Данилевич Л.А. Олешківський р-н, Тарасівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Основні групи організмів: віруси, бактерії, археї, еукаріоти.
Цільова група:
учні 9 класу
Тривалість:
45 хв.
Мета:
- сформувати знання про віруси, бактерії і археї, еукаріоти та їх основні життєві функції;
- узагальнити знання про особливості будови прокаріотів, спосіб життя бактерій;
- розвивати уміння порівнювати віруси з іншими живими організмами; вміння аналізувати результати наукових дослідів.
- виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я та оточуючих людей – здійснювати валеологічне виховання;
- сприяти формуванню навичок дотримання основних гігієнічних норм і правил життєдіяльності;
- виховувати ціннісне ставлення до навколишнього світу.
Операційні цілі (завдання);
Після закінчення уроку учень
знає:
- таксономічні одиниці;
- основні групи організмів;
вміє:
- характеризувати основні принципи біологічної систематики;
може:
- робити висновки про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття.
Методи і техніки:
Віртуальна екскурсія; гра «Термінологічне лото»; кластерний метод; робота в малих групах; динамічна пауза; біологічний диктант, гра «Вірю – не вірю», метод «Мікрофон».
Обладнання: Таблиці зі схемами будови клітин прокаріот і еукаріот. Малюнки та фотографії прокаріотів,еукаріотів,бактерій,вірусів, портрети вчених- біологів.
Базові поняття та терміни: прокаріоти, віруси, археї, еукаріоти, бактерії, аероби, анаероби, автотрофи, гетеротрофи, хемотрофи, фототрофи, сапротрофи, симбіонти.
Допоміжні матеріали:
Додаток 1. Віртуальна екскурсія
Додаток 2. Гра «Термінологічне лото»
Додаток 3. Кластерний метод
Додаток 4. Робота в малих групах
Додаток 5. Динамічна пауза
Додаток 6. Біологічний диктант
Додаток 7. Гра «Вірю – не вірю»
Додаток 8. Метод «Мікрофон».
Хід уроку
1.Вступна частина
1.1.Почніть урок з привітання, запропонуйте учням взяти участь у віртуальній екскурсії «Історія розвитку мікробіології». Запитайте в учнів: як вплинули досягнення біологічних наук на розвиток мікробіології?
(Додаток 1А)
Повідомте учням невелику інформацію про неперевершений вклад у мікробіологічну науку вчених-біологів (Додаток 1Б)
Підбийте підсумки спілкування.
З огляду на розглянуту інформацію девізом нашого уроку ми можемо обрати слова Луї Пастера «Відкриття приходить лише до тих, хто готовий до їхнього розуміння». Скажіть учням: «Я пропоную вам зробити сьогодні таке відкриття, адже ми познайомимося з дивним і цікавим світом живих істот, навчимось розпізнавати їх серед інших організмів».
2. Основна частина
2.1. Задайте учням проблемне запитання:
- як ви думаєте, про який рівень організації живої матерії можна говорити як про гарант розквіту всіх інших рівнів?
- чи можливий, на вашу думку, розвиток сучасної біології без розвитку і удосконалення знань з мікроскопічної біології?
- що означають слова «Подивитися в мікроскоп здатен кожний, однак тільки деякі можуть судити про побачене».
2.2. Запропонуйте учням узяти участь у грі «Термінологічне лото». (Додаток 2)
2.3. Із допомогою вчителя учні складають кластер у зошиті (Додаток 3)
2.4. Запропонуйте учням зробити динамічну паузу (Додаток 4)
2.5. Об’єднайте учнів у чотири групи, запропонуйте кожній картки із завданнями, які вони мають опрацювати. Скажіть, що на цю роботу групи мають 10 хв.
Кожна група сідає за окремий стіл, опрацьовує завдання і готує коротку презентацію:
І група – Особливості будови, процесів життєдіяльності, середовища існування архей (Додаток 5)
ІІ група - Особливості будови, процесів життєдіяльності, середовище існування бактерій (еубактерій). (Додаток 6)
ІІІ група - Особливості будови, процесів життєдіяльності, середовище існування вірусів (Додаток 7)
ІУ група - Особливості будови, процесів життєдіяльності, середовище існування еукаріотів (Додаток 8)
2.7. Заслухайте презентації кожної групи. Підбийте підсумки виконаної роботи.
3. Підсумкова частина
3.1 Підбийте підсумки уроку: Запитайте учнів, де в житті знадобляться їм здобуті знання.
