Відділ освіти Бердянського виконавчого комітету
Бердянської міської ради Запорізької області
Модуль з української літератури
в 11-му класі
за творчістю Миколи Хвильового
(профільний рівень навчання)
Розробила вчитель
української літератури
Баранова Л.В.
вища категорія, «методист»
Заслухано на засіданні
міської творчої групи
«Консультпункт з питань
організації навчання
української мови та літератур
в профільних класах старшої школи»
Бердянськ, 2017
Зміст модуля
1 урок: Жанрово-стильове розмаїття української прози 1920-
1930-х років.
2 урок: Провідна роль Миколи Хвильового в літературному
житті 1920-х років, у проведенні літературної дискусії
1925-1928-го років. Загальна спрямованість
публіцистичних статей письменника.
3 урок: Проблема добра і зла в житті та душі людини, її
внутрішнього роздвоєння між гуманізмом і
обов’язком, породжених революцією, у новелі Миколи
Хвильового «Я (Романтика)».
4 урок: Майстерне розкриття психології героїв у сатиричній
повісті «Іван Іванович» та романі-памфлеті
«Вальдшнепи». Значення творчості Миколи
Хвильового в розвитку української літератури.
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Технологічна карта модуля
«Проза 1920-1930 років. Життя й творчість Миколи Хвильового»
№ | Прізвище та ім’я учня | Тест-контроль «Художньо-стильові напрями й течії в літературі 20-30-х рр. ХХ ст.» | Складання таблиці «Історичні та культурно-мистецькі події в Україні в І пол. ХХ ст.» | Заповнення методичної та творчої скриньок М.Хвильового | Робота в групах «Літературна дискусія» | Тести «Публіцистика М.Хвильового» | Літературний диктант за змістом новели «Я (Романтика)» | Паспорт новели «Я (Романтика)» | Складання «асоціативного куща» «Микола Хвильовий» | Складання характерологічних карток «Образи новели «Я (Романтика») | Тестові завдання до творчості М.Хвильового | Створення міні-висловлювань про переваги гуманізму над іншими ідеологіями | Підсумковий бал за модулем | |||
Захист діяльності спілки «Плуг» | Захист діяльності спілки «Гарт» | Захист діяльності Всеукраїнської спілки пролетарських письменників | Захист діяльності спілки «Молодняк» | |||||||||||||
1 | | | | | | | | | | | | | | | | |
2 | | | | | | | | | | | | | | | | |
3 | | | | | | | | | | | | | | | | |
4 | | | | | | | | | | | | | | | | |
5 | | | | | | | | | | | | | | | | |
6 | | | | | | | | | | | | | | | | |
7 | | | | | | | | | | | | | | | | |
8 | | | | | | | | | | | | | | | | |
9 | | | | | | | | | | | | | | | | |
10 | | | | | | | | | | | | | | | | |
11 | | | | | | | | | | | | | | | | |
12 | | | | | | | | | | | | | | | | |
Таблиця «Історичні та культурно-мистецькі події в Україні у 20-30-х роках ХХ століття»
Дата | Історичні події | Культурно-мистецькі події |
1920 | Окупація Києва польськими військами | Лист ЦК РКП(б) «Про Пролеткульти». |
1921-1922 30.12.1922 | Перший голодомор в Україні | Заснування театру «Березіль» (Харків). Створення спілки «Плуг». |
1923-1929 | Початок українізації (коренизації) | Створення спілки «Гарт». |
1925 | | Початок літературної дискусії (1925-1928 рр.). |
1926 | | Створення спілки «Молодняк». |
1927 | | 1-й Всеукраїнський з’їзд пролетарських письменників. Постанова ЦК КП(б)У «Політика партії в справі української художньої літератури». |
1930 | | 2-га Міжнародна конференція пролетарських і революційних письменників. |
1932-1933 | Голодомор в Україні | Постанова ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно-художніх організацій» |
1934 | Перенесення столиці України з Харкова до Києва | 1-й з’їзд радянських письменників України |
1935 | Репресії щодо представників української культури | Вилучено з бібліотек України книжки М.Вороного, Г.Косинки, Є.Плужника, Олександра Олеся. |
1939 | Початок Другої світової війни (01.09.1939) | Святкування 125-річчя з дня народження Т.Шевченка |
Життя й творчість Миколи Хвильового
Дата | Біографічна скринька | Творча скринька |
13.12. 1893 | Народився в с. Тростянець на Харківщині. | |
1914- 1917 | Участь у Першій світовій та громадянській війнах. | |
1919 | Організатор повстанського загону; вступає до КП(б)У | Надруковано перший вірш «Я тепер покохав город» (Харків). |
1921
| Демобілізація, велика організаторська робота в Харкові; підтримує українізацію | Поема «В електричний вік», поетична збірка «Молодість».
