -релікти. Тут трапляються також види, яких немає більше ніде на земній кулі. Інші 25% мають близькі види в Південній Америці і Південній Африці. Це свідчить про те, з якими материками в далекому геологічному минулому Австралія становила одне ціле. Вона є частиною Гондвани.
Видовий склад Австралії – бідний , але дуже важливою особливістю є те, що на території материка великий відсоток ендеміків і реліктів.
Прийом «Словничок»
Ендеміки («місцеві») – види рослин і тварин, які характерні виключно для конкретної території.
Релікти («залишки») – рослини і тварини, які залишилися з давніх епох.
Перегляд мультимедійних презентацій «Рослинний світ Австралії», «Тваринний світ Австралії».
2. Природні зони материка
Ось такий незвичайний і прекрасний рослинний і тваринній світ Австралії. Тепер перед нами є завдання визначити де ж найбільше поширені ці рослини і тварини в яких частинах і зонах материка.
Давайте пригадаємо…
1. Що називають природною зоною? ( Природна зона є великими природним комплексом зі своїми, притаманними лише їй компонентами природи: кліматом, ґрунтами, рослинністю та тваринним світом)
2. Від чого найбільше залежить формування природної зони? (температури, кількість опади ).
На формування і розміщення природних зон на материку впливає не тільки географічною широтою, а й висотою над рівнем моря, впливом морських течі, перерозподілом опадів в зв’язку з рельєфом. Тому широтна зональні інколи порушується й природні зони витягуються вздовж меридіанів.
Робота з підручником
За допомогою підручника заповнюємо таблицю «Природні зони»
Природна зона | Ґрунти | Рослини | Тварини |
Савани і рідколісся | Червоно-бурі, коричневі, сіро-коричневі | Злаки, баобаби, евкаліпти, акація | Велетенський кенгуру, єхидна, качкодзьоб. |
Вологі екваторальні ліси | Червоно-жовті фераліти | Австралійський горіх, червоний кедр, клен | Деревний клен, лірохвіст, какаду, сміттєві кури, метелики |
Пустелі | Тропічні пустельні | Скреб (колючі чагарникові евкаліпти і акації) | Крут, миші, тушканчики, червоний кенгуру, ему, собака динго, змії, ящірки |
Перемінно-вологі ліси | Червоноземи, жовтоземи | Евкаліпти, деревоподібні папороті і хвощі | Деревний кенгуру, коала, качкозьб |
3. Екологічні проблеми.
Зміна природи Австралії почалася з появою на материку переселенців. На місці вирубаних лісів з’явилися поля. Характерною ознакою стали пасовища для худоби величезних розмірів. У саванах і напівпустелях через надмірне випасання овець почала зникати рослинність, яка закріплювала піски. Це призвело до розвіювання пісків і перетворення пасовищ на безплідні землі. Наступ на природне середовище існування диких тварин та хижацьке полювання на них спричинили скорочення і навіть повне зникнення деяких видів.
Крім того, завезені переселенцями «іноземні» рослини і тварини порушили екологічну природну рівновагу. Особливо катастрофічні наслідки мало завезення здавалося б сумирних кролів. Природні умови Австралії виявились такими сприятливими для них, що кролі розплодилися у величезній кількості. Вони рили нори на полях, пошкоджували плодові дерева, знищували посіви і поїдали траву, позбавляючи корму не лише овець, а й диких травоїдних тварин. Кролі стали справжнім стихійним лихом для Австралії. З ними почали боротися різними способами: відстрілювали, будували дротяні загорожі, і зрештою вдалися до бактеріологічної зброї – в лабораторіях розвели комарів, заражених смертельним для кролів вірусом. Це значно скоротило їх кількість, проте до кінця проблему не розв’язало. Тому ще наприкінці ХІХ ст. в Австралії було прийнято закони, що забороняють увезення рослин і тварин з інших материків та обмежують вивіз місцевих. Завезення кроликів, що знищують значну частину пасовищ, сприяло зменшенню сумчастих. За підрахунками вчених рослинною їжею, яку знищили кролі, можна було б прогодувати від 75 до 150 млн. овець. Кролі стали лихом для країни. Зникли деякі види кенгуру, на межі вимирання сумчастий вовк, деякі види вомбатів.
