Тема: Листок. Зовнішня будова листка
Цілі уроку: розглянути особливості зовнішньої будови листка як бічної частини пагона; ознайомити учнів із різноманітністю листків, розміщенням їх на стеблі, жилкуванням; продовжувати вдосконалювати дослідницькі вміння під час виконання лабораторних робіт, розвивати допитливість, спостережливість учнів, уміння робити висновки та узагальнення; розвивати мову, пам’ять, мислення, уяву, бачення прекрасного у простому; виховувати охайність, привчати до естетичних записів.
Обладнання: таблиці, гербарний матеріал, кімнатні рослини, комп’ютерна презентація, учнівський проект, картки – завдання.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
Девіз уроку: «Не бійся відповідати: неправильна відповідь — теж відповідь, адже це свідчить про те, що ти думаєш».
І. Організаційний момент.
Нумо, діти, підведіться! Всі приємно посміхніться.
Пролунав уже дзвінок,
Починаємо урок.
Повернімося обличчям до гостей –
Привітно скажем: «Добрий день!»
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Мандруючи лабіринтами біологічних знань, ми протягом останніх уроків дізналися дуже багато таємниць із життя пагонів і коренів, а сьогодні вивчимо частину пагона — листок, і вияснимо у чому полягає різниця між листками рослин.
Давньогрецька мудрість говорить: «Вважай нещасливим той день і ту годину, коли ти не засвоїв нічого нового». Тож давайте посміхнемося один одному, перевіримо домашнє завдання, і вперед, до нових знань.
ІІІ. Перевірка домашнього завдання.
Початковий рівень
Вставте пропущені слова в тексті.
Видозмінюватися можуть як ……………, так і …………… пагони.
Видозмінами надземних пагонів є ………….., вуса та ………. . Прикладами видозмін підземних пагонів є…………., стеблові бульби, …………., ………….. .
Стеблову частину цибулини називають ………….. .
У гладіолуса видозмінений підземний пагін за будовою подібний і до стеблової бульби, і до цибулини, тому такі видозміни пагона називають ……………………. .
Відповідь: надземні, підземні, колючки, бульби, кореневища, цибулини, бульбоцибулини, денцем, бульбоцибулинами.
Середній рівень, 1.«Здогадайся!»
Зовні воно трохи нагадує корінь, але відрізняється від нього наявністю вузлів, міжвузль, пазушної і верхівкової бруньок, відсутністю кореневого чохлика. Замість листків на ньому є бурі лусочки. Розвиваючись під землю, воно втрачає зелене забарвлення й не виконує функцію фотосинтезу.
Про яку видозміну пагона йдеться?
Відповідь: кореневище.
2. Знайдіть відповідність (пару) і запишіть за зразком: А-1, Б-2, В-3, Г-4, Д-5, Ж-6.
А. Кореневище, бульба, цибулина | 1) Підземна стеблова бульба |
Б. Денце | 2) Вегетативне розмноження |
В. Стеблові бульби, цибулини, бульбоцибулини, вуса, кореневища | 3) Груша, слива, обліпиха |
Г. Колючки, вусики, вуса, стеблові бульби | 4) Стеблова частина цибулини |
Д. Колючки | 5) Підземні видозміни пагона |
Ж. Вічка | 6) Надземні видозміни пагона |
Відповідь: А-5, Б-4, В-2, Г-6, Д-3, Ж-1.
Достатній рівень
Педагогічна технологія: «Термінологічне лото»
| А | Б | В | Г | Д | Ж |
1 | надземні видозміни пагонів | колючки | вусики | вуса | стеблові бульби | слива, виноград, суниці, капуста-кольрабі |
2 | підземні видозміни пагонів | кореневища | підземні стеблові бульби | цибулини | бульбо-цибулини | картопля, пирій, цибуля, гладіолус |
3 | підземні стеблові бульби | столон | бульба | вічка | сплячі бруньки | картопля, топінамбур |
4 | кореневище | вузли | міжвузля | пазушні бруньки | луски | конвалія, пирій, осот |
5 | цибулина | денце | соковиті листки луски | зовнішні сухі луски | додаткові корені | часник, цибуля, тюльпани лілії |
Високий рівень (усно)
Довести, що цибулина – це видозмінений підземний пагін (на живому зразку).
