РОЗВИТОК НАВИЧКИ ЧИТАННЯ У 1 КЛАСІ

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.

Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними – таке завдання я поставила перед собою.

Першого вересня шестилітня дитина вперше переступає поріг школи, з якою попрощається тільки в юнацтві. Як важливо, щоб ці роки для кожної дитини були роками радощів незалежно від того, які здібності і індивідуальні можливості вона має. Джерелом такої радості може й повинна стати книга.

Значення книги в житті кожної людини і суспільства в цілому величезне.. Відкриваючи цей світ, дитина розвиває свій розум і почуття, виробляє переконання, пізнає, оцінює й виховує саму себе. І нема в процесі розвитку такої ж загальнодоступної величини й направляючої сили, як книга.

Працюючи з книгою дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках. Нам, вчителям, необхідно навчити учнів читати свідомо, виразно, швидко. Це одне з першочергових завдань вчителів початкових класів. Читання нерозривно пов”язане з письмом. У більшості випадків, якщо учень добре вміє визначити головну думку твору, робити висновки з прочитаного, тобто вміє логічно мислити, то йому легше дається розв”язання задач з математики. Особливо важливо, щоб, починаючи з першого класу, діти вміли добре читати. Це запорука успішного читання в наступних класах.

Моя мета в тому, щоб сформувати молодшого школяра як свідомого читача, що проявив би цікавість до читання, володів міцними навичками читання, способами самостійної роботи з текстом і дитячою книгою .

Починаючи з першого класу, працюю над формуванням навичок техніки читання. Читати зі швидкістю дорослого учневі особливо необхідно тоді, коли він закінчує початкову школу і переходить в середні класи. Той навчальний мінімум, яким має оволодіти учень з історії, біології, літератури та інших предметів в цих класах, вимагає, щоб діти добре уміли читати не лише вголос, але й про себе, в темпі, хоча б розмовної мови. Інакше виконання домашнього завдання через недосконалість техніки читання займатиме декілька годин, стане важким тягарем для учнів, викликатиме негативні емоції, негативний результат. Саме тому на своїх уроках читання я намагаюсь застосовувати різноманітні інноваційні технології, прийоми і вправи, які вдосконалюють зорове сприймання і вимову дають мені змогу з меншою затратою сил досягти кращої результативності своєї праці, добитися глибоких і міцних знань, практичних умінь і навичок учнів.

Беручи до уваги все вище сказане мною, я переконалась, що вирішальну роль у читанні відіграють зорові відчуття: оптичний образ слова викликає відповідну мовнорухову реалізацію. На швидкість реалізації зв”язку – буква – звук впливає ступінь знайомства учнів з буквами ( 1 клас, початок 2 класу). Зазначене впливає на розвиток техніки читання ( спосіб читання, правильність, швидкість).

Упізнавання сигналів (написане чи надруковане слово) здійснюється на основі графічних образів слів, що накопичуються в учнів. Накопичення цих образів

– важливе завдання уроків читання. Для вирішення цього завдання вкрай необхідне читання у великій кількості. На кожному уроці я неодноразово повертаю учнів до тексту, щоб вони його перечитали, знайшли відповіді на поставлені мною запитання, вчу самостійно виділяти структурні частини, елементи тексту для характеристики вчинків дійових осіб і обов”язково зачитувати відповідні його частини.

Збагаченню практики читання сприяє і цілеспрямоване позакласне читання..

Процес читання нерідко утруднюється недостатнім розвитком активного словника учнів. Тому раджу на кожному уроці проводити слухання (розповідь вчителя, читання текстів, прослуховування грамзаписів), відповідно добираю матеріал для слухання (залежно від словникового складу та змісту навчальної статті).

Постійно проводжу словникову роботу. Одним з її видів є „тлумачне” читання.

Активно практикую читання вголос, таке читання створює відповідне мовне середовище, сприяє розвиткові навичок вимови, це дає мені змогу контролювати увесь процес, при цьому забезпечується одночасне навчання всього класу.

У читанні мовчки виключаю озвучування слів, що сприймаються зором. Учні роблять менше пауз, більше охоплюють знаків за одним рухом очей, тобто розширюється „поле читання”. Це прискорює читання і дає можливість вдумуватися у зміст. Однак читання мовчки в молодших школярів розвивається повільно. Тому практикую цей вид читання на кожному уроці (7-8 хвилин) з урахуванням вікових

можливостей дітей

У практиці навчання відомі різні форми читання: індивідуальне, хорове (якщо треба підтягти темп), напівголосне, вибіркове, партитурне, читання в особах, у парах, ланцюжкове та інші. Саме їх я намагаюсь постійно практикувати на своїх уроках.

Збільшенню мовленнєвої практики сприяє значною мірою аналіз фактичного змісту тексту. При цьому збагачується словник дітей, запам”ятовуються граматичні форми, що сприяє розвиткові умінь впізнавати слова у процесі читання.

