Міністерство освіти і науки України
Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Кафедра педагогіки та психології
Проектна діяльність у викладанні трудового навчання
Реферат
Базоокої Наталії Олександрівни,
слухача курсів підвищення кваліфікації
учителя трудового навчання
та предмету «Технології», вчителя трудового навчання
КЗ «Лисичанська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №29
Лисичанської міської ради Луганської області»
м. Лисичанська
м. Сєвєродонецьк
2018
Зміст
Вступ 2
Розділ І. Проектна технологія 5
1.1 Історія виникнення технології 5
1.2 Сутність проектної технології 7
1.3 Інформаційно-комунікаційні технології в трудовому навчанні та вихованні 8
Розділ ІІ. МЕТОД НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ 9
2.1. Мета і завдання навчального проекту 9
2.2 Вимоги до використання методу проектів 10
2.3 Реалізація методу проектів у трудовому навчанні 10
Висновки 15
Література 16
Вступ
Актуальність
Трудове навчання в умовах освітньої реформи орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які спрямовані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей. Розуміння нових змін мають створити всі предмети в Новій українській школі, щоб формувати ключові компетентності. І тут трудове навчання може бути «лідером».
Увагу вчителя завжди привертали як зміст освіти, так і методика навчання. Особливо актуальними є ці питання зараз, коли здійснюється перехід до нового змісту і структури загальної середньої освіти. Водночас перед освітою постали нові масштабні завдання: модернізація навчального процесу, впровадження інноваційних освітніх технологій і, головне - ставлення до дитини як особистості, що не лише готується до майбутнього життя, а вже тепер реалізує себе у пізнавальній діяльності, має свої інтереси, потреби, особливості розвитку.
Пріоритетним напрямом діяльності сучасної загальноосвітньої школи є впровадження в навчально-виховний процес особистісно орієнтованих педагогічних технологій, в основі яких лежить глибоке і всебічне вивчення особистості дитини. До таких технологій належить і метод творчих проектів.
Проектна технологія – практичне спрямування особистісно орієнтованого трудового навчання в процесі конкретної навчально-трудової діяльності учня, на основі його вільного вибору та з урахуванням його особистих інтересів. У свідомості учня суть проектної технології відображається так: «Я знаю, для чого мені потрібно все, що я пізнаю, і де я можу ці знання застосувати».
Метод проектів дає змогу активно розвивати в учнів творче мислення, творчі здібності, прагнення самому створити, усвідомити себе творцем. В учнів має виробитись і закріпитись звичка до аналізу споживчих, економічних, екологічних і технологічних ситуацій, здатність оцінювати ідеї, виходячи з реальних матеріальних можливостей, уміння вибирати найбільш технологічний, економічний спосіб виготовлення об'єкта проектної діяльності, який би відповідав вимогам дизайну.
Проектна діяльність є тією якісною основою, яка може реалізувати гуманістичний підхід до навчання, оскільки сприяє формуванню розкріпаченої творчої особистості, діяльність якої вже в шкільному віці спрямована на впровадження власних ідей, перетворення навколишнього середовища (виготовлення моделей, конструкцій, пристосувань), виходячи з різних потреб на основі своїх можливостей.
Метод проектування забезпечує загальну ігрову основу навчання, сприяє формуванню творчо спрямованої особистості в умовах збереження емоційного і фізичного благополуччя, є одним з інноваційних методів навчання.
Метою проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності.
Мета: вивчення педагогічних умов та особливостей застосування методів проектної технології на уроках трудового навчання.
Завдання:
- проаналізувати навчальну, науково-теоретичну та методичну літературу з теми;
- узагальнити досвід роботи з використання «Проектної технології» на уроках трудового навчання.
Об'єкт дослідження – процес навчання учнів проектної технології на уроках трудового навчання у 9 класі загальноосвітніх навчальних закладів.
Предмет дослідження - педагогічні умови формування знань, умінь та навичок учнів 9 класі у процесі вивчення Розділу І «Основи проектування, матеріалознавства та технології обробки».
Зазначена мета досягається шляхом залучення учнів на уроках трудового навчання до проектної діяльності як провідного засобу розвитку і навчання учнів, формування у них здатності до самостійного навчання, оволодіння засобами сучасних технологій, умінь конструювати власний процес пізнання і на практиці реалізувати заплановане [11].