Довести, що бульба – це видозмінений підземний пагін (на живому зразку).
Чому, коли капнути на зріз картоплини йодом, то з’являється синє забарвлення?
Цікаві повідомлення.
Елементи народної педагогіки на уроках біології.
Народною називають ту педагогіку, яку створив народ зі знань і досвіду.
Хочу звернути увагу на цибулину, що містить аскорбінову кислоту, вітаміни В1,
В2, В5, солі Кальцію, Фосфору.
Свіжий сік уживають у разі ангіни, по одній чайній ложці три-чотири раз на день. Чай з кореневища пирію п’ють у квітні для зміцнення здоров’я. Позеленілі на світлі бульби містять отруйну речовину соланін, тому вживати в їжу такі бульби не можна, бо вони розладнують нервову систему.
Висаджені позеленілі бульби підвищують урожайність на 30%.
IV. Актуалізація опорних знань
Біологічна розминка «Мозковий штурм»
Органи вищих рослин залежно від їхніх функцій поділяють на . . . і . . . (вегетативні та генеративні).
До вегетативних органів належать . . . і . . . (корені і пагони).
Корені бувають: . . . , . . . та . . . ( головні, додаткові та бічні).
Існує два типи кореневих систем: . . . і . . . (стрижнева і мичкувата).
Пагін складається зі . . . , та . . . (стебла, бруньок та листків).
Осьовий орган рослини, який з’єднує між собою корінь, бруньки і листки . . . (стебло).
За напрямком росту та розміщенням у просторі стебла бувають прямостійкі, виткі, повзучі, чіпкі.
Місце прикріплення одного чи кількох листків до стебла називають . . . (вузлом).
Частина стебла між двома сусідніми вузлами має назву. . . (міжвузля).
Верхній кут, утворений стеблом і листком - … (пазуха листка).
Бічна частина пагона, що здійснює фотосинтез дихання та випаровування води - це . . . (листок).
Отже, як ви вже знаєте, ми будемо зараз з вами пізнавати цікавий світ листків.
Записуємо тему уроку.
V. Вивчення нового матеріалу.
Клас об’єднується в групи, і кожна група отримує завдання дослідницького характеру.
Завдання групі 1.
Опрацюйте текст §18 «Яка зовнішня будова листка?»
На гербарному матеріалі в листка знайдіть черешок і листкову пластинку.
Визначте, як називаються листки, які мають черешок; які не мають черешка.
Як називаються особливі вирости біля основи листка багатьох рослин і які їхні функції?
Доповнення вчителя, слайди 5- 7.
Форма та край листкової пластинки – слайд 8- 9, розповідь вчителя.
Завдання групі 2.
Опрацюйте текст §18 "Що таке прості та складні листки?"
Порахуйте, скільки листкових пластинок може бути на одному черешку.
Як називаються листки, що мають на одному черешку одну листкову пластинку; дві в два ряди, п’ять..?
Складіть у зошиті опорну схему, що ілюструє будову простих і складних листків.
Доповнення вчителя, слайди 10-13.
Завдання групі 3.
Опрацюйте текст §18"Що таке жилкування листка?"
На кімнатних рослинах та листках рослин гербарного матеріалу зверніть увагу на мереживо жилок.
Уважно їх розгляньте. Чи однакове мереживо жилок у всіх листків, чи в кожного виду листка інше? Що це означає?
Використовуючи підручник, визначте, як називається мереживо жилок у листку.
Назвіть типи жилкування, які ви дослідили.
Доповнення вчителя, слайди 14- 18.
Завдання групі 4.
Опрацюйте текст §18 «Яким може бути листкорозміщення?»
