10



КРИВОРІЗЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ










СПІЛКУВАННЯ






Підготувала

практичний психолог

Юшина Оксана Вікторівна












Тренінг для викладачів

Блок “Міжособистісне спілкування”


Блок “Міжособистісне спілкування” містить вправи та інформаційні повідомлення, спрямовані на оптимізацію спілкування з іншими людьми. Велика увага звертається на невербальне спілкування, розвиток уміння слухати і чути, оволодівання технікою “Я-висловлювання”.


Мета: сприяти міжособистісному спілкуванню, сформувати в учасників навички групової взаємодії, ефективного спілкування, активного слухання


1. Вправа «Знайомство»

Мета: сприяти саморозкриттю учасників.

Хід вправи: психолог пропонує кожному знайти у себе будь-яку річ (у кишені, сумці тощо) та розповісти групі історію про свого власника. Наприклад, «Я – ручка Ірини, знаю її недавно, але можу розповісти про неї».

Рефлексія: присутні діляться враженнями про свої відчуття, емоції, що переважають під час проведення вправи.


Експрес-опитування

  • Чи було у вас у дитинстві прізвисько?

  • Чи важливо під час спілкування завжди уникати конфліктів?

  • Чи важливо під час конфліктів уміти прощати, поступатися в деяких випадках?

  • Чи легко спілкуватися з людиною конфліктною?

  • Чи дратують вас люди, які накидають погляди?

  • Чи потрібне людині спілкування?

  • Що дає спілкування для розвитку особистості?

  • Ви вважаєте себе замкнутою людиною чи товариською?


Інформаційне повідомлення “Спілкування”

Часто між людьми виникають якісь конфлікти, непорозуміння. І людина повинна вміти прощати. Саме адекватне само оцінювання надає людині впевненості в собі, вона радіє успіхам інших, не пасує перед труднощами, спокійно ставиться до критики, бо сама в міру самокритична; така людина вміє пробачати і прощати.

Крім мовленнєвого спілкування, кожна людина володіє також засобами спілкування невербального. Ми можемо передавати інформацію зовнішнім виглядом, манерою одягатися, рухами, жестами, виразом обличчя, мімікою, тоном голосу, дистанцією при спілкуванні. Вербально передається менш ніж 35% інформації, а невербально – понад 65%. Саме тому для успішності та ефективності спілкування варто оволодіти навичками невербальної комунікації.


Суть нашої соціальної природи потребує від нас спілкування з іншими людьми. Міжособистісне спілкування відображає нашу спільну потребу встановлювати контакти і об'єднує зусилля на досягнення спільної мети. Міжособистісне спілкування в широкому розумінні – це повідомлення того, що посилається співрозмовнику зі свідомим наміром вплинути на його поведінку. Щоб взаємодія була ефективною, для цього існує декілька способів, за допомогою яких нашу інформацію зрозуміють. Повідомлення має бути завершеним, повним і конкретним, слід узгодити всі словесні та невербальні повідомлення, описувати свої відчуття в цей момент, не слід під час спілкування оцінювати та інтерпретувати поведінку інших людей.


Вправа «Перешкоди у спілкуванні»

Мета: відпрацювання вмінь ефективного слухання та реагування на звернення іншої особи.

Хід вправи: учасники об'єднуються дві групи. Кожна група отримує завдання. Завдання для першої групи:

  • Що заважає двом чи кільком людям порозумітися?

  • Які помилки під час слухання та реагування перешкоджають спілкуванню?

  • Напишіть чотири причини, за яких спілкування двох осіб може бути невдалим (неточне висловлювання думок, невміння вислухати до кінця).

Завдання для другої групи:

Проведіть обговорення питань про встановлення дружніх стосунків з іншими людьми. Під час дискусії говоріть на задану тему, ваші слова не мають бути пов'язані з іншими, ви їх ніби не чуєте. Після обговорення дайте відповіді на запитання:

  • Як ви почувалися, коли ніхто не реагував на ваші слова?

  • Як ви почувалися, коли самі ігнорували висловлювання інших?

