Дата
Група (урок):
Урок №
План-конспект уроку з української мови
ТЕМА: Лексика української мови. Власне українські слова.
МЕТА: узагальнити й систематизувати, поглибити знання учнів з
лексикології, навчити учнів розрізняти власне українські слова та
іншомовну лексику як джерело поповнення словникового складу української мови;
розвивати спостережливість учнів при осягненні мовних явищ, стосовно доречності вживання іншомовних слів у своєму мовленні й мовленні своїх товаришів;
збагатити словниковий запас учнів;
виховувати в учнів самостійність мислення, кмітливість, культуру
мовлення
ТИП: урок систематизації й узагальнення знань і умінь
Ланцюжок навчальних ситуацій:
І. Організація учнів на навчальну діяльність
Оголошення теми і завдань уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда за питаннями:
Що таке лексикологія?
Як ви поясните висловлювання “лексика української мови”?
Які слова протягом існування нашої мови впливають на неї? Яким чином?
Назвіть групи слів з точки зору вживання і походження?
Мотивація навчальної діяльності
Вступне слово вчителя про значення багатого лексичного запасу слів для культури людини.
Усі слова, які вживаються в мові, становлять її словниковий склад, або лексику (від гр. lexikos – словесний, словниковий). Його і вивчає лексикологія з погляду сучасного стану та історичного розвитку. Вона розкриває також лексичні значення слів і зміни цих значень, виділяє групи слів, об’єднанні тематичними та іншими зв’язками й відношеннями.
Лексикологія (від грецьк. lexis – “слово”) – це наука, що вивчає словниковий склад мови.
Сукупність усіх слів даної мови становить словниковий або лексичний склад мови. Це складна, але упорядкована система лексичних одиниць мови, що розглядаються в їх взаємодії.
Лексичне значення слова – це його реальний зміст, тобто те, що називає слово.
Наприклад, слово “метелик” означає комаху з двома парами крил, переважно яскравого кольору, покритих пилком.
Отже, слово “метелик” називає комаху особливого роду. Це і є реальний зміст цього конкретного слова.
Розгляд таблиці: “ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ”
-
ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ЗАГАЛЬНОВЖИВАНА
| ОБМЕЖЕННОГО ВЖИТКУ | |||
ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ СЛОВА | ПРОФЕСІО- НАЛІЗМИ | ДІАЛЕК- ТИЗМИ | ЖАРГО- НІЗМИ | |
стійкі словосполучення
| іншомовні слова | старослов’я- нізми | архаїзми | неологізми |
-
БАГАТОЗНАЧНІ Й ОДНОЗНАЧНІ СЛОВА
| ПРЯМЕ ЗНАЧЕННЯ
| ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ
| |
МЕТАФОРА
| МЕТОНІМІЯ | СИНЕКДОХА |
| ЗНАЧЕННЯ | ЗВУЧАННЯ | РІЗНОВИДИ | ||
СИНОНІМИ | ~ = | різне | АБСО- ЛЮТНІ | СТИЛІС- ТИЧНІ | МОРФОЛО- ГІЧНІ |
ДЕОГРА- ФІЧНІ | ФРАЗЕОЛО- ГІЧНІ | СИНТАК- СИЧНІ | |||
ОМОНІМИ | різне | = | ЛЕКСИЧНІ (НЕПОВНІ) | ||
ГРАМАТИЧНІ (НЕПОВНІ) | |||||
ОМОФОРМИ | ОМОГРАФИ | ОМОФОНИ | |||
АНТОНІМИ
| ↔ | різне | ПАРОНІМИ |
Слово є однією з основних одиниць мови. Воно дає найменування для всіх пізнаних людиною предметів і явищ природи та суспільства, відношень і залежностей. для вираження людиною почуттів, емоційних реакцій і волевиявлень. Отже, фактично слово бере на себе номінативну (називальну) функцію мови.
Найбільший за обсягом словник української мови, виданий в 11 томах
колективом науковців Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні АН України (1970 - 1980 рр. ), містить близько 135 тисяч слів. Але і він не вичерпав усього багатства словникового складу української мови.
Для потреб повсякденного спілкування досить невеликої кількості слів. Але для читання і розуміння книг їх треба знати дуже багато.