Розгляньте кімнатні рослини, зверніть увагу на те, як прикріплюються листки до стебла.
З допомогою підручника визначте, як називається різне розміщення листків на стеблі.
Назвіть основні типи листкорозміщення.
Доповнення вчителя, слайди 19-22.
VІ. Первинне закріплення знань.
Виконання (за інструкцією) лабораторної роботи №7 “Будова та різноманітність листків”.
VII. Проект «У світі цікавих листків»(додаток).
Доповнення вчителя: «Чи знаєте ви що?»
В Індії росте рослина калір-канда, з'ївши один-два листочки якої, людина відчуває ситість протягом тижня, незважаючи па те, що в них немає ніяких поживних речовин. Завдяки такій здатності створювати ілюзію ситості, таблетки чи настої з листя калір-канди можна рекомендувати людям, які бажають позбутися зайвої ваги.
У помірному поясі на болотах ростуть невеличкі рослини з листками, вкритими дрібними ворсинками, які наповнені липкою рідиною. Це відомий комахоїд — росичка. Варто якійсь комасі лише торкнутися хоч до однієї з її ворсинок, як спрацьовує природна пастка. Жертва вгрузає в липкий слиз, а сусідні ворсинки ніби за командою дружно хапають її за лапки, хвіст, крильця і незабаром топлять у клейкій речовині. Цікаво, що клей, який виробляють комахоїдні рослини, не тільки "схоплює" необережних комах, а й діє подібно до наркозу. Мертва комаха з краю листка потрапляє на його середину, листок стулюється, перетворюючись па щось подібне до шлунка. А коли через кілька днів розкривається, то на ньому можна побачити рештки жертви — один лише хітиновий покрив. Поверхня листка стає па деякий час сухою, та коли в рослини "розпалюється апетит", вона знову вкривається липкою росою і чатує па нову жертву. На земній кулі налічується близько ста видів росички.
У тропічних лісах островів Індонезії, у Шрі-Ланці, на Мадагаскарі та в Індії росте ще один вид рослин-мисливців. Це непентеси. На відміну від попередніх, вони живуть па високих деревах. їх листки — довгі, товсті й широкі, по краях яких на міцних "вусах" висять досить великі "глечики" (до З0 см заввишки і 10-12 см завширшки). Над кожним таким "глечиком" звисає, ніби кришка, кінчик листка. Своїм вогняно-червоним, білим або світло-зеленим забарвленням вони схожі па квітку, що приваблює яскравими барвами і пахощами меду комах і є для них хитрою пасткою. Сідає комаха на солодкий край "глечика", щоб поласувати. Та один лише необережний рух, — і вона з'їжджає вниз по гладенькій, як скло, поверхні, вкритій "восковим" нальотом. А там, на дні "глечика", її чекає травний сік. Процес перетравлення комахи триває 5-8 годин.
Найяскравіша серед комахоїдних рослин росте на болотах Північної Америки. Навесні вона вкривається своєрідними букетами ніжних білих квітів на довгих стеблах, і тому її називають ім'ям богині вроди Венери. Венерина мухоловка, на відміну від росичок, не має підступних липких крапель, які принаджують жертву, її листя вкрите краплинами, немов прикрашене рубінами. Але горе комасі, яка спокуситься "коштовностями" прекрасної Венери. Варто їй лише сісти на один із "рубінів", як негайно ж спрацьовує природна механізація, за якою лист, що нагадує напіврозкриту книжку, стулюється, а "коштовний рубін" виділяє рідину, котра перетравлює жертву.
Листки фікуса Крішни формою нагадують чашу. Їх довжина становить 20-23 см, а чаша, яка розташована біля основи листка, може вміщувати до 200 грамів рідини.
Найбільшу крону має баньян, який росте в індійському штаті Андхара-Прадеш у селі Гутібайалу. Він порівняно молодий - всього 500 років. Крона цього баньяна простягається над площею у 2,5 гектари і під
нею місцеві жителі святкують усі визначні події.
