Особа

Роки життя

Факти біографії

Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

В асильківський Сергій Іванович

1854-1917

Живописець. Типовий сюжет художника – це озброєний козак-вершник в степу або група козаків на сторожі, в кінному поході чи на відпочинку. Найвідоміші роботи: «Козачий пікет», «Сторожа «Сторожа Запорозьких Вольностей» («Козаки в степу»).

Заболотний Данило Кирилович

1866 - 1929

Український мікробіолог, епідеміолог, Президент ВУАН, засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві.

З аньковецька (Адасовська) Марія Костянтинівна

1854-1934

Драматична актриса, творчий шлях якої розпочався під орудою М. Кропивницького у міському театрі Єлисаветграда (1882 р.). Вперше на професійній сцені вона зіграла роль Наталки («Наталка Полтавка» Івана Котляревського). Марія Заньковецька брала участь у створенні першого українського стаціонарного театру у Києві, Народного театру (нині Український драматичний театр імені М. Заньковецької у Львові). У 1923 р. зіграла роль матері у фільмі «Остап Бандура».

Мечников Ілля Ілліч

1845-1916

Біолог (зоолог і мікробіолог), вчений Новоросійського університету (Одеса). Відкрив явище фагоцитозу (поглинання клітинами організму мікробів). 1886 р. в Одесі разом з М. Гамалією створив першу в Російській імперії бактеріологічну станцію.

Через звинувачення в українофільстві був звільнений з посади, емігрував до Франції. Завідувач лабораторії в Інституті Пастера в Парижі (з 1905 р. – заступник директора Інституту). Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 р. «За вивчення імунної системи».

Кримський Агатангел Юхимович

1871-1942

Один із найвидатніших дослідників сходу, письменник. Збірка його поезій «Пальмове гілля» містить оригінальні вірші дослідника та переклади арабських поезій українською мовою (знав близько 60 мов). Із 1918 року працював секретарем Всеукраїнської Академії Наук. Залишив по собі унікальні мовознавчі дослідження: «Українська граматика», «Нариси з історії української мови». У 1941 році постановою Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) Кримського оголосили «ворогом народу». В ув’язненні вчений помер.

Леся Українка

(Лариса Петрівна Косач-Квітка)

1871-1913

Поетеса, драматург, прозаїк, перекладач, публіцист. Брала активну участь в українському національному русі. Відомі твори: «Лісова пісня», «Бояриня».

Карпенко-Карий Іван Карпович

(Іван Карпович Тобілевич)

1845-1907

Український драматург, актор, режисер, , театральний діяч. Із 1883 р. починає видавати літературні твори. Найвідоміші: «Наймичка», «Сто тисяч», «Хазяїн». Завдяки психологічній переконливості образів та гострій злободенності проблематики його п’єси ось уже понад сто років з успіхом ідуть на сценах вітчизняних театрів.

К ропивницький Марко Лукич

1840-1910

Український драматург, актор, режисер, композитор. Із 1882 р. з його ініціативи в Єлисаветграді (Кіровоград) почала працювати перша українська професійна трупа Товариства українських акторів. У 1875 р. працював режисером професійного театру у Львові. Твори: «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Глитай, або ж Павук».

Л исенко Микола Віталійович

1842-1912

Український композитор, піаніст, педагог, хоровий диригент, музично-громадський діяч. Заклав основи національного музичного мистецтва. Пройшов школи Лейпцизької (1869 р.) та Петербурзької (1875 р.) консерваторій. Автор перших опер для дітей «Коза-Дереза», «Пан Коцький»; опер «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба».

П имоненко Микола Корнилович

1862-1912

Художник, один із перших в українському малярстві зумів поєднати побутовий жанр з поетичним національним пейзажем. Із 1899 р. і до кінця свого життя – дійсний член Товариства пересувних художніх виставок. Найвідоміші картини: «Сінокіс», «Ворожіння», «Українська ніч». У творчості свідомо уникав трагічних сюжетів.

С адовський Микола Карпович

(Тобілевич)

1856-1933

Один із засновників українського професійного театру. У 1898-1900 рр. три видатні українські театральні трупи Садовського, Кропивницького та Саксаганського об’єдналися в трупу корифеїв українського театру. На запрошення галичан у 1905 р. Садовський очолив у Львові театр «Руська бесіда». 1907 р. створив у Києві перший стаціонарний професійний український театр.

Крушельницька Соломія Амвросіївна

1872-1952

Українська всесвітньо відома оперна співачка з Галичини. У 1893 р. дебютувала на сцені Львівської опери. Навчалася в майстрів оперного співу Італії. Із 1895 р. виступала в усіх великих операх Європи та Америки. Партнерами Крушельницької на сцені були Енріко Карузо, Тітто Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй».

Я ворницький Дмитро Іванович

1855-1940

Український історик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник. У центрі наукового інтересу Д.І. Яворницького було запорозьке козацтво; більшість праць присвячено саме козацтву, найвідомішою є тритомна «Історія запорозьких козаків». На запрошення наукового товариства міста Катеринослава Яворницький працював на посаді директора крайового історичного музею імені О. Поля до 1932 р. Для музею він придбав цінні рукописи, портрети історичних діячів, мистецькі картини, одяг запорожців, нумізматичні колекції тощо. На картині І. Рєпіна «Козаки пишуть листа турецькому султану» в образі писаря зображено дослідника козацтва Д. Яворницького.

Терещенко Микола Артемійович

1819-1903

Українським підприємцем і меценатом був і старший син засновника династії Терещенків — Артемія Яковича Терещенка — Микола Терещенко. Склавши капітал, Микола починає активно займатися меценатською діяльністю. Він фінансово підтримував Перше комерційне училище, Політехнічний інститут, Києво-Подільську жіночу гімназію,Міський музей старожитностей і мистецтва, Пироговську лікарню. Саме завдяки меценату Терещенку у Києві з'явився «ОХМАТДИТ» (Спочатку — «безкоштовна лікарня цесаревича Миколи для чорноробів»).

Ханенко Богдан Іванович

1849 - 1917

Колекціонер української старовини і творів мистецтва, археолог, меценат, промисловець. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв. Член Державної ради Російської імперії.