Далі відбувається презентація завдань першої і другої груп.

Рефлексія: поділіться враженнями від роботи в групі.


Інформаційне повідомлення «Слухати-розуміти-взаємодіяти»

Під час спілкування між людьми відбувається досить складний процес взаєморозуміння, тобто переклад змісту повідомлення з внутрішньої мови однієї людини на внутрішню мову іншої. Цей процес є досить складним, адже якщо уявити собі реальність у вигляді якогось ландшафту, то кожен з нас бачить власну карту цього ландшафту. У створенні такої карти беруть участь особливості сприймання (переважно зорового, слухового або чуттєвого), особливості мови, власний досвід людини. Водночас невміння слухати часто є основною причиною неефективного спілкування, непорозумінь і навіть конфліктів. Чому ми часом не вміємо вислухати і зрозуміти іншого? Тому що рівень нашої уважності нестабільний, він коливається. Побічні думки спотворюють зміст повідомлень. Наш емоційний стан також може відволікати увагу від того, про що говорить наш співрозмовник, і ми «відключаємося».

Активне слухання – це не просто мовчання, це активна діяльність, своєрідна робота, якій передує бажання почути, інтерес до співрозмовника. Те, як людина реагує на повідомлення іншого, залежить від рівня її моральності та культури. Демонструється плакат «Секрети ефективного спілкування»: говори так, щоб тебе почули; слухай так, щоб зрозуміти, про що йдеться; створюй умови для того, щоб ситуація навколо процесу спілкування сприяла комунікації.


Вправа «Фермер, будинок, землетрус»

Мета: активізувати увагу до інструкцій тренера, одночасно даючи можливість членам групи розім'яти м'язи та відпочити від інтелектуальної роботи.

Хід вправи: тренер розділяє учасників на трійки так, щоб пара ставала обличчям один до одного і з'єднуючи руки над головою, утворювала «дах» будинку. Третій учасник стає всередині будинку під «дахом», цей учасник буде «фермером». Учасники уважно слухають і виконують команди тренера: за командою «будинок» двійки, які утворюють «будинки», мають знайти собі інших «фермерів», які в цей час нерухомо залишаються на своїх місцях; за командою «фермер» на місці залишаються «будинки», а всі «фермери» мають знайти собі нові «будинки»; за командою «землетрус» кожний член трійки повинен знайти собі нових партнерів. Вправа повторюється кілька разів, команди лунають у довільному порядку.


Інформаційне повідомлення «Як поводитися відповідально»

Відповідальна поведінка виражається в тому, що людина відверто висловлює свої думки, почуття і переконання, не принижуючи почуттів і поглядів своїх співрозмовників. Така поведінка базується на положенні, що кожна людина має певні фундаментальні права.

Відповідальну поведінку забезпечують:

  • почуття власної гідності і самоповаги;

  • захист своїх прав з одночасним прийняттям того, що інші теж мають на це право.

Кожна людина має право:

    1. Робити те, що вважає слушним, якщо це не травмує іншого.

    2. Захищати свою гідність за допомогою відповідальної поведінки, навіть якщо це ранить іншого, але без агресивних намірів.

    3. Висловити іншому свої прохання і потреби, але за умови, що приймає право іншого відмовити.

    4. Скористатися своїм правом.


У конфліктних ситуаціях відповідальна поведінка дає змогу досягти компромісу з гідністю. Люди, що поводяться відповідально, можуть сказати «ні» без докорів сумління, злості чи страху. Це необхідно в ситуаціях протистояння натиску, пресингу, маніпуляціям.


Ознаки відповідальної поведінки:

  • спокійний голос, не надто тихий і не надто голосний;

  • прямий контакт очей у спілкуванні, гарна постава;

  • використання «Я-тверджень»: «Я вважаю...», «Я хочу...»;

  • намагання правильно зрозуміти думку іншого: «Якщо я правильно тебе зрозумів...».


Поводячись відповідально, необхідно володіти деякими прийомами: «відповідальною відмовою» – це відверта відмова без обговорення, виправдань, можна лише пояснити причини такого рішення.