Трудова підготовка в сучасній загальноосвітній школі має бути гнучкою і пристосованою до технічних, економічних, соціальних потреб суспільства та спрямованою на те, щоб допомогти випускникам середніх закладів у професійному самовизначенні, оволодінні методами творчої діяльності в умовах ринкової економіки і на зміну фактично ремісничому, тренувальному трудовому навчанню має прийти процес формування та розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку, трудова діяльність учнів повинна бути наповнена інтелектуальним змістом, уроки трудового навчання створюватимуть реальні умови для реалізації індивідуальних можливостей особистості кожного учня .
Все це вимагає нових підходів до методики трудового навчання, яка має на меті забезпечити підготовку учнів до трудової діяльності у різних сферах виробництва, дати учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технології, процеси управління, основні групи професій та вимоги професій до людини; залучити учнів до творчо-інтелектуальних і технологічних робіт; сформувати навички розв'язання творчих практичних завдань.
Розділ І. Проектна технологія
1.1 Історія виникнення технології
Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття у США. Спершу його називали "методом проблем" і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. У ньому містилися ідеї побудови навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знаннях. Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті. Проблема мусить бути з реального життя, знайома і значуща для дитини, для її розв'язання дитині необхідно застосовувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути.
Під проектом у той час мався на увазі цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини. В. X. Кілпатрик дав таку класифікацію проектів:
- створюваний (продуктивний) проект, пов'язаний з трудовою діяльністю — доглядом за рослинами і тваринами, підготовкою макета, конструкторською діяльністю тощо;
- споживчий (його метою є споживання у найширшому розумінні, включаючи розваги) — підготовка екскурсій, розробка і надання різних послуг (ремонт одягу, взуття, інформаційні послуги тощо), проекти розв'язання проблем життєзабезпечення табору тощо;
- проект розв'язання проблеми (науково-дослідницький проект);
- дослідження впливу умов догляду за рослинами на врожайність, фізико-математичні проекти, технічні проекти, проекти розв'язання історичних або літературних проблем тощо;
- проект-вправа (проекти навчання і тренування для оволодіння певними навичками).
Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.
У школах США, Великої Британії, Бельгії, Ізраїлю, Фінляндії, Німеччини, Італії, Нідерландів ідеї гуманістичного підходу Джона Дьюї набули більшого поширення і популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань з їх практичним застосуванням для розв'язання конкретних проблем довкілля у спільній діяльності школярів. Згодом ідея методу проектів зазнала достатньої еволюції. Народившись з ідеї вільного виховання, у наш час проектування стає інтегрованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти.
В Україні групою науковців О.М. Кобернік, В.К. Сидоренко, А.І. Терещук, В.В. Бербець та ін. у чисельних статтях , посібниках розкриваються поблеми теоріїі практики проектного навчання у загальноосвітній школі.
Проект - (від латів. рrojectus, у буквальному перекладі - кинутий вперед):
1) реалістичний задум, план про бажане майбутнє;
2) сукупність документів(розрахунків, креслень, макетів) для створення якого-небудь продукту, містить в собі раціональне обґрунтування і конкретний чин здійснення;
3) метод навчання, ґрунтований на постановці соціально-значимої мети і її практичному досягненні.
Слово «проектування» походить від слова «проект» і означає діяльність, що ініціюється проблемою, яка включає чітко впорядковану послідовність дій, що призводить до реального результату. Тому основним для слова «проект» буде його значення образу майбутнього [6].
Таким чином, не змішуючи і не плутаючи два значення слова «проект»: 1) проект - як результат проектувальної діяльності;
2) проект - як форма організації спільної діяльності людей,надалі спиратимемося на обидва ці значення.
1.2 Сутність проектної технології
Проектна технологія – це особистісно зорієнтована модель процесу трудового навчання, в основі якої лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, унікальності та самобутності кожного школяра, його творчого мислення, пізнавальної самостійності, наполегливості, творчості, спрямованості на кінцевий результат, уміння самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, що дозволяє кожному учневі будувати власну освітню траєкторію.
