Вступ
Проблема громадянського виховання була і залишається найважливішою й найактуальнішою в житті держави та окремої особистості, оскільки саме суспільною свідомістю й активністю громадян визначається могутність кожної країни.
Виникнення цієї проблеми зумовлене появою на планеті першої держави, з якою безпосередньо пов’язана ідея громадянства. Історія свідчить, що неодмінною умовою становлення демократичних держав і формування націй у тій частині світу, яку ми вважаємо найбільш розвинутою і на яку сьогодні орієнтуємося, було розгортання системи суспільних інститутів, що утворюють громадянське суспільство. З іншого боку, держава ставить перед громадянином певні вимоги і домагається виконання цілої низки обов’язків задля того, щоб захистити державний організм загалом і окрему особистість зокрема.
Входження України у світове інформаційне суспільство ставить невідкладне завдання випереджального розвитку системи середньої освіти на основі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), створення єдиного освітнього середовища, підвищення ефективності обміну даними. Характерною рисою сучасного етапу розвитку суспільства є їхнє швидке проникнення в усі сфери громадського життя.
Використанню ІКТ у процесі вивчення громадянської освіти присвятили свої наукові дослідження Л. Дух, О. Кучер, О. Гриценчук та інші.
Суть ІКТ в громадянській освіті.
Новітні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) стали невід’ємною складовою сучасної політичної системи суспільства: саме аудіовізуальні мас-медіа, як безпосередні носії і розповсюджувачі інформації, є одним зі сталих чинників суспільного життя, що змінює моральні, правові, політичні аспекти життєдіяльності соціуму, справляючи як позитивний, так і негативний вплив на політичну соціалізацію особистості.
Інформаційно-комунікаційні технології – це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, зберігання, опрацювання, передачі та подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними та соціальними проблемами. ІКТ відкривають кожному, хто навчається, доступ до практично необмеженого обсягу інформації, що забезпечує “безпосередню включеність” в інформаційні потоки суспільства. Функціональне призначення інформаційно-комунікаційних технологій – переробка інформації за допомогою комп’ютерів і вироблення нових знань, співвіднесених із метою користувачів [6, с.103].
Умовно ІКТ представлені електронними засобами навчального призначення (ЕЗНП), педагогічними програмними засобами (ППЗ) навчання, мережею Інтернет (веб-сайти електронна пошта, пошукові системи), ресурси текстового редактора Microsoft Word (з його програмними продуктами - Microsoft: Publisher, Word, Excel, Internet Explorer) і т. ін..
Широке впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів ІКТ, що базується на комп’ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності, включає розробку та практичне використання науково-методичного забезпечення, ефективне застосування інструментальних засобів та систем комп’ютерного навчання і контролю знань, поступове доповнення цими технологіями існуючих традиційних форм і методів організації навчання. Це відкриває перспективи щодо розширення і поглиблення теоретичної бази знань і надання результатам навчання практичної значущості; інтеграції навчальних предметів та диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів та здібностей учнів; збільшення ваги самостійної навчальної діяльності дослідницького характеру; розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів з урахуванням їхніх позицій та вподобань, специфіки забезпечення і перебігу навчального процесу [3].