Три кроки відповідальної відмови:

  1. сказати слово «ні»;

  2. сказати, що ви не зробите;

  3. пояснити причини такого рішення.

Не потрібно обговорювати своє рішення і вживати вислови типу «мушу» і «не можу».

Приклад відповідальної відмови: «Ні, я не піду з тобою на вечірку сьогодні. Я обіцяв сестрі піти з нею в кіно».


Притча «Все залежить від тебе»

Колись у древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий мандарин (вельможа). Аж ось по країні пройшов поголос, що з'явився найрозумніший мудрець. Дійшов він і до мандарина. Він розлютився: як якийсь ченець може бути найрозумнішим у світі? Запросивши мудреця до себе у палац, він замислився обдурити його: «Я візьму в руки метелика, сховаю за спиною і запитаю, що в мене в руках – живе чи мертве. Якщо скаже «живе» – розчавлю метелика, а якщо «мертве» – випущу його...» і ось настав день зустрічі.

До зали, де на троні сидів мандарин і тримав за спиною метелика, увійшов невеличкий худорлявий чоловік. Він привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. Зло всміхаючись, мандарин запитав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках – живе чи мертве?» Мудрець подумав, усміхнувся і відповів: «Усе в твоїх руках!». Збентежений мандарин випустив метелика з рук і той полетів на волю. Отже, лише від вас залежить, чи буде ваша взаємодія з іншими яскравою, плідною.


Вправа «Пам'ятник»

Мета: ознайомлення з емоціями, вербальне і невербальне спілкування з почуттями, відреагування негативного досвіду.

Матеріали: картки з назвами почуттів (радість, смуток, образа, натхнення, страх, задоволення, гнів, сором, вдячність, подив, злість, відраза, полегшення, нетерплячість, переляк, сум).

Інструкція. Вам роздадуть картки з назвами почуттів. Ознайомтеся з ними, але не показуйте іншим. Цей стілець буде постаментом, кожному з вас необхідно буде піднятися на нього і зобразити «пам'ятник» тому почуттю, яке написане у вашій картці. Завдання групи – відгадати емоцію. Після завершення цієї частини група розсаджується в коло. Спробуйте описати, у яких життєвих ситуаціях можуть виникати емоції, які ви відгадували. Згадайте якісь ситуації з вашого життя, коли у вас виникали ці почуття. Розкажіть про це. Під час обговорення емоційного досвіду важливо домогтися одержання інформації від кожного учасника. Разом із тим, якщо чиясь розповідь про власні почуття викличе відгук і бажання розповісти про свою життєву ситуацію – не потрібно заважати. Чим більше активізується почуттів і життєвих ситуацій, пов'язаних з ними, тим краще.


Експрес-опитування

Мета: усвідомлення і вираження свого став­лення до проблеми агресивної поведінки, формування навичок розпізнавання спрямованості своїх агресивних імпульсів.

Інструкція

  • Проаналізуйте свою поведінку і постарайтеся відповісти на запитання: у якій формі (конструктивній чи деструктивній) найчастіше виявляється ваша агресивна енергія?

  • Подумайте, як ви вивільняєте свою агресивну енергію: даєте їй вихід чи навпаки намагаєтеся її стримувати?

  • Як ви ставитеся до своєї агресивної енергії: боїтеся її, насолоджуєтеся нею, отримуєте від неї задоволення?

  • Які ваші звичні способи розрядки?

  • Виконуючи вправу, слід надати можливість висловитися кожному учасникові групи, не обмежуючи його в часі й не звужуючи тематику його розповіді.


Вправа «Двозначність у виявленні почуттів»

Мета: усвідомлення двозначності чи неясності в ознаках почуттів, які не мають описового характеру.

Інструкція. Розділіться по троє. Для кожної ситуації опишіть два різні почуття, які могли б бути виражені в цій ситуації. Порівняйте свою відповідь з відповідями інших членів вашої підгрупи. Обговоріть їх і постарайтеся зрозуміти відповіді інших. Усією групою обговоріть результати двозначного виявлення почуттів у міжособистісних стосунках.

