Конспект уроку з біології для учнів 6 класу на тему: Папороті,хвощі та плауни

Тема: Папороті, хвощі, плауни.

Ключові компетентності: ознайомити учнів з представниками плаунів та хвощів, циклами їхнього розвитку, поширенням, зовнішньою будовою; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки, проводити самостійні спостереження; удосконалювати навички самостійної роботи з підручником; виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання та матеріали: зошит, підручник, таблиці, комп’ютер

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1. Конкурс сенканів (за результатами домашнього завдання).

2. «Шпаргалка з помилками».

Учні обмінюються «шпаргалками», знаходять і виправляють у них помилки.

3. «Біологічні задачі».

1. Береза в лісах досягає 20–30 м заввишки, а на торф’яних болотах вона не перевищує 5–10 м. І взагалі на болотах більшість рослин є низькорослими. Поясніть це явище.

2. На торф’яних болотах можна натрапити на росичку — дуже цікаву рослину, яка живиться комахами. Поясніть, чому росичка живиться таким чином.

4. «Цікаві запитання».

— «Дно долини набухло від води, що просочила густий мох. Вона цвіркала з-під мокасинів, і щоразу, коли він одривав ногу, мокрий мох чвакав, неохоче відпускаючи свою здобич. Він ішов слідами товариша від болітця до болітця, намагаючись ставати на каменюки, що витикались острівцями серед зеленого моху» (Джек Лондон «Любов до життя»). Які найголовніші особливості мохів відображені автором у цьому фрагменті?

— У торф’яних болотах знаходять рештки доісторичної людини, предмети її ужитку, а також пилок дерев і кущів, спори мохів і папоротей. У Німеччині, в одному з баварських боліт, було знайдено середньовічного лицаря в обладунках, а в Австрії на глибині 1,2 м виявлено рештки брусованої дороги з колод, прокладеної ще римлянами. Чому ж тварини, трупи людей і навіть деревина не розклалися?

5. Складання діаграми Вена.

Порівняйте зозулин льон та сфагнум. Установіть спільні й відмінні ознаки в їхній будові та процесах життєдіяльності й оформте у вигляді діаграми Вена.

У лівому колі учні записують ознаки, притаманні зозулиному льону, а в правому — сфагнуму. У середній частині, яка утворена перекриванням двох кіл, учні записують спільні ознаки зозулиного льону і сфагнуму.

6. «Знайди помилку».

Виявити в тексті помилки, які стосуються характеристики мохів.

1. У життєвому циклі мохів домінує нестатеве покоління (спорофіт).

2. Статеве покоління (гаметофіт) являє собою листкоподібний талом, який має стебло, листки, квітку.

3. Коренів не мають.

4. Статеві органи багатоклітинні.

5. Спори утворюються в спорангіях.

6. Спорофіт не пов’язаний з гаметофітом.

7. Запліднення пов’язане з водою.

8. Серед мохів багато здерев’янілих форм.

9. Багато видів мохів ростуть на корі дерев або у воді.

10. Основна маса видів зосереджена у вологих місцях Північної півкулі.

Відповіді: 1. Домінує статеве покоління (гаметофіт). 2. Квітки немає. 6. Спорофіт розташований на гаметофіті та існує за його рахунок 8. Немає здерев’янілих форм.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Відгадайте віршовані загадки:

1. Серед лісів прекрасної Землі

Зустрінеш ти рослини ці малі.

Їх не їдять ні коні, ні корови,

Плетуть у лісі вони килими чудові,

Тінь полюбляють, там завжди вони ростуть.

Ботаніки їх як зовуть? (Плаунами.)

2. Ні листок, ані стебло

Не придатні ні на що.

А трава живуча-живуча

В полі всіх вона замучила. (Хвощ.)

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Поширення та різноманітність папоротей

Запитання до учнів:

— Де можна натрапити на папороті?

Очікувана відповідь учнів: папороті є декоративними рослинами (їх вирощують на клумбах та використовують як кімнатні рослини), ростуть у лісах.

Розповідь учителя

Папороті поширені фактично по всій земній кулі, трапляються в різних місцевостях, починаючи від пустель і закінчуючи болотами, озерами та солончаками. Але найбільше їх у вологих тропічних лісах. Тропічні деревоподібні папороті сягають у висоту 20 м. У гірських лісах переважають ліаноподібні папороті й епіфіти, що ростуть на стовбурах та гілках дерев. Типові папороті є рослинами сирих і вологих місць. В Україні справжнім раєм для папоротей є Карпати. Там на узліссі можна побачити густі зарості орляка, щитника. А в лісі можна зустріти адіантум, блехнум, гронепку півмісяцеву (ключ-траву).