3.2. Проведіть Біологічний диктант (Додаток 9)
3.3. Запропонуйте взяти участь у Грі «Вірю – не вірю» (Додаток 10)
Уважно прослухайте кожне речення і, якщо ви з ним згодні поставте «+», якщо ні, поставте «- «
3.4 Скажіть учням провести самооцінку набутих знань і оцінити роботу своєї діяльності на уроці (Додаток 11)
3.5 Метод «Мікрофон»
Під час підбиття підсумків учитель передає уявний мікрофон і запитує:
Що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
Чи досягли очікуваних результатів особисто ви; клас у цілому?
Чому ви так вважаєте?
Над якими вміннями та навичками нам ще треба попрацювати?
3.6 Домашнє завдання
Прочитати відповідний параграф підручника, дати відповіді на питання після параграфа. Виконати завдання в робочому зошиті.
3.7. Подякуйте учням за урок , називаючи конкретно їхні якості, за які ви вдячні.
3.8 Звернення вчителя до дітей ( додаток 11)
Додаток 1
Неперевершений вклад у мікробіологічну науку внесли наступні вчені:
- у ХVІ ст. брати Ясени з Голландії сконструювали прилад із збільшувальних стекол для шліфування скла;
- у ХVІІ ст. Г.Галілей виготовив перший мікроскоп;
- у кінці ХVІІ ст. Р Гук та А.Левенгук удосконалили мікроскоп (мікроскоп Левенгука збільшував у 300 р);
- у ХІХ ст. Луї Пастер став засновником науки мікробіології.
Іванівський Дмитро Йосипович - російський фізіолог рослин і мікробіолог. Досліджуючи захворювання тютюну, уперше (1892) відкрив збудника тютюнової мозаїки, названого згодом вірусом
В 1898 році голландець Бейеринк увів термін «вірус» (від лат. – «отрута»), щоб позначити інфекційну природу певних профільтрованих рослинних рідин
Стенлі Уэнделл Мередит (1904-1971), американський вірусолог, біохімік. Уперше виділив у вигляді кристалів вірус тютюнової мозаїки (1935). Нобелівська премія (1946, разом із Дж. Нортропом).
Що це дало для розвитку біології?
Додаток 2
Правила гри в термінологічне лото
Терміни записуються на картках, розкладаємо на столі, один з учнів вибирає картку і кріпить на магнітній дошці. Відбувається обговорення значення терміна, вчитель керує дискусією, і разом зучні доходять певного висновка. Картку з визначенням терміна кріпимо поряд на дошці, а діти записують значення терміна в словник:
Хемотрофи (хемосинтетики)- синтезують органічну речовину з мінеральних сполукза рахунок енергії деяких хімічних реакцій.
Хемосинтез – окиснення бактеріями неорганічних речовин сірки, амоніаку, нітратів, сполук феруму, гідрогену та інших, у процесі якого відбувається синтез органічних речовин із вуглекислоти.
Фототрофи (фотосинтеттики) – автотрофні бактерії здатні до фотосинтезу, при якому джерелом гідрогену для відновлення вуглекислого газу є не вода, а гідроген сульфіт.
Гетеротрофи – це бактерії, які потребують готових органічних речовин (амінокислот, вуглеводів, вітамінів).
Сапротрофи – гетеротрофи, які використовують мертві органічні субстрати як джерело живлення.
Паразити - гетеротрофи, які існують за рахунок хазяїна. Спричиняють інфекційні захворювання.
Симбіонти – гетеротрофи, які дають користь організму хазяїна (кишечник, шкіра, слизові оболонки).
Додаток 3
Одноклітинні організми
Домени
Бактерії Археї Еукаріоти
(Еубактерії) (Архебактерії)
Дихання
аероби анаероби
Живлення
автотрофи гетеротрофи
фототрофи хемотрофи сапрофіти паразити симбіонтти
Додаток 4
Динамічна пауза.
Станьте, діти, у проході,
Посміхніться ви природі!
Потягніться догори,
Поклоніться до землі.
Нахиліться вліво, вправо,
Повторіть ще раз цю вправу!Швидко-швидко пострибайтеІ мерщій усі сідайте!
Додаток 5
Відкритя архей.
Археї були ідентифіковані у 1977 році К. Воузом, Д. Фоксом, базуючись на їх відмінності від інших прокаріот:
а) транскрипція і трансляція подібні до еукаріотів,
б) до складу клітин входять унікальні ліпиди, які забезпечують адаптацію до гіпертермії.