Установлено, що дитина у 7 років вже використовує близько 5 000 слів, а в 14 років – до 10 000. Обсяг словника конкретної особи залежить від роду
її занять, освіченості та здібностей.
Словник мови прозових творів Т.Г.Шевченка охоплює 20 000 слів, а поетичних – понад 10 000.
Які слова належать до загальновживаних? Наведіть приклади.
До загальновживаних ( або стилістично нейтральних) належать
слова, які використовуються практично всіма носіями літературної мови і охоплюють найрізноманітніші сфери життя. Це слова на позначення родинних стосунків (батько, мати, дід, сестра);органів людського тіла (голова, рука, плече, нога); речей, пов’язаних з побутом і працею людини (ліжко, стілець, виделка, граблі, цвях);рослин ( жито, овес, троянда, тополя); тварин (корова, кінь, вовк, ведмідь);явищ природи (дощ, сніг, вітер, град); кольорів (білий, блакитний, рожевий); дій та станів (читати, спати, сміятися, мріяти) та ін.
Які слова належать до власне українських? Наведіть приклади.
До власне українських належать слова, які виникли лише в
українській мові в період її формування та розвитку і виражають специфіку української мови. Наприклад: гай, годинна, щодня, повітря, віхола, мрія, вареники, галушки, паляниця, сніданок, чоботи, свита, хустина, коханий, чарівний, яскравий, бентежити, линути, гартувати, вщерть, навпростець та ін.
Виконання вправ:
Вибірковий диктант. Виписати власне українські слова.
Зустрічайтесь, сестри, зустрічайтесь, браття, щоби не погасло родинне багаття! (С.Мордач). Повернулись додому лелеки, будуть люди на щастя багаті (М.Дубков).А хата щастям повниться ущерть (Б.Олійник).Десь озивається тихо луна, бавиться хмарою хвиля сумна (К.Дужа). Лет мрії як із дійсністю з’єднати? Як поєднати землю і блакить? (В.Семченко).
Диктант з коментуванням. Власне українські слова підкреслити.
Народ зотліє без борні за поступ, а для борні Шевченки необхідні (О.Олійників). Озветься стріха гомоном лелечим, покличе стежка до ріки умиться, й рожеве небо викотить із печі до сніданку свіжу паляницю (Л.Котко). Лелека крилатий, лелека старий, вернувся до білої хати, останні зусилля віддав знов, чудний, аби лише дома вмирати (М.Ткачук). Отак вітерцем перейти за леваду шовкову – засвітиться гай, а за гаєм – село (Б.Олійник).
ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
Уся лексика певної мови групується, систематизується. Це вивчає такий розділ мовознавства, як лексикографія (від грецьк. lexiros – словесний, словниковий і grapho – пишу). Основне завдання лексикографії – укладання словників.
Історичні джерела лексики української мови
У лексиці української мови за походженням розрізняють слова:
успадковані з попередніх періодів розвитку нашої мови, власне українські та запозичені з інших мов.
Серед у с п а д к о в а н и х найдавнішими є слова і н д о є в р о п е й с ь к о г о походження. Вони поширені у певних фонетичних і словотворчих видозмінах явищ природи, рослин, тварин, найнеобхідніших дій і процесів: мати, син, брат, сестра, кров, жінка, дочка, око, зуб, робота, язик, ніс, сонце, дерево, дім, день, небо, сидіти, життя, стояти, їсти, олень, свиня, журавель
тощо.
Слова с п і л ь н о с л о в ’ я н с ь к о г о походження вживаються в усіх
слов’янських мовах із певними фонетичними змінами: плем’я, чоловік, чоло, шия, рот, тіло, мило, весло, душа, дума, кінь, пес, віл, ведмідь, пшоно, вікно, холодний, гіркий, кислий, сад, межа, берег, сторона, борода, там, тут та ін.
Назви абстрактних понять мають також спільнослов’янське походження: диво, гріх, душа, правда, кривда, честь.
