Зміст
Вступ……………………………………………………………………………..4с.
РОЗДІЛ І. Впровадження інтерактивних технологій у навчально –виховний процес початкової школи……………………………………………………….6с.
РОЗДІЛ ІІ. Інтерактивне навчання на практиці (опис досвіду)…………....15с.
2.1.Технологія досвіду……………………………………………………..…..15с.
2.2.Мотивація – головна умова навчального процесу……………………….22с.
2.3.Застосування інтеративних технологій на уроках природознавства...…28с.
Висновки………………………………………………………………………..35с.
Література………………………………………………………………………37с.
Додатки
Вступ
Учень – це не посудина,
яку потрібно заповнити,
учень – факел, який треба запалити.
(Стародавня мудрість)
В даний час школа переживає складний і водночас цікавий період реформування. В сучасній початковій школі відбувається системне оновлення змісту та перехід до нової структури навчання, спрямованої на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів.
Розв’язання цих актуальних проблем можливо лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини. Реалізація цього завдання може здійснюватись лише за умови якомога активнішого включення у навчально-виховний процес кожного учня.
Найбільш ефективними, на мій погляд, на сьогодні є інтерактивні методи навчання, які допомагають учням оволодіти певними навичками: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах. Чому пріорітет надається саме інтеракціям?
По-перше, інтерактивне навчання - це навчання, занурене у спілкування, діалогове навчання, що належить до педагогічних технологій на основі ефективності управління й організації навчального процесу.
По-друге, призначення інтерактивного навчання полягає у тому, щоб, передати знання, усвідомити цінність інших людей. Зміст роботи полягає не лише у знаннях, але й у способах мислення.
По-третє, інтерактивне навчання - це специфічна форма організації навчальної діяльності, мета якої — забезпечення комфортних умов, за яких кожен учень відчував би свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання, недопущення домінування однієї думки над іншою.
Впродовж останніх років я працюю над проблемою «Використання інтерактивних технологій на уроках природознавства». На мій погляд, дана проблема досить актуальна зараз. Адже інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння учнями навчального матеріалу, допомагає вчителеві співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учням між собою. І нагородою для мене, як для вчителя, є невтомна дитяча цікавість, яка поступово переростає у допитливість, творче пізнання та самостійність, бажання досягти успіху, схильність до активного пошуку.
Підвищуючи свій професіоналізм, намагаюся орієнтуватися в широкому спектрі сучасних інноваційних проектів, ідей, напрямків, використовувати найефективніші освітні технології, впроваджувати новітні педагогічні технології, які гарантують реалізацію творчих здібностей, зв’язного мовлення, розвивають логічне мислення учнів та пізнавальні інтереси школярів. Мій досвід базується на науково-методичному фундаменті, містить передові педагогічні ідеї, власні знахідки й напрацювання.
Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. В умовах ринкової економіки важливо сформувати творчу особистість, найважливішими якостями якої є ініціатива, свобода вибору, самореалізація.
Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:
— створення позитивного настрою для навчання;
— відчуття рівного серед рівних;
—забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей;
— можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша.
РОЗДІЛ І. Впровадження інтерактивних технологій у навчально –виховний процес початкової школи
Постановою Кабінету Міністрів України затверджено новий Державний стандарт початкової загальної освіти. В основу нової редакції цього важливого документа покладено компетентнісний підхід до освіти молодших школярів, вказано, що освітній процес у початковій школі спрямовується на досягнення результатів навчання учнів початкових класів – сформованих ключових і предметних компетентностей.
Формування компетентностей учнів зумовлене реалізацією не тільки відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних технологій та методів навчання. Перелік цих технологій є досить широким, їх можливості – різноплановими.
Проблема активізації пізнавальної діяльності молодшого школяра не втрачає актуальності в сучасному освітньому просторі. Творчий учитель прагне постійного розвитку та вдосконалення майстерності.
Рівень пізнавальної активності школярів у навчально-виховному процесі безпосередньо впливає на якість засвоєння знань, умінь та навичок інтелектуальної пізнавальної діяльності. Саме тому проблема стимулювання пізнавальної активності й самостійності учня під час навчання залишається актуальною.
Активізація пізнавальної діяльності на уроках невід′ємно пов’язана із застосуванням інтерактивних методик. Перевагою інтерактивних технологій є те, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), збільшується в класах кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Школярі займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їх інтерес в одержанні знань. Кожен учень має можливість активно та вільно мислити, набувати індивідуального досвіду толерантної співпраці.
Зважене і систематичне використання інтерактивних прийомів дає змогу вчителю навчати із задоволенням, а учням охоче набувати цілої низки життєво необхідних вмінь: чути одне одного, прислухатися до думки іншого, відстоювати власну позицію, знаходити оптимальне рішення, організувати власну роботу й працювати спільно, допомагати, приймати допомогу, радіти власним успіхам і досягненням інших тощо.
У сучасному суспільстві навчання можна організувати таким чином, що джерелом знань виступатиме не тільки вчитель, а й комп'ютер, телевізор, відео. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, вміти висловити особисту думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології навчання.
Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської мови від слова «inter» взаємний і «асt» діяти. Таким чином, інтерактивний — здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання — це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні — рівноправні суб'єкти навчання. В результаті організації навчальної діяльності за таких умов у класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу. Організація інтерактивного навчання передбачає використання дидактичних і рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, створення проблемної ситуації. Вирішення певних проблем відбувається переважно в груповій формі, де кожен член групи вносить унікальний вклад у спільні зусилля, зусилля кожного члена групи потрібні та незамінні для успіху всієї групи.
Інтерактивні технології навчання містять в собі чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.
Дослідження американських учених довели, що інтерактивне навчання сприяє засвоєнню матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Науковці довели, що найменших результатів у навчанні можна досягти за умов пасивного навчання, а найбільших — інтерактивного (дискусійні групи, практика через дію, навчання інших чи застосування знань).
Інтерактивне навчання сприяє:
формуванню загальнонавчальних та предметних навичок і вмінь;
виробленню життєвих цінностей;
максимальному використанню своїх здібностей;
створенню атмосфери співробітництва, взаємодії;
розвитку комунікативних якостей;
формуванню доброзичливого ставлення до інших;
можливості висловлювати, відстоювати тапропонувати свою думку;
формуванню навичок толерантного спілкування;
опановуванню нового матеріалу за короткий час;
вмінню аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми;
можливості проявити ініціативу, самостійність;
винахідливості та творчому підходу до розв’язання проблеми.
Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з товаришами, критично мислити, поважати думку одне одного, приймати продумані рішення.
Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія у парах і мікрогрупах. Діти демонструють вміння мислити, спілкуватися; в них формується самостійне критичне мислення; розвивається вміння аналізувати, порівнювати, оцінювати. Учні не тільки помічають недоліки у чужій роботі, а й відшукують позитивні моменти, аналізують їх. Також вчаться критично оцінювати та аналізувати результати своєї роботи. Для цього на уроках застосовуються такі методи навчання: метод прогнозування; постановка та рішення проблемного запитання; метод образного бачення; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; метод порівняння; метод «уживання»; метод запитань; метод рецензій; метод аналізу; об’єднання розрізнених фактів у цілісний образ; метод оцінювання дій інших; метод дослідження проблеми; метод інформації; творчі завдання.
Дослідники О. Пометун і Л. Пироженко поділили інтерактивні методи навчання на чотири групи: групове навчання, фронтальне навчання, навчання у грі, навчання у дискусії.
Групова навчальна діяльність — це форма організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Таке навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формувань вмінь. До групового навчання можна віднести роботу в парах, ротаційні трійки, «Два — чотири — всі разом», роботу в малих групах, «Акваріум».
До фронтальних інтерактивних методів належать такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це — обговорення проблеми у загальному колі: «Мікрофон», незакінчені речення, «Мозковий штурм», «Навчаючи — вчуся», «Дерево рішень» та ін.
До методів навчання у грі належать імітації, рольові ігри, драматизація. Учням надають максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретними правилами гри. Учні самі обирають свою роль у грі; висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її вирішення, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення. Вчитель в ігровій моделі — інструктор,
суддя-рефері, тренер, головуючий, ведучий.
Метод навчання у дискусії - важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія - широке публічне обговорення спірного питання. Дискусія сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання зданої проблеми. До таких методів відносять: «Метод ПРЕС», «Обери позицію», «Зміни позицію», «Ток-шоу», «Дебати».
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків та організації інтерактивної роботи учнів на уроці.
Правила організації інтерактивної роботи учнів на уроці:
До роботи повинні бути залучені різною мірою всі учні.
Необхідно дбати про психологічну підготовку учнів. Корисними є: різноманітне та постійне стимулювання учнів за активну участь у роботі; наданні можливості для самореалізації та ін.
Тих, хто навчається в інтерактиві, не повинно бути багато. Продуктивна робота в малих групах. Кожен має бути почутий.
Приміщення має бути спеціально підготовленим. Учні повинні мати змогу легко пересуватися під час роботи в малих групах. Усі матеріали для роботи груп готуються заздалегідь.
Під час уроку потрібно дотримуватися регламенту та процедури, проявляти терпимість до будь-якої точки зору, уважно вислуховувати всіх учасників, поважаючи їх.
Уважно ставитися до учнів під час формування груп.
На одному уроці бажано застосовувати 1-2 інтерактивних прийоми роботи.
Під час підготовки питань учителю необхідно продумати різні варіанти можливих відповідей і заздалегідь виробляти критерії оцінки ефективності уроку.
Сьогодні особливого значення набуває здатність людини функціювати в інформаційно насиченому суспільстві, учитися впродовж усього життя. Завдання освіти – формування компетентнісно розвиненої учнівської особистості з критичним мисленням, здатної до самоосвіти, самооцінювання та орієнтації в сучасному інформаційно-комунікативному середовищі.
Формування здійснюється засобами технологічного інструментарію (Інтернет-ресурсів, он-лайнових освітніх середовищ, інформаційно-комунікативних технологій, програмних педагогічних засобів навчального призначення), що сприяють розвитку універсальних компетенцій (прогностичних, візуалізаційних, риторичних, мотиваційних, когнітивних, проектувальних).
Учитель, що йде в ногу з часом, сьогодні психологічно та технічно готовий використовувати інформаційні технології у викладанні. Будь-який етап уроку можна оживити впровадженням нових технічних засобів.
ІКТ можна розглядати як засіб доступу до навчальної інформації, яка забезпечує можливості пошуку, збору та роботи з джерелом, у тому числі в мережі Інтернет, а також засіб доставки та зберігання інформації.
Одним з результатів навчання і виховання учнів початкових класів повинна стати готовність дітей до оволодіння сучасними комп'ютерними технологіями і здатність актуалізувати отриману з їх допомогою інформацію для подальшої самоосвіти.
Інформаційні технології можуть зробити процес навчання більш цікавим, таким, що відповідає реаліям сьогоднішнього дня, надаючи потрібну інформацію в потрібний час. Основне завдання полягає в тому, щоб цікавість не затуляла власне навчальні цілі. Більшість розробок у сфері ІКТ присвячено електронним навчальним посібникам. Вчителі, які на уроках застосовують електронні навчальні матеріали, демонструють цілий ряд позитивних тенденцій, а саме:
• зменшення кількості дидактичних труднощів в учнів;
• підвищення активності та ініціативності школярів;
• позитивну динаміку мотивації навчання;
•формування навички використання нових інформаційних технологій для самоосвіти школярів.
Користуючись сучасними технологіями, надаю можливість кожній дитині розвинути власний інтелект, активізувати процеси пізнання навколишнього світу. Школярі навчаються в атмосфері взаємоповаги, любові, добра. Живемо однією великою родиною.
Виявляючи та розвиваючи творчий потенціал, створюю умови для самоактуалізації особистості, задоволення її духовних потреб. Шляхом переведення елементів зовнішнього світу у внутрішнє "Я", здійснюю соціальну адаптацію дитини, а головними чинниками цього стають навчання та виховання.
Основною метою всіх інновацій в освітній галузі є сприяння переходу від механічного засвоєння учнями знань до формування вмінь і навичок самостійно здобувати знання. Успішність розв’язання цього завдання значною мірою залежить від мети використання комп’ютера в навчальному процесі, якості й можливостей програмного забезпечення та від того, яке місце посяде комп’ютер в системі дидактичних засобів.
Завдяки використанню ІКТ навчальне середовище можна «прикрасити» відео, звуком, анімацією, розвиваючими комп’ютерними іграми, он лайн освітніми технологіями, що зрозуміло та цікаво для сучасної малечі. Усе це здійснює значний вплив на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів, що робить навчання результативним. Тим більше, що молодші школярі уже готові до роботи з ІКТ: вони знають, що таке комп’ютер, у більшості випадків уміють ним користуватися, у них відсутній психологічний бар’єр.
