Тема. Билина як жанр давньоруської літератури. Основні цикли билин. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». Реальність (історія, побут, звичаї) і художня вигадка в билинах
Мета: знайомити учнів із поняттям «билина», її характерними ознаками; вчити аналізувати зміст билин, визначати їх проблематику, художні особливості; розвивати навички виразного читання, зв’язного мовлення, логічного мислення; виховувати патріотичні почуття, любов до рідної землі.
Обладнання: репродукції картин В. Васнецова «Богатирі. (Три богатирі)», «Витязь на роздоріжжі»; словник літературознавчих термінів.
Перебіг уроку
I. Організаційний момент
ІІ. Перевірка Д/З.
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку
ІV. Основний зміст уроку
1. Слово вчителя
За часів Київської Русі були популярними народні сказання про подвиги богатирів, які дістали назву «билини» (від російського слова «быль», тобто «бувальщина»). Народна назва билин – «старинки» (розповіді про події, що відбувалися в минулому), «билеві пісні», «богатирський епос».
2. Словникова робота
Билина – жанр російського фольклору, героїко-патріотичні сказання про богатирів та історичні події Київської Русі (IX-XII ст.).
3. Робота з підручником
У билинах відтворюється світ Київської Русі, зображується життя таких великих центрів держави, як Київ, Чернігів, Новгород.
Виділяють два цикли билин: київський (героїчні) і новгородський
(соціально-побутові). Та разом із тим реальні образи й картини в билинах поєднуються з фантастикою та вигадкою. На думку вчених, фантастичні образи й ситуації мають більш давній характер і почерпнуті зі старовинних міфів і казок, але пристосовані до героїчних тем билин як історичних творів про внутрішні події та зовнішню боротьбу Русі за незалежність.
Спочатку билини виникли як твори різних руських земель (Київська, Володимиро-Суздальська землі, Галицько-Волинська Русь, Великий Новгород). Та з часом прикмети місцевого походження стерлися, і зараз твори сприймаються як загальноросійський пісенний епос.
Герої билин – богатирі, які перебували на службі у великого київського князя та захищали руські землі від ворогів. У словнику В. І. Даля є таке тлумачення слова «богатир»: «Человек рослый, дюжий, видный, необычайный силач, храбрый воин».
Якими ж вони були, богатирі?
4. Робота з репродукціями картин
В. Васнецов «Богатирі (Три богатирі)»
На картині зображено богатирську заставу. У центрі на коні ми бачимо найстаршого з богатирів – Іллю Муромця. Він озброєний списом і сорокапудовою палицею. Ліворуч від нього на білому коні сидить його молодший брат – Добриня Микитович. Він завжди готовий дати відсіч ворогові. Праворуч – наймолодший богатир – Альоша Попович.
Учені вважають, що героїбогатирі мають реальних прототипів. Так, прототипом Альоші Поповича був Ольбег Ратиборович, відомий своїми перемогами над половецьким ханом Тугарканом. На Русі його називали Змієм, оскільки він походив із династії Шураканідів. Ім’я Шуракан у перекладі з половецької означає «змій».
Відомо також, що Добриня Микитович був великим полководцем і політиком кінця X століття, багато років правив Новгородом (із 980 року).
Про реального прототипа Іллі Муромця вчені дізнались із записок дипломатичного представника німецького імператора Еріха Лясоти, який відвідав у Києві Софійський собор, бачив могилу Іллі Муромця (XVI-XVII ст.). У своїх записках дипломат назвав його Муровліним. А відомо, що слово «мур» означає «земля, камінь, стіна, фортеця». Отже, ім’я «Ілля Муромець» було розшифровано як «Ілля із прикордонної фортеці». Тобто вказувалося на його основну роль: захисник землі від ворогів.
В. Васнецов «Витязь на роздоріжжі»
На створення цього полотна В. Васнецова надихнула російська народна билина «Ілля Муромець і СоловейРозбійник». Тему картини художник узяв безпосередньо з епізоду билини «Ілля Муромець і розбійники»:
Да наехал он во чистом поле три дороженьки,
Три дороженьки, три ростании.
На тех ростанях лежит там бел горюч камень.
А на камени том подпись подписана:
«Налеву ехати – богату быть,
Направу ехати – женату быть,
Как пряму ехати – живу не бывати, –
Нет пути ни прохожему, ни проезжему, ни пролетному!»
Ескізи до картини з’явилися на початку 1870х років, а в 1878 році її було представлено на виставці.
На картині зображено богатиря, який зупинився на роздоріжжі перед величезним каменем. На камені написано: «Як прямо поїдеш – живим не будеш – немає шляху ні перехожому, ні проїжджому. Праворуч поїдеш – одружишся; ліворуч поїдеш – багатим будеш».
Настрій картини досить сумний. Він підсилюється зображенням мертвого поля, на якому змальовано череп хороброго витязя, висушені сонцем і вітрами людські й кінські кістки, що біліють у траві. Стає зрозумілим, що на цьому полі полягло багато воїнів. А зараз над ним літають чорні ворони. І лише їхнє скрипуче каркання порушує мертву тишу.
5. Бесіда
1. Яке ваше враження від переглянутих робіт російського художника?
2. Яка з репродукцій вам сподобалася найбільше? Чому?
6. Особливості поетики билин
- Дія твору розгортається повільно завдяки ретардації (уповільненню).
- Повторюються так звані «загальні місця» (по три повтори).
Наприклад: богатирі тричі б’ються зі Змієм, три дороги, які їм слід вибрати тощо.
- Повтори окремих слів, прийменників, рядків.
- Часто використовуються епітети, що мають яскраво виражений побутовий характер.
- Кожний рядок містить приблизно однакову кількість наголосів (обов’язково чотири, один із яких, як правило, останній – другорядний).
- Билинний вірш часто пов’язаний із мелодією, величною, урочистою. Виконувалися билини під супровід гусел – старовинного російського народного інструмента.
7. Запитання на випередження
1) Ким були батьки Іллі Муромця? ( Ілля – хліборобський син, проживає він у місті Муромі)
2) Що з ним трапилося? (Він не міг ходити до тридцяти років)
3) Хто допоміг Іллі? ( Старчики мандровані)
4) Що вони зробили? (Старчики наказали Іллі відчиняти ворота й дали випити «питтячка медового»)
Літературознавчий коментар. На думку вчених, зцілення Іллі Муромця слід розглядати як посвячення героя у богатирі, його духовне переродження. Мандровані старчики виконують певні ритуальні дії, необхідні в даній ситуації. Обов’язковою умовою цього ритуалу була відсутність батьків під час чудесного зцілення.
5) Яка доля, за словами старчиків, судилася героєві? Підтвердьте словами із тексту. («Будеш ти, Ілле, славним витязем, Смерть тобі в бою не написана: Сміло бийсь, воюй, богатир лихий»)
6) Що мав ще зробити Ілля, щоб стати справжнім богатирем? (Купити коня, вигодувати його білим-ярим пшоном. Адже відомо, що богатир, крім зброї, обов’язково повинен мати коня.)
7) Як Ілля вперше перевірив свою силу? (Він повирубував дуби-кряжі)
V. Д/З. с. 11-22, опрацювати статтю, виразно читати билину, характеризувати головного героя.
VI. Підсумок уроку
1. Дайте визначення билини.
2. Які її характерні особливості?