РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо планування роботи шкільного методичного об'єднання

вчителів початкових класів

Учитель повинен усе життя

працювати над самовдосконаленням.

В.Сухомлинський

Шановні керівники методичних об’єднань, до вашої уваги матеріали та методичні рекомендації, які допоможуть Вам у плануванні, а також в організації роботи методичних об'єднань.

На всіх етапах розвитку школи головним завданням було і залишається підвищення рівня професійної майстерності вчителів. Адже, якість навчально-виховного процесу значною мірою залежить від учителя, рівня його професійної підготовки. Сучасній школі сьогодні потрібен учитель, який міг би оновлювати, удосконалювати зміст своєї діяльності. А впоратися з цим завданням можна тільки за умови добре організованої і спланованої роботи шкільних методичних об’єднань. Хрестоматійним став вислів К.Д.Ушинського про те, що «вчитель як фахівець живе доти, поки вчиться». Сприяти вчителю в цьому - провідна роль методичного об’єднання.

МО – це об’єднання вчителів одного предмета, яке націлене на конкретне переосмислення загальнодидактичних, загальнопедагогічних положень стосовно навчально-виховного процесу, вирішує питання відновлення змісту освіти, пошуку ефективних технологій і методик викладання предметів, розвитку й саморозвитку вчителів та учнів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПЛАНУВАННЯ

РОБОТИ ШКІЛЬНИХ МЕТОДИЧНИХ ОБ’ЄДНАНЬ

1. Під час визначення методичної теми роботи ШМО потрібно враховувати методичну тему роботи школи. Вони повинні мати близьку мету і завдання. В свою чергу бажано, щоб теми самоосвіти членів МО були співзвучними з темою роботи ШМО.

Термін роботи над методичною темою рекомендується вибирати не більше ніж на 5 років з подальшим звітуванням на засіданні ШМО, педагогічній раді або РМО.

2. При визначенні завдань потрібно враховувати їхню кількість – не більше 5. Завдання пропонується визначати за напрямками:

- підвищення якості навчання;

- підвищення якості викладання;

- удосконалення виховного процесу.

3. Оптимальна кількість засідань ШМО - 5. Перше засідання – організаційне і може не мати визначеної методичної теми. Друге, третє, четверте засідання повинні розглядати одну методичну лінію, яка відповідає методичній темі ШМО. П'яте засідання ШМО присвячується підведенню підсумків і також може не мати методичної теми.

Робота методичного об'єднання передбачає:

• Діагностику утруднень учителів і вибір форм підвищення кваліфікації на основі аналізу потреб;

• Розробку рекомендацій про зміст, методи та форми організації освітньо- виховної діяльності; підвищення ефективності організації навчально-виховного процесу;

• Розробку основних напрямів і форм активізації пізнавальної, науково-практичної діяльності учнів у позаурочний час (олімпіади, конкурси, предметні тижні, аукціони знань тощо);

• Вдосконалення змісту освіти, рецензування, первинну експертизу підручників, навчальних програм, технологій, методик тощо;

• Вивчення, узагальнення, пропаганду кращого педагогічного досвіду, створення банку даних актуального досвіду;

• проведення моніторингу якості освіти та ефективної діяльності членів методичного об'єднання;

• вдосконалення педагогічної майстерності вчителів,керівництво роботою школи молодого вчителя, педагогічними майстернями;

• участь в атестації педагогічних працівників.

На засіданнях МО рекомендується розглядати, зокрема, такі питання:

• робота з Державними стандартами освіти;

• вивчення й реалізація основних положень нормативних і директивних документів про освіту;

• ознайомлення з новою психолого - педагогічною й методичною літературою, фаховою пресою;

• обговорення досягнень психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду;

• форми організації самостійної роботи на уроках;

• методи роботи щодо ліквідації прогалин у знаннях, уміннях та навичках учнів;

• методика організації та проведення сучасного уроку й виховного заходу;

• методи стимулювання навчальної діяльності учнів;

• оптимальні методи й прийоми здійснення моніторингових досліджень;

• складання та обговорення тестів для визначення рівня навчальних досягнень учнів;

• аналіз якості знань, умінь і навичок учнів;

• аналіз відвіданих уроків і заходів, обмін досвідом;

• творчі звіти вчителів за навчальний рік;

• звіти вчителів, відповідальних за навчальні кабінети;

• робота з обдарованими дітьми;

• робота з дітьми, що потребують особливої уваги;

• вивчення і впровадження іноваційних технологій;

• вимоги до сучасних уроків у початкових класах та шляхи їх реалізації;

• сучасні уроки в початкових класах, проблеми їх аналізу та самоаналізу;

• діяльнісний, особистісно зорієнтований і компетентнісний підходи як провідні у світовій практиці навчання;

• компетентнісний підхід в освіті. Компетентності й компетенції;

• інноваційні аспекти особистісно зорієнтованого, розвивального навчання;

• оцінювання знань і умінь учнів на уроках: критерії, вимоги, педагогічні умови, методика;

• застосування інтерактивних методів навчання як один із шляхів підвищення ефективності уроків;

• методи проблемного навчання і їх застосування на уроках;

• організація творчої діяльності учнів на уроках української мови і читання: форми, методи, перспективи.

• застосування інформаційних технологій у процесі викладання предметів у початковій ланці;

• навчально-дидактичні ігри як засіб розвитку пізнавальної діяльності учнів.

• роль домашніх завдань в розвитку творчих здібностей учнів;

• робота з підручниками: проблеми, пошуки, результати;

• форми, методи та прийоми роботи з обдарованими учнями;

• форми і методи викладання предметів, спрямовані на розвиток творчих здібностей учнів;

• ознайомлення з інноваційними технологіями – передовим досвідом учителів України, області, міста, району;

• системність у роботі вчителя початкових класів;

• контроль навчальних досягнень учнів з математики та української мови;

• навчальні екскурсії для молодших школярів;

• нестандартні уроки в початкових классах;

• організація навчально-виховної діяльності учнів і батьківського

колективу;

• розвиток критичного мислення;

• формування ключових і предметних компетентностей молодших

школярів;

• створення ситуації успіху на основі впровадження диференційованого

навчання;

• використання педагогічної спадщини В. Сухомлинського у навчально-

виховному процесі початкової школи;

• роль початкової школи в оволодінні прийомами самостійної навчальної

діяльності;

• сучасні підходи до формування математичних знань учнів 6-річного віку;

• моніторинг у навчально-виховному процесі початкової школи.

У плані роботи МО мають бути відображені результативність і підсумки методичної роботи за попередній навчальний рік, зокрема стан виконання навчальних програм, рівень і якість навчальних досягнень учнів тощо.

У плані мають бути завдання МО на поточний навчальний рік, основні напрямки його роботи, що випливають із завдань розбудови національної системи освіти, аналізу стану навчально-виховного процесу, а також перелік засідань МО.

Орієнтовний зразок

оформлення матеріалів роботи методичного об’єднання

Науково-методична тема школи:

_______________________________________________________________

Науково-методична тема, над якою працюють члени методичного об’єднання:_____________________________________________________

Паспорт

шкільного методичного об’єднання вчителів початкових класів

Дата створення _________________________________________

Керівник методичного об’єднання _________________________

Кількісний склад членів методичного об’єднання ____________

Якісний склад членів методичного об’єднання _______________

Навчальний рік	Участь педагогів у конкурсах	Учнівські олімпіади, конкурси	Рівень навчальних досягнень учнів
І етап	ІІ етап	ІІІ етап	І етап	ІІ етап	ІІІ етап	Середній бал	Початковий	Середній	Достатній	Високий

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор школи _ __ __ ____ __

«____»_______20__р.

ПОЛОЖЕННЯ

про шкільне методичне об'єднання вчителів початкових класів

Демківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

1. Загальні положення:

   1. Методичне об'єднання вчителів початкових класів є важливим структурним підрозділом науково-методичної служби школи.

   2. МО здійснює навчально-виховну, методичну та позакласну роботу з навчальних предметів.

   3. Робота МО планується відповідно до вимог стратегічних документів школи.

   4. У своїй роботі МО підзвітні методичній та педагогічній радам.

   5. Робота МО організовано на засадах гуманізації, демократизації, взаємоповаги, взаємоконтролю.

2. Структура та функції методичного об'єднання:

   1. МО створюється з числа основних учителів та вчителів за сумісництвом (вихователів дошкільних навчальних закладів).

   2. МО може організовувати свою роботу за наявності 3-х та більше учасників.

   3. Керує методичним об'єднанням голова методичного об'єднання вчителів, яка (який) обирається терміном на два роки на загальних зборах методичного об'єднання із числа педагогічних працівників навчального закладу із відповідною фаховою освітою, яким за результатами атестації встановлена перша або вища кваліфікаційна категорія.

   4. Загальний контроль за роботою МО здійснює заступник директора (директор).

   5. Функції МО:

• підвищувати науково-педагогічний та загальнокультурний рівень вчителів, їх психолого-педагогічну майстерність;

• формувати у педагогів готовність до творчості, самоосвіти та саморозвитку;

• підвищувати активність вчителів у створенні авторських програм, методичних розробок, дидактичних посібників, методичних рекомендацій тощо;

• поглиблювати оволодіння інструктивно-методичними та нормативними документами органів освіти;

• запроваджувати в практику роботи школи рекомендацій науки, перспективного педагогічного досвіду, поєднувати найперспективніші освітні технології;

• проводити проблемний аналіз результатів освітнього процесу;

• проводити експертизу вивчення та виконання програм, рівень засвоєння їх учнями відповідно до вимог Державних стандартів;

- вносити пропозиції щодо зміни змісту та структури обов'язкових навчальних курсів, їх навчально-методичного забезпечення;

- висувати пропозиції щодо організації змісту атестації педагогів;

- вносити пропозиції щодо організації і змісту досліджень, орієнтованих на покращення засвоєння учнями навчального матеріалу відповідно до Державних освітніх стандартів;

- приймати рішення про підготовку методичних рекомендацій на допомогу вчителям, організовує їх розробку та засвоєння;

- висувати пропозиції щодо покращення навчального процесу в школі;

- проводити методичні заходи, спрямовані на розвиток творчих можливостей вчителів, вивчення, узагальнення і поширення перспективного педагогічного досвіду;

- забезпечити інформаційне забезпечення вчителів з проблем освіти, педагогіки, психології, науки;

- брати участь у дослідно - експериментальній діяльності.

3. Зміст і напрямки роботи методичного об'єднання вчителів

Зміст роботи методичного об'єднання включає такі напрямки діяльності:

1. Розробка, апробація та впровадження новітніх освітніх технологій та систем, перспективного педагогічного досвіду, поліпшення на цій основі організації методичної роботи в навчальному закладі.

2. Аналіз якості освітньо-кваліфікаційного забезпечення навчально-виховного процесу педагогічними кадрами.

3. Навчально-методичне консультування педагогічних кадрів навчального закладу.

4. Організація безперервного удосконалення фахової освіти та кваліфікації педагогічних кадрів.

5. Обговорення питань з методики викладання предметів, принципових питань програми Міністерства освіти, розглядання календарно-тематичних планів.

6. Надання допомоги вчителям у розвитку та підвищенні професійної майстерності.

7. Забезпечення своєчасного вивчення нормативних документів, виконання нормативних вимог до навчання та виховання учнів.

8. Організаціїю різних творчих конкурсів, інтелектуальних марафонів, олімпіад, предметних тижнів тощо.

9. Проведення системи заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, вивчення і узагальнення їхнього перспективного педагогічного досвіду та його впровадження, залучення кращих із них до конкурсів професійної майстерності, навчально-методичної та науково-дослідницької роботи.

4. Голова шкільного методичного об’єднання вчителів:

   1. Планує роботу методичного об’єднання на поточний навчальний рік.

   2. Проводить засідання МО 4-5 разів на рік згідно з планом.

   3. Визначає функціональні обов’язки і ступінь відповідальності членів методичного об’єднання за їх виконання.

   4. Відповідає за ведення документації шкільного методичного об’єднання (плани роботи, протоколи засідань, тексти виступів, розробки уроків, зразки наочності тощо).

   5. Складає графік проведення методичних заходів з педагогічними працівниками.

   6. Проведить моніторинг діяльності методичного об'єднання, складає аналітичний звіт роботи.

   7. Створює банк даних (картотеку) педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій, знайомить з ними членів методичного об’єднання.

   8. Організовує пошукові дослідження в галузі розробки та впровадження методики, технологій навчання і виховання.

   9. Спрямовує свою роботу на виявлення, апробацію та впровадження в практику навчального закладу перспективного педагогічного досвіду, новинок навчально-методичної літератури, новітніх освітніх технологій та досягнень сучасної науки.

   10. Готує навчальні матеріали та проводить І (шкільний) етап олімпіад з базових дисциплін.

   11. Підводить підсумки та готує відповідні заявки на участь команди школи у подальших етапах олімпіад з базових дисциплін.

   12. Разом з заступником директора з навчально-виховної роботи (директором) готує навчальні матеріали для проведення зрізів знань за річним робочим планом навчального закладу.

   13. Надає практичну допомогу вчителям у підготовці доповідей, рефератів, методичних розробок.

   14. Організовує роботу щодо опанування методики викладання молодими вчителями.

   15. Проводить моніторинг вивчення стану успішності учнів 1-4 класів.

   16. Звітує про роботу методичного об’єднання на педагогічній раді школи.

5. Права голови методичного об'єднання:

   1. Формує банк даних про методичну роботу кожного вчителя, його професійні якості, виконання програм, рішень протоколів засідань МО.

   2. Організовує виконання плану роботи МО, виявляє та втілює перспективний досвід, надає допомогу вчителям у виконанні навчальних робочих планів, програм, організовує наставництво, систему відкритих уроків.

   3. Голова МО має право на відвідування та аналіз уроків, позакласних заходів з предмета, перевірку шкільної документації вчителів, що входять в МО.

   4. Має право звертатися за консультацією до директора та його заступників із проблем організації навчально-виховного процесу у школі, виконання трудової дисципліни вчителями, які входять до складу МО.

   5. Готувати пропозиції та рекомендації вчителям для підвищення кваліфікаційного розряду.

   6. Ставити питання перед адміністрацією про заохочення вчителів.

6. Обов’язки вчителів членів МО

Кожен вчитель – член МО повинен:

• постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерность;

• мати особисту програму професійної самоосвіти;

• брати активну участь в розробці відкритих заходів;

• брати участь в роботі засідань МО, практичних семінарах і т.д.

Кожному учаснику МО необхідно знати:

• тенденції розвитку методики викладання предмета;

• «Закон про освіту»;

• нормативні документи;

• методичні вимоги до категорій;

• володіти основами самоаналізу педагогічної діяльності.

7. Права вчителів членів МО

   1. Звертатися до адміністрації з проханням про відрядження на курси, семінари, тренінги з питань підвищення фахової та професійної майстерності.

   2. Висувати пропозиції щодо поліпшення організації навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

   3. Вносити пропозиції щодо організації та змісту атестації вчителів.

8. Документація МО.

   1. Паспорт МО.

   2. Положення про МО.

   3. Аналіз роботи за попередній рік, який містить: успіхи, надбання, недоліки та шляхи їх усунення; мету і чітко визначені завдання на новий навчальний рік.

   4. План роботи на рік (складається на навчальний рік, обговорюється на засіданні МО і подається адміністрації навчального закладу на затвердження).

   5. Матеріали засідань методичного об'єднання (протоколи, виступи вчителів, короткі рецензії на відкриті уроки, конспекти відкритих уроків тощо).

   6. Інструктивно-методичні документи.

   7. Матеріали семінарів.

   8. Картотека ППД.

   9. Матеріали школи молодого вчителя.

   10. Каталог друкованих робіт учителів школи.

   11. Інформація про вчителів - членів МО.

   12. Методичні картки вчителів – членів МО.

   13. Теми, над якими поглиблено працює кожен учитель.

8.13. Графік проведення відкритих уроків, виховних заходів.

14. Заходи зі зміцнення навчально-матеріальної бази.

