ХІД УРОКУ
Організаційний етап.
Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
Виконання тестових завдань.
1.Органи дихання багатощетинкових кільчастих червів — це:
Алегені Ввнутрішні зябра
Бзовнішні зябра Гтрахеї
2.Газообмін за допомогою дифузії через поверхню тіла відбувається у:
Асаламандри Ввосьминога
Бдафнії Ггідри
3.Органи дихання ставковика малого — це:
Алегеневі мішки Влегені
Бзябра Гтрахеї
4.Трахейне дихання характерне для:
Акомах Вкишковопорожнинних
Бракоподібних Гчеревоногих молюсків
5.Газообмін пуголовка жаби здійснюється через:
Алегені і шкіру Ввнутрішні зябра
Бзовнішні зябра Гтрахеї
6.Подвійне дихання притаманне:
Аамфібіям Вптахам
Брептиліям Грибам
Мотивація навчальної діяльності.
Як кисень і поживні речовини потрапляють до кожної клітини багатоклітинного організму? Як вуглекислий газ виводиться з організму, а шкідливі речовини потрапляють до органів виділення?
Існують тварини, у яких молекули речовин переміщуються тільки від клітини до клітини. Учені підрахували, що навіть невеликі молекули кисню, пройшовши покриви тіла таким шляхом, можуть переміститися всередину організму на відстань не більше 1 мм. Тому цей спосіб поширення речовин характерний тільки для невеликих тварин, таких як, наприклад, плоскі черви. Навіть дощовому черв’яку, у якого діаметр тіла — 5–7 мм, такого виду транспорту недостатньо.
— Як транспортуються речовини в більшості тварин?
Повідомлення теми, мети уроку.
Вивчення нового матеріалу.
Транспорт речовин у тварин
Розповідь учителя.
Майже всі тварини мають спеціальну систему для транспорту та розподілення речовин в організмі. Виняток становлять кишковопорожнинні, плоскі та круглі черви. Усередині тіла цих тварин речовини долають незначні відстані і можуть транспортуватися шляхом дифузії. У плоских червів, наприклад, кишечник настільки розгалужений, що його гілки доходять до всіх ділянок тіла, і це скорочує шлях поживним речовинам до клітин.
Зі збільшенням розмірів тіла і складності будови збільшується й кількість речовин, що потрапляють до організму. Відстані, що доводиться проходити речовинам, також збільшуються, і для їх розподілу вже недостатньо простої дифузії. У зв’язку із цим у процесі еволюції у тварин сформувалася кровоносна система.
Запитання до учнів:
— Що таке кровоносна система? (Це система судин, по яких циркулюють рідини.)
У тварин різних груп розвинулися різні за організацією типи кровоносної системи. Але в них можна виділити основні елементи, які виконують у всіх тварин подібні функції.
— Назвіть основні елементи кровоносної системи тварин. (Основними елементами кровоносної системи є серце (або орган, який його замінює) і судини (капіляри, вени й артерії).)
— Які судини називають венами, артеріями? (Артерії — це судини, по яких кров рухається від серця, а вени — це судини, по яких кров рухається до серця.)
— Яка кров називається венозною, а яка — артеріальною? (Артеріальна кров насичена киснем, а венозна — вуглекислим газом.)
Незамкнена та замкнена кровоносна системи
Розповідь учителя.
Кров приводиться в рух скороченнями серця і циркулює судинами.
Якщо кров рухається в організмі тварини тільки по кровоносних судинах, то говорять про замкнену кровоносну систему, а коли частково по судинах, а частково по порожнинах тіла — то говорять про незамкнену кровоносну систему.
Завдання для учнів:
— Розгляньте кровоносні системи тварин, зображених на малюнку. Установіть тип кровоносної системи, притаманний кожній тварині.
| | |
| | |
У хребетних тварин (птахів, амфібій, ссавців), а також у кільчастих червів кровоносна система замкнена, а у членистоногих (ракоподібних), молюсків кровоносна система незамкнена.
Заповнення таблиці.
