Тема. Г.Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». Високий антивоєнний і гуманістичний пафос твору (Слайд № 1 )

Мета: показати антигуманний, протиприродний характер війни на основі опису долі скаліченого юнака-солдата; вдосконалювати навички роботи над текстологічним аналізом твору; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати культуру відповіді: логічність, послідовність, доказовість, емоційність, вміння обстоювати свою точку зору

Обладнання: підручник з текстом твору, портрет Г.Белля,ілюстрації до твору, презентація в Microsoft Power Point

Тип уроку : комбінований

Хід уроку

«Оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..» є беллівським шедевром, одним з найгостріших антивоєнних творів світової літератури нашого часу взагалі» Кіра Шахова ( доктор філологічних наук) (Слайд № 2 )

І. Підготовка до сприйняття. Вступне слово . Генріх Белль - один із найвідоміших письменників повоєнної Німеччини. Йому довелося жити в складний період історії його країни, коли жорстокі війни визначали буття цілих поколінь німців. Тему війни покладено і в основу одного з шедеврів письменника, - філософський твір «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» , над яким сьогодні ми продовжимо роботу ІІ. Актуалізація опорних знань. 1.Фронтальна перевірка домашнього завдання - Бліцопитування 1. В якому місті народився Генріх Белль (Кельн) 2. Яку роль у житті письменника зіграв той факт, що він народився в Кельні ( Кельнці вирізнялись демократизмом і чинили опір фашистській ідеології ) 3. Де навчався молодий Генріх ( в гуманітарній греко-латинській гімназії ) 4. Що сприяло можливості багато читати (після закінчення гімназії Белль відмовився від військової служби і пішов працювати учнем у букіністичний магазин. Нудна й нецікава робота - сортувати книги – мала свої переваги: у Генріха з’явилася можливість багато читати ) 5. З якими видатними письменниками познайомився Белль? ( Дж. Свіфт, Ф.Достоєвський, Ч.Діккенс, Е.Хемінгуей ) 6. Чому Белль недовго пропрацював в книжковому магазині, адже це сприяло розвитку літературних здібностей Генріха ? (Восени 1938 р. його мобілізували для відбування трудової повинності, обов’язкової для всіх німецьких юнаків ) 7. Що відбулося у 1939 році? (Відбувши примусові роботи, Генріх Белль влітку 1939 р. вступив до Кельнського університету, але через місяць його мобілізували до вермахта (збройні сили фашистської Німеччини), нібито на навчання. А у вересні розпочалася Друга світова війна) 8. Скільки часу Белль провів на війні ? ((шість довгих років ) 9. Чи були бездоганними ці 6 років на війні? ( Ні,він був тричі поранений та кілька місяців провів у полоні, а кожне поранення сприймав як дарунок Божий, адже це давало йому можливість відпочити від війни, яку він відверто ненавидів, але мусив брати участь ) 10. Що стало літературною школою для Белля? (Дві тисячі листів дружині,які Белль написав, будучи солдатом ) 11. Ким став Г.Белль у 1951 році? (Літератором ) 12. Яку нагороду отримав Г.Белль? ( Нобелівську премію у 1972 році «за творчість, у якій сполучається широке охоплення дійсності з високим мистецтвом створення характерів і яке стало вагомим внеском у відродження німецької літератури» )

ІІІ. Опрацювання теми уроку

Трагічні фронтові події, їх марність та жорстокість багато у чому визначили сенс життя і творчості Г.Белля. Тему війни покладено в основу оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…». І перше , що впадає в око,- незвичайна назва оповідання. А відтак з’ясуймо, чому воно називається так незвично. У цьому нам допоможе історична довідка

Учень-історик. Ця фраза є обірваною цитатою двовірша-епітафії (надмогильного напису давньогрецького поета Симоніда Кеоського, який жив у V ст. до н.е.: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ти бачив. Тут ми всі полягли, бо так звелів нам закон» . (Слайд №3 ) У Німеччині вірш став відомим у перекладі Ф. Шиллера. Цей вірш нагадує про битву у Фермопільській ущелині. (Слайд № 4 )

Під час греко-персидських воєн у 480 р. до н.е. 300 спартанців на чолі з царем Леонідом мужньо обороняли Фермопіли від персів. Усі спартанці загинули в нерівному бою. Поняття «спартанське виховання» дожило до наших днів, засвідчуючи надзвичайно високий рівень патріотичного , духовного й фізичного гарту юних жителів Спарти. Про мужність, волю та витримку, що гартувалися в спартанських школах, і досі ходять легенди! Воїн-патріот, здатний щомиті стати на захист вітчизни, - ось хто був ідеалом спартанців.