Впроваджуючи ІКТ на певному етапі уроку, є можливість застосовувати такі методи:
- пояснювально-ілюстративний, який передбачає використання ілюстрацій, таблиць, малюнків, схем у супроводі розповіді вчителя. Допомагає у цьому програма презентацій PowerPoint, яка сприяє розвитку пізнавальної активності учнів, передачі додаткової цікавої інформації, забезпечення принципу наочності;
- метод контролю, зокрема тестування, як метод швидкого виявлення рівня знань, умінь та навичок учнів на різних етапах навчального процесу;
- практичний метод, який забезпечується використанням графічних програм, зокрема графічний редактор Paint, що сприяє розвитку творчих здібностей, мислення, підвищує інтерес школярів до предметів;
- проблемно-пошуковий методна етапах повідомлення теми та мети уроку, мотивації навчальної діяльності, сприймання нового матеріалу з використанням відео програм, що створює проблемну ситуацію, сприяє зацікавленню учнів та розвитку їх мислення і мовлення;
- репродуктивний методтакож забезпечує використання відеопрограм. Наприклад, подивитися уривок із мультфільму і переказати, що було спочатку або відтворити, що трапиться далі;
- ігрові методи.
Комп’ютер на уроці – це інструмент, а не предметна область. Рухатися потрібно не від програмного забезпечення та сервісів, а від освітніх цілей, під які підбираються або створюються необхідні засоби. Тому підготовка й проведення уроків із використанням ІКТ включають такі етапи:
ретельний аналіз теми, що вивчається, з точки зору можливостей використання ІКТ;
добір до теми необхідного матеріалу;
визначення, з якою метою будуть застосовуватися ІКТ;
визначення етапу уроку, на якому доцільно використати ІКТ.
Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволяє за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скорегувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.
З цією метою використовуються тести та різноманітні комп'ютерні програми для створення тестів.
Освітні засоби ІКТ включають в себе різноманітні програмно -технічні засоби, призначені для вирішення певних педагогічних завдань, що мають предметний зміст і орієнтовані на взаємодію.
РОЗДІЛ2. Інтерактивне навчання на практиці (опис досвіду)
2.1.Технологія досвіду роботи
Яким має бути сучасний урок? Я вважаю, що сьогодні вже недостатньо навчати традиційно. Адже у центрі навчально-виховного процесу має бути особистість не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове,з повноцінними, розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії,з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями. Значною мірою це можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи таким чином традиційний урок в інтерактивний.
Кожен вчитель зобов’язаний забезпечити умови, щоб учень був суб’єктом навчальної діяльності, Передумови для цього на уроці мають бути такі:
не можна всіх навчити однаково,треба створити належні умови , щоб кожен школяр зробив стільки кроків, скільки зможе;
від полювання за помилками перейти до їх профілактики;
створити комфортні умови для кожної дитини (вчитися без страху, охоче, із задоволенням);
формувати вільну особистість.
Значною мірою це можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи таким чином традиційний урок в інтерактивний.
Все частіше ми, вчителі, почали зустрічати пасивних дітей, з небажанням вчитися, виконувати домашні завдання, взагалі йти до школи. У дітей почав гаснути вогник пізнання, допитливості, сподівання. Тому успіх справи значною мірою залежить від бажання (прагнення) робити. Зокрема, чим сильніше бажання навчитися, тим успішніше йде навчання. Впевнена, що навчання не буде успішним, якщо в учня не пробуджене бажання вчитися.
Розвиток пізнавальної активності є і результатом, і необхідною умовою шкільного навчання. Успіх у свідомому опануванні шкільної програми залежить від творчої активності учня на уроці, вміння доказово міркувати, обгрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з вчителем. Тож визначальними рисами навчання у моїй роботі є: взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво. Відомо, що найкращий вчитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися. Щоб навчити дитину, треба не просто передати їй знання і вміння, а викликати в неї пізнавальну та практичну активність.
На початковому етапі роботи над розвитком пізнавальної активності молодшого школяра найбільші труднощі у мене викликали:
Нестійкий інтересучнів до навчання.
Відірваність знань від дійсності.
Невміння учнями встановлювати взаємозв’язки між поняттями, спостерігати і порівнювати.
Заучування матеріалу без осмислення, недостатньо розвинені мисленнята мовлення учнів.
Невміння самостійно навчатися,пасивність на уроках, що призводить до низької якості навчання.
Багатьом учням притаманний нестійкий інтерес, який виникає лише час від часу, залежно від специфіки завдання чи вправи. Успіх навчання в такій ситуації значною мірою залежить від емоційності та зацікавленості. Тобто, включення в процес навчання почуттів. Адже почуття тісно пов’язані з діяльністю дитини, спонукають її до активних дій, емоційно забарвлюють сприймання, мислення, сприяють кращому запам’ятовуванню. При вирішенні цієї проблеми користуюся порадами В.О.Сухомлинського: «…в хвилини емоційного піднесення думка дитини стає найбільш чіткою, а почуття здивування є могутнім джерелом бажання знати». Лише, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання неможливе без пошуків шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів. Адже діти повинні не тільки засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти взаємозв’язок між поняттями, міркувати. А досягти цього можна лише засобами, що активізують пізнавальну діяльність. До них належать: дидактичні ігри, ігрові ситуації, цікавинки , завдання творчого характеру, нестандартні завдання.
Використовуючи інноваційні та вдосконалюючи традиційні методи і прийоми навчання, пізнавальну діяльність учнів трактую як цілеспрямовано організовану взаємодію між учителем та учнем. На практиці я переконалась, що від якості й ефективності організації та управління пізнавальним процесом школярів залежить його кінцевий результат – якість навчальних досягнень учнів та рівень їх розумового розвитку.
Глобальне завдання інтерактивних навчально-педагогічних технологій-розпалювати й підтримувати інтерес особистості до пізнання, вдосконалювати її творчий розвиток.
Закладені природою механізми розвитку дитини, що базуються спочатку на допитливості й пошуку, а згодом — на творчому самовдосконаленні, повинні підтримуватися за допомогою педагогів та застосовуваних ними технологій.
Учні нерідко не можуть зв’язати поняття навіть одного й того ж предмета. Знання їх часто відірвані від дійсності, мають формальний характер, швидко застарівають.
Часто учні заучують матеріал без осмислення, набивають собі руку в користуванні певними алгоритмами і не бажають вдумуватись. Але тільки при самостійному подоланні труднощів можна набути впевненість в своїх силах.
В дійсності, ми практично завжди зустрічаємося не з відсутністю здібностей, а з небажанням, або з невмінням вчитися.
Враховуючи цей стан справ, бажано змістити акценти на формування ключової компетентності «вміння вчитися», набуття практичних навичок, формування особистої позиції учня.
Використовуючи інтерактивні технології, я помітила, що збільшується в класі кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їх інтерес в одержанні знань. В учнів розвивається уміння спостерігати і порівнювати, виділяти спільні та окремі риси у порівнюваних об'єктах, виконувати такі мислительні операції як аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація.
