Система уроків з розділу
«Нові тенденції у драматургії кінця ХІХ – початку ХХ ст..»
Учитель зарубіжної літератури
Херсонської спеціалізованої школи №31
з поглибленим вивченням історії, права та іноземних мов
Ковальова О.В.
Урок 1
Т
ема: «Стара» і «нова» драма. Зміни в драматургії кінця ХІХ- початку ХХ ст. (слайд 1)
Мета: ознайомити учнів з основними тенденціями розвитку драматургії кінця ХІХ - початку ХХ століття, творчістю видатних драматургів; розвивати теоретико- літературні знання; виховувати інтерес до вершинних творів світової драматургії.
Обладнання: портрети письменників – основоположників «нової драми»,
відеозаписи театральних вистав, презентація до уроку.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь і навичок.
Перебіг уроку
Весь світ театр, а люди в нім - актори В.Шекспір (слайд 2)
І. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя. Що таке драматичний театр для нас, сучасних людей? Місце, де можна ознайомитися з драматичними творами, побачити раз чи два на рік цікаву виставу. Для людей ХІХ століття значення театру було набагато вагомішим, особливо для вищих і середніх класів суспільства. Це був і клуб для спілкування, і виставка моди, нагород і статків, і місце побачень, і статус. Про драматургів і їхні п’єси говорили, сперечалися, лаяли і хвалили, вони спонукали до роздумів, захоплювали ідеями.
Сьогодні на уроці ми дізнаємося, які загальнолюдські й соціальні проблеми
хвилювали драматургів кінця ХІХ початку ХХ століття.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Робота над темою уроку.
1.Актуалізація опорних знань
Визначення основних понять за темою уроку:
-
Драма як вид літератури( вид літератури,створена для постановки на сцені; характери розкриваються через сценічну дію та діалоги і монологи, авторське ставлення виражається через дії і вчинки героїв і под.) (слайд3)
- Жанри драми(трагедія, комедія, драма)
- Витоки драми (давньогрецький театр)
- Видатні драматурги ( Есхіл, Мольєр, Шекспір)
2. Сприйняття і засвоєння нової теми
Опрацювання поняття «нова драма».
Т
аким був театр упродовж століть. «Стара» драма мала наступні риси (слайд 4):
- трагедія в житті персонажа;
- зображення за незвичайних ситуацій; - зовнішні конфлікти;
- драматичний конфлікт навколо чеснот або вад людини;
- герой – узагальнений тип;
- персонажі головні і другорядні, позитивні і негативні;
- автор дає власний висновок;
- глядач споглядає;
- завершена розв’язка.
Але наприкінці ХІХ ст. намітилися тенденції до зміни в самих принципах драматичних творів. Які ж причини цих змін? Глядачі прагнули побачити в театрі «фрагмент життя як воно є насправді», а не життя далеких королів і принців. Але не було нових драматургічних рішень, ідей. І коли в кінці ХІХ ст. з’являються творчі п’єси Г.Ібсена, Б.Шоу, А.Чехова, М.Метерлінка, К.Гамсуна та інших, сучасники назвали це оновленням драматургії, або «новою драмою», а період «драматичним століттям».
О
тже, причини виникнення «нової драми» (слайд 5) :
1. Принцип індивідуалізму не відповідає новим історичним умовам.
2. Драма повинна швидко реагувати на процеси у світі
3.Нагальна потреба в нових героях.
4. Значимість кожної людини незалежно від суспільного становища.
5
.Драматичні колізії не зовнішні, а результат протиборства внутрішніх сил.
Вона більше наблизилася до сучасності, до повсякденного життя людини. (слайд 6,7). Автори показували не трагедію в житті, а трагедію життя особистості та людства. Вони спонукали глядача мислити по-новому, уникати прямолінійних, однозначних оцінок. Засновником «нової драми» був Г.Ібсен, (слайд 8), а яскравими представниками А.Чехов, Б.Шоу, М.Метерлінк (слайд 9)
Зараз ми коротко розглянемо особливості «нової драми» на прикладі окремих драматургів, а Ібсену присвятимо окремі уроки.
Учнівські повідомлення про творчість А.Чехова, Б.Шоу, М.Метерлінка та її особливості ( інтерв’ю у письменника, розповідь від першої особи – самопрезентація та повідомлення). В ході повідомлень учні виділяють і записують основні особливості драматургії згаданих авторів.
Генрік Ібсен (1828 - 1906) – засновник «нової драми» (слайд 10)
В
ідомі п’єси : «Ляльковий дім», «Пер Гюнт», «Спілка молоді», «Гедда Габлер». Твори, в яких зображались не дивовижні події, а повсякденні проблеми звичайної людини.
Характерні особливості:
образи і ситуації – здебільшого реальне життя;
драма ідей;
всебічний характер символіки;
боротьба за внутрішній духовний світ;
розплата героя за минуле;
зав’язка винесена поза межі дії драми;
відкритий фінал;
в
іра у неповторність кожного Я
Драми-дискусії Бернарда Шоу (1856 -1950) (слайд 11)
Відомі п’єси: «Пігмаліон», «Професія місіс Уорен», «Учень диявола».
