Харківська загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів № 111
Сучасні підходи до створення здоров'язбережувального освітнього середовища в закладах освіти
В умовах реформаційних змін в сучасній Україні здоров’я її громадян є одним із пріоритетів національного розвитку. У зв’язку з цим, головна проблема країни стосується майбутнього нашої держави й полягає у збереженні й зміцненні здоров’я дітей та шкільної молоді. Ефективність роботи навчально-виховного закладу повинна вимірюватися не тільки якістю освіти, але й безпекою та захищеністю школярів, піклуванням про їх стан здоров’я.
Завдання загальноосвітнього закладу, що реалізує важливу ідею здоров’язбережувальної освіти, складається із створення надзвичайного освітнього середовища, метою якого було б формування й розвиток у дітей культури здоров’я, а також важливої компетентності здоров’язбереження .
Аналіз різних підходів та літературних джерел пов'язаних із розумінням сутності такого поняття як «здоров’язбережувальне освітнє середовище», дає змогу стверджувати про те, що воно об’єднує сукупність певних умов і здоров’язбережувальних педагогічних технологій. Гігієнічних, психолого-педагогічних, організаційних, медичних, еколого-рекреаційних, навчально-виховних, фізкультурно-оздоровчих, які забезпечують, покращують та виховують культуру здоров’я сучасної молоді.
Перед колективом педагогів загальноосвітньої школи ставиться завдання зі створення таких умов навчання й виховання школярів, які б сприяли формуванню всебічно розвиненої, фізично гармонійної особистості з відповідальним відношенням не тільки до власного здоров’я, а й до здоров’я оточуючих. Найбільшу роль у оздоровчому процесі виконує саме освітня система, яка володіє усіма можливостями для того, щоб зробити навчально-виховну діяльність саме здоров’язбережувальною. [1, с.17].
Загальноосвітній навчальний заклад повинен здійснювати кваліфіковану турботу про зміцнення й збереження фізичного, психічного здоров’я молоді, а також навчити дітей турбуватись про своє здоров’я. Необхідною умовою для створення здоровʼязберігаючого середовища є формування у дитини піклування про власне здоров’я, фізичний розвиток. А свідоме ставлення до життя як найкращого дару природи, пріоритетне відношення до стану здоров’я як найважливішої людської цінності та підтримання здорового способу життя є основними факторами збереження й зміцнення здоров’я [5, с.41].
Здоров’язбережувальне освітнє середовище, за визначенням Н.Д. Міллер, є сукупністю багатьох факторів (антропогенних, природних, культурних, соціальних), які необхідні для задоволення людиною особистісних потреб, здібностей та можливостей для збереження свого здоров’я. Це середовище спонукає до впровадження здоров’язбережувального навчання у вигляді співпраці школярів з учителем, результатом якого є засвоєння і закріплення знань, вмінь, навичок, способів творчої та самостійної діяльності, системи цінностей та збереження здоров’я усіх учасників освітнього процесу [3, с.18].
Отже, створення здоров’язбережувального освітнього середовища в закладах освіти передбачає комплекс змін у всій традиційній навчально-виховній системі, які спрямовані на покращення ефективності діяльності закладу освіти щодо збереження та зміцнення здоров’я школярів, професійного здоров’я вчительського колективу, підвищення ступеня психологічної захищеності й комфорту учнів та безпеки педагогів.
На основі обмірковування та інтеграції багатьох наукових джерел [2, с. 42] щодо створення здоров’язбережувального освітнього середовища в закладах освіти, можна виділити такі основні компоненти:
• зміст освіти. Ця основа включає стандарт освіти, навчальний план, педагогічні технології, прийоми, методи та організаційні форми навчального процесу, систему знань школярів про збереження та покращення власного та здоров’я свого роду, нації й навколишнього світу;
• матеріально-технічне забезпечення. Наявність медично-гігієнічного, санітарно- технічного, фізкультурного обладнання й оснащування, комплектування учбових класів. Відповідність організації раціонального харчування учнів згідно з діючими санітарними правилами та нормами. Профілактичні медичні огляди та оздоровчі процедури, постійне регулювання рухового режиму та моніторинг показників стану здоров’я. Проведення психолого-педагогічних, реабілітаційних, корегувальних заходів щодо забезпечення здоров’я учнівської молоді;
• навчально-методичне гарантування створення здоров’язбережувального освітнього середовища та постійний його моніторинг;
• міжособистісні взаємини усіх суб’єктів навчально-виховного процесу.
Координація діяльності закладу освіти і родини, робота шкільної психологічної служби. Вивчення стану фізичного, психічного здоров’я дітей й учителів (індекс здоров’я, зниження захворюваності, підвищення загального емоційного тонусу). А також рівень професійної компетентності всього педагогічного колективу, цілісність усіх оздоровлювальних впливів та стабільність отриманих результатів [4, с. 45].
Діагностика сформованості здоров’язбережувального середовища у закладах освіти реалізується через:
• опитування;
• тестування;
• бесіди;
• спостереження;
• профілактичні огляди школярів.
Таким чином, тільки в тісному співробітництві з дітьми, батьками, медиками, соціальними педагогами й практичними психологами, а також з усіма тими людьми, хто зацікавлений та небайдужий у збереженні й покращенні здоров’я учнів, вчителі спроможні створити здоров’язбережувальне освітнє середовище у закладі освіти.
Список використаних джерел:
1. Бережна Т. І. Формування здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі / Т. І. Бережна. – Чернівці : Букрек, 2014. – 200 с.
2. Ільченко В.Р. Дидактичні умови здоров’язбережувального навчального середовища / В.Р. Ільченко // Технології інтеграції змісту освіти: зб. наук. праць за матеріалами міжнародної наук.-практ. конф. «Теоретичні та методичні основи організації здоров’язбережувального навчального середовища загальноосвітньої школи та ВНЗ», 14 квітня 2011 р. / редкол.: В.Р. Ільченко (гол. ред.) та ін. – Полтава, 2011. – Вип. 3. – С. 42-45
3. Миллер Н.Д. Здоровьесберегающее обучение детей санаторных классов общеобразовательной школы : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Н.Д. Миллер. – Новокузнецк, 2006. – 18 с.
4. Подгорная О.Е. Проектирование здоровьесберегающего пространства общеобразовательной школы средствами личностно-ориентированного образования : дисс. канд. пед. наук : 13.00.01 / О.Е. Подгорная. – Тирасполь, 2005. – 211 с.
5. Сучасні підходи до створення здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального закладу : Матеріали обласної Інтернет-конференції. – Черкаси : Вид-во ОІПОПП, 2016. – 70 с.