Для того, щоб урок був ефективним, слід враховувати психологічні особливості сприймання учнями навчального матеріалу.
Зрозуміло, що найважче працювати зі слабкими дітьми. Вони потребують багато уваги на уроці, і кожний учитель мусить вирішувати проблему: як організувати роботу зі слабкими учнями таким чином, щоб не залишити поза увагою інші групи дітей. Як не дивно, середні учні теж потребують багато уваги. Вони вчаться посередньо лише тому, що всіх це влаштовує. А вчитель, працюючи з сильними і слабкими учнями, мало звертає уваги на середніх. Сильні учні можуть працювати швидше за інших на уроці і це забезпечує їм резерв часу на уроці. Ось чому вчителю теж треба приділяти їм багато уваги.
Тому застосовування нових активних технологій навчання є цінним для кожного учня. Вони допомагають готувати дитину до життя у суспільстві.
Для того, щоб учень добре навчався, він повинен постійно бути включений у процес учіння шляхом спілкування з учнями, учителем, він має говорити на уроці не один і не два рази, а постійно бути у спілкуванні. Уроки, організовані за інтерактивними технологіями сприяють розвитку мислення учнів, розвитку мовлення, уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитись поважати думку іншого і вміти аргументувати свою.
Під час підготовки до уроків перечитую багато методичної літератури, переглядаю розробки уроків вчителів у науково-методичних журналах та на сайтах Інтернету. Кожен мій урок містить інтерактивні вправи, прийоми та завдання, оскільки вони дуже різноманітні. Особливе місце відводжу груповим формам роботи, практичним роботам з інструктивними картками.
Урок розпочинаю з розминки. Вона замінює організаційний момент. Використовую цікаві логічні вправи, завдання, поетичні рядки, вислови, зашифровану тему, ігри, додаткову інформацію. Розминка буває психологічною і творчою, сприяє підготовці учнів до сприйняття матеріалу, позитивно налаштовує на роботу під час уроку.
Обов’язковим елементом кожного уроку є актуалізація опорних знань, яка пов’язує вивчене з життям , активізує пізнавальну діяльність. На цьому етапі застосовую: «Мозковий штурм», рольові ігри, природничі диктанти, вправи, кросворди, проблемні запитання та завдання, які сприяють повторенню вивченого, зв’язують між собою частини уроку й уроки теми в єдине ціле.
Мотивація навчальної діяльності пробуджує мотиви і стимулює до дій на уроці. Тут використовую поетичні рядки, захоплюючі віртуальні подорожі та екскурсії, цікаву інформацію з теми, ігри, метод асоціацій і порівнянь, проблемно-творчі завдання і задачі, експерименти і досліди.
На етапі сприйняття та засвоєння матеріалу використовую роботу в групах, проблемні запитання, бесіди, пояснення вчителя, читання з передбаченням, ігри та завдання.
На етапі осмислення об’єктивних зв’язків-групові форми роботи: вправи та завдання, рольові та екологічні ігри, складання опорних схем.
Узагальнення і систематизація знань як важливий етап уроку включає вправи для закріплення і корекції знань: проблемно-творчі завдання, завдання на знаходження і виправлення помилок, логічний ланцюжок.
Підсумки уроку вчать учнів робити висновки на базі вивченого матеріалу. На цьому етапі застосовую також рольові та екологічні ігри,вправи: «Мікрофон», «Мої очікування», «Зворотній квиток».
Домашні завдання даю творчо-пошукові, репродуктивні, індивідуальні та групові.
Переконалась на практиці, що методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково-пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.
Навчаючи учнів, та, розвиваючи в них пізнавальні інтереси, всю роботу спрямовую у такій послідовності: цікаво → знаю → вмію.
А для того, щоб учням дійсно було цікаво, щоб вони не втратили інтерес до навчання, поряд із стандартними завданнями пропоную такі, які вимагають мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості. Саме такі творчі, пізнавальні, інтелектуальні завдання допомагають вчителям розвинути в учнів пізнавальні процеси – пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення. Усі завдання творчого характеру розраховані на пошукову діяльність учнів, творче й уміле застосування набутих знань. Зміст завдань сприяє розвитку гнучкості й широти мислення, які необхідні для успішного розв’язання як навчальних так і життєвих задач. Усі творчі завдання допомагають вчителеві виявити індивідуальні особливості учнів, намітити перспективи подальшого розвитку творчого потенціалу кожної дитини, зробити навчання більш захоплюючим і цікавим.
Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.
У своїй роботі використовую різні шляхи активізації пізнавальної діяльності, різноманітні форми, методи, засоби, вибір яких стимулює активність і самостійність учнів. Найбільший активізуючий ефект під час уроку дають ситуації, у яких учні самі повинні:
- відстоювати свою думку;
- брати участь у дискусіях і обговореннях;
- ставити питання своїм товаришам і вчителю;
- самостійно вибирати посильне завдання;
-створювати ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій.
Вважаю, що без використання активних та інтерактивних технологій цього не досягнути, тому, що вироблення таких умінь передбачає активну позицію учня, стосовно виучуваного матеріалу й процесу навчання, найвищий відсоток засвоєння знань досягається саме в процесі взаємонавчання.
Аналізуючи свою роботу над даною проблемою, я зробила певні висновки.
Учнів привертає новизна проведення мультимедійних уроків. Незалежно від їх кількості, вони завжди різні, цікаві, захоплюючі,приховують у собі безліч таємниць.
Під час таких уроків створюються умови для активного спілкування, за якого учні прагнуть висловити думки, вони з бажанням виконують завдання, виявляють цікавість до матеріалу, що вивчається.
Діти вчаться самостійно працювати з навчальною, довідковою та іншою літературою з предмета.
2.2. Мотивація – головна умова навчального процесу
Мотивація до навчання – одна із головних умов реалізації навчально – виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому.
Мотивація - це ключ до пізнання. За словами О.Я. Савченко «Як сонце всьому живому, так і розвитку мотивації навчання потрібні середовище, що стимулює, і цілеспрямований вплив через систему педагогічних прийомів».
У сучасному світі дитина стикається з величезним потоком інформації. Тому звичайні прийоми подання і заучування інформації не завжди ефективні. Для стимулювання інтересу учнів до учіннянадаю перевагу таким методам:
метод здивування;
пізнавальні ігри;
навчальні дискусії;
створення ситуацій пізнавальної новизни;
створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань;
створення ситуації зацікавленості;
опора на життєвий досвід учнів.
Ось деякі види практичного використання інтерактивних методів
навчання на уроках природознавства:
«Роби, як я»
Коли діти втомилися на уроці, проводимо таку розминку. Учні заплющують очі, а вчитель робить окремі шумові дії (оплески, тупотіння, стукіт по парті ручкою і т.д.). Діти повинні на слух відтворити те саме.