  • Що відбувається, коли люди висловлюються двозначно? Як на них реагує оточення? Що вони відчувають?

  • Чому ви виражаєте свої почуття двозначно? За яких обставин ви висловлюється двозначно, а не описово? Якими можуть бути ймовірні наслідки цього?


Ситуації

  1. Дівчина запитує свого друга: «Чому ти завжди запізнюєшся?». Що могла б сказати дівчина, щоб відверто описати свої почуття?

  2. Ви помічаєте, що один із членів групи, який весь час говорив, раптом замовк. Що він міг би сказати, щоб відверто описати свої почуття?

  3. Під час зустрічі в групі ви чули, як Дмитро сказав Богдану: «Ти надто багато розмовляєш». Що міг би сказати Дмитро, щоб відверто описати свої почуття?

  4. Світлана після зауваження Анни раптом різко змінила предмет розмови. Що могла б сказати Світлана, щоб відверто описати свої почуття?

  5. Хлопець сказав своїй дівчині: «Тобі не варто купувати для мене такий дорогий подарунок». Що міг би сказати хлопець, щоб відверто описати свої почуття?

  6. Ви чуєте, як пасажир каже таксисту: «Чи обов'язково нам так швидко їхати?». Що міг би сказати пасажир, щоб відверто описати свої почуття?

  7. Сергій каже Дані: «Ти справді чарівна дівчина!». Що міг би сказати Сергій, щоб відверто описати свої почуття?


Притча

Жила собі неймовірно люта, отруйна і зла Змія. Якось вона зустріла мудреця і, вражена його добротою, втратила свою злостивість. Мудрець порадив їй припинити кривдити людей, і Змія вирішила жити, не завдаючи шкоди нікому. Але тільки-но люди довідалися, що Змія безпечна, стали кидати в неї камінням, тягати за хвіст і знущатися з неї. Це було справжнім лихом для Змії. Мудрець побачив, що відбувається, і, вислухавши скарги Змії, сказав: «Дорогенька, я просив, щоб ти перестала завдавати людям страждань і болю, але я не говорив, щоб ти ніколи не сичала й не відлякувала їх».

Рефлексія: немає нічого ганебного в тому, щоб сичати на погану людину чи ворога, показуючи, що ви можете постояти за себе і знаєте, як протистояти злу. Тільки ви повинні бути обережні й не пускати отруту в кров ворога. Можна навчитися протистояти злу, не заподіюючи зла у відповідь.


Вправа «Виставка»

Мета: вибір найприйнятнішого способу розрядки гніву й агресивності, відреагування негативних емоцій.

Інструкція. Під час нашої роботи ви ознайомитеся з різними нешкідливими способами розрядки гніву і агресивності. Сядьте зручно, розслабтеся, глибоко вдихніть 3-4 рази і замружте очі. Уявіть, що ви потрапили на невелику виставку. На ній виставлені фотографії людей, на яких ви гніваєтеся. Походіть цією виставкою, постарайтесь розглянути ці портрети. Постарайтесь згадати якусь конфліктну ситуацію, пов'язану з цією людиною. Постарайтесь подумки побачити себе в цій ситуації. Уявіть, що висловлюєте свої почуття людині, на яку розгнівані. Не стримуйте своїх почуттів, не соромтеся: говоріть їй усе, що захочете. Уявіть, що ви робите цій людині все, до чого спонукають ваші почуття. Не стримуйте свої дії, робіть усе, що вам хочеться заподіяти цій людині. Якщо ви закінчили вправу, дайте знак – кивніть головою. 3-4 рази глибоко вдихніть і розплющте очі.

Рефлексія: поділіться з групою своїм досвідом.

  • Що легко, а що складно було у цій вправі?

  • Що сподобалося, а що не сподобалося?

  • Хто з оточення був у вашій галереї?

  • Яку ситуацію ви уявили?

  • Розкажіть про неї.

  • Як мінявся ваш стан під час виконання вправи?

  • Чим відрізняються почуття на початку і в кінці вправи?