Практичне застосування листків
Чи знаєте ви що листки кукурудзи, вишні, смородини використовують для квашення помідорів, які надають їм особливого приємного смаку. Від головного болю використовують листя капусти, прикладаючи до голови. Настій із листків бузку використовують у разі захворювання нирок, як сечогінний засіб у разі сечокам’яної хвороби. Рецепт: 100г свіжих листків залити 1л горілки. Настояти два тижні в темному місці. Пити по 50 крапель три рази на день за 30хв до їжі. У разі болю в суглобах ― використовувати по 30 крапель три рази на день, проводити розтирання і прикладання компресу. Захистить від хвороб і зміцнить листя настій кропиви: на добу її разом з кореневищем заливають водою. Цим обприскують рослини.
VIII. Первинна перевірка засвоєння знань.
Творчі завдання.
Два учні знайшли листки каштана і клена. Один сказав, що це прості листки, інший – що складні. Хто з них помилився? Слайд 45.
Розглядаючи листя кімнатних рослин (аспідистри та гіпеаструму) семикласники поспорили. Одні говорили, що жилкування в листків рослин однакове, інші – що різне.
Хто з них правий?
Початковий рівень
Завдання «Вгадай листок»
Черешковий, перистоскладний, із сітчастим жилкуванням.
Черешковий трійчастоскладний, із сітчастим жилкуванням.
Сидячий, простий, із паралельним жилкуванням.
Черешковий, пальчастоскладний, із сітчастим жилкуванням.
Сидячий, простий, з дуговим жилкуванням.
Черешковий, простий, із сітчастим жилкуванням.
Код: 1 - Г, 2 - Е, 3 - В, 4 - Б, 5 - Д, 6 - А.
Середній рівень
Тести «Зовнішня будова листка»
Листок з’єднується зі стеблом у місці, що називають:
а) пазухою; б) камбієм;
в) вузлом; г) міжвузлям.
Прилистки перетворюються на колючки:
а) у горобини; б) у дуба;
в) в акації; г) у конвалії.
Непарноперистий листок є:
а) у каштана; б) у горобини;
в) у дуба; г) у клена.
Пальчаcтоскладний листок властивий:
а) шипшині; б) квасолі;
в) каштану; г) клену.
Паралельне жилкування листка характерне для такої рослини:
а) яблуні; б) подорожника;
в) бузку; г) пшениці.
Складний лист відрізняється від простого тим, що має:
а) кілька листових пластинок на загальному черешку;
б) більшу кількість жилок;
в) більше хлорофілу;
г) листову пластинку, розділену на лопаті.
Жилкування — це:
а) проходження жилок у черешок листка;
б) спосіб формування листової пластинки;
в) спосіб розташування жилок у товщі листкової пластинки.
Відповідь: 1.в); 2.в); 3.б); 4.в); 5.г); 6.а); 7.в)
Достатній та високий рівень
Педагогічна технологія «Шпаргалка»(робота в парах).
Формула
Один учень показує терміни, інший має швидко підібрати правильне визначення. Цей вид роботи повторюється декілька разів, щоб учні краще запам’ятали визначення термінів.
Листок | Бічна частина пагона |
Листорозміщення | Розташування листків на стеблі в певному порядку |
Черешок | Пружна паличкоподібна частина листка, якою листова пластинка кріпиться до листка |
Прості листки | Листки, які складаються з черешка й однієї листкової пластинки |
Складні листки | Листки, які мають декілька листкових пластинок, розміщених на одному спільному черешку |
Жилкування | Розташування жилок листкової пластинки |
Трійчасті листки | Листки, які мають три листкові пластинки й один черешок |
Черешковий листок | Листок, який має черешок |
Прилистки | Особливі вирости, які розміщені біля листка або черешка |
Сидячий листок | Листок, який не має черешка |
Жилки | Судинно-волокнисті пучки, які поєднують листок зі стеблом |
Листкова мозаїка | Розміщення листків на рослині з метою максимального поглинання світла |
Уважно прочитавши другу колонку таблиці, визначте, про яке
поняття йдеться, та наведіть приклади рослин до кожного терміна.
