Географічний майданчик: обладнання, методика використання в процесі навчання природознавства

Географічний майданчик – це територія шкільного подвір'я спеціально обладнана для ведення систематичних тривалих спостережень за погодою і сезонними змінами в природі.

Основні вимоги до обладнання географічного майданчика:

• розташування: відкрита, не затінена територія;

• площа – 100 м²;

• огорожа – штахетик заввишки 1м, пофарбований у два кольори через кожен метр;

• доріжки прокладають в напрямку основних і проміжних сторін горизонту (Пн, Пд, Зх, Сх. Та ін);

• у центрі майданчика – гномон (стержень заввишки 1,5м, для спостереження за рухом сонця і змінами висоти Сонця протягм року);

• флюгер для вимірювання напрямку і сили вітру – на металевій щоглі заввишки 10 м;

• метеорологічна будка з термометром і барометром на підвищенні з східцями;

• опадомір та снігова рейка (до 180 см заввишки);

• вимірювальна ділянка площею 1 м², поділена на квадратні дециметри (різнокольоровий пісок, низькорослі бордюрні квіти різного кольору);

• кубічний метр для формування уявлення про міри об’єму);

• додатково обладнують водойму з річкою (виток, русло, притока, гирло, гребля і шлюзи); ящик з піском для імітації різних форм рельєфу (гори, горби, яри та ін,), ґрунтовий розріз (пошарова будова грунту) та ін.

Вимоги до організації роботи молодших школярів на географічному майданчику:

• систематичність проведення спостережень;

• фіксація результатів спостереження в зошитах з природознавства, календарях погоди;

• використання результатів роботи в процесі навчання природознавства (на уроках, проведення екскурсій, індивідуальні та групові завдання учням);

• забезпечення міжпредметних зв’язків – використання результатів роботи на уроках математики, трудового навчання, в позаурочній, позакласній роботі;

• формування вмінь учнів проводити спостереження, виконувати вимірювання та працювати з обладнанням географічного майданчика.

Робота учнів на географічному майданчику організована з урахуванням вище вказаних умов сприяє формуванню знань молодших школярів про явища природи, причинно-наслідкові зв’язки в ній, вміння спостерігати й передбачати погоду, встановлювати вплив погоди на стан рослин, поведінку тварин, працю людей та ін.