«Склади квітку»
Цю вправу можна використовувати під час вивчення теми «Рослини». Малюнки квітів розрізають на 4-5 частин у залежності від кількості учасників у кожній групі. Учні беруть ці картинки і складають квіти. Тоді обговорюють у кожній групі, що вони знають про цю квітку, і по одному учаснику з групи розповідають про неї.
«Я дерево»
Гравець розповідає про листочки, плоди‚ кору‚ цвіт свого дерева. Інші гравці впізнають, що це за дерево.
«Дерева і кущі»
Перед початком гри діти згадують, як відрізнити кущ від дерева. Повідомляються умови гри: коли називається дерево‚ руки потрібно піднімати вгору‚ коли кущ — опускати вниз. Ведучий може назвати дерево‚ а руки опустити, або назвати кущ - підняти руки. Учнів‚ що помилились, виводять з гри.
«Живий календар»
Один з гравців називає рослину або тварину, в ролі якої він хоче бути. Інші гравці запитують його‚ що він робить кожної пори року.
«12 місяців»
Гравці‚ що є ”місяцями" розповідають про себе. Інші гравці відгадують цей місяць.
«В кого дітки з цієї гілки»
Під час екскурсії діти збирають плоди і насіння дерев і кущів (наприклад: сосни‚ ялини‚ дуба‚ каштана, клена‚ горіха‚ горобини...).
«Хто далі пролізе»
Гравці стають вздовж стартової лінії. Ведучий пропонує пригадати якомога більше назв дерев та кущів. Кожен з гравців, ідучи вперед від лінії старту‚ на кожний крок повинен назвати дерево або кущ. Як тільки учасник гри‚ зробивши крок‚ не назвав дерева‚ він зупиняється. В гру включається інший гравець. Виграє той‚ хто пройде далі.
«Вершки та корішки»
Вчитель роздає учням листя гичку різних рослин (картоплі, моркви‚ буряка‚ редьки...). Окремо в мішечку лежать корені цих рослин. Вчитель виймає корінь і питає:
"Корінь корінчик, а де твій вершечок? ”. Діти‚ які мають листя або гичку цієї рослини, піднімають їх і показують.
«Пори року розповідають про себе»
Впізнайте пору року, про яку розповідає один з гравців.
Дидактичне завдання: уточнити знання дітей про взаємозв’язок людини з природою на основі конкретних правил поведінки в природному середовищі.
Ігрова дія. Дитина має визначити, якою стежкою вона пройде і пояснити свій вибір.
1 варіант. Пропонуються три стежки. Якщо піти першою - можна потоптати конвалії, якщо другою - наступити на мурашник. Посередині третьої-горить багаття.
Висновок: що мають робити учасники гри: іти третьою стежкою, але спочатку загасити багаття.
ІІ варіант. Слід обрати дорогу. На першій розташований завод — тут забруднене повітря. На другій рухається багато транспорту. Третя дорога — алея з густо насадженими деревами.
Висновок, що мають зробити учасники гри:найкраще йти третьою дорогою,
оскільки тут дихатимеш чистішим повітрям і можеш послухати спів птахів.
«Можна - не можна»
Дидактичне завдання: Закріпити правила поведінки в природному середовищі. Ігрова дія. Дитина має дати правильну відповідь, як слід і як не слід поводитись в природі. І в цьому випадку вона отримує фант. Виграє той‚ хто збере найбільше фантів.
Вчитель пропонує дітям уявити‚ що вони знаходяться в лісі. Потрібно пригадати, як слід поводитися і чого не можна робити. Вчитель називає дію‚ а діти відповідають ”можна” чи ”не можна".
Згодом пропонується ускладнений варіант гри. На слова вчителя ”можна” або ”не можна" діти називають відповіді вчинки.
-
Можна:
саджати квіти‚ рослини;
охороняти рідкісні рослини;
берегти молоді рослини;
обгороджувати мурашники;
спостерігати за жабами;
милуватися красою природи;
підгодовувати птахів;
прибирати місце відпочинку.
Не можна:
ламати гілок дерев;
обдирати кору дерев;
рвати багато квітів;
збивати гриби ногами;
руйнувати павутиння;
ловити метеликів, жаб.
«Хто краще запам’ятав?»
Дидактичне завдання: уточнити екологічні знання дітей про взаємозв’язки між об’єктами природи; закріпити знання про птахів‚ природоохоронні переконання дітей. Розповідь учителя про користь птахів.
Вірш К.Приходько "Лісова бригада ”.
У лісі сталася біда —
Гусінь листя об’їда:
І на дубі‚ і на клені‚
І на ясені зеленім.
Солов’ї, шпаки‚ синиці
Вмить злетілись, як годиться,
І давай сурмить тривогу:
- Гей‚ пташки! На допомогу!
Діти мають назвати дерева‚ що постраждали від шкідників, птахів‚ які врятували ці дерева. Зробити висновок про користь, яку вони приносять деревам; встановити причинно-наслідковий зв’язок. Хто правильно відповів - отримує фішку.
«Допоможіть кожному потрапити додому»
Грає двоє дітей чи дві команди. Вони отримують картинки з зображенням тварин та їх житлом. За сигналом потрібно правильно розкласти картинку тварини і напроти його будиночок. Хто перший правильно це зробить, той і переможець.
Обладнання: Два комплекти малюнків.
барліг - ведмідь; жаба - вода;
риба - акваріум; птах - гніздо;
собака - будка; білка - дупло;
шпак —шпаківня; нора —миша.
«Відгадай за запахом»
Заздалегідь готуються невеличкі лікарські рослини, які мають своєрідний запах (м’ята‚ ромашка, полин‚ звіробій, деревій, меліса‚ липа‚ чебрець материнка та ін.). Учасникам гри зав’язують очі й пропонують понюхавши рослину назвати її.
«Жива й нежива природа»
Ви вже знаєте‚ що вся природа поділяється на живу і неживу. Пограємо в гру. Я називатиму предмети природи, а ви відповідайте сигнальними картками: ”Ж” чи ”Н”.
Приклад: Джміль‚ земля‚ місяць‚ метелик, горобець, глина‚ кролик‚ пісок‚ лелека‚ цибуля...
Учень на уроці повинен бути налаштований на ефективний процес пізнання, відчувати особисту зацікавленість в ньому, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Без виникнення цих мотивів навчальна діяльність не може принести позитивний результат.
Щоб досягти певного результату, на уроках використовую різноманітні прийоми пізнавальних мотивів:
Бесіда (Тема: «Що таке навколишній світ», 1клас).
Створення проблемної ситуації (Тема: «Звідки береться соняшникова олія?» 1 клас).