|
1922 | | Поетична збірка «Досвітні симфонії». |
1923 | Очолює «Гарт» | Збірка прозових творів «Сині етюди». |
1924 | | Новела «Я(Романтика)» |
1925 | Очолює ВАПЛІТЕ; започатковує літературну дискусію | Збірник літературних памфлетів «Камо грядеши?» |
1926 | | Збірка памфлетів «Думки проти течії», роман «Вальдшнепи», памфлет «Україна чи Малоросія?» |
1927- 1928 | Знайомиться з досягненнями європейської культури, популяризує українську літературу в Берліні та Відні. | Новела «Арабески» |
1929 | | Повість «Іван Іванович» |
13.05. 1933 | Покінчив життя самогубством | |
Робота в групах
«Літературна дискусія»
(орієнтовні зразки дискусійних виступів)
І група. Ми, члени спілки «Плуг», – селянські письменники. Усі реально дивимося на життя, бо саме життя вчить нас не відриватися від першооснови – землі. Наші герої – це народ, селяни, адже Україна була, є і буде аграрною державою. Практично всі «плужачи»: Сергій Пилипенко, Сава Божко, Андрій Головко, Григорій Епік, Іван Кириленко, Петро Панч та інші – часто бувають на селі, проводять організаційну та культурницьку роботу. Герої наших творів – селяни. Ми мріємо проте, щоб нове життя прийшло на село, боролися й боремося за це.
ІІ група. Ми, члени спілки «Гарт», уважно вислухали «плужнан». Вони багато говорили про нове життя на селі, а самі мріють, щоб Україна навіки залишилася аграрним придатком до інших держав, а український селянин – гречкосієм. Вони не бачать, що росте промисловість і збільшується робітничий клас, а майбутнє саме за ним. Для нас термін «плужанство» - синонім провінціальної обмеженості. Саме наша спілка підтримує боротьбу пролетаріату за світле майбутнє для України. Ми виступаємо за об’єднання пролетарів усіх країн, проти націоналізму й шовінізму. Своїм «розпеченим пером» боремося проти негативних проявів нової влади, за що оголошені буржуазними націоналістами. Ми захистимо українську літературу від експансії російської. Приєднуйтеся до нас і словом, і ділом.
ІІІ група. Ми, члени всеукраїнської спілки пролетарських письменників, хочемо об’єднати всіх письменників які мріють створити інтернаціональну пролетарську літературу й культуру. Ми відкидаємо релігію, те, що ви називаєте загальнолюдськими цінностями. Саме ми побудуємо нове суспільство й створимо нові цінності. В основі нашої діяльності – марксистська ідеологія. Я, Олесь Донченко, заявляю, що наше гасло: «Союзник або ворог». Ті, що не визначилися зі своїми вподобаннями, хто не згоден хоча б із одним пунктом нашої програми, – наші вороги. Серед них Остап Вишня, Микола Куліш, Євген Плужник, Юрій Яновський та багато інших.
ІV група. Хто б там що не говорив, а саме спілці «Молодняк» належить провідне місце в консолідації письменників. Саме нам належить майбутнє. Ми – бойовий комсомольський загін єдиного літературного фронту, сильні духом, молодістю та запалом. Нехай дехто кривиться й називає нас екстремістами, ми в змозі повести за собою митців, які підтримують нашу програму. В основі нашої діяльності – програмні постулати Комуністичної партії. З тим ж, хто нас не підтримує, не розуміє й не сприймає, будемо боротися до кінця.
Тести
«Публіцистика Миколи Хвильового»
1 завдання для учнів: Установити відповідність між публіцистичним твором Миколи Хвильового та цитатою з нього (8 балів)
1 «Камо грядеши?»
