Урок 28.
Професія «Юрист». Юристи в нашому житті.
1. Значення професії «Юрист».
2. Історія виникнення та соціальне значення професії юриста.
3. Роль професії юриста у суспільстві.
Мета уроку: розглянути значення професії «Юрист», ознайомитись з історію виникнення та розвитку професії «Юрист»; вивчити головні терміни, що тісно пов’язані із професією «Юрист»; розглянути професії, які тісно пов’язані з юридичною практикою; узагальнити й систематизувати знання учнів з теми; розвивати правове мислення учнів.
Основні поняття: юрист, правосвідомість, юридичні професії,а саме професії судді, прокурора, адвоката, слідчого, нотаріуса та юрисконсульта інші терміни юридичної дисципліни.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма проведення: заняття з використанням мультимедійних технологій та інтерактивних методів.
Хід уроку:
2.Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
3. Вивчення нового матеріалу
3.Підсумки уроку
4. Домашнє завдання
ВСТУП. Євроінтеграційні процеси, які відбуваються у сучасному українському суспільстві вимагають нових підходів до розуміння права, формування правової держави і громадянського суспільства, підвищенню рівня правосвідомості громадян, а отже, і переосмислення ролі, яку грає юрист в нашому суспільстві. Знання права і вміння його застосовувати стало важливою передумовою для успішного виконання багатьох функцій держави.
І.
Кого називають юристами
Людей, які пов’язали свою професійну діяльність із правом, називають юристами. Це достатньо широке поняття. Юристом є і науковець, що проводить дослідження у сфері правознавства, і викладач юридичних дисциплін, і практичний діяч у сфері права (наприклад суддя, адвокат, нотаріус тощо).
Юридичні професії надзвичайно різноманітні. Це цілком природно, адже правом урегульовані різні сторони суспільних відносин. До найбільш важливих і поширених юридичних професій належать професії судді, прокурора, адвоката, слідчого, нотаріуса та юрисконсульта.
ІІ.
Професія юриста є однією з найдавніших в історії цивілізації. Вона з’явилася разом з правом. Її роль зростала в міру розвитку законодавства, підвищення регулюючого значення права в житті суспільства.
Її поява пов'язана з тим, що з розвитком права та законодавства суспільні відносини постійно ускладнювалися, і з часом правильне застосування та тлумачення правових норм стало неможливим без професійної підготовки та тривалої практики.
Уже в найдавніших державах існували люди, діяльність яких була пов'язана із правом. Так, жодна держава не могла обійтися без суддів, які б вирішували спори між її жителями та призначали покарання за злочини. Разом із цим у деспотичних монархіях, якими були Давній Єгипет або Вавилонське царство, рішення справи часто визначалося не нормами права, а соціальним становищем сторін спору або волею правителя.
Новий поштовх до розвитку професія юриста отримала в Давніх Афінах. Демократичний устрій, що формувався в місті-державі, визначив особливий характер здійснення правосуддя. Сторони судового спору мали переконати присяжних у своїй правоті, використовуючи факти та логічні аргументи. Саме тому прообразом сучасних юристів можна вважати афінських ораторів. В Афінах навіть виникли особливі професії — логограф, професійний автор промов на суді, у яких викладалися аргументи сторони, та синегор — професійний оратор, який виголошував судову промову замість позивача або відповідача. Багато творів відомих афінських ораторів — Антифона, Демосфена, Ісократа — є саме судовими промовами. Не дивно, що й сьогодні ораторське мистецтво є обов'язковим предметом для майбутніх юристів. Проте афінські логографи та синегори ще не були юристами в повному розумінні цього слова. Справа в тому, що афінське право не було систематизоване, і його норми часто мали характер звичаїв.