2. Особливості будови папоротей

Розповідь учителя

Папороті — це вищі спорові, в основному трав’янисті, рослини, досить поширені: їх налічується близько 10–15 тис. видів.

Папороть має корені, коротке стебло й листя. Корені додаткові, вони розвиваються зі стебла замість відмерлого кореня зародка. Стебло представлене коротким дерев’янистим кореневищем і має епідерміс, механічну та провідну (судинні пучки) тканини. Стебла багаторічні, від них щороку відростає нове листя. Точка зростання знаходиться на вершині кореневища, і весною з неї виходить пучок нового листя.

Проектування зображення на екран

Завдання для учнів:

— Використовуючи гербарний матеріал та текст підручника, установіть особливості будови листків папороті.

Очікувана відповідь учнів:

Молоде листя папороті скручене у вигляді равлика й густо вкрите коричневими лусочками. Листок розвивається поволі, у міру росту розкручується. Листя у папороті крупне, розсічене, двоперисте. Вони мають продиховий апарат і систему провідних пучків. Максимально довжина листка може сягати 30 м. Восени листя відмирає.

Лабораторне дослідження

Тема. Будова папоротей.

Мета: ознайомитися з особливостями будови щитника чоловічого.

Обладнання: живі та гербарні зразки нестатевого покоління щитника чоловічого, мікропрепарат спорангіїв, лупи, мікроскопи, таблиці, пінцети, препарувальні голки.

Хід дослідження

1. На живих або гербарних зразках особин нестатевого покоління щитника чоловічого знайдіть і роздивіться кореневище, додаткові корені та надземні листки. На кореневищі знайдіть листкові зачатки, молоді равликоподібно закручені та дорослі листки. З нижнього боку листків знайдіть купки спорангіїв, кожна з яких зверху вкрита бурою пластинкою.

2. За допомогою мікроскопа на постійному мікропрепараті розгляньте купки спорангіїв та вивчіть їхню будову.

3. Намалюйте в зошиті загальний вигляд папороті і підпишіть її органи.

4. За результатами роботи зробіть висновок

3. Розмноження папоротей

Запитання до учнів:

— Які функції виконує листок папороті?

Очікувана відповідь учнів:

Листок папороті суміщає функції фотосинтезу й спороношення.

Розповідь учителя

Улітку на нижньому боці листка з’являються коричневі горбики — соруси (групи спорангіїв), у яких утворюються й дозрівають спори. Доспілі спори розносяться вітром, проростають, утворюючи серцеподібну зелену пластинку — заросток, який має в поперечнику 2–4 мм. Заросток прикріплюється до ґрунту ризоїдами. На нижньому його боці утворюються статеві органи: архегонії — жіночі, антеридії — чоловічі; у них дозрівають жіночі та чоловічі статеві клітини. Запліднення відбувається за наявності вологи (дощ або рясна роса), яка затримується під заростком.

Проектування зображення на екран

Розмноження папоротей: 1 — листок із сорусами: 2 — сорус зі спорангіями; 3 — спори; 4 — проросла спора; 5 — заросток (гаметофіт); 6 — розвиток спорофіта; 7 — доросла рослина (спорофіт)

Із зиготи розвивається зародок, який має первинний корінець, стебельце та листок. Спочатку зародок прикріплений до заростка й одержує від нього поживні речовини. Потім він закріплюється в ґрунті та дає початок дорослій рослині.

Отже, під час розвитку папороті відбувається чергування двох поколінь, що різко розрізняються між собою. Листкостеблова рослина, на якій утворюються спори, називається спорофітом і є нестатевим поколінням. Воно в папороті переважає. Статеве покоління — заросток (гаметофіт) — представлене невеликою зеленою пластинкою.

Формулювання загального висновку

• Папороті — багаторічні трав’янисті рослини, деревоподібні форми та ліани.

• У папоротей добре розвинуті листки (вайї), що виконують фотосинтезуючу та спороносну функції.

• Мають видозмінені підземні пагони — кореневища.

• Для запліднення потрібна вода; у життєвому циклі переважає нестатеве покоління — спорофіт.

(Продовження заповнення таблиці.)

2. Середовища існування плаунів і хвощів

Запитання до учнів:

— Пригадайте, за якої умови відбувається запліднення у спорових рослин.

Очікувані відповіді учнів:

За наявності води (для переміщення сперматозоїда необхідна вода).

— Зробіть припущення, у яких місцях ми можемо натрапити на ці рослини. (У вологих.)