Термін | Характеристика | Приклади |
| 1. Тип жилкування, за якого листкову пластинку пронизують дугоподібно розміщені жилки | |
| 2. Явище, за якого листки розташовуються так, щоб не затіняти один одного | |
| 3. Тип листкорозміщення, за якого у вузлі знаходиться по одному листку | |
| 4. Тип жилкування, за якого від головної жилки відгалужуються бічні | |
| 5. Тип листкорозміщення, за якого у вузлі прикріплюється більше ніж по три листки | |
| 6. Тип жилкування, за якого жилки на пластинці розміщуються паралельно | |
| 7. Тип листкорозміщення, за якого у вузлі прикріплюються по два листки один навпроти одного | |
ІХ. Підсумки уроку.
То у чому ж полягає різниця між листками рослин?
Вправа «Незакінчене речення»
Сьогодні на уроці ми вивчили … .
Я дізналась, що листки бувають … .
Мені було цікаво те, що … .
Ці знання мені згодяться … .
Про листок я дізнався … .
Жилкування листків є … .
Х. Домашнє завдання: опрацювати §18, виконати відповідні сторінки в зошиті, скласти опорні схеми. Провести спостереження: яких кімнатних рослин у вас вдома більше ― з простими чи складними листками, паралельним, дуговим чи сітчастим жилкуванням?
Додаток
Банан — серед фруктів пан
Його батьківщиною є тропіки Південно-Східної Азії, зокрема Малайського архіпелагу.
Банани — трав'янисті рослини з могутньою кореневою системою, коротким, не виступаючим над землею стеблом і 6—20 листками (довжиною до 8 м), піхви яких утворюють подібність стовбура. Висота рослин коливається від 60 см (китайський банан) до 15 м (банани Нової Гвінеї). Такі відмінності зумовлені місцевим кліматом і, звичайно, сортом банану. Це робить їх одними з найвищих (разом з бамбуками) трав у світі; і недивно, що багато хто помилково приймає їх за дерева. Все видима для нас частина рослини складається з листя, воно розташовується спірально, міцно прилягаючи одне до одного нижніми частинами. Ростуть банани дуже швидко. Рослина може досягти висоти до 8 м за 10 місяців. Як і всі трави, після цвітіння і плодоношення вся частина рослини, що знаходиться над землею, відмирає. Та тільки до наступного сезону.
Листові пластинки великі, м'які, гладкі, довгасті або овальні, з паралельним жилкуванням; розташовані по спіралі. Їх піхви згорнуті в щільну багатошарову м'ясисту трубку, яку називають несправжнім стеблом. У міру зростання рослини, молоде листя з'являється всередині пучка, а зовнішнє поступово відмирає і опадає. При гарній погоді цей процес продовжується із великою швидкістю – приблизно один листок на тиждень. У культурних сортів банану листки досягають 275 см завдовжки і 60 см завширшки, вони можуть бути повністю зеленими, зеленими з темно-бордовими плямами або зеленими з верхнього боку і багряними знизу. При сильному вітрі або зливі листя легко рветься уздовж жилок — така адаптація допомагає рослинам виживати в тропічному кліматі. Коли банан готовий до цвітіння, в точці зростання короткого стебла розвивається довгий квітконос, який проходить через несправжнє стебло і услід за листям виходить назовні. Цвітіння наступає через 8—10 місяців після активного росту рослини.
Пальми
Кокосова пальма (Cocos nucifera) — вид плодових рослин з родини пальмових. Плоди кокосової пальми використовуються для виготовлення кокосової стружки. Також кокоси споживають без обробки.