15. Організація позакласної роботи (конкурси, турніри, вечори, фестивалі, предметні тижні, випуски газет тощо).

16. Робота над підвищенням якості знань, умінь та навичок учнів (вивчення та аналіз якості знань, умінь та навичок з предметів; рівня вихованості за результатами контрольних робіт, зрізів, анкетування; робота з обдарованими дітьми; план індивідуальної роботи з учнем).

17. Банк даних обдарованих дітей.

8.18. Заходи з підвищення фахової майстерності педагогів (творчий звіт, взаємовідвідування уроків, виховних заходів; ознайомлення з новинками психолого-педагогічної та методичної літератури; наставництво (матеріали роботи з молодими вчителями: планування заходів наставників щодо роботи з молодими колегами, щоденники взаємовідвідувань уроків, позакласних заходів наставників та вчителів-початківців), участь у конференціях, семінарах; виступи, доповіді; робота над створенням власної системи роботи).

19. Матеріали роботи по забезпеченню наступності у роботі між ДНЗ та ЗНЗ (планування спільних заходів, щоденник взаємовідвідувань уроків та занять, позакласних заходів)

8. Керівництво діяльністю МО

1. Керівництво діяльністю МО здійснює заступник директора з НВР (директор).

Аналіз роботи за минулий рік

• Реалізація теми, над якою працювали члени МО.

• Що зроблено, запроваджено у практику роботи з теми, яке коло завдань окреслено.

• Показати результати навчальних досягнень учнів з кожного предмета (середній бал) на високому рівні, достатньому, середньому, початковому (кількість учнів і відсоток) за результатами річного та підсумкового оцінювання. Результати моніторингового дослідження.

• Які форми роботи були результативними. Робота з учнями, які потребують особливої уваги та з обдарованими учнями. Корекція знань учнів на основі моніторингової діяльності вчителів, розвиток здібностей і природних обдарувань учнів. Підвищення в учнів мотивації до навчання.

• Проведення шкільних заходів (конкурсів, тижнів, олімпіад тощо).

• Участь учителів у районних конкурсах педагогічної майстерності.

• Ознайомлення з досягненнями психолого - педагогічної науки, педагогічним досвідом.

• Проведення відкритих уроків, виховних заходів.

• Проходження курсів, атестація членів МО.

• Визначення недоліків, невиконаних завдань (вказати причини).

• Над якими завданнями працюватиме МО в наступному році.

Тематика засідань

Складається з теоретичної та практичної частин, обговорення новинок літератури

___ засідання ( _____ 201_ р.)

Тема: _____________________________________________________________

Форма роботи: _____________________________________________________

№	зміст роботи	метод проведення	відповідальний

Завдання членам МО: ____________________________________________

_______________________________________________________________

Основними формами проведення засідань МО є: навчально- методичний семінар, семінар-практикум, теоретичний семінар, практичне заняття, круглий стіл, аукціон педагогічних ідей, методичний фестиваль, педагогічні читання, творчий звіт та ін.

Основними методами проведення МО є: лекція, лекція-кон сультація, доповідь (заслуховування й обговорення), ділові педагогічні ігри (розігрування педагогічних ситуацій), мозковий штурм, акваріум, коло ідей, диспут, дебати, тренінг, огляд та обговорення навчально-методичної літератури, анкетування, тестування, моделювання конкретної ситуації тощо.

Протокол

Обговорення питань та прийняття рішень на засіданнях МО фіксує протокол. Згідно з Інструкцією щодо ведення ділової документації в протоколі зазначаються відповідні реквізити. Протоколи засідань можна оформляти в зошиті або на аркушах в окремій папці. На кожному засіданні приймаються чіткі рекомендації, вносяться конкретні пропозиції з питань, що розглядаються.

Протокол №____
засідання методичного об'єднання вчителів початкових класів

Демківської СЗШ І-ІІ ступенів

від____

Присутні:_____ осіб

Відсутні:_____ осіб

Голова:_______________________________________

Секретар:_____________________________________

Порядок денний:

1.

2.

1. СЛУХАЛИ: _____________________________________________________

__________________________________________________________________

ВИСТУПИЛИ:_____________________________________________________

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВИЛИ:____________________________________________________________________________________________________________________

……………………………………………………………………………………….

Голова МО:

Секретар МО:

Інформація про членів МО

ПІБ учителя

Дата народження

Назва ВУЗу, спеціальність за дипломом

Стаж роботи

Курси рік

Атестація, рік

Категорія, пед. звання

Методична картка вчителя

ПІБ _________

Дата народження ____

Освіта __

Спеціальність за дипломом ____

З якого часу працює в даній школі ________

Курсова перепідготовка (рік, № посвідчення) ________

Атестація (рік) ______

Категорія _______

Педагогічне звання (рік присвоєння) __________

Тема над якою працює (рік) ____________________

Домашня адреса, телефон _________________________

	навчальний рік
2013-2014	2014-2015	2015-2016	2016-2017	2017-2018	2018-2019	2019-2020	2021-2022	2022-2023
педстаж
Клас в якому викладає, кількість годин
Інші навантаження
Заохочення
Відкриті уроки
Відкриті виховні заходи
Участь у конкурсах

Теми, над якими працюють учителі

ПІБ учителя	Тема	Форма звіту	Рік роботи над темою

Організація навчально-виховної роботи

№	Зміст роботи	Термін	Відповідальні

1. Опрацювання нормативних документів та інструктивно-методичних матеріалів щодо викладання в початкових класах.

2. Взаємоперевірка готовності кабінетів до навчального року. Складання паспортів навчальних кабінетів.

3. Створення мультимедійних посібників до уроків української мови й літератури.

4. Затвердження календарно-тематичних планів.

5. Проведення консультацій з питань ведення шкільної документації.

6. Визначення рівня навченості учнів 3-4 класів (проведення й аналіз діагностичних контрольних робіт).

7. Визначення рівня адаптації першокласників до навчання у школі.

8. Планування позакласної роботи з учнями початкових класів.

9. Проведення І (шкільного) етапу учнівських олімпіад серед учнів 2 – 4 класів.

10. Проведення І (шкільного) етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

11. Перевірка стану ведення учнівських зошитів, дотримання орфографічного режиму.

12. Підготовка до проведення державної підсумкової атестації (вивчення й обговорення матеріалів з ДПА та методичних рекомендацій).

13. Проведення тижня педагогічної майстерності (відвідування й обговорення відкритих уроків й позаурочних заходів).

14. Проведення тижня початкових класів.

15. Підсумковий огляд навчальних кабінетів (ознайомлення з виготовленим упродовж року навчально-методичним забезпеченням).

16. Упорядкування каталогу наявної в навчальних кабінетах науково-методичної літератури (посібників, статей тощо).

17. Вивчення і впровадження у процесі взаємовідвідування уроків в практику елементів перспективного досвіду членів МО.

Заходи з підвищення фахової майстерності педагогів

№	зміст роботи	термін	відповідальний

1. Вивчення, вдосконалення та впровадження кращого педагогічного досвіду, нових технологій, інтерактивних методів і прийомів:

• кожному з членів МО, який має власні педагогічні надбання чи високий рівень володіння певним питанням навчально-виховної роботи, виступити на засіданні МО з інформацією про свій досвід. Ознайомлювати колег з таким досвідом у ході проведення відкритих уроків, виховних заходів, взємовідвідування уроків;

• на засіданнях МО систематично знайомити членів МО з новинками фахової літератури, педагогічної преси;

• провести методичні фестивалі (листопад, березень);

• продовжити співпрацю з ... (вказати з ким) в розробці ...(вказати чого);

• створити творчу групу (керівник___) щодо вивчення та впрвадженя в практику роботи педагогів досвіду роботи (прізвище)____ з________(вказати з якої проблеми);

• підтримувати творчі звязки, провести «методичні мости» (обмін досвідом роботи) з методичними об'єднаннями початкових класів інших ЗОШ (жовтень, березень)

2. Провести творчий звіт учителя _____, який атестується на вищу категорію.

3. Брати активну участь у роботі районних семінарів-практикумів, методичної ради школи.

4. Призначити наставником молодого педагога_______ вчителя______.

5. Брати участь у проведенні педагогічних рад, конференцій, педчитань, аукціонів педагогічних ідей.

6. Кожному вчителю працювати над виробленням особистого творчого почерку, створювати свою систему роботи.

Графік проведення відкритих уроків, виховних заходів

Клас	Предмет	Тема уроку	Дата проведення	Прізвище, ім’я по батькові вчителя

Заходи з підвищення якості

навчальних досягнень, умінь і навичок учнів

№	зміст роботи	відповідальний	дата проведення	примітка

1. Провести рейди перевірки учнівських зошитів, щоденників, організувати постійно діючу виставку кращих учнівських зошитів.

2. Для підвищення навички читання на належний рівень проводити кон- курси читців-декламаторів, вікторини.

3. Зробити зрізи знань з математики, української мови в 3-х і 4-х класах.

4. Провести перевірку навички читання в 2-4 класах.

5. Провести олімпіади з української мови і математики у 2 – 4 класах.

6. Учням 1-4 класів взяти участь у тижнях ……

7. Участь учнів 3-4 класів у районних олімпіадах з української мови і математики.

Банк даних обдарованих дітей

Прізвище, ім’я учня	Рік народження	Клас	Профіль обдарованості	ріст учня
2013-2014	2014-2015	2015-2016	2016-2017

Організація позакласної роботи

№	зміст роботи	відповідальний	дата проведення	примітка

Заходи зі зміцнення навчально-матеріальної бази

Тут подається повний перелік методичної роботи, методичних праць, які мають бути підготовлені членами МО протягом навчального року для навчального кабінету.

№	зміст роботи	відповідальний	термін проведення	примітка

Орієнтовний

індивідуальний план роботи вчителя початкових класів

___________________________________ на 20__/20__ н.р.

№ п/п

Зміст роботи

серпень

вересень

жовтень

листопад

грудень

січень

лютий

березень

квітень

травень

червень

1

Робота над методичною проблемою

2

Участь в роботі МО, інших формах методичної роботи

3

Науково-дослідницька робота

4

Самоосвіта

5

Навчально-методичні, дидактичні напрацювання

6

Робота з обдарованими дітьми

7

Забезпечення наступності у роботі між ДНЗ і ЗНЗ (початкової і старшої ланок)

К

арта особистого зростання педагога

Прізвище, ім'я, по батькові _________

№	Зміст	Відмітка про виконання
2013 – 2014 навчальний рік
1	науково-методична тема
2	рік роботи над темою
3	опрацьована література
4	виступи і доповіді (на засіданнях педради, МО, семінарах)
5	Участь у загальношкільних методичних заходах
6	Відвідування відкритих уроків, виховних заходів
7	Вивчення передового педагогічного досвіду
8	Участь у роботі РМК
9	участь учнів у конкурсах, олімпіадах, змаганнях
10	навчальні досягнення учнів
11	прогнози та плани на новий навчальний рік

Форма звіту про діяльність методичного об'єднання

(оформляє керівник методичного об'єднання)

Мета звіту:

• здійснити самоаналіз діяльності методичного об'єднання;

• оцінити результативність його роботи;

• визначити шляхи вдосконалення діяльності методичного об'єднання.

Аналітична довідка за результатами роботи методичного об'єднання

1. Мета, завдання діяльності методичного об'єднання на визначений період.

2. Методична тема, над якою працювало методичне об'єднання. Скільки засідань методичного об'єднання відбулося ? Тематика засідань. Наскільки питання, винесені на засідання, допомогли вирішувати поставлені питання? Хто, в якій формі, з якою метою проводив відкриті уроки?

3. Результати успішності (для порівняння І і II семестр чи поточний рік і минулий, результати тих самих дітей).

   1. Предметів:

Предмет	Базовий рівень засвоєння ДС	Підвищений рівень засвоєння ДС
1 клас	2 клас	3 клас	4 клас	1 клас	2 клас	3 клас	4 клас

2. За педагогами :

ПІБ педагога	Базовий рівень засвоєння ДОС	Підвищений рівень засвоєння ДОС

3. Порівняльний аналіз успішності.

1. Збільшилася (зменшилася) кількість дітей, які засвоїли базовий рівень стандарту:

   • по школі;

   • за вчителями.

     • Не встигають (прізвище, причини невстигання):_________

     • Причини змін рівня навчання: виконана робота (з учителями___), недостатньо організована робота (з учителями___).

     • Залишилися проблеми, з'явилися нові проблеми.

     • Для усунення проблем у наступному семестрі заплановано роботу:_________________

2. Збільшилася (зменшилася) кількість дітей, які засвоїли підвищений рівень стандарту (прізвища учнів, котрі отримали оцінку «12»).

   • Причини:_____________________

   • Проблеми:_____________________.

   • Для усунення проблем заплановано дослідити:___________

4. Виконання програми, причини невиконання, як буде відновлюватися пропущене.

5. Підсумки зрізів:

• результати;

• проблеми (помилки, які трапляються найчастіше);

• причини;

• планування корекційної роботи.

6. Ефективність позакласної роботи з предметів.

7. Аналіз роботи з розвитку творчого потенціалу учнів. Результативність даної участі в динаміці:

• участь в олімпіадах, інтелектуальному марафоні, оглядах, конкурсах, конференціях (порівняння з мину­ лим роком);

• проблеми;

• причини;

• способи усунення проблем.

8. Які форми роботи з кадрами успішно використовує методичне об'єднання? Які інновації (технології) застосовано в роботі? Які нові навчальні програми освоюють учителі, чи викладають за авторськими про­ грамами? Вказати, хто з членів колективу пройшов курсову перепідготовку, на якій базі. Відобразити вплив підвищення кваліфікації на якість викладання.

9. Мікроклімат методичного об'єднання. Проблеми, над якими потрібно працювати.

10. Визначення завдань на наступний період.

11. Іншою формою оцінювання роботи методичного об'єднання може бути взаємоперевірка, за якої один ке­рівник методичного об'єднання перевіряє діяльність іншого. У такому разі перевірники мають бути чітко про­інструктовані про те, що їм слід зробити та як. Учасники взаємоперевірки можуть скористатися пам'ятками, зразки яких наведено нижче.

Пам'ятка для вивчення роботи

методичного об'єднання вчителів

Аналізуючи план роботи, необхідно дати відповідь на перелічені нижче питання.

1.Чи є аналіз за минулий рік?

2. Наскільки завдання, поставлені в плані роботи на поточний рік, випливають з аналізу минулої роботи й визначених при цьому проблем?

3. Чи заплановано наступні заходи:

   • робота з вивчення й застосування передового педагогічного досвіду та нових технологій навчання, уза­ гальнення досвіду роботи педагогів методичного об'єднання;

   • відкриті уроки педагогів;

   • самоосвіта вчителів;

   • підвищення кваліфікації педагогів усередині МО й поза його межами;

   • позакласна виховна робота;

   • удосконалення оснащення предметних кабінетів;

   • удосконалення організації уроків; відкриті уроки;

   • застосування нових форм перевірки знань, умінь і навичок учнів.

Пам'ятка

для аналізу самоосвітньої роботи вчителів у методичному об'єднанні

Під час аналізу необхідно дати відповіді на наступні запитання:

1. Чи є в кожного члена методичного об'єднання індивідуальна тема для самоосвіти?

2. Наскільки вона пов'язана із загальношкільною методичною темою?

3. Коли розпочато роботу над темою, коли передбачено її закінчити?

4. Практична значущість роботи над темою, наприклад, виступ з доповіддю на засіданні методичного об'єднання, педради, методичної ради, написання авторської програми, методичних рекомендацій, реферату тощо. Можна запропонувати вчителям самостійно оцінити роботу свого методичного об'єднання за наступ­ ними позиціями.

• Корисність виконаної роботи. Кожен захід оцінюють за трьохбальною системою: 3 бали — дуже корисно й цікаво; 2 бали — частково корисно й цікаво; 1 бал — не корисно, але цікаво; 0 балів — не корисно, не цікаво.