Розповідь учителя

Хвощі — це багаторічні трав’янисті рослини до 40 см заввишки. Хвощі тропічних лісів великі — до 12 м. Поширені хвощі на всіх континентах, окрім Австралії та Нової Зеландії. Ростуть на луках, болотах, берегах водойм, у лісах, на полях. В Україні відомо 9 видів, найбільш поширені: хвощ польовий, хвощ луговий, хвощ болотний, хвощ багновий, хвощ лісовий.

Проектування зображення на екран

Усі сучасні представники плаунів — багаторічні вічнозелені трави, поширені на зволожених ділянках лісів у помірній та особливо в субтропічній і тропічній зонах.

Проектування зображення на екран

3. Будова плаунів і хвощів

«Навчаючи — вчуся»

Учні опрацьовують текст підручника та додатковий матеріал:

I група — особливості будови плаунів;

II група — особливості розмноження плаунів (на прикладі плауна булавоподібного);

III група — особливості будови хвощів;

IV група — особливості розмноження хвощів (на прикладі хвоща польового).

Очікувана відповідь учнів I групи

Особливості будови плаунів

Плаун булавоподібний ще називають лікоподій, дереза, плавун тощо. Багаторічна, трав’яниста, вічнозелена спорова рослина родини плаунових (30–50 см заввишки). Стебло повзуче, довге (до 1 м), укорінюється, з висхідними короткими пагонами, густо вкритими листками. Плауни мають справжні корені, пагони галузяться дихотомічно (тобто вилчасто), густо вкриті маленькими вузькими ланцетоподібними листочками, що мають продихи й одну жилку. Добре розвинені провідна та покривна тканина (корінь, стебло). Спороносні колоски циліндричні (2–4 см завдовжки), зібрані зазвичай по два, рідше — по три-чотири, на довгих ніжках, на яких рідко розміщені тонкі листочки із зубчастими краями. Спорангії в колосках розміщені в пазухах округлояйцеподібних або трикутнояйцеподібних споролистків.

Проектування зображення на екран

Очікувана відповідь учнів II групи

Особливості розмноження плаунів (на прикладі плауна булавоподібного)

Спори утворюються в липні-червні. Вони дрібні, округлої форми, містять до 50 % олії, тому не тонуть у воді, а пливуть за течією, звідки й виникла назва «плаун» (пливун). За сприятливих умов зі спори виростає невеличкий (близько 3 см у діаметрі) безхлорофільний двостатевий гаметофіт — заросток, який вступає в симбіоз із грибами. Заросток веде підземний спосіб життя, розвивається дуже повільно і живе до 20 років. На 12–15 році життя на ньому виникають численні органи статевого розмноження. За наявності води дводжгутикові сперматозоїди виходять із чоловічих статевих органів, потрапляють до яйцеклітини і запліднюють її. З утворених зигот утворюються зародки, які деякий час живляться за рахунок гаметофіта, а згодом розвиваються у нові рослини — спорофіти.

Отже, у життєвому циклі плауна булавоподібного чергується статеве (гаметофіт) і нестатеве (спорофіт) покоління. Переважає спорофіт (нестатеве покоління).

Формулювання загального висновку:

• Плауни — багаторічні трав’янисті рослини.

• У плаунів уперше з’являються корені, що відростають від повзучого стебла.

• Стебло дихотомічно розгалужується.

• Листки лінійно-ланцетні, дуже дрібні.

• Мають покривну тканину з продихами, з’являється провідна тканина.

• Для запліднення потрібна вода.

• У життєвому циклі переважає нестатеве покоління — спорофіт.

Очікувана відповідь учнів III групи

Особливості будови хвощів

Для хвощів характерна особлива будова пагонів, що відрізняє їх від решти вищих спорових рослин. Їхні пагони складаються із члеників (міжвузлів) і вузлів з кільчасто розміщеним листям. Листя являє собою дуже змінені бічні гілочки.

Інша особливість хвощів — накопичення кремнезему в стінах клітин всієї рослини, а також на поверхні клітин покривної тканини, що створює міцний шар з дрібними горбиками. Зовні шар кремнезему покритий кутикулою з восковим нальотом. Кремнезем відіграє і механічну, і захисну роль: хвощі практично не ушкоджуються молюсками й комахами, їх уникають хребетні тварини.

Підземне стебло (кореневище) хвощів розташовується на різній глибині. Бувають два типи кореневищ — горизонтальні та вертикальні. Горизонтальні кореневища товстіші, з більш довгими міжвузлями, ніж у вертикальних. На кореневищах утворюються бульби, які є потовщеним і видозміненим міжвузлям гілки. Клітини бульб дуже великі та заповнені крохмальними зернами.

