Голик О.В.
УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ
ЯСКРАВИЙ СПАЛАХ ДАЛЕКОЇ ЗІРКИ
(ТВОРЧИЙ ПОРТРЕТ ЮРІЯ ДАРАГАНА)
Мета: розкрити учням силу таланту поета, драматичну долю митця, неповторний і життєствердний світ його поезії; розвивати самостійну пошукову діяльність; зробити ідейно-художній аналіз вибраних поезій; через художню палітру авторського слова, філософські роздуми та психологічний аналіз проблематики творів донести до свідомості і серця учнів тугу Ю.Дарагана за Батьківщиною; осмислити духовну цінність поезій і художньої майстерності творця; виховувати почуття вірності, патріотизму, любові до рідного краю, гордості за письменників-земляків.
Обладнання, наочність: портрети Ю.Дарагана, Є.Маланюка, виставка збірки поета різних років видання, епіграф, аудіозапис «Реквієму» Моцарта, свічка, вишитий рушник, ілюстрації учнів до творів, зображення титульної сторінки збірки Ю.Дарагана «Сагайдак» (1925), літературна карта Кіровоградщини, портрет Ю.Дарагана (малюнок О.Босого), тлумачні, літературознавчі словники, збірки поезій або їх роздрук (хрестоматії «Блакитні вежі» (том І).
Тип уроку: урок літератури рідного краю.
Форма уроку: урок-туга.
Методи, форми та прийоми роботи: «Поетична хвилинка», рольова гра «Я – Юрій Дараган», словникова робота, створення «психологічного портрету», словесне малювання, історична довідка, проблемне запитання, «Цитати для роздумів», «Займи позицію», робота з епіграфом, робота з таблицею, «Спільний проект», «Гронування», «Народознавча хвилинка», асоціативний кущ, порівняльна характеристика, гра «Хто більше?», робота в групах, парах, колективне заповнення таблиці, «Далі, далі…», «Незакінчене речення», літературознавче дослідження, «Поміркуй, обґрунтуй», «Розминка», Т-схема, «Кросворд навпаки».
Теорія літератури: інвектива, асоціація, думи, тропи.
Міжпредметні зв’язки: музичне мистецтво («Реквієм» Моцарта), історія України (українська революція), живопис (портрети Ю.Дарагана, Є.Маланюка), усна народна творчість (українські думи), народознавство (рослини-символи).
Епіграф:
… Дараган – це одна із найкращих поетичних сил на еміграції.
Празький «Студентський вісник»
Випереджувальні завдання:
Вивчити вірші поета (на вибір).
Намалювати ілюстрації до поезій Ю.Дарагана.
Підготуватися до рольової гри «Я – Юрій Дараган».
Хід уроку
І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП
«Поетична хвилинка».
(Учитель читає напам’ять вірш Ю.Дарагана «То я та вітер в дикім полі…»).
То я та вітер в дикім полі,
Отруйні стріли, сагайдак, -
Таким міцним солодким болем
Наповнить їх смертельний знак!..
Кому, однаково, цілунки,
Удари, рани і вино!..
В-одно – густі червоні трунки,
Та кінь, та руку на стегно!
Так пишно вмерти, ясно жити!
Ось білий лебідь – все вперед…
І раптом стрілами прошитий –
Паде в зелений очерет.
Прага, 2.ІІІ. 1924 р.
Це – поетичне слово Юрія Дарагана. А його народила споконвічна земля Кіровоградська, багата на оригінальні таланти, невичерпні джерела художнього слова, витоки животворчої духовної сили, над якою завжди витає вільний український дух.
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ
На сьогоднішньому уроці ви ознайомитеся з життєвими дорогами, творчою долею МИТЦЯ – Юрія Дарагана, розкриєте неповторний і життєствердний світ з особливим способом думання й почування, зробите ідейно-художній аналіз поезій.
Тож налаштуймося на поетичну ноту. Послухаймо твори Ю.Дарагана. Адже для кожного письменника найвище мірило щастя – це поцінування його творів, коли читач їх не тільки промовляє, а й розуміє душею.
(Учні читають вірші, вивчені вдома).
ІІІ. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
«Розминка».
Створення «психологічного портрету» Ю.Дарагана.
Якою ви уявляєте людину, що написала ці вірші?
Юрій Дараган: який він?
Робота з портретом поета.
Наскільки зовнішність Ю.Дарагана відповідає створеному вами «психологічному портретові»?
Вступне слово вчителя.
Юрій Дараган – це поет, який має від природи яскравий, самобутній і щирий талант. Він створив свій неповторний поетичний світ. А водночас – це була людина розкутої, вільної вдачі, твердого духу і драматичної долі.
Якби спитати пересічного українця, чи знає він щось із поезії Ю.Дарагана, мало хто відповість ствердно. Та й справді, звідки може знати той народ, якого так сильно любив Юрій Дараган, свого Поета, коли його поезію не вивчали в школах, не передавали по радіо й телебаченню, не друкували в часописах.
