Корекційно-розвивальне заняття з учнями першого класу


Тема: «Я – Школяр»

Мета: формувати у дітей усвідомлення що потрібно навчатися; навчити дітей представляти себе; сприяти згуртуванню учнівського колективу; розвивати навички групової взаємодії; створити позитивну атмосферу взаємної довіри й поваги.

Обладнання: маркери, папір, сюжетні малюнки


Хід заняття

Привітання. Вправа «Їжачок»

Мета: познайомити учасників одне з одним і з психологом, створити умови для працездатності групи.

Хід вправи

Психолог. Ім’я людині дають раз і на все життя. Воно допомагає іншим звертатися до вас, а вам – до інших. Давайте пограємо в гру. Розкажіть, як повністю звучить ваше ім’я, чи подобається воно вам, як звертаються до вас удома, як би ви хотіли, щоб зверталися до вас у групі.

(Психолог бере іграшку та передає дітям по колу.)

Вправа «Правила нашої групи»

Мета: налаштування групи на продуктивну і комфортну взаємодію.

Хід вправи

Для того щоб ми могли добре провести наше заняття нам потрібно встановити правила нашої групи. Я пропоную такі правила:

  1. Називати всіх на ім’я.

  2. Бути доброзичливим.

  3. Слухати уважно, нікого не перебивати.

  4. Не засмучуватись, коли щось не вдається, а спробувати ще раз.

  5. Брати участь у всіх іграх і вправах.

Правила обговорюються, й ухвалюються.

Під час обговорення правил психолог має дати всіх охочим змогу висловитися, вислухати всі пропозиції, обговорити їх.

Вправа «Школа і дитсадочок»

Мета: розвиток уваги; діагностика мотивації

Учням роздаються картки з малюнками, що характеризують шкільне життя та життя у дитячому садочку. Учням пропонується обрати одну картинку і поділитися на дві групи – «Дитсадок» та «Школа». Кожен учасник показує всім картинку і обґрунтовує чому саме від обрав ту чи іншу групу.

Робота з казкою

Мета: навчити дітей правил поводження на уроці

Казка про Ведмедика, який пройшов перший раз до школи

В одному чудовому лісі разом із мамою і татом жив маленький Ведмедик. Він полюбляв бігати та гратися у різні ігри. Одного разу мама сказала Ведмедику: «Ти став дорослим, тож тобі потрібно вже навчатися. Я відведу тебе до школи».

Ведмедик чув від свого друга Левеняти, що у лісі є школа, але ніколи там не був. Йому стало дуже цікаво, тому він із радістю погодився йти до школи.

У школі була вчителька – мудра Сова. Вона навчала дітей читати, писати, лічити, малювати. А скільки тут було школярів: і Зайчик і Їжачок, і Жабеня, і Мишеня, і Білочка, і Вовчик, і Лисичка та багато інших. Усі вони сиділи за партами, уважно слухали вчительку і старанно виконували її завдання.

Ведмедика також посадили за парту, дали зошит та олівці. Але йому ніяк не хотілося просто сидіти і слухати те, що розповідала Сова. Удома він звик, що можна бігати й гуляти, а тут потрібно сидіти, слухати і виконувати завдання! Ведмедику здалося це занадто нудним. Він підвівся і без дозволу вчителя почав ходити по класу. Підійшов до Зайчика і хотів з ним погратися, але Зайчик знав правила поводження на уроці, тому не став гратися з ним. Ведмедик на нього образився і почав підходити до інших звірят, але й вони відмовлялися з ним гратися, а вчителька Сова зробила Ведмедику зауваження. Ведмедик повернувся на своє місце, сів на стілець і почав гойдатися, аж раптом стілець затріщав і розвалився Ведмедик впав на підлогу, звірята почали сміятися. А Сова знову насварила Ведмедика, але дозволила сісти на інший стілець.

Настрій у Ведмедика погіршився і він вирішив з’їсти щось смачненьке, щоб чимось себе заспокоїти. Він дістав із портфеля горщик із медом, що поклала йому мама, і почав їсти просто на уроці. Мед він брав лапою або ж просто вилизував його з горщика. Після такого сніданку і сам Ведмедик, і парта і зошити були вимазані медом. А вчителька знову почала сварити Ведмедика і пояснювати, що не можна так поводитись на уроці.

Ведмедик вислухав учительку і вирішив, що виправиться і буде також виконувати завдання і відповідати на запитання вчительки Сови, як це роблять інші звірята.

Щойно Сова звернулася до школярів і попросила їх розповісти про дерева, які ростуть у їхньому лісі, як Ведмедик почав розповідати просто з місця і дуже голосно. Учителька знову зробила йому зауваження, що потрібно підіймати руку і не кричати з місця, а чекати, коли тебе запитають.

А тут уже і продзвенів дзвінок з уроку. Сова покликала до себе Лисичку і Ведмедика і попросила: «Лисичко, розкажи, будь ласка, Ведмедику правила поводження на уроці». І Лисичка залюбки розповіла Ведмедику, як же потрібно поводитись учням на уроці.


Завдання

  • Як поводився ведмедик на уроці?

  • Назвіть для Ведмедика правила поводження на уроці.

  • А чи хтось із вас іноді поводиться на уроці так, як це робив Ведмедик у казці?

Вправа «Звірята»

Мета: згуртування групи активізація учасників, розвиток уваги.

Учасники виходять на середину кімнати. Ведучий дає команду: «Звірята, об’єднайтеся по троє!» Учасники шукають собі пару.

Потім: «Звірята, об’єднайтеся по п’ятеро!» (Учасники утворюють п’ятірки). Числа називати не послідовно. Ведучий повинен стежити за якістю виконання завдання.

Вправа «Я-Школяр»

Мета: формування позитивного ставлення до навчання

Школа – це не тільки місце, де ми отримуємо нові знання, але й місце, де знаходимо нових друзів. Кожна людина пам’ятає свій перший день у школі.

Учні мають уявити ситуації, коли до школи прийшли на екскурсію дошкільнята, аби дізнатися про шкільне життя. Вони, відповідно до вже отриманих знань, розповісти про улюблені предмети та довести необхідність вивчення всіх предметів.

Обговорення

  • Чому потрібно вчитись?

  • Для чого нам знання?

  • Що нам потрібно, аби гарно навчатися?

  • Для чого в школі перерви між уроками?

Гра «Лисичка, де ти?»

Мета: розвиток відчуття один одного, створення психологічно невимушеної атмосфери.

Діти стоять у коло, обличчям до центра. Зайчик встає в цент кола й закриває очі. Ведучий (психолог) ходить по середині кола й непомітно для дітей вибирає хто буде Лисичкою.

Зайчик кличе «Лисичка, де ти?», а Лисичка відповідає «Я тут Зайчику!». Всі відкривають очі і Зайчик має вгадати хто був в ролі Лисички.

Рефлексія заняття

Вправа «Мій настрій»

Учні вибирають смайлик із зображенням настрою і чіпляють його на дошку, та говорять, що їм сьогодні сподобалось на занятті.