Руснак Тетяна Миколаївна, вчитель біології Чернівецької гімназії №5 Чернівецької міської ради

Розробка уроку природознавства для 5-го класу

Урок розроблено за новою програмою у відповідності до підручника Ярошенко О.Г., Бойко В.М. Природознавство. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавництво «Світоч», 2013. – 240с.

Тема: Екосистема.

Мета уроку:

• сформувати поняття про екосистему та її складові компоненти, ознайомити учнів з найбільш поширеними екосистемами;

• розвивати логічне мислення учнів, вміння аналізувати та узагальнювати інформацію, навички самостійної діяльності та роботи в малих групах;

• виховувати сумлінність під час виконання завдань, бережливе ставлення до природи, живих організмів, моральну відповідальність за збереження довкілля.

Обладнання і матеріали:

• мультимедійна презентація до теми уроку;

• роздавальний дидактичний матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Початок уроку

Вправа «Ритмічні аплодисменти»

Вчитель читає твердження, а учні аплодисментами повинні висловити свої емоції до нього. Якщо вони не згодні з твердженням, то хлопають один раз, якщо згодні – два, якщо вважають, що твердження повністю відповідає їх емоційному стану – три рази. Вправа розвиває уважність, а також включає учнів в події уроку.

І варіант

• Я втомився і мені байдуже, що буде відбуватись на уроці.

• Я втомився, але буду намагатись плідно працювати під час уроку.

• Незважаючи на те, що я втомився, буду якнайкраще працювати на уроці.

ІІ варіант

• Мені не цікаво, що буде відбуватись на уроці

• Мені цікаво, що буде відбуватись на уроці і що нового я дізнаюсь на ньому.

• Мені дуже цікаво, що буде відбуватись на уроці, оскільки я збираюсь активно працювати на ньому.

ІІІ. Основна частина уроку

3.1 Мотивація та актуалізація

Гра «Телефон»

За кодом літер, як на телефонному диску зашифровані терміни. Прочитайте їх.

Код:

0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
А, Б, В	Г, Д, Е	Є, Ж, З	И, І, Ї, Й	К, Л, М	Н, О, П,	Р, С, Т,	У, Ф Х,	Ч, Ц, Ш Щ,	Ю, Я, Ь

1. 5636656700559 ( Пристосування)

2. 71675500559 (Угруповання )

3. 405891-23041559 (Ланцюг живлення)

Прийом бліц-опитування

• Як організми пристосувалися до спільного існування?

• Чому хижі тварини ведуть полювання в різний час доби?

• Що таке природне угруповання?

• Що таке харчовий ланцюг?

• Які ви знаєте ланцюги харчування?

• Чому тваринні організми не можуть існувати без рослинних?

• Де спостерігається ярусність?

• Чому рослини мають пристосування від виїдання?
  
  

Прийом «Втрачена ланка»

Учні працюють в парі або в малих групах.

Завдання: «Впишіть по колу за годинниковою стрілкою, починаючи з центру, по складах назви організмів, пропускаючи по одному складу в них. Наприклад, у слові «саламандра» пропускаємо склад «ла» і отримуємо слово «самандра». Перехід з рівня на рівень робиться у тому секторі, де опинився останній склад».

Приклад матриці	Відповіді: ліщина, саламандра, горобина, лисиця

Потім учні обмінюються матрицями і розгадують їх. Після того, як учні розгадали слова, вони доповідають. При цьому учні повинні пояснити, що це за організм, де зустрічається, як пристосований до середовища існування, яка його роль у природі і житті людини.

Продовженням гри може бути вправа на асоціації. Із складів, що знаходяться в променях, утворити слова, бажано, біологічного змісту. У нашому випадку зі складів «на» і «ли» можна утворити слово «налим», що відповідає назві риби. Новоутворені слова також пропонується учням пояснити.

3.2 Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя про екосистему та її структуру.

Розповідь вчителя про екосистему лісу

Характерною ознакою, за якою ліс відрізняється від інших екосистем, є те, що на його території росте багато дерев і чагарників. Це позначається на інших рослинах, а також на тваринах — мешканцях лісу.