В л а с н е у к р а ї н с ь к а лексика – це слова, що витворилися в українській мові після спільнослов’янської мовної єдності й були засвідчені в історичних пам’ятках, художніх творах українського народу. Вони складають основу української лексики і формують національні ознаки мови: людина, держава, громада, приміщення, борщ, гай, линути, гопак, будинок, кучерявий, чоботи, свита, смуга, хустина, оранка, сіяч, зайвий, вщерть, віхола, щоденник та багато інших. Їх легко розпізнати в такий спосіб: якщо слово не має виразних ознак запозичення і в російській мові перекладається іншими, то є підстави вважати його власне українським: багаття, безтямний, бешкетник, блазень, блискучий, бондар, вантаж, врозтіч, втратити, вручатися, вщухати, галасувати, глузд, голота, гомін, горілиць, дебелий, докір, дозрівання, долівка, жоржина, завдяки, завірюха, загальний, закид, занехаяти, започаткувати, звернутися, звідусіль, звіт, зворушливий, згуртуватися, здатний, капосний, кволий, кисень, кліпати, коваль, кожух, косовиця, кравець, крадькома, красень, кремезний, крижень, крислатий, куліш, ласощі, лелека, либонь, линути, майоріти, марно, мереживо та інші.
Лексика української мови за походженням
Власне українські слова | Іншомовні (запозичені) слова |
1. назви родинних зв’язків (мати, дочка, брат); | 1. старослов’янізми (храм, древо, прах, раб, єдиний, приязнь, учитель, горидня, возвеличити, воздвигнути, предтеча, соратник, благословенний, вождь тощо) |
2. назви частин людського тіла (мозок, брова, вухо) | 2. грецизми (корабель, кедр, кипарис, крокодил, монастир, граматика, логіка, філософія, бібліотека, театр тощо) |
3. назви диких і свійських тварин, птахів, риб, комах (свиня, вовк, гуска, вугор, оса); | 3. латинізми (алібі, імперія, коефіцієнт, дисципліна, абітурієнт тощо) |
4. назви рослин (дерево, дуб, ясен); | 4. тюркізми (аркан, аршин, байрак, товар, сарай, козак, балик, чабан тощо) |
5. назви житла та його частин (дім, двері, двір); | 5. з німецької мови (ґрунт, фарба, цегла, шахта, бутерброд, гросмейстер тощо) |
6. назви небесних світил, часу і явищ природи (Сонце, Місяць, день, ніч, весна, дощ); | 6. з французької мови (квартира, міністр, аташе, ампула, сюжет, вестибуль, флакон, вуаль тощо) |
7. назви основних дій і процесів (іти, везти, жити, їсти, пити); | 7. з англійської мови (грейдер, комбайн, спонсор, біфштекс, тренер, клуб, трамвай, тролейбус тощо); |
8. назви основних якостей (довгий, світлий, вузький); | 8. з інших мов: голландської )бакен. кіль, лоцман, трап); італійської (алегро, віолончель, композитор, піаніно, соната тощо); іспанської (карамель, москіти); норвезької (сага); ісландської (гейзер); російської (завод, рудник, декабрист, кадет, чекіст, болт, затвор, гучномовець, держплан). |
9. віддієслівні іменники на -ННЯ (вагання, одруження); | |
10. відприкметникові іменники на –ІСТЬ (більшість, рівність, старанність); | |
11. іменники – назви людей за їх діяльністю із суфіксами -НИК, -АЧ, -ІЙ (гірник, викладач, водій); | |
12. дієслова із суфіксом -УВА- (виконувати, заковувати); | |
13. дієслова з префіксами ПЕРЕД-, ПОПІД-, ЗНЕ- (передбачити, попідгортати, знесилити). | |
2. Як розрізняти власне українські та іншомовні слова?
Як же розрізняти власне українські слова та іншомовні слова? Передусім, допоможуть словники, але є деякі ознаки, які допоможуть визначити іншомовне походження слова.