ІКТ - універсальним засіб пізнавально-дослідницької діяльності і друге за значимістю (після традиційної писемності) знакове знаряддя обміну інформацією. Вони стають потужним знаряддям педагогічного впливу та, внаслідок своїх унікальних властивостей, дозволяють:
підвищити ефективність навчального процесу;
розвинути особистісні якості учнів (навченість, здатність до навчання, здатність до самоосвіти, самовиховання , самонавчання , саморозвиток, творчі здібності, вміння застосовувати отримані знання на практиці, пізнавальний інтерес, ставлення до праці);
розвинути комунікативні і соціальні здібності молодої людини, особливо під час роботи в мережі Інтернет;
значно розширити можливості індивідуалізації і диференціації навчання за рахунок надання кожному учневі персонального педагога, роль якого виконує комп’ютер;
визначити учня як активного суб’екта пізнання, визнати його самоцінність;
врахувати суб’єктивний досвід учня, його індивідуальні особливості;
здійснити самостійну навчальну діяльність, у ході якої учень самонавчається і саморозвивається;
прищепити учню навички роботи з сучасними технологіями, що сприятиме його адаптації до швидкоплинних соціальних умов для успішної реалізації своїх професійних задач;
забезпечити комплексне вивчення явищ дійсності, нерозривність взаємозв’язку між природознавством, технікою, гуманітарними науками та мистецтвом;
сприяти постійному динамічному оновленню змісту, форм, методів, процесів навчання і виховання [8].
Нажаль, розробок в освітній галузі «Суспільствознавство» та історія для старшокласників зовсім небагато, а з громадянської освіти вони відсутні. Не є повною забезпеченість ПК для роботи з ІКТ. Але є поштовхи та оптимістичні прогнози.
До того ж варто пам’ятати, що центральною фігурою процесу навчання, формування громадянських компетентностей є і в майбутньому залишиться вчитель, а ІКТ відіграватимуть важливу, але допоміжну роль. Головним завданням використання мультимедіа та інших будь-яких нових технологій в освіті є надання вчителеві й учневі максимальної свободи вибору форм і методів роботи та полегшення передачі знань, формування вмінь і навичок, комп’ютер має доповнювати, а не замінювати традиційні навчальні посібники і підручники.
Завдання та напрями використання ІКТ в суспільствознавчих дисциплінах.
Використання інформаційних і комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі сучасної школи теоретично обґрунтоване. Суттєвим кроком до реалізації ідей та перспектив впровадження ІКТ в освітню галузь було прийняття Концепції Державної програми розвитку освіти на 2006 – 2010 рр. [9].
Загальною метою Програми є розв’язання проблем, що існують у сучасній освіті і зазначені у концепції, а саме “підвищення якості освіти і виховання, інноваційний розвиток, адаптація до соціально орієнтованої ринкової економіки, інтеграція в європейський та світовий освітній простір, забезпечення рівного доступу до здобуття якісної освіти, удосконалення механізму управління та фінансування, соціальний захист усіх учасників навчально-виховного процесу... ” [9]. Розв’язання цих проблем можливе, у тому числі, шляхом “інформатизації та комп’ютеризації навчально-виховного процесу”. Педагогипрактики, дослідники та науковці як зарубіжних країн, так і вітчизняні шукають ефективні шляхи запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у зміст освіти та використання ІКТ у виховній роботі [3].
Водночас із нормативно-правовим забезпеченням процесу впровадження ІКТ в освіту науковою педагогічною спільнотою здійснюється концептуальна та теоретико-методологічна підтримка цієї проблеми. Окреслюючи сучасну освітню парадигму вітчизняної освіти, усвідомлюючи, що “нові виклики вимагають адекватної модернізації освітньої системи як провідного чинника соціально-культурного відтворення, успішної життєдіяльності людини, її подальшого вдосконалення” [2, с. 22], вітчизняні вчені створили “Білу книгу національної освіти України” за редакцією В.Г. Кременя – фундаментальну наукову працю, у якій висвітлено основні проблеми сучасної української освіти та визначено ефективні шляхи та способи їхрозв’язання [2, с. 185]. Перший розділ книги “Загальні (наскрізні) стратегії розвитку освіти для інформаційного суспільства” присвячено проблемам освіти в умовах інформаційного суспільства.