Сутність проектної технології - у функціонуванні цілісної системи дидактичних засобів (змісту, методів, прийомів тощо), що адаптує навчально-виховний процес до структурних і організаційних вимог навчального проектування[1].
Робота над проектом — практика особистісно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Навчальне проектування орієнтоване на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.
Результати виконання проектів повинні бути суттєвими: якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження.
Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Для педагога — це прагнення знайти розумний баланс між уміннями та навичками [4].
Успішність та ефективність проектування забезпечується за умови правильної та послідовної, організаційно-спланованої роботи вчителя та учня, в основі якої лежить логічна послідовність дотримання етапів виконання проектів: організаційно-підготовчого, конструкторського, технологічного, заключного.
Співробітництво вчителя та учнів в умовах здійснення проектно-технологічного підходу допомагає сформувати у школярів необхідні вміння і навички в тому або іншому виді діяльності, необхідну активну практику для кожного учня групи.
1.3 Інформаційно-комунікаційні технології в трудовому навчанні та вихованні
Розробка і впровадження у виробництво та навчальний процес сучасного обладнання, широке застосування комп'ютерної техніки та нових інформаційних технологій зумовили розробку нової парадигми організації навчального процесу. Тому, розробляючи нові технології навчання в сучасних суспільних умовах, не можна ігнорувати зростаючого значення і формаційної функції суспільства.
Комп'ютер враховує широкий діапазон індивідуальних особливостей учнів. Він дає змогу кожному учневі навчатися в зручному для нього темпі при виборі певної навчальної взаємодії, враховуючи не тільки правильність відповідей на одне або декілька завдань,часові втрати, характер помилок, а й тип і міру достатньої допомоги. Комп'ютер стає посередником між учителем і учнем, він організовує процес навчання відповідно до фізіологічної, психологічної, інтелектуальної індивідуальності. Навчання, що здійснюється на основі найсучасніших інформаційних і комунікаційних технологій, в перспективі має відігравай винятково важливу роль у розвитку культури учіння протягом усього життя.
РОЗДІЛ II. МЕТОД НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ
2.1. Мета і завдання навчального проекту
Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.
Продуктивна діяльність, перш за все, плідна для освіти, є індивідуальною дією, результатом якої може бути корисний матеріал або нематеріальний продукт, отже, вона має практичну цінність. Оскільки таке навчання розвивається у продуктивній діяльності, воно розширює сферу суб'єктивності в процесі самовизначення, творчості і конкретної участі.
Під час використання технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо.
Основні завдання навчального проекту:
1. Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань;
2. Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо);
3. Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему;
4. Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.
Метод проектів включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових проблемних методів, творчих за своїм змістом.
2.2 Вимоги до використання методу проектів
Виконання проекту передбачає зв'язок з реальним життям, незвичайність форми і самостійність виготовлення, створення матеріалів, що по суті є різними формами документування: анотація, рецензія, анкета, таблиця, опис, фото-, аудіо- або відеозвіт, колаж, комікс, сценарій, щоденник, журнал, довідник, резюме, каталог, брошура, альбом, словник, стаття, стінгазета, виставка. Матеріал може подаватися в різних формах: дискусія, огляд, виставка, демонстрування, обговорення, рольова гра, диспут, повідомлення, доповідь.
Під час використання проектного методу всі учасники навчально-виховного процесу розв'язують цілу низку різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань. Це сприяє розвитку пізнавальних навичок учнів, формуванню вміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі тощо.
Таким чином, основними вимогами до використання методу проектів є: наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), розв'язання якої потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку; практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних результатів); використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження; обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентації, захисту, творчих звітів); збір, систематизація та аналіз отриманих даних; підбиття підсумків, оформлення результатів, їх презентація; висновки, висунення нових проблем дослідження.
2.3 Реалізація методу проектів у трудовому навчанні
Метод проектів на уроках трудового навчання завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів, яка реалізується як в індивідуальній, так і в парній, груповій діяльності, що завжди передбачає розв'язання проблеми: з одного боку — використання сукупності різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — необхідність інтегрування знань, уміння використовувати знання з різних галузей науки, техніки тощо.