А його єдина збірка «Сагайдак», що побачила світ 1925 року, була заборонена, патріоти-книголюби ховали її в найпотаємніших схованках, а вірші переписували і розповсюджували як листівки…
Що ви знаєте про життєвий і творчий шлях поета Юрія Дарагана, про його боротьбу за утвердження Української Держави?
Рольова гра «Я – Юрій Дараган».
Донедавна мій життєпис залишався суцільною загадкою. Судіть самі. Народився в Єлисаветграді 16 березня 1894 року в родині інженера. Батько – українець (помер за три місяці до мого народження), мати – грузинка. Ще немовлям був відвезений у Грузію, де прийняв хрещення. В 9 років залишився круглим сиротою. Навчався у реальному училищі у … Тирасполі (Молдавія). Захоплювався театром, любив поезію – «до божевілля». Офіцерська служба – в російській армії. Українська армія, табори і коротке студентське життя…
Вперше пояснити такі метаморфози мого життя взялися кіровоградські вчені – Л.Куценко та Г.Клочек. За що їм щиро дякую.
Отож, в званні підпоручика пішов на війну за Росію. 1917 р. вибрав українську революцію. Прагнув відстояти незалежну Українську державу. Спершу у 1919 р. командиром кулеметної сотні в Житомирській школі. З 1920 – курсовим старшиною Кам’янецької юнацької школи. Коли у листопаді 1920 року військо УНР, відступаючи під натиском більшовиків, змушене було перетнути Збруч, потрапив у складі українського війська до Польщі. Там нас роззброїли та надали статус інтернованих.
Словникова робота.
Інтернування – (від фр. interner - оселяти) – затримання й роззброєння нейтральною державою військ протиборчих держав, які вступили на її територію.
Холодне та голодне життя провів у численних містах та містечках Польщі, мандруючи від табору до табору – Ланцут, Вадовиц, Каліш, Шеп’юрне.
Історична довідка.
За дослідженнями В.Трощинського, загальна кількість української еміграції у цій країні в кінці 1920 року складала 43 тис. осіб.
Брав активну участь у таборовому громадському житті – входив до ініціативної групи гуртка молодих таборових письменників, які 13.05.1922 заснували літературний журнал «Веселка», де разом зі своїм земляком Є. Маланюком друкував свої твори. Незабаром був обраний до Управи однойменного літературно-артистичного товариства. З 1920 р. жив у Польщі, Чехо-Словаччині. 1922 р. переїхав до Праги. З 1923 р. навчався в Українському педагогічному інституті ім. М.Драгоманова. Належав до створеного 1924 р. у Подєбрадах Товариства українських письменників «Культ». 1925 року у Празі вийшла моя єдина збірка віршів «Сагайдак» (видавництво «Веселка»), у якій, як зазначають літературознавці, з неперевершеним талантом лірика оспівував княжу та козацьку добу. Частина мого творчого доробку уміщена у різних періодичних виданнях 1920-х років: «Веселка» (Каліш), «Літературно-науковий вісник», «Студентський вісник», «Нова Україна» (Прага).
Незважаючи на невелику творчу спадщину, увійшов в історію літератури як провідний поет так званої «празької групи».
До останнього табору прибув уже хворим на сухоти легень і горла, де і помер 17 березня 1926 року в санаторії «На Плише» біля Праги.
(Звучить «Реквієм» Моцарта).
Словесне малювання.
На основі почутого на уроці та прочитаного вдома уявіть собі Ю.Дарагана.
Яким ви його «побачили»?
Орієнтовні відповіді.
Молодий, високий, стрункий юнак.
Виснажений, худорлявий, догораючий від сухот.
Має сірі сумні очі, в яких горить вогонь творчості, пізнання світу, спраглі тонкі губи.
Аж чорний, напружений, з профілем грузина.
Рвучко, палко, гаряче говорить. Прямолінійний.
В скромному бідному одязі: стареньке пальто (шинель).
«Поетична хвилинка».
Юрій Дараган
Грузинський профіль – контур строгий,
Козацький дух степовика,
Коротка по життю дорога
Під тягарем сагайдака.
У серці – Грузія жадана,
За Україну йшов у бій,
Тужив за ними безнастанно
У неприкаяній журбі.
Межи чужими берегами
Вигнанцем – в смерті на краю,
Він віршами, як молитвами,
Всю душу виспівав свою.
Леонід Безпалий
Як ви думаєте, чи знав поет, що його час вичерпується? (Очевидно, що так).
Дійсно, свідомість його відлунює в останніх поезіях.
Виразно прочитайте вірш «Під чужими зорями».
Своїх сузір незнаний візерунок.
Заграви рідні – під чужим кутом.
Дрібні хмаринки, наче срібні руна
Понад Чумацьким радісним шляхом.