Характерні особливості:
інтелектуальний характер драми;
конфлікт навколо зіткнення різних ідеалів;
природним є буденне;значна роль дискусій;
мета – збудити свідомість глядача(читача);
глядачі як учасники театрального дійства;
парадокс;
поєднання жанрових ознак драми і роману;
в
ідкритий фінал.
«Статичний театр» («Театр мовчання») Моріса Метерлінка (1862 – 1949) Лауреат Нобелівської премії (слайд 12)
Відомі п’єси : «Синій птах», «Сліпі». Засновник символістської драми.
Характерні особливості:
оголений конфлікт; основний конфлікт між Людиною і Смертю, Долею;
герой – людина в очікуванні невідомого, іграшка долі
на першому плані – внутрішній світ людини;
містицизм, поєднання двох рядів –« відомого» і «невідомого», «видимого» і «невидимого»
Створення особливого жанру – казки-символістської драми.
використання символів, часто пов’язаних із фольклорною образністю.
Театр Антона Павловича Чехова ( 1860 – 1904) ( слайд 13)
В
ідомі п’єси : «Чайка», «Три сестри», «Вишневий сад», «Дядя Ваня».
Характерні особливості:
подолання театральнос ті;
нешаблонні сюжети із самого життя
головне – людське життя, події - лише тло;
внутрішня динаміка, психологічна напруга;
художня деталь;
психологізм;
внутрішній конфлікт.
І
V.Узагальнення і систематизація:
– Що характерно для «нової драми»? – відповіді учнів (слайд14)
V. Підсумок.
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Закінчіть думку:
До театру, драматургії я ставлюсь……
Я зацікавився творчістю……
Мені запам’яталось……
VІ. Домашнє завдання: опрацювати статтю підручника, знати особливості «нової драми»,
Урок 2
Т
ема: Роль Г.Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство.
Мета: закріпити поняття «нова драма», ознайомити учнів із життям і творчістю Г.Ібсена, його роллю в розвитку драматургії, новаторством в жанрі драми; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, висловлення своєї думки про почуте й прочитане; виховувати інтерес до літератури, прагнення до самовдосконалення.
О
бладнання: презентація (портрет письменника, ілюстрації до його біографії, видання творів, ілюстрації до них).
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Перебіг уроку
Театр живе не блиском вогнів, розкішшю
декорацій і костюмів, а ідеями драматурга.
К. Станіславський
І. Мотивація навчальної діяльності учнів
У ч и т е л ь. «Під шум великих міжнародних бур я зі свого боку воював із маленьким суспільством, до якого був прикутий волею обставин і життєвих умов», — писав у своїх спогадах Генрік Ібсен,видатний норвезький драматург другої половини ХІХ ст., п’єси якого багато років не сходять зі сцен театрів у всьому світі. У чому ж полягає секрет мистецького довголіття творів Ібсена? Передусім у тому, що письменник глибоко вірив у цінність окремої особистості, протестував проти розчинення її в безликій людській масі. Головний мотив його творчості — заклик до людей реалізувати своє справжнє покликання, але в жодному разі не за рахунок чужого щастя чи навіть життя.
ІІ. Оголошення теми й мети уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1.Бесіда
Як ви зрозуміли епіграф уроку?
Назвіть основні тенденції розвитку драматургії к. ХІХ – п. ХХ ст..
Що означає вислів «нова драма»? Які митці її розробляли?
Чому в «новій драмі» зростає роль дискусії та соціальної проблематики?
Що давало драматургам-новаторам перенесення акценту із зовнішньої
дії на дію внутрішню та використання «відкритого фіналу»?
2. Аналітична робота в групах «Принципи «нової драми»
Кожна група отримує картки із завданням «Об’єкт порівняння в старій драмі» і підбирає відповідний принцип у «новій драматургії». Коментування результатів роботи груп і оформлення таблиці.
«Стара драма» | Об’єкт порівняння | «Нова драма» |
Життя персонажа | Об’єкт зображення | Життя особистості в суспільстві |
Людина у незвичайних ситуаціях | Предмет зображення | Людина у власноруч створеній ситуації |
Зовнішнє зіткнення окремих особистостей | Центр уваги | Внутрішні протиріччя самої дійсності, зіткнення ідей |
Вади і чесноти людини | Драм.конфлікт | Ідеали людини |
Трагедія, комедія, драма | Жанр | Синтетичний – трагікомедія |
Узагальнений тип | Головний герой | Людина середнього класу, неординарна особистість |
Головні та другорядні Позитивні та негативні | Решта героїв | Всі важливі, характери неоднозначні |
Відтворює дійсність, повчає, робить висновок | Автор | Відтворює духовні пошуки, не дає однозначних відповідей |
Спостерігає, отримує враження | Глядач | Переживає разом із героями, Дискутує з ними |
Завершений розв’язкою | Фінал | Відкритий, незавершений, спонукає до суперечок, роздумів |
3. Підсумок.
«Нова драма» в центрі уваги поставила особистість не як соціальний тип, а як індивідуальність, переживання й відчуття якої визначають загальну атмосферу епохи. Показавши «трагедію життя», а не «трагедію в житті», драматурги закликали до осмислення дійсності, звільнення людського духу, пошуку шляхів відновлення гармонії світу.
ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
Презентація учня (Життя і творчість Г.Ібсена)
— Генрік Ібсен народився в Шиєні — норвезькому містечку лісорубів. Дитинство його було самотнє й безрадісне. Особливо нещасливим стало життя після того, як розорилася батькова торговельна фірма. У 15 років його відправили до Гримстада вчитися на помічника аптекаря. Там він провів 6 років, жив у мансарді на скромну платню. Юнака приваблювали поезія, літературна праця. 
Генрік почав писати вірші. Перша п’єса Ібсена «Катиліна» — історична драма — особливого успіху не мала. 1852 року він приїхав до Бергена, очолив молодий норвезький театр. Ібсен у театрі займався всім — від підмітання сцени до режисури, що допомогло йому пізнати сценічні умовності того часу, традиції, канони, які потім йому захотілося зруйнувати. Дирекція театру відправила Ібсена в Данію та Німеччину — набувати досвіду. Його власні п’єси вже починають помічати. У 1857–1864 роках драматург перебував у Кристіанії, і це один із найважчих у його житті періодів. З одного боку — матеріальна скрута, з іншого — уперте невизнання з боку норвезької буржуазної публіки та преси, що перебували під данським впливом і чинили опір проникненню національних творів на столичну сцену. 
Учитель. Як ви розцінюєте таку поведінку драматурга — обстоювати національне й перебувати в матеріальній скруті, але не піддатися модному данському впливу, завдяки якому можна було б стати багатим та успішним?
1864 року Ібсен виїхав із Норвегії. Це добровільне вигнання тривало аж 27 років.
Ібсен одружився із Сюзанною Торесен, яка стала його вірним другом на все життя. У них народився син. Родина жила то в Італії, то в Німеччині. Перші твори, які принесли драматургові світову популярність, — «Бранд» (1866) і «Пер Гюнт» (1867). Вони в романтичному світлі змальовували конфлікт людини з її оточенням і показували існуючу безодню між героїчними пориваннями та дійсністю, між реальністю та ідеалізмом.
У
наступних творах письменник схиляється до реалізму. 1891 року Ібсен повернувся на батьківщину. А через сім років Норвегія урочисто святкувала 70-річчя видатного письменника.
Не стало його 1906 року.
Учитель. Які риси характеру Генріка Ібсена ви б визначили?
V. Закріплення знань, умінь і навичок
Прокоментуйте слова Г. Ібсена: «П’єса не закінчується з падінням завіси після п’ятої дії: справжній фінал — поза її межами… Справа кожного читача чи глядача самому дійти до цього фіналу через особисту творчість».
V
I. Домашнє завдання
знати зміст п’єси Г. Ібсена «Ляльковий дім».
VII. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Закінчіть речення:
Мені запам’яталося…
До театру, драматургії я ставлюся…
Я зацікавився (зацікавилася) (не зацікавився (не зацікавилася)) творчістю Ібсена тому, що…
Урок 3
Тема: Твір Генріка Ібсена «Ляльковий дім» — соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі
М
ета: допомогти учням засвоїти ідейно-художній зміст,сюжет драматичного твору; розвивати навички роботи з текстом, виділення ключових епізодів, їх коментування; виховувати інтерес до літератури, аналітичне мислення, естетичний смак.
Обладнання: портрет письменника, текст твору, ілюстрації до нього.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Перебіг уроку
I. Мотивація навчальної діяльності учнів
У ч и т е л ь. Давньогрецький драматург Арістофан ще двадцять три століття тому писав про жінок: «Обійтися без них так само важко, як і жити з ними». Сучасні чоловіки із цим, мабуть, погодяться, а сучасні жінки, напевно, те саме скажуть про чоловіків. Не є секретом, що чоловік і жінка по-різному сприймають світ,по-різному думають і діють. Як же знайти гармонію в їхніх взаєминах, як зробити сім’ю щасливою? Як наповнити родинну оселю добром, радістю та щирими почуттями? Про це йдеться в драмі Г. Ібсена «Ляльковий дім», і про це — наш урок.
II. Оголошення теми й мети уроку
III. Актуалізація опорних знань
Як ви можете визначити тематику п’єси? (родинно-побутова)
У чому особливість сюжету? (гостросюжетність, напруженість, психологізм, наявність таємниці)
Доведіть, що драма соціальна ( становище жінки в родині і суспільстві). Окрім того на уроці ми визначимо психологічний аспект у творі. Для цього звернемося до тексту.
IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Знайомство з героями п’єси, виділення ключових епізодів .
Евристична бесіда
Яка атмосфера панувала в домі адвоката Хельмера?
Що видається трохи дивним у взаєминах подружжя?
Чому Нора просить чоловіка зробити їй різдвяний подарунок грошима?
Чи можна вважати Хельмера скупим або економним?
Як характеризують Нору її взаємини з Крістіною?
Про що свідчить зізнання фру Лінне щодо того, що їй тепер нема про кого піклуватися?
Як характеризує Нору її зізнання подрузі про борги?
Як Нора ставиться до своїх дітей?
Прокоментуйте висловлювання героїв:
«К р о г с т а д. Закон не цікавиться причинами.
Н о р а. То поганий, виходить, цей закон…»
Як Хельмер, за його словами, ставиться до тих, хто схибиву житті?
Відгук яких ідей звучить у словах Хельмера: «Майже всі, хто схибив у житті, мали брехливих матерів»?
Чому Нора злякалася й не допускала до себе дітей?
