Кав’ярня у Святого Миколая

Тема. Кав’ярня у Святого Миколая.

Мета. Розкрити образ великої людини – Святого Миколая, який увійшов у народну свідомість як заступник, чудотворець, помічник, ознайомити зі святом Святого Миколая; сприяти розвитку мотивації до добрих вчинків, розвивати мислення й пізнавальні інтереси, усне мовлення; вчити осмислено творити добро, бути слухняними і добрими.; виховувати людяність, доброзичливість, віру в силу добра.

Завдання:

згуртувати учнівський колектив;
розвивати комунікативні та творчі здібності;
розвивати інтерес до українських звичаїв, традицій та культури;
створити умови для самовдосконалення та формування відчуття відповідальності.

Вид діяльності. Пізнавальний та художньо-естетичний.

Форма проведення: Творча кав’ярня.

Вік учасників: 10 – 11 років.

Обладнання. Відеокліпи пісень, мультфільм про Святого Миколая; роздатковий матеріал «Дерево Доброти», лист від Миколая.

Інтер’єр класу. Посеред класу стоїть стіл, накритий білою скатертиною, за яким відбувається чаювання. Клас прикрашений гірляндами, стоїть новорічна ялинка; на дошці прикріплено тематичні малюнки, ікони Святого Миколая, вишита ікона, фотографії храмів на честь Миколая Чудотворця, шапки Санта Клауса, панчоха. Біля дошки стіл, накритий вишитою скатертиною, де знаходяться різні гостинці для Миколая та Санти, глобус.

ХІД ЗАХОДУ

Захід починається піснею «Ходить по землі Святий Миколай».

Вступне слово вчителя.

Про кожне свято можна говорити багато цікавого, але сьогодні, як ви вже зрозуміли, ми поговоримо про одне з найкращих зимових свят, яке наближає календарний рік до закінчення і яке, з таким нетерпінням, чекають діти багатьох країн світу. Це день Святого Миколая, який через два дні крокуватиме землею.

Сьогодні ми дізнаємося, чому всі християни так шанобливо ставляться до Святого Миколая, чому його називають заступником, чудотворцем і помічником, познайомимося з традиціями різних народів, пов’язаними зі святом Святого Миколая, будемо вчитися брати з нього приклад.

Розповіді учнів про Святого Миколая.

Учениця (Розповідь про Святого Миколая.)

Миколай–угодник (той, діла якого угодні Богу) – один із найулюбленіших святих нашого народу, з іменем якого пов’язано безліч переказів. Купці, мореплавці та мандрівники бачили у Святому Миколаєві свого охоронця та заступника. Миколая шанували козаки війська Запорізького. Ще за життя його називали батьком сиріт, бідних, знедолених.

Народився Святий Миколай у місті Патар, що в Південній Італії, біля 280 року (1729 років тому).

Після смерті батьків 17-річний Миколай роздав усе своє майно бідним людям і вирушив до Палестини вклонитися святим місцям. Повернувшись, він став священиком. Відтоді Миколай допомагав усім, хто потребував його допомоги: зцілював хворих, рятував рибалок, запобігав стихійному лихові. Водночас Миколай був людиною скромною, носив простий одяг, їв один раз на день, недосипав, віддаючи нічний час молитвам.

19 грудня 343 року Миколай помер і був похований у соборному храмі міста Міри. З того часу 19 грудня є днем Святого Миколая і великим святом для всіх християн.

Костянтин Дахно (Легенда про Святого Миколая).

Дуже давно жив у місті Мирах, у Малій Азії хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі: ні гарної одежі, ні смачної їжі. Але не мав він ні тата, ні мами. Хлопчик ріс під опікою (під наглядом чужих людей). Та коли він виходив із свого гарного будинку і бачив, як убого живуть сусідські діти, серце його завмирало.

Був у Миколи старий учитель, який учив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом з учителем Святе Письмо, а було там написано: «Коли ти робиш добро іншому, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»

— Учителю, поясни мені, як це розуміти? — запитав у задумі.

— А так, сину: коли робиш добро іншому, не треба про це нікому розповідати. Краще не хвалитись своїми добрими вчинками, — відповів учитель.

Це було пізньої осені. Микола вже знав, що багато діток в його околиці сидять голодні в неопалюваних хатах. Дуже бідує родина старого Олександра. «Не можу я спокійно спати, коли інші діти голодні» — подумав.