Батьківщина кокосової пальми точно невідома — імовірно вона родом з Південно-східної Азії (Малайзії). Зараз вона повсюдно поширена в тропіках обох півкуль, як в культурному, так і в дикорослому вигляді. На Філіппінах, Малайському архіпелазі,півострові Малакка, в Індії і на Шрі-ланці її розводять з доісторичних часів. Кокос — рослина морського побережжя, що віддає перевагу піщаним ґрунтам. Розширення ареалу його зростання йшло за допомогою людини і природним чином: кокосові горіхиводонепроникні і вільно тримаються на воді, далеко розносячись океанічними течіями і зберігаючи при цьому життєздатність.
Висока струнка пальма може досягати висоти до 30 метрів. Стовбур — 15-45 см в діаметрі, гладкий, в кільцях від опалого листя, злегка нахилений і розширений у підстави. Бічних гілок немає, але внизу часто розвивається коріння для опори. Листя перисте, щільне, завдовжки 3-6 м. Дрібні жовтуваті одностатеві квітки зібрані в колоски.
Знаходитись під кокосовими пальмами небезпечно не тільки тому, що з них падають плоди, а й тому, що падають листки. Листок кокосової пальми має великі розміри (довжина понад 5 м, ширина 1-1,7 м), важить 10-15 кг і живе не більше 3 років, а потім опадає.
Листки пальми тейсманії, яка розповсюджена у Бірмі та Малайї, мають довжину до 3 м і замінюють місцевим жителям парасольки - щораз, йдучи до сусіда, зрізають новий листок.
Листки таліпотової пальми, або каріфи зонтиконосної, що росте в Індії та на о. Шрі-Ланка, перед походом у джунглі ріжуть на частини: кожний отримує свій сектор листка, який вночі виконує роль тента, а вдень - роль парасольки від сонця.
Найдовші черешки мають складні листки сейшельської пальми – 7м (при п'ятиметрових віялоподібних листкових пластинках) – і прості листки равенали мадагаскарської, або "дерева мандрівників", - до 9м при довжині листкової пластинки 3 м).
Борщівник
Борщівник (Heracleum) — рід дво- і багаторічних трав'янистих рослин родини зонтичних.
У борщівника дуже потужний вид, чому і назва йому дано ботаніками: гераклеум (Heracleum), на ім'я Геракла (або Геркулеса), міфічного героя Давньої Греції.
Стебла високі порожнисті, листки великі пірчасто-розсічені.
Відомо близько 70 видів, ростуть в помірній зоні північної півкулі (переважно в горах). В Україні росте 5 видів. Найбільш поширений (майже по всій Україні — на луках, по берегах річок, біля доріг) борщівник сибірський (Heracleum sibiricum).
Найчастіше борщівник має квітки зеленуваті, шорстке з гранями стебло висотою в 1,5 - 2 метри і перистоскладні шорсткі листки, що складаються з трьох - семи яйцевидних листочків. Черешки листя біля основи охоплені піхвою у вигляді роздутого мішка. Цвіте він у червні - липні. У цей час і збирають молоде листя для салату; із стебел і більше старого листя варять борщ і роблять пюре.
Зоолог-мандрівник Г. Успенський в книзі «По заповідних нетрях» яскраво описує кавказький борщівник:
«Його великим волосистим листом можна накритися від дощу, як капюшоном ... По високотравних полянах багато слідів ведмедів ... У деяких місцях рослинність так прим'ята, що здається, ніби тут волокли важкі мішки з піском. Ведмеді приходять сюди годуватися м'ясистими частинами рослин. Вони люблять стебла борщівника ... Усюди валяються їх обгризки, пожовані зубами звірів ... Я відкусив трохи зеленої соковитої м'якоті, пожував і з задоволенням проковтнув. Стебло походило смаком на молодий огірок і, мабуть, було досить поживним. Не дивно, що ведмеді так ласі на цю лісову овоч! »
Відвар борщівника нагадує курячий бульйон, а ніжні листи схожі смаком на моркву. Кореневище борщівника може замінити коренеплоди: воно солодке, тому що містить багато цукру.