І ціла ніч – мов чуйна кобилиця,
Що на отави вибігла зі стаєнь,
На чорному коні казковий лицар
Женеться чвалом в мій далекий край.
Йому Дніпро і степ безкраїй сниться,
І Київських хрестів лискучий ліс,
Але назустріч їм небіжчик місяць
Поблідле чоло мертвенно підніс.
Кінь вороний знявся гопки від жаху.
Кінь вороний у дальню путь не хоче.
І срібним порохом Чумацького шляху
Засліплює мандрівникові очі.
Які почуття викликала у вас ця поезія?
Проблемне запитання.
Еміграція Ю.Дарагана – втеча, вимушений крок чи порятунок?
«Цитати для роздумів».
«… ми не шукали ізоляції від свого народу, від його культури й долі. Ми тільки не могли й не хотіли жити в тій політичній системі, яка була його долею».
Ю.Шерех
«…на Україну поривався думками і всім тілом. Думав там одужати, щоб стати великим поетом. Він не підозрював, що Великим Поетом він уже був цілим своїм єством».
М.Шаповал
- Ю.Дараган увійшов в історію української літератури збіркою «Сагайдак» (1925), яка здійснила помітний вплив на творчість сучасників і наступних поколінь на західних землях та в діаспорі.
- Дайте загальну характеристику збірки Юрія Дарагана. (Збірка була упорядкована поетом 1925 року та передана до щойно створеного Українського видавничого фонду, який і видав її у жовтні того ж року. До збірки увійшли твори 1922-1925 років, в якій представлена цікава історіософська лірика).
Словникова робота.
Історіософія – це спроба пояснення сенсу, логіки історичних подій.
«Займи позицію».
На думку Б.-І. Антонича, поезія Ю.Дарагана «містить у собі всі елементи, які згодом розвиватиме решта поетів еміграції: яскравий історизм, варяги, дикий степ, сонячний Дажбог, настрої вигнанця».
Робота з епіграфом.
Чи погоджуєтеся ви з цими словами?
Яке лексичне значення слова «сагайдак»?
Словникова робота.
Сагайдак – шкіряна сумка або футляр для лук і стріл.
Що, на вашу думку, передає назва збірки? (Силу віршів поета, які, справді, нагадують тугі стріли, що влучають у ціль. Водночас назва визначає тематичне коло збірки й виражає філософію боротьби й життєствердження).
Робота з таблицею.
Назвіть джерела поезії Ю.Дарагана.
Джерела поезії Ю.Дарагана | |
Участь митця у визвольній боротьбі за державність України, осмислення її історії | Модерні стилі, передусім символізм |
IV. РОБОТА НАД ІДЕЙНО-ХУДОЖНІМ АНАЛІЗОМ ПОЕЗІЙ
Виразне читання поезії «Ти снивсь колись прапращуру мойому…»
Ти снивсь колись прапращуру
мойому…
Перлини сліз, чи стріли, чи вино –
Та напував ти печеніга злого
В своїх степах таким вином давно…
Що ж, ти містиш і радощі, і болі,
І на шляху твойому квітне мак.
Тебе – тому, хто щиро прагне волі,
Тому, хто прагне слави; а відтак
Наповнити життя останнім змістом,
Так, ніби смерть мов щастя
віднайшли…
Твоя стріла прошиє тонким свистом
Ранкове скло над степом запашним.
Прага, 5.ХІ.1924 р.
Як ви помітили, саме ця поезія відкриває збірку Ю.Дарагана «Сагайдак». Чому? (Має програмовий характер).
У якому образі поет зображує ідеальну українську людину? (В образі мужчини).
Чому? (Міркування учнів).
Чи одразу з’явився такий образ, такий мужчина? (Ні).
Який шлях він пройшов?
«Спільний проект».
П
редовгий вольові зусилля емоційна чутливість, яка дозволяє жити
історичний багатьох поколінь за законами краси і самому красу
шлях етносу ВІН творити («Перлини сліз»)
сповнений поразок вимріював мужність, що виявляється у войовничій
і небезпек, перемог вибудовував спроможності відстояти себе, свою
вистраждав землю («…стріли»)
виборював
Який характер має цей образ? (Цілісний).
Обґрунтуйте свою думку. (Він наділений активною життєлюбною і життєстверджувальною силою, що символізує естетизоване поняття – «вино»).
Що допомагало Йому вистояти, а то й перемагати в складні історичні моменти? (Життєва сила).
Звідки він її черпав? (З народу).
Зачитайте рядки з тексту. («Та напував ти печеніга злого В своїх степах таким вином давно…»).
Чому автор згадує печеніга? (Як відомо з історії, Київська Русь була переможницею стосовно досить сильної сусідньої держави печенігів).
Яке значення у творі має слово «степ»? (Символічне).
«Гронування»: степ.