Використання прийому «Дивуй» ( наводжу дивні факти або майже неправдоподібні історії. Тема: «Чому восени добре ростуть гриби?» 2 клас).
Використання творчих завдань ( складання кросвордів, загадок, віршів; Тема: «Як змінюється нежива природа взимку?» 2 клас).
Використання під час уроку художньої та наукової літератури (Тема: «Як змінюється стан води при нагріванні й охолодженні?», М.Остапчук «Подорож краплинки»).
Для того, щоб пізнання було глибшим та багатшим,суть кожного явища чи події я розкриваю перед учнем на доступному йому рівні. Запитання «Що?», «Як?», «Чому ти так думаєш?», «З якої причини?»спонукають дитину до пошуку. Але для пізнавального процесу потрібні ще й факти, приклади, спостереження, уявлення. Спостерігаючи, міркуючи, учні осмислюють суть того чи іншого предмета, явища, події і розв'язують посильне пізнавальне завдання. Тому доцільними є завдання за зразком «знайди помилку» або такі, що провокують помилку.
Мотивація навчальної діяльності учнів – це окремий етап уроку, проте її треба здійснювати на кожному з етапів різними способами – залежно від дидактичної мети й типу уроку.
Для мотивації навчання актуальними залишаються такі поради:
підтримувати рівний стиль стосунків між усіма учасниками навчання;
підбадьорювати учнів, коли вони стикатимуться з труднощами;
підтримувати позитивний зворотній зв’язок;
піклуватися про різноманітність форм і методів навчання;
привчати учнів до пізнавальної праці, розвивати їх наполегливість, силу волі, цілеспрямованість;
учити чітко визначати мету, завдання;
формувати почуття відповідальності, обов’язку;
учити висувати вимоги насамперед до самого себе.
2.3.Застосування інтеративних технологій на уроках природознавства
Активізація пізнавальної діяльності на уроках природознавства невід′ємно пов’язана із застосуванням інтерактивних методик. Це дає можливість кожному учню стати активним суб’єктом навчання, активно та вільно мислити, набувати індивідуального досвіду толерантної співпраці.
Пізнавальна активність на уроках природознавства – це якість діяльності, в якій проявляється перш за все ставлення учня до предмету і процесу діяльності.
На різних етапах уроку використовую різні інтерактивні технологіїІ:
«Мікрофон»
«Акваріум»
«Мозковий штурм»
«Карусель»
«Кубування»
«Незакінчена думка»
«Асоціативний кущ»
«Аналогії»
«Крісло автора»
« 6 розумних капелюхів»
«Броунівський рух»
«Ігри-криголами»(«Дві правди, одна неправда»)
«Ігри-розминки»(«Космічна швидкість», «Казка»).
Великим поштовхом до розвитку пізнавальної активності учнів є робота в парах, робота в групах. Я помітила, наскільки при такій формі роботи коженучень почуває свою значимість, вчиться висловлювати свої думки, прислухатися до чужої, спільно приходити до певного рішення.
Для группового навчання на уроках практикую роботу в парах, ротаційні трійки, «Два – чотири – всі разом», роботу в малих групах, «Акваріум».
Із фронтальних інтерактивних методів перевагу надаю таким: «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Навчаючи – вчуся», «Дерево рішень». Я переконалася в тому, що систематичне використання таких видів пізнавальної діяльності дають моїм учням відчуття насолоди від гри, у процесі навчання – висока мотивація, емоційна насиченість.
Починаючи з першого класу, активно включаємось у проектну діяльність.
Проектна діяльність – це засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Програмою передбачено виконання міні-проектів:«Як облаштувати джерело?», «Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі)». З особливим інтересом діти виконували проект «Мої домашні улюбленці».
В 2 класі діти активно включаються в проектну діяльність за такою тематикою: «Як готуються бджоли до зими?, «Будьмо знайомі!(Походження назв рослин і тварин)». Самостійно створюють свої презентації.
Впроваджую у своїй роботі метод навчання у дискусії – це важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія – це обмін думками в найрізноманітніших формах. Під час дискусій ставлю дискусійне питання або формулюю його у вигляді запитання, на яке можна дати відповідь «так» чи «ні». Види дискусій:«Карусель», «Один – удвох – усі разом».
Дискусія сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. Такі технології є досить цікавими для сучасної школи. До них відносять: «Метод ПРЕС», «Обери позицію»,
«Зміни позицію», «Безперервна шкала думок», «Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу», «Дебати».
Технологія „Метод ПРЕС” передбачає побудову висловлювання за таким алгоритмом: Я вважаю…Тому що… Наприклад… Таким чином…
Наприклад, дітям на уроці в 3 класі при опрацюванні теми «Вода» доцільно запропонувати довести, що вода перебуває в трьох агрегатних станах, використовуючи цей метод.
Коли учні засвоять етапи ПРЕС методу, його можна використовувати на всіх уроках у початкових класах, оскільки це привчає учня до логічного висловлювання своєї думки.
Щоб дискусія була відвертою, створюю в класі атмосферу довіри і взаємоповаги, і тоді всі учні класу включаються в розумову діяльність і розвивають свої здібності. З цією метою пропоную учням дотримуватися таких правил:
• Висловлюватись по черзі, не перебиваючи того, хто говорить.
• Критикувати думку, а не особу, яка її висловлює.
• Поважати всі висловлені думки.
• Не сміятися, коли інший говорить, за винятком випадків, коли хтось жартує.
• Не змінювати теми дискусії.
• Заохочувати до участі в дискусії інших.
Вміння орієнтуватися в інформаційному просторі стало однією з найважливіших життєвих компетентностей, про яку йдеться в Державному стандарті початкової освіти і головне завдання вчителя – навчити дитину вчитися, самостійно здобувати знання. На уроках використовую можливості комп’ютера у підготовці та проведені уроків, починаючи з першого класу.
Н
априклад, на уроці природознавства у 3 класі під час вивчення теми «Колообіг води в природі» пропоную створити асоціативний кущ «Стан води», також перегляд фрагменту мультфільму «Капітошка», поетапне утворення колообігу у слайдах.
“Кубування”
Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напряму мислення або письма.
Наприклад, кубування по темі “Зима”. Учні, кидаючи куб, визначають для себе видзавдання.
. – опишіть це;
.. – проаналізуйте це;
… – порівняйте це;
…. – асоціюйте це;
….. – знайдіть застосування цьому;
…… – запропонуйте аргументи «за» і «проти».
Кожна з відповідей була цікавою:
.Зима, ніби чарівниця виграє діамантом.
.. Холодна пора року; замерзли водойми; все в стані спокою.
... В порівнянні з осінню, взимку холодно і довжина тіні від гномона коротка, бо сонце низько ходить.
