Тема. Складне речення. Кома між частинами складного речення.
Мета: ознайомити учнів з поняттям про складне речення; обґрунтувати вживання розділових знаків; формувати вміння розпізнавати складне речення та сполучники в ньому; розвивати логічне мислення, творчі здібності; виховувати в учнів любов до народної творчості.
Тип уроку: засвоєння нових знань (урок-казка).
Обладнання: картки з завданнями та схемами, ілюстрації до казок, плакат із зображенням казкового замку, макети чоловічків-сполучників.
Хід уроку
I.Мотивація навчання учнів.
1.Організаційний момент.
2.Оголошення теми й мети уроку (на дошці плакат із зображенням казкового замку).
Учитель. Діти! Минулого уроку ми закінчили вивчення простого речення. Сьогодні на уроці ми розглянемо складне речення, спробуємо пояснити вживання розділових знаків, навчимося розпізнавати складне речення та сполучники в ньому.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Робота в групах
Складіть зв’язне висловлювання про речення.
2.Постановка проблемного питання.
Учитель. Діти, прочитайте наведені речення, порівняйте їх інтонацію та знайдіть граматичні основи в них. Чим подібні і чим різняться ці речення?
А. Сміється сонце з небозводу. Кудись хмарки на конях мчать.
Б. Сміється сонце з небозводу, кудись хмарки на конях мчать.
Кучеряві верби шепчуться між собою. Ось калина над водою віти стелить по воді.
Стоїть гора високая, зелений гай шумить. Пташки співають голосно, і річечка блищить.
-Чим подібні і чим різняться речення?
-Скажіть , в якій колонці вміщені прості, а в якій складні речення.
III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
Пояснення вчителем.
Речення, у якому дві і більше граматичних основ, називається складним. Частини складного речення пов’язані між собою за змістом, з’єднуються в одне ціле інтонаційно і сполучниками або лише інтонаційно. До складного речення можуть входити частини поширені і непоширені, з одним головним членом речення і з двома — підметом і присудком. Частини складного речення можуть бути незалежними одне від одного і залежними. Наприклад: 1) Трипільські племена — це осілі хлібороби, трипільці вже тоді вирощували пшеницю, ячмінь, жито й просо. 2) Чимало цінних історичних пам’яток дійшло до нас від часів Трипілля, що характеризувалося високим рівнем суспільно-економічного розвитку.
В усному мовленні між частинами складного речення на місці розділового знака робиться невелика пауза. У кінці кожної частини складного речення, крім останньої, голос підвищується, а в кінці складного речення голос знижується.
Колективна робота
1 )Пояснити і записати на дошці, чому перше з наведених речень просте, а друге – складне. Знайти в них граматичні основи.
А.Сонце вже звернуло з обіду і хилиться на захід. (І. Цюпа)
Б.Сонце підбилося вгору, і туман розвіявся. (Ю. Збанацький)
2).З’ясувати, чому в другому реченні кому перед сполучником і поставлено, а в першому – ні.
3).Відгадати загадки. З’ясувати, скільки в них граматичних основ, знайти сполучники.
А. Два брати весь вік живуть, один на одного дивляться, а докупи не зійдуться. (Небо і земля)
Б. Хто вік біжить і не втомиться? (Вода)
В. Сестра до брата в гості йде, а він од неї ховається. (Ніч і день)
Г. Ми в окропі кипіли, велику муку терпіли, за те нас усіх хвалять, та не всі варять.(Вареники)
3. Робота з підручником
1) Опрацювання теоретичного матеріалу 17
2) Виконання вправ з підручника
Вправа 198(усно), І гр.. 199 , ІІ гр..200 (письмово)
Зробити висновок: за допомогою чого з’єднуються прості речення в складному?
Фізкультхвилинка.
Буратіно потягнувся,
Раз нагнувся, два нагнувся,
Руки в сторони розвів,
Мабуть, ключик загубив.
Щоб той ключик відшукати,
На носочки треба встати,
І тихенько посідати.
4. Слово вчителя.
Учитель. Діти! Ви бачите, що частини складного речення з’єднуються за допомогою сполучників і без них. Це такі сполучники, як: і, та. А є ще такі: оскільки, немов, одначе, коли, що та інші. Щоб допомогти вам краще запам’ятати їх, ми запросили сполучників до нас на урок.