Господарське освоєння Австралії, зокрема вирубування лісів і чагарників, випасання овець, розвиток промисловості й туризму, загрожує унікальній природі материка. Саме тому тут створено природоохоронні території. Найбільші національні парки (площа понад 40 тис. Га - 400км2) - Маунт-Косцюшко в Австралійських Альпах, Уайперфілд і Уілсонс-Промонторі у південно-східній Австралії, Еунгелла у Квінсленді. Найбільша з них - Національний парк Маунт-Костюшко, де збережено різноманітні природні комплекси - від евкаліптових лісів до альпійських лук. Справжнім дивом є підводний парк Великого Бар'єрного рифу, де перебуває недоторканим світ коралів. Його занесено до книги природної спадщини людства. Для охорони унікальної природи Австралії майже 0,2 % території материка оголошено національними парками і заповідниками.
V ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Запитання:
1. Чому в Австралії такий унікальний органічний світ?
2. Назвіть основні природні зони Австралії. Які з них та чому займають найбільші та найменші площі?
3. Порівняти природні зони Австралії та Африки?
4. Чому Австралія набагато поступається за видовим складом органічного світу іншим материкам?
5. *Які природні зони Австралії подібні до природних зон Африки?
6. *Чим відрізняються та з яких причин пустелі та савани Африки та Австралії.
7. *Чому кролики стали справжнім лихом для природи та людей в Австралії?
VІІ ПІДСУМОК УКОКУ
VІІ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати параграф 27
Додатково до уроку
Рослинний світ Австралії
Органічний світ Австралії із середини крейдового періоду розвивався в умовах тривалої ізоляції, тому флора материка дуже своєрідна.
Одна з найпоширеніших рослин Австралії - евкаліпт. Він зображений на національній емблемі Австралії. Їх налічується близько 500 видів – від чагарників до велетнів у 150 м заввишки. Це найвищі дерева планети. Вони ростуть переважно у вологих місцях. Евкаліпт називають «деревом насосом». За день він «викачує» з ґрунту й випаровує через свою крону в кілька разів більше води, ніж, наприклад, береза за тиждень. У дуплистих стовбурах влаштовуються на ночівлю опосуми і гніздяться птахи. Коли евкаліпти цвітуть, за красою вони не поступаються найгарнішим квітучим деревам. У більшості з них квітки білі, але є види, що вкриваються червоними, жовтими, оранжевими квітками. Його також називають «протигарячковими» деревами, оскільки там, де вони ростуть немає боліт, а отже, немає умов для розвитку личинок малярійних комарів. Це дерево має важку, щільну, міцну деревину. Вона дуже цінується в кораблебудуванні. Довговічними є і телеграфні стовпи з евкаліптового дерева. З листя виробляють лікувальну олію. Листя евкаліптів повернуте ребром до сонця і не утворює тіні. Тому евкаліптові ліси світлі, з буйним трав'яним покривом. Повітря в них насичене цілющими пахощами, які виділяє листя.
На національній емблемі Австралії зображено, крім евкаліпта, ще й акацію. Австралійські акації належать до родини мімозових. Усього їх налічується 750 видів. Ростуть вони в субтропіках і тропіках. Понад 50% усіх видів акацій знаходиться в Австралії. Це кущі і великі дерева.
Тваринний світ Австралії
Тварини ще своєрідніші за рослини. Ендеміків серед них – 90 %. На жодному материку не зустрічаються в такій кількості сумчасті – кенгуру, коала, вомбат, тасманійський диявол, сумчаста білка, сумчастий кріт, сумчаста миша та ін. Сумчасті належать до найпримітивніших ссавців. Вони незвичайні тим, що народжують дитинчат крихітними і безпомічними. Мами доношують їх у складці шкіри на животі, що нагадує сумку.
Фауна Австралії відрізняється стародавністю, відсутністю копитних, приматів і хижих (крім дикого собаки дінго, завезеного людиною).