Устав і пішов до комори тихенько, щоб ніхто не чув і не бачив, набрав повну торбу різних харчів ще й кілька товстих полін (дров) захопив. У своїй скрині відшукав взуття.

Сказав своїй няні, що йде спати, взяв торбу і пішов до хати старого Олександра. Кинув торбу на порозі і швиденько побіг назад.

А вранці старий Олександр знайшов торбу і не міг натішитися подарунками. Але не міг здогадатися, кому дякувати.

Отак розпочалося таємне обдарування бідних. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм, та не могли здогадатися, що то був Миколай. Але слуги помітили, що зникають речі. І одного разу вистежили Миколу. Вони запитали хлопчика, навіщо він це робить. Він відповів, що не може спати, коли бачить голодних дітей.

А коли Миколай виріс, то став священиком і все своє добро роздав бідним. Скрізь чинив тільки добро. За це Бог дав йому силу творити ще більше добра.

Коли він помер, то церква зарахувала його до святих. А тепер діти моляться до Святого Миколая, щоб він допоміг їм бути добрими і щоб нагороджував їх за добрі вчинки. Вони чекають ночі з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки на санчатах, якими їде до них святий Миколай. Кажуть, що тоді радіє місяць на небі, посміхається, бо він знає, що в цю ніч усі радітимуть. І ті, хто робить подарунки, і ті, для кого вони призначені. Бо найбільше щастя в житті — це творити добро.

Учитель. (Традиції святкування дня Святого Миколая в Німеччині.)

Святий Миколай-Чудотворець, архієпископ Мирлікійський, належить до найвизначніших святих християнської церкви. Його люблять і вшановують на Заході та Сході. З особливим нетерпінням чекають на день пам'яті святителя діти - бо для них то означає веселе свято й подарунки.

У середньовічній Німеччині саме напередодні свята Миколая матері вручали дітям новий зимовий одяг, інші обновки. Погодьмося, що справити нове вбрання у ті часи справді можна було вважати за привід для свята. Разом із вбранням діти отримували й солодощі - горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами (аналог українських миколайчиків-медівників), шкільне приладдя, зрідка іграшки, які клали в нові чи полагоджені й начищені старі черевики. Діти, котрі протягом року не слухалися батьків, діставали цього дня замість солодощів - в'язку різок. Хто гідний подарунка, а хто ні, - вважалося, записано у "Золотій книзі", яку має при собі небесний опікун. У старих церковних записах є такі слова:

"Напередодні Святого Ніколауса матері тримають напоготові подарунки та різки для своїх дітей" (1555 р.). А в давній миколаївській колядці: "Святий Ніколасе, мені поклади, що за потрібне вважаєш ти. Яблука, горіхи, мигдаль маленькі діти радо їдять!" Подібний звичай перейнявся до Австрії, Голландії, Чехії, Словаччини, Польщі, Хорватії. У деяких країнах нечемні діти замість різки дістають вуглину чи картоплину.

Перегляд мультфільма про Святого Миколая.

Учень (продовження розповіді вчителя.)

Часто Святий Миколай приходить не сам. У ряді країн Західної Європи супутником Святого Миколая є ослик, який допомагає розвозити подарунки дітям. Він має незвичайну сіро-сріблисту шерсть. Саме для цього віслюка діти лишають біля черевичків кілька морквин - адже тваринка за нічну подорож втомиться та зголодніє. Про пригоди Миколаєвого ослика є багато історій. Це не небесний гість, а справжній земний віслюк. Але за німецькими легендами, Ніколаус завжди бере чотириногого помічника тільки з тієї ослячої родини, в якій від пра-пра-пра-прадідів тягнеться неперервна родова лінія. Легко здогадатися, що давній предок цього знаменитого роду колись віз на собі до Єрусалиму Іншого важливого Вершника...

До святого з різними проханнями звертаються як діти, так і дорослі. Він і зараз допомагає бідним, знедоленим, подорожнім, береже від стихійних лих на морі, застерігає від небезпеки.

Учень (Оповідь «Чудо з немовлям»).

Поверталася родина з немовлям додому. Пливли вони на човні по Дніпру. У дорозі жінка задрімала і випустила з рук у воду немовля. Батьки дитини у відчаї звернулися до Святого Миколая з проханням по допомогу, «велику віру до нього маючи».