Українські та іншомовні слова
Ознака | Приклад |
1. Майже всі слова, які починаються на А,Е, і більшість на І – іншомовного походження | абажур, абрикос, абсолютний, автомобіль, евкаліпт, екзотичний, електрика, ефір; ідея, інструмент, історія |
2. В іншомовних словах бувають збіги голосних | біолог, буржуазія, віртуоз, ідеал, океан, поет, стереотип |
3. Іншомовним словам властиві важкі для вимови збіги приголосних | абстрактний, демонстрант, ландскнехт, матч, пункт, пюпітр, сандвіч, тембр, шифр |
4. Іншомовного походження всі ті слова, які мають звук [Ф] | фабрика, фігура, фрукт, футбол, графік, сифон, торф (за винятком трьох слів: Фастів, форкати, фе |
5. В іншомовних словах не чергуються О,Е з І та немає випадних О,Е | бетон – бетону (пор. українське: дзвін – дзвону), камін – каміна (пор.: камінь - каменя, ваніль - ванілі (пор.: сіль – солі), бюлетень – бюлетеня (пор.: день – дня), артишок – артишока (пор.: кусок - куска). |
6. В іншомовних словах рідко виділяються префікси й суфікси, а корінь може мати три і більше складів | вітамін, галюцинації, гіпотенуза, дисципліна, кандидат, температура, целюлоза. Якщо ж і виділяємо префікси і суфікси, то вони відмінні від споконвічно українських: а-симіляція, ди-симіляція, де-дуктивний, ін-дуктивний, екс-порт, транс-плантація, ре-плантація, демократ-изм, демонстр-ант, демонстр-ація |
7. Частина іншомовних слів з кінцевим голосним не відмінюється | амплуа, кенгуру, кіно, метро, пюре, рагу, радіо, шосе |
Та це ж просто…
Д о п и т л и в и й. В іншомовних словах, як неважко здогадатися, є ознаки різних мов світу: і латинської, і грецької, і французької, і німецької, і хтозна ще якої. Як їх запам’ятати?
К м і т л и в и й. А я зібрав усі ці ознаки в одному слові: АЕРОФІЛЬТР. Воно починається на А: є збіг голосних АЕ, є важкий для вимови збіг приголосних ЛЬТР, є звук [Ф]; нема випадного е (як у нашому слові вітер - вітру), звук [І ] не чергується з [О] або [Е]; багатоскладовий корінь.
IV. Виконання вправ на закріплення вивченого матеріалу
Прослухайте. Дати відповідь на питання: які слова є власне українськими? Наведіть приклади таких слів. Пояснити, чому відродження власне української мови є важливим.
Однією з граней самобутності і краси будь-якої мови є її лексична неповторність. Власне українська лексика якраз і відображає національні особливості рідної мови. Саме цю лексику упродовж століть підступно намагалися знівечити, затушувати, замовчати, відсуваючи її на задній план, облудно чіпляючи до слів ярлик застарілості, вилучаючи їх зі словників і повсякденного вжитку. Тому відродження рідної мови шляхом широкого використання у мовленні такої лексики – важливе завдання сучасності.
З’ясувати походження та пояснення значення поданих слів, при потребі звернувшись до словника. Ввести слова до самостійно складених речень.
Громада (група людей, об’єднаних спільністю проживання, становища, інтересів). Досконалість (такий, що має потрібний ступінь довершеності, визначається повнотою позитивних якостей). Хист (уміння що-небудь робити, здібності). Зворушливий (такий, що викликає зворушення, глибоке почуття хвилювання). Чепурний (такий, що відзначається чистотою, стежить за чистотою житла, за власним виглядом). Хурделиця (заметіль, сильний вітер зі снігом). Зухвалий (такий, що не виявляє належної поваги, пошани до когось або чогось). Негаразди (обставини, що складаються несприятливо, погано, не так, як потрібно). Навмисне (з певним наміром, заздалегідь визначеною метою). Навпростець (найкоротшим шляхом, по прямій лінії).
Відповідно до поданих значень дібрати власне українські слова. Записати їх. Два-три дібраних слова увести до самостійно складених речень.
1. Великий перелітній птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами. (Лелека) 2. Трав’яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками і дає соковиті їстівні плоди; рожево-червона кисло-солодка ягода цієї рослини. (Полуниця) 3. Великий ящик з кришкою і замком для зберігання одягу, коштовностей. (Скриня) 4. Простір, який постає перед очима на відкритій відстані; горизонт, видноколо. (Обрій) 5. Викликати тривогу, хвилювання. непокоїти. (Бентежити) 6. Виводити з терпіння, з рівноваги, досаджаючи словами, діями (Дошкуляти).