• Коефіцієнт особистої участі. Оцінюють наступним чином: 3 бали — активний учасник; 2 бали — брав участь в окремих заходах; 1 бал — був присутнім на засіданнях, але участі в роботі, як правило, не брав; 0 балів — на засіданнях був відсутній, участі у підготовці заходів не брав.

• Пропозиції щодо поліпшення діяльності. Пропозиції можуть мати як критичний характер, типу «захід не приносить користі, а лише забирає час у педагога, пропонуємо вилучити з плану роботи на наступний рік», так і конструктивний — «пропонуємо низку заходів, які допомагають розв'язати ту чи іншу проблему».

Картка оцінювання педагогами діяльності методичного об'єднання

(П.І.Б. педагога)

№	Назва події	Оцінка корисності виконаної роботи	Коефіцієнт особистої участі	Аналіз і пропозиції
1	План роботи методичного об'єднання
2	Тематика засідань методичного об'єднання
3	Заходи підвищення кваліфікації педагогів всередині методичного об'єднання
4	Аналіз якості знань, ступеня навченості учнів з предмета
5	Позаурочна діяльність методичного об'єднання
6	Узагальнення, поширення передового досвіду
7	Години ознайомлення з новою педагогічною методичною літературою
8	Організація та проведення відкритих уроків членами методичного об'єднання
9	Лекції запрошених спеціалістів
10	Інші заходи (перелічити)

Алгоритм планування роботи методичного об'єднання

(за Щербаковою Л.Ф.)

Важливою умовою ефективного планування роботи методоб’єднання вчителів початкових класів є визначення рівня педагогічної майстерності вчителів за допомогою анкет, тестів, методом простого спостереження. У відповідності з рівнем педагогічної майстерності вчителів формується мета методичної діяльності методоб’єднання в двох видах: ближня (безпосередня) мета - вимоги до рівня професійно-педагогічних знань учителя; кінцева -вимоги до рівня вихованості і знань учнів.

Наступний етап - це формулювання єдиної методичної проблеми, аналіз результатів навчально-виховної діяльності, виявлених у процесі контролю, вихід на проблеми, виявлені в ході індивідуального аналізу роботи вчителів, методичного об’єднання. Потім ці проблеми ґрупуються і аналітичною радою визначається проблема, яка характерна для більшості вчителів даного колективу. тільки після цього остаточно формулюється єдина методична тема, яка цікавить усіх.

• Визначення рівня педагогічної майстерності вчителів за допомогою анкет,

тестів, методом простого спостереження.

• Формулювання двоєдиної мети методичної діяльності МО (вимоги до рівня професійно – педагогічних знань вчителя та вимоги до рівня вихованості та знань учнів).

• Формулювання єдиної методичної проблеми, аналіз результатів навчально -

виховної діяльності, виявлених у процесі контролю, вихід на проблеми, виявлені в ході індивідуального аналізу роботи вчителів, МО.

• Визначення найбільш характерної для вчителів проблеми.

• Формулювання єдиної методичної теми для всіх учителів початкової школи.

Всю роботу методоб’єдання повинна пронизувати практична направленість. Чим різноманітніші форми роботи, тим більше можливостей у вчителя для творчості.

Життя наполегливо вимагає творчого підходу до підбору тем, над якими будуть працювати протягом навчального року вчителі методоб’єднання. Важливо, щоб поряд з питаннями конкретно-методичного характеру, в полі зору знаходили місце питання психологїі молодшого школяра, проблеми дидактики уроку. Без цього сучасний учитель не може повною мірою забезпечити високу якість знань, умінь і навичок учнів.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ФОРМ ТА МЕТОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ

Структура методичної роботи включає взаємопов’язані та взаємодійні елементи, що відповідають цілям та завданням, які стоять перед навчальним закладом та втілюються в різних формах, різними методами і засобами.

Методична робота з педагогічними працівниками в освітніх навчальних закладах реалізується як через традиційні (колективні та індивідуальні), так і нетрадиційні форми її організації.

Форми роботи
Індивідуальні	Групові	Колективні
Аналіз	Аналіз конкретних ситуацій	Аукціон
Анкетування	Аналіз критичних випадків	Аукціон знань
Анотація	Аналіз ситуаційних вправ	Бесіда
Атестація	Атака думок	Бібліографічні огляди, обговорення
Атестаційний матеріал	Аукціон	Відкритий урок в школі
Бесіда-інтерв’ю	Аукціон знань	Взаємовідвідування уроків
Бюлетень	Бенефіс педагога	Група взаємовідвідин і підтримки
Виготовлення наочності	Бібліографічні огляди, обговорення	Ділові ігри
Дистанційне навчання	Відкритий урок в школі	Дидактична гра
Доповідь	Взаємо відвідування уроків	Дискусія
Звіт	Взаємоконтроль	Захист авторських проектів і розробок
Індивідуальний план	Група взаємовідвідин і підтримки	Захист ідей, знахідок, авторських програм, методичних посібників
Інтерв’ювання	Групова консультація	Захист планів МО
Інформація	Групи творчі: мобільні, динамічні	Звітна оперативно-методична нарада
Консультація	Дебати	Ігрове конструювання
Курсова перепідготовка	Ділові ігри	Інформаційна оперативно-методична нарада
Курсова робота	Ділові ігри	Інтернет-конференція
Лекція	Дидактична гра	Колективна підготовка і видання методичних, педагогічних матеріалів
Методична розробка	Дискусія	Колективні презентації
Методичні рекомендації	Захист авторських проектів і розробок	Колективний підхід
Наставництво	Захист ідей, знахідок, авторських програм, методичних посібників	Коло ідей
Презентація	Захист планів МО	Конкурси: конкурс нестандартних уроків, конкурс виховних заходів
	Звітна оперативно-методична нарада	Конференції з показом фактичних педагогічних досягнень
Портрет вчителя	Ігрове конструювання	Конференції з обговорення найбільш значущих педагогічних досягнень
Портфоліо	Інформаційна оперативно-методична нарада	Книжково-журнальні виставки з розділів, тем, проблем, інтересів
Педагогічна проблема	Інтернет-конференція	Методична естафета
Педагогічна скарбничка	Колективна підготовка і видання методичних, педагогічних матеріалів	Методична оперативна нарада
Педагогічний міст	Колективні презентації	Методична олімпіада -конкурс
Проблемний стіл	Колективний підхід	Методична панорама
Реферат	Коло ідей	Методична рада
Розробка уроку	Конкурси: конкурс нестандартних уроків Конкурс виховних заходів	Методичне об’єднання (МО)
Розробка позакласного заходу	Конференції з показом фактичних педагогічних досягнень	Методичний бенефіс
Самоаналіз	Конференції з обговорення найбільш значущих	Методичний рейн-ринг
Самоосвіта	Книжково-журнальні виставки з розділів, тем, проблем, інтересів	Методичний дискусійний клуб
Самооцінка	Майстер-клас	Методичний міст
Співбесіда	Медіація	Методичний ринг
Стажування	Методична естафета	Методичний тиждень
Творча робота	Методична оперативна нарада	Методичний турнір
Творчий звіт	Методична олімпіада- конкурс	Методичний фестиваль
Творчий портрет	Методична панорама	Методичні гостини
Тестування	Методична рада	Методичні посиденьки
	Методичне об’єднання (МО)	Мозковий штурм
	Методичний бенефіс	Нарада
	Методичний брейн-ринг	Науково-практичні конференції
	Методичний дискусійний клуб	Обмін досвідом
	Методичний міст	Огляди й анотації різних видань
	Методичний ринг	Оперативно-методичні наради
	Методичний тиждень	Панорама педагогічних досягнень
	Методичний турнір	Педагогічна експрес-інформація
	Методичний фестиваль	Педагогічна виставка
	Методичні гостини	Педагогічна олімпіада
	Методичні посиденьки	Педагогічна рада
	Мікрогрупа	Педагогічний брифін
	Міні-лекція	Педагогічний КВК
	Міжшкільний науково-педагогічний обмін досвідом	Педагогічний консиліум
	Мозковий штурм	Педагогічний міст
	Нарада	Педагогічний практикум
	Науково-практичні конференції	Педагогічний ринг
	Обговорення в групі	Педагогічні вистави
	Обмін досвідом	Педагогічні дискусії
	Огляди й анотації різних педагогічних видань	Педагогічні гостини
	Оперативно-методичні наради	Педагогічні консультації
	Панорама педагогічних досягнень	Педагогічні читання
	Педагогічна експрес-інформація	Пізнавальні, професійні екскурсії
	Педагогічна вистава	Постійні проблемні семінари
	Педагогічна майстерня	Предметно-педагогічна діяльність
	Педагогічна олімпіада	Презентації
	Педагогічна рада	Прес-конференції
	Педагогічна брифінг	Професійні педагогічні і психологічні тренінги (розв’язання конкретних педагогічних ситуації)
	Педагогічний КВК	Психологічний практикум
	Педагогічний консиліум	Психолого-педагогічний семінар
	Педагогічний міст	Рольова гра
	Педагогічний практикум	Семінар-практикум
	Педагогічний ринг	Семінари з показом фактичних педагогічних досягнень
	Педагогічні виставки	Систематизований огляд
	Педагогічні дискусії	Спільна розробка планів, програм, сценаріїв уроків, позакласних заходів
	Педагогічні гостини	Тиждень відкритих дверей педагогів-майстрів
	Педагогічні консультації	Творчі групи
	Педагогічні читання	Творчі звіти МО, кафедр, циклових комісій, окремих педагогів
	Пізнавальні, професійні екскурсії	Творчі майстерні педагогів
	Постійні проблемні семінари	Тимчасовий науково-дослідний колектив
	Предметно-педагогічна діяльність	Фестиваль педагогічної творчості
	Презентації	Фестиваль методичних ідей
	Прес-конференція	Школа молодого вчителя
	Професійні педагогічні і психологічні тренінги (розв’язання конкретних педагогічних ситуації)	Школа перспективного педагогічного досвіду
	Психологічний практикум	Школа ефективного прогресивного педагогічного досвіду
	Психолого-педагогічний семінар	Школа педагогічної майстерності
	Робота в мікрогрупах	Школа комп’ютерної грамотності
	Рольова гра	Школа професійної майстерності
	Семінар-практикум
	Семінари з показом фактичних педагогічних досягнень
	Систематизований огляд
	Спільна розробка планів, програм, сценаріїв уроків, позакласних заходів
	Тиждень відкритих дверей педагогів-майстрів
	Творчі групи
	Творчі звіти МО, кафедр, циклових комісій, окремих педагогів
	Творчі майстерні педагогів
	Тимчасовий науково-дослідний колектив
	Фестиваль педагогічної творчості
	Фестиваль методичних ідей
	Школа молодого вчителя
	Школа перспективного педагогічного досвіду
	Школа ефективного прогресивного педагогічного досвіду
	Школа педагогічної майстерності
	Школа комп’ютерної грамотності
	Школа професійної майстерності

Колективні форми роботи з кадрами

Атака думок. Мета - вирішення наукової чи навчальної проблеми засобом об'єднання творчих думок вчителів, створення «колективного мозку».

Аукціон - це форма творчого «продажу/купівлі» певних ідей, думок, винаходів. Мета: пошук ефективних форм, творчого підходу до ви­рішення проблем навчально-виховного процесу, підтримка но­ваторства, винахідництва. Ведучий називає тему, завдання чи питання, дає сигнал (гонг) і починає відлік. Група аналізу оцінює логічність відповіді на дане питання, готує оцонентів, підбиває підсумки, знімає напруженість у разі її виникнення.

Аукціон знань. Метою такого аукціону є активізація засвоєн­ня певних понять з певної теми, проблеми, конкретного предмета, зацікавлення до пошукової роботи.

Аукціон методичний - на такому аукціоні «продаються» і «купуються»: творчі ідеї, досвід роботи з певної теми, методичні розробки уроку, інновації з певної проблеми.

Бенефіс педагога - проводиться за окремим сценарієм як пропаганда передового перспективного досвіду вчителя.

Бесіда - одна з основних форм ділового спілкування. Вона може мати різне призначення: з'ясування і погодження позицій, висловлення незадоволення діями працівника, обговорення ре­зультатів контролю, переконання в чому-небудь тощо.Бібліографічні огляди, обговорення літератури, статей, журналів - це канали, за як ими оперативно надходить до вчи­теля інформація, що є важливою передумовою підвищення рівня й ефективності навчально-виховного процесу.

Показовий урок (захід) — загальноприйнятий методичний за­хід, на якому відбувається показ кращого досвіду, пропаганда нових педагогічних надбань і актуальних питань методики. Без показового уроку (виховного заходу) неможливо здійснити поширення і впровадження передового педаго­гічного досвіду. Цю думку підтверджував відомий учений і педагог Микола Пирогов: «Як же можна це довести інакше, як не запросивши товаришів на свій урок і не переконавши на власному досвіді».

Проте слід пам'ятати, що не варто захоплюватися великою кількістю показових уроків. Інколи в освітньому закладі встановлюється навіть обов'язковість і черговість відкритих заходів, незалежно від можливос­тей педагога. Треба знати, що відкритий захід - добровільний крок педагога (крім серії показових уроків (заходів) під час атестації за підсумками стажування педагога). І якщо педагог не погоджується давати такий урок, то ніхто його не може примусити. Але переконати педагога в необхідності поділитися своїм досвідом і можна, і потрібно. Крім того, слід пам'ятати, що відкриті заходи не повинні проводитися стихійно. Вони мають створювати систему розв'язання провідних педагогічних проблем, над якими в даний час працює педагогічний колектив.

Отже, підготовка відкритого заходу не дається «на відкуп» одно­му педагогові, а обмірковується, конструюється з участю керівників закладу, голови методичного об'єднання. Дата його проведення оголо­шується заздалегідь. Обов'язково зазначається не лише тема й мета уроку, а й методична мета відвідування. План відкритого заходу бажано вивісити в методичному кабінеті для загального ознайомлення. Доцільно, щоб відкритий захід синхронно поєднувався з об­говоренням доповідей на ту саму тему на засіданні методичного об'єднання. Від глибини педагогічного аналізу уроку значною мірою залежить збагачення досвіду і доля поширення його серед інших педагогів закладу. Взаємовідвідування уроків (виховних заходів) у системі ме­тодичної роботи має відігравати специфічну роль. Добре налаго­джене взаємовідвідування сприяє перенесенню кращих методів роботи одного педагога в практику діяльності інших, надихає педагога на пошук нових методів розвитку, виховання, навчання, будить творчу ініціативу. Порівняння власного досвіду з досвідом ко­лег дає можливість критично оцінити різні варіанти досягнення мети.

Є декілька форм організації взаємовідвідування уроків (ви­ховних заходів). Одна з них - відвідування уроків колег із власної ініціативи. Таке відвідування принесе користь, якщо спосте­реження за освітньо-виховним процесом буде проводитися за певною програмою. Можна, звичайно, і при випадковому, нецільо­вому відвідуванні урока знайти для себе щось цікаве, необхідне, проте частина часу витрачається марно. Значно корисніше, коли педагог із власної ініціативи застосовує цілеспрямоване, тематич­не відвідування уроків інших вчителями у плані тієї проблеми, яка його цікавить. Це прискорює впровадження позитивного досвіду із заздалегідь визначеного питання.

Відбувається взаємовідвідування уроків (заходів) і за ініціативою керівників закладу, голови методичного об'єднання. У цьому разі відвідування йде на користь за умови, якщо не нав'язується як обов'язкове. Керівник закладу, голова МО рекомендує відвідування уроку, але в кожному випадку мотивує його. Той, хто відвідує, має знати мету відвідування. Адміністрація закладу або голова методичного об'єднання спрямовують взаємовідвідування, виходячи з потреб удосконалення навчально-виховного процесу.

