Методика проведення усних обчислень на уроках математики.
Головна мета усного обчислення — засвоєння таблиць арифметичних дій, формування обчислювальних навичок. Вони сприяють також формуванню у дітей вмінь і навичок розв'язувати задачі, розвитку уявлень про математичні поняття, засвоєнню математичної термінології, дають змогу спостерігати деякі математичні закономірності. У ході обчислень пропонують також вправи на розпізнавання геометричних фігур, на порівняння чисел, на знаходження істотної ознаки ряду чисел чи множини фігур та ін.
Усні обчислення — специфічна самостійна частина уроку математики (4— 6 хв), але в доборі змісту завдань вона нерідко пов'язується з опитуванням чи підготовкою до сприймання нового матеріалу. Добір завдань для усних обчислень визначається темою уроку, метою закріплення та ліквідації прогалин у знаннях учнів, розвивальною метою навчання математики.
Як правило, усні обчислення проводяться в швидкому темпі. Проте все це не знімає "навчального моменту" — учитель на якусь мить уповільнює хід роботи, вимагаючи від учнів обгрунтувати відповідь чи пояснити хід розв'язання одного із завдань.
Серед завдань для усних обчислень можна виділити такі: завдання для засвоєння таблиць арифметичних дій; вправи на формування обчислювальних навичок; завдання на засвоєння питань теорії арифметичних дій; задачі; усні вправи з геометрії; завдання з логічним навантаженням.
Для засвоєння таблиць і формування обчислювальних навичок у шкільній практиці застосовуються математичні диктанти. Виконуючи завдання диктантів, діти стають більш організованими, швидше зосереджуються.
У математичних диктантах учні часто записують не тільки відповіді, а й числові вирази.
(Знайдіть різницю чисел 92 і 80. Від числа 45 відніміть 25. Яке число отримали?)
Задачі. Розв'язуючи задачі письмово, діти краще уявляють план задачі і дії, а усно можна більше розв'язати задач. А це важливий фактор у навчанні.
Завдання з логічним навантаженням. У рядку знайдіть зайву величину.3 м 4 см 10 кг