Поле бою біль батьківщина перемоги поле звитяги
Козацька слава історія України народ козацькі подвиги
Степ
Болючі поразки воля вітер fata morgana ліричного героя
Отже, степ, це не тільки героїка минувшини, але й запорука, сподівання на майбутнє.
Дійсно, історичний шлях Українця є нелегким, не раз на тому шляху його чекали криваві битви. За народними уявленнями, на місці боїв завжди квітне мак. («Що ж, ти містиш і радощі, і болі, І на шляху твойому квітне мак»).
«Народознавча хвилинка».
Мак - символ краси й молодості. Оберігає від нечистої сили, виступає рятівником. Його насінням, освяченим на святого Маковея, обсипають садибу, людей і худобу. Мак вплітають у віночки дівчата, вишивають на сорочках та рушниках.
Як розумів Юрій Дараган виписування образу ідеального Українця? (Як важливе творче завдання).
Для кого він творить цей образ? (Для тих, хто щиро прагне волі).
Кому присвячує вірш? («Тому, хто прагне слави». Тобто всім своїм сучасникам, хто, незважаючи на поразки, все ж змобілізований на боротьбу за українську державу і бачить у ній головний зміст свого життя: «…Наповнити життя останнім змістом, Так, ніби смерть мов щастя віднайшли…»).
Прочитайте мовчки два останні рядки поезії. («Твоя стріла прошиє тонким свистом Ранкове скло над степом запашним»).
Чи зрозуміли ви смисл цих рядків? (ВІН – воїн, Його боротьба за волю свого краю буде продовжена).
Якою постає Україна з поетичних рядків Дарагана?
Чи можна вважати поезію «Ти снивсь колись прапращуру мойому…» програмною для поетів «Празької школи»? (Так).
Найбільш виразним постає образ ідеального Українця у поезії «Ти».
Виразне читання поезії «Ти».
Ти весь із бронзи, із металю,
Ти вигинаєшся, мов лук,
Цілунок соняшний розтанув
На темнім тлі смаглявих рук.
Очам віястим так безжурно
Вдивлятись у прийдешні дні,
І хай за обрієм похмурим
Зникає синя далечінь!
Хай сонце так невтримно хоче
Пірнути у глибокий став, -
В безмежність кличуть сірі очі,
І усміхаються уста!..
І раптом бачу степ і тирсу,
Могили, квіти і ставок,
Чепурний зімовник край лісу
І в степ закоханий садок…
Так червоніє кров півоній,
Так гірко скаржиться полинь;
Бо вже давно козацькі коні
Відтанцювали в далечінь…
…………………………………..
Хтось блукає, гукає і кличе,
Хтось виходить ридати на став,
Затуляє руками обличчя,
Важко дише отрутами трав…
Їй нічого, нічого не треба,
Так самітно над ставом в степу!..
Буде квилити, скаржитись вербам…
Вітер, вітер тополі напнув!..
……………………………………..
Нераз поглянеш ти крізь грати
Галєр турецьких на моря,
Щоб тужним голосом співати
Про волю, долю і поля –
І ось в твоїй уяві блисне
Гетьман, мушкети, зойк і кров,
Хортиці рідної урвиси,
І вітром збурений Дніпро,
Ти будеш мріяти весною,
Згадаєш, як поля пахтять…
І вмить над бронзою-спиною
Ремені хижо засвистять.
Але із мороку туману
Вночі зірветься крик і гук
Понад галєрами султана –
До голих спин і скутих рук.
Засяє світло дужче сонця,
Геть всі негоди і жалі,
Ось-ось шаблі, і Запорожці,
І сивий гетьман на чолі, -
Рубають, б’ють, скидають з палуб,
Збивають, ломлять яничар!..
Яка же сила устояла б, коли такий міцний удар?!..
……………………………………………………………
Ти ввесь із темного металю,
Ввесь степ і вітер у степу,
І очі – сірою емаллю,
І гроном – бронзовий п’ястук!..
……………………………………………………………
Ось сонце кров вечірню точить
В блакитний і спокійний став…
В безмежність кличуть сірі очі,
І усміхаються уста!..
Прага, 2.ХІ.1923 р.
Якими рисами характеру наділяє Юрій Дараган свого героя? (Оптимізмом, готовністю долати будь-які перешкоди).
Яким зображує автор образ Ідеального Українця? (Як носія могутньої життєвої сили. Добрим, ніжним, мужнім, здатним відстояти свою волю; степовим Богом).
Яким образ Ідеального Українця уявляєте ви?
Асоціативний кущ.
вольовий
свідомий
в
ільний чесний
п
атріот шляхетний
сильний гордий
Самодостатній
інтелектуальний
високо духовний
Назвіть одну з основних рис Ідеального Українця. (Відчуття повноти життя).
Що бачить герой? («І раптом бачу степ і тирсу, Могили, квіти і ставок, Чепурний зімовник край лісу І в степ закоханий садок…»).