Важливо, щоб взаємовідвідування уроків не перетворилося на формальну справу або не набуло негативного забарвлення. У багатьох ЗНЗ ведеться книга обліку взаємовідвідування заходів. Педагоги не люблять, коли така книга перетворюється на своєрідний кондуїт, де фіксуються, крім позитивних, і слабкі сторони заходу. Доцільнішою є форма фіксації вдалих знахідок. Спостерігачеві заходу варто лише декількома фразами дати оцінку цікавому факту. Кожен член педагогічного колективу має знайти для себе відповіді на питання, які його в даний момент цікавлять. До речі, ведення книги взаємовідвідування не передбачене нормативними документами, тому не обов'язково вимагати від педагога її запов­нювати.

Взаємоконтроль. Мета: дати можливість кожному педагогу повідомити про свої успіхи, досягнення колегам; виховання «Я-концепції».

Група взаємовідвідин і підтримки відвідують уроки, заходи, спільно готуються до них, обговорюють отримані результати, проводять експерименти, опановують нові методики, ведуть щоденник діяльності і успіхів, доповідають про результати спільної діяльності на засіданнях МО.

Групова консультація - форма науково-методичної роботи з групою педагогів, зацікавлених вирішенням одних і тих самих проблем.

Групи творчі. Група педагогів-однодумців, які поглиблено вивчають запропоновану педагогічною наукою проблему, сутність і технологію того чи іншого досвіду, а також забезпечують його творче застосування. Робота ТГ спрямована на колективну роз­робку актуальної проблеми (методичної теми), яка забезпечує варіативними методичними засобами те чи інше коло питань освітньої системи.

Мобільні - група педагогів-однодумців, здатних швидко орієнтуватися в ситуації, знаходити потрібні форми діяльності.

Динамічні - група педагогів-однодумців, здатних розглядати певну проблему з різних точок зору і виробляти рішення.

Дебати - обговорення будь-якого питання, обмін думка­ми, полеміка, суперечка, дискусія. Дебати в методичній роботі можна використовувати для прийняття і відстоювання своїх рі­шень. Дебати вчать критично мислити, досліджувати різні теми і переконливо викладати свої погляди аудиторії. Мета дебатів - переконати іншу сторону в достовірності викладеного.

Діалогічна пара - представляє не стільки форму організації діяльності, скільки жанр. У режимі діалогу можна проводити навчання педагогів у межах процедури «акваріум» (усі заці­кавлені особи сідають навколо дискутуючих і на першому етапі відбувається рефлексування ситуації, тобто обговорення позиції сторін, аргументів, переваг). Діалогічна пара заздалегідь визна­чає спільно з керівництвом МО значущу психолого-педагогічну або дидактичну проблему і готується до її обговорення, потім проводиться публічний діалог в «акваріумі».

Ділові ігри - це метод навчання професійної діяльності шляхом її моделювання, близького до реальних умов, з обов'яз­ковим динамічним розвитком ситуації, задачі чи проблеми, що розв'язуються в чіткій відповідності до характеру рішень та дій її учасників. Як нетрадиційна форма організації методичної ро­боти дають можливість активізувати творчу ініціативу педагога, забезпечити високий рівень засвоєння теоретичних знань і про­фесійних умінь.

Процес організації і проведення ділової гри можна умовно поділити на чотири етапи:

Перший етап - ознайомлення з особливостями гри як форми методичної роботи, а також із загальними вимогами до організації її проведення.

Другий етап - конструювання гри. Потрібно визначити мету, назву і зміст гри (педагогічну проблему, яку будуть розв'язу­вати гравці), обсяг теоретичної інформації і практичних умінь, які потрібно засвоїти, розробити сценарій гри; загальні її правила, а також інструкції для гравців і керівника гри.

Третій етап - організаційна підготовка і проведення. Ведучий, який організовує гру, роз'яснює педагогам її дидактичний сенс, знайомить їх із загальною про­грамою і правилами, ставить перед гравцями конкретні завдання, які повинні бути реалізовані. Педагоги, які не беруть безпосеред­ньої участі в грі, призначаються експертами, дістають завдання спостерігати, аналізувати й оцінювати, як дотримуються гравці нормативних вимог та імпровізують. Визначається також час, місце, умови і тривалість гри. Для її проведення доцільно ство­рити умови, наближені до реалій шкільного життя.

Четвертий етап - підбиття підсумків гри, докладний аналіз і оцінка її ролі в системі підвищення методичної і фахової підготовки педагогів.

Дидактична гра - це метод імітації (наслідування, відображення) прийняття управлінських рішень у різноманітних ситуаціях шляхом гри (програвання, розігрування) за правилами, що вже вироблені або виробляються самими учасниками.

Дискусія - дослідження, колективне обговорення спірного питання, обмін думками, ідеями між кількома учасниками. Мета: виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці знайти істину, прийти до спільної точки зору.

Ексклюзивний бібліографічний огляд - вид бібліографічно­го інформування для будь-якої категорії педагогів, який передба­чає короткий виклад матеріалу певної тематики та бібліографію, організацію книжкової виставки.

Захист авторських проектів і розробок - нова форма групової методичної роботи, пов'язана із попередньою розробкою та на­ступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми. Мета: розробка нових підходів до вирішення педагогічних проблем, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу; підготовка методичних кадрів до інноваційної діяльності; формування банку даних про інновації, їх аналіз та експертиза.

Захист ідей, знахідок, авторських програм, методичних посібників - форма групової методичної роботи, пов'язана із попередньою розробкою та наступним публічним захистом ідей, знахідок, програм та методичних посібників.

Захист планів МО - групова форма роботи, яка передбачає обмін досвідом і координацію планування методичної роботи в закладі.

Звітна оперативно-методична нарада - передбачає звіту­вання педагогів про виконання окремих доручень, про стан освітньо-виховної роботи тощо.

Ігрове конструювання. Одержавши певне завдання, учасни­ки команд, які змагаються, вишукують найкращий варіант його здійснення. «Розумовий штурм» має величезні можливості, що можна побачити, спостерігаючи за діяльністю учасників команд у вікторині «Що? Де? Коли?».

Інструктивна оперативно-методична нарада - покликана на­правляти роботу педагогічного колективу на виконання поточних освітньо-виховних завдань.

Інформаційна оперативно-методична нарада - знайомить педагогів з одержаними директивними вказівками, методичними листами МОН України та підпорядкованих йому установ, новими досягнення в педагогіці, психології, методиками викладання, но­вими погодженнями й інструкціями, що виносяться на обговорен­ня учасниками наради; приймаються заходи щодо їх реалізації.

Інтернет-конференція (проводиться в режимі чату). Методичний навчальний чат - це бесіда в реальному часі, завданням якої є обгово­рення актуальних проблем організації освітньо-виховного процесу, його навчально-методичного забезпечення та супроводження. Чат може мати різну спрямованість: пізнавально-мотивуючу, пізнавально-пояснюючу, пізнавально-діяльнісну, пізнавально-формуючу та варіативну, творчо-розвивальну, пізнавально-повідомлюючу тощо.

Ця форма забезпечує:

•можливість організації дистанційного спілкування фахівців
з актуальних проблем розвитку сучасної освіти;

•оперативний обмін інформацією для вироблення спільної
стратегії дій;

•швидке отримання консультацій з проблемних питань.

Є кілька вимог до проведення чату. Як мінімум за два тижні до початку конференції в режимі чату необхідно розташувати в Інтернеті (на сайті інструменту) коротку інформацію з теми та перелік запитань до учасників. Має бути сценарій проведення чату (ви­значення модератора та сомодетатора чату, вибір ними складових змісту інформації, окреслення порядку обговорення питань).

Колективна підготовка і видання методичних, педагогіч­них матеріалів рекомендацій, збірників, альманахів, посібників тощо.

Колективні презентації. Це така форма представлення матеріалу, коли кілька (троє або більше) осіб разом (по черзі) повідомляють інформацію аудиторії. Згідно з вказівками веду­чого, який регулює черговість виступів, кожний, хто презентує, робить доповідь певної тривалості (зазвичай до 15-20 хвилин). Як правило, кожне повідомлення присвячене якомусь одному з кількох аспектів (вимірів, поглядів) однієї теми; наприкінці колективних презентацій передбачаються запитання аудиторії кожному доповідачеві.

Колективний похід - перегляд кінофільму, вистави з по­дальшим обговоренням.

Коло ідей - метод дозволяє швидко активізувати всіх учас­ників, підвищити інтерес до обговорюваної проблеми. Це вправа, в якій кожен має можливість сказати щось швидко, по черзі від­повідаючи на запитання чи висловлюючи свою думку або позицію. Кола корисні для швидкого моніторингу того, як група чи кожна людина окремо опанувала поданий матеріал.

Конкурси - змагання, які дають змогу виявити найбільш гідних із його учасників.

Конкурс нетрадиційних заходів - виявлення кращих уроків (заходів), проведених в нетрадиційній формі.

Конкурс виховних заходів - виявлення кращих виховних заходів з якоїсь конкретної тематики.

Конференції з показом фактичних педагогічних досягнень - вдала форма вивчення й узагальнення передового перспективного досвіду, на якій педагог через мультимедію демонструє результати своєї діяльності.

Конференції з обговорення найбільш значущих педагогіч­них явищ, наукових доповідей, технологій, методик, посібників тощо.

Книжково-журнальні виставки з розділів, тем, проблем, інтересів - відбивають передовий досвід, що сприяє активізації навчального процесу, різні схеми та матеріали про досягнення педагогічної науки, інтеграційні та інноваційні процеси.

Листівка-презентація - друкований листок з короткою ін­формацією про досвід роботи, захід, інновацію тощо (вказівкою ви­хідних даних, анотацією, відображенням змісту, фотографіями).

Майстер-клас. Сприяє вивченню і впровадженню в практику інноваційних технологій, поширенню ефективного прогресивного педагогічного досвіду району, ЗНЗ.

Методична естафета - форма методичної роботи, яка скла­дається з декількох етапів і сприяє впровадження ППД.

І етап - «Стоп-кадр» (фрагменти уроку), на якому вчитель демонструє нестандартні прийоми, методи, засоби навчання.

ІІ етап - «Калейдоскоп нестандартних уроків», у ході якого аналізуються творчі знахідки педагогів.

ІІІ етап - «Трибуна вільних думок» - вчителі захищають моделі уроків і беруть участь у диспуті «Джерела педагогічної творчості».

Методична оперативна нарада - міжрайонна колективно-групова періодична форма організації науково-методичної роботи. Передбачає оперативний обмін інформацією з приводу конкретної педагогічної проблеми і прийняття колегіального рішення щодо її розв'язання. Методичну оперативну нараду, яку варто прово­дити з усім педагогічним колективом раз на місяць (наприклад, кожного четвертого понеділка).

Мета методичних оперативних нарад: ознайомлення членів педагогічного колективу з елементами прогресивного, що з'являється в роботі даного педагогічного колективу, педколективів району, області, країни, з новими досягненнями світової педагогічної науки.

Наведемо орієнтовну тематику методичних оперативних нарад:

• огляд методичної літератури на допомогу педагогам, які пра­цюють за новими програмами;

• нове в питаннях педагогіки, психології (огляд методичних
  журналів);

• клуби творчих педагогів;

• педагогічні вернісажі;

• творчі портрети;

• авторські школи педагогів;

• ділові ігри тощо.

Методична олімпіада-конкурс - індивідуально-групова фор­ма організації практичної розробки педагогами певної педагогічної проблеми і представлення її у вигляді творчої роботи. Передбачає захист творчих робіт, проводиться за спеціально розробленим положенням.

Методична панорама - колективно-групова форма роботи, що передбачає ознайомлення з досвідом педагогічної діяльності групи педагогів, який має спільне тематичне спрямування.

Методична рада - колективний професійний орган, який об'єднує на добровільних засадах членів педагогічного колективу з метою здійснення керівництва науково-методичною роботою.

Методичне об'єднання (МО) педагогічних працівників, які створюються за наявності не менше 3-х спеціалістів одного фаху або одного професійного спрямування в межах певної спеціаль­ності за територіальною ознакою.

У діяльності методоб'єднань практикуються різноманітні види роботи, але найбільшого поширення набули заслуховування й обговорення доповідей, взаємовідвідування відкритих і виховних заходів, бібліографічні огляди, вивчення методичних матеріалів, практичні заняття з педагогами.

У роботі методоб'єднання особливу роль відіграє доповідь. Рекомендуємо педагогам таку орієнтовну схему доповіді:

• обґрунтування актуальності теми;

• характеристика конкретних педагогічних умов;

• головна ідея, опис оригінальних методичних прийомів, форм
  роботи, які забезпечили накопичення досвіду;

• аналіз, обґрунтування досвіду у світлі педагогічних ідей,
  наукових положень;

• результативність досвіду (показники в розвитку та вихованні учнів);

• рекомендації щодо можливості використання досвіду.

Ефективність роботи методоб'єднання знижує розрив у рівнях методичної майстерності його членів, тому останнім часом реко­мендовано такі п’ть динамічних методичних об'єднання:

I група - педагоги, які прагнуть і можуть працювати твор­чо,- «школа вищої педагогічної майстерності». Зміст роботи
цього об'єднання - інформація про нові напрямки, задуми, що
з'являються в педагогічній практиці, пропаганда нових педаго­гічних ідей, їх творчий розвиток, проведення відкритих уроків, виховних заходів, самоаналіз тощо;

II група - педагоги, які бажають працювати творчо, але
відчувають труднощі в роботі, - «школа вдосконалення май­
стерності». Змістом роботи даної групи є аналіз, вивчення
труднощів у роботі, організація самоосвіти педагогів; проведення
тренувальних практичних занять (показові уроки, ділові ігри,
семінари-практикуми тощо) з метою набуття власного досвіду
роботи, визначення перспектив;

III група - педагоги-початківці - «школа становлення моло­
дого вчителя». Основний зміст її роботи - вивчення технології
сучасного уроку;

IV група - педагоги, які працюють формально, не вміють
і не бажають працювати творчо, - «школа створення позитивної
мотивації до творчості». Завдання роботи цієї групи - органі­
зація системи заходів, стимулювання сумлінної праці, навчання
технологій сучасного уроку.

V група. В системі методичної роботи виправдали себе «шко­ли передового досвіду». Це одна з форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, поширення і впровадження кращого педагогічного досвіду, а також джерело формування педагогічної майстерності. Створюється вона за пропозицією педагогічної ради закладу, райметодкабінету, обласного інституту післядипломної освіти.

Керівником такої школи призначається особа, досвід якої схвалений і реко мендований для впровадження. Навчальний план ШПД складає її керівник з допомогою ММК, ОШПО і затверджує відділ освіти. Заняття школи проводяться зі сталим складом слухачів один раз на місяць.

Керівникові ШПД можна порекомендувати такі форми ро­боти:

• відвідання слухачами школи освітніх заходів у нього з метою вивчення форм і методів його роботи;

• відвідання керівником ШПД занять слухачів;

• практичні заняття, метою яких є ознайомлення слухачів із матеріалами, використаними наставником під час підготовки та проведення форм роботи з дітьми і розробка слухачем школи своїх заходів за допомогою керівника ШПД;

• виконання слухачами окремих завдань керівника ШПД з ви­вчення методичної літератури, виготовлення дидактичних матеріали тощо;

• співбесіди зі слухачами з метою коментування особливостей своїх заходів і занять слухачів.

Методичний бенефіс - групова форма роботи, яка передбачає комплексне ознайомлення з носієм ефективного прогресивного педагогічного досвіду; доповідь-розповідь про зміст досвіду, ви­вчення творчої лабораторії (робочого кабінету вчителя), ознайом­лення з розробленими дидактичними матеріалами, сценаріями заходів, відвідування занять тощо.

Методичний брейн-ринг - групова форма ділової гри, яка передбачає оволодіння найнеобхіднішими педагогічними знаннями, уміннями і навичками. Проводиться переважно серед молодих педагогів.

Методичний дискусійний клуб - групова форма роботи, різ­новид ділової гри, що проводиться з метою підвищення інтересу до певних педагогічних проблем, вивчення рівня орієнтування педагогів у їхньому змісті, навчання їх комунікативності.

Методичний міст - різновид дискусії. Для участі в цій формі роботи залучаються педагоги різних ЗНЗ, керівники методичних об'єднань, батьки, діти.