Чому, на ваш погляд, автор подає таку деталь: «У кутку, біля піаніно, стоїть обібрана, обтріпана, з обгорілими свічками ялинка», — у той час, коли в домі Нори завжди гарно, затишно?
Про що свідчать такі деталі й характеристики Хельмера: «Торвальд — великий майстер улаштовувати все витончено й красиво»; «Хельмер учить дружину танцювати тарантелу й мріє проїї успіх на вечірці в консула»?
Чи правда те, що говорить Хельмер дружині: «…Повір, у мене вистачить і мужності, і сили. Побачиш, я така людина, яка може все взяти на себе»?
Як Нора пояснює хворобу лікаря Ранка?
Що задумала Нора, почувши погрози Крогстада й роздуми чоловіка щодо нечесності?
Чому подруга фру Лінне радила Норі розповісти все чоловікові й не завадила Крогстаду передати Хельмерові листа зі звинувачуваннями на адресу Нори?
Чи справді Хельмер — чесна людина?
Як розкривається характер Хельмера у таких словах і наскільки вони, на ваш погляд, щирі: «Ти любила мене, як дружина повинна любити чоловіка. Ти не змогла тільки гарненько розібратися в засобах. Але, певне, ти гадаєш, що я менше любитимутебе через те, що ти не здібна діяти самостійно? Ні-ні, сміло зіприся на мене, я буду тобі порадником, керівником. Я не був би мужчиною, якби саме ця жіноча безпорадність не робила тебе вдвоє милішою в моїх очах. Ти не думай більше про ті різкислова, які вирвались у мене у хвилину першого переляку, колимені здалося, що все навколо мене рушиться. Я простив тобі,Норо. Клянуся тобі, я простив тобі»?
2. Робота зі схемою «Герої п’єси Г. Ібсена “Ляльковий дім”
Доповніть опорну схему, уписавши визначення взаємин між героями.(справжня дружба, справжнє кохання, жертовне кохання, залежність від думки суспільства, «вигідна»дружба , показне кохання, недовіра, відчуття загрози, поблажливе кохання, джерело вигоди і т. п)
4. Особливості «нової драми» у п’єсі
Наведіть приклади зображення автором соціальних відносин та розкриття психології героїв, адже цей твір за жанром є соціально-психологічним.
У ч и т е л ь. Наприкінці ХІХ ст. драматурги-новатори, зокрема й Г. Ібсен, виступали із різким запереченням «добре зроблених п’єс», де головне — закручена інтрига, легко впізнавані, чорно-білі постаті персонажів, стрімкий діалог, багато сліз, сміху, бурхливих пристрастей. Драматичний конфлікт (зіткнення) знаходився здебільшого в площині «людина — суспільство», «дійсність — фантазія, мрія, уява» та ін.
У драматичних творах нового типу, зокрема ібсенівських, акцент із зовнішньої дії переноситься на внутрішню: на сцені у звичному для театру сенсі майже «нічого не відбувається»; герої майже нерухомі, просто йде розмова, думка протистоїть думці, головною ж є напруження внутрішнє, непомітне оку глядача; зазвичай конфлікт драми Ібсена зав’язується ще до того, як починається власне її дія (так, Нора підписала фіктивний вексель до початку дії I п’єси «Ляльковий дім»); «нові драми» мають відкритий фінал, тобто післязакінчення п’єси достеменно невідомо, як саамерозв’яжеться конфлікт.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
Інтерактивний прийом «Мозковий штурм»
Як вислів Соломона стосується Нори: «Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його»? Яка, на вашу думку, героїня — мудра чи безумна? Чому Нора не зізналася чоловікові ні відразу, ні потім?
VI. Домашнє завдання
Повторити зміст дій II і III п’єси, уміти переказувати й аналізувати події твору.
VII. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Закінчіть речення:
Мене вразило…
Я не думав(-ла), що драматичний твір може…
Проблема сім’ї — це…
Урок №4
Тема. Розвиток сценічної дії – зовнішньої і внутрішньої - у п’єсі «Ляльковий дім». Образ Нори
М
ета: проаналізувати з учнями особливості конфлікту твору, довести його складність, складність і новаторство образу головної героїні; розвивати аналітичне мислення, уміння оцінювати прочитане, зіставляти явища літератури й життя, обґрунтовувати свої твердження; виховувати найкращі людські якості, прагнення до самовдосконалення.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, таблиця «Зовнішні та внутрішні прояви душі Нори».
Тип уроку: формування вмінь і навичок.
Перебіг уроку
I. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Генрік Ібсен зазначав, що п'єсу написано заради заключної сцени, яка сприймалася як скандал. У суспільстві виникли такі бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення: «Просимо не говорити про «Ляльковий дім». Дискусія переходила зі сцени в зал до глядачів, далі — у приватні салони й вітальні. Чи спонукає п'єса сучасного читача до роздумів? Чи лише про жіночу емансипацію в ній ідеться? Над цими та багатьма іншими питаннями поміркуємо сьогодні на уроці.