Наступного ранку дитина була знайдена мокрою та неушкодженою в Софійському соборі під іконою Святого Миколая. Тому ця ікона одержала назву «Миколая Мокрого».

У Києві на Подолі, навпроти того місця, де дитина потонула і була врятована Святим Миколаєм, стоїть храм Миколая Набережного, побудований у 18 ст.

Про ці події видатний український поет Іван Франко написав вірш.

Після розповіді вчитель показує дітям ілюстрації ікон Миколая Мокрого, Миколая Чудотворця; храми в Києві та Чернігові на честь Святого.

Учень (Розказує про традиції свята в Україні).

За традицією, старші господарі села на свято збиралися щоб зварити пшеничного пива. Влаштовувалася гостина, після якої всі весело з піснями їздили на санях довкола села. На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди. На всій території України влаштовували заздравні обіди на честь Миколая Угодника з приготуванням ритуального пива й медів. На Поділлі цього дня чекали «полазника» — чоловіка, який першим зайде до хати, що віщувало багатство й щастя протягом року. Але раніше через подвір’я мав пройти хазяїн, дати худобині їсти й п ривітати її словами: «Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю дружиною!». На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».

Гра-конкурс «Дерево Доброти» (Додаток 1)

На стіл потрапляє лист-заготовка (стовбур і гілочки).

Завдання дітям:

1. Подумай одну мить, чи зробив ти у житті якусь хорошу справу? Чи проявив милосердя?

2. Якщо зробив якусь хорошу справу, то намалюй на дереві листочок.

3. Якщо проявив милосердя, то намалюй квіточку.

Висновок: ось як квітне наше деревце! Ви ще зробите безліч хороших справ і наше деревце заквітне ще пишніше.

Учитель під ялинкою знаходить лист від Святого Миколая та зачитує його. (Додаток 2)

Я знаю про дітей усе. Упродовж року я стежу за вашими вчинками. Якщо ви гарно вчилися, слухали батьків, не ображали менших, були чемні зі старшими, я обов’язково подарую вам найкращі подарунки. Коли ви були неслухняні, подарую вам різки, щ об знали, як поводитися.

Але у цьому класі знаходяться гарні діти, і я усе-таки вибачу їм невеличкі провини, дам змогу виправитися.

Тож нехай отримають подаруночки від мене вже сьогодні! Зазвичай я їх кладу під подушки, а сьогодні поклав під парти, діставайте швидше!

Дякуючи, діти читають вірш Святому Миколаєві.

Миколаїв дарунок

Довго в ніч я ждав на Миколая,
Слухав, чи санки вже не риплять,
Чи не тупає весела зграя
Білих, мов сніжинки, ангелят.

Ждав я довго, ждав і не діждався,
І не знаю сам, коли заснув,
Аж до ранку спав, не прокидався,
Хоч, здається, кожний шелест чув.

Аж оце уранці прокидаюсь
І очам не вірю я своїм…
О, спасибі, добрий Миколаю,
Що з дарунком Ти прийшов в наш дім!

На санчатах видно Ти приїхав,
Оленів залишивши у раю,
А в ракеті безшелесно, тихо
У кімнату прилетів мою.

І в дарунок ти поклав на ліжку
Не багато нам березових різок,
А барвисту українську книжку,
Повну найчудовіших казок.

Заключне слово вчителя.

Ось такий він добрий, щедрий Миколай.

Сьогодні з небес він побачив, що не помилився і ви справді заслуговуєте на подарунки, тому завітає до вас ще раз у ніч з 18 на 19 грудня та принесе те, що ви просили у нього потайки!

Настав час нам прощатися. А ви одне про одного дбайте, добро і ласку іншим давайте!

- Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізна від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара –

Людина починається з добра.

Л. Забашта

На пам’ять про нашу зустріч я хочу подарувати вам новорічні кульки із зображенням символу 2016 року – мавпочки, щоб ви на них дивилися час від часу і пам’ятали, що людина приходить у цей світ робити добро, а не просто розважатися та копіювати інших!

Урок закінчується піснею «Ой, хто, хто Миколая любить?».

Додаток 1

ДЕРЕВО ДОБРОТИ

Додаток 2

ЛИСТ ВІД СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Але у цьому класі знаходяться гарні діти, і я усе-таки вибачу їм невеличкі провини, дам змогу виправитися.

19 грудня 2018 рік

‹

›