Методичний ринг - форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань педагогів, дає можливість виявити ерудицію. Він може проводитися, коли виникають суперечки чи діаметраль­но протилежні думки. Готуються опоненти, групи підтримки.

Методичний тиждень - одна із форм колективної методичної роботи. Протягом тижня педагоги показують свою майстерність, організувавши відкриті форми роботи з дітьми тощо.

Методичний турнір є нетрадиційною колективною формою роботи з педагогічними працівниками, спрямованою на пошук, розвиток, підтримку ППД або пошук нових ідей, шляхів вирі­шення актуальних проблем освіти.

Методичний фестиваль - багатопланова разова форма ме­тодичної роботи з великою аудиторією педагогів, що передбачає пропаганду ППД і ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок. Проводиться з метою обміну досвідом роботи, запровадження в практику пе­дагогічних ідей. Автори ідей і знахідок біля спеціальних стендів надають охочим консультації. Заявки на виховні заходи, методич­ні ідеї, цікаві педагогічні знахідки учасники фестивалю подають завчасно, лише після цього складається програма фестивалю.

Методичні гостини - індивідуально-групова форма, яка пе­редбачає взаємообмін педагогічними делегаціями між закладами.

Методичні посиденьки - вирішення проблемного питання в невимушеній розмові (за чаєм).

Мікрогрупа - одна із форм колективної роботи, в якій, на відміну від МО, за визначальний критерій взято взаємну симпа­тію і, головне, інтерес до єдиної педагогічної ідеї. Створюється на добровільних засадах у складі 5-7 педагогів. Кожен учасник спочатку самостійно вивчає проблему або певний її аспект, потім доповідає колегам про результати. Після обміну думками педагоги спрямовують свою діяльність на практичну реалізацію ідеї: про­водять відкриті заходи, організовують взаємовідвідування заходів тощо.

Міні-лекція - це, з одного боку, односторонній вид спілку­вання, а з другого - дієвий спосіб забезпечення інформацією за короткий проміжок часу. Лекції ефективніші, коли вони: чер­гуються з груповою дискусією і показами візуального матеріалу; супроводжені такими допоміжними засобами, як проекції або ве­ликі аркуші паперу, на яких роблять нотатки під час проведення дискусії і які потім можна вивісити на дошці, стенді, стінах абощо. Мета міні-лекції: передача знань. Найвідповіднішим спосо­бом оцінки розуміння педагогами наданого навчального матеріалу
є сполучення контрольних видів робіт, таких як, наприклад,
коротка відповідь, тестування тощо. ,

Міжшкільні науково-методичні обміни досвідом - форма колективної методичної роботи, націлена на пропаганду ППД, впровадження інноваційних технологій щодо удосконалення на­вчально-виховного процесу.

«Мозковий штурм». Мета «мозкового штурму», чи «мозкової атаки»: зібрати якомога більше ідей щодо специфічних проблем від усіх учасників занять протягом встановленого проміжку часу. Після презентації проблеми групі пропонується всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією пробле­мою. Записати всі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх висловлювання без зауважень, коментарів чи запитань. Правила «мозкового штурму»:

• стимулюється творчість:

• приймаються будь-які ідеї щодо теми, навіть «дикі»;

• можна повторюватися;

• не можна робити зауваження, коментарі;

• не слід переривати творчий процес запитаннями.

Перелік ідей використовується в подальшій роботі, яка може проходити у формі дискусії, самостійних обмірковувань тощо.

Мультимедійна виставка - поєднання різних форм подання інформації: текстової, графічної, звукової, нерухомих і рухомих зображень.

Нарада - це колективне обговорення окремих питань групою осіб, які безпосередньо зацікавлені у їх вирішенні.

Науково-практичні конференції є однією з форм теоретичної і практичної підготовки педагогічних працівників на основі виявлення і загальнення практичного досвіду. Науково-практична конференція - науково обґрунтована ефективна творча педагогічна практика. Мета: виявлення та обґрунтування новаторської ідеї, гіпотези, концептуального положення, які вимагають апробації на практиці.

Обговорення в групі. Метою обговорення залежно від вправи може бути будь-який освітній процес: підбиття підсумків, аналіз досвіду педагогів, підготовка їх до сприймання нової інформації. Досягнення будь-якої навчальної мети супроводжується формуванням в учасників навичок" спілкування, демократичної комунікації. Це загальновідомий традиційний метод, який зазвичай застосовують у комбінації з іншими видами технік. Учасників мають заохочувати до рівної участі в дискусіях. Цей метод можна використовувати як у великій, так і в малій групі.

Обговорення великою групою: вся група обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Обговорення будується навколо запланованих або імпровізованих тем. Тему дискусії слід чітко й зрозуміло визначати для всіх присутніх до початку обговорення. Ключем до ефективності обговорення великою групою є те, як ставиться запитання. Уникайте запитань, на які можна відповісти коротко («так» чи «ні»). Вживайте запитання, які починаються «як», «чому», «який». Заохочуйте всіх учасників та учасниць до висловлення власних ідей.

Те, як викладач реагує на запитання й коментарі, є вирі­шальним у створенні навчальної атмосфери. Демонструйте увагу до всіх, дякуючи кожному учасникові чи учасниці за запитання та висловлювання, стимулюйте присутніх ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну, нетипову, недоцільну та зайву. Не дозволяйте нікому домінувати над групою під час дискусії. Обмежити це можна, сказавши: «А тепер давайте послухаємо, що скаже хтось інший або інша», або «Я би хотіла (хотів), щоб усі мали можливість висловитися». Не слід забувати, що надмірна кількість дискусій у великих групах втомлює. Зловживання цією методикою призводить до втоми та нудьгування в групі.

Обговорення малою групою: невеликі групи (чотири-шість осіб) надають більші можливості для роботи, ніж великі. Ця методика надає кожній людині свободу вибирати власний ритм, активніше брати участь в обговоренні. Дискусії в малих групах стимулюють роботу командою, допомагають слухачам та слу­хачкам бути корисними одне одному. Висловлення думок дає їм змогу відчути власні ресурси та зміцнити їх. При розподілі на групи не обов'язково використовувати традиційний принцип нумерації: «1, 2, 3...». Можна застосувати й інші підходи за днями тижня, порами року, квітами, футболь­ними командами тощо.

Обмін досвідом - має на меті популяризацію і розповсю­дження ефективної педагогічної практики, створення психолого-педагогічних стимулів для розвитку творчої діяльності вчителів, збагачення систем педагогічної діяльності нестандартними під­ходами.

Огляди й анотації різних педагогічних видань - стисле повідомлення про проблему, тему розглянуту різними авторами або фаховими виданнями.

Оперативно-методичні наради - підвищення наукового рівня педагогічної роботи, попередження можливих помилок, виправлення допущених прорахунків.

Панорама педагогічних досягнень - сукупність творчих за­собів, за допомогою яких педагоги пропагують свій досвід роботи.

Педагогічна експрес-інформація - оперативна інформація про публікації фахових видань.

Педагогічна виставка - демонстрація досягнень педагогічно­го колективу щодо пропаганди нових зразків навчально-виховної роботи та науково-методичної діяльності педагогів, поширення ППД, висвітлення органів самоврядування.

Педагогічна майстерня - підвищує ефективність науково-методичної роботи педагогів, посилюють прагнення розвивати і застосовувати свій творчий потенціал, включатися в пошуки найефективніших шляхів реалізації завдань педагогіч­ної діяльності.

Педагогічна олімпіада - беруть участь усі педагоги закладу незалежно від стажу і досвіду роботи. Олімпіада триває впродовж навчального року і передбачає кілька етапів.

Педагогічна рада - колективне обговорювання питань, проблем щодо виявлення факторів та умов, щоб забезпечити успіх у роботі окремих педагогів, груп і цілих колективів.

Педагогічний брифінг - інформаційна бесіда-пояснення важливих рішень МОН України.

Педагогічний клуб - інноваційна, самокерована і саморегу­льована організація педагогічного спілкування. Спрямована на об'єднання педагогів із спільними громадськими, професійними та особистими інтересами. Передбачає розширення педагогічного і загальнокультурного кругозору, формування навичок комуні­кативної культури.

Педагогічний КВК - проводиться за відомим традиційним сценарієм і передбачає зустріч команд педагогів. Така форма методичної роботи значно активізує всі форми: масові, групові, індивідуальні, особливо в підготовчий період.

Педагогічний консиліум. Мета: вивчити і проаналізувати прояви особистості дитини, особливості групий дітей, роз­робити рекомендації і програму виходу з кризової ситуації.

Педагогічний міст - обмін думками та обговорення проблеми (питання) з іншим колективом (ЗНЗ, містом чи районом).

Педагогічний практикум проводиться з педагогами для ви­вчення, обговорення та вирішення певної проблеми чи конкретної ситуації.

Педагогічний ринг - змагання педагогів у розв'язанні пе­дагогічних завдань.

Педагогічні виставки - показ досягнень педагогічного ко­лективу в справі пропаганди нових зразків навчально-виховної роботи та науково-методичної діяльності педагогів, поширення ППД, висвітлення діяльності батьківських органів самоврядування.

Педагогічні дискусії (з найактуальніших тем, із запрошенням науковців, практиків, методистів) - обговорюються актуальні спірні педагогічні проблеми, які розглядаються з різних точок зору. Думки, висловлені різними педагогами, доповнюють одна одну або виявляються зовсім протилежними. Кожний учасник суперечки прагне аргументувати свою позицію або спростувати думку сторони, що сперечається фактами з власної практики, матеріалами передового досвіду.

Педагогічні гостини - індивідуально-групова форма, яка передбачає взаємообмін педагогічними делегаціями ЗНЗ, районів з метою обміну досвідом.

Педагогічні консультації можуть бути усними й письмовими. Проводяться з метою надання допомоги педагогу з тієї чи іншої проблеми, яку останньому не вирішити самостійно.

Педагогічні читання - захист педагогами рефератів і твор­чих тем.

Пізнавальні, професійні екскурсії проводяться з метою ви­вчення реалізації передового перспективного досвіду.

Постійні проблемні семінари сприяють розвитку колективної творчості педагогів, вирішенню проблемних питань на практиці.

Предметно-педагогічна діяльність - частина кожного з видів педагогічної діяльності як інструментарій, що забезпечує готовність до її здійснення. Вона є індивідуальною ланкою, яка відповідає за рівень взаємодії всіх видів педагогічної діяльності. Предметно-педагогічна діяльність включає в себе вивчення, проектування іформування нового або відбір із ряду того, що маємо, аналіз результатів і оцінку оптимальності методів чи методик, що використовуються.

Предметно-педагогічна діяльність - це пошук методу, способуорганізації діяльності, найбільш повного пізнання предмета ірозкриття творчих можливостей суб'єктів освітньої системи.

Презентації проводяться з метою створення цілісного, теоретично обґрунтованого погляду на певне явище, презентації спрямовані на надання нових результатів, нової інформації з конкретного, досить вузького, практичного аспекту теми, яка є предметом навчання. Успішна презентація вимагає від того, хто її проводить:

• заздалегідь потренуватися у проведенні презентації, аби почувати себе впевнено;

• заздалегідь організувати всі необхідні умови для проведення
  презентації (підготувати робоче місце, засоби наочності -
  плакати, слайди, демонстраційну апаратуру тощо);

• у ході роботи періодично запитувати аудиторію щодо зрозу­мілості нової інформації, підтримувати постійний зворотний зв'язок;

• виявляти гнучкість, бути готовим до непередбачуваних обставин, адже презентована нова інформація для когось може виявитися такою, що заперечує його усталеним поглядам.

Прес-конференції - бесіда, зустріч педагогів з представни­ками преси, радіо з питань, що цікавлять широку громадськість.

Професійні педагогічні і психологічні тренінги (розв'язання конкретних педагогічних ситуацій) - Т-група (від англійської tгаіnіng gгоир - група тренінгу) - група, створена для дії в си­стемі міжособових відносин та її членів з метою розвитку у них соціально-психологічної компетентності, навичок спілкування і взаємодії. Одна з найпоширеніших моделей дослідження міжособових відносин, стадій розвитку групи і ін. Для Т-групи характер­ні короткочасність її існування (від декількох днів до декількох тижнів), відсутність попередньої структурованості, нормованість і регламентація. Основний метод в Т-групі - вільна дискусія без заздалегідь прийнятого плану, що поєднується з іншими при­йомами. Обговорення будуються за принципом «тут» і «тепер», тобто аналізуються події, що відбуваються безпосередньо в групі по можливості без звернення до минулого досвіду учасників. Умовою успішної роботи Т-групи є клімат взаємної довіри, що стимулює учасників на встановлення міжособових відносин, які вони, як правило, не встановлюють в буденному житті; допомагає розумінню відносин, що протікають у Т-групі.

Психологічний практикум - вид практичного навчання, за­няття по відпрацюванню певного проблемного питання.

Психолого-педагогічний семінар - постійно діюча колек­тивно-групова форма роботи. Об'єднує всіх учителів певного фаху з метою опрацювання найбільш важливих питань організації на­вчально-виховного процесу, вивчення і впровадження в практичну діяльність досягнень психолого-педагогічної науки й прогресив­ного педагогічного досвіду.

Робота в мікрогрупах (три-шість осіб) - які створюються на добровільних засадах для засвоєння якої-небудь нової концеп­ції, теорії. Спочатку кожен член групи самостійно вивчає нову розробку або фрагмент, потім доповідає своїм колегам, які його доповнюють, коригують, обмінюються думками і врешті реалізу­ють ідею у своїй практиці.

Рольова гра - групова форма роботи, яка включає практичне опрацювання різних моделей педагогічних ситуацій. Мета рольової гри - набути досвіду дій шляхом гри, допомогти навчитися через досвід та почуття. Рольова гра може також використовуватися для отримання конкретних навичок, наприклад, постановки тендерних проблем. Інколи присутні можуть розігрувати ситуації, до яких вони вже потрапляли. Рольова гра імітує реальність призначенням ролей учасницям та учасникам і наданням їм можливості діяти «наче насправді»: учасники реагують на конкретну проблему в межах заданої програми, наприклад, в ігровому суді або на слу­ханнях якогось законодавчого акта. Кожен учасник рольової гри має чітко усвідомлювати сенс і мету рольової гри взагалі.

Семінар - це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їх класифікації.

Семінар-практикум - це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їх кваліфі­кації, яка активно сприяє впровадженню нового. Мета: вдоско­налення методичної майстерності як досвідчених, так і молодих педагогів, які мають недостатній досвід роботи, на вдосконалення організаторських умінь. Семінари-практикуми використовуються як ланка передання досвіду роботи.

Семінари з показом фактичних педагогічних досягнень спри­яють розвитку умінь «бачити» проблему як цілісність, структурувати її на необхідні та достатні компоненти (задачі, акценти, проблеми), відбирати на основі глибокого вивчення значного за об­сягом, варіативного за підходами матеріалу особистісні оптимальні способи розв'язування проблеми, доводити їх адекватність.

Спільна розробка планів, програм, сценаріїв заходів - розробка створена зусиллями декількох педагогів (однакових або різних за фахом), які впроваджують у систему своєї роботи інтегрованність навчання.

День (тиждень) відкритих дверей педагогів-майстрів - термін, при­значений для проведення певних заходів педагогами-майстрами за певною проблемою (темою).

Творча галерея - розгорнута тематична виставкова експози­ція, яка поєднує у собі творчі наробки педагогів, книги, статті, кар­тини, малюнки вироби декоративно-ужиткового мистецтва тощо. Презентує результати творчої діяльності педагогів різного фаху.

Творчі групи - це організований на громадських засадах невеликий колектив працівників, які поглиблено вивчають запро­поновану педагогічною наукою проблему, сутність і технологію того чи іншого досвіду, а також забезпечують його творче застосу­вання. Робота ТГ спрямована на колективну розробку актуальної проблеми (методичної теми), яка забезпечує варіативними мето­дичними засобами те чи інше коло питань освітньої системи.