А що бачимо ми? (Ідеально красиве довкілля, серед якого живе Ідеальний Українець).
Які національні знаки ви помітили в цих рядках? (Квіти, садок).
З чим у вас асоціюється садок? ( Із білою хатою, матір’ю тощо).
Який настрій створює ця прозора низка асоціацій? (Настрій спокою, теплої краси).
Що підкреслює? (Гармонійний взаємозв’язок людини із землею, природою, Богом).
Теорія літератури.
Асоціація – (лат. associo – приєдную, з’єдную) – це зв'язок уявлень чи відчуттів, коли одне з них викликає у свідомості низку інших, іноді ірраціональних.
Який вірш спливає у пам’яті? (Поезія Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати»).
Що об’єднує ці дві поезії? (Перебування на чужині. Життєстверджуючий пафос, серпанок романтичного, язичницьке захоплення життям).
Де українці зображують квіти? (На рушниках, розписах хатніх стін, печей, вікон, на картинах К.Білокур та М.Приймаченко).
Що цим хотів сказати поет? (Вільні люди живуть серед красивого довкілля).
Чи можемо ми сказати, що художнє мислення Ю.Дарагана – національне? (Так).
Який фольклорний мотив використав поет? (Чекання дівчиною козака, що поїхав на війну).
Яка композиція поезії? (Фрагментальна).
Чому саме таку композицію для свого твору обрав поет? (Він довіряє читачеві, вірить у його здатність зв’язати окремі частини в одне ціле. Кожен фрагмент є досить цілісним твором зі своєю особливою, відмінною від інших частин тексту стилістикою).
Зачитайте рядки, в яких ми бачимо Його полоненим на турецькій галері.
Нераз поглянеш ти крізь грати
Галєр турецьких на моря,
Щоб тужним голосом співати
Про волю, долю і поля…
Як ви бачите, мотив турецької неволі теж має фольклорну основу. Яку саме? (Поетика Ю.Дарагана формувалася під впливом символізму і водночас тяжіла до фольклору, зокрема до українських народних дум).
Теорія літератури.
Думи – великі народні пісні, переважно героїчні, про важливі події в історії України (починаючи з XV ст. ), які виконували речитативом кобзарі або лірники.
Поет не тільки показує козака-невільника, а й вводить нас у світ його уявлень, почувань та асоціацій. Яких саме?
І ось в твоїй уяві блисне
Гетьман, мушкети, зойк і кров,
Хортиці рідної урвиси,
І вітром збурений Дніпро,
Ти будеш мріяти весною,
Згадаєш, як поля пахтять…
І вмить над бронзою-спиною
Ремені хижо засвистять.
Хто врятував козака з неволі? (Побратими-запорожці).
Який їх напад на галери? (Рішучий, блискавичний, переможний).
З якою метою автор використовує накопичення дієслів? (Щоб показати рух, динаміку дії).
Якими рядками завершується поезія?
Ти ввесь із темного металю,
Ввесь степ і вітер у степу,
І очі – сірою емаллю,
І гроном – бронзовий п’ястук!..
Що вони визначають? (Риси Ідеального Українця).
Які основні риси зовнішності ви помітили? (Сірі очі, бронзовий п’ястук).
Що вони означають?
«Спільний проект».
Сірі очі Бронзовий п’ястук
ознака доброї людини ознака фізичної сили,
здатність захистити себе
Словникова робота.
П’ястук – кулак.
«Займи позицію».
Чи погоджуєтеся ви із твердженням Є.Маланюка, що поезія Ю.Дарагана «Ти» «гранично насичена коханням і пристрастю»?
Чи однакове сприйняття та осмислення української нації в творчості Ю.Дарагана та ще одного нашого земляка – Є.Маланюка?
Зробити порівняльну характеристику осмислення окраденої нації у творах поетів.
Є.Маланюк | Ю.Дараган |
Шукає явні і приховані ганджі, посилає у їх бік громові інвективи, грізні застереження, орієнтується на плачі біблійного пророка Ієремії та деякі твори Т.Шевченка, порівнює власну націю із зрадливою жінкою. | Тремтливо-ніжний, сонячний, краса людини і краса навколишнього світу возведені у культ. Створення довершеного, згармонізованого, безкінечно привабливого поетичного високоестетизованого світу. З любов’ю витворив образ ідеальної української людини. |
Теорія літератури.
Інвектива – (лат. invectiva (oratio) - лайлива (промова), від invehor – нападаю) – різке висміювання чи звинувачення в чомусь, гнівний виступ проти чогось дуже негативного і суспільно шкідливого.
Словникова робота.
Гандж – недолік.
Як Юрій Дараган прагнув «перекодувати» українську вдачу? (Сформувати нового українця).