У сучасній як вітчизняній, так і зарубіжній педагогіці помітна тенденція підвищення уваги до предметів суспільствознавчого циклу. Починаючи з кінця XX ст., у новій площині почали висвітлюватися багато проблем, зокрема, з’явилися “відкриті” питання у галузі освіти, серед яких – викладання предметів суспільствознавчої галузі. Процес оновлення ядра історичних знань, уведення до шкільного навчального плану нових предметів та курсів, як-от громадянська освіта, основи філософії, економіки, права тощо, стало вимогою для шкільної освіти і виховання. Поява в освітній галузі гнучких технологій ІКТ сприяє тенденції до періодичного перегляду та оновлення змісту освіти [3].
Освітня галузь “Суспільствознавство” розкриває суть і закономірності соціальних явищ та процесів, що відбувалися в історичному розвитку людства загалом і української нації зокрема, формує в учнів здатність аналізувати історичні події та давати їм власні оцінки. Громадянська освіта, що складає змістове наповнення галузі, зокрема, її соціальні і правові аспекти, спрямована на формування у школярів рис патріота-громадянина України. Галузь допомагає учням пізнати ідеї гуманізму, демократичні цінності, ознайомлює з поняттями різних суспільних наук (історії, філософії, соціології, права, економіки тощо). Вона сприяє формуванню у свідомості учнів соціальної картини світу [1]. Визначені вітчизняними законодавчими документами завдання полягають у формуванні в учнів критичного мислення, досвіду емоційно-оцінної діяльності, навичок соціалізації, національних та загальнолюдських цінностей, активної життєвої позиції та ін. Загальні змістові наскрізні лінії освітньої галузі: людина – людина, людина – суспільство, людина – природа. Структурними компоненти освітньої галузі є історія рідного краю, історія України, всесвітня історія, право, мораль, економіка, філософія, громадянська освіта [6].
Історичний екскурс на шкільному уроці стане більш наочним, таким, що запам’ятається, якщо у матеріал, що вивчається, включити документальне або історичне художнє кіно (чи його уривок), попрацювати з віртуальним часовим історичним відрізком, події на якому будуть відображені на мультимедійній часовій стрічці з гіперпосиланнями, яка дасть змогу учням і вчителю миттєво пересуватися від однієї події до іншої і, використовуючи гіперпосилання, розв’язувати навчальні завдання. Такі та багато інших можливостей у процесі навчання предметам суспільствознавчої галузі надають інформаційні та комунікаційні технології [3].
Вітчизняні науковці (Т. Асламова, В. Бортников, Л. Дух, О. Желіба, В. Кононенко, Т. Ладиченко) [5] вважають, що розвиток ІКТ, спрямованих на використання у громадянській освіті, має відбуватися за трьома напрямами:
запровадження безпосередньо в навчально-виховний процес та в самостійну позакласну роботу учня електронних засобів навчального призначення;
використання Інтернету (електронні бібліотеки, публікації, дистанційні курси тощо);
створення єдиного інформаційного середовища “школа – дім” [5, 106].
Електронні засоби навчального призначення – засоби навчання, що зберігаються на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюються на електронному обладнанні [8]. Сюди відносять імітаційні, моделюючі, контролюючі навчальні комп’ютерні програми; бази даних та бази знань; підручники і посібники; словники, публікації в Інтернеті тощо.
За дидактичною метою комп’ютерні програми з громадянської освіти поділяють на такі основні групи:
1. Програми для засвоєння нового матеріалу (пояснення теоретичних засад, закономірностей; уведення нових термінів і понять; ознайомлення з об’єктами дослідження).
2. Програми для формування практичних умінь і навичок.
3. Програми-тренажери (повторення основних понять та об’єктів з паралельним здійсненням самоконтролю рівня їх засвоєння.
4. Програми для поточного і тематичного оцінювання навчальних досягнень (різнопланові контрольні завдання для визначення рівня засвоєння програмного матеріалу з елементами корекції знань).
Прикладне програмне забезпечення слід створювати з урахуванням навчальних програм. Сьогодні на ринку України відсутні електронні навчальні програми з громадянської освіти [5, с. 106].