II. Оголошення теми й мети уроку
III. Актуалізація опорних знань
1. Слово вчителя про прообраз Нори. В образу Нори є цілком реальний прототип. Це дансько-норвезька письменниця Лаура Кілер (1849–1932). Під впливом ібсенівської п’єси «Бранд» 19-річна дівчина написала книжку «Дочки Бранда», яка вийшла 1869 року під псевдонімом. Ібсен познайомився з Лаурою і порадив їй зайнятися літературою; між ними зав’язалася дружба. Лаура одружилася з любові, але її неврівноважений чоловік болісно сприймав нестачу грошей. Дружина намагалася захиститийого від матеріальних проблем і, коли він захворів, звернулася по допомогу до свого багатого батька, однак той відмовив дочці. Тоді вона, таємно від усіх, позичила гроші в одному з норвезьких банків, а поручився за неї впливовий друг. Коли не стало й цих грошей, Лаура позичила знову, але не змогла повернути борг вчасно. У відчаї жінка хотіла видати фальшивий вексель, та вчасно схаменулася. Згодом про все довідався чоловік, який спочатку співчував Лаурі, а потім під впливом родичів, друзів та знайомих різко змінив ставлення до дружини й почав вимагати розлучення. Дітей у неї відібрали, а її оголосили психічно хворою. (Пізніше, на прохання чоловіка, Лаура повернулася і в сім’ю, і в літературу.)
Нора і Лаура мають багато спільного, але є й істотна різниця: Нора сама йде з дому, сама протиставляє себе суспільству — це її свідоме рішення.
2. Літературний диктант
1. Як Хельмер називав свою дружину? (Білочка, жайворонок)
2. Який подарунок просила Нора в чоловіка на Різдво? (Гроші)
3. Хто така фру Лінне і чому Нора довіряє їй свою таємницю? (По-друга; щоб не думала, що вона така легковажна й безтурботна.)
4. Чому раділа сім'я Хельмерів напередодні Різдва? (Чоловік посів високу посаду й сім'я буде добре забезпечена.)
5. Що просить Крогстад у Нори? (Заступитися за нього перед чоловіком, щоб той його не звільняв.)
6. Чому Крогстад шантажує Нору? (Вона заборгувала йому, подала вексель батька з підробленим підписом.)
7. Чому Нора так зробила? (Щоб урятувати чоловіка й не тривожити дуже хворого батька.)
8. Чому Нора не допускає до себе дітей? (Щоб їм не зашкодити, адже вважає себе негідною їх виховувати.)
9. Як відповів Хельмер на настійливе прохання щодо Крогстада? (Відмовив)
10. Що надумала Нора в безвихідній, на її думку, ситуації і чому не здійснила? (Вчинити самогубство; забракло духу)
11. Що запропонувала фру Лінне Крогстаду й чому? (Об'єднатися; щоб мати, для кого жити)
12. На яке «диво» очікувала Нора? (Що чоловік візьме її провину на себе, зрозуміє та підтримає.)
IV. Формування вмінь і навичок
1. Слово вчителя . Драма «Ляльковий дім» мала ще й іншу назву — «Нора». Отже, у центрі уваги драматурга — Нора, дружина адвоката Хельмера. Оскільки це «п'єса про людську душу», то можна говорити про її прояви — зовнішні та приховані, внутрішні. Розглянемо таблицю.
Зовнішні та внутрішні прояви душі Нори
Зовнішні | Прояви | Внутрішні, таємні
|
Молода, енергійна, весела, безтурботна
| У зовнішньому вигляді | Серйозна, відповідальна, еко- номна, змучена серйозними про блемами (зокрема боргу) |
Думає про задоволення, про те, як розважити свого чоловіка, довести йому своє кохання | У поведінці | Думає про те, як зберегти таємницю, багато працює, щоб покрити витрату грошей на по- гашення боргу |
Дбає про своє «родинне гніздечко», грається з дітьми
| У вчинках | Підробляє вексель, щоб урятувати чоловіка; розповідає подрузі, бо не відчуває підтримки чоловіка, дуже самотня; рішуче пориває з чоловіком, зрозумівши, що вона для нього лише «лялька» |
Любить, догоджає, інко ли через силу
| У ставленні до чоловіка | Очікує на «диво» |
Любить над усе, дбає про хнє виховання, розвиток | У ставленні до дітей | Боїться, що її «злочин» вплине їхнє виховання, на них, уважає себе негідною їх виховувати |
Дружелюбна, добра, співчутлива | У ставленні до інших | Доброзичлива, готова допомогти |
2. Міні-диспут
Чи згодні ви з тим, що Нора — «жахлива матір», адже покинула трьох дітей заради утвердження свого «Я»?
3. Слово вчителя. Композиція п'єси «Ляльковий дім» має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою. У такий спосіб він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей. Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
- Чи любила Нора свого чоловіка?
- Чи була фру Лінне справжньою подругою?
- Чи є Кгосгард негативним персонажем?
(Обгрунтуйте свою позицію)
VI. Домашнє завдання
Характеризувати образи драми. Аналізувати композицію твору.
VII. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Закінчіть речення:
• Я не вірю, що...
• Мені сподобалася думка про те...
• Я думаю, що в наш час...
Урок 5
Тема: Особливості композиції драми Г.Ібсена «Ляльковий дім». Образи твору.
Мета: проаналізувати з учнями особливості композиції твору, довести його складність, ознайомити з поняттям «аналітична композиція», розкрити значення відкритого фіналу, виявити образи-символи, розтлумачити підтекст п'єси; розвивати аналітичне та критичне мислення, вміння вести дискусію, формулювати та аргументувати власну точку зору; прищеплювати повагу до людської гідності.