Інформаційне повідомлення «Чого треба навчитися для ефективного спілкування»

      • Ставлення людей до вас ніби віддзеркалює ваше ставлення до них.

      • Усміхайтеся – і вони усміхатимуться у відповідь, а якщо дивитися на них насупившись, вони відповідатимуть тим самим.

      • Хто любить людей, того й люди люблять.

      • Приязнь здебільшого впливає на людей так само, як і усмішка. Вчіться ставити себе на місце іншої людини.

      • Пристосовуйте свою поведінку й манеру розмови до обставин. Запитання – дуже зручна форма наказу.

      • Ставте запитання.

      • Ввічливість обеззброює.

      • Нападами й лайкою людей не переконаєте. Вимовляйте слово «ви» голосно, слово «я» – пошепки.

      • Якщо ви хочете зробити комусь зауваження щодо неякісно виконаної роботи, завдання, вживайте займенник «ми».

      • Якнайрідше вживайте особові займенники. Називайте людей на ім'я. Сумніви й підозри висловлюйте обережно. Будьте тактовними.

      • Якщо ви хочете зберегти щось у таємниці, не розголошуйте це «по секрету». Адже ви не покладаєтесь на інших більше, ніж на самого себе.

      • Коли ваш співрозмовник роздратований, краще помовчіть, щоб не дратувати його ще більше.

      • Не поспішайте говорити про свої особисті справи, труднощі, хвороби тощо (особливо під час заняття), зважте, чи цікавить це інших.

      • Промовчіть у ситуації, коли своєю розмовою ви могли б зрадити довіреній вам таємниці.

      • Поганий настрій не переносьте від однієї розмови до іншої.

У деяких випадках доцільно визначити позицію партнера за допомогою запитання або зауваження, які ні до чого вас не зобов'язують.


Для того, щоб позбутися нерішучості:

  • Використовуйте кожну нагоду, щоб потренуватися в мовленні, починайте із заздалегідь підготовленої розповіді, спочатку у розмові з однією особою, у вузькому колі, а коли набудете впевненості – і в широкому.

  • Перед тим, як говорити, кілька разів вдихніть і видихніть, говоріть не поспішаючи.

  • Спочатку подумайте, що ви хочете сказати і як це можна висловити.

  • Не говоріть багато, особливо коли йдеться про відповідальну розмову.

  • Не намагайтеся переговорити всіх. Дайте іншим можливість висловитися.

  • Не повчайте інших і не намагайтеся справляти враження, ніби ви хочете повчати.

  • Щоб не створити враження людини, яка любить повчати (у педколективі чи іншому товаристві), користуйтеся такими вступними словами: «Усі ви добре знаєте...», «Я, мабуть, не скажу нічого нового, якщо....», «Я говорю вам те, що більшість знає, але тут треба наголосити, що...» тощо.

  • Намагайтеся діяти незалежно від свого настрою.

  • Не змінюйте надто часто тему розмови, бесіди.

  • Під час обговорення якогось питання не відвертайте увагу від його змісту й у своєму монолозі послідовно пункт за пунктом дотримуйтеся її.

  • Не будьте сварливим.

  • Не піддавайтесь негативним емоціям: злості, ненависті, заздрості.

  • Опановуйте навички самоконтролю – не допускайте виникнення негативних емоцій, а позитивні виявляйте повною мірою.

  • Не чекайте на виняткові події та виняткові вчинки, щоб висловити своє схвалення. Намагайтеся похвалити дитину за кожну дрібницю, яка вам сподобалася, за найменші успіхи в роботі.

  • Якщо є за що хвалити – похваліть, а якщо ні за що – краще промовчати.

  • Якщо ви хочете навчитися критикувати так, щоб не образити людину, то: вказуйте на помилки лише віч-на-віч; робіть це по-дружньому; почніть з похвали за роботу, яку людина виконує добре; покажіть, як правильно треба було це зробити;

  • Знову похваліть людину і висловіть переконання, що вона зуміє добре впоратися з цим завданням у майбутньому; якщо можна, уникайте прямої критики.

Голос

  • Пристосовуйте свій голос до середовища, в якому ви говорите.