Вітчизняні педагоги і методисти активно працюють над створенням електронних посібників та підручників з громадянської освіти. Адже електронний підручник чи посібник виконує ті ж дидактичні завдання, що й традиційний, маючи при цьому низку переваг. Зокрема, головною з них є застосування мультимедіа, що дає можливість відтворювати візуальну та аудіоінформацію (кінохроніку, уривки з художніх і документальних кінофільмів, анімаційні діаграми, карти та схеми, інтерактивні таблиці, а також музику, будь-який звуковий супровід). Такий навчальний матеріал учень сприймає з більшим зацікавленням, що активізує навчальний процес, заохочує до поглиблення знань і набуття нових умінь.
Найважливішою соціально-інформаційною комунікацією цивілізації сьогодення є глобальна мережа Інтернет. Інтернет відображає функціонування різних галузей суспільства та забезпечує інформаційний сервіс спілкування, дозвілля та інших видів професійної діяльності особистості. Мережа Internet необхідна всім – незалежно від професії, соціального статусу, вікових відмінностей. Інтернет як засіб розвитку особистості істотно сприяє її самореалізації і розширює соціальні можливості.
Користувачі мережі не тільки “споживають” інформацію, а й постійно наповнюють її різними інформаційними ресурсами. Інтернет дає змогу дітям шукати інформацію, ділитися нею. Сьогодні дуже активно розвивається система вікі – веб-сайт (або інша гіпертекстова збірка документів), що дає змогу користувачам самостійно змінювати зміст сторінок на ньому.
Найбільш розробленою є Вікіпедія (англ. Wіkіpedіa) – відкрита багатомовна вікі-енциклопедія, започаткована 15 січня 2001 р. як англомовний проект для створення онлайн-енциклопедії, де будь-який користувач може редагувати наявні статті та додавати власні. Сьогодні метою проекту є створення повної, нейтральної, відкритої, вільної від авторських прав енциклопедії всіма мовами Землі.
В Інтернеті є різні інформаційно-пошукові системи, що допомагають користувачам знайти потрібну інформацію. Прикладами таких систем можуть бути тематичні каталоги й пошукові сервери, що здійснюють контекстний пошук, а також метапошукові машини та спеціалізовані пошукові служби. Усі механізми пошуку багато в чому повторюють методи і підходи, що застосовуються в бібліотечній справі [5, с. 107].
Для забезпечення функціонування освітнього середовища з використанням ІКТ сучасні педагоги мають великий спектр засобів, втілюючи їх певними шляхами, у різних формах, як-от:
веб-базовані освітні мережі (віртуальні школи, е-університети, е-програми, е-курси, сайти, портали та ін.);
мас-медіа (електронні видання, телерадіомовлення);
е-бази даних (електронні бібліотеки, каталоги, колекції: текстові, ілюстраційні, звукові, музичні, анімаційні, енциклопедії, словники);
е-підручники, е-посібники, е-педагогічні програмні засоби.
За формами та методами застосування ІКТ у навчально-виховному процесі можна назвати:
е-проекти;
веб-квести;
інтернет-журнали;
тематичні форуми, чати.
За формою організації навчання з використанням ІКТ, це можуть бути :
е-освіта (відкрита освіта, дистанційна освіта);
е-школи (віртуальні школи);
е-лабораторії;
е-курси тощо [4].
Автори-укладачі методичного посібника для вчителів “Громадянська освіта” (С. Позняк, О. Пометун, П. Вербицька та ін.) [4] наводять чотири основні способи поєднання громадянської освіти та інформатики:
1. Забезпечення контексту для діяльності, яка ґрунтується на інформації Громадянська освіта допомагає учням розвинути в собі вміння “обмінюватися й ділитися інформацією” шляхом впровадження актуального матеріалу, який, найімовірніше, викличе в них цікавість. Учні можуть досліджувати питання, оцінюючи різні джерела, обмінюючись отриманими результатами й обговорюючи їх, наприклад, повноліття або порушення прав
людини.