Переказ – це ефективний засіб розвитку вмінь висловлювати свої думки. Я пояснюю учням недоліки у вимові, у доборі слів, творенні форм, побудові речень. За роки своєї праці, я помітила, що основним недоліком переказу є бідність мовлення (невиразність, схематичність). Усунення такого недоліку я досягаю змістовною роботою над мовними засобами, структурою речень до початку переказу.

Актуальними формами роботи на моїх уроках читання є драматизація, інсценізація. Це глибоке, емоційне і логічне осмислення тексту. Зазначені форми роботи можливі лише тоді, коли текст учні прочитали неодноразово, усвідомлений ідейний зміст, дана характеристика героїв, проаналізовані мовні засоби.

Основні шляхи

удосконалення техніки читання :

- збільшення слухового та зорового сприйняття тексту;

- збільшення кута зору;

- передбачення наступного слова;

- формування стійкої уваги;

- збагачення словникового запасу учнів;

- розвиток артикуляційного апарату дитини.

Розвиткові читацьких вмінь сприяють:

- слухові і зорові диктанти;

- списування текстів;

- читання з прискоренням;

- скоромовки;

- читання за диктором декілька разів

Також приділяю увагу щодо стійкої пам”яті учнів, збагаченню їхнього активного словника:

- зацікавлюю учнів процесом читання;

- не допускаю перевантаження.

Догадка під час сприймання змісту тексту є однією з основних умов швидкого читання, яке характеризується не лише великим діапазоном темпу зчитування учнем сторінок книги, але й глибоким проникненням в зміст тексту. Крім цього догадка активізує мислення читаючого. Догадка – є однією з важливих властивостей нашого мислення. Вона бере активну участь у всіх видах людської діяльності, від найбільш простих до вищих.

Так, догадка дозволяє значно швидше і точніше досягнути мети, інтенсифікувати мислення, зробити його більш продуктивним і творчим.

Антиципація піддається тренуванню, хоча при кожному виді діяльності ці тренування мають свою специфіку і тривалість їх проведення.

Читання в цьому відношенні не є виключенням. Вміння швидко антиципувати букви і буквосполучення, слово і словосполучення і, навіть, цілі смислові одиниці є однією з основних передумов швидкого, правильного, свідомого читання як вголос так і мовчки.

Вже на першому етапі знайомства з буквами і необхідності швидкого і точного визначення їх тотожності (ідентифікації) дитина може це зробити, використовуючи антиципацію – по верхній, найбільш інформативній частині букви вона може визначити її всю, не обводячи очима всього контуру.

Не менше важливо уміти при читанні угадувати голосні, які часто зустрічаються в текстах. Спеціальні вправи даються для антиципації закінчень дієслів, іменників, прикметників, окремих частин словосполучень. Особливе місце в усій системі навчання антиципації при читанні займає вироблення вміння проникнення в підтекст. (див. додаток)

Гра „Розвідники”

На столі 20 предметів, закриті газетою. На деякий час газета забирається, діти розглядають предмети, торкаються, рахують. Вчитель закриває їх. Діти записують слова, які запам”ятали.

Гра „Чарівна паличка”

Клас ділиться на дві команди. Проводиться швидко, вчитель показує на когось, а той називає: гору, пісню або ще щось на вимогу вчителя. Виграє та команда, що набрала більше балів.

Гра „ Добери слово”

Мета – визначити рівень мовленнєвого розвитку і збагатити словник новими словами. Пропоную дітям дібрати до слів-предметів по 2-3-4 слова – ознаки дії. Скажімо, книга – цікава, товста, старовинна, художня; ялинка – гарна, струнка, зелена; питання – складне, просте, риторичне та ін.

Гра „Назви ознаку”

Вчитель називає слово – назву предмета, а учні повинні назвати його ознаки.

Яблуко – смачне, солодке, червоне, соковите, стигле і т.д.

Перемагає той, хто назве найбільше ознак.

Гра „Назви точно і швидко”

Учитель називає слово, а учні швидко згадують , яку дію воно виконує.

Кухар – варить... Двірник –

Учитель - Письменник –

Лікар - Продавець –

Гра „Навпаки”

Учитель називає слово – ознаку, а діти називають протилежне слово ознаку.

Високий – низький Багатий –

Широкий - Веселий –

Великий - Добрий –

Чорний - Твердий –

Гра „Назви слово”

Учитель пропонує назвати дітям по черзі слова, які мають один склад ( два склади, три склади...). Гра проходить „ланцюжком”. Перемагає той, хто назве останнє слово.

Гра „Відлуння”

Учитель називає слова, а учні хором – останній склад. Ігрова ситуація: „Уявіть, що ми знаходимось у лісі. Кругом дерева, кущі, лунає пташиний спів, і на кожне промовлене слово відгукується відлуння.”