Як саме? (Вогнем безжальних інвектив випекти з української душі психологію раба-малороса. Мобілізувати мужність і силу, національну свідомість, віру, максимально активізувати героїку української історії із княжою добою включно).
Що манило поета і в історичній, і в легендарній проекціях? (Романтика волі, боротьби, пригод).
Який він, ліричний герой Ю.Дарагана?
«Спільний проект».
Ліричний герой (багатовимірний, багатоликий)
| ||||||||
лицар княжої доби | гридень | князь | козак | отаман | вигнанець | полонений | сучасник митця | галерник- невільник |
спрямований у майбутнє |
Чи ідеалізує поет свого ліричного героя? (Ні).
Літературознавче дослідження.
Робота в групах.
І група. Що символізує сагайдак у вірші «То я та вітер в дикім полі»?
ІІ група. Усно змалюйте образи-візії із циклу поезій «Срібні сурми». Які метафори використовує митець?
Словникова робота.
Візії – те саме, що привид.
ІІІ група. Окресліть художні функції тропів у поезії «Співає юний січовик».
IV група. Яким змальовано образ гетьмана Івана Мазепи в однойменній поемі? Які тропи передають моторошні подробиці батуринського побоїща? Хто ще з українських письменників показав поразку І.Мазепи як національну катастрофу?
(Презентація роботи груп).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
- Яка вона, поезія Юрія Дарагана? (Невелика за обсягом, але дає підстави для різнопланового аналітичного розгляду. Поет і минулість малює, як сучасність: нічого надуманого, а все, як сучасне, живе…).
- Чи можна назвати поезії Ю.Дарагана творами-шедеврами? Чому? Обгрунтуйте свою думку. (Вони мають високу художню вартість, не підвладні часу).
«Цитата для роздумів».
«Сагайдак» належить до книг невичерпних, а тому і вічних.
Г.Клочек
- Який художній світ ви «побачили» в збірці Ю.Дарагана?
Колективне заповнення таблиці.
Художній світ Юрія Дарагана | |||
зоровий | кольоровий | слуховий | дотиковий |
У чому притягальна сила цього світу? (Привабливість, гармонія, закоханість. Він манить, непокоїть, вимагає розгадки).
Чи розгадали ви його?
Що, на вашу думку, мало вплив на художні шукання Ю.Дарагана? («Сонячні кларнети» П.Тичини).
Чому поет навчився від П.Г.Тичини? (Витонченої живописності, зорової ефектності, омузичення слова).
Які художні відкриття зробив Юрій Дараган?
У чому виявилося новаторство лірика?
Які художні деталі здалися вам найвиразнішими, найоригінальнішими?
Який образ у збірці можна назвати наскрізним? (Образ сонця).
Доведіть своє твердження. (Сонце – то вранішнє, то високе, обіднє, то вечірнє – присутнє у більшості поезій Ю.Дарагана, воно є тим «знаковим» елементом, що визначає своєрідність його художнього світу).
Чи погоджуєтеся ви з твердженням М.Слабошпицького: «Дараган став своєрідним камертоном «Празької школи»? Чому?
Гра «Хто більше?»
Знайдіть у вивчених творах Ю.Дарагана зразки самобутніх тропів і крилатих висловів. Записати їх у зошити, пояснити значення (усно).
Звідки поет черпав енергію, з яких джерел брав наснагу? (З «підтексту», «другого плану», з віри в ідеали нації, беззавітного служіння музі).
Чим породжена збірка? (Національною ідеєю).
Яка тема є центральною в ліриці Ю.Дарагана? (Тема України, туги за рідним краєм).
Чому на той час проблема Нації була найбільш осмислюваною в інтелектуальному житті еміграційної еліти України, «еліти на вигнанні»? (Основною причиною поразки визвольних змагань була недоформованість нації).
Чи була ця проблема складною, болючою?
Доведіть, посилаючись на текст, що історична тема «болить» автору.
У чому ще полягає значущість поетичного світу «Сагайдака»? (Він відтворює давні періоди нашої історії).
Хто ще з письменників, крім Ю.Дарагана, звертався до історичної тематики в українській літературі? (Т.Шевченко, І.Франко, П.Куліш, М.Старицький, І.Нечуй-Левицький, А.Кащенко, Леся Українка, Б.Лепкий та ін.).
Який образ є домінуючим змістовим елементом збірки? (Образ ідеальної української людини).
Чим приваблюють вас образи України, Ідеального Українця, створені Ю.Дараганом? (Митець прагнув поетичним словом витворити ідеал українця – мужнього й загартованого в боях, який пишається славним минулим народу і наслідує героїчні подвиги своїх предків).
За допомогою яких художніх засобів поет передає почуття своєї любові до Батьківщини? (Активно використовує епітети, порівняння, метафори тощо).
Назвіть основний пафос творів Ю.Дарагана. (Волелюбність, мужність, почуття відповідальності перед поневоленою батьківщиною, щирий патріотизм).