- Але чому Г.Белль використовує у своєму оповіданні саме фразу античного автора? ( Річ у тім, що відтоді, як Німеччина стала імперією, вона ототожнювала себе з гармонійною античністю. Служіння імперії освячувалося ідеєю справедливості воєн, до яких школа готувала німецьких юнаків. Якщо юні спартанці змогли віддати свої життя за батьківщину, то чому цього не можуть зробити німецькі юнаки? І школи Спарти, і школи Німеччини готували юнаків до війни. Але війни, які вела Спарта, були  справедливими. А Німеччина провадила  політику  нападу. )

Тепер стає зрозуміло, що ця фраза невипадково з’являється на дошці в німецькій гімназії, вона відбиває суть системи виховання в тогочасній Німеччині. Вбиваючи в голови молоді думку про справедливість війни, героїчну смерть, фашистські ідеологи насправді готували для Гітлера «гарматне м’ясо». Як відомо, світ визнав героїзм відважних воїнів Спарти і засудив гітлеризм, повставши проти нього і знищивши його спільними зусиллями.

Виникає питання: Чому фраза, винесена в заголовок твору, обривається на півслові? На це непросте запитання ми спробуємо дати відповідь наприкінці уроку.

-- Зовні сюжет оповідання дуже простий, сформулюйте його (Поранений солдат потрапляє до шпиталю, який розміщено в одній з міських шкіл. Солдат усвідомлює, що він у своїй школі, тільки коли бачить на дошці власноручний напис, зроблений ще до участі у війні: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»)

-- Але чому не відразу впізнає солдат рідну школу? Саме на поступовому впізнаванні головним героєм, пораненим солдатом гімназії, у якій він навчався 8 років і яку залишив три місяці тому, і будується сюжет оповідання.

Впізнавання відбувається в кілька етапів - від впізнавання очима до впізнавання серцем. Ми пройдемо цими етапами разом із героєм.

- Робота груп . І етап І група Пройдіть коридорами гімназії. Що бачить головний герой, на які деталі він звертає увагу? Чому він не впізнає рідної школи? Зачитайте -… ( Робота з уривком оповідання від слів «Та я не був ще мертвий…» до слів «Чого лишень не привидиться в гарячці …»)- стор. 242-243

-- Такий детальний опис приміщення гімназії не випадковий, кожна деталь має свій підтекст

1.Ми бачимо зображення Медеї. Медея - це героїня давньогрецької міфології, яку вважають символом помсти. Закохавшись в Ясона,вона допомагає аргонавтам здобути золоте руно і тікає зі своїм коханим. Щоб затримати переслідування батька, Медея вбиває рідного брата та розкидає шматки його тіла. Згодом Ясон закохався в іншу та вирішив на неї одружитися. Сповнена почуттів помсти, Медея вбиває суперницю, її батька і своїх дітей від Ясона. (Слайд№5)

За допомогою образу Медеї фашистські ідеологи втлумачували думку про те, що Німеччина має помститися за фактичну поразку у Першій світовій війні, зміцнити авторитет нації, який був розчавлений принизливою виплатою компенсацій . Німеччина – та « Медея», яка заради власних інтересів приносить у жертву своїх дітей)

2.Далі перед очима статуя «Хлопчик, що виймає терня». Оригінал цієї статуї створений у V ст. до н.е. За легендою, ця статуя присвячена спартанському хлопчику, який переміг на змаганнях з бігу, незважаючи на гостру біль від того, що в його нозі було терня.(Слайд №6) -- Юнаків у Німеччині виховували у спартанських традиціях. У Спарті 7-річних хлопчиків забирали від батьків та виховували у дусі суворої дисципліни.

3.Макет Парфенону. Чому цей макет виставлено у гімназії? (Слайд №7) ( У гітлерівській гімназії не було нічого випадкового. Всі елементи культури підкреслювали тотожність з гармонійною, осяяною славою античністю, водночас спотворивши спартанську патріотичну систему виховання, додавши до неї відкриту теорію расизму та шовінізму, просякнуту зневагою до людей, культ грубої сили, грабіжництва і поневолення інших народів. Німеччина – сучасна Греція, єдина спадкоємиця культури, на якій збудовано цивілізацію)

4. Грецький гопліт. Представник важко озброєної піхоти у Давній Греції. До цього війська входили люди середнього достатку, які могли купити собі обладунок. Це зображення мало виховувати войовничість, військову дисципліну, прагнення стати солдатом)(Слайд №8)

5. Хто такі курфюрсти? Це князі, за якими було закріплено право обирати собі імператора з власного середовища. Портрети правителів, які сприяли військовому зміцненню Пруссії та прагнули до її територіального розширення. Коли Гітлер став повноправним диктатором, він оголосив себе наступником великого курфюрста і кайзера Фрідріха ІІ.(Слайд №9)