Цикута (отруйна рослина) по зовнішньому вигляді подібна частково на борщівник.
Вельвічія
У пустелях Південної Африки росте вельвічія, яка ніде у світі більше не зустрічається. Живе вона до 100 років. Ця рослина цікава тим, що за все життя в неї появляється лише 2 листки.
Це дерево, хоча на перший погляд воно зовсім так не виглядає. Вся рослина складається з товстого, круглого та низького кореня-стовбура (до 30 см над землею) і 2 листів, які нагадують 2 великі скручені стрічки довжиною 2-4 метри і шириною до 1,5 м, тому вельвічія справляє враження купи сміття. Листки весь час ростуть, збільшуючись при основі на 8-15 см на рік, і не опадають. У пустелях місяцями, а іноді й роками не буває дощів, тому воду вельвічія отримує з туманів, які на узбережжі бувають майже 300 днів на рік. Волога конденсується на поверхні листків і поглинається продихами. Власне кажучи, мова йде про листя, що проростає і постійно продовжує рости, відмирає і розшарпується на кінцях. Стовбур Вельвічії сягає 1,5м заввишки і майже повністю захований у піску.
Вікторія амазонська
Відомо два види роду Вікторії, які поширені в Південній Америці.
Першого січня 1837 англійський мандрівник Річард Шомбург записав у подорожньому щоденнику про чудове відкриття[1]:
«Я задумливо дивився на розстеляється навколо мене водяну гладь, як раптом якийсь дивний предмет вдалині, у самого південного краю річки, прикував до себе мою увагу. Я не міг навіть скласти собі ніякого поняття, що це за предмет, і лише прискорено просувався до нього в своєму човнику, весь охоплений подивом. Скоро я опинився перед одним з чудес рослинного світу і забув всі тривоги та негаразди! Я був насамперед ботанік і в цей момент почувався найщасливішою людиною в світі. Переді мною стелилися гігантські листи, що мали від 5 до 6 футів (1,5 -1,8 м) в поперечнику, зверху яскраво-зеленого кольору, знизу світло-фіолетового, граціозно плаваючі на воді. Цього мало: я бачив оточені якимось чарівним сяйвом величезні квіти; кожна склалася з незліченної кількості пелюсток, переливається від чисто білого кольору в найніжніший рожево-червоний і, нарешті, у вогненно-пурпуровий колір. Нерухома гладь води суцільно була вкрита цими дивовижними кольорами; для мене як би розвернувся новий світ предметів, гідних великого подиву. Чашолистки, які підтримують знизу квітку, були завтовшки в один дюйм (2,5 см) і вкриті гнучкими голками. Розквітла квітка мала до одного фута (1,5 -1,8 м) в поперечнику і складався з сотень пелюсток. При початку розпускання квітка мала по краях ніжно-біле забарвлення, середина ж була пурпурова, - здавалося, переді мною лежало нічим не прикрите серце яке б'ється! Кров із серця прагнула назовні, мало-помалу забарвлюючи навколишні пелюстки в ніжно-рожевий колір; через день рожево-червоне забарвлення поширювалася по всій квітці. Ні з чим незрівнянна краса цієї водяної лілії з'єднується з чудовим ароматом».
Шомбург назвав квітку німфея вікторія, на честь англійської королеви. Через деякий час німфу амазонську стали називати: вікторія регия (Victoria regia) - вікторія королівська.
«Апона» - пташина сковорідка - називають індіанці цю квітку за форму круглих листків із загнутими догори краями.
По величезним листям вікторії-регії бігають птиці (піоссокі). У воді, яка збирається в її листі, птахи купаються, як у ванні. Один лист може витримати 50 кілограмів. Лист підтримують з нижньої сторони товсті жилки - поперечини, розташовані гратками. Плоди вікторії-регії, величиною з кокосовий горіх або невелику диню, наповнені борошнистими насінням, яке вживають в їжу. Іспанці, що живуть в Америці, називають вікторію регію «маїс дель аква» (Mais del aqua) - водяний маїс (кукурудза).