2 «Думки проти течії»
3 «Україна чи Малоросія?»
А «Дозвольте… нам пишатись тим, що…велику російську літературу
робили наші Гоголі, Короленки…»
Б «…ми відкидаємо малоросійщину, просвітянину та іншу
безперспективну вузькість і кличемо до невідомих обріїв прекрасного
азіатського ренесансу»
В « Саме … з Радянської України й піде те нове мистецтво, що його так
чекає Європа»
Г «…щоб зберегти чистоту свого світогляду, треба знати, з якого боку
копати вовчі ями, щоби не викопати їх випадково на своєму торсі»
Д «… ми прекрасно розуміємо, де кінчається більшовизм і починається
фашизм»
Ж «Наше завдання… назавжди покінчити з … думкою будувати на
Україні російську культуру»
З «Рабство – річ ганебна, але рабська психологія в свободі – гідна зневаги»
К «Біблейська мудрість …каже: коли йдуть два сліпих, то обидва
попадуть у яму»
2 завдання: Закінчити висловлювання (4 бали)
1 «Услужливый медведь опаснее…» («Думки проти течії»)
2 «Ми пропонуємо романтику…» («Камо грядеш?»)
----------------------------------------------------------------------------------------------------
ВІДПОВІДІ: 1 завдання: 1- Б, В, К Завдання 2: 1…врага.
2- Г 2…вітаїзму.
3- А, Д, Ж, З
Літературний диктант
за змістом новели Миколи Хвильового
«Я(Романтика)»
1. Кому (чому) Микола Хвильовий присвятив новелу?
2. Від якої особи ведеться розповідь у новелі?
3. Про кого головний герой новели говорить, що він «злий геній, зла моя
воля», «мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт»?
4. Про цього персонажа головний герой говорить: «Мені він завше нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусив стояти у відділі кримінальної хроніки». Хто він?
5. Хто з героїв, «коли треба енергійно розписатись під темною постановою – «розстрілять», завше мнеться»?
6. Кого автор називає в новелі «главковерхом чорного трибуналу»?
7. Хто для головного героя – «неможливий біль» і «незносна мука»?
8. Хто з героїв новели поступово звикає до свого «права купатися в калюжах крові»?
9. Хто вважає, що в помешканні «чека» «засідає садизм»?
10. Як автор називає у творі «чорний трибунал комуни»?
11. Кого головний герой вважає «другим кінцем» своєї «душі»?
12. Що означають слова головного героя «…errare humanum est!..»?
13. Кому з героїв новели «незносні…тривоги й хиже навколо»?
14. Якими словами автор заміняє у творі прізвища арештантів?
----------------------------------------------------------------------------------------------------
ВІДПОВІДІ:
«Цвітові яблуні», (2) від першої, (3) доктор Тагабат, (4) дегенерат,
(5) Андрюша, (6) Я, (7) мати, (8) Андрюша, (9) обиватель,
(10) новий синедріон, (11) матір, (12) людині властиво помилятись,
(13) матері, (14) Ікс, Ігрек, Зет.
Паспорт новели М.Хвильового
«Я(Романтика)»
Дата написання: 1924 рік.
Жанр: новела.
Манера письма: імпресіоністична.
Присвята: «Цвітові яблуні».
Тема: протистояння добра і зла в душі героя («чекіста і людини»), його
роздвоєність.
Головна ідея: «фатальна невідповідність між ідеалами революції та засобами
їх досягнення; розвінчання й засудження революційного фанатизму»
(Н.Зборовська).
Головні герої: «Я» - главковерх «чорного трибуналу комуни», доктор
Тагабат, дегенерат, Андрюша, мати «Я».
Центральні образи-символи: мати Марія (людська і Божа Мати); загірна
комуна (вимріяна країна майбутнього, де панує добро, справедливість,
радість).
Сюжет: засідання «чорного трибуналу» у «фантастичному палаці» -
ухвалення одного й того ж самого вироку: «Розстрілять!» - увечері вдома
мати «Я» заспокоює розтерзану душу «м’ятежного сина революції» -
одного дня «чорний трибунал» ухвалює вирок розстріляти черниць за
антиреволюційну агітацію – серед них «Я» упізнає свою матір – щоб
довести відданість революційній справі, «Я» власноруч застрелив свою
матір.