  • Хто говорить надто тихо, той справляє враження людини, яка не вірить у свої сили.

  • Той, хто говорить надто голосно, справляє враження агресивної людини.

  • Голос підвищують тоді, коли ставлять запитання. Якщо ж треба висловити рішучість, довіру, переконати в необхідності зробити якусь справу чи відповісти на запитання, тон голосу понижують.

Жести

  • Не робіть незвичних жестів, щоб не відволікати увагу слухачів. Жести мають супроводжувати й доповнювати усне слово.

  • Не починайте і не закінчуйте розповіді несподіваним жестом.


Вправа «Дзвін»

Мета: релаксація.

Інструкція. Уявіть, що ви лежите на траві в лузі, оточеному горами. Відчуйте м'якість трави, на якій лежите, вдихніть аромат квітів. Подивіться вгору, на небо. Неподалік знаходиться невелика сільська церква. Ви чуєте, як ударив її дзвін. Його звук чистий і приємний. Це ваш звук, що будить у вас несподівану, невідому, відкриту колись радість. Ви знову чуєте удар дзвону.

Цього разу звук його сильніший. Відчуйте внутрішній відгук на цей звук, усвідомте, що він будить ваші приховані можливості, рух струн серця. Тепер прислухайтеся до поступового завмирання звуку й вловіть момент, коли він затихне і настане повна тиша. І знову ви чуєте удар дзвону. Звук наближається до вас, і ви відчуваєте, як вібрує він у вас усередині, у кожній вашій клітинці, кожному вашому нерві. В якийсь момент відчуйте себе цим звуком – чистим, який не знає меж.


Інформаційне повідомлення «Ведення переговорів»

6 основних кроків обговорення взаємовигідних домовленостей (ведення переговорів)


  1. Кожен пояснює, чого хоче у безоцінній описовій нейтральній манері.

Якщо людина не знає; деякого порту вона пли­ве, жоден вітер не буде їй попутнім. (Сенека)

  1. Кожен пояснює, як почувається, в описовій, нейтральній манері.

Іноді на роботі, щоб довести свою правоту, ми даємо волю своїм емоціям і втрачаємо самоконтроль. Мій батько вважав, що треба звести до мінімуму шкоду, спричинену нашою неврівноваженістю. (Томас Уотсон-молодший)

  1. Кожен наводить свої аргументи на користь того, чого бажає і чому себе так чи інакше почуває.

Щоб бути переконливими, треба щоб люди вірили нам; а щоб люди вірили нам, треба бути гідними довіри; щоб бути гідними довіри, ми маємо довіряти іншим людям. (Едвард Р.Марроу)

  1. Кожен переключається на позиції іншої людини через встановлення її бажань і почуттів та причин, що лежать в основі цих бажань і почуттів.

Свідченням досконалого інтелекту є вміння тримати в голові дві протилежні ідеї і водночас зберігати здатність функціювати. (Ф.Скотт Фіцджеральд)

  1. Учасники дають принаймні три взаємовигідних варіанти домовленостей, які привели б до оптимальних спільних результатів.

Людина цілком перемагає лише те, що засвоює. (Андре Жид)

  1. Учасники повинні дійти згоди, вибрати й укласти угоду, яка видається їм оптимальною, і пообіцяти дотримуватися її умов.

Я ніколи не дозволяв собі довго ображатися, і сонце не затьмарювалося для того, хто для мене багато означає. (Томас Уотсон)

Вправа «Маяк»

Мета: релаксація.

Інструкція. Уявіть маленький скелястий острів далеко від континенту. На вершині острова – високий маяк. Уявіть себе цим маяком. Він стоїть так міцно, що навіть сильні вітри, які постійно дмуть на острові, не можуть похитнути вас. Вдень і вночі, в гарну і погану погоду ви посилаєте потужний потік світла, який є орієнтиром для кораблів. У вас багато енергії. Промінь ковзає по океану, попереджаючи моряків про мілини. Ви – символ безпеки для людей у морі і на березі. Відчуйте внутрішнє джерело світла в собі – світла, яке ніколи не згасне.