Прослухайте. Вказати іншомовні слова. З’ясувати їх значення, при потребі звернувшись до словника. Коли використання іншомовних слів є доречним, коли – небажаним?
А хтось поправить скельця вказівним: “Патерналізм... автракія...” І де там хоч подумки угнатися за ним? “Я вчора мав розмову з Президентом...” Кого винить? Корупцію? Систему? Чи проклинати гени, радіацію? Чи зважувать свої житейські теми? Чи нарікать на смирну нашу націю?
Словник. Патерналізм – політика великих держав, спрямована на поневолення економічно слаборозвинених країн під виглядом “піклування про слабкі народи”, одна з форм неоколоніалізму. Автракія – політика господарського відособлення, створення замкнутого самодостатнього господарства в межах окремої країни або групи країн. Корупція – підкупність, продажність державних, політичних і громадських діячів. урядовців, службовців державного апарату. Ген – одиниця спадкової речовини, за допомогою якої ознаки і властивості батьків передаються нащадкам.
Перевірте себе, чи ви добре знаєте правопис іншомовних слів. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Слова, подані російською мовою. запишіть українською.
Винищувач важко приземлився без (шасси), знавши хмару куряви.
(О.Довженко). 2. Гаряче повітря танцювало (тарантеллу) по скелях, а в сірих маслинах (цикады) грали на (кастаньетах).(М.Коцюбинський). 3. Сумні (кипарисы) стримлять у блакить. (В.Сосюра). 4. Нудьгує (Эвридика), блукає понад Летою сама. (С.Йовенко). 5. Тепер в (Элладе) той лиш має славу, кого похвалить Рим. (Леся Українка). 6. (Архимед) убитий був рукою невігласа, не встигши теореми докінчити. (Леся Українка). 7. Постаріють (транзистор) і (компьютер), в минувшину підуть, як патефон, залишиться (Шекспир). (С.Йовенко).
Відповіді: Шасі, тарантелу, цикади, кастаньєтах, кипариси, Еврідіка, Елладі, Рим, Архімед. транзистор, комп’ютер, Шекспір.
До іншомовних слів дібрати синоніми - власне українські слова.
Процент, фон, аплодисменти, аграрний, дискусія, індустрія, експлуатація, квасоля, аероплан, паралельний.
Для довідок. Відсоток, тло, оплески, сільськогосподарський, обговорення, промисловість, визиск, настурція, літак, рівнобіжний.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда за питаннями:
Що нового ви дізналися на уроці?
Що вивчає лексикологія?
Яка основна відмінність іншомовних слів від власне українських?
Вправа 1.Вкажіть серед поданих слів:
а) в л а с н е у к р а ї н с ь к і с л о в а: 1. Барва. 2. Клас. 3. Армія. 4. Січень. 5. Козак. 6. Міркувати. 7. Жупан. 8. Урядник. 9. Гарний. 10. Школа;
б) з а п о з и ч е н і с л о в а: 1. Папір. 2. Булава. 3. Виробництво. 4. Прикметник. 5. Корабель. 6. Трикутник. 7. Дуга. 8. Сапер. 9. Хата. 10. Борть.
Вправа 2. Доберіть українські відповідники.
А. 1. Хеппі енд . 2. Се ля ві. 3. Шерше ля фам. 4. Вені, віді, віці. 5. Тет-а-тет. 6. Візаві. 7. Терра інкогніта. 8. Етцетера. 9. Вуаля ту. 10. Табуля раза.
Б. 1. Типун тебе на язык. 2. Брать измором. 3. Быть в курсе. 4. Быть на хорошем счету. 5. Быть по вкусу. 6. Важная шишка. 7. Вертеться волчком. 8. Вить веревки. 9. В общей сложности. 10. Вошло в обыкновение.
В. 1. В тесноте, да не в обиде. 2. Выкинуть фортель. 3. Говорить обиняками. 4. Грусть снедает. 5. Два сапога пара. 6. Делать на авось. 7. Держать в черном теле. 8. Дело житейское. 9. На худой конец.