Ліс складається з певних ярусів, утворених певними рослинами і тваринами. На кожному ярусі — певні умови, перш за все різне освітлення, а тому й різні мешканці.

Верхній ярус лісу утворюють найвищі дерева. Це переважно дуб, сосна, ялина, граб, клен, липа, ясен, береза, осика.

«Поверхом» нижче ростуть чагарники — ліщина, глід, черемха, бузина, терен, шипшина, вовче лико та інші. Трав’янистим рослинам надходить мало сонячного світла, тому їх у лісі зазвичай небагато. Густу траву можна побачити лише на відкритих галявинах.

Лісові трав’янисті рослини мають здебільшого широкі листки, як-от: жовтець, конвалія, барвінок, плющ, лісові суниці, орляк, квасениця та інші. Це допомагає їм вбирати якомога більше сонячної енергії в умовах постійного затінення.

Ранньовесняні рослини — проліска, ряст, анемона жовтецева — встигають прорости та відцвісти раніше, ніж на деревах розпуститься листя. Гриби, мохи і лишайники потребують менше світла, але особливих умов зволоження, тому у них свої улюблені місця мешкання. Тваринний світ лісу багатий, то і ланцюги харчування тут досить різноманітні.

Вправа «2+2=4»

Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються з іншими парами, у яких було таке саме завдання, з якими діляться набутим. В утворених малих групах, як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.

Учням роздаються картки (додаток 1), на яких знаходиться інформація про різні екосистеми. Вони опрацьовують інформацію протягом 5 хвилин і з’ясовують особливості структури екосистеми, звертаючи увагу на яруси і типових представників флори і фауни.

Після виконання вправи четвірки доповідають про особливості екосистем.

Вправа «Згадуємо усе»

Вправа спрямована на актуалізацію знань з опорою на життєвий досвід учнів.

Вчитель на дошці креслить схему «Штучні екосистеми» і просить назвати види рослин, які вирощують в них, а потім тварин-шкідників.

3.3 Закріплення знань

Бліц тестування

До складу екосистеми не входять: а) рослини; б) тварини; в) гриби і бактерії; г) зорі.	Рослини в екосистемах ще називають: а) утворювачами органічної речовини; б) споживачами органічної речовини; в) розкладачами органічної речовини.
Найбільше видів організмів можна побачити в: а) пустелях; б) солоних водоймах; в) тропічних лісах; г) високо в горах.	Ліс у порівнянні зі степом: а) має більше ярусів; б) має менше ярусів; в) має однакову кількість ярусів.
Укажіть ряд, в якому названі мешканці саван Африки: а) дика свиня, козуля, заєць, вовк; б) дрохва, ковила, ховрах, кулан; в) жираф, антилопа, лев, гепард; г) оцелот, анаконда, мурахоїд, тукан.	В якій штучній екосистемі можна зустріти найбільше видів рослин і тварин? а) поле; б) сад; в) город; г) парк.

IV. Завершення уроку (рефлексія)

Прийом «Незавершені речення»

Вчитель просить учнів продовжити речення «Я думав, що на уроці буде …, а …»

Домашнє завдання: опрацювати §49, завдання 8 на с.209

Використані джерела:

1. Ковтонюк Л.В. Усі уроки природознавства. 5 клас. – Х.: Вид. група «Основа», 2013

2. Лебідь Ю.О. Дидактичні матеріали. Біологія. 6 клас// http://teacherjournal.in.ua/attachments/article/493

3. Фотографії та інформація з різноманітних Інтернет-джерел.

Додаток 1

Картка 1 – Екосистема саван Савана – це африканський степ з трав’янистим покривом, з розкиданими поодинці або невеликими групами дерев і чагарників, для якого характерні дві пори року — суха і волога. Типовими рослинами саван є акація, баобаб, злакові рослини. Серед рослиноїдних тварин найбільш поширеними є різноманітні антилопи, газелі, зебри, жирафи, слони, буйволи, носороги, бегемоти. На травоїдних тварини полюють численні хижаки, які кочують за їхніми стадами – лев, леопард, гепард, гієна, шакал. Дуже численні в савані птахи. Серед них і найбільший птах на Землі – африканський страус, і найменший – крихітна яскрава нектарниця, яка довгим тонким дзьобом дістає з квітів нектар. Є грифи, ткачики, білі чаплі, пелікани, марабу (африканський лелека), птах-секретар. В річках і озерах живуть крокодили. Є ящірки, змії, черепахи, хамелеони. Багато різноманітних комах. Особливо цікаві терміти – прибиральники саван: вони поїдають відмерлі рослини. Разом з численними мікроорганізмами ґрунту, вони часто завершують ланцюги живлення в екосистемі савани.

