УРОК № 19  

Тема.         Італія.

Мета:         схарактеризувати наслідки Першої світової війни для країни; з'ясувати причини встановлення фашизму; розкрити суть «корпоративної системи» й особливості фашизації Італії; формувати вміння характеризувати історичну особистість, розкривати внутрішні мотиви дій особистості та її вплив на історичний процес на прикладі Б. Муссоліні; виховувати в учнів неприйняття ідеології фашизму.

Основні знання: соціально-політична криза в Італії; «переможена в стані переможців»; зародження фашизму; прихід фа­шистів до влади; суть фашизму в Італії.

Поняття і терміни: фашизм, корпоративна система, дуче.

Основні дати й події: 24—28 жовтня 1922 р. — «похід на Рим»;

29 жовтня 1922 р. — призначення Б. Муссоліні керів­ником уряду;

лютий 1929 р. — Латеранські угоди.

Особистість в історії: Б. Муссоліні.

Обладнання уроку: політична карта світу; атлас.

Тип уроку:    засвоєння нових знань і вмінь.

Структура уроку

I.     Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

III.  Мотивація навчальної діяльності учнів

IV. Вивчення нового матеріалу

1.  Наслідки Першої світової війни для Італії.

2.  Установлення фашистської диктатури Б. Муссоліні.

3.  Корпоративна система в Італії.

4.  Основні напрямки зовнішньої політики.

V.    Закріплення нових знань і вмінь учнів

VI.    Підсумки уроку

VII.  Домашнє завдання

 

                                             ХІД УРОКУ  

I.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

1. Як змінилися територіальні володіння Італії після укладання договорів і угод, що склали Версальсько-Вашингтонську систему?
(Під час відповіді учні використовують карту атласу.)

2. Чому Італію називали «переможеною в стані переможців»?

III.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Особливістю теми уроку є розкриття сутності фашизму, ідеологія якого була поштовхом до розв'язування Другої світової війни. Ак­туальність теми визначається тим, що зараз у багатьох країнах Єв­ропи відроджуються неофашистські організації.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Проблемне запитання.

Чому Італія стала батьківщиною фашизму?

1.    Наслідки Першої світової війни для Італії.

Пояснюючи наслідки Першої світової війни, слід звернути увагу на такі моменти:

а) розчаруван­ня більшості населення умовами повоєнного миру;

б) невдоволення населення сприяло поширенню націоналізму;

в) зростання безробіт­тя, особливо серед демобілізованих солдатів;

г) піднесення робітни­чого руху, в якому значну роль відіграли ліворадикальні елементи, які прагнули встановити диктатуру пролетаріату радянського зраз­ка;

д) криза італійського парламентаризму.

2.    Установлення фашистської диктатури Б. Муссоліні.

Саме слабкістю влади скористалась утворе­на в травні 1919 р. фашистська партія.

Робота над формуванням понять і термінів «фашизм» учням за­писати його до зошитів (словників).

Колективна робота за завданням.

Ознайомитись з основними вимогами програми" фашистського руху (1919 р.).

У 1919 р. фашисти висували поряд із завданнями боротьби проти «будь-якого імперіалізму» вимоги скасування сенату, поліції, приві­леїв і титулів; запровадження загального виборчого права; гарантій громадянських свобод; скликання Установчих зборів; скасування та­ємної дипломатії; загального роззброєння; запровадження 8-годинно-го робочого дня; участі робітників у технічному керуванні підприємст­вами; націоналізації військової промисловості; передачі землі селянам; загальної освіти і безкоштовних бібліотек та ін.

Евристична бесіда.

1.    Які види вимог подано в програмі?

2.    Які верстви й групи населення змогли б їх підтримати?

3.    Дайте власну оцінку вимогам фашистів.

Фашисти після приходу до влади забули про цю програму. Це і є підтвер­дженням її демагогічного характеру.

У жовтні 1922 р. близько ЗО тис. фашистів здійснили з Неаполя «похід на Рим». їхньою метою стало захоплення муніципалітету. Король Віктор Еммануїл відмовився підписати указ про надзвичай­ний стан у країні. 29 жовтня 1922 р. він доручив Беніто Муссоліні, лідерові парламентської фракції фашистської партії, що нарахову­вала всього 35 депутатів, сформувати уряд.

(коротко розповісти про встановлення фашистського то­талітарного режиму.)

Особливе місце на уроці приділяється формуванню в учнів вміння складати портрет історичної особистості.

Колективна робота за завданням.

Ознайомитися з роздавальним матеріалом, підготуватися до бесіди.

