Тема: Запилення .
Мета: Ознайомити з процесом запилення квіткових рослин, розкрити його біологічне значення, познайомити учнів із основними способами запилення , показати значення запилення у житті рослин. Продовжувати формування у учнів загально навчальних умінь і навичок роботи з підручником. Виховувати дбайливе ставлення до квітів.
Основні поняття і терміни: запилення, перехресне, самозапилення , штучне запилення.
Обладнання : живі рослини, гербарні зразки, таблиці представників різних відділів царства, картини з альбому «Царство Рослини»; фотокартки, мікропрепарати, пилок на приймочці, зав’язь і насінний зачаток, колекція насіння , муляжі плодів, таблиці « Запилення рослин», «Запліднення у квіткових рослин», моделі квіток.
Методи і методичні прийоми:
Словесний: бесіда, розповідь , пояснення.
2.Наочний: демонстрування живих або гербарних екземплярів рослин; картини і таблиці із зображенням рослин.
3. Практичний : Вправи в підручнику.
Тип уроку: комбінований
Структура уроку:
1..Актуалізація опорних знань і умінь учнів…………………………12хв.
2.Мотивація навчальної діяльності ............................................... 5 хв.
3.Вивчення нового матеріалу ........................................................ 20 хв.
4.Закріплення вивченого матеріалу……….................................... 5 хв.
5.Домашнє завдання…………………………........................ ……. 3 хв.
Література:
1.Біологія . /за ред. Мотузного В.О. , К.: Вища школа.-2005.
2.Черняк В.М.та ін. Тематичне планування навчального матеріалу курсу « Біологія» ( IV).Тернопіль 1996р.
3.Резніченко В.П. Біологія у порівняльних таблицях. Кам’янець- Подільський « Аксіома» 2007.
4.Сало Т.О. Біологія 6кл. Харків, 2003.
5. Котик Т.С. Біологія . Матеріали до уроків.: 6клас. Харків « Торсінг». 2001.
Хід уроку:
1.Актуалізація опорних знань і умінь учнів.
1. Що таке запилення ?
2.Що таке перехресне запилення ?
3.Чому воно називається перехресним?
4. Назвіть основні способи перехресного запилення?
2.Мотивація навчальної діяльності .
Подивіться , які різноманітні форми і улаштування мають квітки. Квітки з пелюстками правильної і неправильної форми , та інші. Зібрані у неймовірні суцвіття , деякі випускають аромат, що людина уловлює здалека , інші зовсім або майже без аромату ,треті поєднують яскравість із сильним ароматом …Задля чого усі ці старання рослин? Яке їх значення у житті рослин?
3.Вивчення нового матеріалу за планом.
Скласти схему :
1. Загальна характеристика запилення.
1. Запилення рослин – процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки квітки у покритонасінних рослин і з мікростробілів на макростробіли у голонасінних.
2. Два способи запилення: самозапилення і перехресне запилення та їх характеристика.
Способи запилення:
— якщо пилок потрапляє на приймочку маточки цієї жсамої квітки, то такий тип запилення називається самозапиленням (ячмінь, горох, квасоля та ін.). найбільш стійкими самозапильниками є рослини з клейстогамними квітками, які весь час залишаються закритими (наприклад, кислиця, чина, жовтий горох).
Клейстогамія (від грец. kleistos— закритий і gamos — шлюб) — самрозапилення, яке відбувається при нерозкритій квітці.
Запилення у роздільностатевих рослин може відбуватися в межах однієї рослини. таке запилення називається гейтеногамія (від грец. geiton — сусід і gamos — шлюб). Спостерігається в однодомних роздільностатевих рослин, напр., у дуба, ліщини, огірка та ін.
— якщо пилок потрапляє на приймочку маточки іншої рослини, то таке запилення називається перехресним (більшість покритонасінних рослин). Цей ивд запилення є прогресивним порівняно з самозапиленням, тому що пристосувальні можливості виду, збільшує кількість потомства.
3. Різноманітність пристосувань квіток до запилення.
3. В процесі еволюції у рослин виробилися різні пристосування до перехресного запилення:
ентомогамія (ентомофілія) (від грец. entoma — комахи і gamos — шлюб) — один із способів перехресного запилення у рослин, що відбувається за допомогою комах. На Е. припадає близько 90 % усіх рослин, яким властиве перехресне запилення (спостерігається у яблуні, груші, гречки, липи, малини та ін.).
анемогамія (анемофілія) (від грец. anemos — вітер і gamos — шлюб) — один із способів перехресного запилення у рослин, що відбувається за допомогою вітру (характерна для більшості видів злакових, осокових, а також для видів родів дуб, береза, тополя, ліщина та ін.).
зоогамія (зоофілія) (від грец. zoon — тварини і gamos — шлюб) — запилення рослин за допомогою тварин. Розрізняють види З. : ентомофілія (за допомогою комах), орнітофілія (за допомогою птахів), мелактофілія (зпилення молюсками) та ін.
гідрогамія (гідрофілія) (від грец. hydor — вода і gamos —
шлюб ) — спосіб перехресного запилення у рослин за допомогою води. Г. може бути надводна (напр., у валіснерії) і підводна (напр., у різухи).
4. Пристосування до захисту від самозапилення: морфологічна і фізіологічна несумісність, дихогамія, гетеростилія і клейстогамія.
В процесі еволюції виробилися різноманітні пристосування для захисту від самозапилення. Їх поділяють на групи:
Морфологічні (пилкова трубка проростає в тканини маточки, але не досягає насінного зачатка і довжина пилкової трубки не відповідає нормальній довжині — вона надто коротка.)
Генетичні (обумовлено геномом, який гальмує проростання пилкової трубки).
Фізіологічні (маточка створює таке середовище (рН), в якому пилок інших видів рослин не може проростати).
Крім того виділяють явище дихогамії (від грец. dicha — окремо і gamos — шлюб) — неодночасне достигання у квітках маточок і тичинок. Термін ввів німецький ботанік К. Шпренгель (1793).
Розрізняють два види Д.: протандрія, або протерандрія, і протогінія, або протерогінія.
Протандрія (протерандрія) (від грец. protos — перший, і andros — чоловік) — один із видів дихогамії, коли раніше достигають пиляки порівняно з приймочками маточок (спостерігається напр., у родини айстрових, зонтичних, мальвових, гвоздичних, а з розових — в ожини, малини, суниць та ін.).
Протогінія (протерогінія) (від грец. protos — перший і gyne —
жінка ) — один із видів дихогамії, коли в квітці приймочки маточок достигають раніше, ніж пиляки (спостерігається увидів з родин хрестоцвітих, пасльонових, подорожникових, злакових, а з розових — у яблуні, груші, сливи).
Гетеростилія (різностовпчастість) (від грец. heteros — інший і styllos — стовп) — наявність у одних особин квіток з довгими стовпчиками і короткими тичинками, а в інших особин того ж виду — квіток із короткими стовпчиками й довгими тичинками (трапляється у медунки, гречки, первоцвіту та ін.).
4.Закріплення вивченого матеріалу.
Бесіда за запитаннями.
1. Що таке запилення ?
2.Що таке перехресне запилення ?
3.Чому воно називається перехресним?
4. Назвіть основні способи перехресного запилення?
5.Домашнє завдання.
Опрацювати параграф