Творчі звіти МО, циклових комісій, окремих пе­дагогів - демонстрація успіхів (наробок) з реалізації певної методичної проблеми. Сьогодні проводиться у формі презентації чи проекту.

Творчі майстерні педагогів - підвищують ефективність нау­ково-методичної роботи педагогів, посилюють прагнення педагогів розвивати і застосовувати свій творчий потенціал, включатися в пошуки найефективніших шляхів реалізації завдань педаго­гічної діяльності.

Тимчасовий науково-дослідницький колектив - дослідження окремих проблем, їх обґрунтування; мікродослідження тощо.

Усні презентації - дають можливість набути практичного до­свіду під час пошуку джерел та упорядкування матеріалу. Мета: надати можливість вчителям презентувати свій досвід роботи.

Фестиваль педагогічної творчості - масовий захід, на якому представлені досягнення педагогів ЗНЗ (району, міста).

Фестиваль методичних ідей - показ, огляд досягнень педаго­гів в розробці методичних ідей щодо їх впровадження у практику.

Школа молодого педагога - одна із форм фахового вдоско­налення педагогів, яка визначається першочерговими проблемами і найбільш типовими труднощами, з якими стикаються молоді спеціалісти.

Школа перспективного педагогічного досвіду (за напряма­ми) - сприяє розповсюдженню та втіленню в практику педагогів той чи інший перспективний педагогічний досвід роботи.

Школа ефективного прогресивного педагогічного досвіду - передбачає творчий підхід до розв'язання складних освітянських проблем, визначаючи ефективність педагогічної праці.

Школа педагогічної майстерності - об'єднує групу педагогів (навіть різних за фахом, віком), які володіють необхідними прак­тичними вміннями та навичками певної педагогічної технології.

Школа комп'ютерної грамотності - об'єднує групу педагогів, які прагнуть засвоїти комп'ютер або певну програму роботи на комп'ютері.

Школа професійної майстерності. Мета: вивчення і впровадження в практику авторських пе­дагогічних методик. Під час проведення методичної роботи мають застосовуватися різноманітні види індивідуальної роботи з педагогами, спрямовані на практичну їх підготовку. Йдеться, насамперед, про допомогу педагогічним працівникам у підготовці до проведення навчальних уроків, позакласних заходів, планування роботи, оформлення документації тощо.

Індивідуальними формами методичної роботи є:

Аналіз - дає можливість визначити діяльність того чи іншого педагога і чим ця діяльність відрізняється від діяльності інших або від норм.

Анкетування - дає можливість одержати різноманітний емпіричний матеріал про педагога.

Анотація - стисла характеристика роботи або методичних наробок.

Атестація - дослідження суб'єкта з метою виявлення його відповідності вимогам Типового положення та кваліфікаційної характеристики.

Атестаційні матеріали - зібрані матеріали характеризу­ють фахові знання та ділові якості педагога.

Бесіда-інтерв'ю - метод одержання інформації досить широкого діапазону в процесі безпосереднього спілкування з педагогом у вільній чи регламентованій формі.

Бюлетень - стисле повідомлення про проведений відкритий захід, про наробки того чи іншого педагога тощо.

Виготовлення наочності - виготовлення предметів, які використовують для показу під час навчання.

Відгук - ставлення до матеріалів, наданих педагогами.

Дистанційне навчання - навчання за допомогою листуван­ня, телебачення, радіо, мережі Інтернет, телефону, публікацій у газеті за обмеженого контакту з викладачем.

Доповідь - це оформлений письмово, але призначений для усного повідомлення виклад суті проблеми обговорення або усне прилюдне повідомлення на певну тему.

Захист - форма роботи, пов'язана із попередньою розроб­кою та наступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми.

Звіт - письмове чи усне повідомлення про свою роботу, виконання завдання, доручення.

Індивідуальний план - план властивий певній особі, який відповідає її нахилам, професійній компетенції та підготовці.

Інтерв'ювання - проведення бесіди, опитування з метою аналізу одержаної інформації.

Інформація - відомості в будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях.

Консультація - порада фахівця з якого-небудь питання.

Курсова перепідготовка - форма професійної підготовки за певним навчальним планом.

Курсова робота - навчально-дослідницька робота педагога, пов'язана з вивченням тієї чи іншої проблеми.

Лекція - усний виклад навчального матеріалу.

Методична розробка - розробка системи уроків відповідно до методики.

Методичні рекомендації - рекомендації щодо проведення видів діяльності відповідно до методики.

Наставництво - діяльність, що полягає в наданні допомоги порадами, навчанням менш досвідченої особи.

Презентація - публічне представлення чогось нового, що було створено чи досягнуто вчителем.

Повідомлення - це оформлений письмово, але призначений для усного повідомлення виклад суті проблеми обговорення або усне прилюдне повідомлення на певну тему.

Портрет педагога - загальна характеристика, сукупність характерних рис.

Портфоліо - включає все те, що може документально за­свідчити майстерність педагога, сприяти оцінці рівня його про­фесіоналізму та компетентності. Портфоліо може бути представлене на паперових носіях і в електронній версії.

Педагогічна проблема - теоретичне або практичне питання, що потребує вирішення, вивчення, дослідження.

Педагогічна скарбничка - аукціон педагогічних ідей, в основу якого покладена проблема виявлення пропаганди і впро­вадження передового педагогічного досвіду.

Педагогічний міст - неформальні візити, основною метою яких є огляди навчально-матеріальної бази, спілкування з коле­гами, налагодження ділових зустрічей.

Проблемний стіл - проводиться з метою розширення і по­глиблення знань вчителів з розглядуваної проблеми, включення їх у дискусію.

Реферат це одна з форм письмового представлення ре­зультатів індивідуальної роботи вчителя над обраною науково-методичною темою або стислий письмовий виклад питання, зроблений на основі критичного огляду літературних та інших джерел.

Самоаналіз - аналіз власних наробок та результату роботи над методичною проблемою.

Самоосвіта - здобуття знань самостійним навчанням позанавчальним закладом.

Самооцінка - це самостійно надбані знання, з урахуванням особистих інтересів і об'єктивних потреб дошкільної освіти або оцінка самого себе, своїх досягнень і недоліків.

Співбесіда - бесіда, розмова з ким-небудь по якомусь пи­танню чи проблемі.

Стажування - підвищення кваліфікації в певній установі, навчальному закладі.

Творча робота - містить елементи нового, щось удоскона­лює, розвиває, збагачує.

Творчий звіт - це форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду ППД, а також діяльності всього колективу з питань нових технологій, організації навчально-ви­ховної та методичної роботи в закладах освіти.

Творчий портрет - це форма методичної роботи, спря­мована на формування творчої особистості, розвиток ініціативи педагога, поширення, узагальнення та підвищення авторитету творчої активності серед педагогів.

Тестування - усне чи письмове опитування за спеціально підготовленими запитаннями чи завданнями з метою одержання високого рівня достовірної інформації з важливих аспектів про­фесійної компетентності педагогічних працівників.

При вдало організованій формі роботи 70 % інформації відтворюється через три години, а 10% - через три дні. Створено також таблицю за­пам'ятовування, звідки виявилось, що запам'ятовуємо:

10% того, що прочитаємо;

20% того, що почуємо;

30% того, що побачимо;

50% того, що побачимо та почуємо;

80% того, що скажемо;

90% того, що виразимо в дії.

Є старе китайське прислів'я: чую і забуваю, бачу і пам'ятаю, роблю і розумію. Чимало основних методичних інновацій пов'язані сьогодні з використанням інтерактивних методів навчання. Слово „інтерактив" прийшло до нас з англійської від слова "інтеракт". „Інтер" - це „взаємний", „акт" - діяти. Інтерактивний - означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання - це, насамперед, діалогічне навчання, в ході якого здійснюється взаємодія учасників.

Правила організації інтерактивного навчання

Правило 1. В роботу повинні бути задіяні в тій чи іншій мірі всі учасники. З цією метою корисно використовувати технології, що дозволяють включити всіх учасників семінару в процес обговорення.

Правило 2. Треба попіклуватись про психологічну підготовку учасників. Мова йде про те, що не всі, хто прийшов на заняття, психологічно готові до безпосереднього включення в ті чи інші форми роботи. Впливає відома скутість, традиційність поведінки. В зв'язку з цим корисні розминки, постійне заохочення учасників за активну участь, надання можливостей для самореалізації учасника.

Правило 3. Тих, хто навчається за технологією інтерактиву, не повинно бути багато. Кількість учасників в якості навчання можуть спинитися в прямій залежності. В роботі не повинні приймати участь більше 30 осіб. Тільки при цій умові можлива продуктивна праця в малих групах. Важливо, щоб кожний був почутий, кожній групі була надана можливість виступити з проблеми.

Правило 4. Віднестись з увагою до підготовки приміщення для роботи. Це не таке просте питання, як може виявитись з самого початку. Приміщення повинне бути підготовлене так, щоб учасникам було легко пересідати для роботи в великих і малих групах. Іншими словами, повинен бути створений фізичний комфорт. Погано, якщо комусь доведеться сидіти „звернувши» шию. Тому столи краще поставити „ялинкою", щоб кожен учасник сидів напівоберта до ведучого заняття і мав можливість спілкуватися в малій групі. Добре, якщо заздалегідь будуть підготовлені матеріали, необхідні для творчої роботи.

Правила 5. Віднесіться з увагою до питань процедури і регламенту. Про це треба домовитись з самого початку і докладати всіх зусиль не порушувати його. Наприклад, корисно домовитись про те, що всі учасники будуть проявляти терпимість до любої точки зору, поважати право кожного на свободу слова, поважати його гідність.

Правило 6. Віднесіться з увагою до поділу учасників на групи. Спочатку його краще побудувати на основі добровільності. Потім разом скористатися принципом випадковості вибору.

Відмітимо, що інтерактивне навчання дозволяє вирішувати одночасно декілька завдань:

• розвиває комунікативні уміння і навички;

• допомагає встановленню емоційних контактів між членами колективу;

• забезпечує виховні завдання:

а) привчає працювати в команді;

б) прислуховуватись до думок своїх товаришів.

Використання інтерактиву в процесі занять, як показує практика, знімає нервове навантаження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу.

На сучасному етапі рекомендується більше звертатись до активних та інтерактивних форм:

• ділова гра;

• рольова гра;

• круглий стіл;

• метод АКС (аналіз конкретних ситуацій);

• методичний міст;

• проблемний стіл;

• дискусія, диспут;

• „Філософський стіл";

• „Мозкова атака";

• „Велике коло";

• „Акваріум";

• «Карусель»;

• «Діамант»;

• «Меморандум»;

• «Снігова куля»;

• «Сім капелюхів мислення»;

• «Килимок ідей»;

• «Оксфордські дебати»;

• «Моделювання ситуацій».

Найбільш проста форма групової взаємодії „Велике коло". Робота проходить в три етапи.
І етап. Група розсідається на стільцях у великому колі. Ведучій формулює проблему.

ІІ етап. У продовж певного часу (приблизно 10 хвилин) кожний учасник індивідуально, на своєму листку записує можливі шляхи для вирішення проблеми.

III етап. По колу кожен учасник зачитує свої пропозиції, група мовчки вислуховує (не критикуючи) і проводить голосування по кожному пункту - чи включати його в спільне вирішення, яке по мірі розмови фіксується на дошці. Прийом „великого кола" оптимально використовувати в тих випадках, коли можливо швидко визначити шляхи вирішення питань. З допомогою даної форми можна, наприклад, розробляти законопроекти чи інструкції, локальні нормативно-правові акти.

„Акваріум" - форма діалогу, коли учасникам пропонують обговорити проблему „перед обличчем суспільства". Мала група вибирає того, кому вона може довірити вести той чи інший діалог з проблеми. Іноді це можуть бути декілька бажаючих. Всі інші учасники виступають в ролі глядачів. Звідси і назва - акваріум. Що дає цей організаційний прийом для учасників? Можливість бачити своїх колег збоку, тобто побачити як вони спілкуються, як реагують на чужу думку, як вирішують конфлікти, як аргументують свою думку і т.д.

Рекомендації

«Робота над науково – методичною темою (проблемою)»

Це колективна форма пошуко­вої роботи, спрямованої на роз­в'язання актуальної психолого-педагогічної проблеми з метою вдосконалення навчально-вихов­ного процесу та підвищення про­фесійно-кваліфікаційного рівня вчителів.

Алгоритм роботи над реалізацією нау­ково-методичної теми (пробле­ми):

• Попередня підготовка до впро­вадження нової педагогічної ідеї (концепції).

• Забезпечення теоретичної та психологічної готовності педагогів до впровадження нових нау­кових ідей, концепцій, рекомен­дацій.

• Вибір (постановка) науково-методичної теми або проблеми.

• Ознайомлення з висвітленням проблеми в психолого-педагогічній літературі.

• Уточнення теми (проблеми) і складання плану науково-методичної роботи.

• Пошукова діяльність членів МО з вирішення завдань ко­лективної теми; систематичне на­копичення матеріалу.

• Аналіз та узагальнення ре­зультатів пошукової діяльності, фор­мування перспективного педагогіч­ного досвіду з обраної теми (про­блеми).

• Впровадження в практику ро­боти педагогів досвіду реа­лізації нових педагогічних ідей, кон­цепцій та рекомендацій.

• Підбиття підсумків результатів роботи над науково-методичною те­мою.

Літературне оформлення ре­зультатів колективної роботи.

Вибір теми (проблеми) науково-методичної робо­ти визначається:

• поставленими перед за­гальноосвітнім закладом завдан­нями та ШМО;

• потребами та творчими ін­тересами більшості вчителів;

• потребою в теоретичній роз­робці та практичному вирішенні низки педагогічних проблем.

Вимоги до визначення єдиної науково-методичної теми (про­блеми):

• Актуальність теми (пробле­ми) для діяльності конкретного педагогічного колективу; відпо­відність розвитку колективу реа­лізації конкретних завдань, які ви­пливають з науково-методичної теми (проблеми).

• Співзвучність теми (пробле­ми) сучасним педагогічним ідеям та концепціям.

• Колегіальний вибір теми (про­блеми) з урахуванням думок його членів.

• Діалектичний зв'язок з шкільною темою (проблемою).

• Цілісність - охоплення нау­ково-методичною темою (пробле­мою) як навчальної, так і виховної роботи.

Умови ефективності роботи над єди­ною науково-методичною темою (проблемою):

• аргументований та обґрунто­ваний вибір колективної теми (проблеми), її актуальність та но­визна;

• формування в педагогів інте­ресу до теми та психологічної го­товності до роботи в творчих гру­пах або індивідуально;

• підбір адекватних методів вирішення проблеми, чітке пла­нування роботи;

• знання педагогами місця своєї ділянки роботи в комплекс­ному предметі дослідження;

• чітке обґрунтування та єдині підходи до структури і змісту основних понять, визна­чення суті педагогічних процесів або явищ;

• якісний та кількісний аналіз проміжних і остаточних резуль­татів колективного творчого по­шуку;

• обґрунтованість та оптимальність висновків, підготовка за результатами науково-методичної продукції.

Аналіз результатів роботи над науково-методич­ною темою (проблемою) здійс­нюється на основі:

• аналізу шляхів реалізації на­уково-методичної теми (пробле­ми);

• визначення конкретних успі­хів у роботі над про­блемою та розкриття їхніх причин;

• виявлення упущень та аналіз їхніх причин;

• узагальнення результатів вив­чення стану викладання навчаль­них предметів;

• розкриття зв'язку між підсум­ками роботи над на­уково-методичною темою (про­блемою) та якісним складом пе­дагогічних кадрів;

• аналізу використаних форм та методів методичної роботи, їхньої придатності для розв'язан­ня проблеми;

• аналізу остаточних резуль­татів методичної роботи;

• конкретності розроблених за наслідками роботи рекомендацій;

• визначеності завдань робо­ти на перспективу.

Перспективне планування роботи

шкільного методичного об'єднання над науково-методичною проблемою

 «Удосконалення інтерактивних форм і методів навчання в початкових класах».