Форми і розміри архей.
Індивідульні археї мають розмір від 0,1мкм до понад 15 мкм у діаметрі, і деякі формують агрегати або нитки до 200 мкм в довжину. Вони зустрічаються в різних формах, наприклад, сферичній, паличкоподібній, спіральній, прямокутній, амебоїдній.
Середовище існування архей
Багато архей — екстремофіли. Деякі живуть при дуже високих температурах, часто вище 100 °C, як ті, котрих знайшли в гейзерах і чорних курцях. Інші знайдені в дуже холодних середовищах або в надзвичайно солоній, кислій, або лужній воді. Проте, інші археї — мезофіли, живуть у середовищах, подібних до болота, стічних вод і ґрунту. Археї не патогенні, і невідомо, щоб які-небудь з них викликали хворобу.
Архей звичайно розподіляють на три групи, згідно із середовищем. Це — галофіти, метаногени і термофіли. Галофіли живуть в надзвичайно солоних навколишніх середовищах (наприклад, багато з них живуть у Мертвому морі та на півдні затоки Сан-Франциско, надаючи їй яскравих кольорів: від червоного до зеленого). Метаногени живуть в анаеробних навколишніх середовищах і виробляють метан. Їх можна знайти в опадах або в кишечниках жуйних тварин, термітів і людей. Термофіли живуть у місцях з високими температурами, як, наприклад, гарячі джерела.
Археї існуюють не тільки в мезофільних і термофільних навколишніх середовищах, але також можуть бути присутні при низьких температурах (холодні опади, океани).
Зараз майже відсутня інформація щодо фізіології цих організмів, що означає, що їх вплив на глобальні біогеохімічні цикли невідомі. Недавнє дослідження (2006 рік) показало, що одна група морських архей, здатна до фіксації азоту.
Додаток 6
Царство Дроб’янки - група доядерних живих організмів, яка обєднує два підцарства Бактерії та Ціанобактерії. Бактерії – типові прокаріоти, розмірри яких не перивищують 100 мкм. Їх сумарна біомаса складає 350 – 550 міліардів тонн, кількість клітин – 4 – 6 ×10 ³º. Уперше їх спостерігав нідерландський учений А. Левенгук у 1673 році.
Розмноження бактерій.
Бінарний попериковий поділ
Множинний поділ
Брунькування
Примітивний статевий процес ( кон’югація)
Аероби можуть жити тільки в середовищах, які містять вільний молекулярний кисень. Анаероби використовують кисень, отриманий в результаті біологічного розкладу води або солей неорганічних сполук (бактерії гниття).
За неприятливих умов деякі бактерії утворюють ендоспори - особливо стійка форма з уповільненим метаболізмом, яка утворююється всередині материнського організму ( витримує десятихвилинне кип’ятіння при 100º С, висушування – протягом 1000 років, короткохвильове випромінювання). У деяких бактерій внаслідок брункуваня утворюється екзоспори. Деякі бактерії здатні до інцистування. При цьому щільною оболонкою вкривається вся клітина, утворюючи цисту.
Додаток 7
Імперія Неклітинні
Царство Віра (від лат. virus — отрута).
Величина вірусів варіює від 20 до 300 нм (1 нм = 10-9м). І відмінними рисами вірусів у порівнянні з іншими мікроскопічними збудниками інфекцій служать не розміри або обов'язковий паразитизм. Віруси – це внутрішньоклітинні паразити, і поза клітини вони не виявляють жодних властивостей живого. Вони не споживають їжі і не виробляють енергії, не ростуть, у них немає обміну речовин. Багато хто з них у зовнішньому середовищі мають форму кристалів. Віруси настільки малі, що їх можна побачити тільки за допомогою електронного мікроскопа. Від неживої матерії віруси відрізняються двома властивостями: здатністю відтворювати собі подібні форми (розмножуватися) і володінням спадковістю і мінливістю. Влаштовані віруси дуже просто. Кожна вірусна частка складається з РНК або ДНК, укладеної в білкову оболонку, яку називають капсидом. Проникнувши в клітину, вірус змінює в ній обмін речовин, направляючи всю її діяльність на виробництво вірусної нуклеїнової кислоти і вірусних білків. Всередині клітини відбувається самосборка вірусних частинок з синтезованих молекул нуклеїнової кислоти і білків. До моменту загибелі в клітці встигає синтезуватися величезне число вірусних частинок. У кінцевому результаті клітина гине, оболонка її лопається, і віруси виходять з клітини-хазяїна. Поселяясь в клітинах живих організмів, віруси викликають багато небезпечні захворювання: у людини – грип, віспу, кір, поліомієліт, свинку, сказ, СНІД та багато інших; у рослин – мозаїчну хворобу тютюну, томатів, огірків, скручування листя, карликовість та інші; у тварин – ящур, чуму свиней і птахів, інфекційну анемію коней та інші.