…. Для людей, це поки що тимчасовий відпочинок; не чути співу птахів.
….. Ось зараз звучить музика П.І.Чайковського «Пори року». «Зима», а ще є і пісні, і вірші про цю пору року.
…… Така пора року дуже необхідна, природа відпочиває; це добре, але й дуже холодно і голодно зимуючим птахам, треба їх підгодовувати.
Метод «Аналогії» - це прекрасний спосіб примусити дітей думати про тему творчо й часто гумористично. Клас ділиться на невеличкі групи з 4-5 осіб. Кожній групі дається час для визначення ознак одного з предметів. Потім кожна группа описує предмет, але не називає його, а інша группа має намалювати малюнок цього предмета. Після виконання завдання проводиться перевірка. Наприклад , під час вивчення теми «Тварини. Різноманітність тварин» у 1 класі вчитель може запропонувати кожній групі описати тваринку, а іншим групам намалювати її.
Метод « Карусель». Використання методу забезпечує обмін думками між усіма учнями класу: учні сідають по колу, обличчями один до одного. Після того, як вони обмінялись думками, зовнішнє коло рухається, тоді як внутрішнє залишається нерухомим .
На уроках природознавства застосовується даний метод для проведення взаємоопитувань, а також для обговорення в парах проблемних питань, які вимагають нестандартних рішень.
Наприклад: під час вивчення теми «Довкілля тварин. Пристосування тварин до добування корму і захисту від ворогів. Охорона тварин» у третьому класі можна поставити таке запитання: «У Німеччині в Лейпцизькому зоопарку висить перед входом оголошення: «Найстрашніший звір на Землі». Людина підходить ближче і бачить своє відображення у дзеркалі…Подумайте,чому? Що це значить?»
Метод «Акваріум» передбачає роботу однієї групи, тоді як інші учні спостерігають за процесом її діяльності, а потім аналізують її ефективність та результативність. Наприклад, під час вивчення теми «Охорона природи в Україні» вчитель може запропонувати групі визначити заходи по охороні навколишнього середовища.
Полілог є одним з основних інтерактивних методів, який розуміється як модифікація евристичної бесіди.
Сутність полягає в організації інтерактивного обговорення проблеми, в ході якого кожен повинен висловити свою думку .
Наприклад, у колі можуть обговорюватись такі питання «Якою є причина зміни дня і ночі? Яке значення Сонця для життя на Землі?
Мікрофон є різновидом цього методу : висловлювати позицію має право той, хто має в руках мікрофон.
Метод «Займи позицію» спрямований на поляризацію думок стосовно певної проблеми. Застосовується на початку дискусії. На окремих аркушах три надписи: «За», «Проти», «Не знаю». Оголошуєтьсяпроблемне питання. Наприклад: «Чи потрібні в природі плазуни?» Учні стають біля плаката з надписом, який вони обрали. Учитель пропонує обґрунтувати свою позицію. Після викладу різних точок зору запитую у дітей, чи не змінив хто-небудь своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Доцільно використовувати при розгляді питань з екологічного виховання. Наприклад, може бути поставлене таке запитання «Миша польова – це корисна чи шкідлива тварина?», «Омела корисна чи шкідлива рослина?», « Чи корисне явище дощ?».
Метод «Незакінчене речення». Тема. Охорона природи. Чисте довкілля.
1. На мою думку, проблеми охорони природи виникли тому, що ….
2. На мою думку,основними чинниками недбалого ставлення до природи є …
3. На мою думку, виробництво весь час потрібно …
4. На мою думку, глобальні екологічні проблеми мене…
Уроки природознавства намагаюсь будувати так, щоб вплинути на почуття і розум дітей. З перших днів перебування дитини в школі привчаю їх спілкуватись з природою, вслухатися в її звуки, радіти сонячному промінчику і краплинці роси, щебетанню соловейка і дзюрчанню струмочка. До уроків природознавства добираю вправи стимулювання пізнавальної активності учня. При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім критично аналізувати і відбирати правильні відповіді. Головне не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні варіанти досягнення результату. Природа пошуку в усіх випадках одна: дати відповідь на питання «як?», «чому?», виявити допитливість, а згодом – стійкий інтерес до природи, бажання охороняти, примножувати її багатства і красу.
Для розвитку творчих здібностей учнів, активізації їх пізнавальної діяльності на уроках вводжу ігрові ситуації, використовую завдання в малюнках, жартівливі вправи, віршовані тексти, смішинки – веселинки, ребуси, кросворди. Учням подобаються уроки - екскурсії, уроки – подорожі, уроки КВК. Вони з захопленням проводять досліди, роблять висновки, порівнюють, аналізують. Люблять діти різні види практичної роботи природо – охоронної діяльності: озеленення класу, збирання насіння та плодів для зимуючих птахів, підгодівля птахів взимку. При підготовці та проведенні уроків природознавства використовую матеріали Червоної книги України, ілюстративні краєзнавчі матеріали, таблиці, гербарії, муляжі. На таких уроках діти працюють з різноманітними картками індивідуально, в парах чи групах. На заняттях мають місце опорні структурно - логічні схеми та методи інтерактивного навчання.
На своїх уроках намагаюся стимулювати творчий пошук, використовую різні методи і форми роботи, прищеплюю учням навички самостійної роботи з книгами, картами; розвиваю навички роботи в групі, вміння слухати товаришів та висвітлювати свою думку; привчаю до дослідження, пошуку, спостережливості.
Застосовую такі нестандартні уроки з використанням інтерактивних методів навчання: інтегровані уроки, урок-казка, урок-мандрівка, урок-екскурсія, урок-мислення серед природи, урок-гра,урок-загадка,урок-змагання.
Ефективність цих уроків пов’язується збагаченням духовного світу учнів, коли вони через вплив на власні почуття, пізнавальний інтерес, цікаву форму організації заняття активно сприймають навчальний матеріал. Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати процес навчання.
Щоб зацікавити учнів діяльністю на уроці, урізноманітнити навчання несподіванки або вільного вибору надаю перевагу грі, це дає можливість залучити дітей до активного пізнання природи, сприяти вихованню бережливого ставлення до неї. Використовую такі ігри:«Чи знаєш ти лікарські рослини?,» «Пізнай і скажи», «З чого плід», «Який гриб у кошику?», «З якого дерева листочок», «Шишки, жолуді, горіхи», «Кращий знавець рослин», «Хто найспостережливіший?», «Я почну, а ти закінчуй», «Уяви» .Особливо сприяють активізації пізнавальної активності сюжетні ігри та ігри-вправи з природничим матеріалом.