Обладнання: текст твору Г. Ібсена «Ляльковий дім», презентація.
Тип уроку: урок застосування знань, умінь, навичок.
Перебіг уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя. П’єса «Ляльковий дім» утілює найважливіші принципи «нової драми» і значно відрізняється від відомих вам драматичних творів. На минулому уроці ми з’ясували, що в основі її конфлікту лежить зіткнення різних уявлень про життя. Але цим конфлікт не вичерпується. Сьогодні ми продовжимо аналізувати його, а також розглянемо інші художні особливості твору Г. Ібсена.
ІІІ.Оголошення теми та мети уроку
IV.Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Пригадайте, у чому зазвичай полягає суть конфлікту в «новій драмі». (У протистоянні особистості ворожій дійсності, ворожому середовищу.)
2. Чи можна стверджувати, що саме такий конфлікт розгортається у творі Ібсена? Аргументуйте свою думку.
Пояснення вчителя. У творі перед читачем (глядачем) розвивається насамперед соціально-психологічний конфлікт — зіткнення природних людських прагнень і законів суспільства. Нора, намагаючись урятувати здоров’я та життя чоловіка, позичає гроші під фальшивий вексель. З точки зору суспільства це злочин, хоча з погляду моралі вчинок героїні можна виправдати. Коли про її злочин стає відомо, Нора з жахом розуміє, що її сприймає як злочинницю і власний чоловік. Героїні протистоять не окремі люди (Крогстад, Хельмер), а все сучасне суспільство з його законами та специфічною мораллю.
3. Дослідники говорять про внутрішній конфлікт у драмі, про боротьбу, що точиться в душі головної героїні. Як ви гадаєте, що це за боротьба? (Душу Нори розривають, з одного боку, бажання розповісти про свою таємницю чоловікові, а з другого — острах перед його можливою реакцією.)
V. Сприйняття нового матеріалу
1.Виділіть і запишіть елементи сюжету драми «Ляльковий дім». (Експозиція твору — підготовка до Різдва в родині Хельмерів. Зав’язка — приїзд фру Лінне і поява Крогстада. Розвиток дії — шантажування Нори з боку Крогстада; спроба Нори переконати чоловіка не звільняти Крогстада. Кульмінація — отримання Торвальдом листа від Крогстада. Розв’язка — розрив між Норою і Торвальдом.)
Проблемне питання
Згадайте драматичні твори, що не належать до «нової драми». Спробуйте сформулювати, у чому різниця між експозицією в цих творах і в драмі Ібсена.
2.Бесіда
- Доведіть, що драма «Ляльковий дім» має аналітичну композицію.
- Чи можна стверджувати, що конфлікт у п’єсі повністю вичерпано? (Ні. У фіналі драми не відбувається розв’язки конфлікту: Нора залишає будинок чоловіка, не знайшовши позитивного рішення, але сподіваючись спокійно розібратися в тому, що трапилося. Незавершеність дії підкреслюється тим, що Хельмер без Нори відчуває порожнечу, але водночас сподівається на диво — повернення жінки.)
- Як ви вважаєте, чому Ібсен залишив фінал драми відкритим? (Підсумок учителя. Відкритий фінал зумовлений специфікою зовнішнього конфлікту твору: він принципово не може бути вирішеним, поки не зміняться закони суспільства, у якому жінці відведено лише роль хазяйки лялькового дому і в якому ігнорують мотиви і наслідки людських учинків. Незавершеність дії, відкритий фінал перетворює твір Ібсена на дискусійний майданчик, де обговорюються найголовніші проблеми суспільства. За словами самого автора, «п’єса не закінчується падінням завіси після п’ятої дії – справжній фінал знаходиться за її межами; письменник визначив напрям, у якому потрібно шукати цей фінал, потім – наша справа, справа кожного читача чи глядача самостійно дійти до цього фіналу шляхом власної творчості».
А щоб передбачити цей фінал, треба проаналізувати те оточення, в якому жила Нора. Це перш за все Хельмер – чоловік, людина, яка б мала підтримати дружину у будь-якій ситуації. Чи було кохання? Чи була Нора щасливою? –про це настурний етап уроку.
Бесіда
Я
ким словом можна схарактеризувати кохання Торвальда? (поблажливе)
Як ставиться Херльмер до дружини? ( як до ляльки) Запишіть дієслова, що характеризують це ставлення(грається, …) (слайд)
Схарактеризуйте моральні принципи Хельмера.
Запишіть літературне гроно «Риси характеру Хельмера»
Поясніть, яких вчинках вони проявляються? (слайд)
Схарактеризуйте доктора Ранка . Порівняйте його з Торвальдом.
Чи могла б Нора, на вашу думку, піти до Ранка?
Схарактеризуйте стосунки Крістіни і Кросгарда. Чим їхні взаємини відрізняються від взаємин Торвальда і Нори? ( здатні жертвувати)
V. Закріплення знань, умінь і навичок
- Чи любив Торвальд свою дружину?
- Чи була фру Лінне справжньою подругою?
- Чи є Кгосгард негативним персонажем?
- Чи могла б Нора за певних умов (відсутність хвороби) стати щасливою з Ранком?
- Для кого з героїв п’єси можливе сімейне щастя?
