Очеретинський НВК Дошкільний навчальний заклад






ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

У ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ




Розробка проектів у діяльності дошкільного навчального закладу



2018 р.


Укладач:


Толстая О.Ю.




Мілова Т.Б.


Вихователь-методист Очере-тинського підрозділу І-ІІІ ступенів

Вихователь


Рецензенти:


Деревняк Ю.М.

методист РМК з дошкільного виховання Ясинуватського відділу освіти

Гриша Н.В.

Заступник директора з дош-кільного виховання Очеретин-ського підрозділу І-ІІІ ступенів






У посібнику розглядаються сучасні підходи до змісту та організації методу проектів у навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу. Наведені теоретичні використання проектного методу в роботі педагогічного колективу – створення єдиного освітнього простору і розвитку творчих пізнавальних здібностей дітей. Слід привернути увагу на поради вихователеві в роботі над проектом.


ЗМІСТ



Передмова………………………………………………..5

І. Організація роботи щодо втілення методу проектів у навчально-виховний процес дошкільного навчального закладу

1.1 Варіативність використання інтегрованого методу навчання…………………………………………………..7

1.2 Орієнтовний план роботи вихователя щодо підготовки проекту……………………………………………………8

1.3 Класифікація проектів, що використовуються в роботі дошкільного навчального закладу……………...9

1.4 Прогнозовані результати………………………….11

ІІ. Поради вихователеві в роботі над проектом………12

Література………………………………………………13







ПЕРЕДМОВА


Без мети немає діяльності,

без інтересів немає мети,

а без діяльності немає життя.

Віссаріон Бєлінський


У пошуках упровадження ефективних інноваційних технологій у систему дошкільної освіти доцільно використовувати і метод проектів, хоча він не є принципово новим явищем у сучасній практиці.

У межах роботи над проектом у ДНЗ необхідно враховувати вікові особливості дітей дошкільного віку, не ставити перед ними віддалені завдання, не вимагати охопити одночасно декілька напрямків діяльності. Але індивідуальні короткочасні проекти можуть бути об’ємними у певну систему – складні довгострокові проекти або програми. Специфікою проекту є його комплексний інтегрований характер (наприклад, взаємозв’язок екологічного виховання з естетичним, економічним вихованням; практична спрямованість, залучення дитини до творчої діяльності, організація взаємодії дитини з соціальним міським середовищем). Реалізація будь-якого проекту здійснюється в ігровій формі, залученням дітей до різних видів творчої та практично значущої діяльності, в безпосередньому контакті з різними об’єктами соціального середовища (екскурсії, зустрічі з людьми різних професій, ігри, практично корисні справи). Самостійно дошкільник ще не здатний знайти відповіді на всі запитання, що його цікавлять, і в цьому йому допомагають педагоги. У дошкільному закладі, разом із чинними навчальними планами, використовують методи проблемного нав-чання, які містять питання, що розвивають логічне мислення, моделювання проблемних ситуацій, експе-риментельно-дослідницьку діяльність, розв’язання кросвордів, шарадів, головоломок. Такий підхід має фрагментарний, епізодичний характер, а логічні зав-дання практикуються лише на заняттях із математики, ознайомлення із навколишнім, розвитку мовлення або конструювання.

Для закріплення отриманих знань, умінь і навичок використовуються комплексні, тематичні заняття, де здійснюється взаємозв’язок із різних розділів програми (поєднуються різноманітні види діяльності). Наприклад, на заняттях за темою «Осінь така мила» діти закріплюють знання про явища живої і неживої природи, слухають твори П.І.Чайковського, виконують танцювальні рухи, малюють. Форма проведення таких занять може бути будь-якою: від КВК, подорожей – до занять з елементами драматизації.

Проте, взаємозв’язок між розділами програми не дає такої результативності в розвитку пізнавальних здібностей дітей та їх комунікативних навичок, як взаємопроникнення цих розділів, або, інакше кажучи, їх інтеграція.

Сьогодні у дошкільному закладі інтегрований метод навчання дошкільників є інноваційним. Він спрямований на розвиток особистості дитини, її пізнавальних та творчих здібностей. Вихователі практикують проведення серій занять, що об’єдані однією проблемою. Наприклад, даючи дітям повне уявлення про домашніх тварин, вихователь на заняттях з ознайомлення з навколишнім світом і природою знайомить їх із роллю свійських тварин у житті людини; на заняттях із художньої літератури – з образами свійських тварин у творах письменників, поетів.

І.ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЩОДО ВТІЛЕННЯ ПРОЕКТІВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКДАДУ

1.1 ВАРІАТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО МЕТОДУ НАВЧАННЯ


  • Повна інтеграція (один із пріоритетних розділів інтегрується з усіма іншими розділами програми).Прикладом повної інтеграції є інтеграція екологічного виховання з художньою літературою, образотворчою діяльністю,музичним вихованням, фізичним розвитком.

  • Часткова інтеграція (один із напрямів інтегрується в інший). Прикладом часткової інтеграції – інтеграція художньої літератури та образотворчого мистецтва.

  • Інтеграція додаткової освіти (додаткові освітні послуги в навчально-виховному процесі).

  • Інтерація на основі єдиного проекту, в основі якого – проблема. Цей метод (проектно-дослід-ницький) у навчанні дошкільників є підготовчим для подальшої його реалізації в роботі вчителя початкової школи.