6. Фрідріх Великий досяг найвищого абсолютизму, використовував найманську наймогутнішу армію для численних загарбницьких воїн. (Слайд №10)

7. Троє погрудді. Яка ідея ховається за ними? (Слайд №11) (Цезар,Цицерон, Марк Аврелій. За трьома античними фігурами стоїть постать фюрера – диктатора, полководця, філософа)

8.Гермесова колона. (Слайд №12) Символ Бога Гермеса. На гермах позначали відстані. Гермес - провідник душ на шляху самопізнання. Герой і читач теж мають відділити істинний шлях від хибного. Герма ІІІ Рейху. Герми античності прикрашалися витонченої роботи головою. Герми Німеччини – нові дороговкази для молоді

9.Мармиза Зевса (Слайд №13 ) Як посилює враження від побаченого зображення Зевса? ( Зевс – володар людей і всього світу, його силі мають коритися всі. Ототожнюваний образ Гітлера)

10. Портрет Ф.Ніцше. ( Слайд №14 )Необхідний атрибут німецької гімназії. «Надлюдині» Ніцше притаманні зневага до «слабких», прагнення піднестися над світом і мораллю. Герой бачить портрет філософа заліпленим, тому що його концепція містила антигуманний заряд, але сам Ніцше не міг уявити, до яких наслідків приведе використання його ідеї.

11.Краєвид Того. (Слайд №15 )Мав спонукати до відновлення втрачених Німеччиною територій.

-- Чому так детально описує Белль весь шкільний реквізит?

(Бо це і є комплект «навчальної наочності» до пропагованих владою ідей війни та расизму. Тінь гітлерівської ідеології надає навіть античним образам спотворених смислів.

--Чому на даному етапі герой упізнає школу лише очима, чому мовчить його душа,серце? (Світ,який чомусь пізнавали його очі, був глибоко чужий для нього й нецікавий) + йому було боляче…

-- Поміркуйте, які асоціації виникли у вас щодо слова «школа».

-- А чому у героя школа асоціюється з «мертвим домом», «містом мертвих»? (Вже на початку оповідання герой стає свідком того, як мертвих солдатів відділяють від «решти».

-- А чому антонімом до слова «мертві» Белль використовує не очікуване «живі», а «решта»? (Герой думає про себе не «живий», а «ще не мертвий», який дуже легко може перейти до мертвих)

-- А де розташовують мертвих солдатів? ( Десь у підвалах школи )

Отже, школа – дім дитинства, радощів, сміху і школа – «мертвий дім», «трупарня». Це жахливе перетворення невипадкове. Школа, що готувала учнів до смерті всією системою виховання, мала стати трупарнею.

-- Від античності до сучасності , від великої кількості античних богів до одного Бога. А потім – безбожжя. Чи є Бог у художньому світі Белля, адже всі тоталітарні режими оголошують війну Богові?

ІІ етап

ІІ група -- Що є символом боротьби з Богом в оповіданні Белля? (Слайд № 16 ) ( З-поміж численних подробиць інтер’єру особливу увагу оповідач приділяє сліду хреста на стіні. Хрест було знято за часів перебудови гімназії відповідно до вимог тоталітарної ідеології. Керівництво закладу доклало чимало зусиль для того, щоб зафарбувати залишений ним слід, але марно. Ця історія є місткою ілюстрацією культурної політики нацистів щодо християнської спадщини: вона є лаконічним прикладом того, як ідеологи режиму намагалися стерти зі свідомості молодого покоління навіть пам’ять про моральні заповіді християнства)

--Простежте за текстом, як відбувається боротьба з хрестом (ст.245-246) «Серце в мені не озивалося» - констатує герой навіть тоді, коли бачить дуже важливу прикмету – над дверима в залі для малювання колись висів хрест … - зачитайте…-ст.246 До того, як прийшли вони - це була школа святого Хоми, тому там і висів хрест.

ІІІ етап

ІІІ група Солдата заносять до операційної . І раптом за плечима лікаря, на дошці, він бачить щось таке, що змусило його серце - таки озватися з того моменту, як він перебуває у цьому «мертвому домі» - зачитати …ст..246-«…десь у потаємному…» до «…не міг узяти під сумнів». (Слайд №17 )

Це кульмінація оповідання, кульмінація впізнавання. (Момент впізнавання в оповіданні збігається з моментом усвідомлення героєм того, що з ним сталося: у нього немає обох рук і правої ноги. Ось чим закінчилася система виховання, яку встановили Вони у школі святого Хоми(християнській школі, один із постулатів якої напевно був як у біблійній заповіді:»Не вбий!»)