Додаток 8
Всі живі організми залежно від наявності ядра можна умовно поділити на дві великі категорії: прокаріоти і еукаріоти. Обидва ці терміни ведуть своє походження від грецького «karion» – ядро. Ті організми, які не мають ядра, називають прокаріотами – доядернимі організмами з ядерним речовиною у вигляді включень. Будова еукаріотичної клітини дещо інше. На відміну від прокаріотів, еукаріоти мають оформлене ядро – це і є їх головна відмінність. До прокаріотів відносять бактерії, ціанобактерії, рикетсії і інші організми. До еукаріотів можна віднести представників царств Гриби, Рослини та Тварини. Будова еукаріотичної клітини різних ядерних організмів подібно. Головні їхні складові – ядро і цитоплазма, які разом складають протопласт. Цитоплазма являє собою полужидкое основна речовина, або, як її ще називають, гіалоплазму, в якій знаходяться клітинні структури – органели, що виконують різні функції.
Із зовнішнього боку цитоплазма оточена плазматичною мембраною. Рослинні і грибні клітини мають крім плазматичноїмембрани жорстку клітинну оболонку. Цитоплазма клітин рослин і грибів містить вакуолі – бульбашки, які заповнені водою з різними розчиненими в ній речовинами. Крім цього, в клітці знаходяться включення у вигляді запасних поживних речовин або кінцевих продуктів обміну. Особливості будови еукаріотичної клітини обумовлені функціями включень, що знаходяться в клітці. Будова еукаріотичної клітини складніше, ніж клітини прокаріотів. Завдяки наявності ядра, еукаріоти мають можливість передавати генетичну інформацію, тим самим забезпечуючи сталість свого виду.
Додаток 9
Біологічний диктант:
Одноклітинні організми це – …( організми, тіло яких складається з однієї клітини).
За рівнем організації одноклітинні організми є … (прокаріоти, еукаріоти).
Багатоклітинні організми це - … (тварини, рослини, гриби, тіло яких складається з багатьох клітин. Клітини багатоклітинних організмів нерівноцінні, диференційовані й обєєднані в комплекси. Багатокліинні організми виникли з одноклітинних.)
4. Архей відповідно до середовища існування розподіляють на…(галофіти, метаногени, термофіли)
5.Еубактерії , які живляться готовими органічними речовинами…(гетеротрофи)
6.Бактерії, які потребують вільний молекулярний кисень для нормальної життєдіяльності … (аероби)
7.Тимчасова форма існування вірусів, при якій вся клітина вкрвається щільною оболонкою … (капсид)
Додаток 10
Гра «Вірю – не вірю»
Уважно прослухайте кожне речення і, якщо ви з ним згодні поставте «+», якщо ні, поставте «- «
- Прокаріоти – складнопобудовані одноклітинні ядерні організми «-»
- Округлі за формою бактерії називаються коки «+»,
- Клітини прокаріотів містять рибосоми «+»
- Органоїдами руху у деяких бактерій є псевдоподії «-»
- Віруси – це одноклітинні організми «-«
- Вірус складається з білкової капсули та нуклеїнової кислоти «+»
Додаток 11
Картка самооцінювання
Чи сподобалась вам робота саме з тими джерелами інформації, з якими ви працювали?
Чи складною була аналітична робота?
Чи були ви активним учасником навчального процесу?
Чи вдалося вам висловити власну думку?
Чи збулися ваші очікування щодо уроку?
Додаток 12
Закрийте очі і побажайте здоров’я своїм батькам, які в цей час десь трудяться.
Побажайте миру, добра, любові тим, хто поруч з вами. Відкривайте очі. Посміхніться!
Я бажаю Вам гарного настрою до кінця дня!!!
Діяльність сьогодні не була марною, ми отримали нові знання!
А це є УСПІХ!!!