Тема: Транспортування потерпілих.
Мета: дізнатись про способи транспортування потерпілих, практично їх засвоїти, виховувати патріотизм
Обладнання:презентація, плакати, носілки.
Хід уроку
Організаційний момент.
Вишикувати учнів в одну шеренгу за зростом, зробити перекличку за списком, виконати команди: «Шикуйсь!», «Рівняйсь!», «Струнко!», «Відставити!», «Вільно!».
2. Рапорт командира взводу, вітання.
3. Повторити основні обов'язки командирів та учнів під час шикування.
4. Виконання команд: «Шикуйсь!», «Струнко!»,«Вільно!», «Сідай!».
5. Удосконалення віддачі рапорту командиром (показую, треную).
6. Оголошення теми, мети та порядку вивчення навчального матеріалу.
7. .Виконання команди: «Розійдись!», «Сісти за парти!».
II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Транспортування — один із важливих елементів надання першої медичної допомоги.
Вибір способів і засобів транспортування залежить від конкретних умов, а саме:
стану постраждалого;
характеру травми або захворювання;
наявності спеціальних і підручних засобів евакуації та відстані транспортування.
Транспортування потерпілого можуть здійснювати один або кілька людей вручну або з використанням спеціальних пристосувань і підручних засобів. Коли немає підручних засобів і часу для їхнього виготовлення, одна людина (рис. 15) може нести потерпілого на руках (а), спині (в) й плечі (б).
Рис. 15 Транспортування потерпілого одною людиною
Рис 17. Перенесення постраждалого “на замку “
Існує декілька способів перенесення постраждалого двома рятувальниками (рис. 16, 17).
При перенесенні “на замку” із трьох рук (а) вільна рука рятувальника захоплює плече другого для запобігання падіння постраждалого назад, а “на замку” із чотирьох рук (б) постраждалий тримається руками за шию рятувальників. У ряді випадків, за відсутності помічників, на короткі відстані заспосовується транспортування волоком (на брезенті (рис. 18), плащ-па-латці, за допомогою підручного засобу, за руки, за ноги, за одяг).
Для перенесення потерпілого в лікувальну установу або до транспортного засобу використовують стандартні медичні ноші (рис. 19—а) або їхню імпровізацію з підручних матеріалів (рис 19—6, в ). Під час транспортування потерпілий повинен перебувати в положенні, що відповідає його травмі (захворюванню). Основними з них є наступні:
На спині — у випадках:
струс головного мозку;
травми передньої частини голови й обличчя;
ушкодження хребта;
переломи кісток тазу й нижніх кінцівок, шоковий стан;
Рис. 19 Носилки: а — штатні;
б – імпровізовані з жердин;
в – імпровізовані із одягу
- травми органів черевної порожнини;
- травми грудей;
- гострі хірургічні захворювання (апендицит, провідна виразка, защемлена грижа);
- ампутація нижніх кінцівок з валиком під травмованою ногою.
На животі – у випадках:
§ травми спини, сідниць, тильної поверхні ніг;
§ травми потиличної частини голови;
§ крововтрата з валиком під грудьми й головою.
Сидячи – у випадках:
травми ока, дихальних шляхів;
травми верхніх кінцівок;
забиті місця, порізи, садна;
травми плечового поясу;
ампутована верхня кінцівка з піднятою вверх рукою.
У деяких випадках, наприклад, травми шиї — напівсидяче положення зі схиленою на груди головою.
У холодну пору року варто вжити заходів для попередження охолодження потерпілого. Особливо це стосується потерпілих, які знаходяться у несвідомому стані, з накладеними кровоспинними джгутами й із відмороженнями. При транспортуванні треба постійно стежити за диханням, пульсом і поводженням потерпілого й при необхідності надавати йому медичну допомогу.
VІ. Закріплення
Відпрацювання правил транспортування.
V. Домашнє завдання.