--Тепер ми розуміємо, що ключова фраза («Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…») набуває в тексті важливого значення і має узагальнено-символічну забарвленість. Герой впізнає «свою руку» на дошці, та дописати цю фразу не зможе ніколи:не має чим.

-- Чому вона з’являється в кульмінації оповідання? (Вона безпосередньо пов’язана з його головною ідеєю засудження війни і є авторською концепцією заперечення війни.

– Чому ця фраза не подається повністю, а несподівано обривається? (Справа зовсім не в тому, що героєві не вистачило місця на дошці. Спартанці, які полягли під Фермопілами, гинули не марно: їхня смерть стала прекрасною легендою, символом патріотично свідомого служіння вітчизні. Вони завершили своє діяння,і слова, що оповіщають про це, теж завершені. А фраза, винесена в заголовок оповідання, лише прекрасно розпочинається, нагло обірвавшись на півслові: юні німецькі хлопчики так і не стали героями, на роль яких їх так натхненно готували.

Смерть, позбавлена високого сенсу, - страшна і жалюгідна. Мабуть, Белль обірваністю цієї фрази підкреслює невідповідність застосування цієї фрази до тієї жахливої загарбницької війни, що її вела фашистська Німеччина)

-- У тексті є ще одна обірвана фраза. Зачитайте її…- стор. 245(«І зненацька мені спало на думку,… «Пішов зі школи на фронт і поліг за…»)

--Чому ця фраза теж є незакінченою? ( Герой не знав, за що. Проте вже напевно йому було відомо, що не за те, про що тут, у гімназії, тлумачили протягом останніх років

-- Чому таким дивним є тихе прохання: «Молока»? ( Юнак ніби поринає у дитинство. Це безнадійний пошук минулого в момент утрати майбутнього. Прохання звучить як благання порятунку, якого вже немає для цього жалюгідного обрубка)

І мимоволі читач проймається не жалем, а ненавистю до тих, з чиєї вини вчорашній школяр і тисячі таких, як він, пішли на війну.

-- Хто ж такий герой оповідання Белля, чи розкрив письменник особливості його характеру? (Герой оповідання Г.Белля – звичайний німецький юнак, вчорашній школяр. Белль нічого не розповідає про характер свого героя, його схильності, він навіть не дає йому імені. Тому що таких, як він, були тисячі )

Війна калічить, «пожирає» всіх без винятку . Незалежно від віку, характеру, соціального стану… І головне для письменника – показати не долю кожної окремої людини в війні, а страшне обличчя самої війни. (Слайд № 18 )

ІV. Підсумок уроку

Оповідання раптом обривається(так само, як і давньогрецька епітафія),і ми не знаємо, що трапиться з юнаком: чи виживе він, чи помре, чи знайде своє місце в цьому страшному світі. Але якщо з «мертвими» все зрозуміло – на них очікує «пам’ятник загиблому воїну» із Залізним хрестом і написом, - то як бути з тими, хто і вмерти не вмер, і живим бути не може?Що очікує на тих, хто вже ніколи не зможе дописати на шкільній дошці начебто звичайну фразу…І, можливо, власне те, що сам герой, будучи ще живим, зараховує себе до «полеглих», і є найстрашнішим звинуваченням війни.

Закінчити урок я б хотіла словами з вірша, який написав учень ,вивчаючи цей твір..

* * * Що робити, коли ти не хочеш війни, Коли ти молодий, і безгрішна душа,

Коли грізний тиран грає в ігри брудні, Ну а ти в його грі лиш звичайний пішак?

Що робити, коли ти вже ворогом став, І у тебе самого вже є вороги, Що робити, коли ти, знесилений, впав, Бо так довго ішов крізь вогонь і сніги?

Що робити, коли ти не хочеш убить, А лиш руку подати людині в біді, Коли кулі швидкі за одну якусь мить Три кінцівки одразу одірвуть тобі?

Що робити, коли ти на ношах лежиш, І у тілі скаліченім є ще душа, Коли напис читаєш на дошці й мовчиш: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...»

Дмитро Леонов, 11 кл

На жаль, і на наш час припали випробування , які не дають спокою нікому… Але коли на кам’яній плиті будуть викарбувані їх імена, ми будемо впевнені,що ці хлопчаки - герої , які полягли захищаючи рідну землю, незалежність рідної України…

V. Домашнє завдання:

1.Опрацювати підручник – стор. 226-229, переказувати 2. Прочитати вірш «Я поліг біля Ржева»

2. Прочитати вірш

«Я поліг біля Рже