(Учитель читає вірш)
В королівському палаці
У тяжкій щоденній праці
Дивні мешканці живуть,
Їх сполучниками звуть.
Слова й речення єднають,
Майже не відпочивають.
Ось наймення цих служак:
А, але, або, однак,
Що, тому що, бо, зате,
Як, немов, нехай, неначе,
Буцім, та, коли, одначе.
(На дошці поруч з’являються макети чоловічків-сполучників.)
І V. Закріплення і систематизація учнями навчального матеріалу.
1.Кросворд
Учитель. Ось наші гості перед вами. Щоб засвоїти їх правопис, спробуємо скласти кросворд, із стрижневим словом „сполучник“.
Складання кросворду.
О | С | К | І | Л | Ь | К | И | |
| П | Р | О | Т | Е | | ||
| А | Б | О | | | | ||
К | О | Л | И | | ||||
| Б | У | Ц | І | М | | ||
О | Д | Н | А | Ч | Е | | | |
| | Н | Е | М | О | В | | |
Ч | И | | ||||||
О | Д | Н | А | К |
2. Творча робота ( усно)
Учитель. Дуже добре! Ви всі молодці! А тепер погляньте на малюнки і скажіть, до яких казок вони дібрані
Учитель розміщує на дошці ілюстрації до казок „Колобок”, „Кобиляча голова”, „Цап та баран”).
Відповіді учнів.
Учитель. А тепер спробуйте дібрати за малюнками складні речення, використовуючи будь-які сполучники.
Відповіді учнів. Обговорення виступів.
3.Робота в парах
Учитель. А тепер давайте прослідкуємо, як сполучники живуть у прислів’ях. Наступне завдання для вас буде таким: знайти кінцівки до прислів’їв, розставити розділові знаки в них та пояснити їх вживання.
Не помиляється той хто нічого не робить.
Де слова з ділом розходяться там непорядки водяться.
Вчись не до старості а до смерті.
Щоб других навчити треба самому вміти.
Де рідний край там і під ялиною рай.
Хто меч підняв від меча й загине.
-Перевірка виконаного завдання. Обговорення відповідей.
-Зробити розбір поданих слів за будовою: непорядки, ялиною, край.
4. Коментоване письмо
Записати речення, поставити розділові знаки, підкреслити граматичні основи
Темная діброва стихла і мовчить, листя пожовтіле з дерева летить.Пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати. Гарна осика восени,коли її зелень виграє всіма відтінками жовтих і червоних тонів.
5 .Диктант
6. Самостійна робота
З простих речень утворіть складні за допомогою сполучників, поставте розділові знаки. Накресліть схеми речень.
Заховалося за горами сонечко. З гір повіяло холодом, вогкістю.
Ніч минула швидко. Настав сірий туманний ранок.
Буря вщухла. Хвилі продовжували бушувати.
Понісся перший порив вітру. Човен здригнувся.
Літо минуло. Осінь приспіла і листям пожовклим всі стежки покрила
( 2 учнів),
Інші- вправа 202.
7. Розгадування ребусів.
Учитель. А тепер наші гості хочуть перевірити, наскільки у вас, діти, розвинуте логічне мислення. Наші сполучники підготували для вас кілька ребусів, відгадки до яких–це сполучники (відгадки: оскільки, однак, проте, немов).
Учні відгадують ребуси.
8.Тестування.
1) За будовою речення поділяються на:
А) прості й складні;
Б) поширені й непоширені;
В) односкладні й двоскладні.
2) Складне речення—це таке речення, яке:
А) містить одну граматичну основу;
Б) містить дві або більше граматичних основ.
3) Частини складного речення з’єднуються за допомогою:
А) прийменників;
Б) сполучників;
В) часток.
4) Граматична основа речення—це:
А) головні і другорядні члени речення;
Б) підмет і присудок.
2. Виписати з карток по одному складному реченню і визначити його граматичну основу.
І V .Підсумок уроку.
V. Домашнє завдання.
Виконати вправу (виписати складні речення, визначити сполучники та граматичні основи в них).