Композиція: ліричний заспів і три частини; розповідь ведеться від першої
особи (новела побудована на внутрішньому монолозі «Я» за принципом
градації); поєднання картин-марень і картин моторошної реальності.
Асоціативний кущ
«Микола Хвильовий»
РОМАНТИК РЕВОЛЮЦІЇ
Образи новели Миколи Хвильового «Я(Романтика)»
Характерологічна картка
«Я»
* «главковерх чорного трибуналу комуни»
* «бандит – за однією термінологією, інсургент – за другою…»
* «чекіст, але… і людина»
* «я горів у вогні фанатизму»
* «м’ятежний син»
* «мушу бути послідовним»
* «зовсім замучив себе»
* «день і ніч пропадаю в «чека»
* «здається, що… йду в холодну трясовину»
* «доктор… - мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт; злий геній, зла
моя воля»
* «нікчема …, яка віддалася на волю хижої стихії», «пізнаю себе нікчемною
людиною»
* смертей «тьма на моїй совісті», «умів розправлятися»
* «Ах, як я втомився...!», «мої мислі – до неможливості натягнутий дріт»
* «моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного «я», якому я даю
волю»
* «…на краю города, я ховаю від гільйотини один кінець своєї душі»
* «… будуть сотні розстрілів, і я остаточно збиваюся з ніг!»
* «… входив у роль, … був у цім стані, який можна кваліфікувати, як
надзвичайний екстаз»
* «… йшов у нікуди. Без мислі, з тупою пустотою, з важкою вагою на своїх
погорблених плечах»
* «… в твариннім екстазі заплющую очі і, як самець напровесні, захлинаюсь і шепочу: «Кому потрібно знати деталі моїх переживань? Я справжній комунар. Хто посміє сказати інакше?»
Характерологічна картка
доктора Тагабата
«Цей доктор із широким лобом і білою лисиною, з холодним розумом і з каменем замість серця…І я, главковерх чорного трибуналу комуни, нікчема в його руках…».
«… доктор – злий геній, зла моя воля…».
Від грохоту його хриплого реготу «я… здригаюсь і мені здається, що… йду в холодну трясовину».
Вино він п’є «пожадливо, хижо».
«… доктор кинув на оксамитовий килим порожню пляшку й чітко написав під постановою – «розстрілять» – ….
«… я, знеможений, похиляюсь на паркан, становлюся на коліна й жагуче благословляю той момент, коли я зустрівся з доктором Тагабатом…».
Жорстокий, із залізною волею, для нього висока мета виправдовує будь-які засоби.
«Вірний вартовий на чатах», налаштований слухняно, швидко, акуратно виконувати наказ.
Характерологічна картка
дегенерата
«вірний вартовий на чатах».
«вірний вартовий із дегенеративною будівлею черепа», має «трох безумні очі, … низький лоб … й приплюснутий ніс. Мені він завше нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусив стояти у відділі кримінальної хроніки».
П’є «пожадливо, хижо».
«… є палач із гільйотини. …Це ж йому, цьому вартовому чорного трибуналу комуни, в моменти великого напруження я складав гімни».
«Вартовий, мов автомат…».
«… це був незмінний вартовий…, цей дегенерат, завше був солдатом революції, і тільки тоді йшов із поля, коли танули димки й закопували розстріляних».
«… вірний пес революції. Він стоятиме на чатах і не під таким вогнем!... «це сторож моєї душі».
Характерологічна картка
комунара Андрюші
«… сидить з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає…»
«… мого бідного Андрюшу, призначив цей неможливий ревком сюди, в «чека», проти його кволої волі. І Андрюша, цей невеселий комунар, коли треба енергійно розписатись під темною постановою – «розстрілять», завше мнеться, равше розписується так: не імя і прізвище на суворому життьовому документі ставить, а зовсім незрозумілий, зовсім химерний, як житейський ієрогліф, хвостик».
«трохи перелякано дивиться…і мнеться».
«… нервово переходить із місця на місце. … він хоче сказати, що так нечесно, що так комунари не роблять, що це – вакханалія і т.д. Ах, який він чудний, цей комунар…!».