Картка 2 – Екосистема прісної водойми У водоймах найбільше світла проникає у верхні шари. До того ж там найтепліше і найбільший вміст кисню, тому й найбагатший рослинний та тваринний світ. Рослини прісних водойм досить різноманітні. Тут ростуть очерет, нижня частина якого перебуває у воді, а верхня - над водою; латаття біле і глечики жовті, листки яких плавають на поверхні води , маленька ряска. Навколо озера поблизу води ростуть вологолюбні калюжниця, аїр, осока. Є рослини, що повністю ростуть під водою - це здебільшого водорості. Типовими мешканцями мілководної частини озера є жаба, рак, молюски ставковик і жабурниця, водомірка, жук-плавунець, личинки бабок і комарів та інших комах. У товщі води в завислому стані переміщується безліч дуже дрібних рослинних і тваринних організмів. їхня спільна назва - планктон. Ним живляться пуголовки, мальки риб та деякі дорослі риби, як-от карась і короп. У водоймах поширені й хижі риби - щука та окунь.

Картка 3 – Екосистеми гір В гірських місцевостях формуються особливі екосистеми, в яких луки, в Україні їх називають полонинами (в Карпатах) і яйлами (у Криму), межують з хвойними або змішаними лісами. Високо в горах з’являється криволісся, яке ще вище зникає. В Україні криволісся представлені в горах хвойними і листяними стелюхами (сланиками) — полягаючими деревами і чагарниками з зігнутими шаблеподібними стовбурами і гілками, які «повзуть» по схилу. Взимку вони полягають під вагою снігу, а навесні випростовуються і продовжують свій ріст. Як правило криволісся утворене ялиною, ялицею, буком, вільхою, сосною. Полонини вкриті густими й соковитими луговими травам, серед яких злаки (мітлиця, костриця, запашний колосок), жовтець, горицвіт, фіалка та інші. Тваринний світ гір надзвичайно різноманітний. Тут зустрічаються ведмідь бурий, кіт лісовий, рись, олень благородний, лось, козуля, білка, землерийка, ондатра, видра, куниця, дика свиня, заєць, вовк, лисиця, борсук, саламандра, тритон. Серед птахів - глухар, тетерев, орябок, орел-беркут, орлан, яструби, змієїд, шуліка, тинівка, щеврик, гуси, лебеді. У швидких гірських річках водиться форель струмкова і райдужна, харіус європейський, умбра європейська та ін.

Картка 4 – Екосистема степу На відміну від лісу, екосистема степу — це рівнинна територія, вкрита трав’янистою рослинністю. Літо в степу посушливе, дмуть часті вітри, опадів випадає мало, а випаровуються вони швидко. Серед рослин переважають багаторічні трави. Вони розмножуються насінням, а також за допомогою органів, що зимують у ґрунті. Для рослин степу найсприятливішою порою року є весна, коли в ґрунті ще достатньо вологи від талого снігу. Тоді й буяє різнотрав’я степу. Проте із середини літа починається посуха, трава вигорає, землю висушують суховії. До таких умов добре пристосувалися посухостійкі рослини: житняк, тонконіг, типчак, полин, ковила. Серед тварин у степу поширені степовий заєць, бабак, ховрах, лисиця-корсак, тхір, тушканчик, кріт, землерийка, сліпак, різні види мишей, степовий орел, жайворонок, перепілка, степова гадюка, прудка ящірка і багато комах. Через спеку більшість із них удень переховуються в норах або інших схованках, а на пошуки їжі вирушають уночі. Степів в Україні стає все менше і менше. Куточки незайманого степу збереглися лише на території окремих заповідників, таких як Український степовий, Луганський, Асканія-Нова, Єланецький степ.