Порівняльна характеристика незамкненої і замкненої кровоносної систем
Ознаки для порівняння | Незамкнена кровоносна система | Замкнена кровоносна система |
Кровоносні судини | Перериваються | Не перериваються (цілісні) |
Рідина, що циркулює | Гемолімфа | Кров |
Приклади тварин | Молюски, членистоногі | Кільчасті черви, хребетні тварини |
Формулювання висновку.
Безхребетним тваринам притаманні обидва типи кровоносної системи, а от хребетним тваринам — лише один — замкнена кровоносна система.
Завдання для учнів:
— Розгляньте зображення кровоносних систем різних тварин. Установіть, скільки кіл кровообігу для них характерно.
| |
Розповідь учителя.
Ми знаємо, що рух крові забезпечується роботою серця, яке нагнітає кров у судинну систему. Дія серця, як насоса, ґрунтується на здатності м’язів скорочуватися та розслаблятися, що призводить до зміни його об’єму. Усю різноманітність у будові таких нагнітальних насосів, що трапляються у тварин різних таксономічних груп, об’єднують у три типи.
1. Пульсуючі судини притаманні кільчастим червам. Кров у них рухається завдяки скороченням поздовжньої спинної та передніх кільцевих судин. Наявність клапанів у спинній судині забезпечує рух крові по ній у напрямку ззаду наперед. По черевній судині кров рухається навпаки. Кровообігу ще допомагають скорочення м’язів у стінках судин.
2. Трубкоподібне серце наявне у членистоногих. Задній кінець трубки сліпо замкнений, а порожнина поділена перегородками на кілька камер, які мають клапанні отвори.
3. Камерне серце найдосконаліше. Воно характерне для молюсків та хребетних тварин. У молюсків серце складається з одного-двох передсердь та одного шлуночка. У шлуночку на вході та виході крові розміщені клапани, які забезпечують односторонній її рух.
Кров, її основні функції
Розповідь учителя.
Кров, яка наповнює кровоносну систему тварин, являє собою водний розчин різних речовин, який за складом не дуже відрізняється від рідкої частини цитоплазми клітин.Її рідка частина (плазма у хребетних і гемолімфа у безхребетних тварин), крім неорганічних речовин, містить і різні органічні речовини (білки, жири і вуглеводи).
Самостійна робота учнів з підручником (метод «Позначки»).
Завдання для учнів:
— Опрацювати текст підручника «Склад крові».
Учні роблять позначки олівцем на полях під час самостійного опрацювання теоретичного матеріалу:
«V» — інформація, що підтверджує попередні знання учнів;
«+» — нова інформація для учнів;
«?» — інформація, незрозуміла під час читання, яка потребує додаткового пояснення.
Обговорення питань, незрозумілих учням під час самостійного опрацювання.
Складання опорної схеми.
Розповідь учителя.
Кров — це не просто розчин, який містить різні органічні та неорганічні сполуки. Вона, крім того, містить декілька типів молекул, які спеціально пристосовані для перенесення газів, і в першу чергу — кисню і вуглекислого газу.Ці речовини називають дихальними пігментами, які являють собою білки, що містять у своєму складі йони металічних елементів (Купруму або Феруму). Найбільш поширеними дихальними пігментами, що містять Купрум, є гемоціанін, а залізовмісними — гемоглобін.
Технологія «Мікрофон».
— Які функції виконує кров?
Основні функції крові:
• транспорт газів;
• транспорт поживних речовин і продуктів їх обміну;
• перенесення тепла тощо.
Узагальнення та систематизація знань.
Технологія «Коло ідей».
— Запропонуйте та обґрунтуйте гіпотезу виникнення другого кола кровообігу.
Підбиття підсумків уроку.
Учитель просить учнів визначити результати уроку, назвати найголовніші факти, що розглядалися на уроці.
Домашнє завдання.
Завдання для всього класу.
Підручник: _____________________________________________________________________________
Індивідуальні та творчі завдання.
Скласти «шпаргалку з помилками» за темою уроку (невеличкий опорний конспект, у якому допущено декілька помилок).