Обґрунтування вибору науково-методичної теми.

Актуальність даної проблеми визначається тим, що у Національній концепції розвитку освіти, ставиться завдання постійного оновлення змісту освіти та навчально-виховного процесу. Він повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності і творчої активності, що в кінцевому результаті повинно зміцнити демократичні основи громадянського суспільства і прискорити його розвиток. 

Це вимагає організації навчання відповідно до здібностей, здатності до навчання, таланту дитини. Необхідна переорієнтація на людину, на те, щоб створити можливості кожному стати самим собою. Основи цих значимих змін закладаються безпосередньо на уроці.

Аналіз сучасної педагогічної літератури свідчить, що зміни неможливі без застосування на уроках інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій, вільного обміну думками.

Задача, що стоїть перед вчителями - готувати молоде покоління, яке гнучко пристосовується до стрімких змін, що відбуваються в світі, впливає на ці зміни, з активною позицією в життєвих обставинах, критично мислячих, здібних до розуміння інших людей і співпраці, зростаючою особистою відповідальністю за свою самоосвіту, самовдосконалення і кар'єрне зростання.

Вибір науково-методичної проблеми був зумовлений наслідками спостереження, індивідуальними бесідами з вчителями, учнями, даними анкетування. Отримані результати свідчать:

  учням необхідна потреба в діяльності, яка веде до придбання знань;

  низька активність учнів у вивченні;

  учні не можуть чітко оформити свою думку;

 учні не усвідомлюють необхідність оволодіння тими або іншими знаннями;

 більшість учнів не вміють співпрацювати з іншими учнями;

 відсутність у учнів комунікативних здібностей;

 невміння вчитися і долати труднощі пізнавальної діяльності.

Мета: підвищення якості навчально-виховного процесу, що відповідає сучасним вимогам, шляхом удосконалення інтерактивних форм і методів навчання та підготовка молодого покоління з активною позицією в життєвих обставинах, критично мислячих, здібних до розуміння інших людей і співпраці.

Завдання: 

 активне впровадження й використання інтерактивних форм і методів навчання;

 вивчення, впровадження і використання досягнень педагогів-новаторів у практиці роботи вчителів-початківців;

 залучення вчителів до творчого педагогічного пошуку в процесі реалізації науково-методичної проблеми;

 створення колективу однодумців, які зберігатимуть й активно впроваджуватимуть інтерактивні форми і методи;

  стимулювання ініціативи і творчості членів ШМО;

  розвиток у учнів комунікативних здібностей;

  навчати учнів співпрацювати з іншими учнями;

 підвищення цікавості, доступності, змістовності, обґрунтованості навчання.

Психолого-діагностичний супровід реалізації науково-методичної проблеми:

 Контрольно-інформаційний етап.

Пошук, обробка і систематизація інформації про обсяг, рівень досягнень вчителя.

 Коригуючий етап.

Виправлення недоліків у діяльності педагогів, пов’язаних з використанням недосконалих методик або з прогалинами у знаннях самих педагогів.

 Відновлювальний етап.

Виявлення потреб поновлення тих знань і вмінь, які після закінчення ВНЗ могли бути забуті або частково втрачені.

 Компенсаторний.

Діагностування потреб надання педагогам нових знань і вмінь для викладання у початкових класах.

 Пропагандистський.

Пропаганда досвіду окремих вчителів у використанні інтерактивних форм навчання.

Етапи діагностування

І етап. Складання діагностичних анкет

ІІ етап. Підготовка вчителів до анкетування

ІІІ етап. Здійснення анкетування

ІV етап.Обробка анкет і складання діагностичної карти.

V етап. Планування методичної роботи, організація методичної допомоги вчителям.

Робота за результатами діагностування.

Визначення єдиної науково-методичної проблеми закладу	Планування роботи	Надання методичної допомоги вчителям
	Творчих груп	Наставництва над молодим вчителем	Індивідуальної	Гуртової	Колективної

Пріоритетні напрямки управлінської діяльності.

1.Створення програми управління шляхом запровадження напрацювань теорії і практики інтерактивних форм і методів навчання.

2.Здійснення педагогічного самоаналізу. Апробація новітніх технологій.

3.Створення комфортних умов діяльності, ситуації успіху для кожного педагога, які сприяють розвитку ініціативи та творчості.

4.Теоретичне і практичне навчання членів ШМО. Створення банку перспективних педтехнологій.

5.Подальша інформатизація навчально-виховного процесу.

 Етапи реалізації науково-методичної проблеми

 «Удосконалення інтерактивних форм і методів навчання в початкових класах».

Підготовчий етап (20..-20.. н.р.)

Актуальні завдання.	Способи розв’язання завдань	Прогнозовані результати.
Визначення проблеми	Планування роботи МО.	Вибір науково-методичної проблеми. Складання плану роботи ШМО, у якому передбачені основні заходи з реалізації проблеми.
Здійснення анкетування серед вчителів.	Обробка інформації, розроблення заходів.
Відвідування уроків вчителів .	Виявлення готовності вчителів до роботи над науково-методичною проблемою
5. Формування творчої групи.	5. Опрацювання новітніх методик та технологій.

І етап (1-й рік реалізації проблеми, 20…-20… н.р.)

Актуальні завдання	Способи розв’язання завдань	Прогнозовані результати.
Науково-теоретичне обґрунтування даної проблеми та шляхи її реалізації.	Вивчення літератури з даної проблеми.	Вироблення рекомендацій, розкриття суті основних ідей.
Вивчення рівня навчальних досягнень учнів, їх розвитку.	Постійний моніторинг.
Анкетування, діагностування вчителів.	Виявлення рівня професійної кваліфікації вчителів.
Методичні тижні (відкриті уроки, позакласні заходи)	Удосконалення знань і навичок педагогів з питання використання інтерактивних методів навчання.
Оперативно-методичні наради.	Ознайомлення з інструктивно-методичними документами МОН України.
Позакласна робота з даної проблеми.	Позитивні зміни рівня пізнавальної діяльності учнів, підвищення результативності участі в олімпіадах.
Відвідування уроків, позакласних заходів адміністрацією закладу з наступним аналізом. Взаємовідвідування.	Аналіз виконання рекомендацій. Вивчення стану впровадження пріоритетних завдань. Обмін напрацюваннями з проблеми.
Ознайомлення членів МО з досягненнями науки в сфері застосування новітніх технологій, інтерактивних методів.	Підвищення рівня самоосвіти вчителів, застосування на уроках інтерактивних методів навчання.
Навчання вчителів.	Консультаційно-інформаційна допомога та навчання.

ІІ етап (2-3 рік роботи, 20..-20../20..-20.. н.р.)

Актуальні завдання.	Способи розв’язання завдань	Прогнозовані результати.
Науково-практичне оволодіння даною проблемою	Показові інноваційні уроки.	Удосконалення педагогічної майстерності вчителів.
Психолого-педагогічний консиліум.	Вивчення питання адаптації учнів до навчання.
Організація наставництва, консультацій молодих вчителів.	Підвищення рівня методичної і фахової підготовки молодих вчителів.
Проведення педагогічних читань.	Педагогічна просвіта вчителів.
Створення банку інформації щодо впровадження проблеми в навчально-виховний процес.	Оформлення відповідних матеріалів.
Творчі звіти кращих вчителів за результатами роботи над методичною проблемою.	Впровадження досвіду кращих вчителів в роботу.
Проведення адміністративних зрізів навчальних досягнень учнів.	Виявлення рівня розвитку учнів. Вивчення впливу застосування інтерактивних технологій на рівень навчальних досягнень учнів.

ІІІ етап (4 рік роботи, 20../20.. н.р.)

Актуальні завдання	Способи розв’язання завдань	Прогнозовані результати.
Узагальнення результатів і впровадження передового досвіду в практику роботи.	Конференція висвітлення досягнутих конкретних результатів.	Вироблення практичних рекомендацій, використання їх у практиці.
Оформлення результатів дослідження.	Випуск методичних бюлетенів, методичних порад, інших матеріалів.
Підбиття підсумків роботи ШМО, формування нових традицій.

Очікувані наслідки роботи над методичною проблемою:

1.Підвищення педагогічної майстерності, творчого потенціалу педагогів. 

2.Використання набутого досвіду членами МО.

3.Вдосконалення змісту, форм і методів методичної роботи. 

4.Високий рівень навчальних досягнень та розвитку учнів.

5.Опанування нових форм, методів і прийомів навчання.

6.Удосконалення уроку як основної форми навчально-виховного процесу.

7.Сприятливий психологічний клімат у колективі.

8.Розвиток пізнавальних, комунікативних здібностей учнів, вміння співпрацювати з іншими.

9.Підвищення цікавості, доступності, змістовності, обґрунтованості навчання.

План роботи

над науково-методичною проблемою

«Підвищення рівня навчальних досягнень учнів шляхом самоактуалізації, самореалізації особистості вчителя»

№п/п	Форма роботи	Зміст роботи	Мета роботи	Термін Відповідальний
1-й рік – 20…-20… н.р. Підготовчий,діагностичний,теоретичне обґрунтування науково-методичної проблеми
1	Анкетування членів МО	Вивчення та заповнення анкет вчителями	Виявлення проблем у роботі педпрацівників та визначення творчого потенціалу	Вересень -жовтень голова ШМО
2	Обробка даних анкетування	Виявлення рівня обізнаності членів МО	Виявлення проблемних питань для впровадження та вивчення	Жовтень, голова ШМО
3	Засідання ШМО	Визначення перспектив роботи з проблемної теми	Визначення шляхів діяльності за проблемною темою	Жовтень, голова ШМО
4	Складання плану роботи за єдиною методичною проблемою	Визначення напрямів роботи, розподіл обов’язків, етап взаємодії учасників навчально-виховного процесу	Забезпечити послідовність вирішення завдань взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу	Жовтень, голова ШМО
5	Засідання педагогічної ради	Затвердження плану роботи ШМО над методичною проблемою на наступні 3 роки	Ознайомлення педагогічного колективу з планом роботи над методичною проблемою	Листопад, голова ШМО
6	Оформлення довідково –інформаційного куточка з проблемної теми	Підбір матеріалів з проблемної теми	Інформування педагогічних працівників	Листопад, голова ШМО
7	Проблемний семінар «Чинники самоосвіти»	Ознайомлення з проблемою, її змістом, значенням у сучасному освітньому просторі	Ознайомлення членів МО з теорією даного питання. Складання планів самоосвіти	Грудень, голова ШМО
8	Організація наставництва, створення та забезпечення ефективної роботи творчих груп	Проведення засідань, занять	Інформування членів МО, набуття компетенцій з даної проблеми	Двічі на семестр, голова ШМО
9	Відкриті уроки вчителів вищої категорії	Проведення відкритих уроків досвідченими учителями	Показ зразка тим, хто не визначився в роботі з проблемної теми. Обмін досвідом роботи	Протягом року, голова ШМО
10	Педагогічні читання «Роль самоосвіти в педагогічній спадщині В.Су-хомлинського»	Обговорення змісту теми	Розповсюдження досвіду роботи	Грудень, голова ШМО
11	Методично-оперативні наради	Проведення інструктивно-оперативних нарад	Інформування членів МО, звіт про роботу за проблемною темою	1раз на 2 місяці, голова ШМО
12	Складання картотеки виконаної роботи з даного питання	Розробити для кожного працівника картотеку роботи з проблемної теми, випуск методичних бюлетенів, буклетів	Для систематизації результатів роботи з проблемної теми	Квітень, голова ШМО
13	Засідання ШМО	Аналіз інформації, захист напрацювань ШМО	Підбиття підсумків роботи	Травень, голова ШМО
2 рік – 20… - 20… н.р. Впровадження та реалізація змісту і завдань методичної проблеми. Створення власного досвіду роботи членів МО
1	Практичний семінар «Теорія і практика проведення сучасного уроку»	Формування, вивчення та поширення ППД з методичної проблеми	Опанування членами МО сучасних форм та методів проведення уроків	Жовтень, голова ШМО
2	Оформлення довідково-інформаційного куточка з проблемної теми	Підбір матеріалів з проблемної теми	Інформування	Жовтень, голова ШМО
3	Випуск методичного бюлетеня «Методичний вісник»	Оформлення результатів роботи вчителів	Ознайомлення з напрацюваннями	2рази на рік, голова ШМО
4	Організація взаємовідвідування уроків, вивчення та виконання працівниками методичних рекомендацій. Узагальнення та впровадження у практику роботи перспективного педагогічного досвіду з даної проблеми	Проведення відкритих уроків вчителями	Звіт про свою роботу	Протягом року, голова ШМО
5	Проведення практичних занять для вчителів: -створення відео презентацій; -створення публікацій з предмету на конкурс; -створення інформаційних матеріалів уроків в електронному вигляді	Формувати знання, уміння та навички роботи з електронними текстами, друкування брошур та різних видів дидактичного забезпечення	Опанування членами МО відповідних компетенцій	1раз на 2місяці, голова ШМО
6	Проведення педагогічних читань з проблеми	Обговорення результатів	Підвищення рівня обізнаності	Січень, голова ШМО
7	Випуск друкованих матеріалів (по посібників, буклетів на тему «Як я вивчав методичну проблему», індивідуальних завдань для учнів та ін.)	Оформлення друкованих матеріалів-звітів кожним педпрацівником	Вдосконалення своєї роботи, обмін досвідом	Березень ЗДНВР
8	Семінар-практикум «Педагогічне конструювання сучасного уроку»	Конструювання різних типів уроків	Набуття практичних навичок, обмін досвідом	Березень, голова ШМО
9	Методичні звіти членів МО	Відкриті уроки, поповнення банку інноваційних технологій	Виявлення позитивних результатів і вироблення рекомендацій	Квітень-травень, голова ШМО
10	Майстер-клас з реалізації проблеми	Майстер-класи, творчі доробки досвідчених працівників	Використання інтерактивних форм навчання	Березень-квітень, голова ШМО
11	Проведення моніторингу навчальних досягнень учнів	Аналіз успішності учнів у порівнянні з минулим роком	Ефективність реалізації науково-методичної проблеми	2рази на рік, класні керівники
12	Педагогічна конференція	Підсумки роботи над проблемною темою на рівні практичного втілення	Визначення позитивного досвіду, робота щодо узгодженості дій	Травень, голова ШМО
3 рік – 20… - 20…н.р. Підбиття підсумків роботи членів МО. Оцінка рівня самореалізації педагога
1	Засідання ШМО «Моніторинг діяльності вчителів»	Аналіз стану роботи. Оцінювання та само- оцінювання напрацювань педпрацівників. Прове-дення анкетування	Оцінити стан роботи педагогів. Визначити критерії для само- оцінювання. Вибір орієнтирів для подальшої роботи. УзагальненняППД	Листопад голова МО
2	Методичний тиждень з проблемної теми, оформлення результатів дослідження у вигляді методичних порад, випуску методичного бюлетеня	Проведення відкритих уроків, майстер-класів, виставок методичних доробок	Сприяти створенню системи роботи над проблемою, узагальнити досвід. Оформлення виставки доробків. Оформлення папок з розробками та ін.	Грудень, голова ШМО
3	Методичні звіти членів МО, резуль-татом роботи яких повинно стати: -підвищення педагогічної майстерності та творчого потенціалу працівників; -використання набутого досвіду більшістю вчителів; -удосконалення змісту, форм і методів навчально-методичної та виховної роботи; -підвищений рівень навчальних досягнень учнів	Оформлення брошур, збірок, папок, звітної документації з успішності учнів по предметах	Виявлення позитивних результатів та навчальних досягнень учнів	Березень-квітень, голова ШМО
4	Засідання педагогічної ради	Звіт про результативність роботи над методичною проблемою за 3 роки.	Підбити підсумки роботи за 3 роки.	Травень, голова ШМО

Система роботи над науково-методичною проблемою:

«Формування успішного освітнього середовища шляхом впровадження комп’ютерних технологій»

І етап – підготовчий (діагностичний, теоретичне

обґрунтування наукової проблеми)

20.. – 20.. навчальний рік

ІІ етап – реалізація (впровадження в практику)

20.. – 20.. навчальний рік

ІІІ етап – аналітичний ( систематизація, узагальнення)

20.. – 20.. навчальний рік

Засідання МО «Організація роботи ШМО щодо впровадження науково – методичної проблеми в життя».