2. Розвиток навичок користування інформаційно-комп’ютерними технологіями Громадянська освіта забезпечує мету й напрям діяльності, у процесі якої розвиваються вміння і навички користування ІКТ, наприклад: використання пошукових серверів для знаходження інформації з нагальних питань; використання текстового редактора для підготовки документа, покликаного переконати читача; створення презентацій, коли технічні вміння розвиваються паралельно необхідності формулювання логічної аргументації; розроблення дискусійного форуму на веб-сайті школи або шкільної ради; створення веб-сайтів із реальною аудиторією [4, с. 190 ].
3. Створення й інтерпретація баз даних Здатність використовувати ряди цифр, оперувати ними й інтерпретувати їх – включно з використанням та зловмисним використанням статистичних даних – є важливим аспектом навчальної програми з громадянської освіти. Інформатика розвиває вміння, пов’язані зі створенням баз даних, організацією електронних таблиць і користуванням ними. Громадянська освіта може запропонувати дані для діяльності в межах цього навчального предмету та водночас надати уроку практичного й цілеспрямованого характеру, зосередившись, наприклад, на статистиці рівня злочинності чи захворюваності.
4. Оцінка інструментів і способів використання ІКТ Громадянська освіта надає учням засіб, за допомогою якого вони можуть критично оцінювати використання інструментів інформаційно-комп’ютерних технологій, наприклад, переваг та недоліків “електронного” голосування. Вони також можуть розглянути певні соціальні наслідки розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій, наприклад: вплив ІКТ в умовах глобалізації; збір і використання особистих даних у різних ситуаціях, наприклад, поліцією чи урядовими органами; використання всесвітньої мережі для поширення тероризму [4, с. 190].
Висновки
Підсумовуючи, можна сказати, що упродовж третього тисячоліття закономірним є пошук нового змісту освіти, творення педагогічних систем, запровадження інноваційних освітніх технологій, орієнтованих на плекання громадянина України, людини-творця. Викладання громадянської освіти повинно відповідати сучасності, а нові методики навчання маютьвраховувати вимоги щодо застосування інформаційних технологій.
У навчальних закладах необхідно створювати умови для формування нового покоління, що в майбутньому користуватиметься ІКТ як звичайними засобами для розв’язання різноманітних завдань у побуті, навчанні, повсякденному житті, на виробництві та в інших сферах діяльності людини.
Окремого вивчення потребують проблеми використання та впровадження інноваційних форм та методів організації громадянської освіти. Необхідно здійснювати подальші розвідки щодо порівняльного аналізу методології викладання суспільствознавчих дисциплін та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес у різних країнах світу.
Використана література
1. Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998 р. № 1239 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 31. – Ст. 1187.
2. Біла книга національної освіти України / Акад. пед. наук України; за ред. В.Г. Кременя. – К. : Знання, 2009. – 376 с.
3. Гриценчук О. Використання ІКТ у викладанні суспільствознавчих дисциплін у зарубіжній школі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em8/content/08goosfi.htm..
4. Громадянська освіта : методичний посібник для вчителя. – К. : ЕТНА – 1, 2008. – 194 с.
5. Громадянська освіта. Теорія і методика навчання. – К. : ЕТНА – 1, 2008. – 174 с.
6. Державний стандарт базової і повної середньої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mon.gov.ua/education/ average/drzh_stand.
7. Кучер О.А. Формування громадянської компетентності старшокласників засобами інформаційно-комунікаційних технологій / О. Кучер // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2008. – № 1. – С. 110 – 113.
8. Положення про порядок організації та проведення апробації електронних засобів навчального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.nau.ua/doc/code=z0757-04.
9. Про схвалення Концепції Державної програми розвитку освіти на 2006 – 2010 роки : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. № 396 – р // Офіційний вісник України. – 2006. – № 28. – Ст. 2035.