Для Італії 1930-ті рр. були порою зміцнення та панування режиму Муссоліні. Дуче був витонченим і розумним диктатором. Він розумів, що самим лише насильством неможливо створити міцний фундамент політичної влади, що необхідна згода людей з існуючою системою. У якийсь момент Муссоліні сам повірив у те, що він людина, «дарована Італії Провидінням», що всі її успіхи є наслідком його геніальної тво­рчості. «Італійці, не хвилюйтеся,— заявив він якось, здійснюючи поїздку по Реджо-Емілії,— я поведу вас чимраз вище і чимраз далі». І чим далі він провадив, тим активніше та брутальніше запроваджу­вався в країні його культ. З-поміж політичних діячів XX ст. дуче — безперечний чемпіон за кількістю державних посад, що їх він обі­ймав. На честь дуче складали поеми й пісні, знімали кінофільми, ство­рювали монументальні скульптури, малювали картини, друкували листівки. Навіть календар повинен був пристосовуватися до ходи «ве­ликої людини». З 1933 р. нове офіційне літочислення почало відрахо­вувати роки «фашистської ери». Фашизм вніс до повсякденного жит­тя італійців серію ритуалів, що об'єднувалися поняттям «фашистський стиль». Щоб створити «новий моральний та фізичний тип італійця», режим почав укорінювати в суспільство норми поведінки. Серед фа­шистів було скасовано рукостискання, жінкам заборонили носити штани, для пішоходів установлювався однобічний рух лівим боком вулиці. За рішенням уряду, всі італійці, незалежно від віку, сімейно­го стану і статі, повинні були по суботах провадити військово-спортивну й політичну підготовку. Всюдисущий дуче надихав маси особистим прикладом у «битві за хліб», «за ліру», «за інтегральну меморацію». Він демонстративно брав участь у молотьбі, одержував символічну заробітну платню. Закріпившись при владі, Муссоліні заповзявся пе­ребудовувати Рим. З 1925 р. по 1942 р. з метою вивільнення місця під громадське будівництво в столиці було розібрано на цеглу 19 церков. У колі рідних та близьких дуче не приховував свого нерозуміння ми­стецтва і презирства до нього. Ворожість до мистецтва дуче поясню­вав згідно зі своїм розумінням природи людини: «Перш ніж відчути необхідність у культурному розвитку, людина відчула потребу нака­зу». У певному розумінні можна сказати, що в історії поліцай переду­вав педагогові [3, с. 125, 127—130].

Бесіда.

1.    Дайте власну оцінку особистості Б. Муссоліні та його діяльності.

2.    Що було спільного в діях двох вождів: Сталіна і Муссоліні? У чому різниця?

3.    Пригадайте визначення поняття «тоталітаризм». Доведіть, що в Італії було встановлено тоталітарний режим.

У молодості Муссоліні був войовничим атеїстом і навіть підписував деякі свої статті «справжній єретик». Однак, ставши прем'єр-мініст­ром, Б. Муссоліні провів ряд заходів для зміцнення суспільного стано­вища католицької церкви, якій були виділені додаткові кошти.

У 1929 р. Б. Муссоліні підписав так звані Латеранські угоди з Ватиканом. Вони врегулювали відносини світської влади Італії з като­лицькою церквою, закріпили статус Ватикану як самостійної дер­жави в межах Італійського королівства.

Бесіда.

Чим викликана зміна позиції Б. Муссоліні в ставленні до церкви?

Завершуючи роботу над політичним портретом Б. Муссоліні, навести цитату з його книги «Вчення про фашизм»: «Для фашизму абсолютною є держава, перед якою індивіди та групи від­носні... Не індивіди, а тільки держава може бути тим, чия думка має бути вирішальною в цій галузі».

Висновки .

Головний принцип фашизму можна сформулювати так: «Усе для держави і нічого поза державою».

3. Корпоративна система в Італії.

Світова економічна криза прискорила процес формування в Італії корпоративної системи.

Робота над формуванням понять і термінів «корпоративна система» учням записати його до зошитів (словників).

Самостійна робота за завданням.

Опрацювати текст підручника, виписавши основні ознаки корпо­ративної системи до зошитів.

Бесіда.

1.    Чи можна, на ваш погляд, розглядати корпоративну систему в Італії як новий тип держави?

2.    Які основні відмінності корпоративної системи від ліберальної демократії можна виділити?

Акцентувати  увагу на основ­них цінностях демократії й на тому, яким небезпечним є виникнен­ня в наш час неофашистських організацій в Європі.

4. Основні напрямки зовнішньої політики.

Основні напрям­ки зовнішньої політики Італії, та її агресивний характер:

а) загострення відносин із Югославією через прикордонні питання, наслідком чого стала передача Італії м. Рійока;

б) претензії на пану­вання в Середземномор'ї («Адріатичне море — це італійське озе­ро»);

в) укладення німецько-італійського союзу в 1936 р.;

г) приєд­нання Італії в 1937 р. до «Антикомінтернівського пакту» й утворення «Осі Берлін — Рим — Токіо»;

д) загарбання Італією в 1935—1936 рр. Ефіопії;

е) вторгнення у квітні 1939 р. в Албанію, після чого Віктор Еммануїл став королем Італії, імператором Ефіопії та королем Ал­банії.

Бесіда.

Чим можна пояснити те, що Італія захопила передусім Ефіопію й Албанію?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

1.    Чому фашистам удалося прийти до влади в Італії?

2.    Виділіть особливості фашизму в Італії.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Висновок : чому Італія стала батьківщиною фашизму?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати параграф підручника.

2. Відповісти на запитання: «Чому Італія стала першою з країн Європи, у якій фашистській партії вдалося прийти до влади?»