«Андрюша …підходить до мене й наївно, печально каже: «… Одпусти мене!»… «На фронт. Я більше не можу тут».
«Він хоче подалі від цього чорного брудного діла? Він хоче витерти руки й бути невинним, як голуб? Він мені віддає «своє право» купатися в калюжах крові?».
«… цей наївний комунар остаточно нічого не розуміє. Він буквально не знає, навіщо ця безглузда звіряча жорстокість. Він нічого не бачить…».
Характерологічна картка
матері «Я»
… воістину моя мати – втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна. …і мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом».
Її голова «з нальотом сріблястої сивини»; «сухі старечі долоні»
«… виходжу до самотнього домика, де живе моя мати. У дворі пахне м’ятою».
«… становиться біля тусклої лампади й зажурено дивиться на образ Марії».
«… і завтра піде в монастир: їй незносні наші тривоги й хиже навколо».
«.. моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного «я», якому я даю волю».
«один кінець… душі» головного героя.
«… моя печальна мати з очима Марії».
«Вона стоїть, звівши руки, і зажурено дивиться на мене».
Обличчя матері «було мертве. По щоці… текла темним струменем кров».
Тестові завдання
до творчості Миколи Хвильового
1. На початку новели «Я(Романтика)» М.Хвильовий подає присвяту-асоціацію твору М.Коцюбинського
А «Тіні забутих предків»
Б «Цвіт яблуні»
В «Intermezzo»
Г «Fata morgana»
Д «Маленький грішник»
2. Багатство зорових і слухових образів, мінливість відчуттів і вражень у новелі «Я(Романтика)» М.Хвильового є ознаками твору
А романтичного
Б реалістичного
В імпресіоністичного
Г експресіоністичного
Д сентиментального
3. Прочитайте уривок із новели «Я(Романтика)» М.Хвильового
Портьєра розвинулась, і в мій кабінет увійшло двоє:
Я:
Ваша фамілія?
Зет!
Ваша фамілія?
Ігрек.
Іменами Я, Ігрек і Зет М.Хвильовий
А наголошує на пересічності й нікчемності цих героїв
Б створює інтригу, яку читач має розгадати
В замасковує справжні прізвища героїв через раніше скоєні ними злочини
Г указує на те, що ці герої виконують другорядну роль у сюжеті твору
Д показує, що жорстока революційна дійсність нівелює людську
індивідуальність
4. М.Хвильовий виборює новий світ для своєї України і водночас розстрілює її у творі
А «Я(Романтика)»
Б «Іван Іванович»
В «Вальдшнепи»
Г «Санаторійна зона»
Д «Сентиментальна історія»
5. Змалювання образу сильної, вольової особистості, яка бореться за свої ідеали, що розходяться з тогочасною дійсністю – тематичне полотно твору М.Хвильового
А «Я(Романтика)»
Б «Сентиментальна історія»
В «Санаторійна зона»
Г «Іван Іванович»
Д «Вальдшнепи»
6. Про цей твір політичний діяч, літературознавець Д.Донцов писав: «Це сатира на новий побут, на партійних держиморд, сатира – злобна, як щедрінська, і глибока – на всіх тих «сукиних синів, які з’їли революцію», які видерли йому його ідеал з рук, сплюгавили його і заболочений, кинули під ноги банді експлуататорів звабливої ідеї». Ідеться про
А «Я(Романтика)»
Б «Іван Іванович»
В «Сентиментальна Історія»
Г «Санаторійна зона»
Д «Вальдшнепи»
7. Установіть відповідність між твором М.Хвильового та його жанром
1 «Я(Романтика)» А роман-памфлет
2 «Україна чи Малоросія?» Б соціально-психологічний роман
3 «Іван Іванович» В новела
4 «Вальдшнепи» Г стаття
Д повість
8. Установіть відповідність між творами М.Хвильового та героїнями з них
1 «Я(Романтика)» А Б’янка
2 «Сентиментальна історія» Б Аглая
3 «Вальдшнепи» В Марфа Галактіонівна
4 «Іван Іванович» Г товариш Жучок
Д мати
---------------------------------------------------------------------------------------------------
ВІДПОВІДІ:
1 Б 7. 1 В 8.1 Д
2 В 2 Г 2 А
3 Д 3 Д 3 Б
4 А 4 А 4 В
5 Б
6 Б
Цитатник
Так споконвіку було:
одні упирались з ганчіркою в руці,
а другі тяглися до стяга зорі
і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття.