(Обгрунтуйте свою позицію)
VI. Домашнє завдання
Визначити і записати тему, ідею, проблематику твору
VII. Підсумки уроку
Продовжіть речення:
Драма Ібсена заставила мене задуматися над…
Стосунки чоловіка і жінки мають бути…
Сімейне щастя можливе…
Урок 6
Символіка у драмі Ібсена «Ляльковий дім». Підтекст. Відкритість фіналу
Мета: виявити образи-символи, розкрити значення відкритого фіналу, розтлумачити підтекст п'єси; розвивати аналітичне та критичне мислення, вміння вести дискусію, формулювати та аргументувати власну точку зору; прищеплювати повагу до людської гідності.
Обладнання: текст твору Г. Ібсена «Ляльковий дім»
Тип уроку: урок застосування знань, умінь, навичок.
Перебіг уроку
Весь наш дім був тільки великий ляльковий дім
Г. Ібсен
І
. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя. «Мені треба з’ясувати, хто правий – суспільство чи я», - каже героїня п’єси своєму чоловікові. Ось цьому з’ясуванню і присвячується п’єса, саме його виносить драматург на суд читача. Якийже шлях пройшла героїня для усвідомлення свого Я? Чому п’єса викликала такі неоднозначні оцінки? Чи все так зрозуміло і лежить на поверхні? Це ми сьогодні і з’ясуємо.
ІІІ.Оголошення теми та мети уроку
IV.Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Згадайте, що таке символ.
2. Наведіть приклади використання символів у вивчених творах.
Яку роль у цих творах відігравала символіка?
V. Формування вмінь і навичок
1.Розглянемо символи у драмі.
Назва твору, це перше, на що ми звертаємо увагу. Давайте складемо асоціацію до слова дім та словосполучення ляльковий дім.(асоціативний кущ)
З чим у вас асоціюється дім?( Дім – помешкання, будівля, родина, що мешкає в ньому: міцний, великий, надійний, рідний, затишний, зручний.затишок, захищеність, тепло) (слайди)
А ляльковий дім? (Ляльковий дім – дім для ляльок: несправжній, бутафорний, маленький, легко зруйнувати, щось нетривке) (слайди)
Тобто назва твору одразу нас насторожує і змушує замислитися над читанням: «Чи все так просто і зрозуміло в «щасливій родині Хельмерів»? Чому затишний, достатньо заможний дім автор називає «ляльковим»?
Під час аналізу тексту ми встановили, що назва драми символізує життя Нори: жінка у створеному власноруч ляльковому будинку грає у щасливе сімейне життя. Символіка лялькового дому підтримується цілою системою «ігор»: Нора грає з дітьми, з чоловіком, з лікарем, і вони, у свою чергу, ведуть гру з нею. У фіналі героїня з гірким відчуттям говорить, що для Хельмера вона — «лялечка». Нора наважується припинити цю виставу. Отже, ляльковий дім є центральним символом твору. Це дім фальшивих цінностей, за якими крилися егоїзм, духовна порожнеча, роз’єднаність людських душ. У цьому домі не жили, а лише грали у кохання, шлюб, сімейну злагоду і навіть людську гідність і честь.
Прокоментуйте ланцюжок «дочка-лялька - дружина-лялька - особистість». (Спочатку Нора була красивою іграшкою для батька, який ні в чому їй не відмовляв; потім вона стала такою самою іграшкою в руках чоловіка — він дбав про її вбрання, про те, щоб вона вміла добре танцювати й могла вразити своїм виконанням знайомих Торвальда на вечірці; не дозволяв їсти варення та мигдалеве печиво, мабуть, не лише з міркувань економії, а й щоб у неї не зіпсувалася фігура; поведінка Торвальда, коли Нора опинилася у складній ситуації через шантаж Крогстада, розкрила жінці очі на її чоловіка: він не той, за кого вона вважала його все своє подружнє життя — не сильний, не чесний, не люблячий. Тому героїня повстає, згадує, що вона — людина, особистість, яка заслуговує на відповідне до себе ставлення.)
Таким чином, ляльковий дім зруйновано.
Давайте звернемось до інших образів –символів.
Робота в групах Розшифруйте образи-символи драми Ібсена (учні отримують таблиці із незаповненим другим стовпцем).
Образ-символ | Розшифрування (очікувані відповіді) |
Ялинка (була живою і красивою; коли її зрізали, поступово зав’яла) | Подружнє життя Нори (ідеальні взаємини в родині були лише видимістю, насправді Нора та її чоловік по-різному сприймали шлюб, тому це спричинило трагічну розв’язку) «У кутку, біля піаніно, стоїть обібрана, обтріпана, з обгорілими свічками ялина». |
Мигдалеве печиво (спочатку їла, ховаючись від чоловіка, потім почала робити це відкрито) | Внутрішнє «я» Нори (героїня була для чоловіка лише «лялькою», але потім вона вирішила показати себе зовсім з іншого боку, на що чоловік не очікував) |
| |
Образ тарантели | Передчуття невідворотності катастрофи (Нора танцювала, переживаючи глибокі душевні страждання, вона розуміла, що наближалася страшна гроза; танок за контрастом підкреслив напругу душевних сил Нори, адже вона танцювала тієї миті, коли вирішувалася її доля) |
Маскарадні костюми | Ролі й маски героїв (зокрема, Нори) у реальному житті (настане час, коли маски необхідно зняти, тоді почнуться справжні неприємності, швидко розв’язати які буде неможливо) |
Промінь світла | У фіналі п’єси: промінь надії торкнувся Торвальда Хельмера: він готовий вчинити «диво з див» — змінитися настільки, щоб повернути Нору |
2. Пригадайте, що називають підтекстом.