Г. 1. Не велика птица. 2. Неисповедимыми судьбами. 3. Нечистая совесть спать не дает. 4. Откалывать номера. 5. От корки до корки. 6. По всей вероятности. 7. Приводить в ужас. 8. Раскидывать умом. 9. Тревожить воображение. 10. Удобный случай.
Відповіді: А. 1. Щасливий кінець. 2. Таке життя. 3. Шукайте жінку. 4. Прийшов, побачив, переміг. 5. Віч-на-віч. 6. Супротивник; той, хто сидить, стоїть навпроти. 7. Невідома земля. 8. І так далі. 9. От і все. 10. Чиста дошка.
Б. 1. Бодай тобі заціпило. 2. Настирливо домагатися. 3. Бути обізнаним з чимось. 4. Мати добру репутацію; бути на доброму рахунку. 5. Бути до вподоби, припасти до душі комусь. 6. Поважна особа (птаха); велике цебе. 7. Крутитися дзиґою. 8. Сукати мотузки з когось. 9. Беручи загалом. 10.
Повелося, увійшло в звичку.
В. 1. Тісно, зате тепло; де згода, там і догода. 2. Викинути коник. 3. Говорити натяками. 4. Журба сушить. 5. Обоє рябоє; який їхав, таку й стрів. 6. Робити навмання. 7. Тримати в занедбанні. 8. Звичайна річ. 9. У найгіршому.
Г. 1. Не велика цяця. 2. Незбагненними шляхами. 3. Совість гризе без зубів; стид хоч не дим, а очі виїсть. 4. Викидати коники. 5. Від дошки до дошки. 6. Цілком ймовірно. 7. Завдавати жаху. 8. Розмірковувати. 9. Бентежити уяву. 10. Нагода.
Вправа 3. Прослухайте. Які слова сучасної української літературної мови відповідають запозиченим? (Слова для довідки подані у дужках). Запишіть.
Чемпіон (переможець), фініш (закінчення), лідер (керівник), аналіз (розбір), афіша (оголошення), дискусійний (спірний), раціональний (розумний), мемуари (спогади), сигнал (знак), доза (кількість), компетенція (обізнаність), протест (заперечення), рекомендувати (радити), натура (природа), реставрація (відбудова), конкурс (змагання), дистанція (відстань), реалізувати (здійснити), еволюція (розвиток), дисципліна (порядок), мандат (повноваження).
Вправа 4. Прослухайте. Відгадайте загадки (відгадки мають бути запозичені слова). Поясніть значення та написання відгадок. Дайте тлумачення слів-відгадок. Запишіть їх.
По дроту ходить, пітьму розгонить (електрика). 2. І не сонце, і не
місяць, а світить ясно, як удень (електролампа). 3. Висить на стіні і в той же час падає (барометр). 4. Дерево та дріт – кричить на весь світ (телеграф). 5. Стою на даху всіх димарів вище (антена). 6. Я хоч маленький, та удаленький, варт глянути на мене - і відразу знатимеш свій шлях (компас). 7. Бере билинку, а кидається мішком (комбайн).8. Не живий, а допомагаю, замість тисячі лопат я копати землю рад (екскаватор). 9. Хто стоїть лише тоді, коли біжить, а як стане - падає? (велосипед). 10. “Що це, що це - всі кричать, - парасольки он летять! (парашути). 11. Не людина, а співає, не карусель. а крутиться (телефон).
Вправа 5. Прослухайте. До кожного доберіть слово-відповідник іншомовного походження. Запишіть і поясніть написання слів-відгадок. Визначте за словником іншомовних слів, з якої мови запозичені дібрані слова.
Прилад для вимірювання температури (термометр). 2. Людина, що
знає багато мов (поліглот). 3. Підземна залізниця (метро). 4. Спір з якогось питання (полеміка). 5. Розмова двох осіб (діалог). 6. Керівник великого підприємства (директор). 7. Лікар, що лікує очі (окуліст). 8. Широка асфальтована дорога (траса). 9. Місце, де добувають камінь (кар’єр). 10. Документ на постійне відвідування концертів музики (абонемент). 11. Лікарняний листок (бюлетень). 12. Швидкий поїзд (експрес).
VI. Домашнє завдання
Правила, таблиці, підручник § 8, вправа 95.