Микола Хвильовий
«… шукання Хвильового почалися там, де урвалися шукання Коцюбинського» (Ф. Кислий).
«Наділений чутливою інтуїцією, письменник гарячково шукає виходу із катастрофічної ситуації, породженої наростаючою силою репресій, вимиранням мільйонів українських селян, поширенням недовіри і підозри в суспільстві. Шукає і не знаходить. Бо не бачить виходу з цієї ідеологічної пастки, у яку він, комуніст, потрапив, натхненно довірившись ідеалам революції» (М.Жулинський).
«Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює ... Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, хворобливо вразливий і гордий, недоторканий і суворий, а часом – ніжний і сором’язливий, химерник і характерник, залюблений у слово, у форму, мрійник» (В.Коряк).
«У хаосі трагічних катаклізмів нашої історії не загубився його мужній і чистий голос. Він долинає до нас із надзвичайного минулого…» (М.Жулинський).
«… Хвильовий, сприйнятий як канон, як літературна норма. Дотягніться до цієї норми – і будете «яко боги»!.. (М.Зеров).
«Хоч би він сам натиснув курок револьвера, зброю вложила йому до рук та сама «велетенська, фатальна» сила – як він її звав – яка нищила його за життя …, – Москва. … ота «психологічна Москва», перед якою покійний шукав рятунку в «психологічній Європі» (Д.Донцов).
Матеріал до модуля «На допомогу вчителю»
Таблиця
««Я» - сума характерів інших героїв»
«Я» | «мій звірячий інстинкт» | доктор Тагабат |
«сторож моєї душі» | дегенерат | |
«квола воля» | Андрюша | |
«другий кінець моєї душі» | мати |
Образи-символи
в новелі М.Хвильвого «Я (Романтика)»
* Інсургент – це борець за незалежність, солдат революції.
* Версальці – озвірілі, оскаженілі контрреволюціонери.
* «відправити в штаб Духоніна» - розстріляти.
* Синедріон – вищий державний орган з політичними й судовими функціями в древній Іудеї; у М.Хвильового – рада, що вершить страшний суд над мирним населенням.
* «доктор Тагабат» – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції.
* Образ матері Марії – центральний гуманістичний символ, символ згорьованої України.
* «загірна комуна» - образ рідної землі, України.
* Вогонь – символ смерті: «горять села, горять степи»; «палахкотять блискавиці»; «може спалахнути бунт»; «спалахують чіткі й короткі постріли»; «мутне вогняне сонце»; «блискавиці різали краєвид»; «сонце – мідь»; «горіли оселі»; «я горів у вогні фанатизму»; «спалахували короткі вогні: так кінчали з черницями»; «Метнувся вогонь…»; «Здіймались вогні»; «я у млості, охоплений пожаром якоїсь неможливої радості»; «невідомо горіли тихі озера загірної комуни».
Символіка кольорів
у новелі М.Хвильового «Я (Романтика)»
Мотив ночі, тьми увиразнює враження про чорну, диявольську роботу «чорного трибуналу комуни».
Тьма панує над світом після вбивства героєм власної матері.
Кольорові деталі – «чорний», «темний»: «темні вершники летять»; «з темного лісу»; «Мої товариші сидять за широким столом, що з чорного дерева»; «чорний трибунал комуни»; «В городі – тьма. І тут – тьма»; «розписатись під темною постановою»; «північна тьма»; «біля тусклої лампади»; «тускло горить лампада»» «мутні чутки»; «мутна курява мчала над далеким небосхилом»; «ніколи не забуду цієї мовчазної процесії – темного натовпу на розстріл»; «проноситься переді мною темна історія цивілізації»; «По щоці,… текла темним струменем кров»; Андрюша «хоче подалі від цього чорного брудного діла»; «темніли теплі трупи черниць»; «чорним волохатим силуетом маєтку» створено образ страшного звіра-сатани, який знищує все живе й світле.
Ніч символізує невідворотний жах того, що відбувається: «сонце зайшло. Конає вечір. Надходить ніч».