Проектна робота дуже перспективна, оскільки в ній кожен з учасників не втрачає свого статусу активної діючої особистості, намагається зайняти в групі позицію, що відповідає його можливостям: знанням, умінням, здібностям, мисленню тощо. Це позначається на загальному формуванні індивідуального стилю дитини. Працюючи над проектом, учні спілкуються, співпрацюють і допомагають один одному в процесі навчання, розвивають соціальні, розумові та комунікативні навички.
Під час організації навчального проектування вчитель виконує такі функції:
- допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом;
- сам є джерелом інформації, сам її надає учням;
- координує весь процес роботи над проектом учнів;
- підтримує і заохочує учнів, стимулює роботу учнів;
- підтримує неперервний рух учнів у роботі над проектом.
Треба вміти допомогти учневі, не виконуючи роботи замість нього.
Перш за все вчитель повинен знати основні вимоги, які висуває проектна технологія до її організації та виконання:
1. Наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання) що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв'язання;
2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;
3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
4. Структурування змістової частини проекту;
5. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки.
Навчальна програма з трудового навчання запроваджена відразу в 5-9 класах. Так, 5-класники знайомляться з проектуванням та методом фантазування, 6-класники опановують етапи навчального проектування та знайомляться з методом біоформ, 7-класники освоюють покрокову послідовність проекту та метод фокальних об’єктів, 8-класникам пропонується обрати базову модель та ознайомитися з комбінаторикою. Головне, що учні (та й учитель) зможуть побачити, які етапи та кроки проекту потрібно пройти в кожному класі та які результати отримати на кожному з них; як дібрати матеріали та інструменти; як виконати зображення; як обрахувати вартість витраченого матеріалу [11].
Алгоритм роботи над проектом простий. Виріб учні повинні проектувати, при цьому визначатися, обирати, дискутувати, відстоювати власну думку, обраховувати, вносити корективи. Також при виготовленні виробу вчитель має досягати запланованих очікуваних результатів, а вони пов’язані не лише з технологіями виготовлення. А є ще наскрізні лінії, передбачені програмою, і компетентності, закладені в Закон України «Про освіту». Отже, вироби мають бути обгорнуті, насамперед, у проект, потім – в очікувані результати, далі – у наскрізні лінії й компетентності.
В на уроках трудового навчання у 9 класі широко застосовується метод проектів. Його основою є комплексний проект, який формує у школярів загально навчальні вміння, основи технологічної грамоти, культуру праці. Він спрямований на оволодіння учнями способів перетворення матеріалів, енергії, інформації та технологій їх обробки.
Для мене цінність проектування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до самостійної, практичної, планової і систематичної роботи, виховує прагнення до створення нового або існуючого, але вдосконаленого виробу, формує уявлення про перспективи його застосування, розвиває морально-трудові якості, працелюбність, готує їх до свідомого вибору професії.
В своїй діяльності я використовую проектні технології, що передбачають використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих методів, прийомів, засобів.
На уроках трудового навчання я ставлю завдання таким чином, щоб кожен учень особисто вибрав для себе об'єкт проектування, тему проекту, тобто виріб, який він хотів би виготовти чи вдосконалити, для того, щоб задовольнити певні потреби людей.
Проект у 9 класі виконується з урахуванням уже засвоєних технологій і відповідних знань, умінь і навичок, набутих учнями у попередніх класах. Навчальна цінність поєднання відомих технологій полягає в тому, що необхідно враховувати наслідки таких «поєднань»: особливості організації роботи, пов’язаної з комплексним використанням технологій, послідовності виконання окремих операцій, застосування раніше вивчених технологій на більш високому рівні майстерності тощо.
У процесі проектування учні 9 класу виконують необхідні кресленики або інші зображення деталей (ескізи, схеми, викрійки, технічні рисунки тощо), які необхідні для виготовлення виробу, що проектується. За потреби в готові кресленики або інші зображень учні вносять необхідні зміни. З цією метою я актуалізую раніше засвоєні знання та вміння з основ графічної грамоти та передбачаю необхідну кількість годин на опанування відповідного матеріалу.