Наступний важливий етап розвитку професії юриста проходив у Давньому Римі. Римляни успадкували ораторське мистецтво давніх греків. Разом із цим вони додали до юридичної професії інший важливий елемент — упорядковане законодавство, яке було відсутнім в Афінах. На початку існування Риму тлумаченням законів займалася колегія жерців-понтифіків. Крім цього, вони вели запис судових прецедентів (випадків), надавали поради в суперечливих ситуаціях тощо. Тим не менш до складу колегії входили лише патриції — привілейований прошарок римського суспільства, тому значна частина населення Риму була позбавлена доступу до законів, що ставило її в невигідне становище. Укладення законів 12 таблиць дало поштовх до зміни цієї ситуації, адже письмова фіксація законів дала можливість позбавити понтифіків виключного права їх тлумачити. Почав формуватися прошарок людей, які вивчали та тлумачили закони. Одним із найвідоміших юристів цієї доби стали Аппій Клавдій Цек (IV ст. до н. е.), який уклав збірку коментарів до римського права, відому як «Цивільне право Флавія» — перше роз'яснення римських законів, доступне широкому загалу, а не лише патриціям. Саме поява таких дослідників права відрізняла Давній Рим від Давніх Афін, де в судових процесах сторони часто спиралися лише на ораторські якості. Однак традиція виступів ораторів на судах існувала й тут. Відомим римським оратором є Марк Туллій Цицерон.
Значно зросла роль юристів після встановлення в Римі імператорської влади. Досвідчені, відомі юристи приймалися на державну службу, до їх точки зору дослухалися при вирішенні судових справ. Коментарі та думки найбільш авторитетних юристів щодо застосування законодавства навіть мали обов'язкову юридичну силу. Не дивно, що професія юриста була надзвичайно почесною.
Традиції римських юристів після падіння імперії на Заході продовжилися у Візантії. Там під керівництвом видатного юриста Трибоніана був укладений звід цивільного права (відомий також як Кодекс Юстиніана), який, крім власне законів, виданих імператорами, містив і уривки із творів найвидатніших римських юристів, таких як Сабін, Ульпіан, Павел, Модестін та ін.
Багато в чому саме римські правники заклали основу сучасних юридичних професій. Не дивно, що такі слова, як прокурор, адвокат, нотаріус, юрисконсульт, та й саме слово юрист, мають латинське коріння.
ІІІ.
Професія юриста, як своєрідний вид соціальної діяльності, виділяється серед інших цілим рядом специфічних властивостей, зумовлених тою роллю, яку відіграють право і законність у житті суспільства. Охорона законних інтересів і прав громадян, боротьба з правопорушеннями, висококваліфіковане вирішення юридичних проблем – є змістом повсякденної діяльності юристів і разом з тим являється їх професійним обов’язком. Саме юристи, які мають ґрунтовні знання, відповідну професійну підготовку, високу правосвідомість, чітке розуміння своєї відповідальності за долю людей, наділені власними повноваженнями і здатні ефективно впливати на зміцнення законності правопорядку у державі. Необхідність виконання юристами своїх професійних повноважень, громадського обов’язку ставить перед ними особливо високі вимоги до особистих якостей. У першу чергу юрист має глибоко усвідомлювати, що свою місію він виконує будучи наділений високою довірою суспільства і держави, а тому його висока порядність, чесність, безкорисливість, об’єктивність, вдумливий підхід до кожної деталі справи, постійне прагнення до самовдосконалення повинні бути невід’ємними рисами його натури.
Професія юриста відіграє важливу соціальну роль. Юристи захищають інтереси людини, її права та свободи, інтереси суспільства та держави від злочинних та інших протиправних посягань. Вони кожного дня ведуть боротьбу за справедливість, гуманність, законність та правопорядок.
Для українського суспільства професія юриста дуже важлива, адже саме зараз, коли відбувається процес розвитку правової держави в Україні, насамперед на правознавче співтовариство покладаються надії і завдання затвердження принципу верховенства права, вдосконалення українського законодавства, посилення правових гарантій захисту різних верст населення і підвищення правосвідомості та правової культури українців.
Юристи в сучасному суспільстві – не лише беруть участь у реалізації права. Вони вносять свій внесок у розвиток законодавства, у вдосконалення правового регулювання суспільних відносин, що складаються в соціальній сфері, у зміцнення правопорядку. Юристи розробляють пропозиції щодо вдосконалення законодавства і направляють їх до компетентних органів, беруть участь у роботі правотворчих органів, готують проекти законів та інших юридичних актів, дають висновки і відгуки на проекти нормативних актів.
Місія юристів полягає в служінні людям, в тому, щоб забезпечити в суспільстві організованість, дисципліну і такий правопорядок, який базується на засадах справедливості, гуманізму і правди. Бути юристом в сучасному суспільстві — велика честь і велика відповідальність.
Домашнє завдання.
Вивчити матеріал.