«Цитата для роздумів».
Прокоментуйте слова Є.Маланюка про Юрія Дарагана: «Його творчість – це наче замерзлі блідо-рожеві пелюстки мертвої троянди на сучаснім українськім шляху, крізь бурю й сніг жорстокої епохи».
Які поетичні образи підтверджують цю тезу?
Чи відчули ви велич митця і трагізм його долі?
Що вас зацікавило в поезії Ю.Дарагана?
Поміркуйте, що було позитивного й негативного у творчій практиці поета? Аргументуйте свою відповідь уривками з творів, думками дослідників.
Як сприймає читач сьогодні поезії Ю.Дарагана – з ностальгією, болем, розчаруванням?
Чи потрібно нам, українцям ХХІ століття, звертатися до творчості Юрія Дарагана? Чому?
Т-схема.
ТАК | НІ |
На початку уроку ми говорили, що лірика Юрія Дарагана має історіософський характер. У чому своєрідність історіософської лірики поета? Назвіть їх особливості.
«Далі, далі…»
Особливості історіософії Ю.Дарагана
Тема історичного полону, вигнання.
Ностальгія за степом.
Світла оптимістична спрямованість історіософських пошуків.
Природність настрою.
Артистичний лаконізм.
Експресія.
Яка визначальна риса поетичної творчості Ю.Дарагана? (Пафос життєствердження, життя героя у великому історичному часі).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Над чим ви замислилися, читаючи вірші Ю.Дарагана?
Що ви взяли із сьогоднішнього уроку для себе?
Робота в групах.
І група.
«Поміркуй, обґрунтуй».
Запишіть у вигляді тез або заповніть таблицю.
Юрій Дараган | Родоначальник «Празької школи», поет |
Літературно-естетичні уподобання | Схилявся до європейської модерної поезії |
Твори | Збірка віршів «Сагайдак» (1925) |
Символіка назви | Філософія боротьби й життєствердження |
Особливості збірки | Наявність яскравого історизму, настроїв вигнанця |
Джерела поезії | Участь митця у визвольній боротьбі за державність України, осмислення її історії |
Особливості поезії | Витончена живописність, зорова ефектність, омузичення слова |
ІІ група.
«Кросворд навпаки».
Усі поняття пов’язані з автором, прізвище якого ви прочитаєте по вертикалі. Чи можете ви це довести?
ЄлисаветграД
МАланюк
ПРага
УкраїнА
«СаГайдак»
«ВеселкА»
ТичиНа
(Єлисаветград – місто, в якому народився Ю.Дараган.
Маланюк – поет-земляк, однодумець поета.
Прага – місто, в якому жив і заснував «Празьку школу» Ю.Дараган.
Україна – центральна тема в ліриці поета.
«Сагайдак» - єдина збірка поезій митця.
«Веселка» - табірний літературний журнал, в якому друкував свої твори Ю.Дараган.
Тичина – український поет, який вплинув на художні шукання Юрія Дарагана).
ІІІ група.
«Незакінчене речення».
Збірка Ю.Дарагана «Сагайдак» - … (видатна поетична книга літератури ХХ століття, вічна книга, закодований роман у віршах).
Поезія Ю.Дарагана – це … (постійний процес відкриття краси, захоплення якою і породжує високі емоційні відчуття; поезія звуків, рухів, фарб; лірична інтерпретація болю).
Поезія Ю.Дарагана в … (ентузіазмі, напруженні почувань, «вібруванню криви»).
Поетика Дарагана формувалася … (під впливом символізму Олександра Олеся і Григорія Чупринки), тяжіла до … (фольклору).
«Цитата для роздумів».
Взагалі книжка Ваших віршів – світле придбання української літератури.
Валерія О’Коннор-Вілінська
Заключне слово вчителя.
Юрій Дараган повертається до нас із забуття саме у той час, коли нація черговий раз, тепер уже сповільнено, переборюючи генетичну ослабленість, знову збирається із силами, щоб породити людину з «психологією Мужа, людину Вільну».
Запаліть свічку пам’яті.
(Звучить «Реквієм» Моцарта).
Хай короткий життєвий шлях і неповторне слово видатного українського поета стануть ближчими для всіх небайдужих, а його творчість, як яскравий спалах далекої зірки, що дочасно згасла, посилає нам своє світло через роки й десятиліття.
У потрібний час до нас повертається Юрій Дараган!
VII. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ
Обов’язкове:
Написати твір на одну з тем:
Пристрасне слово Ю.Дарагана.
Пафос життєствердження у поезіях Ю.Дарагана.
Такий короткий вік митця…
Поетичний код Юрія Дарагана.
Історіософія «Сагайдака» Ю.Дарагана.
«Секрети» потужної естетичної енергії Дараганового слова.
Природа художнього таланту Юрія Дарагана.
Яскравий спалах далекої зірки.
Художні відкриття Ю.Дарагана.
