Фразеологізми в ролі членів речення.

Мета уроку: розширити знання школярів про фразеологізми, дослідити

синтаксичні функції фразеологічних зворотів, вчити учнів

правильно визначати їх синтаксичну роль, удосконалювати

вміння синтаксичного розбору речень,формувати навички

роботи з текстом, аналізу мовних явищ, розвивати

мовленнєву культуру школярів, виховувати шанобливе

ставлення до культурних надбань свого народу.

Тип уроку: формування практичних умінь.

Обладнання: фразеологічний словник, сигнальні картки, картки із

індивідуальними завданнями.


Хід уроку


I. Організаційний момент.

II Актуалізація опорних знань.

1.Учитель.

Скажіть, любі діти, чи подобається вам подумки мандрувати у незвідані світи? Гадаю, що кожен із вас прагне відкрити, віднайти щось до цього часу незнане, невідоме. І от сьогодні ви спробуєте себе відчути великими мовознавцями, досліджуючи мовні явища.

2. Пошуково – вибіркова робота.

Прочитайте текст, визначте його тему й головну думку, стиль мовлення. Випишіть фразеологізми, з’ясуйте їх значення.

Тимко бив байдики. Цілими днями тинявся по дворах, шукав розваг, а зустрівши знайомих хлопців, починав точити баляндраси. У розповідях часто фігурував він сам. При цьому, як правило, був сміливим, гострим на язик, завжди виходив переможцем, поклавши супротивників на лопатки. Усім було ясно, що Тимко робить з мухи слона, історії його прикрашені, а то й взагалі виссані з пальця. Та хлопці, іронічно посміхаючись, час від часу мовчали. Проте одного разу їм урвався терпець. Тільки Тимко закінчив розповідь, засипали його глумливими запитаннями, а потім дали прикурити і почали відверто брати на кпини. Це взяло хлопця за живе. З того часу він став серйознішим і стриманішим.

III. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Розвязання проблемного завдання.

- Діти, допоможіть мені, будь ласка, визначити члени речення у першому реченні тексту.

-…

- Чому в нас виникли такі труднощі? Чого ми ще не знаємо про фразеологізми?

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

(Учні самостійно формулюють тему уроку.)

V. Усвідомлення навчального матеріалу у процесі практичної роботи.

1. Колективне опрацювання навчального матеріалу за підручником (стор.37).

2. Виконання вправи 96.

3. Творче списування.

Перепишіть речення, замінивши виділені слова фразеологізмами (при потребі скористуйтесь довідкою.) Визначте, якими членами речення виступають фразеологізми. (Робота в групах.)

1 група

Не годиться вже дорослому хлопцеві плакати. Сьогодні Петрик встав дуже рано. Наша команда швидко забила гол у ворота противника. Всі звернули увагу, що Марійка розповідала похапцем, без будь-якої системи. Клас дружно вирішив не відставати у змаганні.

Довідка: нюні розпускати, ні світ ні зоря, одним махом, п’яте через десяте, не пасти задніх.


2 група

Стояла, дивилась і почувалась щасливою. А надворі так місячно, ясно дуже. Ні, таки наші перемогли, таки ми попереду. Хай інші ледарюють чи ведуть беззмістовні розмови, а ти маєш бути у праці першим. Іван ходив дуже похмурий, пригнічений.

Довідка: на сьомому небі, хоч голки збирай, взяли гору, байдики бити, ляси точити, сам не свій.


- Чи можна сказати, що виділені слова і дібрані вами фразеологізми є тотожними членами речення? Доведіть свою думку.

4. Гра «Упіймай фразеологізм. (Робота із сигнальними картками.)

Учитель читає речення. Учні знаходять у ньому фразеологізм і піднімають картку, усно розкривають його значення і визначають синтаксичну роль.

1. Та за скільки років головування він собаку зїв на роботі. (Ю.Збанацький.)

2. А соловейко аж горло надриває і на всі заставки співає.(Л.Глібов.) 3. Другий робить усе тишком – нишком, що й комар носа не підточить.(Є. Гуцало.) 4.Мелашка стояла біля печі ні жива ні мертва.(І Нечуй – Левицький.) 5. До кінця уроку ми сиділи червоні як раки, клюючи носом парти.(В.Кава.) 6. Навколо була така пітьма хоч в око стрель.(В.Кучер.)

5. Гра «Знайди пару».

Умови гри

Учні отримують картку з реченнями і 5 карток із схемами цих речень. До кожного речення слід дібрати відповідну схему. Запишіть коди цих речень.

1.Склав головоньку козак на чужині.(О.Кононенко.) 2 .Бережіть як зіницю ока культурну спадщину нашого народу.(Гончар.) 3. Місто він знає як свої п’ять пальців.(З журналу.) 4. Кирилко ще кирпу гнув.(Панас Мирний.) 5. Замовкни ж ти, пісне моя лебедина, бо хутко порветься остання струна.(Леся Українка.)

Схеми речень

1. Присудок, підмет, обставина.

2. Присудок, обставина, означення,додаток, означення, додаток.

3. Додаток, підмет,присудок, обставина.

4. Підмет, присудок.

5. Присудок,підмет, обставина,присудок,означення, підмет.

Довідка: 1-1, 2 – 2, 3 – 3, 4 – 4, 5 – 5.

6. Лінгвістична бесіда.

- Яке із речень, запропонованих у попередньому завданні, викликало у вас найбільше труднощів?

- Що слід памятати про звертання?

- То яким членом речення виступає фразеологізм «лебедина пісня»? Обгрунтуйте свій вибір.


VI. Узагальнення та систематизація вивченого.

1. Узагальнююча бесіда.

- Чи можуть фразеологізми виступати в ролі членів речення? Чи завжди?

- Якими членами речення можуть бути фразеологізми? Наведіть приклади.

2. Творча робота.

Група 1

Скласти і записати речення, у яких подані фразеологізми виступатимуть у ролі певних членів речення.

Прометеїв вогонь – підмет;

підливати у вогонь олії – присудок;

домашнє вогнище – додаток;

між двох вогнів – обставина.

Група 2

Розказати про якийсь смішний випадок на уроці, використовуючи фразеологізми, вжиті в ролі головних і другорядних членів речення.

VII. Підсумок роботи на уроці.

1. Закінчити речення: «Сьогодні на уроці я дізнався про…», «Для мене несподіванкою було те, що…».

2. Оцінювання роботи учнів на уроці (колективне, групове, індивідуальне.)

VIII. Домашнє завдання: дати відповіді на запитання для самоперевірки (стор.49), виконати вправу 95, індивідуальні завдання.