Зорі, місяць підтримують ідейне навантаження «ночі»: «На небі виростають зорі й проливають на землю зелене болотяне світло. Потім гаснуть, пропадають».
Зелені зорі, зелено-лимонний місяць уособлюють ідею смерті: «… тихо вмирав місяць…».
Перламутровий ранок як символ світла утілює напруженість трагічної ситуації («чіткий перламутр на банкеті дикої голодної країни»).
Образ міста
в новелі М.Хвильового «Я (Романтика)»
* «Я йду по пустельних мовчазних вулицях обложеного міста».
* «Город мертвий… Город причаївся. Тьма».
* «… мої вірні агенти ширяють по завулках, і вже нікуди вміщати цей винний і майже невинний обивательський хлам».
* «Хмарами збирається пил і стоїть над городом, покриваючи мутне вогняне сонце. …Тягнуться обози, кричать тривожно паровики, проносяться кавалеристи. Тільки біля чорного трибуналу комуни стоїть гнітюча мовчазність».
* «Доносилась канонада й тривожні гудки з вокзалу. …грохотали по мостовій тачанки».
* «Тривога В городі крамниці забиті. Город мертвий і йде в дику середньовічну даль».
* «… спалахували димки над дальньою цегельнею. За курганом грохотали панцерники… Пахло розстрілами».
* «Город стояв у пилу…»
* «Над городом хмуро стояв пил. Сонце – мідь, і неба не видно. Тільки мутна курява мчала над далеким небосхилом. Здіймалися з дороги фантастичні хуртовини, бігли у височінь, розрізали простори, перелітали оселі й знову мчали і мчали.».
* «… знову на півдні горіли оселі».
* «В городі стояла енергійна перестрілка».
* «… я йшов по мертвій дорозі».
* «… над городом знявся рясний вогонь – перестрілка знову била тривогу».
* «Ішла чітка, рясна перестрілка».
«Це була дійсність: справжня життьова дійсність – хижа й жорстока, як зграя голодних вовків. Це була дійсність безвихідна, неминуча, як сама смерть».
Звукова гама
в новелі М.Хвильового «Я (Романтика)»
* «… шелестять вечори біля тополь».
* «… апарат військового телефону тягне свою печальну тривожну мелодію, що нагадує дальній вокзальний ріжок».
* «… на далекій міській башті за перевалом дзвенить мідь: то б’є годинник».
* «В городі тиша й мовчазний передзвін сердець».
* «… біля чорного трибуналу комуни стоїть гнітюча мовчазність».
* «… у гулкій і мертвій тиші княжого маєтку… спалахують постріли».
* «… кабінет задрижав від реготу».
* «Кричить дальній вокзальний ріжок».
* «… бухкали гармати».
* «позаду рипіли тачанки».
* «Із дзвоном розірвався біля мене шрапнель…».
* «… одноманітно відбиває кулемет»; «… грохотіли орудія»; «Ішла чітка, рясна перестрілка».
* «… голос мій зривається, і мені булькає в роті».
* «Я ніколи не забуду цієї мовчазної процесії – темного натовпу на розстріл».
Література
1. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів для 10-11 класів/ Філологічний напрям (профіль - українська філологія). К.: «Грамота», 2011.
2. «Срібний птах». Хрестоматія з української літератури для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Частина І// упорядники: Г.Семенюк, М.Ткачук, А.Гуляк, – К.: «Освіта», 2006.
3. Авраменко О.М. Українська література/ Міні-конспекти для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. – К.: «Грамота», 2015.
4. Кривка Н.В. Українська література / Плани-конспекти уроків для 11 класу. – Х.: «Ранок», «Веста», 2002.
5. Молочко С.Р. Українська література / Матеріали для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. – Х.: Країна мрій, 2008.
6. Мелешко В.А. Українська література. Довідник для абітурієнтів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів/ В.А.Мелешко, І.О.Радченко, О.М.Орлова, А.О.Панченков. – К.: літера ЛТД, 2012. – 544 с.
7. Нестандартні уроки з української мови та літератури. Випуск 1 / Упоряд. К.Ю.Голобородько – Х.: «Основа», 2006. – 304 с. – (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип. 1 (26).