Проектування зображення на екран

Очікувана відповідь учнів IV групи

Особливості розмноження хвощів (на прикладі хвоща польового)

Весною на кореневищах виростають пагони, на яких розташовуються спороносні колоски. Колоски містять спорангії, у яких формуються спори. Після розкриття спорангія спори висипаються й розносяться вітром на великі відстані. Зі спор розвиваються гаметофіти (заростки) у вигляді пластинок діаметром від кількох міліметрів до 3 см. На нижньому боці гаметофіта виникають безбарвні ризоїди завдовжки до 1 см, за допомогою яких він прикріпляється до ґрунту і всмоктує воду з розчиненими в ній мінеральними солями. Запліднення у хвощів здійснюється, як у всіх спорових рослин, у присутності краплиннорідкої вологи на поверхні гаметофіта. Сперматозоїди підпливають до жіночого статевого органа, один із них проникає в нього й зливається з яйцеклітиною. Утворена зигота проростає в спорофіт.

Отже, у життєвому циклі хвощів чергується статеве (гаметофіт) і нестатеве (спорофіт) покоління. Переважає спорофіт (нестатеве покоління).

Формулювання загального висновку:

• Хвощі — багаторічні трав’янисті рослини.

• Стебло почленоване на вузли та міжвузля.

• Вегетативні пагони кільчасто розгалужуються.

• Листки у вигляді зубчиків.

• Мають видозмінені підземні пагони — кореневища.

• Для запліднення потрібна вода.

• У життєвому циклі переважає нестатеве покоління — спорофіт.

Учні продовжують заповнювати таблицю, яку розпочали на минулому уроці.

Повідомлення учнів

Плауни Червоної книги України

Плаун-баранець — вічнозелена рослина з прямостоячими, вилчасто розгалуженими стеблами, які густо вкриті дрібними вузьколанцетними, загостреними на кінцях листочками. Спорангії розташовані в пазухах листочків, спори розлітаються у серпні-вересні. Це отруйна рослина, що зникає в результаті вирубування лісів або через заготівлю для декорування букетів.

Плаун колючий має стебла, густо вкриті жорсткими, лінійними з колючим вістрям листочками, розташованими горизонтально або відігнутими дещо назад. На кінцях гілок утворюються поодинокі, сидячі спороносні колоски. Спори розлітаються у серпні-вересні. Причини зміни чисельності: вирубування лісів, рекреаційне навантаження, збирання населенням як декоративної рослини.

3. Значення хвощів та плаунів у природі та в житті людини

Самостійна робота учнів з підручником (метод «Позначки»)

Учні роблять позначки олівцем на полях під час самостійного опрацювання теоретичного матеріалу:

«V» — інформація, що підтверджує попередні знання учнів;

«+» — нова інформація для учнів;

«–» — інформація, що суперечить знанням учнів;

«?» — інформація, незрозуміла під час читання, яка потребує додаткового пояснення.

Обговорення питань, які потребують додаткового пояснення.

V. Узагальнення та систематизація знань

1. «Закінчи речення».

1. Хвощі можуть рости як у болотистих, так і в… (сухих місцевостях).

2. Листки хвоща… (клиноподібні, охоплюють стебло).

3. Фотосинтез у хвощів відбувається у… (стеблі).

4. У плаунів уперше в процесі розвитку рослин з’являються… (корені).

5. Стебло плаунів розгалужується… (дихотомічно).

6. У стеблі плаунів з’являється… (провідна тканина).

7. У життєвому циклі плаунів і хвощів переважає… (нестатеве покоління — спорофіт).

8. Для запліднення хвощу і плауну потрібна… (вода).

2. «Мозковий штурм».

— Які особливості хвощів дають можливість окремим видам досягати кількох метрів завдовжки?

3. «Снігова куля».

Учитель пише на дошці поняття, а учні називають по одному слову, що його стосується. Повторювати слова не можна. Слова записуються напроти терміна, а потім один учень узагальнює їх.

Наприклад: кореневище, бульба, вузли, міжвузля тощо.

4. «Поміркуй».

— Які переваги плаунів порівняно з мохами?

— Чому вимерлі плауни відіграли значну роль в утворенні кам’яного вугілля?

— Чим подібні цикли розвитку плаунів і хвощів?

VІ. Підбиття підсумків уроку

Складання Т-схеми до уроку

Я знав	Я дізнався

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника

1. Підготувати легенди і міфи про папороті.

2. Скласти три тестових завдання, які б мали декілька правильних відповідей.

‹

›