ВИСНОВКИ
Природа оточує дітей усюди. Вона цікавить їх, привертає увагу і певним чином впливає на них. Збагачуючи і розширюючи уявлення дітей про природні явища, про життя рослин і тварин, про творчу працю людей з вирощування культурнихрослин і корисних тварин, учитель пробуджуєв них живий інтерес до навколишньогосвіту, бажання працювати разом із дорослими, приносити користь, бажання охороняти ліси, зелені насадження.
Виховуючи в дітей із самого раннього віку любов, інтерес до рідної природи, залучаючи їх до праці, учитель формує в учнів працьовитість, бережливе ставлення до природи, розвиває почуття прекрасного. У початковій школі діти вперше знайомляться зі світом знань про природу, і майбутнє їхнє ставлення до неї залежить від того, наскільки вони оволодівають цими знаннями, як у них будевиховано любовне і бережне ставлення до природи.
У наш час пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток учнів.
Саме вчитель впливає на пробудження допитливості та інтересу до знань. Саме від нього, який спрямовує, виховує пізнавальну діяльність учнів, залежить розвиток цікавості і допитливості, на яких формується пізнавальний інтерес. І це повинен бути вчитель, який не примушує, а підносить; не диктує, а навчає; не вимагає, а спонукає до праці і тим самим переживає разом з дітьми творче натхнення.
І саме від вчителя залежить, які він обирає методи і прийоми, шукає легких шляхів чи віддає перевагу інтерактивним технологіям для того, щоб забезпечити комфортні умови, за яких кожний учень відчує свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання, виключення домінування однієї думки над іншою.
Реалізація теми власного досвіду «Використання інтерактивних технологій на уроках природознавства» створює атмосферу, що сприяє зацікавленості учнів у роботі класу, стимулює учнів до розмірковування, дає можливість оцінювати свою діяльність не тільки за кінцевим результатом, але й за процесом його досягнення; забезпечує продуктивність роботи на уроці; сприяє розвитку творчих здібностей учнів, їх пізнавальних інтересів, підвищує ефективність уроку в цілому.
Уроки інтерактивного навчання надають моїм учням можливості для формування основних пізнавальних і громадянських умінь, а також навичок і зразків поведінки в суспільстві. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями. Вони стимулюють розвиток когнітивних процесів, залучають до активної участі у процесі навчання, заохочують учнів працювати разом, висловлювати свої думки, виражати почуття та використовувати свій досвід, брати на себе відповідальність за навчання та розвивати вміння вчитися.
Аналіз зрізів, які проводилися в ході вивчення досвіду роботи свідчать про те, що учні добре засвоїли програмовий матеріал, у них сформовані загальнонавчальні уміння і навички, значно підвищилась мотивація до навчання.
Результативність моєї роботи прослідковується в тому, що учні:
приймають активну участь увсеукраїнських конкурсах «Колосок» та «Соняшник»;
з великим бажанням займаються пошуково-дослідницькою діяльністю
(готують проекти, презентації, приймають участь в навчально-рольових іграх)
- уміють спостерігати, критично мислити, аналізувати, використовувати одержану інформацію в різних ситуаціях;
- вміють співпрацювати в группах і парах , самостійно організовувати свою роботу.
Проблема стимулювання пізнавальної активності учнів під час навчання залишається і надалі актуальною. Тому вчителеві необхідно повсякденно дбати про удосконалення методів і форм навчання, і пам’ятати, що лише творчість і працелюбність педагога є запорукою успіхів.
ЛІТЕРАТУРА
1.Бех І.Д. Виховання особистості: Особистісно-орієнтований підхід.- К.: Либідь, 2003 р.с 280 с.
2.Грицюк О.І. Практичне використання інтерактивних методів навчання на уроках у початковій школі // Початкове навчання та виховання. — 2011. — № 27 (283).
3. Державний стандарт початкової загальної освіти . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/average.
4. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська.
– К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
5. Дівакова І. Інтерактивні технології навчання у початкових класах. Тернопіль: Мандрівець 2008 р.
6. Досяк І.М. Нестандартні уроки з використанням інноваційних технологій.1-4 класах/І.М. Досяк.-К.:Вид.гр. «Основа», 2007 р.
7. Єльникова О. Інтерактивні методи навчання, їх місце у класифікації педагогічних інновацій / Єльникова О.// Дайджест педагогічних ідей та технологій «Школа - парк»2001р.
8.Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. — X.: Основа, 2010.
9. Ельконін Д.Б. Психологія гри.- Видання друге.- М.: Гуманітарний видавництво центр ВЛАДОС, 1999. - 360 с.
10. Карасик А. Р. Активізаціяпізнавальнихпроцесів / А. Р. Карасик // Початкова освіта. – 2002. – № 14 (158). – С. 6.
11. Коберник Г. Виховний та розвивальний потенціал інтерактивних технологій навчання/ Г.Коберник // Сільська школа України.-2006р.- №16-18
12. Коваль Л.В. Сучасні навчальні технології в початковій школі.- Л.В. Коваль.-Д.: ТОВ «Юго-Восток», 2006 р.
13. Максимова Н. Інтерактивні методи навчання : Крок у майбутнє /Н. Максимова, Л.Порох.- Рідна школа-2008 р. №12.
14. Матвійчик В. Психолого педагогічні аспекти роботи з обдарованими дітьми. // Психологічна газета – 2007 - №10)
15. Пєхота О. М. Освітні технології: навчально-методичний посібник / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. – К.:А.С.К., 2003. – 255 с
16. Побірченко Н., Коберник Г. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій //Початкова школа. - 2004.. -№11 .- С. 8-10.
17. Пометун О.І. Інтерактивні методи та системи навчання. / О.І. Пометун, Л.В.– К.: 2007р.
18. Саган О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів // Початкова школа. – 2002. - №3.
19. Телятник К.В. Проблеми інформаційного супроводу навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу // Завуч. – 2009 р. - № 1. с.3.
20.Тименко В.П. Кожний урок нестандартний / Володимир Тименко // Початкова школа. – 1991. - №1. с. 18 – 23.
21. Химинець В. В. Інноваційна освітня діяльність / В. В. Химинець. –
Тернопіль : Мандрівець, 2009. – 360 с.
22. Чешенко О. І., Ягоднікова В. В. Інноваційна спрямованість процесу виховання на сучасному етапі розвитку освіти // Наша школа. —2008. — № 4.
23. Чешенко О. І., Ягоднікова В. В. Сучасні підходи до організаційно-методичного супроводу інноваційної діяльності класного керівника // Класному керівнику. Усе для роботи. — 2009. — №6
24.http://plekalnya.com.ua/forum.php?page=discussiontext&article=8&discussion=5
25. http://elibrary.kubg.edu.ua/2421/1/Krravchuk_L_3.pdf