Кенгуру – національний символ Австралії, вона зображена на гербі цієї країни. В степах і заростях чагарників живуть велетенські руді кенгуру, в лісах – сірі, також великі. Є й дрібні кенгуру. Навіть у велетенських кенгуру малята народжуються крихітними – 3см. Самиця доношує її у своїй сумці понад півроку. У кенгуру поганий зір, зате добрий слух. Вони чемпіони зі стрибків у довжину серед тварин: їхній результат становить понад 10 м. Ріст найменших із них усього 23 см, у той час як самці велетенських кенгуру сягають 2 м, а їхня маса - до 100 кг! Вони рухаються зі швидкістю до 20 км/год на дуже розвинених задніх кінцівках. Сірі кенгуру відмінно стрибають у висоту, а за стрибками в довжину лаври першості належать рудим кенгуру. Цьому слугують короткі передні й довгі задні лапи та чималий важкий хвіст. Довжина стрибків сягає 9 м. Деякі кенгуру живуть у лісах, інші віддають перевагу відкритим просторам, деревні види вміють лазити по деревах. Колись кенгуру в Австралії було дуже багато, але їх винищили за цінне хутро. Цікаве походження назви цих тварин. Моряки, що плавали з Куком, ступивши на землю Австралії, побачили дивовижних звірів, які пересувалися величезними стрибками. Коли моряки запитали австралійців, як вони їх називають, ті відповіли: «кенгуру», що означає «не розумію».
Улюбленцем австралійців є сумчастий ведмідь коала. Схожий на плюшевого ведмедика. Сумчастий коала – мешканець евкаліптових лісів. Він живе на деревах і веде нічний малорухливий спосіб життя. Ця симпатична тваринка має густе м’яке хутро, що робить її схожою на плюшевого ведмедика.
На материку збереглися представники фауни мезозою - найдавніші із ссавців - однопрохідні яйцекладні. Своїх малюків вони виводять з яєць – як пташенят, а вигодовують молоком – як ссавці. Цих тварин вважають примітивними ссавцями. Це єхидна і качкодзьоб – тварини, які відкладають яйця, як птахи, а вигодовують дитинчат молоком, як ссавці. Єхидна нагадує їжака з 8-сантиметровими голками, але на відміну від нього має довгий дзьоб, за допомогою якого поїдає мурашок. Качкодзьоб такий незвичайний, що видається зібраним із частин різних тварин: тіло, як у щеняти; перетинки між пальцями ніг і дзьоб, як у качки; хвіст, як у бобра. На довершення, задні лапи мають шпори, як у півня. Качкодзьоб добре плаває, вишукуючи дзьобом черв’яків і слимаків у водоймах. Живе у глибоких норах, влаштовуючи вхід тісним. Протискуючись у нього, тварина віджимає воду з шубки і до гнізда добирається майже сухою.
Єдиним великим хижаком Австралії на суходолі є дикий собака динго – здичавілий нащадок свійської собаки, яка була завезена ще у стародавні часи з Азії. Динго живуть зграями і полюють на сумчастих. Іноді вони нападають і на свійських тварин, тому їх переслідують фермери. Справжніх ссавців на материку до появи переселенців не було. Зовсім мало тут і хижаків. Лише на Тасманії зберігся сумчастий диявол.
Різноманітні і так само своєрідні австралійські птахи. Особливо багато папуг: від відомих усім маленьких хвилястих папужок до великих какаду. У лісах водиться лірохвіст, хвіст якого нагадує музичний інструмент ліру. Страус ему трохи менший за африканського. Він також зображений на гербі Австралії. Меншим за страуса, так само нелітаючим птахом є казуар. Численні райські птахи, які мають красиве яскраве оперення, та сміттєві кури. На водоймах живуть величні чорні лебеді.
В Австралії багато ящірок і змій. У прибережних водах водяться крокодили, морські змії, акули, шипохвостий скат, медуза «морська оса», зустріч з якими вкрай небезпечна. Дивовижна риба цератод, предки якої жили ще в мезозойську еру, двоякодихаюча: вона має зябра і одну легеню.