Ліс – ліс, дерево – во, квіти –ти, ромашка – ка, соловейко – ко, трава – ва...

Гра „Яке слово довше”

Мета – розвивати фонематичний слух, членувати слова на склади, звуки, визначати послідовність звуків. Рекомендую пари слів: година чи хвилина, змія або черв”як, день чи ніч, зима або весна.

Гра „Веселі рими”

Учитель називає слово і пропонує учням дібрати до нього рими (так, щоб останній склад повторювався).

Наприклад, гілка – бджілка...

Олівець - ...

Бичок - ...

Лисичка - ...

Кішка - ...

Гра „Продовжуйте”

Учитель читає речення, а діти повторюють останній склад останнього слова, виразно, дотримуючись інтонації.

Ще зелені боби – би – би – би.

Стоїть у глечику вода – да – да – да.

Ми знайшли вужа – жа – жа – жа.

Укусила ніс оса – са – са – са.

У лисиці є нора – ра – ра – ра.

Чистомовки для фонетичної зарядки

1.Лі – лі – лі – відлетіли журавлі,

Ли – ли –ли – дні осінні пройшли.

Ло – ло – ло – вже все снігом замело,

Ни – ни – ни – будем ждати ми весни.

2. Ець – ель –ець – подув сильний вітерець,

Аї – аї – аї – облітає листя в гаї,

Го – го –го – ми збираємо його,

Ас – ас – ас – принесем його в клас.

3.Ер – ер –ер – все ясніє відтепер,

Ар – ар – ар – вже закінчили буквар,

Мо – мо – мо – читанку читаємо,

На – на – на – в нас п”ятірка не одна.

4.На – на – на – в лісі виросла сосна,

Ка – ка – ка – і висока і струнка,

Ять – ять – ять – шишки з гілок вже висять.

Ать – ать – ать – шишкарі до нас спішать.

5. Рі – рі – рі – прилетіли сну грі,

Уг – уг – уг – звеселіло все навкруг,

Ра – ра –ра – ми зустріли снігура,

Ки – ки – ки – всі дивились залюбки.

5. Ик – ик – ик – на стіні висить рушник,

Ні – ні – ні – там узори чарівні,

Ри –ри – ри – різнобарвні кольори,

Им –им – им – я любуюся ним.

Скоромовки

Бук бундючивсь перед дубом,

Тряс над дубом бурим чубом.

Дуб пригнув за чуба бука –

Буде букові наука.

В домі Діми дим!

Ой ходім туди, ходім,

Рятувати Дімин дім.

Строката сорочка,

Веселої вдачі,

В садку білобока

Навприсядки скаче.

Я печу, печу, печу

Діткам всім по калачу.

Зверху маком потрушу,

В піч гарячу посаджу.

Женя з бджілками не дружив,

Женя бджіл завжди дражнив.

Женю бджоли не дражнили,

Та дражнила нажалили.

Взимку вітер вовком виє,

Всіх лякає сніговієм.

Ти не вій, не вій, Вітриську,

До весни вже зовсім близько.

Вовк ведмедя розбудив:

- Вже весна, гуляти йди!

Виліз велетень з барлоги –

Вовк втікає в ліс від нього.

Шпак пита у півня:

- Де твоя шпаківня?

Півень глянув на ріку

І сказав: ку-ку-ріку!

Нащо та шпаківня,

Є курник у півня!

Бере Віра в руки рака,

Бере рака-неборака.

Ви погляньте, подивіться -

Віра рака не боїться !

Список використаної літератури:

1.Волошина Н.Й., Пасічник Є.А., Скрипченко Н.Ф., Хропко П.П. Концепція літературної освіти // Поч.. шк.. – 1994. - №3

2.Державний стандарт освіти. Словесність. Читання // Поч.. шк.. – 2001. -№1

3.Зайцев В.М. Резерви удосконалення читання. Донецьк. 1993.

4.Едигей В.Б. Вчися читати, малюк!. К.: Гранд. 1993.

5.Едигей В.Б. Для начинающих читать. К.: Гранд. 1994.

6.Кушнір О.М. Інформаційно-ціннісний підхід до навчання читанню. Благовєщенськ. 1995.

7.Кравченко А.М. Вчись читати. К.: 1994.

8.Постоловський І.З. Догадка при читанні. Одеса, 1991.

9.Сарапулова Є.Г. К.: Швидкочитання для першокласників. Початкова школа №2, 1993. 15 с.

10.Савченко О.Я. Проблемно-пізнавальні завдання на уроках читання в 1-4 класах: Методичні рекомендації. – К.: Рад. Шк.., 1978.

11.Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах: Посібник для вчителя. – К.: Магістр, 1997.

12.Система контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи: Методичні рекомендації / Упор. Заїка А.М. – К.: 2001.