Засідання ШМО «Формування інформаційної компетентності школярів шляхом впровадження комп’ютерних технологій».

Засідання ШМО «Роль ШМО у формуванні інформаційної культури учителів та учнів».

Засідання МО «Результативність та проблеми впровадження програми розвитку успішного освітнього середовища для учнів початкових класів».

Засідання ШМО «Освітні комп’ютерні технології як засіб розвитку творчої активності молодших школярів»

Конференція «Освітні комп’ютерні технології в початковій школі».

Майстер – класи «Впровадження освітніх комп’ютерних технологій»

Засідання ШМО «Дидактико – методичне та матеріально – технічне забезпечення інноваційної діяльності учителів».

Теоретичний семінар «Навчальні комп’ютерні технології: суть, досвід використання, перспективи».

Педагогічна виставка «Творчість учителів»

Тренінгові заняття «Освітні комп’ютерні технології: суть, досвід використання, перспективи».

Майстер – класи «Реалізація використання інтерактивних форм і методів роботи»

ПАСПОРТ КАБІНЕТУ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ

__________________________________

(назва навчального закладу)

Завідувач кабінету __________________________________________

(П.І.Б )

Загальна площа кабінету _____________________________________________

Кількість робочих місць _____________________________________________

Опис майна та документації кабінету початкового навчання

№ з/п	Найменування майна	Кількість
1	Стіл учителя
2	Стілець учителя
3	Парти двомісні
4	Стілець учнівський
5	Шафа
6	Дошка
7	Стенди(постійні)
8	Термометр
9	Годинник

Інвентарна відомість технічних засобів навчання кабінету початкового навчання

№	Найменування ТЗН	Марка	Рік придбання	Інвентарний номер
1	Телевізор
2	DVD
3	Музичний центр
4	Комп’ютер
5	Мультимедійний проектор
6	Мультимедійна дошка

Нормативні документи

№ з/п	Назва документа	Примітка
1	Положення про навчальний кабінет
2	План перспективного розвитку кабінету
3	План роботи кабінету на поточний навчальний рік
4	Навчальні програми та програми курсів за вибором
5	Календарно-поурочні плани
6	План роботи гуртків
7	Типовий перелік програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
8	Тематична картотека
9	Картотека навчального обладнання, аудіо - відеотеки, навчальних комп’ютерних посібників

Матеріали вимірювання стандартів освіти початкового навчання

Тематичні контрольні роботи

№	Клас	Тема	Кількість

Завдання для державної підсумкової атестації

№	Клас	Автор і назва посібника	Кількість

Навчально-методична та довідкова література

Словники (по класах)

№	Автор	Назва	Видавництво	Рік видання	Кількість
1		Орфографічний словник
2		Тлумачний словник
3		Орфоепічний словник
4		Фразеологічний словник
5		Словник синонімів
6		Словник антонімів

Навчально-наочні посібники

Таблиці

№	Клас	Розділ, тема	Кількість примірників

Екранно-звукові посібники

Фонотека (диски)

№	Клас	Назва	Кількість примірників

Мультимедійні презентації

№	Клас	Назва	Автор	Кількість примірників

Електронні посібники (диски)

№	Клас	Назва	Автор	Кількість примірників

Тематичні папки ( систематизація)

№	Назва тематичних папок	Кількість примірників

Аналіз роботи Підсумки роботи методичного об’єднання за 20.. – 20.. навчальний рік, мета і завдання методичної роботи на 20.. – 20.. н. р.

У період, коли освіта України набуває кординальних змін, виникає необхідність в оновленні методів та прийомів навчання, в залученні інноваційних методик до процесу формування в учнів предметних та життєвих компетентностей. Сучасному суспільству потрібні громадяни, які здатні приймати нестандартні рішення, творчо підходити до вирішення тієї чи іншої проблеми, самоконтролювати та самооцінювати результати своєї діяльності.

Основним завданням учителя на нинішньому етапі розвитку нашого суспільства є забезпечення виходу кожного учня на рівень базової освіти та встановлення розвитку пізнавальної і творчої активності. Щоб учень відчував себе рівним серед рівних, необхідно озброїти його техніками та прийомами, спрямованими на розвиток пам’яті, уваги та образного мислення, сформувати навички дослідницької поведінки, зберегти при цьому фізичне та психічне здоров’я кожної дитини. Тому метою роботи нашого педагогічного колективу є створення умов для розкриття всебічного розвитку дитини та підготовкою його до життя в суспільстві.

В минулому 20... – 20... навчальному році методичне об’єднання вчителів початкових класів працювало над проблемною темою «......................................». Належну увагу педагоги приділяли новим освітнім технологіям, вдосконаленню змісту виховання, вивченню комплексних інноваційних підходів до організації життєдіяльності початкової ланки.

Для підвищення рівня ефективності сучасного уроку класоводи широко впроваджують у практику своєї роботи елементи педагогічного досвіду своїх шкільних колег, педагогів району, області. Вони використовують інтерактивні технології навчання для формування компетентностей як інтегрованого результату навчальної діяльності.

Кожен вчитель брав участь у роботі методичного об’єднання: готували доповіді, реферати, давали відкриті уроки, виховні заходи, готували виставки дидактичного матеріалу та унаочнення. Акцентувалася увага на питаннях самоосвіти вчителів. Перед кожним з педагогів ставилась задача – не просто працювати над вибраною темою, а обов’язково поділитися досвідом своєї праці. ПІБ вчителя працювала над проблемним питанням «....................». Вона поділилася досвідом із колегами, провела відкритий урок з .................. у ... класі «..........................». ПІБ вчителя провела відкритий урок з ................. у ..... класі «.................», показавши практичне впровадження в дію інноваційних форм та методів роботи на уроках ................, а також підготувала на одне із засідань творчий звіт та презентацію «.........................», поділившись досвідом з колегами про результати своєї праці. ПІБ вчителя – вчитель .... класу, тому проблемним питанням обрала для себе «.................». Вона поділилася досвідом своєї роботи і провела відкритий урок з ............. «................».ПІБ вчителя працювала над використанням на уроках розвивальних та дидактичних ігор. Щоб підтвердити результат своєї праці та

поділитися досвідом з колегами, провела урок з .................. у ..... класі, підготувала реферат «.......................».

Традиційним для вчителів початкових класів стало проведення тижня молодших школярів. У минулому навчальному році тиждень для учнів початкової ланки пройшов на тему: «.............................». Протягом якого було проведено виставку дитячих робіт «..................», виставку робочих зошитів, вікторину для учнів «......................», літературні ігри. Були проведені відкриті уроки: з української мови у ... класі – вчитель .........., з ........... у ...... класі – вчитель .............., з ..................... у ..... класі – вчитель .............., з ....... у .... класі – вчитель ................... В рамках тижня цікаво та змістовно було організовано свято «.......................». На шкільній лінійці були підведені підсумки тижня молодших школярів, вручені грамоти та дипломи переможцям конкурсів.

Протягом навчального року молодші школярі беруть участь в різноманітних конкурсах, святах, виставках. Так результати у конкурсі «.........» ........................

Педагоги вміло передають знання, формують уміння і навички, виховують своїх учнів добрими, самостійними, працьовитими дітьми. Тісно співпрацюють з шкільним психологом, взаємовідвідують уроки, спільно вирішують проблемні питання, що виникають в процесі навчання та виховання. Та головне, вчителі початкових класів прагнуть здружити школярів між собою, зробити шкільне життя дітей цікавим і захоплюючим.

Аналіз роботи свідчить, що за минулий рік значно підвищився рівень викладання навчальних предметів, посилилась увага до виховної та розвивальної функцій навчання, до пошуку його ефективних форм і методів. Завдання, які були поставлені м/о на поточний рік – виконані.

У цьому навчальному році наше методичне об’єднання буде продовжувати працювати над проблемною темою «..................................» і за такими напрямками:

• систематизувати роботу вчителів по самоосвіті;

• формувати в педагогів критичний підхід до аналізу власних уроків;

• удосконалювати методику застосування наочних посібників, дидактичних матеріалів на уроках та в позаурочний час;

• використовувати інноваційні технології навчання для формування компетентностей як інтегрованого результату навчальної діяльності.

Аналіз роботи методичного об’єднання за підсумками навчального року.

Докорінні зміни в соціально-економічних умовах життя українського суспільства спричинили суттєві перетворення в системі освіти. Сьогодні перед школою постає завдання – не просто дати учням певні знання й уміння, а сформувати таку людину, яка здатна творчо мислити, приймати рішення й адаптуватися за будь-яких умов. Це вимагає перебудови діяльності педагога і, в першу чергу, його взаємодії з учнем на користь процесів саморозвитку й самоорганізації. Розв’язанню таких завдань значною мірою сприяє організація методичної роботи.

На засіданнях МО початкових класів у 20__-20__ р.р. розглядалися нормативно-правові документи щодо організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, актуальні проблеми методики викладання шкільних дисциплін, інформація стосовно проведення навчальних, позакласних занять, велися огляд та обговорення педагогічної літератури, книг, періодичних видань тощо. Засідання МО проводилися щокварталу.

У період між засіданнями обговорювалися творчі звіти вчителів, що атестуються, вивчалися й впроваджувалися в практику досягнення психолого-педагогічної науки, перспективного педагогічного досвіду, проводилися методичні тижні, індивідуальні та групові консультації для молодих учителів. Педагоги вивчали якість знань, умінь і навичок учнів, рівень їх вихованості. Проводились учнівські олімпіади, тижні педагогічної майстерності, бесіди за «круглим столом», методичні оперативки тощо.

Члени методичного об’єднання вчителів початкових класів працювали над проблемою «_____________».

Проведено 5 засідань МО, на яких розглянуто питання атестації, наступності у навчанні 3-5 класів, результати роботи з обдарованими дітьми, рефлексивної діяльності вчителів в урочний та позаурочний час. Проведено спостереження за професійно-педагогічними вміннями вчителів; опрацьовано інструктивно-методичні документи. Аналіз річних контрольних робіт свідчить, що …% учнів впоралися із завданням з української мови та математики, а високий і достатній рівні навчальних досягнень становлять: з мови - …%, з математики - …%.

Учителі початкових класів провели … відкритих уроків для колег школи, а також … відкритих уроків для вчителів району й області. На високому рівні пройшов творчий тиждень вчителів МО (грудень 20__ р.). Під час тижня проведено виставку дидактичного та роздавального матеріалу, учнівських розробок та зошитів. Проведено Дні відкритих дверей у паралелях 1-4 класів. Організовано музичні вистави та вистави лялькового театру.

Курсову перепідготовку пройшло … вчителів (вказати прізвища). Під час 20__/__ н.р. підтвердили свою кваліфікацію вчителі …, підвищили кваліфікаційну категорію … .

Таким чином, правильно організована робота МО дає можливість забезпечувати неперервність педагогічної освіти, здійснювати прогноз щодо обсягів і напрямів професійної підготовки вчителів, формує потребу і здатність особистості до самонавчання, що є надзвичайно актуальним на сучасному етапі розбудови українського суспільства й закріплено у «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті».

У 20__/__ н.р. МО початкових класів працюватиме над темою «____», ставлячи за мету:

- надати реальну допомогу вчителеві у розв’язанні актуальних проблем навчально-виховного характеру;

- стимулювати творчі пошуки вчителів педагогічних інновацій та шляхів їх впровадження у педагогічну діяльність як передумову підвищення професійної активності;

- сприяти активізації людського фактора – особистості, її творчої діяльності, охоплюючи всіх учителів різними формами методичної роботи й спонукаючи під час вивчення організаційно-методичних документів до актуалізації та осмислення позиції вчителя в гуманістичній парадигмі особистісно-розвивального підходу до освітнього процесу;

- використовувати творчі можливості вчителів у справі розвитку особистості учнів;

- підвищити мотиваційні тенденції особистості вчителя та їх вплив на розвиток педагогічного процесу в школі;

- вивчати психологічні механізми розвитку особистості, підвищувати психодіагностичну майстерність шкільного педагога.

Робота МО буде спрямована на розв’язання основних завдань:

- формування потреб і мотивів самопізнання;

- навчання вчителя способів самопізнання;

- розвиток у педагога здатності до ідентифікації і рефлексії, уміння підвищувати рівень самоповаги, долати страхи і вибудовувати захист;

- сприяння самовихованню здатності до самопізнання – вміння самостійно ставити собі цілі і своєю власною працею досягати їх.

*****Всі види методичної роботи спрямовано на висвітлення інтересів учителів, професійних навичок, педагогічних надбань, показують єдність знань. На засіданнях м/о обговорено доповіді та реферати:

1) ................................................... (ПІБ)

2) ................................................... (ПІБ)

3) ................................................... (ПІБ)

У минулому навчальному році члени методичного об’єднання провели низку відкритих уроків з використанням інноваційних технологій. Уроки вчителів початкової школи відрізняє високий професійний рівень педагогічної майстерності, творча активність учнів, демократичний стиль спілкування:

Предмет Тема ПІБ вчителя

А також були проведені відкриті виховні заходи:

Тема клас ПІБ вчителя

Протягом навчального року учні школи брали участь у різних конкурсах:

– ......................................

Учні брали активну участь у районних конкурсах та зайняли призові місця:

ПІ дитини, предмет, місце, ПІБ вчителя

Колектив вчителів початкових класів – творчий колектив, в якому працюють

обдаровані учителі, які мають високу науково-теоретичну і методичну підготовку, досконало володіють сучасними формами і методами розвиваючого навчання. Весь час спрямовують свою діяльність на вдосконалення та систематичне впровадження інноваційних форм навчально-виховної роботи з учнями. Результатом їх діяльності стають нові моделі. Учителі намагаються створити такі умови для розвитку особистості, за яких розкриваються унікальні здібності, властиві кожній дитині, виховується активний громадянин демократичного суспільства, будівник могутньої держави, патріот своєї Вітчизни – України. Про це свідчать уроки з ІКТ.

Кожного класовода хвилює питання, як зробити навчання цікавим. Такі вчителі як: ПІБ своє завдання як учителя бачать в тому, щоб розвинути інтелектуальні здібності своїх учнів, підтримати їхнє бажання вчитися, допомогти дітям досягти успіху. Кожен урок, проведений вчителями, – це цікава подорож з дітьми у світ науки, це і гра, і пізнання нового, і радість творчого.

Одним із найважливіших завдань сучасної початкової школи є розвиток пізнавальної активності школярів, формування у них допитливості, бажання пізнавати нове. Збільшення навчального навантаження на уроках примушує вчителя замислитись над тим, як підтримати інтерес молодших школярів до навчання.

Тиждень початкових класів проведено в нашій школі з ........ – .......... 201.. року.

У проведенні тижня активну участь взяли молодші школярі 1-4 класів. Головна організаторська роль належала учителям. Їх ентузіазм, творчий підхід допомогли зробити предметний тиждень справжнім улюбленим святом як для дітей, так і для дорослих.

Велику увагу педагоги початкової школи приділяють вихованню своїх учнів. Але повноцінним виховання буде тоді, коли вчителі співпрацюватимуть з батьками. Про це члени методичного об’єднання завжди пам’ятають. Тому жодне родинне свято не проходить без участі батьків. Традиційними стали у початковій школі День здоров'я, «Свято прощання з Буквариком» та «Прощавай, початкова школо». Вчителі нашої школи турбуються про те, щоб учні почували себе тут затишно і комфортно. Кабінети у початковій школі мають сучасний вигляд, поліпшену матеріальну базу, є бібліотека методичної літератури.

Таким чином, правильно організована робота МО дає можливість забезпечувати неперервність педагогічної освіти, здійснювати прогноз щодо обсягів і напрямів професійної підготовки вчителів, формує потребу і здатність особистості до самонавчання.