Лопух
До початку XIX ст. лопух не був відомий у Західній Європі. Його занесла туди російська кіннота після розгрому армії Наполеона. Тепер ця рослина у Франції росте як бур'ян. В Японії лопух вважають городньою овочевою рослиною і культивують під назвою «гобо».
Лопух справжній — дворічна трав'яниста рослина до 1,5—2 м заввишки, із стрижневим м'ясистим розгалуженим (до 60 см завдовжки) коренем. Стебло прямостояче, ребристе, червонувате, шерстисте. Листки з черешками, великі, широкосерцевидно-яйцеподібні, здебільшого цілокраї, рідше виїмчасто-зубчасті, зверху зелені, шерстисті, зі споду сіроповстисті. Верхні листки яйцеподібні, загострені, здебільшого із заокругленою основою. Квітки зібрані в кошикирозташовані щитком. Обгортка черепитчаста, складається з шипуватих, загострених на верхівці гачкуватих листочків.
Росте як бур'ян. Зустрічається на смітниках, біля жител і доріг, у лісах, на полях поодиноко і групами.
Найбільші листки у флорі України належать унікальній рослині, яку можна побачити на Тернопільщині. Це — багаторічна трав’яниста рослина родини Айстрові — кремена гігантська. Вона подібна до лопуха, але листки має майже круглі. У поперечнику вони сягають одного метра, висота черешків — 120 – 180 см.
Ряска
Зазвичай зустрічаються два види ряски: Ряска мала і Ряска тридольна. Ряска мала населяє багато водоймищ і надзвичайно швидко розмножується. Найбільш ставкова рослина з плоскими еліптичними листочками довжиною 3—4,5 мм, що часто зустрічається плаваючи на поверхні води. Ряска тридольна відносно слабо розростається, живе в товщі води і піднімається до поверхні під час цвітіння. Відрізняється зеленими напівпрозорими листочками ложковидної форми завдовжки 5—10 мм. Листочки довгий час сполучені між собою, утворюючи кулі, плаваючі в товщі води і спливаючі на поверхню під час цвітіння. Ряска сильно гілкується і утворює на поверхні води покривало з дрібних яскраво-зелених листочків з одним корінцем внизу. Дуже рідко з'являються квітки в травні-червні.
Стреліція
Стреліція – це рослина родини стреліцієвих або бананових. Батьківщина – південна Африка. У культурі поширений вид Стреліція королівська. Красива кореневищна рослина з квітками на довгому квітконосі. Висота рослини досягає в середньому 1,2 - 1,3 м. Формою і зовнішнім виглядом квітка стреліції нагадує голову якоїсь тропічної пташки. Квітки великі - до 15 см в діаметрі, зовнішні листочки оцвітини помаранчеві, внутрішні - темно-сині. Листя темно-зеленого кольору, голе, шкірясте, овальної форми до 40 см завдовжки, на довгих черешках до 50-60 см завдовжки. Ці подовгуваті овальні листки нагадують розгорнуті крила птаха, тому цю рослину називають райським птахом. Квітне стреліція навесні, квітки тримаються довго, протягом декількох тижнів, тому найчастіше квіти стреліції можна зустріти в букетах і композиціях.
Цікаві повідомлення.
Елементи народної педагогіки на уроках біології.
Народною називають ту педагогіку, яку створив народ зі знань і досвіду. Хочу звернути увагу на цибулину, що містить аскорбінову кислоту, вітаміни В1, В2, В5, солі Кальцію, Фосфору.
Свіжий сік уживають у разі ангіни, по одній чайній ложці три-чотири раз на день. Чай з кореневища пирію п’ють у квітні для зміцнення здоров’я. Позеленілі на світлі бульби містять отруйну речовину соланін, тому вживати в їжу такі бульби не можна, бо вони розладнують нервову систему.
Висаджені позеленілі бульби підвищують урожайність на 30%.