У 2017-2018 навчальному році для учнів 9 класу, який складається з 15 осіб й не поділяється на групи хлопців та дівчат, при виборі об’єкту проектування з тему проекту «Нове життя старим речам» я пропонувала учням на основі лекал рукавиці виготовити кухонні прихватки (дівчам) та робочі рукавиці (хлопцям) із старих х/б та джинсових речей, використовуючи дві основні технології «Технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом» та «Технологія виготовлення швейних виробів машинним способом» а також додаткові технології «Технологія виготовлення виробів зі шкіри» та «Технологія виготовлення в’язаних виробів». Кращі роботи можна переглянути на сайті https://vseosvita.ua/user/id1177.
Використовуючи проектні технології розвиваю в учнів основні види мислення, творчі здібності, прагнення самому створити, усвідомити себе творцем. Крім того, під час роботи над проектом розвиваю у школярів пізнавальну й трудову активність, формую вміння самостійно використовувати свої знання і приймати рішення, розвиваю комунікативні здібності, навички лідерства та здатність до спільної роботи в групі, створюю можливості для реалізації міжпредметних зв'язків, виховую технологічну культуру.
На своїх уроках намагаюся всю проектну діяльність учнів організувати відповідно до віку учасників проекту, їх інтересів. Це важливо і при виборі теми проекту, і при організації роботи по його виконанню. Нові навчальні плани і програми з трудового навчання значно розширили можливості школи у використанні проектної технології на уроках та в позакласній роботі з метою розвитку в дітей творчої активності.
Висновки
Спрямування сучасної освіти на профільне навчання робить знання і застосування методу проектів надзвичайно, актуальним, адже метод проектів максимально наближує до реальних потреб життя, сприяє формуванню необхідних компетентностей та професійному самовизначенню учнів.
Робота, яку має проводити вчитель, відповідно до оновленого змісту трудового навчання, є незвичною і складною. Проте, я глибоко переконана, що навчати учнів творчій праці може лише творчо працюючий учитель. Вчитель повинен не лише добре знати свій навчальний предмет, а й бути компетентним в інших галузях науки, бачити точки їх зіткнення, добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання. Особливу роль відіграють креативні здібності вчителя, його творчий потенціал, досвід творчої діяльності.
Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів, яка реалізується як в індивідуальній, так і в парній, груповій діяльності, що завжди передбачає розв'язання проблеми: з одного боку — використання сукупності різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — необхідність інтегрування знань, уміння використовувати знання з різних галузей науки, техніки тощо.
Останнім часом метод проектів переживає друге народження як ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють формуванню особистості — суб'єкта діяльності і соціальних стосунків. Використання методу дає змогу реалізувати особистісно діяльнісний і особистісно орієнтований підходи в освіті учнів. Це забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію в навчанні, активізує творчу діяльність учнів під час виконання проекту.
Література
1. Антоненко В. М. Сучасніінформаційнісистеми і технології. Навчальнийпосібник / В. М. Антоненко, Ю. В. Ратушна. – К. : КСУМГІ. – 2005. – 131 с.
2. Боринець Н. І. Трудове навчання. Банк ідей для творчих проектів / Н. І. Боринець: методичний посібник. – К.: Шкільний світ, 2011. – 128 с.
3. Веремійчук І. М. Майструй і твори / І. М. Веремійчук. – К. :Либідь, 1998. – 72 с.
4. Волощук І. С. Концептуальні засади розвитку творчих здібностей школярів / І. С. Волощук // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – № 3.
5. Гуревич Р. Чи потрібен комп’ютер на уроках трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. / Р. Гуревич – 2001. – № 2.
6. Коберник О. М. Проектно-технологічні системи трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти. / О. М. Коберник – 2003. – № 4.
7. Коберник О. М. Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання. / О. М. Коберник, С. М. Ящук – Умань, 2001. – 80 с.
8. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – № 26.
9. Сидоренко В. К. Нові орієнтири реформування трудового навчання в загальноосвітній школі / В.К. Сидоренко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – № 1.
10. Сидоренко В. К. Проектна методика як основа реалізації особистісно-орієнтованого навчання школі / В.К. Сидоренко // Молодь і ринок. – 2004. – № 1.
11. Сидоренко В.К. ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804