Таїна авторової душі.
Горді акорди душі Юрія Дарагана.
Збірка «Сагайдак» Ю.Дарагана – передвісниця художньої платформи майбутньої «празької школи» української поезії.
«Я завжди зостанусь… українцем».
Вимріяний світ Ю.Дарагана.
Ю.Дараган і Є.Маланюк: побратими по зброї і по ідеї.
Добірні зерна Дараганової поезії.
«Дараганове слово повело за собою всіх» (М.Слабошпицький).
«Душі акорди горді».
Поетична зоря Ю.Дарагана.
Магія слова Великого Українця.
Написати твір-роздум на тему: «Образ туги у віршах Юрія Дарагана».
Вивчити напам’ять одну з поезій Ю.Дарагана (на вибір).
За бажанням:
Створити творчий портрет митця.
«Стежинами життя письменника» (огляд біографічної та критичної літератури).
Дібрати вислови поета до теми «Живу тобою, Україно!»
Простежити за кольоровою гамою пейзажних віршів Ю.Дарагана.
Дослідити «відкриття» княжої України Ю.Дараганом.
Порівняти Біблійний «Плач Єремії», «Три літа» Т.Шевченка, «Діву-обиду» Є.Маланюка та поезію Ю.Дарагана.
Порівняти збірки Ю.Дарагана «Сагайдак» та П.Тичини «Сонячні кларнети» (спільне та відмінне).
Підготувати усний журнал «Юрій Дараган: поет і громадянин».
Дослідити «білі плями» біографії Ю.Дарагана.
Створити життєпис Ю.Дарагана на основі архівних матеріалів обласного краєзнавчого музею та спогадів про митця.
Дослідити поезії Ю.Дарагана з-поза збірки «Сагайдак».
Створити віртуальний музей Ю.Дарагана.
Створити колаж-обкладинку до збірки Ю.Дарагана «Сагайдак».
Дослідити пейзажну лірику митця.
Написати творчу роботу «Художньо-історична реабілітація І.Мазепи в однойменній поемі Ю.Дарагана».
Створити асоціативні ілюстрації до поезії Ю.Дарагана «Літо».
Створити «відеоряд» (кілька ілюстрованих кадрів) до вірша Юрія Дарагана «Срібні сурми».
ЛІТЕРАТУРА
Юрій Дараган. Сагайдак. Збірка поезій. – Вежа. Кіровоград, №3, квітень-липень, 1996. – С.9-42.
Григорій Клочек. Тонкий свист летючої стріли. (Юрій Дараган і його поетична збірка «Сагайдак»). – Там само. – С.43-58.
Трощинський В.П. Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище. – К., 1994. - С.20.
Яковлева А.М., Афонская Т.М. Сучасний тлумачний словник української мови. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2009. – 672 с.
Пахаренко В.І. Основи теорії літератури. К.: Генеза, 2007. – 296 с.
ЕУ. - Т.2. – С.489.
Маланюк Євген. Крізь бурю і сніг // Студентський вісник. – Прага, 1926. - №4. – С.10-12.
Череватенко Л. Хай кров на сніг із серця приска, червоним маком зацвіте // Дніпро. – 1991. - №3. – С.73-78.
Куценко Л. Літературний словник Кіровоградщини. – Кіровоград, 1995. – С.32.
Срібний птах: Хрестоматія з української літератури для 11 класу загальноосвіт. навч.закл. – Частина І / Упоряд. Г.Ф. Семенюк, М.П.Ткачук, А.Б.Гуляк. – 3-тє вид. – К.: Освіта, 2006. – 512 с.
Семенюк Григорій. Українська література: Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Г.Ф.Семенюк, М.П.Ткачук, О.Г.Ковальчук; За заг. ред. Г.Ф.Семенюка. – 2-ге вид. – К.: Освіта, 2005. – 512 с.
Дараган Ю.Ю. Срібні сурми: Поезії / Біограф. Нарис, упоряд. та прим. Л.В.Куценко; [Іл. В.Є.Перевальського; Дизайн Д.Б.Ткаченка]. – К.: Веселка, 2004. – 127 с.
Є.Маланюк. Поезії. – Л., 1992. – С.37.
«Я завжди зостанусь…українцем». Лист Юрія Дарагана до Микити Шаповала // Жива вода. – 1996. - №4 (56).
Шахова К.О. Дараган Юрій // Українська радянська енциклопедія. – Т.2. – К., 1990. – С.16.
Слабошпицький М. «Дай мені стати великим поетом». Юрій Дараган // 25 поетів української діаспори. – К., Ярославів Вал, 2006. – С.49-71.
Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 368 с.
Блакитні вежі: Хрестоматія творів письменників Приінгульського краю у двох томах. – Кіровоград: Поліграфічно-видавничий центр «Мавік», 2011. – Том 1: Поезія. – 2011. – С.56.