Як ви вважаєте, який підтекст твору «Ляльковий дім»? Яку думку намагався донести до читача та глядача автор твору?
VI. Домашнє завдання
Тези-висновок:внесок Ібсена в розвиток «нової драми»
VII. Підсумки уроку
Проблемне питання
Ібсена звинувачували у прославлянні жінки, яка заради своєї гордині зреклась одвічних моральних цінностей, у заклику до руйнування сімейних відносин. Чи були ці закиди слушними? Чому ви так думаєте?
Урок 7
Тема: Новаторство драматурга Генріка Ібсена, художні особливості його твору «Ляльковий дім». Роль письменника в розвитку нової європейської драматургії(«ібсенізм»)
Мета: повторити й узагальнити вивчене, допомогти учням усвідомити новаторські риси у творчості драматурга,художні особливості п’єси; розвивати аналітичне, образне мислення, уміння висловлювати свої думки татолерантно їх відстоювати, наводячи цитати й приклади з тексту; виховувати повагу до людської гідності,прагнення до самовдосконалення.
Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації донього.
Т ип уроку: систематизація й узагальнення вивченого.
Перебіг уроку
I. Мотивація навчальної діяльності учнів
У ч и т е л ь. «Чоловік і жінка, немов цар і цариця, увінчані кожен своєю короною. І він, і вона правлять своїм світом посеред роду людського. У кожного з них — свої особливі права. Чоловік — це зовнішній бік світу, а жінка — внутрішній, прихований; чоловік завойовує і підкоряє, а жінка як невичерпне підземне джерело, яке дає силу дереву життя», — говорив мудрець Еліягу Кі. Ми можемоіз цим погоджуватися чи ні, але всі, напевне, визнають ту істину, що чоловік і жінка — рівноправні представники роду людського, які не можуть обійтися одне без одного. Томунесправедливо, коли хтось когось уважає істотою нижчого сорту, рангу. Це довела ібсенівська героїня Нора, яка, не зважаючи на традиції та існуючу мораль, різко виступила проти приниження її особистості. «Ляльковий дім» їй не підійшов. Про це та багато іншого — сьогодні на уроці.
II. Оголошення теми й мети уроку
III. Повторення, систематизація й узагальнення вивченого
1. Розкрийте поняття, обґрунтовуючи свою точку зору щодо тексту драми Ібсена «Ляльковий дім»
-«нова драма»
- соціально-психологічна драма
-аналітична драма
- внутрішній конфлікт
- підтекст
- символічність назви
2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
Які повороти сюжету можливі (інші ситуації, відмінні від авторської)?
3. Розв’язання проблемного питання
- Чи не занадто високу ціну сплачує Нора, відстоюючи своє право бути особистістю?
4. Творча робота. Розробка нових сюжетних ліній п’єси«Ляльковий дім»
- Якою ви бачите подальшу долю Нори?
- Яким би ви хотіли бачити фінал п’єси?
5.Підсумок
У чому ви бачите внесок Ібсена в розвиток світової драматургії?
Слово вчителя. Внесок Г. Ібсена в розвиток театру надзвичайно вагомий і розмаїтий, тож не дивно, що під його впливом перебували як представники соціально-критичного театру (Г. Гауптман, Б. Шоу,Д. Голсуорсі), так і драматурги-символісти (М. Метерлінк). Виник навіть термін «ібсенізм». Проте Ібсен став новатором не лише в драматургії. Він був сміливим мислителем, який не боявся переоцінювати загальновизнані ідеали. Цілком закономірно, що ім’я Ібсена завжди згадують поряд з іншими володарями думок і порушниками спокою того часу.
6. Складання сенкану
Драматург
Освічений, талановитий
Вражає, дивує, аналізує
Показав внутрішнє обличчя особистості
Новатор
IV. Домашнє завдання
Підготуватися до уроку тематичного оцінювання;
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Закінчіть речення:
Я зрозумів (зрозуміла)…
Сімейне щастя в родині Хельмерів, на мою думку, не склалося тому, що…
Головна цінність п’єси полягає в тому…
Новаторство Ібсена полягає в тому…
Завершальне слово вчителя
Драма Г. Ібсена «Ляльковий дім» дає більше запитань, аніж відповідей. Недаремно вона викликала і викликає цілі дискусії. Тут і про нерівноправне становище жінки в суспільстві, і про людську гідність, і про гроші, без яких, як завжди,— нікуди. Найбільше ж — про сімейні взаємини та родинні цінності. Для Нори, що б там про неї не говорили, діти — найдорожче. Адже вона, вражена словами Торвальда про «брехливих матерів» та їхній уплив на долю дітей, турбується саме про їхнє майбутнє. Не оминає Нора й політики, хоча такі глибокі думки трохи й не в’яжуться з її образом. Вона вважає, що закони створюються для людей, повинні служити на благо людині, стояти на захисті справедливості, а не навпаки — люди для законів. Цими ідеями твір близький і нам.