Перехід дошкільного навчального закладу на про-ектний метод діяльності, як правило, здійснюється по-етапно:

  • заняття із використанням проблемних ситуацій дитячого експериментування та ін..;

  • комплексні блочно-тематичні заняття;

  • інтегровані заняття:

  • часткова інтеграція (один із напрямів програми інтегрується з іншим);

  • повна інтеграція (один із розділів інтегрується з усіма розділами програми);

    • метод проектів:

  • форма організації освітнього простору;

  • метод розвитку творчого пізнавального мислення.


1.2 ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЯ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ПРОЕКТУ


  1. Поставити мету проекту на основі вивчених проблем дітей.

  2. Розробити алгоритм роботи для досягнення мети (вихователь, вихователь-методист обговорюють план із батьками).

  3. Залучити фахівців (музичний керівник, психолог та ін.) до здійснення відповідних розділів проекту.

  4. Скласти план-схему проекту.

  5. Збирати, накопичувати матеріал.

  6. Використати у плані-схемі проекту занять ігри та інші види дитячої діяльності.

  7. Презентувати проект на відкритому занятті.


1.3 КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОЕКТІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬЯ В РОБОТІ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ


Узагальнивши історичній досвід розробки методу проектів, можна виділити такі етапи:


  1. Ціле покладання: педагог допомагає дитині обрати найактуальніше для неї завдання на певний відрізок часу.

  2. Розробка проекту – план діяльності щодо досягнення мети:

    • до кого звернутися по допомогу (до дорослого, педагога);

    • в яких джерелах можна знайти інформацію;

    • які предмети використовувати (приладдя, обладнання);

    • з якими предметами навчатися працювати для досягнення мети.

3. Виконання проекту – практична діяльність

4. Підбиття підсумків – визначення завдань для нових проектів.

На сьогодні проекти класифікуються:


а) за складом учасників;

б) за цільовою настановою:

в) за тематикою;

г) за терміном реалізації.

Проектування надає дітям змогу самостійно шукати способи досягнення мети, добирати партнерів, визначати час і місце реалізації задуму; випробовувати свої можливості, зіставляючи їх із бажаннями; практично застосовувати здобуті знання та набуті на­вички у взаємодії з дорослими та однолітками; реалізовувати своє природне прагнення діяти творчо, активно виявляти власне ставлення до людей і середовища; дітям з проявами обдарованості реалізовувати себе в умовах співпраці з однолітками, які здат­ні зрозуміти та оцінити їх;користуватися правом вибору. Правильно організована проектна діяльність передбачає усвідом­лену позицію кожного з учасників від самого початку до завершення.

Використання методу проектів у навчально-виховному процесі ДНЗ передбачає природне залучення сім’ї вихованців до проектної діяльності, а також є знахідкою всього педагогічного та дитячого колективу. Значний інтерес викликують проекти з безпеки життєдіяльності , усної творчості, проекти за сімейними традиціями.

Метод проектів дає можливість педагогам ДНЗ успішно реалізувати систему виховної роботи ДНЗ, що може бути розробленою авторським колективом педагогів. Таким чином, кожен педагог, який прагне працювати інноваційно, має усвідомити, що його навчальний вплив не може здійснюватись без реальної активної діяльності самої дитини. Зміна відношення педагога до вихованців полягає в тому, що він має сприймати кожну дитину як рівноправного партнера, як особистість, рахуватись з її бажаннями, визнавати за нею право спілкуватись з педагогом на рівних, висловлювати та відстоювати свою думку. 


1.4 ПРОГНОЗОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ


  1. Десять педагогів ДНЗ засвоять ідеї та методи про-ектної діяльності, зможуть використати запропо-новану технологію у роботі з дітьми.

  2. Підвищиться рівень активності дітей, збільшиться самостійність розв’язання поставлених завдань.

  3. Зміниться стиль спілкування дорослого з дитиною.

  4. Батьки вихованців стануть активними учасниками навчально-виховного процесу. Взаємодія з сім’єю дозволить досягти найефективніших результатів у роботі з дошкільниками.






У будь-якому проекті важливим фактором є віра в успіх. Без віри успіх неможливий. У.Джемс



ІІ. ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЕВІ В РОБОТІ НАД ПРОЕКТОМ

  1. Ґрунтовно вивчити тему проекту.

  2. Під час складання спільного проекту роботи з діть-ми над проектом підтримувати дитячу ініціативу.

  3. Зацікавити кожну дитину тематикою проекту, під-тримувати її допитливість та інтерес до проблеми.

  4. Створювати ігрову мотивацію, спираючись на ін-тереси дітей та їх емоційний відгук.

  5. Спираючись на особистий досвід, вводити дітей у проблемну ситуацію, що доступна для їхнього ро-зуміння.

  6. Тактовно розглядати всі запропоновані дітьми варіанти розв’язання проблеми: дитина має право на помилку і не повинна боятися висловлюватися.

  7. Дотримуватися принципу послідовності та регулярності в роботі над проектом.

  8. Під час роботи над проектом створювати атмосферу співтворчості з дитиною, застосовуючи індивідуальний підхід.

  9. Розвивати творчу уяву і фантазію дітей.

  10. Творчо ставитися до реалізації проекту; орієнтувати дітей на використання накопичених спостережень та власних вражень.

  11. Ненав’язливо залучати батьків до спільної роботи над проектом, створюючи атмосферу спільної творчості з дитиною.

ЛІТЕРАТУРА


1. Верещака Т. Впроваджуємо проектну технологію // Дитячий садок – 2004, №7

2. Гаврик Н. Інтегровані заняття. Методика проведення – К., 2007

3. Каратаєва М. Впроваджуємо проектну технологію // Дитячий садок – 2004, №7

4. Піроженко Т. Програма технології психолого-педагогічного проектування // Дитячий садок – 2004, №16


13